Збори засновників ТОВ «Медіадім», які відбулися 14 листопада за ініціативою ТОВ «Левас», двоє міноритарних акціонерів компанії – Микола Княжицький (9%) і Віталій Портников (1%) – вважають незаконними. Їхні опоненти заперечують, що саме вимоги Княжицького і Портникова, які реєстраційна комісія відмовилася задовільнити, не відповідали законодавству.

 

Нагадаємо, пани Княжицький і Портников на початку листопада оголосили, що ініціюють публічні збори «Медіадому», та запросили на них низку відомих медійних та громадських діячів. Раніше на сторінках «ТК» Микола Княжицький опублікував офіційного листа до керівництва та акціонерів компанії, у якому містилася вимога розглянути на зборах 14 листопада певні питання.

 

Княжицький, Портников та ті з запрошених, хто відгукнувся на їхній заклик, участі у зборах так і не взяли. «Я, Віталій Портников та мої представники, а також відомі громадські діячі й журналісти, яких ми запросили для участі у зборах засновників, прийшли на збори. Зокрема, були присутні голова Комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Тарас Петрів, новообраний народний депутат України Олена Кондратюк, шеф-редактор “Детектор медіа” Наталія Лигачова, журналісти різних телеканалів і газет, – розповідає Микола Княжицький. – Там були люди, які називали себе реєстраційною комісією. Ми попросили надати нам підтвердження повноважень цих людей. Нам показали наказ, підписаний паном Саврасовим як в.о. директора компанії “Медіадім”. Ми попросили підтвердити поноваження пана Саврасова, оскільки ані я, ані пан Портников не брали участі у зборах, на яких його призначали. Нам у цьому відмовили і не показали протоколу». Віталій Портников в інтерв’ю інтернет-виданню «Главред» зазначив, що зборів, які б призначили Саврасова, «не відбувалося». Тим часом, за словами юриста Інституту масової інформації Романа Головенка, таке порушення, як проведення зборів ТОВ без запрошення міноритарних акціонерів, чиї голоси не могли вплинути на рішення, зазвичай не є для суду підставою для скасування рішення цих зборів.

 

За словами адвоката Миколи Княжицького Володимира Чемеса, повноваження представників були визначені нотаріальною довіреністю. Натомість, на прохання продемонструвати документи, якими визначається статус реєстраційної комісії, Княжицькому і Портникову показали «документ без печатки, фактично ксерокопію наказу про призначення комісії тим самим Саврасовим». Після вимоги надати документ, що підтверджує повноваження виконувача обов’язків гендиректора компанії, прийшов сам пан Саврасов та пообіцяв надати цей документ. Проте у наданні копії рішення їм відмовили.

 

«Вимога Княжицького і Портникова базувалась на тому, що згідно із статутом і законом звільнення і призначення генерального директора є виключною компетенцією зборів учасників ТОВ “Медіадім”. Вони не були присутні на зборах, де було усунуто колишнього директора Артема Петренка і призначено виконувачем обов’язків Саврасова, тож попросили протокол, адже наказ про створення реєстраційної комісії викликав у них сумнів. Згідно із законом, протоколи загальних зборів учасників мають надаватись учасникам для ознайомлення», – пояснює пан Чемес.

 

За словами пана Княжицького, він і Віталій Портников готові були прийти на збори, якби запрошених журналістів і громадських діячів зареєстрували, як їх представників. «Після того, як їх відмовились реєструвати, ми вирішили не брати участі в цьому незаконному акті. Зараз відбувається щось, але це не можна назвати зборами засновників, бо вони законно не призначались і не реєструвались», – каже Микола Княжицький. Як пояснив Володимир Чемес, Княжицький і Портников наполягали на присутності представників тому, що «до порядку денного було включено 25 питань, кожне з яких тією чи іншою мірою потребувало думки фахівця в певних галузях».

 

«Комісія відмовилась реєструвати представників Княжицького відповідно до нотаріальної довіреності. Коли об 11.50 з’явилися представники компаній “ВОК-СТРіМ” та “Левас”, їх без проблем зареєстрували та пропустили на територію, орендовану “Медіадомом”, для участі у зборах», – повідомив адвокат Миколи Княжицького.

 

Утім, комісія не перешкоджала доступу гостей в якості запрошених на збори (а не представників), і частина журналістів залишилися там на правах спостерігачів. Тож не бути присутніми на зборах було добровільним рішенням людей, запрошених паном Княжицьким.

