У ніч на понеділок 2 листопада росіяни зламали застосунок «Тривога» і розіслали повідомлення про ядерну небезпеку та вуличні бої. Українці, як завжди, відреагували мемами. Але насолоджуватися народним гумором довелося недовго: вже ввечері вуличні бої дійсно сталися, і що найгірше — між своїми. Хоч деяких організаторів та учасників інциденту у селі Петропавлівська Борщагівка «своїми» можна назвати лише формально, але по факту вони є українцями і живуть в Україні.

По гарячих слідах розібратися, що відбувається, було вкрай важко навіть тим, хто був на місці події. У соцмережах панував хаос, а деякі медіа, навпаки, проігнорували конфлікт. Наприклад, згідно з моніторингом «ДМ», національний телемарафон і канал «Прямий» 2 листопада, коли розгорталися події у Петропавлівській Борщагівці, не надали глядачам жодної інформації про те, що відбувається. Утім, Суспільне та 24 канал відреагували швидко і якісно, тому і ютуб, куди потрапляють новини мовників, не залишився осторонь. Активно включився у висвітлення подій й канал «Новини.Live», який також є в ютубі. Але ведучому та його гостю-експерту, колишньому прокурору Київської прокуратури Ярославу Захарченку, м’яко кажучи, не вдалося відокремити факти від оцінок.

Ярослав Захарченко дуже емоційно говорив про «бардак із мобілізацією та СЗЧ» і що треба наводити лад, а не «бити людей та утримувати у підвалах». Тобто вважав побиття та насильне утримання встановленим фактом.

— Уявіть на секунду один факт. Якщо у когось там переламаний хребет, це тяжкі тілесні ушкодження, це тяжкий злочин…

Ведучий зауважив, що 200 тисяч військових, які самовільно покинули частину, важко розмістити у тюрмах, і перепитав, чи «не спостерігаємо ми нову практику поводження з військовими у СЗЧ під прикриттям?».

— Це незаконно — утримувати людей у підвалах. Це порушення усіх норм внутрішнього та міжнародного права! — майже зірвався на крик Захарченко.

— Сто відсотків, — погодився ведучий.

Виглядало так, що ані ведучий, ані гість ні на секунду не ставили під сумнів інформацію, яка на той час неслася соцмережами.

У ютубі цей випуск «Новини.LIVE» за шість днів подивилися 37,4 тисячі разів.

З великих авторських майданчиків ледь не першим і чи не єдиним відреагував на події журналіст Віталій Портников, який певною мірою виправдав мовчання колег-блогерів.

— З кожною годиною інформація, яку ми знаємо, змінюється і доповнюється, і тут можна довго переповідати ці подробиці. Але мені здається, що ви вже знаєте набагато більше, ніж я можу зараз розповісти, тому що ще через годину чи через дві після запису з’являться нові деталі та подробиці, і вони можуть відрізнятися від того, що ми знаємо на даний момент. І найважливіше. Зараз новини розповсюджуються з такою швидкістю, що наступного дня ми можемо навіть не згадати про цей черговий скандал. Достатньо масованої атаки по Україні, яка зараз на наших очах готується окупантами, щоб скорботні новини наслідків російських ударів витіснили те, що відбувалося у Петропавлівській Борщагівці, — сказав він.

Це відео Портникова подивилися понад 705 тисяч разів.

Але ані сам масований обстріл, що таки стався у ніч проти 3 листопада, ані його наслідки у вигляді майже повної відсутності світла у Києві й області інцидент у Петропавлівській Борщагівці з інформпростору не виштовхали. Вже наступного дня на майданчику з’явилася купа відео на цю тему, і залишилося тільки обирати.

Наприклад, на каналі «Бутусов+» журналістка Ірина Ромалійська відтворила хронологію подій 2 листопада з ранку до вечора, що стало допомогою всім, хто хотів розібратися в ситуації. В гостях у Ромалійськоі були журналіст «Радіо Свобода» Мар’ян Кушнір, який працював на місці, та журналістка «Слідство.інфо» Софія Афоніна, авторка розслідування про «лікарку швидкої» Валентину Молоду. Саме Софія з колегами вже 2 листопада ідентифікувала Молоду як власницю клініки пластичної та естетичної хірургії, а ніяк не «лікарку швидкої».

Ведуча й експерти шукали відповіді на важливіші питання, які хвилювали, напевно, геть усіх, хто цікавився темою: хто така Валентина Молода, що відомо про будинок, де відбулися сутички, звідки на місці взявся підліток, чиї ефектні фото у ковдрі згодом облетіли соцмережі, навіщо очільник ОП Кирило Буданов приїхав на місце тощо.

Одна з цікавих тем, що зачепила Ірина Ромалійська — як телеграм-канали «розганяли» паніку навколо Петропавлівської Борщагівки.

— Народний депутат Ярослав Железняк пише, що ці телеграм-канали так чи так підконтрольні СБУ чи ГУР, — зауважила вона.

З’ясувати, чи справді це так і яку мету переслідують канали, в межах випуску не вдалося, але очевидно, що тема матиме продовження. Зокрема, згодом Ірина поставила відповідне питання у чаті пресслужби офісу президента, але виразної відповіді не отримала — радник президента Дмитро Литвин написав, що найбільше тему розганяли в тіктоку.

За п’ять днів відео подивилися майже 66,7 тисячі разів.

Ще вразила Наталія Мосейчук, яка назвала чергову тему цитатою Буданова «Що тут, бл…ь, відбувається». Не те щоб це було оригінальною ідеєю — Олена Трибушна на «Є питання» також згадувала ці слова керівника ОП, сказані на місці подій у Борщагівці. Але не у заголовку і для своєї авдиторії, яка мені здається менш консервативної, ніж глядачі Мосейчук.

З іншого боку, пані Наталія не вперше грається з провокативними заголовками. Поки що на переглядах зухвала назва, здається, не відбилася: відео за три дні подивилися 94,2 тисячі разів, що приблизно відповідає показникам усіх «Тем» із Мосейчук за останній час.

В гостях у проєкту були політична оглядачка Юлія Забєліна, політичний експерт Володимир Фесенко, політолог Віталій Кулик і головний редактор інфопорталу «Україна по-арабськи», експерт з українсько-арабських відносин Мохаммад Фараджаллах. Онлайн долучався військовослужбовець ЗСУ Ігор Луценко.

У контексті конфлікту на Борщагівці вибір гостей здався доволі дивним. Але на початку ведуча пояснила, що розмова піде і про інші події тижня, як от продовження операції НАБУ та САП «Карфаген», вибори у США, мирні переговори з Росією, а гості студії є «людьми, які представляють різні платформи, різні думки та можуть подивитися на події з різних боків».

Насправді єдиним моментом, коли позиції гостей дійсно розійшлися, була тема виборів в Україні, зокрема можливість їхнього проведення під час війни. Обговорювали її вже наприкінці випуску.

— Ці товариші чітко визначають — негайні вибори. Усіх — президента, Верховної Ради, — сказав Кулик, показавши на екран, де показували обкладинку відео співзасновника проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова з заголовком «Чи знесе “Карфаген” Зеленського?»

— Ці товариші… Кого ви маєте на увазі? — уточнила ведуча.

— Ніколова, Ткача, Каленюк та інших.

— Так звані антикорупціонери, — хитнула головою Мосейчук.

— З сюжета у сюжет, з відео до відео вони проводять лінію про необхідність виборів негайно. Я не вигадую, можна подивитися їхні відео за останні кілька місяців. Це основний рефрен, із яким вони виходять в ефір, — сказав Кулик.

Фараджаллах зауважив, що в демократичних суспільствах, коли стикається влада та суспільство, люди «йдуть до скриньки».

— Ну, ті хто дійде під бомбами, — додала скепсису Мосейчук.

