12:00
Четвер, 18 Березня 2021

Рада з питань свободи слова: блокування сайтів через судові арешти майнових прав користувачів є неприпустимим

5 043
Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України вважає, що Україна потребує сучасного законодавства у сфері інтернету, а практика блокування сайтів через судові арешти майнових прав користувачів є неприпустимою. Рада надала свої рекомендації Верховній Раді, Міністерству закордонних справ, Міністерству культури та інформаційної політики, правоохоронним органам та судам.
Рада з питань свободи слова: блокування сайтів через судові арешти майнових прав користувачів є неприпустимим
Рада з питань свободи слова: блокування сайтів через судові арешти майнових прав користувачів є неприпустимим

Як повідомив «Детектору медіа» секретар Ради при президентові Вадим Міський, орган розглянув звернення громадян стосовно практики блокування вебсайтів, що склалася в останні роки та яка суперечить і національному законодавству, і нормам міжнародного права. Рада докладно вивчила позиції експертів та громадських організацій, які опікуються питаннями інтернет-свобод, та більшістю голосів ухвалила свої рекомендації. В них ідеться про потребу припинити сумнівну практику блокування сайтів через судові арешти майнових прав користувачів та разом із громадськістю розробити нові механізми обмеження доступу до вебсайтів або їх блокування — як заходи забезпечення у кримінальному провадженні або як санкції за відповідні кримінальні правопорушення, які б відповідали сучасним реаліям та міжнародним стандартам у сфері прав людини.

«Детектор медіа» наводить повний текст рекомендацій Ради

До Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України звернувся власник блогерської платформи Enigma.ua Володимир Пасіка. Його вебсайт разом із 18 іншими було заблоковано на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2019 року як захід забезпечення в кримінальній справі. Підстава, зазначена судом, у тому числі для блокування декількох інформаційних сайтів, у т. ч. – «арешт майнових прав інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні відповідних вебресурсів шляхом зобов'язання інтернет провайдерів закрити до них доступ».

Як свідчить офіційний вебсайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) та Єдиний державний реєстр судових рішень практика застосування зазначеної «правової позиції» існує, як мінімум, із 2018 року. За цей час суди винесли понад 20 аналогічних вищезазначеній «блокуючих» ухвал. Закриваючи ними, крім онлайн-казино, тоталізаторів та шкідливого контенту про наркотичні засоби й доступ до інформації з різноманітних українських інтернет-ЗМІ.

Аналіз зазначеної практики, позиції експертів та громадських організацій, які опікуються інтернет-свободами свідчить, що подібні ухвали про блокування суперечать як національному законодавству, так і нормам міжнародного права. Така судова практика фактично впроваджує необмежені можливості влади вирішувати на власний розсуд питання щодо обмежень свободи слова, поширення інформації та свободи медіа в інтернеті та порушує одну з базових складових верховенства права — принцип правової визначеності. Про це свідчать наступні обставини зі справи щодо блокування сайта Enigma.ua:

  • важко уявити, яким чином у користувачів інтернету можуть виникати майнові права на тексти, які вони читають та до яких вони отримують доступ у мережі. Ці користувачі не мають жодного відношення до відповідної кримінальної справи й чому їхні навіть міфічні права має бути арештовано — пояснень суд не надає. Яке коло цих користувачів, хто вони персонально — теж невідомо;
  • Кримінальний процесуальний кодекс допускає, що арешт може бути накладений на майно будь-якої особи, якщо воно є речовим доказом. Проте суд так і не встановив, яким особам належать сайти, які були визнані ним доказами в рамках кримінального провадження. Відповідно, ці особи й гадки не мали, що розглядається справа про блокування їхнього онлайн-ЗМІ і не мали можливості надати відповідні заперечення або пояснення;
  • суд не наводить в ухвалі ту інформацію або контент, які, на його думку, є настільки шкідливим, що необхідно блокувати повністю вебресурси, а не спробувати заблокувати окремий контент / сторінки. Суд лише посилається в тексті ухвали на думку прокурора про те, що 19 вебсторінок містять інформацію, яка становить «ознаки вимагання грошових коштів з потерпілих, поширення компрометуючих статей та інших наклепів». Звертаємо в цьому контексті увагу, що наклеп було декриміналізовано ще у 2001 році, а дифамація не відносяться до тих категорій контенту, які за міжнародними стандартами підлягають блокуванням. Отже таке обмеження має ознаки непропорційності, оскільки блокування всього сайту в цілому є надзвичайним заходом, що може бути застосованим лише за наявності масових порушень законодавства на сайті (рішення ЄСПЛ у справі BULGAKOV v. RUSSIA);
  • за нормами чинного національного законодавства, блокування всього вебсайта дозволяється лише в одному випадку: поширення ресурсами дитячої порнографії (стаття 39 Закону України «Про телекомунікації»). Є спеціальний порядок обмеження доступу до вебсайтів у випадках порушення авторських прав, визначений Законом України «Про авторське право і суміжні права», але в зазначеному випадку про авторське право не йшлося. Відповідно, подібні заходи, які застосовують національні суди, можна обґрунтовано вважати такими, що не «передбачено законом» у розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі ЄСПЛ Ahmet Yildirim v. Turkey).

