В грудні 2009 року акцент порушень з нападів та залякувань змістився у бік політичного та економічного тиску, цензури, перешкоджання журналістській діяльності. Значною мірою, це було пов'язано з президентською виборчою кампанією. Про це свідчать результати моніторингу Інституту масової інформації.

Справа Гонгадзе - 5

03.12 Микола Мельниченко схвалює намір Генпрокуратури усунути неточності перекладу, яких припустилися європейські експерти, досліджуючи сумнозвісні плівки. Точність допоможе використати докази у суді, вважає Мельниченко.

Рішення Генпрокуратури уточнити 18 епізодів перекладу фоноскопічної еспертизи плівок екс-майора держохорони Миколи Мельниченка не свідчить про затягування слідства, вважає автор скандальних записів. Це потрібно насамперед для того, щоби записи розмов між Кучмою і Литвином могли бути долучені до справи Гонгадзе, а можливі обвинувачення проти них «не розвалилися в суді», пояснив Мельниченко.

Плутанина з перекладом, на його думку виникла через те, що висновки експертизи писалися англійською мовою, яка не була рідною для експертів з Румунії та Німеччини. Тому деякі епізоди перекладу потребують додаткового роз'яснення. Це стосується, насамперед специфічної термінології, яку варто адаптувати до українського менталітету, а не перекладати дослівно.

Екс-майор зауважує, що акустична експертиза не може бути точною, бо за дев'ять років акустика в кабінеті Кучми таки змінилася: була іншою система кондиціонування, зроблений ремонт, замінені меблі. Автор плівок радить порівнювати між собою акустику автентичних записів, зокрема епізодів, де мова йшла про Георія Гонгадзе. Попри це, екс-майор підкреслив:  експерти все ж визнали автентичніть записів. Що на суть експертних висновків неточності перекладу не впливають, підтвердив і Генпрокурор Олександр Медведько. Очікується, що мовні непорозуміння будуть усунуті вже до кінця тижня.

04.12 Спікер Володимир Литвин заявляє, що із «справою Гонгадзе» його поєднує лише колишня робота в адміністрації президента. Про це він сказав під час прес-конференції у Львові у четвер, відповідаючи на запитання щодо звинувачень у його причетності до «справи Гонгадзе». «Моя єдина провина полягає в тому, що я в той час працював в адміністрації президента», - сказав Литвин.

Він також висловив сподівання, що «істина, врешті-решт, буде встановлена, і люди, які це затіяли, будуть за це відповідати». Литвин також назвав справу Гонгадзе своєрідним «барометром»: «щойно починає зростати рейтинг, як відразу відбувається черговий викид інформації про причетність до справи Гонгадзе».

Як відомо, в Генпрокуратурі завершено переклад результатів фоноскопічної експертизи плівок Мельниченка з англійської на українську мову.

08.12 Лідер партії ГРУ, колишній майор держслужби охорони Микола Мельниченко назвав замовника вбивства Георгія Гонгадзе в ефірі політичного ток-шоу «Золота булава» на Першому телеканалі.

Відповідаючи на питання ведучої, чи може Мельниченко в прямому ефірі назвати прізвища замовників вбивства українського журналіста, лідер ГРУ відповів: «Так, я можу. Замовником вбивства Георгія Гонгадзе є голова Верховної Ради України Володимир Литвин».

Мельниченко також висловив готовність «з'явитися перед будь-яким судом і представити докази».

10.12 Олександр Мороз заявляє, що Володимир Литвин має давати свідчення у справі Гонгадзе, адже має безпосереднє відношення до вбивства журналіста.

Про це екс-спікер, кандидат у президенти від Соцпартії сказав у Донецьку, коментуючи заяву Миколи Мельниченка, що Литвин був замовником убивства Гонгадзе.

Мороз зазначив, що для більшості громадян, які стежать за «справою Гонгадзе», заяви Мельниченка про причетність Литвина до загибелі Гонгадзе - не новина, але Мельниченко вперше сказав про це публічно, з екранів телебачення. «Я бачу тільки один вихід - спікер Литвин повинен ходити в прокуратуру і давати свідчення, а не ухилятися», - сказав лідер СПУ.

