«Свобода слова»‎, ICTV, 13 грудня

Гостями програми були перша віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко, голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко, заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма, нардепи Олена Шуляк («Слуга народу»), Інна Совсун («Голос»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Артур Герасимов («Європейська солідарність»), е‎кспрем’єр і лідер іменної партії Володимир Гройсман. Загалом 8 гостей, п’ять чоловіків і три жінки.

Майже весь ефір зайняла дискусія між опозиційними політиками та представниками влади про економічні рішення та енергетичну політику уряду. Політики звертались до звичного набору аргументів. Опозиція звинувачувала владу в небажанні створити реального покупця, тобто балансувати збільшення витрат зі збільшенням доходів у громадян (Гройсман); «придушуванні» бізнесу надто високими податками (Герасимов), замалим темпом зростання внутрішнього валового продукту і надто великою кількістю людей, які живуть на мінімалку (Совсун). Представники уряду та коаліції натомість запевняли, що темпи зростання доходів вищі за зростання інфляції (Шурма), що підтримати середній бізнес в Україні допоможе виплата тисячі гривень за вакцинацію (Шуляк), пояснювали зростання цін світовими економічними тенденціями (Свириденко).

Програма виділилася вимогою представника Офісу президента Ростислава Шурми «навести конкретні приклади, кому і наскільки були підвищені податки»‎ внаслідок нових правил оподаткування агробізнесу. Гройсман відповів, що закон, який критикує опозиція, ще не вступив у силу. Тому й прикладів поки що немає.

Під час дискусії про опалювальний сезон представники влади звинувачували опонентів у розхитуванні ситуації в енергетиці (Шурма); пов’язували ціни на газ із «діями агресора»‎ на міжнародному ринку та світовою енергетичною кризою; запевняли, що тарифи на газ після підписання меморандуму з мерами міст є «сталими та невеликими» (Шуляк).

Окремо варто згадати про запрошення в ефір голови «Нафтогазу» Юрія Вітренка. Він став одним із головних антигероїв українських політичних токшоу останніх місяців. Ведучі «Нашого», наприклад, регулярно просувають тезу, що Вітренко має сидіти у в’язниці. На цьому ефірі оцінку роботи «Нафтогазу»‎ нарешті можна було почути з перших уст. Керівник компанії запевняв, що у сховищах є «нормальні обсяги газу». За словами Вітренка, газу є менше, ніж торік, але більше, ніж у 2016–2018 роках. Також він розповідав про складну корпоративну ситуацію в компанії під час підготовки до опалювального сезону.

Натомість Артур Герасимов скаржився на «планові відключення по вісім годин» у регіонах. Та запевняв, що тарифний меморандум із мерами не працює, а в деяких містах досі не отримали обіцяної урядом компенсації. Гройсман і Власенко традиційно звинувачували владу в тому, що вона не закупила достатньо газу влітку.

Лише чотири хвилини ефіру залишили на обговорення санкцій проти судді Олександра Тупицького та юриста й ексчиновника уряду Януковича Андрія Портнова. Шуляк привітала санкції США проти Тупицького та назвала їх допомогою Україні в боротьбі проти корупції.

«Пульс», Ukrlive, 14 грудня

У «Пульсі» обговорювали законодавчі ініціативи парламенту, скандал за участі Олександра Гогілашвілі, який втратив крісла заступника міністра внутрішніх справ через нестриманість у спілкуванні з підлеглими. І, традиційно, енергетику й зовнішню політику. Програма, в ефір якої нещодавно повернулися представники «Слуги народу», запам’яталась помітно спокійнішою риторикою щодо влади. На відміну від інших ефірів Першого незалежного / Ukrlive, цього разу ніхто з коментаторів уже не називав владу фашистською, не кепкував зі зросту Зеленського, не лякав «холодомором»‎ і не закликав до масових протестів. Натомість гості у значно спокійнішому тоні критикували окремі рішення та дії уряду, Міністерства закордонних справ і парламенту. А ведучий Павло Кужеєв навіть пригадав про 40 % виконаної програми президента, за версією видання «Слово і діло». Подібне складно було уявити в попередніх випусках токшоу на каналі Медведчука-Шуфрича.

Розпочався «Пульс» із сольного виступу Юрія Єханурова. Експрем’єр говорив про економіку та регіональну політику. Зокрема, називав новий податковий законопроєкт «прямим ударом по малому та середньому бізнесу»; розмірковував про можливий перехід іще більшої кількості компаній у тінь; припускав, що податкова амністія завершиться суспільним тиском на людей, які не візьмуть у ній участь; називав провалом новий статус районних рад після регіональної реформи.

Під час виступу Єханурова до студії доєднався ще один колишній політик — Геннадій Москаль. Із ним обговорили скандальний вчинок Олександра Гогілашвілі. Москаль запевнив, що за часів його роботи в МВС надійно перевіряли людей на керівних посадах, а от сьогодні там панує «епоха кумівства». Також він назвав звільнення заступника міністра за власним бажанням «плювком усьому українському суспільству».

Далі у програмі мав бути сольний виступ колишньої членкині Венеціанської комісії та частої гості каналів Медведчука Марини Ставнійчук. Але перед нею ще встиг коротко включитися політичний коментатор Володимир Фесенко. Він, серед іншого, висловив тезу, що Париж, Берлін і Вашингтон не ведуть переговорів про Україну без України. Така оцінка, вочевидь, не задовольнила студію «Пульсу», де звикли лише до критики зовнішньої політики України. Тому сама Ставнійчук почала промову із тези, що Україна є лише об’єктом у міжнародній політиці. Також юристка критикувала мінські домовленості та скаржилася, що Україна «нав’язує ворожнечу у міжнародних відносинах».

Учасниками групової дискусії були колишній координатор «Українського вибору» Медведчука Сергій Годний, політичний коментатор Олексій Буряченко, «дипломат» з анульованою візою у США Андрій Теліженко, економіст Олексій Дорошенко, нардепи Валерій Гнатенко («Опозиційна платформа — За життя») та Георгій Мазурашу («Слуга народу»), екснардепи Сергій Мельничук, Андрій Павловський («Батьківщина»), Ігор Побер («Удар») і Денис Ярославський, експоліцейський із політичними амбіціями, звинувачений у спробі викрадення людини (у студії його представили як правознавця). Загалом у шоу взяло участь 12 гостей: одна жінка та 11 чоловіків.

Псевдодипломат Андрій Теліженко та псевдополітолог Сергій Годний були найбільш затятими критиками уряду та намагалися опонувати будь-якій позитивній оцінці ініціатив влади. Наприклад, після того як Олексій Буряченко розповів про збільшення місцевих бюджетів унаслідок децентралізації, Годний сказав, що той «переказує свій сон». Теліженко своєю чергою обурювався твердженню Буряченка, що в невеликих громадах із енергетикою «все більш-менш контрольовано». Нечувана теза для телеканалу, який усього три тижні тому лякав майбутніми масовими відключеннями світла у регіонах.

Коли на каналі Медведчука хтось визнав ефективність реформи уряду

Також Теліженко декілька разів повторив конспірологічну теорію, що американці, які були радниками Єльцина та Гайдара в Росії, тепер перекочували в Україну та наживаються на ній.

Згадували у програмі і свіжу заяву Андрія Богдана, що члени монобільшості буцімто отримують доплати в конвертах. «Слуга» Мазурашу та економіст Дорошенко апелювали до відсутності доказів. Натомість інші коментатори стверджували, що незаможні до 2019 року нардепи від «Слуги народу» надто швидко розбагатіли після того, як виграли вибори. Теліженко навіть розповів історію, як чотири роки тому начебто платив у «Макдональдзі» за чинного «слугу» Мар’яна Заблоцького, бо той не мав грошей на їжу. А тепер, мовляв, той має «Теслу» та нову нерухомість. Заблоцького, звісно, у студії не було, тому прокоментувати епізод у «Макдональдзі» він не міг.

