Свіже розслідування щодо спецоперації із захоплення найманців приватної військової компанії Вагнера, опубліковане розслідувачами Bellingcat, підкинуло чимало дров у полум’я довготривалого «вагнергейту». Тож інші теми тижня просто розчинилися на фоні найголовнішої.

Частина перша, опозиційна

Публічна частина історії зі зривом спецоперації щодо затримання російських найманців із ПВК Вагнера тягнеться вже другий рік. Від моменту, коли бойовиків затримали в Мінську наприкінці липня 2020 року та згодом передали Росії. Хоча, як доводять журналісти-розслідувачі, а також представники української розвідки, найманці таки мали опинитися в руках наших правоохоронців, аби дати важливі свідчення щодо військових злочинів на Донбасі.

Майже півтора року від моменту затримання «вагнерівців» у суспільстві точиться дискусія, чи злила українська влада спецоперацію, чи ні. Опозиційні сили тиснуть на те, що затримання бойовиків не відбулося саме через державну зраду в Офісі президента. Керівники держави, своєю чергою, свою позицію змінювали. Рік тому голова Офісу президента Андрій Єрмак впевнено казав, що ця «детективна історія» вигадана «від початку і до кінця». Та цього року президент Зеленський в інтерв’ю «1+1» уже визнав: українські спецслужби таки планували затримати «вагнерівців».

Що спецоперація таки була, але не досягла успіху через відтермінування, говорить і розслідування Bellingcat, опубліковане минулого тижня. У ньому, зокрема, йдеться, що відкласти захоплення бойовиків просили представники Офісу президента, через що спецоперація, зрештою, й зірвалася. Матеріал подіяв на медіаспільноту, як червона ганчірка на бика. Обговорювати тему кинулися всі.

Оливи у вогонь додала й телевізійниця Яніна Соколова. Вона заявила, що їй «підкинули флешку», на якій містилися документи, присвячені спецоперації «Авеню» із затримки бойовиків ПВК Вагнера. З оприлюдненого Соколовою виходить, що спецоперація детально планувалася представниками Головного управління розвідки Міноборони, але відтермінування її на кілька днів начебто на вимогу «вищого воєнно-політичного керівництва країни» зрештою так і не дозволило доправити найманців до України. В принципі, те саме, що у Bellingcat.

Блогери тему підхопили завзято. Особливо активізувалися противники чинної влади. Прихильник Порошенка Мирослав Олешко, коментуючи оприлюднені матеріали, нагадує, що про зрив спецоперації заявив «пожалуй, первым ютуб-блогером в августе-сентябре 2020 года» (хоча про свою «першість» заявляв і нардеп-блогер Олексій Гончаренко). Але Зеленський, мовляв, «сидел и нагло врал». «Как ему вообще спится?» — не розуміє Олешко, на думку якого, «кто-то из ОП тайно позвонил в Белорусь и "слил" спецоперацию» (нагадаємо, розслідувачі доказів цьому не знайшли). «Это — госизмена и предательство», — і, мовляв, через це Зеленський може навіть втекти, як свого часу Янукович, вважає Олешко. Хоча поки що Зеленський якщо від чогось і втікає, то від запитань медійників, залишаючи коментувати цю тему Михайлові Подоляку.

Аналізували нові факти й у проросійському крилі блогосфери. На каналі «Страна.юа» теж розкритикували чинну владу. «Рекламная кампания (розслідування. — Авт) была чуть ли не как у 13-го айфона», — іронізує тутешня блогерка Олеся Медведєва. Але після публікації «и президент, и украинские спецслужбы предстают в неприглядном свете», — говорить вона. Та не через можливий «злив», що так турбує прихильників попередньої влади, а через те, що «обманом хотели посадить самолет с "вагнеровцами" в Киеве». Мовляв, за такі ж дії щодо опозиціонера Протасевича «обвинили Лукашенко, назвав это воздушным пиратством» (але хіба затримання гурту терористів і опозиційного блогера можна вважати тотожними операціями?!). За підсумками розслідування, бачить Медведєва, «Зеленский выводится из-под удара», хоча голова Офісу президента Єрмак, припускає вона, передав очільнику Головного управління розвідки Бурбі наказ відтермінувати спецоперацію саме від президента. (Така саме версія і в самого Бурби.) Та й загалом, мовляв, «Зеленский дал добро на акт воздушного пиратства, который был чреват очень тяжелыми последствиями».

Блогера й телеведучого Дмитра Гордона, раніше цілком прихильного до чинної влади, тепер не впізнати — автор найсервільніших інтерв’ю із Зеленським коментує історію з «вагнерівцями» як затятий опозиціонер. Принаймні, його заяви щодо спецоперації, озвучені в токшоу «Свобода слова Савіка Шустера», наштовхують на таку думку. Адже оприлюднені розслідувачами дані, певен Гордон, «это кошмар и ужас» та «день, который разделил Украину на "до" и "после"». Влада, мовляв, брехала, хоча могла би змовчати, не бажаючи розголошувати деталі. Тож нині, на погляд Гордона, бачимо «предательство». «По этой спецоперации спустя время будут сняты фильмы», — не шкодує красномовства блогер, вихваляючи українські спецслужби.

Частина друга, нейтральна та провладна

Тему обговорили й журналіст Роман Скрипін із колегами. «Ніякої сенсації там немає. Окрім того, що лишається незрозумілим питання, які повноваження у голови президентського офісу?» — коментує Скрипін. Інформація ж про роботу розвідників, каже він, викликає в нього «гордість за країну». А от чому Єрмак, навіть не будучи обраним українцями, начебто так багато собі дозволяє — для медійника загадка.

А що ж прихильні до влади блогери? Колишній нардеп від Блоку Петра Порошенка та ексчлен наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко про «вагнергейт» говорив багато, присвятивши цій темі чимало відео. З цього питання він також виступав у черговому випуску «Права на владу». Історія довкола «вагнергейту», вважає Лещенко, «нагадує політичний мітинг, де немає ні журналістики, ні намагання встановити істину». Мовляв, історія реально підтверджує лише те, що «українські спецслужби є фаховими». Після публікації даних Христо Грозєва і колег, певен блогер, «політично виграла влада. Бо великі масиви звинувачень не підтверджені». При цьому Сергій Лещенко не бачить нічого поганого в тому, що в Офісі президента спершу проведення спецоперації категорично заперечували. Мовляв, кожна така операція має «легендування», а нинішня просто не була проведена, тож і про провал не йдеться.

Ще один захисник і представник влади — радник Єрмака Олексій Арестович — щодо спецоперації звітував в етері «UA: Першого» і записував власні відео. Для нього медійний шум довкола «вагнерівців» виглядає як «маленька спецоперація із дискредитації Офісу президента, а не намагання з’ясувати істину». Президент і представники його Офісу, вважає Арестович, не підтверджували існування операції, бо «берегли життя розвідників, які знаходяться на території Білорусі». Нині ж, мовляв, як колишній представник Головного управління розвідки, Арестович спілкується з побратимами та знає, що чимало порушень у ході справи допустив саме тодішній головний розвідник Василь Бурба, свідчення якого нині активно поширюють опозиційні сили. Ну, а порада Арестовича Яніні Соколовій «застрелитись» — це вишенька на торті напівофіційних публічних комунікацій Банкової.