«Литвин знає: його провина не в тому, що він очолював адміністрацію Кучми (на момент зникнення Гонгадзе), а в тому, що він має безпосереднє відношення до зникнення й убивства Гії Гонгадзе», - заявив Мороз, який восени 2000 року оприлюднив у Верховній Раді плівки Мельниченка. «Яке відношення (має Литвин до вбивства Гонгадзе) - це повинен визначити лише суд», - додав кандидат у президенти від СПУ.

24.12 Генеральна прокуратура Україна звернулася в Міністерство юстиції США з проханням провести ДНК-експертизу знайденого черепа журналіста Георгія Гонгадзе. Про це в інтерв'ю «Газета по-Киевски» повідомив Генпрокурор Олександр Медведько.

«Ми не затягуємо справу Гонгадзе, адже основне там - проведення безлічі експертиз. Крім того, потрібно провести ДНК-експертизу знайдених останків черепа, що належав імовірно Гонгадзе. Мама загиблого і дружина наполягають на проведенні міжнародної експертизи ДНК саме в США. Ми пішли їм назустріч - звернулися в Міністерство юстиції цієї країни, чекаємо відповіді», - заявив Генпрокурор.

Арешти та затримання - 0

Побиття, напади, залякування - 0

Перешкоджання професійній діяльності журналістів, цензура - 5

03.12 Юлія Тимошенко не хоче, щоб в програмі Євгена Кисельова разом з нею були присутні журналісти Олександр Чаленко (газета «Сегодня»), Сергій Лещенко («Українська правда») та телеведучий Роман Скрипін (ТВі). Таку вимогу висунув представник прем'єра, як повідомляє сайт «Журналісти проти депутатів».

У програмі «Велика політика з Євгенієм Кисельовим» на телеканалі «Інтер» 4 грудня братиме участь прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Про це повідомив сайт «Журналісти проти депутатів» з посиланням на блог на «Українській правді» оглядача газети «Сегодня» Олександра Чаленка.

«Формат програми передбачатиме спілкування з українськими журналістами в стилі «запитання-відповідь». Але не всім представникам преси дозволять спілкуватися з прем'єром», - йдеться на сайті.

Ведучий програми «Велика політика» Євген Кисельов підтвердив, що переговори про участь прем'єра у «Великій політиці» ведуться, але остаточного підтвердження ще немає. Також Кисельов наголосив, що поважає право політика обговорювати з ним, кого запрошувати до студії, а кого - ні.

«Мы действительно пригласили на 4 декабря Юлию Владимировну Тимошенко, но окончательного подтверждения ее участия  еще не получили. Я считаю, что ко мне на программу приходят уважаемые политики, в том числе и кандидаты в президенты. Один из непреложных законов журналистики - любой публичный человек вправе кому-то давать интервью, а кому-то не давать.

 И поскольку я приглашаю политиков фактически на коллективное групповое интервью, то уважаю их право обсуждать со мной, кто будет задавать им вопросы. Это не значит, что кто-то мне выкручивает руки, или диктует,  кого звать или не звать. Это вопрос взаимного уважения», - сказав пан Кисельов.

Прес-секретар прем'єр-міністра Марина Сорока заперечила, що з телевізійниками обговорювався список журналістів.

«Я заперечую чутки, що хтось може бути бажаним на зустрічі з Юлією Володимирівною, а хтось -  ні. Ми гості телепрограми, а кого запрошувати з журналістів - вирішувати автору і ведучому програми. Прем'єр-міністр не боїться і ніколи не боялась гострих запитань. Ми, на відміну від опонентів, не захоплюємо студій і не робимо журналістів заручниками політичних баталій», - сказала вона.

04.12 Не вийшов в ефір другий сюжет телеканалу СТБ про кошеня, яке журналісти подарували президенту Віктору Ющенку.

Як стало відомо,  три знімальні групи програми «Вікна-Новини» відслідковують долю кошеняти, дізнавшись, що родина президента віддала його на огляд ветеринарам Київського зоопарку.

«На початку сьомої години головний редактор Олексій Мустафін заявив у присутності всього колективу новин, що сюжет в ефір, скоріше за все, не вийде, не пояснивши причин», - сказав співрозмовник.

За його словами, після цього автор сюжету Осман Пашаєв почав емоційно наполягати на тому, щоб сюжет вийшов, однак це нічого не змінило. «Ми не виключаємо, що матеріал не вийшов через домовленості секретаріату президента з керівництвом каналу», - сказав співрозмовник.

У четвер прес-секретар президента Ірина Ванникова у коментарі журналістам поскаржилась, що ситуація з подарунком президенту «доведена до абсурду». «Був зроблений, на наш погляд, щирий вчинок, був подарований котик, а потім починаються якісь неймовірні чутки про біологічну зброю (цю інформацію у вигляді жарту поширив один зі співробітників секретаріату президента - УП)», - сказала прес-секретар.

«То в мене закрадається підозра, що подарунок з котиком - це якийсь нещирий крок з боку тих, хто його дарував», - додала Ванникова. Автор сюжету Осман Пашаєв відмовився коментувати зняття матеріалу з ефіру, зазначивши лише, що під час особистої розмови Ванникова звинуватила його в упередженому ставленні до президента. «Звертайтесь до Мустафіна, я не можу коментувати», - запропонував він.

У свою чергу Олексій Мустафін  заявив, що не хоче бути «заручником якихось розборок в секретаріаті президента». Мустафін запевнив, що особисто з Ванниковою у четвер не спілкувався, але зауважив, що прес-секретар президента спілкувалася «з іншими людьми на каналі».

«Наскільки мені відомо, не з прямої розмови з Ванниковою, прохань не продовжувати цю історію з котиком не було, швидше навпаки, враховуючи надіслану подяку від президента. Рішення я ухвалював особисто, усвідомлюючи його наслідки і враховуючи загальну ситуацію», - сказав Мустафін.

«Враховуючи дивну, з моєї точки зору, розбіжність в позиціях різних джерел в секретаріаті (з одного боку слова про кота як «біологічну зброю», а з іншого - подяки журналістам), я вирішив, що це якісь ігри в секретаріаті, в яких я особисто брати участь не хочу і не хочу, щоб брав участь канал», - додав він. За словами Мустафіна, він вирішив поширити інформацію про задовільний стан здоров'я котика через інтернет-ЗМІ, а не ефір, оскільки саме в мережі були опубліковані відповідні підозри.

09.12 Творча група телеканалу «УТ-Захід» зіткнулася з протидією правоохоронних органов під час підготовки 8 грудня, 2009 року програми Остапа Дроздова «Прямим текстом».

До програми журналісти телеканалу готували низку сюжетів про кричущі порушення прав людини. Зокрема - про Паньківа Сергія, який утримувався під вартою у Львівському СІЗО, де правоохоронці знущалися і били його.  Він  був готовий  на камеру розповісти як працівники СІЗО  намагаючись вибити у нього зізнання у злочині, переламали йому ноги.За фактом побиття порушено кримінальну справу.

7 грудня, автор і ведучий програми «Прямим текстом» Остап Дроздов отримав дозвіл у судді Самбірського міськрайонного суду Кравціва Василя Івановича на відеозйомку інтерв'ю з Сергієм Паньківим. Також журналіст отримав аналогічний дозвіл у Департаменті виконання покарань.

Та коли знімальна група 8 грудня приїхали на зйомку інтерв'ю, суддя Кравців його скасував, а сам  підсудний  був етапований за межі Львова. «Я сміливо можу припустити, що правоохоронні органи, які є незацікавлені в появі незручного для них сюжету, вплинули на суддю Кравціва, аби той раптово відкликав свій власний дозвіл на інтерв'ю підсудного. Я розцінюю це як зухвале перешкоджання журналістам дати слово потерпілому.

Те, що сталося, вкотре підтверджує, що ми мешкаємо в державі «беспредєлу». Я щиро розраховую на те, що правозахисники не залишать поза увагою цей інцидент...» - повідомив в коментарі ЗІКу Остап Дроздов.

14.12 На прес-конференцію з Володимиром Литвином в Івано-Франківську не пустили представників деяких місцевих ЗМІ. Прес-служба пояснює свої дії відсутністю акредитації у цих журналісті, проте у запрошені для преси повідомлення про необхідність акредитації не було.

«Нам було дано розпорядження розіслати повідомлення для ЗМІ, а Київ мав свій список журналістів, згідно якого повинен був повідомляти про акредитацію», - поінформували в обласній прес-службі «Народної Партії». На це у Штабі Литвина була своя відповідь. Вони пояснили, що займатися акредитацією журналістів повинна була Івано-Франківська прес-служба. Саме вони мали дати телефони центрального штабу, за яким мала здійснюватися акредитація.

Врешті решт, хто насправді винен у тому, що журналістів не пустили на прес-конференцію, вияснити так і не вдалося, але і ті і інші попросили у журналістів вибачення.

18.12 Прес-служба прем'єр міністра та кандидата в Президенти Юлії Тимошенко викреслила зі списку запрошених на прямий ефір з нею на каналі Україна журналістів Сергія Лещенка та Романа Скрипіна.  Вони мали ставити запитання прем»єру.

Сергій Лещенко в своєму блозі назвав це поверненням «чорних списків» часів Кучми.

Економічний, політичний, непрямий тиск - 3

02.12 БЮТ заявляє, що народний депутат від Партії регіонів Ганна Герман «пресує» телеканали з метою заблокувати будь-яку інформацію про «крадіжку лідером ПП Віктором Януковичем території в 140 гектарів у Межигір'ї». Згідно із повідомленням, відомості про це прес-служба БЮТ отримує з різних джерел.

«Ганна Герман та інші впливові регіонали обробили вже всіх власників телеканалів, продюсерів та редакторів», - повідомляє БЮТ. Прес-служба БЮТ заявляє, що табу на цю тему Герман вимагає не лише у випусках новин, але і навіть в політичних ток-шоу: «Ведучих „ласкаво просять" не ставити питання про Межигір'я самим, а в разі, якщо воно поставатиме з ініціативи інших - перемикати увагу аудиторії на якісь інші, приємніші для Віктора Федоровича теми».

«Завіса мовчання, що склалася навколо Межигір'я, порушує право виборців на інформацію. Вони повинні знати, що Янукович, пройшовши шлях від дрібного хулігана до великого політика, став цікавитися винятково крупними справами. За дві прем'єрські ходки Янукович привласнив для себе Межигір'я, а для близьких друзів - «Криворіжсталь», «Дніпроенерго» та запаси вуглеводнів всього Чорноморського шельфу. Навряд чи держава витримає Президента з такими апетитами», - повідомляє БЮТ.

Натомість сама Герман такі звинувачення відкинула. «Звинувачення БЮТ про якийсь, начебто, тиск з мого боку на телеканали і на ведучих з вимогами не ставити ті чи інші запитання Віктору Януковичу - брудна технологія. Нема таких запитань, на які у нас не було б відповідей. Ми відкриті для журналістів і не вибираємо собі журналістів, які беруть учать у прямих телеефірах з лідером», - зазначила заступник голови Партії регіонів Ганна Герман. Про це ЗІК повідомила прес-служба ПР.

«Натомість усі ми читали вчора у блозі журналіста Чаленка на «Українській правді» про те, що штабні бютівські організатори прямого ефіру Юлії Тимошенко у «Великій політиці» на «Інтері» подали список заборонених журналістів, яких Тимошенко не хоче бачити в прямому ефірі. Як стверджує Олександр Чаленко, крім нього, в список потрапили Роман Скрипін та Сергій Лещенко», - зауважила Герман.

За її словами, якщо це неправда, то громадськість повинна б побачити тих журналістів у списку запрошених на цей прямий ефір з участі Тимошенко.

Як зазначила «регіоналка», усім відомо також, що всі запитання до Юлії Тимошенко під час її брифінгів суворо регламентуються, і багато журналістів скаржаться, що не можуть поставити їй запитання, неузгоджені з її прес-службою.

07.12 Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко виразила своє невдоволення висвітленям  подій в країні центральними телеканалами України.

