11:12
П'ятниця, 17 Січня 2020

МКМС пропонує карати за дезінформацію штрафами, виправними роботами й позбавленням волі до 7 років

3 368
У законопроєкті про дезінформацію, який розробило Міністерство культури, молоді та спорту (МКМС), за умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень та фінансування цих дій передбачена кримінальну відповідальність, за поширення дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості – адміністративна.
МКМС пропонує карати за дезінформацію штрафами, виправними роботами й позбавленням волі до 7 років
МКМС пропонує карати за дезінформацію штрафами, виправними роботами й позбавленням волі до 7 років

Про це йшлося в презентації законопроєкту про дезінформацію, представленому 17 січня 2020 року.

Згідно концепції законопроєкту, недостовірна інформація – неправдиві відомості про осіб, факти, події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні або перекручені.

Дезінформація – недостовірна інформація, що становить суспільний інтерес, зокрема – стосовно національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля. Дезінформацією не є: оціночні судження, у тому числі критичні; сатира та пародія; недобросовісна реклама.  

Положення про кримінальну відповідальність діє до відновлення повного контролю над територією України та передбачає:

  1. Систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля у період відсутності повного контролю України за державним кордоном України – карається штрафом від 5 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  
    або виправними роботами від 1 до 2 років (покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт проводиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, у межах від 10 до 20 відсотків).
  2. Дії передбачені частиною першою, вчинені з використанням комп’ютерних програм, призначених для автоматичного масового розповсюдження інформації (ботів), або спеціально організованої системи (групи) облікових записів або користувачів інформаційних послуг або засобів умисного фальшування (підробки) джерел інформації, карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
  3. Фінансування дій, передбачених частиною першою або другою статті , карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
  4. Дії, передбачені частинами першою-третьою цієї статті, вчиненні повторно або організованою групою осіб, або якщо вони призвели до тяжких наслідків чи спричинили матеріальну шкоду у великому розмірі, караються позбавленням волі строком від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Штрафи за поширення дезінформації застосовуються виключно судом, за умови задоволення заяви Уповноваженого.

Адміністративна відповідальність:

  1. Поширення дезінформації за умови добровільного спростування в порядку визначеному цим законом, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, тягне за собою накладання штрафу у розмірі 1000 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.
  2. Поширення дезінформації за відсутності добровільного спростування в порядку визначеному цим законом – тягне за собою накладання штрафу у розмірі 2000 мінімальних зарплат за кожен випадок дезінформації.
  3. Нерозміщення або несвоєчасне розміщення відповіді щодо дезінформації за заявою Уповноваженого – штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.
  4. Розміщення суб’єктом у сфері медіа індексу довіри за відсутності інформації про надання індексу на веб-сайті Уповноваженого – штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат.
  5. Зміна адреси розміщення матеріалу, щодо якого подано заяву Уповноваженого, або незбереження запису або примірника матеріалу – штраф у розмірі 5 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.
  6. Ненадання у встановлений цим законом строк відповіді на заяву чи запит Уповноваженого – штраф у розмірі 5 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.

Після презентації шефредакторка інтернет-видання LB.ua Соня Кошкіна запитала міністра Володимира Бородянського та його першого заступника Анатолія Максимчука, чи будуть притягувати держчиновників за умисне поширення дезінформації, зокрема – заступника голови Офіс президента Кирила Тимошенка. За словами пана Максимчука, якщо суд визнає, що це була дезінформація, то так.

Крім того, на питання колишньої очільниці Міністерства охорони здоров’я Уляни Супрун про те, як закон буде перешкоджати поширенню фейків з Росії, він відповів: «Закон буде регулювати все, що буде відбуватися на території України. А для російських журналістів буде введена обов’язкова акредитація і дозвіл на роботу в Україні».

Нагадаємо, 9 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити положення щодо «вимог та стандартів новин». Цей законопроєкт має бути винесений на розгляд парламенту до кінця року. У медіаспільності указ президента викликав обурення через те, що влада нібито планує нав'язувати стандарти новин.

Натомість міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський пояснив, що влада не планує регулювати стандарти новин і назвав це термінологічним непорозумінням. За його словами, влада має намір ввести поняття «небезпечна інформація», «дезінформація», «недостовірна інформація», оскільки це є «дуже важливим в умовах інформаційної війни з РФ та можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною агресором». Голова Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко назвав «вимоги та стандарти новин», про які йшлося в указі президента, «технічною помилкою».

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський виступає за впровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за поширення дезінформації.

15 листопада пан Бородянський і перший заступник міністра Анатолій Максимчук провели публічну дискусію. Запрошеним медійникам представили концепцію захисту інформаційного простору від дезінформації, розроблену міністерством. За словами Володимира Бородянського, скоріше за все, питання захисту інформаційного простору будуть винесені в окремий законопроєкт, з приблизною назвою «Про боротьбу з дезінформацією».

Детальніше про ініцативи міністерства читайте тут

Читайте також

Фото: Світлани Остапи 

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3368
Переглядів
Коментарі
Кузя
00:12 / 18 Січня 2020
Эта мразота сельская опять тут ошивается? выродок подлючий, шоб ты сдох!
Конституцию почитайте для начала
11:55 / 17 Січня 2020
Статья 34 Конституции Украины: Каждому гарантируется право на свободу мысли и слова, на свободное выражение своих взглядов и убеждений. Каждый имеет право свободно собирать, хранить, использовать и распространять информацию устно, письменно либо иным способом — по своему выбору.
доктор Моро
11:50 / 17 Січня 2020
Кто будет определять степень достоверности? Министерство правды? В руках диктаторских режимов подобные инструменты легко превращаются в средство расправы над неугодными. Достаточно объявить фейком всё, что не нравится диктатуре.
доктор Моро
11:49 / 17 Січня 2020
Оруэлловщина в чистом виде.
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду