Вісім українських медіа 16 липня долучилися до акції підтримки «Ініціатива 143» та одночасно оприлюднили розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР, яке журналістам «Слідства.Інфо» та ЦПК заборонили публікувати рішенням Печерського суду. Про це повідомило «Слідство.Інфо».

В «Ініціативі 143» взяли участь «Українська правда», Суспільне, «Схеми», hromadske, «Дзеркало тижня», NV, Bihus.Info і «Телебачення Торонто».

«Цей текст публікується у межах "Ініціативи 143" — акту солідарності українських медійників, які вирішили підтримати колег зі "Слідства.Інфо" та Центру протидії корупції, яким Печерський суд заборонив публікувати це розслідування.

Ще до заборони суду журналісти Аліна Стрижак (ЦПК) та Максим Савчук ("Слідство.Інфо") зібрали всю інформацію, і розслідування було готове до публікації. Один зі співавторів, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст нашій редакції. Оскільки така заборона виглядає відвертим проявом цензури, ми разом з іншими учасниками ініціативи вважаємо за необхідне оприлюднити розслідування», — йдеться в публікаціях видань.

Редакторка «Слідства.Інфо» Анна Бабінець висловила вдячність колегам і назвала цю ініціативу безпрецедентною цеховою підтримкою.

«Колеги ризикують, публікуючи заборонене розслідування, адже якщо представники влади пішли на такий крок із придушення свободи слова відносно нашої редакції та ЦПК, що зупинить їх від тиску на інших? Я щиро вдячна колегам за такий прояв солідарності. Це демонстрація того, що ми всі гуртуємося навколо однакових цінностей — правди, свободи слова, якісної журналістики», — сказала вона.

Виконавча директорка ЦПК ⁨Дар’я Каленюк⁩ також зауважила, що це розслідування є черговим доказом того, що Україна потребує реформи ДБР із незалежним відбором керівника. 

Як з'ясували журналісти, аналізуючи дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, брат Олексія Сухачова, Олександр, у 2018 році став власником 40% обʼєктів у багатоквартирному будинку в Харкові на вулиці Юлія Чигирина, 13, де розташований ЖК «IT-Парк Manufactura» забудовника «Строй Сіті».

Протягом 2018–2020 років він придбав 143 об'єкти у двох харківських ЖК від «Строй Сіті».

У 2019-му ринкова ціна квадратного метра від забудовника у ЖК «IT-Парк Manufactura» була в середньому майже 800 доларів, однак, як свідчать документи, які є в розпорядженні авторів розслідування, Олександр Сухачов купував там нерухомість за балансовою вартістю, значно нижчою від ринку.

9 липня 2018 року за двома угодами він придбав 30 квартир. Ціна за одну — від 24,6 тисячі до 48,9 тисячі гривень (від 932 до 1856 доларів за тодішнім курсом). За ці квартири брат тоді ще заступника начальника департаменту Генпрокуратури Олексія Сухачова віддав на той час 39,3 тисячі доларів.

Через два дні Олександр Сухачов купив ще 28 квартир за менш ніж 33 тисячі доларів (найдешевша — 26,5 тисячі гривень, найдорожча — 38,7 тисячі гривень).

Компанія-продавець, ТОВ «Парковий-2», отримавши запит від журналістки Аліни Стрижак, звернулася до Печерського райсуду, який зрештою заборонив Стрижак, «Слідству.Інфо» та ЦПК поширювати інформацію про майно, угоди й інвестиції Олександра Сухачова. 13 липня компанія подала позов, стверджуючи, що ця інформація містить комерційну таємницю забудовника.

«Але історія з харківською нерухомістю брата Олексія Сухачова — це не лише про "комерційну таємницю" і "приватне життя фізичної особи". Це ще й історія про хитросплетіння харківського забудовника з ДБР, яке розслідувало його діяльність», — зазначили журналісти.

На момент купівлі квартир у 2018 році ТОВ «Парковий-2» належало адвокату Івану Козікову, а тепер, за даними журналістів, пов’язане зі «Строй Сіті».

Згідно з реєстром судових рішень, у 2021-му Нацполіція розслідувала ймовірну незаконність забудов і провела обшуки в офісах «Строй Сіті». Правоохоронці виявили печатки фірм, які належать або належали Олександру Сухачову, і фінансову документацію компанії, якою він володів. Сам Олександр Сухачов на звернення журналістів не відповів.

У тому ж 2021 році поліція і прокуратура розпочали кримінальне провадження щодо самобудів «Строй Сіті».

«Забудовник ставив посеред Харкова паркани, приганяв екскаватори та починав будувати житлові комплекси. Зокрема, йшлося про будинки, за адресами яких набував нерухомість Олександр Сухачов. Це й стало предметом дослідження правоохоронців», — зазначили журналісти.

У грудні 2022-го заступник генпрокурора доручив розслідування головному слідчому управлінню ДБР. Підозри нікому не оголосили.

Власник «Строй Сіті», бізнесмен Єгор Масленніков, як повідомляло Bihus.Info, переписав старий будівельний бізнес на сестру дружини і відкрив новий у Дубаї.

Зрештою в серпні минулого року провадження щодо самобудів, яке розслідувало ДБР, опинилося в поліції Чернігівщини, де його закрили.

Поновили його вже після того, як фігуранти цього розслідування отримали запити від журналістів.

Наразі Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами і офісами.

У ДБР на запит журналістів відповіли, що Бюро і їхній директор не володіють «інформацією стосовно фактів участі Сухачова Олександра Олександровича в будь-якій господарській діяльності, в тому числі із забудовником "Строй Сіті", набуття ним будь-якої нерухомості».

Щодо досудового розслідування дій забудовника в ДБР повідомили, що не ухвалювали рішення про закриття провадження, а за доручення здійснювати досудове розслідування слідчим інших органів відповідає прокуратура.

Нагадаємо, 7 липня «Слідство.Інфо» повідомило, що Печерський районний суд Києва заборонив їм публікувати розслідування про майно Олександра Сухачова. Рішення суду зʼявилося 6 липня — саме тоді, коли журналісти спільно з Центром протидії корупції готували до публікації матеріал про 143 квартири та офісні приміщення брата директора ДБР.

Сам Печерський районний суд Києва заявив, що заборона «Слідству.Інфо» публікувати розслідування є тимчасовою, але поки вона діє, журналісти не можуть публічно використовувати інформацію щодо Сухачова, яка «чітко визначена в ухвалі суду».

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) висловила занепокоєння через рішення суду й наголосила, що система правосуддя не повинна використовуватися для цензури розслідувань, які мають суспільний інтерес.

Міжнародний інститут преси (IPI) також засудив рішення Печерського районного суду Києва. Організація закликає апеляційний суд Києва ретельно оцінити це рішення крізь призму свободи медіа та журналістики суспільних інтересів і своєчасно скасувати його.

Медіарух, а також медійні та громадські організації оприлюднили заяву, в якій висловили стурбованість через ознаки системного тиску на журналістів-розслідувачів з боку правоохоронних структур.

13 липня компанія «Парковий-2» подала позов до суду з вимогою заборонити «Слідству.Інфо», ЦПК та журналістці Аліні Стрижак публікувати інформацію про майно, інвестиційні договори і суми вкладень брата директора ДБР, бізнесмена Олександра Сухачова.

• Читайте також: Дмитро Литвин про заборону публікації матеріалу «Слідства.Інфо»: «Суд тільки допоміг розголосу»

Фото: колаж Максима Савчука