На думку глави кабінету міністрів, жоден з каналів країни не показує події, що відбуваються в країні, правдиво через те, що «всі центральні телеканали належать олігархам». «Сьогодні кожна новина на каналі телебачення формується в штабах окремих кандидатів в президенти, які втілюють олігархію та її інтереси», - сказала Тимошенко.

Яких саме кандидатів вона має на увазі, прем'єр не пояснила. Проте раніше вона неодноразово заявляла, що вважає уособленням інтересів олігархів Віктора Януковича - свого головного конкурента на майбутніх 17 січня виборах президента.

Тимошенко вже не вперше заявляє про те, що журналісти неправильно висвітлюють її діяльність і роботу очолюваного нею уряду. Зокрема, їй дуже не сподобалося, як телебачення показує боротьбу з недавньою епідемією грипу. Крім того, вона прямо закликала співгромадян не дивитися телеканал «Інтер», який, на думку прем'єра, транслював брехливі новини.

14.12 Тимчасова контрольна комісія Львівської обласної ради вирішила наполягати на звільненні генерального директора Львівської обласної державної телерадіокомпанії Ярослава Климовича із займаної посади. Про це повідомив член комісії, депутат Львівської обласної ради Микола Сипливий.

За його словами, відповідне рішення було прийнято на сьогоднішньому засіданні комісії. Таким чином, як пояснив депутат, члени комісії вирішили підтримати вимоги трудового колективу Львівської державної телерадіокомпанії.

Нагадаємо, колектив Львівської державної телерадіокомпанії оприлюднив відкритий лист до Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко. У цьому листі працівники Львівського телебачення наводять низку кричущих фактів протизаконних дій генерального директора ЛОДТРК Ярослава Климовича та звинувачують його у зловживанні службовим становищем. Колектив ЛОДТРК просить Тимошенко «припинити нецільове використання коштів та приміщень ЛОДТРК і запобігти цілковитому перетворенню державного підприємства на бізнес-проект його генерального директора».

Судові позови до ЗМІ та журналістів - 1

24.12 Голова партії «Народна влада», колишній бютівець та екс-міністр транспорту Йосип Вінський подав позов до Печерського районного суду Києва проти прем'єр-міністра Юлії Тимошенко та телеканалу «Інтер» про захист честі, гідності і ділової репутації.

Приводом для позовної заяви стало, зауважує прес-служба партії, неправдиве твердження, висловлене Тимошенко в програмі «Велика політика з Євгенієм Кисельовим» на телеканалі «Інтер»: «Якщо, наприклад, міністр нашої команди Вінський і міністр команди Ющенка Єхануров були помічені в прямій корупції - то їх сьогодні в уряді немає».

«Інформація є негативною, адже наводить на думки про ведення протиправного способу життя. Інформація, яка поширена є недостовірною, оскільки Позивач у будь-якому разі не був помічений у корупції і будь-яких підтверджень щодо корупційних діянь не існує, тому інформація не відповідає дійсності», - зазначено у позовній заяві.

Відповідно, Вінський вимагає в судовому порядку «визнати недостовірною та такою, що порочить честь гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену Тимошенко Ю.В. шляхом повідомлення її в ефірі телепередачі «Велика політика з Євгенієм Кисельовим», що відбулася 04.12.2009 о 21.30 годин за Київським часом на телеканалі «Інтер», на 101 хвилині цієї телепередачі про те, що позивач був помічений у корупції».

Також Вінський вимагає зобов'язати Тимошенко спростувати висловлену інформацію про те, що він був помічений у корупції в той самий спосіб, в який вона була поширена, а саме - шляхом оголошення повідомлення по телебаченню наступного змісту: «04 грудня 2009 року в ефірі телевізійного каналу «Інтер», в рамках телепередачі «Велика політика з Євгенієм Кисельовим» Тимошенко Юлією Володимирівною була оприлюднена інформація щодо причетності Вінського Йосипа Вікентійовича до корупційних діянь. Повідомляю, що зазначена інформація є непідтвердженою та недостовірною».

Крім того, позивач просить суд зобов'язати акціонерне товариство закритого типу «Українська незалежна ТВ-корпорація» вилучити з архіву і знищити фрагмент телепередачі та стенограми, в якому відбулося поширення недостовірної інформації.

Як нагадав Вінський, минуло два тижні, відколи він звернувся до телеканалу «Інтер» з вимогою надати йому можливість реалізувати право на відповідь з приводу висловленої Тимошенко інформації, що він начебто був помічений у корупції.

Нові елементи про судові позови до ЗМІ - 1

08.12 Відбулося чергове засідання Одеського окружного адміністративного суду, під час якого розглядався адміністративний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про анулювання ліцензій на мовлення ТОВ Телекомпанія «АТВ при Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова» № 0359-м від 27 квітня 2006-го та № 0360-м від 19 січня 2004 року.

Під час засідання суду було прийнято ухвалу про направлення відеоматеріалів, які є у справі, на проведення лінгвістичної експертизи до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз. Суд зупинив провадження у справі до надання експертних висновків.Про це  повідомляє прес-служба Нацради.

Нагадаємо, що Одеський телеканал АТВ подав два зустрічні позови до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Представники телекомпанії вимагають заборонити використовувати у суді «відеоматеріали пізнішого періоду». Представники Нацради наполягають на тому, щоб під час судового процесу щодо позбавлення ліцензії на мовлення телеканалу АТВ до уваги брали  не лише відеоматеріали 2007 року, як зазначено в заяві позову, а й телепрограми АТВ останніх років, повідомляє Детектор медіа .

Судові позови від ЗМІ та журналістів -0

Нові елементи про судові позови від ЗМІ та журналістів - 3

03.12 Апеляційний суд Києва прийняв заяву про відмову від позову А. Безулик, Л. Добровольська, О.Терещенко до «Плюсів» і  закрив провадження у цій справі. Це сталося  після переговорів з телекомпанію і наразі не розголошується інформація про те, на які поступки «1+1» пішов взамін на це.

Олесь  Терещенко наголосив, що задоволений  результатами перемовин з «1+1».  «Я вважаю, що мир завжди краще ніж війна. А війна - ця судова тяганина триває вже рік. Тому ми досягли миру і його умовами ми задоволені».

Умови, на яких були досягнуті домовленості пан Терещенко не коментує. «Ці умови  конфіденційні, і ми домовились з іншою стороною, що ми їх не розголошуємо», - сказав він.

Нагадаємо, колишні співробітники «Студії 1+1» Олесь Терещенко, Анна Безулик та Людмила Добровольська подали позов до Печерського районного суду проти каналу у грудні 2008 року.

Ведучі оскаржували наказ про їхнє скорочення, підписаний генеральним директором каналу Олександром Ткаченком, наполягаючи на тому, що зміна редакційної політики каналу являла собою зміну умов роботи, що давало їм право на звільнення із відповідною мотивацією.

18 листопада Терещенко, Безулик і Добровольська подали заяви про звільнення через зміну умов роботи, проте їх не було підписано. Пізніше Олександр Ткаченко заявив в інтерв'ю газеті «Факты и комментарии», що намагався залучити ведучих до нових проектів, проте їх не влаштувала сума запропонованої винагороди.

Добровольська і Безулик категорично спростували цю заяву. Ведучі були скорочені разом із низкою (за різною інформацією - від кількох десятків до понад 200 осіб) співробітників «1+1» на початку 2009 року.

08.12 Апеляційний суд Чернігівської області, скасував рішення суду першої інстанції у справі колишнього губернатора Чернігівщини Миколи Бутка проти журналістів Іллі Хоменка і Володимира Фоменка, газети «Дзеркало тижня», а також посадових осіб Чернігівського державного технологічного університету.

Позивач підозрював їх у розповсюдженні про нього негативної інформації. Відповідне рішення Апеляційний  суд прийняв 19 листопада 2009 року, згідно з ним задоволення позовних вимог відмовлено і  стягнуто з позивача судові витрати.

Приводом для судового позову була стаття «Знову - «Умєртвіє?», в якій йшлося  про фальшиву довідку щодо науково-педагогічного стажу позивача. Образливими колишньому губернатору видалися наведені у статті відомості про наявність у нього бізнес-інтересів у банківській сфері, ігнорування законів, розвал економіки області, а також про те, що губернаторську посаду він залишив «...з нечуваною ганьбою».

До матеріалів справи було долучено проігноровані судом першої інстанції докази правоти журналістів. Зокрема, матеріали про причетність позивача до переслідувань інакомислячих, у тому числі, передсмертний лист колишнього голови Чернігівської регіональної торговельно-промислової палати Р. Савченка, магнітофонні записи свідчень потерпілих, а також офіційні відомості про руйнацію в часи перебування позивача при владі економічного потенціалу Чернігівщини.

Було взято до уваги також численні порушення судом першої інстанції норм матеріального  і процесуального права. Скасоване апеляційним судом рішення на користь позивача і проти журналістів виніс суддя Деснянського районного суду м. Чернігова В. Коверзнєв, який кілька років тому сам був фігурантом журналістського розслідування корупційної справи, здійсненого В. Фоменком та І. Хоменком. З причин, про які можна лише здогадуватися, подані на цій підставі клопотання про відвід своєї кандидатури як головуючого у суді першої інстанції - В. Коверзнєв не задовольняв.

17.12 Київський адміністративний суд прийняв  ухвалу, що забороняє Нацраді вчиняти будь-які дії пов'язані з конкурсом на вільні телеканали, оголошеним 9 жовтня (рішення про конкурс було прийняте 30 вересня). Цю інформацію  підтвердив в. о. голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Андрій Мирошніченко.

Ухвала, що підлягає негайному виконанню, прийнята на забезпечення адміністративного позову ТОВ «ТРК «Телерадіосвіт»« (телеканал ТВі), яким оскаржується рішення Національної ради №1945 від 30 вересня 2009 року «Про оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних телеканалів».

У позовній заяві йдеться про те, що «проведення Національною радою конкурсу та винесення рішення про надання ліцензії на мовлення унеможливить відновлення порушеного права позивача на отримання ліцензії на вільні канали мовлення. ТРК «Телерадіосвіт» звернулася до відповідача із заявами про отримання ліцензій на мовлення з використання вільних телеканалів. Всупереч цьому після отримання звернення відповідачем було оголошено конкурс».

Як пояснив  начальник юридичного відділу Нацради Михайло Пушкаренко, «Телерадіосвіт» вважає, що замість того, щоб видати йому ліцензії згідно із заявою, Національна рада оголосила конкурс. «Але «Телерадіосвіт» може їх отримати через конкурс, оскільки це вільні канали», - наголосив він.

Національна рада отримала ухвалу 16 грудня, коли вже тривало конкурсне засідання й заслуховувалися концепції телеканалів. До речі, свою концепцію презентував і ТВі, який є одним з учасників конкурсу. Сьогодні, 17 грудня, Нацрада подала апеляцію, якою оскаржує ухвалу. Проведення конкурсу поки що призупинене.

«Ми виконуємо ухвалу як законослухняні громадяни. Щойно вона буде скасована, конкурс продовжиться», - сказав ТК Андрій Мирошніченко. За його словами, Нацрада багато разів зіткалася з подібною ситуація, тому що завжди є структури, які намагаються скасувати рішення регуляторного органу.

Генеральний директор ТРК «Телерадіосвіт» Микола Княжицький пояснив, що компанія боїться монополізації телеринку після конкурсу і з цього приводу навіть є офіційний лист АМКУ до Нацради. «Ми є одним з конкурсантів, але вважаємо, що конкурсні умови виписані таким чином, що це може створити монопольну ситуацію на ринку телевізійної реклами в Україні. І з цього приводу Антимонопольний комітет вчора офіційно звернувся до Національної ради з проханням під час конкурсу врахувати, що в Україні є групи, які займають монопольне або близьке до монопольного становище на ринку, і цей конкурс не повинен закріпити таке положення», - заявив ТК пан Княжицький.

В.о. голови Нацради повідомив, що з листом від АМКУ він поки не ознайомлений. «Як і будь-який інший документ, він буде розглянутий. Якщо він стосується конкурсу,  то під час розгляду питань по конкурсу позиція АМКУ братиметься до уваги», - додав Андрій Мирошніченко.

Інститут масової інформації