Також в ефірі обговорювали заяви колишнього керівника Головного управління розвідки Василя Бурби про погрози та спроби підкупу з Офісу президента. Мазурашу назвав розвідника «політичним діячем», який «працював на ворогів України» (цього разу відсутність доказів нардепа не турбувала). Годний і Ярославський говорили про напруження стосунків президента із силовим блоком, яке буцімто може закінчитись для України «сценарієм Чилі» (тобто військовим переворотом). Крім того, нардеп Гнатенко та екснардеп Побер критикували голову ТСК у справі «вагнерівців» Мар’яну Безуглу за некомпетентність і небажання залучати до діяльності комісії досвідчених експертів.

Експоліціянт Ярославський маніпулятивно пов’язав поведінку Олександра Гогілашвілі з реформою поліції після 2014 року. Він звинуватив Революцію гідності у «руйнуванні поняття “офіцер”» та надто швидкій кар’єрі нових людей у відомстві. За його словами, у МВС навіть питають: «Ти полковник справжній чи постмайданівський?». Гогілашвілі в поліції не працював, а для роботи в міністерстві зовсім не обов’язково бути працівником органів внутрішніх справ, але про це в ефірі не згадували.

«Токшоу №1», «Україна 24», 15 грудня

У випуску програми «Токшоу №1»‎ обговорювали кадрову політику влади (на фоні інциденту за участю заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі), а також інтерв’ю Андрія Богдана Дмитру Гордону.

Гостями студії були нардепи Кіра Рудик, Ярослав Железняк («Голос»), Микола Княжицький, Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Олексій Кучеренко, Андрій Ніколаєнко («Батьківщина»), Вікторія Гриб (позафракційна), Василь Мокан («Слуга народу» та об’єднання «Розумна політика»), ексрегіонал Віталій Журавський, колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка, ексзаступник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк, політкоментатори Валентин Гладких і Борис Тизенгаузен, журналістки Олеся Бацман і Світлана Крюкова. Загалом 15 гостей: десять чоловіків і п’ять жінок. 

Ведучий Василь Голованов назвав звільнення чиновників вищого рангу трендом чинної влади. Також він зауважив, що, на відміну від випадку Гогілашвілі, не завжди зрозуміло, за що саме звільняють інших міністрів та топчиновників.

Кожен коментатор намагався повернути дискусію про кадрову політику влади на власну користь. Зорян Шкіряк скаржився, що чинне керівництво МВС нівелює позитивні досягнення відомства за останні сім років; наче комсомолець, постійно цитував Авакова; стверджував, що Гогілашвілі так не поводився в часи Арсена Борисовича (він працював заступником міністра із вересня 2019 року). Ще Шкіряк казав, що лише двічі бачив Гогіашвілі в міністерстві. Про відповідальність ексміністра Авакова за призначення Гогілашвілі пізніше все ж нагадав Микола Княжицький.

Нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк скаржився, що сьогодні лояльність — це єдиний фактор, який визначає кар’єру людини на провідних державних посадах. Та обурювався, що звільнення міністрів без жодного звіту стало звичайною практикою. Нардеп від «ЄС» Микола Княжицький хвалився конкурсами на відповідальні посади за часів Порошенка та жалівся, що чинний уряд призначає людей без конкурсів.

Княжицькому опонували нардеп Олексій Кучеренко та політкоментатор Валентин Гладкий. «Тимошенківець» Кучеренко, який систематично використовує антиреформаторську та совкову риторику, зачитав промову на захист старих радянських принципів управління державою. Якщо вірити нардепу, чи не в усіх бідах України винні конкурсні комісії, HR-агентства, офіси реформ і нові принципи призначення заступників міністрів. Мовляв, вони перетворюють українську владу на «уряд імпотентів»‎. І, взагалі, в Україні буцімто немає кадрового голоду, але є «кадровий голодомор».

Коли викриваєш «кадровий голодомор»‎

Гладких натомість доводив, що державні конкурси часто були фіктивними як за минулої, так і за чинної влади. Але використав для цього сумнівний приклад. Коментатор міг би згадати про скандальну перемогу в державному конкурсі на посаду голови Миколаївської облдержадміністрації Олексія Савченка у 2016 році. Він написав тест із 40 питань за 6 хвилин і зробив численні помилки у письмовій презентації. Або ж пригадати, як цього року донька нардепа Іллі Киви була єдиною учасницею конкурсу на посаду в директораті полтавської міськради. Натомість Гладких декілька разів згадував призначення Анастасії Дєєвої, яку звільнили з посади заступниці міністра внутрішніх справ після того, як у мережі знайшли її старі відверті фото. Коментатор описував призначення дівчини так: «Знайшли когось у інстаграмі із голим бюстом». Княжицький, Железняк та модератор дискусії Василь Голованов у відповідь звинуватили спікера в сексизмі. А Зорян Шкіряк навіть пізніше попросив вибачення у Дєєвої та її родини за ці слова.

Також дискусія запам’яталась маніпулятивним твердженням Миколи Княжицького, що президент має намір зайнятись «люстрацією всіх, хто був на Майдані». Насправді в нереалізованій популістичній ініціативі президента йшлося про люстрацію чиновників, які обіймали державні посади з лютого 2014 року.

Понад дві години у «Токшоу № 1» обговорювали «інформаційну бомбу». Так щонайменше тричі назвали інтерв’ю ексголови Офісу президента Андрія Богдана Дмитру Гордону. Ведучий кілька разів повторив, що Богдан є «носієм важливої інформації». Коментатори погоджувались із цим, але закликали не ідеалізувати ексочільника Офісу.

У студії запустили сумнівне опитування, яке пропонувало глядачам визначитись, на чиїй вони стороні — Офісу президента чи Андрія Богдана. 81 % глядачів обрав Богдана. Коментатор Борис Тизенгаузен натомість сказав, що конфлікт є радше одностороннім.

У програмі наводили короткі уривки інтерв’ю й кожен із них ставав приводом для опозиції покритикувати владу. Гончаренко згадував про корупційні справи «слуг». Кіра Рудик обурювалася буцімто пасивністю президента та уряду на міжнародній арені. Вікторія Гриб скаржилася на невиконання Україною мінських домовленостей і «боротьбу з усім бізнесом»‎ після ухвалення податкового законопроєкту. Олеся Бацман вкотре лякала білоруським сценарієм боротьби проти свободи слова в Україні. А Андрій Ніколаєнко, посилаючись на людину, яка добре знає президента, навіть передбачав: Зеленський «стане першим президентом, який сяде»‎.

У студію також запросили редакторку підсанкційного проросійського видання «Страна.ua» Світлану Крюкову та представили її як людину, яка давно знає Богдана. Пропагандистка прокоментувала інтерв’ю каламбуром: помітно, що Богдан «скучає по славі і по Вові»‎. А також, із посиланням на свої джерела, підтвердила інформацію з інтерв’ю, що офшори президента працювали і в 2020–2021 роках.

Декілька хвилин ефіру витратили на рекламу «жовтого» та сумнівного із журналістської точки зору матеріалу «Страни.ua» про наркозалежних депутатів і їхні схеми постачання кокаїну. Зокрема, Крюкова розповіла про поняття «депутатський кокс» і що дилери передають наркотики депутатам «Слуги народу» за допомогою білих конвертів. Остання теза стала приводом для жартів про зарплати в конвертах наркотиками.

Коли журналістка проросійського видання розповідає тобі про «депутатський кокс»‎

«Право на владу», «1+1», 16 грудня

Останній у сезоні випуск «Права на владу»‎ формально стосувався підсумків2021 року.

Але на ділі він звівся до звітів урядовців, «прожарки» опозиціонерів «нової хвилі» та абстрактних розмов про природу рейтингів політиків і важлвість візіонерства. Тему звільнення Олександра Гогілашвілі у шоу не обговорювали.

Гостями програми були лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, нардеп Ярослав Железняк («Голос») і Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко, журналісти Олександр Мартиненко та Сергій Щербина, блогер Роман Скрипін, політтехнологи Володимир Петров і Сергій Гайдай, а також урядовий економічний експерт Олександр Ольшанський. Загалом 10 спікерів, серед яких жодної жінки.

Ведуча Наталія Мосейчук була головною дійовою особою цього хаотичного ефіру. Та робила все можливе, щоби представники влади знову опинилися у звичній для «1+1» теплій ванні. По-перше, жоден із представників опозиції у студії не був запрошений до мікрофона. По-друге, ведуча модерувала дискусію геть не відсторонено. Зокрема, кепкувала з розколу в партії «Голос»; захищала владу, пригадуючи, як «попередні стають попами до телекамер»; не заважала перебивати Ярослава Железняка; кілька разів обіцяла, але не надавала слова Роману Скрипіну.

Крім того, Мосейчук дозволяла собі емоційні коментарі на адресу опозиційних політиків і журналістів. Серед іншого, вона назвала «лайном» інтерв’ю Богдана (приписавши ці слова Роману Скрипіну); іронічно порівняла Гордона з Єльциним; не погребувала показати уривок із програми російського пропагандиста Володимира Соловйова, у якому той зловтішається, що Гордон і Комаровський зруйнують Україну.

Політики тим часом підводили підсумки року. Юрій Вітренко говорив про вихід зі світової енергетичної кризи, Віктор Ляшко — про прорив у трансплантології в Україні (у цей момент ведуча поаплодувала міністру). Сергій Гайдай назвав рік «роком політичного дежавю»‎ (так він охарактеризував нове розчарування владою), Железняк — «роком політичної нестабільності», Дроздов — «роком безкарності»‎ (він говорив про корупційні справи проти урядовців).

Наталія Мосейчук аплодує уряду. Лейтмотив «Права на владу»‎

Головним враженням року для голови фракції «Слуги народу»‎ Давида Арахамії стало журналістське розслідування. Звісно ж, не одне із численних розслідувань про корупційні схеми депутатів його фракції, а «плівки Медведчука», в яких фігурував Петро Порошенко. Нардеп ображався, що журналісти та суспільство надто цікавляться особистим життям владних політиків і натомість звертають замало уваги на стосунки колишнього президента із кумом Путіна.

Голова «Нафтогазу»‎ Юрій Вітренко біля мікрофона стверджував, що проблеми з енергетикою в Україні можуть виникнути в разі холодної зими. Втім ризик не більший, ніж у попередні роки. Також урядовець розповів про плани енергетичної диверсифікації та запевнив, що паливний шантаж Росії ніколи не скінчиться. Нестор Шуфрич закидав міністру надто високу ціну на газ порівняно з вартістю його видобутку. Вітренко у відповідь доводив, що в часи Януковича навмисно занижували ціну на газ, щоб зробити Україну більш залежною від Росії.

Роман Скрипін, побачивши у студії Нестора Шуфрича, вирішив зробити шоу. Спершу він пригадав своє знамените інтерв’ю з політиком в ефірі «Громадського». Потім закликав нардепа покаятись за Небесну сотню; нагадав, що його колишня партія привела війну в Україну; закликав «ОПЗЖ» «відсмоктати у Путіна» (ішлося про газ). У подальшому журналіст-шоумен часто коментував виступи Шуфрича та сміявся з його слів. Політик здебільшого ігнорував випади Скрипіна.

Коли нарешті запросили на токшоу, а там ще й Нестор Шуфрич сидить

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба біля мікрофона характеризував 2021 рік як успішний для євроінтеграції. Та називав успіхом затримку сертифікації «Північного потоку-2»‎.

Далі у програмі демонстрували уривок інтерв’ю Богдана з Гордоном, у якому колишній голова дає емоційні оцінки політиці Офісу президента. Після цього Мосейчук іронічно повторювала тези Богдана, а Ольшанський звинувачував політика у відсутності жодного конкретного аргументу. Це справедливо, адже редакція обрала із тригодинного інтерв’ю уривок, у якому справді не було конкретних звинувачень і аргументів.

Із цього сюжету почалося обговорення переходу в опозицію колишніх членів команди президента або симпатиків влади. Нинішній завсідник каналу «Рада»‎ політтехнолог Петров анонсував майбутнє «гучне падіння роздутого авторитета пана Гордона» ‎(якого він паплюжив, до речі, і в ефірі «Ради») і пов’язував перехід вчорашніх союзників в опозицію з міжособистісними конфліктами, а не політичними причинами. Ольшанський порівняв нових опозиціонерів із колишніми працівниками чи дружинами. Наталія Мосейчук у черговий раз пригадала похід новоспечених опозиціонерів на шашлики до Зеленського. Гендиректор інформагенції «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко натомість, що партія «Слуга народу» формувалася надто стихійно, тому відхід частини команди є передбачуваним.

«Свобода слова Савіка Шустера»‎, «Україна», 17 грудня

У студії програми Савіка Шустера обговорювали падіння рейтингів влади, енергетичну кризу та коротко говорили про 30-річчя розпаду Радянського Союзу. Ключовою дійовою особою цього ефіру був Андрій Богдан. Йому дали можливість детальніше пояснити свої тези зі скандального інтерв’ю Гордону. Нагадаємо, «Слуга народу»‎ та Офіс президента все ще бойкотують політичні шоу на телеканалі «Україна 24»‎. Гостями студії були Дмитро Разумков, нардепи та голови фракцій Юлія Тимошенко («Батьківщина») та Юрій Бойко («Опозиційна платформа — За життя»), експрем’єри Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман, екголова СБУ Ігор Смешко. В останній частині до них доєднались дисиденти Ярослав Кендзьор і Пятрас Вайтекунас. Загалом 9 гостей: одна жінка та вісім чоловіків.

Глядачів попросили оцінити наслідки зосередження повної влади в руках Володимира Зеленського. Аналогічне опитування у «Свободі слова» проводили у 2019 році. Виявилось, що за два роки частка людей, які вважають це шансом для країни, зменшилась із 63 % до 33 %. І, відповідно, вдвічі зросла кількість людей, які бачать «загрозу для демократії».

Разумков пов’язав подібні результати опитування з тим, що у країні не відбулося достатньо змін, а частина нових облич стали такими ж, як і їхні попередники. Також політик критикував партію влади за небажання ходити на телеефіри різних телеканалів.

Далі студія обговорювала тему політичних переслідувань на основі твердження з інтерв’ю Богдана про список на ув’язнення. Савік Шустер запропонував усім згаданим в інтерв’ю особам звернутись до послів «Великої сімки» та активно виносити проблему в публічну площину. Сам Богдан говорив, що не може надати доказів своїх звинувачень, але нібито знає, що «йде збір інформації по всіх перелічених особах»‎. До розмови також доєднався Ігор Смешко, який звинуватив владу у створенні «феодальної непрозорої авторитарної системи».

Значну частину токшоу зайняло обговорення енергетичних проблем України. Ключовим спікером у цій темі чомусь знову був Андрій Богдан. Він наводив чимало статистики, стверджував, що робота 15 атомних резервів одночасно є небезпечною, та що Україна буде залежна від погоди цього опалювального сезону. Також політик вважав, що українська промисловість стане неконкурентоздатною внаслідок великих цін на газ узимку.

Інші гості програми говорили про найгіршу підготовку до опалювального сезону за всі тридцять років незалежності (Бойко), лякали відключенням всієї промисловості через нестачу енергії (Яценюк), попереджали про небезпеку залежності від білоруського газу (Тимошенко).

У студії також завзято обговорювали питання можливих перевиборів народних депутатів. Зокрема, Бойко заявив, що його фракція згодна скласти мандати для того, щоб добитися перевиборів (влада вже прокоментувала цей намір — мовляв, це нічого не дасть), а Тимошенко закликала «всіх свідомих депутатів»‎ вийти із парламентської більшості.

В останній частині ефіру радянські дисиденти розповідали про подробиці виготовлення самвидаву та боротьби за незалежність республік СРСР. Теза організатора друку самвидаву Пятраса Вайтекунаса, що свобода слова вбила Радянський Союз, була ключовою під час цієї дискусії. Коментатори часто наголошували, що саме відсутність свободи слова в Росії призвела до авторитарного устрою. Екснардеп і дисидент Ярослав Кендзьор говорив про «тоталітарні нотки від Офісу президента»‎ в Україні. А Савік Шустер наголошував, що Володимир Зеленський ніколи не боровся за свободу — «її йому дали»‎.

«П’ятниця вечір»‎, «Наш», 17 грудня

У студії «П’ятниці вечора»‎ обговорювали те саме, що обговорюють щотижня — енергетику та зовнішню політику (тобто «капітуляцію» України у конфлікті з Росією).

Розпочався випуск із сольного виступу першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка. Це рідкісний, практично унікальний випадок, коли в цю рубрику покликали представника влади. Із ним говорили про переформатування телеканалів «Рада» та «Дом», скандал із Олександром Гогілашвілі та мовну політику уряду. Корнієнко заперечував, що телеканал «Рада»‎ непропорційно транслює представників різних фракцій і груп. Та називав конспірологією звинувачення, що ведучі авторських програм на оновленому каналі працюють на Офіс президента.

Далі ведучі нав’язували віцеспікеру необхідність перегляду мовних квот і звільнення мовного омбудсмана Тараса Кременя, який нібито розпалює ворожнечу всередині країни. Корнієнко давав нейтральні оцінки цим тезам. Втім, сказав, що пропонував зміни у закон про квоти, а також згадав про законопроєкт Максима Бужанського, який змінює процедуру звільнення омбудсмана. Ведучі пішли далі та почали адвокатувати «широку культурну автономію для регіонів»‎ — одну із програмних вимог власника каналу Євгенія Мураєва. Цього разу віцеспікер все ж висловив незгоду і закликав не починати будь-яку дискусію про автономію.

Скандал щодо зв’язку звільненого заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі з головним розвідником країни Кирилом Будановим Корнієнко оцінив як «серіал»‎ та «‎інфопривід, який хоче створити опозиція»‎. Політик повторював, що Гогілашвілі вже покараний за хамську поведінку, та тікав від питань про російський паспорт чиновника.

Гостями першої групової частини ефіру стали нардепи Юрій Камельчук, Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу»), Михайло Волинець («Батьківщина») та Анатолій Бурміч («ОПЗЖ»), депутат Київської міської ради від «Європейської солідарності» Сергій Таран та екснардеп і голова політради партії «Наші» Олександр Долженков.

У другій частині програми коментаторами були нардепи Сергій Демченко («Слуга народу»), Олександр Лукашев («ОПЗЖ»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»),Вікторія Гриб (позафракційна), колишній віцепрем'єр-міністр Павло Розенко та заступник голови виконавчого комітету реформ Олександр Ольшанський. Загалом — 13 гостей, серед яких 11 чоловіків і дві жінки.

Головними «зірками»‎ токшоу був квартет телеведучих: Макс Назаров, Лана Шевчук, Антон Довлатов і Ангеліна Пичик. Вони відтісняли на другий план гостей «П’ятниці», висловлюючи власну точку зору та регулярно перебиваючи «неугодних»‎ спікерів. Ведучі відстоювали ідею прямих переговорів із Росією; нав’язували думку, що Україна нічого не робить для розв’язання конфлікту на сході; скаржились на «червонолінійців»‎, які буцімто заважають переговорному процесу; захищали особливий статус Донбасу; доводили, що Україна не має права вимагати виводу військ перед виборами на окупованих територіях, а так звані «ЛНР»‎ і «ДНР»‎ «ні в якому разі»‎ не є терористичними організаціями; із маніакальною послідовністю повторювали, що «Україні НАТО не світить»‎; звинувачували Євромайдан у початку війни; ставили у приклад держави, що підписали прямі договори із «Газпромом»‎. Також пропагандисти звинувачували владу у спробах приховати енергетичні проблеми за плановими відключеннями та лякали, що США може прийняти новий геополітичний договір Росії.

Модератори не приховували своєї антипатії до партії «Європейська солідарність»‎ та особисто до Петра Порошенка. У відповідь на один із коментарів Сергія Тарана Макс Назаров саркастично заявив, що «якби Росії не було, партія “ЄС” її би придумала в якості ворога»‎, і це «зрозуміло абсолютно всім і вже давно»‎. Інцидент зі спробою вручити повістку експрезиденту став окремою темою для обговорення, яка викликала чимало задоволення в Антона Довлатова. Він зловтішався, як у Порошенка «п’яти блистіли», насміхався з російської мови та мату під час розмови із водієм.

Caps Lock як принцип редакційної політики «Нашого»‎

Депутат Київради Сергій Таран, як єдиний представник «ЄС»‎, що регулярно ходить на ефіри «П’ятниці»‎, знову став жертвою принижень і насмішок ведучих. Макс Назаров обзивав його лицеміром і маніпулятором. Та заради насмішки над Тараном переспівав про Порошенка рядок пісні «Батько наш Бандера»‎, щоб змусити політика мовчати.

Позицію гостей було почути значно складніше, адже політики витрачали більшість часу на суперечки, звинувачення, крики та спроби перебити одне одного. Кучеренко традиційно закликав відмовитись від войовничої риторики та відновлювати довіру між росіянами й українцями. Лукашов пропонував не піднімати питання Криму під час переговорів із Росією. Долженков просував ідею партії «Наші»‎ щодо «глибокої децентралізації»‎ (евфемізм для поняття «федералізація»‎) та бідкався, що Україна є об’єктом, а не суб’єктом світової політики. Гриб вимагала аудиту «Нафтогазу»‎ та рекламувала свій законопроєкт про реінтеграцію Донбасу. Бурміч запевняв, що він і його партія за мир та проти руху НАТО на схід. Розенко критикував владу за скорочення субсидій і невиконання обіцянки швидкого миру.

Токшоу, що не потрапили в огляд:

1 грудня, «Український формат», Ukrlive

У програмі участь взяли нардепи Анатолій Бурмич, Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа — За життя»), Артем Дмитрук (позафракційний), Костянтин Бондарєв («Батьківщина»), екснардеп Олександр Бригинець, політкоментатори Андрій Гнатуш, Андрій Теліженко та Денис Ярославський. Загалом 8 гостей, серед яких жодної жінки.

3 грудня, «Моя Україна», Прямий

Гостями токшоу були нардепи Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Роман Костенко («Голос»), Вікторія Гриб (позафракційна), екснардепи Юрій Мірошниченко та Сергій Висоцький, коментатори Енріке Менендес, Ігор Попов і Олег Саакян. Загалом 8 гостей, серед яких одна жінка та сім чоловіків.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».