 

Поки що сторона Володимира Костеріна не дає коментарів, однак, за неофіційною інформацією, причиною відмови у реєстрації представників стало те, що Микола Княжицький і Віталій Портников не визначили, скільки голосів довіряють кожному представникові. «Представники мають право голосу відповідно до часток, які належать учаснику ТОВ. Тобто, Портникову належить один голос, незалежно від того, скільки його представників присутні на зборах, а Княжицькому – 9 голосів, оскільки їм належить 1% і 9% статутного капіталу», – каже Володимир Чемес. У неофіційних коментарях опоненти Княжицького посилаються на абзац 2 статті 60 Закону України «Про господарські товариства»: «Брати участь у зборах із правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів». Отже, за цим законом кожен учасник зборів, зокрема й представник учасника товариства, повинен мати певну, встановлену довіреністю, кількість голосів, доручену йому акціонером.

 

За словами джерела «ТК», на всіх представників було оформлено одне доручення без зазначення кількості голосів. Реєстраційна комісія навіть запропонувала Миколі Княжицькому та Віталію Портникову, незважаючи на те, що довіреність було складено без зазначення голосів, визначити обсяг повноважень кожного представника просто перед зборами, аби оформити їх протоколом. Проте акціонери відмовилися це робити.

 

Участь у зборах брали 90% акцій, поділені між 4-ма представниками: Наталією Жиліною з 1% від ВАТ «ВОК-СТРіМ», Світланою Болотіною з 4% від ВАТ «ВОК-СТРіМ» та двома представниками ТОВ «Левас» із 80% та 5%. За словами Володимира Чемеса, «є обставини, які дозволяють припускати, що обидві компанії мають стосунок до Володимира Костеріна». Адвокат називає збори 14 листопада повноважними, «оскільки вони скликані із дотриманням процедури; але виникає питання щодо протоколу реєстраційної комісії, створеної, на думку учасників Княжицького і Портникова, не вповноваженою особою».

 

Збори тривали три години, на порядку денному стояло 25 питань. Перше з них – звільнення генерального директора «Медіадому» Артема Петренка, також присутнього на засіданні.

 

Дії відсутніх на зборах Портникова і Княжицького було визнано такими, що можуть завдати шкоди компанії; наступним рішенням їх зобов’язали не порушувати статут компанії, себто не сприяти погіршенню її репутації та завданню шкоди. Про яку шкоду йшлося, учасники зборів не розшифрували.

 

Також учасники зборів проголосували за запрошення представників «Газети 24» – Віри Ковтихи (керівника осередку профспілки) та в.о. головного редактора Олега Іванцова.

 

Збори підтримали пропозицію журналіста «Газети 24» Сергія Висоцького щодо створення комісії для виявлення та розслідування можливих фактів цензури у ЗМІ холдингу. Увійти до складу комісії запропоновано 13 особам, серед яких в.о. головного редактора «Газети 24» Олег Іванцов, екс-головред газети Віталій Портников, голова Комісії із утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України Тарас Петрів, шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова, журналісти Сергій Висоцький, Мар’яна Олійник, Леонід Швець і Віра Ковтиха. Комісію буде створено після того, як кандидати погодяться працювати у її складі.

 

 

У коментарі журналісту «Газети 24» Наталя Жиліна зазначила, що перше правило засновників: якщо є невпевненість у керівникові – відсторонити його до з’ясування ситуації. «Поэтому мы отстранили топ-менеджера Петренко. Право подписи мы могли передать на выбор: Тыпусяку, Чемесу, Саврасову. Мы выбрали начальника службы безопасности Константина Саврасова, потому что он нам был понятен. А действовали ли бы в рамках закона Тыпусяк и Чемес, мы не уверены. Вот сегодня они принесли одну на всех доверенность. По закону так не делается. Я сначала не хотела идти на собрание, но потом попросила 1%, думала, что наконец-то будут конструктивно решаться вопросы, а Княжицкий с Портниковым тут опять устроили пиар».Водночас, пані Жиліна не вточнює, хто саме прийняв рішення про відсторонення Артема Петренка.

 

Пані Жиліна впевнена у легітимності Саврасова. За її словами, Артема Петренка спочатку було відсторонено, а свої повноваження він припинив тільки після рішення зборів учасників від 14 листопада. Також Наталя Жиліна підтвердила «ТК», що вони готувалися до обговорення всіх 25 питань, які запропонував розглянути Микола Княжицький, але він не прийшов, а отже – не хотів домовлятися.

 

Їй видається дивним тлумачення цензури опонентами, оскільки, на її погляд, цензура – це коли втручаються в редакційну політику або тиснуть на журналістів. «А когда я с соакционером определяю концепцию развития издания, то это не цензура, это наше право. Извините, вы что думаете, что другие медиасобственники этого не делают? Что Ахметов просто производит металл? А кстати, для бизнесмена вложения в медиабизнес не из лучших, надежнее вкладывать в промышленность», – зауважила представник ВАТ «ВОК-СТРіМ».

 

За словами пані Жиліної, 16 листопада мають відбутися ще одні збори, на порядку денному яких затвердження штатного розпису, який досі не було затверджено. А на 23 листопада заплановано збори, на яких затверджуватиметься редакційний статут. Крім того, засновники починають обговорення колективного договору.

 

Тим часом Микола Княжицький розповів «ТК», що покладав великі надії на вчорашні збори, сподівався, що партнери погодяться на оферту, запропоновану ним та Віталієм Портниковим. Вони пропонували на досить вигідних умовах викупити частки партнерів у газеті. Пан Княжицький не захотів називати ціну, але зазначив, що вона точно більша за ринкову вартість подібних видань, і більша за кошти, вкладені в цей проект. Інвестором погодилася стати одна велика європейська медіакомпанія. «Але, на жаль, партнери на нашу пропозицію не відповіли. Дія оферти вже скінчилася, але ми готові й надалі про це говорити. З нашої точки зору, залучення великої європейської компанії було би певною гарантією і дотримання свободи слова, і економічної ефективності проекту. Європейський досвід, якого у нас бракує, міг би справді допомогти створити одну з найкращих газет у країні», – сказав Микола Княжицький.

 

Він називає збори 14 листопада фарсом, підтверджуючи свою думку аргументами. Серед них такий, що від юридичних осіб-засновників було декілька представників, які часом голосували по-різному. «Вони роздробили голоси, цим відкрито порушили закон. Якщо є одна юридична особа, то вона не може голосувати двома голосами, – впевнений пан Микола. – По закону мало бути так: спочатку мали зібратися засновники, визначити, хто буде провадити організацію цих зборів. Натомість один із топ-менеджерів, а фактично невідомо хто, доручив якимсь людям займатися організацією зборів. Брати участь у легітимізації незаконних дій ми не збираємося».

 

Але подавати до суду Микола Княжицький скоріше за все не буде, оскільки вважає нашу країну неправовою, в якій змагатися в суді з мільйонерами марна справа.

 

Коментуючи пропозицію журналіста Сергія Висоцького щодо створення комісії для виявлення та розслідування можливих фактів цензури у ЗМІ холдингу Микола Княжицький зазначив, що він позитивно ставиться до таких ініціатив, хоча для нього створення такої комісії не є принциповим. Він і так впевнений, що цензура була. «Для мене це непотрібно. Я через це й постраждав, бо від мене вимагали робити ті чи інші дії по обмеженню свободи слова, а коли я почав відмовлятися, то прийшли і забрали печатку, і фактично вкрали наші частки в цих підприємствах», – зазначив пан Микола.

 

Микола Княжицький ще не визначився, чи піде на збори, що відбудуться 16 листопада. Він вирішив робити новий проект: «Я ж у журналістиці давно, набагато більше, ніж мої партнери, з якими ми зараз конфліктуємо. Тому я буду займатися своєю професією. Єдине, що ми маємо в цій державі – це слово. А словом і професією я володію, точно, не гірше за моїх партнерів».

 

Для більшого розуміння ситуації «ТК» звернулася за коментарем вчорашніх подій у «Медіадомі»  до третьої сторони.

 

Ситуацію коментує юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

 

 

 

 

 

 

Конфлікт у «Медіадомі» затягується, і обидві сторони, як видається «Детектор медіа», в чомусь праві й у чомусь неправі, ризикують загрузнути у взаємних обвинуваченнях. Якщо міноритарні учасники вважають, що їхні права порушені, їм, врешті-решт, варто звернутись до суду й довести свою правоту. Найгірше, що перипетії господарського спору відвертають увагу від інших питань, які залишилися не з’ясованими. Наскільки справедливими є звинувачення в цензурі? Чи дасть медіакорпорація оцінку діям теперішнього керівництва каналу ТОНІС, яке прилюдно виправдало політичну цензуру? Яким є майбутнє «Газети 24» – видання, яке вже завоювало чимало прихильників серед українських читачів? Сподіваємось, що люди, від яких залежить майбутнє «Медіадому» не лише як товариства з обмеженою відповідальністю, а як холдингу, до якого входять засоби масової інформації, дадуть публічну відповідь на ці запитання.