Про це йдеться на сайті «Радіо Свобода». Медійники також цікавляться, чи слідство вже отримало від оператора дані з її телефону, а також з телефону журналістки Христини Бердинських.

Журналісти публікують перелік із шістьох запитань до Луценка щодо цієї ситуації. Такі ж запитання генеральний прокурор отримав в офіційних інформаційних запитах від редакцій, надісланих до ГПУ. А саме:

1. Чи отримала Генеральна прокуратура України від Міністерства юстиції України вищевказане рішення Європейського суду з прав людини від 18 вересня 2018 року №42634/18?

2. Які заходи вжиті Генеральною прокуратурою України на виконання вимог цього рішення ЄСПЛ? Які заходи ще плануються бути вжитими?

3. Чи були вже отримані слідчим чи прокурором відомості від ПРАТ «Київстар» на виконання ухвал слідчого судді Печерського районного суду від 27.08.2018 року щодо номерів Наталки Седлецької та Христини Бердинських? Які саме відомості були отримані, в якому обсязі? Коли (дата)? Чи ПРАТ «Київстар» надавав відомості спершу у повному обсязі відповідно до ухвали Печерського суду, а згодом в більш обмеженому, відповідно до листа слідчого мобільному оператору від 4 вересня?

4. Чи буде використовувати Генпрокуратура ухвалу, винесену апеляційним судом м. Києва від 18.09.2018, якою було обмежено обсяг, але все одно погоджено доступ до даних телефону журналістки Седлецької? Адже це рішення за своєю суттю теж суперечить рішенню ЄСПЛ?

5. У випадку вже отримання слідчим чи прокурором у кримінальному провадженні №42017000000003904 від 16.11.2017 року відомостей від ПРАТ “Київстар” з телефонів журналістки Наталки Седлецької та Христини Бердинских, які плануються вжити заходи з цими відомостями на забезпечення вимоги ЄСПЛ? Чи планується їх знищити у встановленому законом порядку?

6. Чи було доручено Генеральній інспекції провести службове розслідування стосовно дій слідчого Іжука Р.Б. та прокурора Зимогляда В. задля подальшого направлення дисциплінарної скарги стосовно вказаних прокурорів до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів? Якщо так, то коли і який результат такого службового розслідування (просимо надати копію документу про його призначення та результати)?

Запити вже надіслали журналісти видань «Українська правда», «Цензор.нет», «Слово і діло», «Слідство.інфо», Kyiv Post, Bihus.info, телеканалів «UA:Перший», «UA: Крим» та 24-й, журналу «Новое время», «Громадського телебачення», «Радіо Свобода», «Громадського радіо», програми «Вікна-новини» (СТБ), Медійної ініціатива за права людини, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», ІА «Центр журналістських розслідувань».

Згідно із законом «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит журналістам має надійти упродовж п’яти робочих днів.

19 вересня прес-секретар генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган повідомила, що ГПУ отримала лист ЄСПЛ у справі Наталки Седлецької, але поки що не коментує рішення.

«Із цим документом зараз працюють в Генеральній прокуратурі. І поки триває робота з документом, ми не коментуємо цю інформацію», – відповіла Сарган на запит «Детектора медіа».

Президент «Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа» Том Кент заявив, що рішення Європейського суду з прав людини, «є чітким сигналом, що переслідування журналістів та втручання в їхню роботу не мають нічого спільного з міжнародними зобов’язаннями України щодо захисту вільної преси, яку український уряд нібито підтримує», та закликав уряд України не отримувати дані з телефону Седлецької, допоки Європейський суд не винесе остаточного рішення.

Як писав «Детектор медіа», 20 вересня 2018 року Апеляційний суд Києва розгляне скаргу щодо доступу до телефону Христини Бердинських.

Нагадаємо, що мова йде про лист Європейського суду з прав людини, який у вівторок, 18 вересня, ухвалив рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи щодо справи журналістки «Радіо Свобода», головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької та вказав уряду України, що він має «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року».

Нагадаємо також, що 27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав доступ Генеральній прокуратурі України до телефонних переговорів журналістки програми «Схеми» (проект «Радіо Свободи») Наталі Седлецької за період з 19 липня 2016 по 16 листопада 2017 років у справі про можливе розголошення державної таємниці та даних досудового розслідуваннядиректором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником.

5 вересня стало відомо, що крім Наталі Седлецької ГПУ отримала доступ до даних телефонних переговорів і журналістки видання «Новое время» Христини Бердинських у цій же справі. Обох журналісток допитали в ГПУ ще в грудні.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко пояснив необхідність доступу до телефону журналістки Наталі Седлецької тим, що вона відмовилась надати інформацію про час зустрічі з керівником НАБУ.

«Радіо Свобода» назвала санкцію суду на доступ до даних телефону Наталі Седлецької «надмірним» і таким, що «грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси». Рішення суду викликало стурбованість і критичну реакцію редакції програми «Схеми», Transparency International, громадських організацій, журналістів, голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, Посольства США в Україні, Європейського Союзу, Парламентської Асамблеї Ради Європи. 7 вересня в Києві пікетували ГПУ на підтримку Наталі Седлецької та Христини Бердинських.

Наталка Седлецька оскаржила ухвалу слідчого судді Печерського районного суду, якою ГПУ було надано доступ до даних з її мобільного телефону. 18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу та зменшив обсяг даних, які ГПУ може отримати з телефону журналістки. Суд дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону Наталки Седлецької протягом 17 місяців у рамках дії певних базових станцій поблизу Національного антикорупційного бюро України.

Христина Бердинських в коментарі «Детектору медіа» повідомила про те, що подає скаргу до Апеляційного суду, але якщо за результатом засідання прокуратурі буде надано дозвіл на перевірку телефону журналістки, вона також подасть скаргу до ЄСПЛ.