Але гість на зауваження не відреагував і закінчив думку, сказавши, що вибори стануть «безпечним виходом для Зеленського». А якщо не вибори, то потрібна передача влади, адже «суспільство й еліти змінилися» і «не треба випробувати долю».

Ведуча була очевидно проти позиції експерта, але сперечатися вже часу не було. Закінчили зовсім неочікувано: Наталія Мосейчук нагадала, що 16 листопада — річниця виходу серіалу «Слуга народу» та порадила передивитися. У відповідь Фесенко сказав, що краще подивитися серіал «Джентльмени» — з погляду на те, що відбувається в країні дуже.

На жаль (чи на щастя), часу на перегляд серіалів у мене не було, адже проміжні вибори у Конгрес США та нова серія операції антикорупційних органів «Карфаген» потребували явно більшої уваги, ніж перегляд «Слуги народу».

Назагал епічна поразка Республіканської партії і, як наслідок, втрата президентом США частини свого впливу та (раптом) підвищення шансів України отримати повноцінну американську військову допомогу в інших умовах викликала б в українців значно більше ентузіазму. Але оголошення результатів проміжних виборів виявилося затиснутим між подіями у Петропавлівській Борщагівці й оприлюдненням нового епізоду операції «Карфаген» від НАБУ та САП.

Утім, звісно, аналіз ситуації в США все одно посів одне з найпочесніших місць у ютубі цього тижня.

Тут варто не пропустити інтерв’ю старшої експертки Атлантичної ради й аналітичного центру Friends of Europe Мирослави Гонгадзе Дмитру Тузову на «Апостроф TV». Бо вона глибоко в темі українсько-американських відносин.

— Що далі буде в стосунках між Трампом і Зеленським? Ця історія персоналізована. Тут величезне значення має емоційна складова ставлення Трампа до Зеленського. Що буде після цих виборів? Що ти прогнозуєш? — спитав гостю Тузов.

— Ну, перш за все, як ми бачимо з реакції Дональда Трампа на результати виборів, дуже важко взагалі прогнозувати, як він буде поводитися. Так виглядає, що він змінює постійно свою позицію. Зараз прогнозувати, як будуть розвиватися ці стосунки, дуже складно. Мушу сказати, що за моїми спостереженнями насправді і Дональд Трамп, і президент Зеленський дуже схожі за психотипом. Вони дуже владні й дуже домінують. Їх любить камера, їх люблять люди, вони вміють комунікувати. Можливо, президенту Трампу не зовсім подобається те, що насправді Зеленський має таку популярність. Зокрема, він має дуже велику популярність у Сполучених Штатах. Тобто там багато психологічних аспектів. Я думаю, що все буде залежати від, по-перше, домовленостей між демократами і Трампом наступні два місяці. Тому що ми напередодні ухвалення бюджету. І так само певного пакетного голосування за групу законів, які зараз висять у Конгресі. Президент Трамп уже заявив про те, що він готовий домовлятися. Тому ми побачимо, якими будуть ці домовленості та чи буде допомога Україні частиною цих домовленостей. І, звичайно, треба розуміти, що буде відбуватися 10 листопада в Абу-Дабі (черговий тур переговорів між делегаціями США, України та Росії. — «ДМ»), — відповіла Мирослава.

Це відео за добу подивилися майже 17 тисяч разів.

Мирослава була і серед гостей «Радіо Свобода» на проєкті «Свобода Live» з Властою Лазур.

Власту також цікавили прогнози, але щодо стосунків Трампа та Путіна.

— Що ми можемо спрогнозувати станом на зараз після цих виборів? Наскільки може змінитися тактика чи стратегія Трампа, його найближчого оточення по відношенню до Росії? — спитала вона.

— Я не візьмуся навіть прогнозувати. Ми знаємо точно, що процес мирних переговорів триває, але чи змінить Трамп свою риторику чи свою політику щодо Росії, сказати складно. Але якщо ми говоримо про вотум недовіри американців, він частково і пов’язаний із цією позицією щодо України та Росії, тому що 66% американців вважають, що Сполучені Штати мають більше допомагати Україні, а більшість не погоджується зі зближенням з Росією. Для них це дуже неприродна історія. Тому, можливо, це буде так само питанням торгів між Конгресом і Білим Домом. Але на сьогодні це досить складно сказати, — поділилася думками гостя.

Це відео за чотири дні подивилися 59,1 тисячі разів.

Попри складність прогнозування, в цілому експерти ютубу були налаштовані позитивно. Саме тому варто послухати черговий огляд журналіста, політичного оглядача і народного депутата минулого скликання Вадима Денисенка.

— Станом на зараз уже можна сказати, що демократи розпочнуть підготовку до формування слідчих комісій, які повинні створити величезний інформаційний шум і юридичні підстави для того, щоб почати процедуру імпічменту проти Дональда Трампа. І ця процедура буде однією з великих частин виборчої кампанії наступного президента США. В принципі, Трамп прекрасно це розуміє. Він також прекрасно розуміє, що на 3 січня (дата початку роботи нового Конгресу — “ДМ”) треба вийти з якимись гучними перемогами. Відносно України, я думаю, що Трамп може почати максимально тиснути на Європу та на Україну з тим, щоб Україна погодилася виводити війська з Донбасу, а європейці погодилися знімати санкції з Росії для того, щоб Трамп міг сказати про те, що я завершив цю війну, і от дивіться, ніхто до мене цього не міг зробити. Наскільки це реалістично? Думаю, що це малореалістично, але тим не менше треба готуватися до того, що цілком реально в наступні тижні тиск на Україну посилиться, — сказав він.

Відео подивилися за п’ять днів 9,5 тисячі разів.

Про тиск на Україну вирішив нагадати і ютуб-канал ТСН. З нагоди виборів у США на каналі відбулася прем’єра документального фільму журналістки ТСН Ольги Кошеленко «Як Трамп і Путін ділили Україну на Алясці?». В анонсі фільм був представлений як «сенсаційне розслідування», що розкриває «непублічний бік кулуарних переговорів у Вашингтоні». Подумалося, що у кулуарних переговорів узагалі-то обидва боки непублічні, але, може, журналістка мала на увазі якийсь один із них. Утім, значно більше мене зацікавило слово «сенсаційний», адже проєкт тривалістю понад годину переповів історію відносин України з адміністрацією Трампа та спроб домовитися про мир із Росією, яку давним-давно всі обговорили з різних боків. Тут був і скандал в Овальному кабінеті, і зустріч Трампа з Путіним на Алясці, і зустріч Зеленського з Трампом у Мар-а-Лаго тощо. Напевно, єдиною сенсацією для мене стали слова Ольги Кошеленко, що посланців Трампа Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера «росіяни зневажливо називають Зятьок і Вітьок». Мені завжди здавалося, що це саме українці вигадали ці прізвиська як помсту за ігнорування американськими переговорниками українських інтересів. До речі, Кушнер у фільмі ТСН був представлений як «дуже розумний хлопець», скромний і самостійний. А от про Віткоффа нічого хорошого не сказали.

Утім, проєкт залучив цікавих експертів, зокрема колишню заступницю Держсекретаря США Венді Шерман, оглядачку CNN Джилл Догерті та колишнього радника з питань нацбезпеки США Джона Болтона. Нічого сенсаційного вони теж не сказали, але послухати зайвий раз американських друзів України приємно.

За тиждень фільм подивилися майже 154,5 тисячі разів.

Наостанок по темі пораджу коротеньке відео від каналу «Хмаринка History», де автори нагадали історичні прецеденти, коли проміжні вибори призводили до радикальних змін у політичному полі США, до чого це призвело та на що зараз можна розраховувати Україні. Автори розповіли як про ризики обмеження влади Трампа, так і про користь ситуації. Якщо коротко, історія надає приклади трьох сценаріїв, а який із них реалізується (і чи не з’явиться четвертий), говорити поки зарано.

