Свої рекомендації Рада з питань свободи слова та захисту журналістів ухвалила 4 лютого. «Детектор медіа» публікує повний текст рекомендацій.

Текст законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації», оприлюднений для обговорення Міністерством культури, молоді та спорту, викликав значний суспільний резонанс, у тому числі міжнародний.

У зв’язку з цим Рада вивчила текст законопроект та прийшла до висновку, що його зміст не відповідає основній заявленій меті – боротьбі з дезінформацією в інформаційному просторі України в умовах агресії Російської Федерації. Натомість він у першу чергу серйозно звужує свободу слова в країні, сприяє самоцензурі журналістів та звужує їхні права.

Спираючись на експертизу медіаюристів ГО «Платформа прав людини» та ГО «Лабораторія цифрової безпеки», Рада дійшла висновку і вважає неприйнятними такі ініціативи:

— введення кримінальної відповідальності для журналістів. Кримінальна відповідальність за поширення дезінформації не враховує ступінь суспільної небезпеки при визначенні санкцій за вчинення злочину, а запропонований процесуальний запобіжник у вигляді звернення до ЄСПЛ за консультативним висновком, може виявитися неефективним;

— надмірні та непропорційні адміністративно-правові санкції, передбачені змінами до закону «Про інформацію», які можуть застосовуватися до необмеженого кола осіб, і які фактично повертають до українського законодавства штрафи за дифамацію;

— втручання держави в питання саморегулювання журналістів. Детально регламентоване на рівні Закону саморегулювання журналістів з юридичною відповідальністю за порушення етичних стандартів не відповідає міжнародним підходам та практикам, а також сприятиме посиленню само цензури в середовищі журналістів;

— штучний розподіл журналістів на «професійних» та просто «журналістів». Різний обсяг прав та гарантій для них з боку держави порушує конституційну заборону на обмеження у правах за належність чи неналежність до 2 громадських організацій (частина 4 статті 36 Конституції України), є непропорційним обмеженням свободи слова (стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та може тлумачитись, як примусова участь в об'єднанні та порушення стандартів щодо свободи асоціацій (стаття 11 Конвенції);

— той факт, що діяльність Уповноваженого з питань інформації (нової інституції, яка має з’явитися, якщо буде прийнятий цей законопроект) спрямована на обмеження права на свободу вираження поглядів, а не на захист конкретних інформаційних прав громадян; процедура формування, статус та функції Уповноваженого не відповідають вимогам Конституції України;

— заборону анонімного поширення інформації.

Рада поділяє стурбованість щодо цього документу разом із українськими журналістами, представниками громадянського суспільства та міжнародними організаціями. Тому Рада звертає увагу Президента України, Уряду та Верховної Ради на неприйнятність прийняття закону в такому вигляді, а також закликає Міністерство культури, молоді та спорту не вносити даний текст законопроекту на розгляд Кабінету Міністрів України як такий, що не відповідає вимогам Конституції України, а також міжнародним практикам.

Попри те Рада розуміє усі виклики, які стоять перед Україною в площині інформаційної безпеки, поділяє стурбованість з приводу поширення дезінформації країною-агресором або її симпатиками на території України. Тому Рада рекомендує Міністерству культури, молоді та спорту в найкоротші терміни створити робочу експертну групу, завданням якої мало би бути вироблення ефективних інструментів протидії дезінформації в українському інформаційному просторі. Рада також звертає увагу Міністерства, що такі інструменти не обов’язково потрібно шукати лише в законодавчій площині, а закликає застосувати комплексний підхід до протидії дезінформації з боку Російської Федерації.

Нагадаємо, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України — це консультативно-дорадчий орган, створений відповідно до указу президента № 808/2019. До складу ради входять 15 членів, обраних на установчих зборах: шестеро представників медіа, шестеро представників медійних громадських організацій, а також по одному представнику від Офісу президента України, Національної спілки журналістів України, Незалежної медіа-профспілки України. А саме: Вадим Міський, Олександр Бурмагін, Наталія Влащенко, Ірина Городецька, Наталія Гуменюк, Діана Дуцик, Павло Єлізаров, Максим Кречетов, Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Людмила Писанко, Тетяна Попова, Сергій Томіленко, Тарас Шевченко, Сергій Штурхецький.

Нагадаємо, 17 січня 2020 року міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський і його перший заступник Анатолій Максимчук презентували основні положення законопроєкту про дезінформацію. Серед новацій – штрафи за поширення дезінформації та в'язниця за розповсюдження дезінформації з допомогою ботоферм і фінансування розповсюдження дези; створення організації журналістського самоврядування, яка видаватиме посвідчення професійного журналіста; запровадження посади Уповноваженого з питань інформації, який шукатиме дезінформацію.

Свою заяву щодо законопроєкту про дезінформацію опублікували Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» та інші представники української медіаспільноти. Вони рекомендують Міністерству культури, молоді та спорту утриматися від реєстрації законопроєкту в парламенті та не рекомендують політикам і народним депутатам його підтримувати.

Комісія з журналістської етики закликала уряд та Мінкульт зняти з розгляду законопроєкт про дезінформацію.

Одеські журналісти у відкритому листі до президента Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та прем'єр-міністра Олексія Гончарука назвали закопроєкт про дезінформацію «неприйнятним, авторитарним, антиконституційним та таким, що ганьбить демократичний характер України».

Моніторингова місія ООН з прав людини закликала Міністерство культури, молоді та спорту, яке розробило законопроєкт про дезінформацію, не обмежувати роботу медіа та дотримуватися міжнародних стандартів прав людини.

Інтернет Асоціація України (ІнАУ) вважає, що законопроєкт суперечить Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, окремим нормам європейського та національного законодавства, а його прийняття призведе до порушення прав громадян, гарантованих Конституцією України.

Шестеро народних депутатів з Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики вважають, що деякі норми законопроєкту про протидію дезінформації, який розробляє Міністерство культури, молоді та спорту, можуть призвести до наступу на свободу слова.

Фото: "Укрінформ"