Останній, резонансний випадок подібного блокування, який збурив суспільство, відбувся на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 4 лютого 2021 року. Цим рішенням суду було «закрито» 426 вебсайтів та сторінок на платформах спільного доступу до інформації. Знову під заборону потрапили, крім інших, сайти інформаційного характеру, наприклад, відомий вінницький ресурс, а також Github — популярний в усьому світі ресурс для розробників та IT-спеціалістів.



Проте, на відміну від зазначеного, останнього випадку, в якому після розголосу питання вирішили кардинально через закриття самої кримінальної справи, вебсайт Enigma.ua досі залишається офіційно заблокованим. Зазначений випадок втручання у свободу вираження поглядів було зареєстровано на Платформі Ради Європи для захисту журналістики і безпеки журналістів, а офіційна відповідь влади про те, що Enigma.ua та інші сайти було заблоковано на підставі санкційного механізму — інформація, яка не відповідає дійсності. В ухвалі слідчого судді Вовка С. В. немає жодної згадки про санкції та відповідний закон. Не знайшовши захисту в національних судах, власник звернувся до Європейського суду з прав людини. На сьогодні справу внесено до реєстру справ ЄСПЛ за відповідним номером.

Враховуючи вищенаведені обставини, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України вважає, що Україна потребує сучасного законодавства у сфері інтернету, а практика блокування сайтів через судові арешти майнових прав користувачів є неприпустимою, та у зв’язку з цим рекомендує:

правоохоронним органам та судам — припинити сумнівну практику блокування вебсайтів під час розгляду кримінальних справ через арешт майнових прав інтелектуальної власності, які виникають у користувачів;

Верховній Раді України разом із профільними міністерствами — в консультаціях із журналістською спільнотою та громадськістю розробити та прийняти необхідні закони, які б визначили механізми обмеження доступу до вебсайтів або їх блокування, як заходи забезпечення у кримінальному провадженні або як санкції за відповідні кримінальні правопорушення, які б відповідали сучасним реаліям та міжнародним стандартам у сфері прав людини;

Міністерству закордонних справ України, Міністерству культури та інформаційної політики України та правоохоронним органам — забезпечити розміщення достовірної інформації на Платформі Ради Європи для захисту журналістики і безпеки журналістів у досьє у справі блокування вебсайта Enigma.ua.

***

Нагадаємо, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України — це консультативно-дорадчий орган, створений відповідно до указу президента № 808/2019. До складу ради входять 15 членів, обраних на установчих зборах: Вадим Міський (секретар Ради), Олександр Бурмагін, Наталія Влащенко, Ірина Городецька, Наталія Гуменюк, Діана Дуцик, Павло Єлізаров, Максим Кречетов, Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Людмила Писанко, Тетяна Попова, Сергій Томіленко, Тарас Шевченко, Сергій Штурхецький.

Раніше Рада з питань свободи слова засудила тиск на «Схеми» з боку Андрія Портнова, виступила з критикою законопроєкту «Про дезінформацію», двічі рекомендувала владі пакети заходів щодо підтримки медіа під час карантину, частину з яких було враховано в ухваленому законі щодо підтримки креативних індустрій, рекомендувала ратифікувати Конвецію про доступ до офіційних документів, яку було згодом підтримано Верховною Радою України, розробила рекомендації щодо проведення пресконференцій перших осіб держави та організації журналістських пулів, закликала Нацполіцію вжити заходів для припинення торгівлі журналістськими посвідченнями, а також не знайшла загроз свободі слова в санкціях проти «каналів Медведчука» та закликала владу зреагувати на репресії проти журналістів у Білорусі.

~insertother~

Фото: sud.ua

Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5043
Переглядів
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду