До огляду не ввійшли «Право на владу» на «1+1» та «Свобода слова Савіка Шустера» на «Україні», оскільки ці програми вже пішли на новорічні канікули. Наш моніторинг також зробить перерву до моменту повернення в ефір бодай частини токшоу.

«Свобода слова», ICTV, 20 грудня

В ефірі «Свободи слова» знову обговорювали економічні підсумки року, а також вручення підозри Петру Порошенку. Гостями програми були прем’єр-міністр Денис Шмигаль, віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук, нардепи Данило Гетманцев, Олександр Качура («Слуга народу»), Кіра Рудик («Голос»), Іван Крулько («Батьківщина»), Ірина Геращенко («Європейська солідарність»), колишній очільник МЗС Павло Клімкін та адвокат Петра Порошенка Ігор Головань. Загалом 9 спікерів, серед них чотири жінки та п’ять чоловіків.

ICTV вдалося запросити до студії не надто публічного прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Він запевняв, що уряд збільшує видобуток вугілля в українських шахтах; займається модернізацією енергозбереження; заперечив інформацію про плани віялових відключень електроенергії; анонсував рішення комісії Міністерства охорони здоров’я про запровадження бустерної дози вакцини; переконував, що українська армія «готова давати відсіч ворогу у будь-який момент».

Голова комітету парламенту з питань фінансів Данило Гетманцев також розповідав про економічні успіхи влади. Зокрема, хвалився підвищенням ВВП і мінімальної зарплати попри кризу, а також обурювався, що опозиція обговорює лише негатив.

Опозиція, у свою чергу, критикувала владу за високі ціни на газ порівняно з ціною видобутку та пізню закупівлю його запасів (Крулько); невтішну статистику виїзду українців за кордон і за те, що у влади немає планів виходу з економічної кризи (Рудик); погане забезпечення армії (Геращенко).

У другій частині ефіру зацитували офіційну заяву Державного бюро розслідувань про вручення підозри експрезиденту Петру Порошенку та запросили до мікрофона його адвоката Ігоря Голованя. Він звинувачував правоохоронні органи в численних юридичних помилках під час написання підозри. Наголошував, що генпрокурорка Ірина Венедіктова особисто мала вручати підозру замість того, щоб ховатися за «ноунеймами». Ірина Геращенко порівнювала цю справу з «посадками» опозиції за президентства Януковича.

У відповідь Данило Гетманцев сказав, що Порошенко покинув країну посеред робочого тижня, не взявши відпустку. А Ірина Верещук випитувала опозицію, чи згодні вони зі звинуваченнями проти Медведчука.

«Ток-Шоу №1 Василя Голованова», «Україна 24», 22 грудня

Випуск програми почався із сольного виступу лідера партії «Сила і честь» Ігоря Смешка. Політику традиційно дали змогу показати себе державником та розповісти про геополітику й військові питання. Смешко стверджував, що Україна має пропонувати свій нейтральний статус в обмін на повернення Криму, окупованих територій Донбасу та підписання нового дієвого аналогу Будапештського меморандуму. Скаржився, що Україна неефективно бореться із пропагандою та не розвиває протиповітряну оборону. Ведучий Василь Голованов під час розмови про звинувачення Порошенку навів Смешка у приклад як людину, яка нікуди не тікала під час кримінальної справи проти себе. Сам гість визнав, що не був політиком у той час, тож був у простішому становищі.

Наступну сольну партію виконував ще один постійний гість «України 24» — колишній голова парламенту Дмитро Разумков. Із ним обговорили поточні політичні новини. Разумков скаржився, що Офіс президента сприймає всіх критиків як ворогів; розповідав, як влада тисне на нардепів, що увійшли до складу його групи «Розумна політика»; критикував законопроєкт про державний інформаційний концерн «слуги» Олега Дунди та називав документ ініціативою Банкової. Разумков хвалився, що не давав владі забрати телеканал «Рада», поки був на посаді спікера. Та обурювався, що виділені телеканалу гроші витрачають не на техніку, а на гонорари за новий контент. Крім того, посперечався із ведучим на пляшку шампанського, що члена монобільшості Миколу Галушка навіть не відсторонять від роботи у правоохоронному комітеті за конфлікт із поліцейським.

У груповій частині дискусії коментатори обговорювали лише одну тему — вручення підозри в держзраді Петру Порошенку. Гостями цієї частини шоу були нардепи Ярослав Железняк («Голос»), Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), Іван Крулько («Батьківщина»), Артем Дмитрук і Людмила Буймістер (колишні «слуги народу»), ексміністр, співак і коментатор із пулу Медведчука Євгеній Червоненко, політкоментатор Валентин Гладких і адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков. Загалом 10 гостей, вісім чоловіків і дві жінки.

Більшість коментаторів називали справу тиском на опозицію, хоча й засуджували рішення лідера «ЄС» покинути Україну. Ілля Новіков переконував, що у звинуваченні не була зазначена підстава та назва слідчої дії, тому документ не має юридичної ваги. Також він стверджував, що експрезидент повернеться в Україну, «коли суспільство буде готове до дискусії», але до 24 січня (погоджувальної ради парламенту). Климпуш-Цинцадзе назвала справу фарсом і тиском на опонентів. Також вона доводила, що підприємства, згадані у справі, платили податки в Україні, а зарплату — українським громадянам, хоч і розташованим на окупованих територіях. Іван Крулько критикував юридичну слабкість документа і стверджував, що цією справою влада намагається відвернути увагу від проблем енергетики. Людмила Буймістер припускала, що хтось підставляє Зеленського цією справою, та стверджувала, що купівля електроенергії в Росії та Білорусі є «більшою зрадою», ніж вивезення вугілля з окупованих територій.

Більшість спікерів також звертали увагу на те, що генпрокурорка Ірина Венедіктова пішла у відпустку за три дні до вручення підозри, а отже нібито була не впевнена у юридичній спроможності документа. Саму Венедіктову про це не питали.

Натомість Валентин Гладких стверджував, що якщо звинувачення проти Медведчука справедливі, то вслід за ним потрібно судити Петра Порошенка. Також він закликав звертати увагу на те, яким саме чином, згідно з обвинуваченням, передавались гроші за вугілля: готівкою через підставні фірми. Ексслуга Артем Дмитрук ставив у приклад п’ятому президенту Медведчука, який не втік після звинувачень проти себе. Також нардеп стверджував, що сам судив би Порошенка за те, що той «розділив церкву, а його люди відбирали храми». Позицію Червоненка було зрозуміти складно, бо його промови нагадували хаотичні потоки свідомості і стосувалися радше миру з Росією, ніж обговорюваної теми.

Коли не можеш простити Порошенку «втручання у справи церкви»

Наприкінці ефіру склалося враження, що на обговорення теми виділили забагато часу. Гості вичерпали її й останні 20 хвилин ефіру вели абстрактні розмови про причини перемоги на виборах Зеленського, політичні еліти в Україні, підбивали підсумки року.

«Український формат», Ukrlive, 22 грудня

Випуск «Українського формату» від медійної команди Медведчука на каналі Шуфрича нагадав про найгірші зразки проросійської пропаганди. У програмі обговорювали можливість вторгнення російських військ на територію України та заяву Путіна про неприпустимість просування НАТО на схід. Рекомендуємо людям із вразливою нервовою системою не читати цей огляд, і ні в якому разі не дивитись відео.

Випуск почався з виступу Іллі Киви, який говорив про Росію з неприхованим захватом: розмірковував, як Росія піднялася з колін за 20 років, декілька разів називав цю державу «сверхимперией». До Путіна нардеп звертався винятково на ім’я й по батькові та казав, що його зовнішньополітична позиція є «адекватною та очікуваною».

Що ж до геополітичної візії Киви, то вона повністю збігалася зі світоглядом російських пропагандистів. Він стверджував, що сьогодні відбувається «протистояння двох імперій, двох світів, сходу та заходу». Ні, йдеться не про економічне протистояння США та Китаю. Політик вірить, що реальним конкурентом Вашингтона є Москва. Україна в цій війні — «майданчик для здійснення війни» і провокування Росії, а завдання НАТО — підійти до російських кордонів.

На стороні якої із двох імперій симпатії Киви, було очевидно. Він називав «англосаксів» «самыми жестокими людьми на этой планете», а історію США — «історією геноциду та захоплення земель». Жодних геноцидів і жорстокості в історії Росії політик, певно, не бачив.

Коли викриваєш жорстоких англосаксів

За Кивою, Америка у 2014 році «здійснила внутрішній переворот» у нашій країні та підпорядкувала американському посольству всі органи влади. А ще Вашингтон «пропитує Україну такими чужими ідеологічними системами, як фашизм і ЛГБТ-спільнота», щоби «зруйнувати мораль». Фашизм?

Тримайтесь, бо це не все. Далі Кива стверджував, що Україна здійснювала обстріли житлових кварталів на окупованих територіях. Опосередковано заперечував причетність Росії до бойових дій на сході. Наприклад, стверджував, що спікер Руслан Стефанчук своєю заявою про російську ядерну зброю «ставить нас у ранг війни із цілою імперією». А так у нас немає війни? Розповідаючи весь цей треш, Кива апелював до свого фронтового досвіду: мовляв, сам «пережив цю війну», а тому знає, про що говорить.

Ведуча Діана Панченко погоджувалася з усіма тезами (про)російського пропагандиста й тяжко зітхала в найбільш драматичні моменти його промови. А коли політик-хамелеон перераховув країни, що нібито «були стерті Заходом», Панченко додала: «Мені страшно, що далі буде Україна». Дивно, що не гіпотетична, а реальна військова агресія Росії в Україні ведучу «Слов’янського базару» лякає менше.

Наостанок Кива заявив, що чекати євроінтеграції — це як чекати Діда Мороза; поскаржився, що Україна «розділена та продана агрохолдингам»; запевнив, що ще в часи роботи в Міністерстві внутрішніх справ знав, що Гогілашвілі — «наркоман із Ростова, причетний до торгівлі важкими наркотиками», а призначали його за особистою вимогою президента. Також прихильник Путіна щедро сипав компліменти Арсену Авакову та стверджував, що ексміністр має чимало компромату на представників влади, зокрема щодо «дивних смертей» політиків останнім часом.

Коли володар жомової ями покинув студію, почалась дискусія. Але тональність розмови та аргументи не змінилися. Коментатори продовжували наганяти паніку щодо можливого нападу Росії, опосередковано виправдовували її агресію, застерігали Україну від продовження євроатлантичної інтеграції та говорили про відсутність будь-яких шансів вступу в НАТО.

Учасниками дискусії були прихований піарник «Опозиційної платформи — За життя» Олександр Лазарєв, політичний хамелеон і коментатор-шоумен Михайло Чаплига, джинсовик Володимир Цибулько, «дипломат» з анульованою візою у США Андрій Теліженко, колишній списочник «ОПЗЖ» і бізнес-партнер Рабиновича Володимир Кацман, президент фантомного аналітичного центру Олександр Охріменко, лікарка-інфекціоністка Світлана Федорова, політологиня Олеся Яхно та псевдосоціолог Сергій Биков. Загалом 10 гостей: вісім чоловіків і дві жінки.

Ведуча Діана Панченко відбілювала можливу агресію Росії. Наприклад, стверджувала, що «далі Росії відступати нікуди». Сперечалася зі спікерами, які висловлювалися на користь євроінтеграції, й називала їх романтиками, а не реалістами. Також Панченко нагнітала паніку щодо можливої ескалації бойових дій (наприклад, називала промову Путіна «найжорсткішим із часів Мюнхенської промови меседжем») та гіперболізувала військовий потенціал Кремля (не обійшлося без мемного залякування «іскандерами»). У сюжетах «Українського формату» робили такий великий акцент на позиції та заявах Росії, що на це навіть звернув увагу Цибулько. Серед іншого в матеріал вставили заяву російського міністра оборони Шойгу про обстріли Україною «мирних кварталів Донбасу».