За два дні відео подивилися понад 5,1 тисячі разів.

До речі про історію. У жовтні в ютубі з’явився новий канал «Залізні легенди», який пропонує 3D-візуалізації битв і військових операцій. Поки що там лише три відео, але одне з них — 3D-реконструкція битви за Гостомель — за 12 днів набрало вже понад 1,1 мільйона переглядів. Це приголомшливий старт. Цього тижня автори запропонували графіку про евакуацію з Олешків, яка за 5 днів набрала 27,2 тисячі переглядів.

Ну і нарешті, напевно, головна тема тижня — продовження операції НАБУ і САП «Карфаген».

Відео, що розповідає про викриття нової злочинної організації за участю високопосадовців СБУ, Офісу генпрокурора та Нацполіції, НАБУ виклало на своєму ютуб-каналі 4 листопада. З того моменту воно набрало 1 мільйон 600 тисяч переглядів, тобто стало абсолютним бестселером, перевершивши за кількістю переглядів усі попередні фільми-розслідування НАБУ та САП. Для порівняння, перша серія «Карфагену» набрала майже 1,2 мільйона, але за два місяці, а, наприклад, «Форест Гамп» — 367 тисяч за той же час.

Звісно, нове розслідування викликало справжнє цунамі в українському ютубі з обговоренням його наслідків. Який канал не відкрий, там говорять про «Карфаген». Можна сміливо йти на ютуб-канал «Української правди» чи на «Радіо Свобода» й дивитися всі відео, що вийшли по темі. Журналісти копають глибоко та широко, отже нудно не буде.

Зупинюся на тому, що може бути пропущеним у цьому потоці, але варте уваги.

Отже, на плівках НАБУ і САП учасники злочинної організації, яку антикорупційні органи викрили в межах операції «Карфаген», обговорювали можливість нападу на журналіста Дениса Бігуса після публікації розслідування Bihus.Info про мережу магазинів U420. Це змусило журналіста вперше за понад рік після мобілізації з’явитися у відео на своєму каналі.

Певним чином відповідь Бігуса перегукнулася з програмою Мосейчук.

— Дізнався, що мене пів року тому хотіли грохнути. Що тут скажеш по суті? Типу, подивіться на мене, яка кислота? Я і так по життю максимально кислий. Коротше, я хотів відбутися жартом про те, що мене вперше в житті хтось захотів звозити в Домінікану, але прийшло НАБУ і все наламало. Однак, нарешті вночі подивився повне відео і, знаєте, проникся. Не епізодом зі мною, там це дуже неприємно, але цілком очікувано. Від бандита ти чогось подібного, мабуть, і очікуєш. Хоча кислоті навіть я здивувався. Чого ти не очікуєш, то це того, що топи по всіх органах тупо працюють на натуральних мурчиків із 90-х. Це, вибачте за відсилку, це ж натурально “Жмурки”. Якби це було художнє кіно, то сценаристу дорікнули б за шаблонність на рівні гротеску. Але це не художнє кіно.Це, бл…ь, життя, — сказав журналіст.

За три дні відео подивилися понад 1,1 млн разів.

Портников у суботньому політклубі на каналі «Еспресо» теж зауважив, що ситуація в країні нагадує кримінальне кіно.

— Ми з вами живемо в сюжеті італійського бойовика про мафію. Де є якісь офіцери спецслужб, які замовляють якогось бізнесмена в Монако. Прямо як у серіалі. Якщо б ми вам писали сценарій із серіалу, воно б там було. А потім убивають жінку, яка була їхньою агенткою в Україні. От вам 15 серій перших. Якщо ми захочемо зробити якийсь серіал для каналу “1+1”, Новий, не “Слуга народу”, римейк “Спрута” італійського, то нам не потрібно буде нічого вигадувати. Нам потрібно просто дочекатися кінця цього правління, — сказав він.

Відео за два дні подивилися 105 тисячі разів.

Ірина Ромалійська вдруге стала героїнею мого огляду, адже запропонувала інтерв’ю з Юрієм Суховим — адвокатом генерала СБУ Сергія Дуки, який, за інформацією НАБУ, був учасником викритої злочинної організації.

— Питань купа, — коротко схарактеризувала задачу ведуча на початку і далі годину з’ясовувала в адвоката подробиці справи.

Сухов, як не дивно, спокійно відповідав. Дивно, бо під час обрання запобіжного заходу Дуці, куди не пустили журналістів, спілкування медійників із юристом, так би мовити, не задалося. Про це Ірина теж спитала гостя

— Я коли просила ваш телефон у колег, мене попередили, що з вами прямо неможливо говорити. Ви були дуже емоційно заряджені на суді. І, власне, про це написали у своєму фейсбуці, — сказала вона.

— Слухайте, це не я був заряджений, це були заряджені журналісти.

— Але це трактувалося як хамство, ваша поведінка…

— Перше, що мене спитали журналісти — чому я перешкоджаю їхній журналістській діяльності. Я був здивований, бо я не маю до цього відношення. Я зрозумів, що в такій ситуації я нічого не доведу, ситуація була вибухонебезпечна, треба це зупинити і сказав, що не буду відповідати на питання. Вони образилися, адже я сказав, що вони не зрозуміють. А що можна сказати в такій ситуації? — виправдався адвокат і закликав переказати всім журналістам, що він «абсолютно нормальна людина».

Відео за пів дня подивилися 52,6 тисячі разів.

Після всього, що довелося почути та побачити цього тижня навколо Петропавлівської Борщагівки й операції «Карфаген», може стати погано. Бо весь цей треш відбувається під час великої війни на виживання.

Тут будуть вкрай корисні відео Оксани Мороз на каналі «Як не стати овочем» і подкаст «Як працює когнітивна агресія» з Тетяною Трощинською на каналі Інституту когнітивної оборони.

— Усе те, що ми бачимо, важливо сприймати не так емоційно, хоча, звісно, перша хвиля завжди буде емоційна. Тому що як тут слухати про те, що ламають ноги молотками і обливають кислотою, без емоцій? Але вкрай важливо, щоб ці емоції не штовхнули нас до узагальнень та емоційних криків “усіх силовиків на фронт”, “вони усі прокралися” й інших гасел, які вправно нам підкидає Росія. Ми не воюємо з СБУ, ми воюємо з корупцією. Для того, щоб дійсно таких “Карфагенів” ставало менше, треба максимально раціонально ставити собі запитання, а що потрібно змінити для цього? Дуже важливо не піддаватися тим емоціям, які в силу різних причин, у тому числі і як стратегія захисту тих, кого обвинувачують, починають роздмухувати в інформаційному просторі, — закликала Оксана Мороз.

У гостях у Тетяни Трощинська були політолог і офіцер резерву Михайло Басараб та аналітикиня Інституту когнітивної оборони Олена Семеняка. Вони обговорювали, як Росія роками дискредитує «Азов» та українських добровольців, зокрема і під час подій цього тижня.

Відео Оксани Мороз за два дні подивилися 65,8 тисячі разів, а подкаст із Тетяною Трощинською — за пів дня всього 800 разів.

Звісно, Борщагівкою, «Карфагеном» і виборами в США теми українського ютубу не вичерпуються. Цього тижня, наприклад, вийшло розслідування Суспільного про домашнє насильство у багатодітній родині Вікаріїв, чию історію навесні опублікував «Бабель». Суспільне зосередилося на загибелі 10-річної Даші, старшої сестри Надії Вікарій, яка була героїнею розслідування «Бабеля». Журналісти з’ясовували, як родині вдалося приховати смерть дитини і чому держава цьому не запобігла.

За день відео подивилися майже 202 тисячі разів.