«Український формат» нагнітає

Лазарєв захоплювався військовою потужністю Росії та декілька разів перерахував військові операції за участі сил НАТО, щоби створити альянсу імідж агресивного блоку. Акти військові агресії Росії на території сусідніх країн псевдополітолога чомусь не хвилювали. Чаплига лякав війною в разі вступу нових східноєвропейських країн у НАТО, натякав, нібито українські війська обстрілювали мирні житлові квартали на окупованих територіях. А також маніпулював, що нейтральний статус України був однією з умов, за якою Україна отримала незалежність і міжнародне визнання. Територіальна цілісність України також була визнана міжнародними договорами, але російську агресію це не зупинило. Псевдодипломат Теліженко переоцінював зовнішньополітичний вплив Росії, зокрема говорив про «трикутник Росія — США — Китай» на міжнародній політичній арені.

Сергій Биков був чи не єдиним спікером у студії, який акцентував увагу на російській агресії з 2014 року. Крім того, він закликав Україну замість вступу в НАТО підписувати двосторонні військові угоди з іншими державами (наприклад, Туреччиною). Політологиня Олеся Яхно наголошувала, що НАТО точно не погодиться на вимоги Росії й ніхто не має права забирати в незалежних держав можливості визначати власну безпекову політику. Цибулько доводив, що в України немає безпекових альтернатив НАТО, а санкції — це ефективний інструмент стримування Росії.

Далі у програмі говорили про звільнення директорки Миколаївського обласного центру інфекційних хвороб Світлани Федорової. Сама Федорова назвала це політичною розправою, а коментатори наголошували, що звільнення пов’язане з її заявами про нестачу кисню для лікування хворих на COVID. Чаплига сказав, що звертався до президента з вимогою поновити Федорову на посаді. Закінчився репортаж коротким обговоренням виплати тисячі гривень за вакцинацію. Автори «Українського формату» вдались до вже «затертого» на українському телебаченні прийому — зняли репортаж у селі, мешканці якого не мають змоги витратити ці гроші. Те саме зробили раніше ну просто-таки всі центральні телеканали, але вони не приховували, що влада пообіцяла знайти для мешканців сіл альтернативні способи витрати цих грошей. Діана Панченко повідомила, що принципово не взяла виплату.

«Моя Україна», Прямий канал, 24 грудня

Майже весь ефір токшоу тривало обговорення вручення підозри Петру Порошенку. Гостями програми були ексголова РНБО Олександр Турчинов, нардепи Володимир Ар’єв («Європейська солідарність») і Андрій Осадчук («Голос»), екснардепи Ігор Мірошниченко та Борислав Береза, депутати Київради Сергій Таран («Європейська солідарність») і Василь Попатенко («Голос»), ексміністр Андрій Рева, політкоментатори Віктор Уколов та Ігор Рейтерович. Загалом 9 гостей, серед яких жодної жінки.

Гості «Моєї України» одностайно звинувачували владу в переслідування опозиції та спробі таким чином відвернути увагу від економічних проблем. Ведучий Матвій Ганапольський, цитуючи Арсенія Яценюка, закликав суддів пригадати долю судді Юлії Тимошенко — Родіона Кірєєва (він виїхав до Росії та зник із радарів). Розмірковував, що Зеленський на фоні нової агресії Росії хоче стати єдиним політиком, який припише собі перемогу у війні. Та декілька разів хвалив адвокатів Порошенка.

Андрій Рева зауважив, що «жоден із політичних гравців першого рівня» не підтримав звинувачення прокуратури. Таран звинувачував президента Зеленського в «імітації того, що робить Путін». Мірошниченко передбачав масові протести, якщо Порошенка заарештують після його повернення. Попатенко називав справу безперспективною через неможливість довести прямий умисел держзради. Представники «Голосу» прирівнювали вручення підозри колишньому президенту до розколу у своїй фракції, який теж характеризували як переслідування з боку влади. Протягом ефіру різні спікери кілька разів порівнювали звичну для Зеленського манеру говорити про Порошенка, не називаючи його імені, з аналогічною поведінкою Путіна щодо Навального.

Також у студії часто згадували провал конкурсу на обрання голови САП. Осадчук назвав цю ситуацію «тролінгом заходу» в момент, коли нам найбільше потрібна їхня підтримка. Гості активно іронізували з офіційних причин цієї затримки.

Насамкінець у «Моїй Україні» обговорили взяття жінок на військовий облік. Частина коментаторів підтримали ідею (зокрема, Матвій Ганапольський і Василь Попатенко). Але всі критикували її реалізацію. Зокрема, називали ініціативу «хаотичними заходами» та «імітацією бурхливої діяльності». А Рейтерович навіть припустив, що рішення пов’язане з бажанням «максимально загнати у “Дію” людей, які раніше нею не користувалися».

«П’ятниця. Вечір», «Наш», 24 грудня

Якщо є в нашій країні щось стабільне та незмінне, то це зміст токшоу на телеканалі «Наш». Вже кілька місяців підряд щотижня гості «П’ятниці. Вечора» обговорюють ті самі теми, а ведучі нав’язують ті самі політичні меседжі. От і в цьому ефірі говорили про зовнішню політику, тобто доводили неможливість вступу України в НАТО, нав’язували ідею замирення з Росією та виправдовували зовнішньополітичну позицію Кремля. Не обійшлося й без обговорення енергетичної кризи. Глядачів знову лякали замерзанням узимку, а владу закликали підписувати прямі договори із «Газпромом». Всі інші теми лишились «на задвірках» п’ятигодинного ефіру.

Почалася програма із сольного виступу «боса» телеканалу Євгенія Мураєва, який говорив переважно про геополітику. Головний конспіролог українського політикуму видав на-гора кілька теорій змов. Зокрема, загрозу ескалації військових дій в Україні пояснював змовою Росії та США. Вони нібито домовилися про кулуарну «велику угоду» щодо розподілу сфер впливу, яка «не сподобається Зеленському». А тепер намагаються налякати весь світ ядерною війною, щоб угоду краще сприйняли. Щоб довести політичний вплив США на Європу, Мураєв запропонував ще одну конспірологічну теорію. Начебто «рух жовтих жилетів» у Франції стався після того, як Макрон заговорив про створення збройних сил Європейського Союзу. Економічні проблеми в самій Франції тут, очевидно, ні до чого? Нардеп підсумував, що США контролює Європу через НАТО та план Маршалла. Третя конспірологічна теорія була пов’язана вже з Україною. Політик запевняв, що люди, які «малюють червоні лінії», «часто заходять у посольства інших країн». Так він намагався довести, що Захід не зацікавлений у «порозумінні» нашої країни з Росією.

У вільний від конспірології час Мураєв агітував за нейтральний позаблоковий статус України, а в перспективі — створення нового материкового об’єднання з Росією та Європейським Союзом на противагу США. Крім того, лідер «наших» адвокатував широку культурну та політичну автономію регіонів із правом вето на рішення центральної влади. Фактично це боснійська модель управління, яка робить державу нездатною приймати стратегічні рішення та ставить під загрозу суверенітет.

Цікаво було почути від політика у 2021 році, що влада ділить країну на помаранчевий та біло-синій табори. Російські політтехнологи Мураєва помилково скинули йому методичку за 2004 рік?

Також екснардеп маніпулював інформацією про експорт українських товарів. Він стверджував, що Україна втратила «23 мільярди на торгівлі із Росією, а європейський ринок нічого нам не дав». Насправді ж статистика доводить, що експорт українських товарів на європейський ринок суттєво зріс після підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

А ще в цьому ефірі стався «камінг-аут» Мураєва. Чоловік назвав себе «єдиним націоналістом із політиків» в Україні, оскільки не хоче «здаватись ні Європейському Союзу, ні Росії». Цікавий націоналіст, який навіть Новий рік святкує за московським часом.

Модератори ставили хазяїну сервільні запитання. Зокрема, цікавились, як багато часу в нього пішло на написання «Формули країни», та обговорювали зростання президентського рейтингу політика. Макс Назаров наприкінці розмови навіть зробив своєму «босу» комплімент — побажав лишатись у новому році таким же «свіжим і впевненим у собі».

Після того як Мураєв пішов зі студії, естафету його риторики перейняли ведучі телеканалу «Наш». Вони продовжували нав’язувати глядачам меседжі про зовнішньополітичну нейтральність, відмову від євроінтеграції, федералізацію та відбілювали Росії. Більшість коментаторів поділяла євроскептичні та проросійські погляди. А от із гостями, які мали іншу точку зору, модератори сперечались і звинувачували їх у маніпуляціях.

Наприклад, Лана Шевчук доводила, що НАТО — це «щось старе» та неактуальне, й дивувалася, чому наша країна прагне туди вступити. А Макс Назаров декілька разів звинувачував військовий блок у тому, що він нібито порушив обіцянку, яку дав іще Горбачову — не розширюватися на схід. Також колишній тамада маніпулятивно стверджував, що європейські країни «визначили наш нейтральний статус» і «хочуть, щоб ми були буфером».

Гостями першої групової частини ефіру стали нардепи Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа — За життя»), Юлія Гришина та Олег Семінський («Слуга народу»), ексвіцепрем’єр Павло Розенко, блогерка та пропагандистка Олеся Медведєва, генерал-майор СБУ Василь Вовк. У другій частині зібралися нардепи Анатолій Бурміч («Опозиційна платформа — За життя»), Сергій Рудик (група «За майбутнє»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), прихований піарник «ОПЗЖ» та партії «Наші» Олександр Лазарєв, політкоментатори Валерій Димов і Сергій Биков. Загалом програму відвідало 13 гостей: 11 чоловіків і дві жінки.

Обличчя людини, яка дивиться вже 5-ту годину токшоу на каналі «Наш»

Блогерка «Страни.юа» Медведєва захоплювалась тим, як Путін спілкується із журналістами, та скаржилася, що Україна втратила суб’єктність. Шоувумен знову не втратила нагоди позлословити у прямому ефірі: зловтішалася, що «Слуга народу» «про…ала» місцеві вибори. Гришина захищала зовнішню політику влади та хвалилася «рівнем дипломатичних стосунків», якого не було раніше. Розенку доводилося відбиватися від заперечень і звинувачень ведучих, бо він доводив, що Україна не має «підлаштовуватись під Росію». Вовк говорив про необхідність вести перемовини з російськими бойовиками та обіцяти їм вибори на окупованих територіях. На його думку, це спонукатиме Росію йти на компроміси.

Обговорення енергетичних проблем також мало чим відрізнялось від аналогічних дискусій на інших ефірах «Нашого». Коментатори говорили про повномасштабну енергетичну кризу в Україні (Кучеренко), лякали «відключенням цілих регіонів від тепла та електрики» (Бурміч), прогнозували невиконання бюджету після того, як зростуть ціни та закриються підприємства (Лазарєв).

Політкоментатор Сергій Биков був єдиним, хто доводив, що ситуація з енергетикою у країні некритична, за що став «цапом-відбувайлом» для студії. Окрім того, Димов і Биков часто вступали в конфлікти — як «адвокати» попереднього та нинішнього урядів відповідно. Деякі із суперечок виглядали настільки награними, що змушували задуматися про щирість акторів.

Токшоу, що не потрапило в огляд:

21 грудня, «Пульс», Перший незалежний

У програмі брали участь Анатолій Бурміч («ОПЗЖ»), Анатолій Могильов (міністр внутрішніх справ Януковича), Олег Мусій (екснардеп) та політкоментатори Руслан Бортнік, Дмитро Корнійчук, Наталія Землянська, Олексій Буряченко, Данило Богатирьов. Загалом 8 гостей: сім чоловіків та одна жінка.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».