У кінці кожного року провайдери платного телебачення і дистрибутори / правовласники телеканалів укладають угоди на наступний рік. Від передплатної кампанії залежить, які канали увійдуть до пакетів платного телебачення чи зміняться тарифи для абонентів кабельного, платного супутникового й інтернет-телебачення. Цього року кампанія затяглася, по-перше, через війну та проблеми провайдерів, по-друге, через бажання медіагруп включити в пакети свої новостворені канали-дублери — «1+1 Україна» і ICTV2. Тож за кілька днів до ніового року не всі провайдери встигли працювати пропозиції від дистрибуторів.

До великої війни медіагрупи, до яких входять найпопулярніші в Україні телеканали, пропонували провайдерам щорічну інфляцію (інакше кажучи, підвищення платні). Торік вона становила 8–15 %, але медіагрупи виставляли окремим партнерам індивідуальні умови. Під час великої війни гнучкий підхід до тарифів поширився практично на всіх провайдерів. Наприклад, провайдерам із Донецької області й тим, хто працював у Луганській до її повної окупації, давали стовідсоткову знижку, себто дозволяли не платити за канали, які вони транслюють. Представниця запорізького провайдера «Запорожелектронснаб» Олена Солопко розповіла, що медіагрупи надали компанії знижки від шістдесяти до ста відсотків: «1+1» відмовився від платні, «Інтер» і StarLight Media знизили її на 80 %. Західноукраїнські провайдери отримали нижчі знижки — близько 20 %.

«Не можна уніфікувати співпрацю з провайдерами. Кожна ситуація індивідуальна і розглядається окремо», — прокоментували цінутворення для провайдерів у пресслужбі «1+1 media». Медіагрупа, окрім знижок, ще й допомагає деяким провайдерам пальним. У групі StarLight Media розповідають, що розробили для провайдерів, сильно постраждалих від війни й окупації, як-от бучанських, індивідуальну карту відновлення, й лише в кінці року знов почали брати з них гроші. Аналогічну політику можуть застосовувати до нещодавно звільненого Херсона, де провайдери навіть не знають, що з їхніми мережами й обладнанням, не кажучи вже про відновлення роботи.

«В цілому можна сказати, що у правовласників дуже гнучкі договірні стосунки з провайдерами, — коментує голова Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна. — Всі розуміють, що сьогодні головне — зберегти ринок платних аудіовізуальних послуг, і це складне завдання в умовах війни, в умовах посилення державного мовлення та переорієнтування провідних каналів на спільний телемарафон».

Однак не всіх провайдерів влаштовують знижки медіагруп, і деякі з них почали розривати договори. У серпні провайдери «Сана+» і «Чорне море» з Одеси, які мають одного власника, припинили трансляцію частини каналів групи «1+1» через завелике роялті. А згодом канали цієї ж медіагрупи відключив провайдер «Еверест» у Хмельницькій області. Є подібний випадок і з StarLightMedia. Такі випадки поодинокі, але все ж спонукають медіагрупи бути гнучкішими, ніж до великої війни.

Провайдери не просто так відмовляються платити: їм важко. І до великої війни чимало абонентів відмовлялося від кабельного телебачення на користь супутникового, цифрового ефірного Т2 або інтернет-телебачення. Під час великої війни відтік користувачів посилився. Кабельне телебачення було найбільш розвиненим у великих містах — це закономірно, адже найвигідніше для провайдерів працювати з багатоквартирними будинками. Установче дослідження телепанелі засвідчило, що під час війни кабельні оператори у великих містах втратили багато абонентів, і зараз цей тип прийому в містах із населенням понад 50 тисяч мешканців використовує 28 % домогосподарств. Цифрове ефірне телебачення Т2 дивиться 40 %, супутникове та інтернет-телебачення — 32 %. Найстрімкіше зростає саме сегмент ОТТ. Окрім втрати абонентів, у кабельників зросли витрати: через обстріли та ракетні удари в багатьох містах руйнуються мережі, які треба постійно ремонтувати, часто з ризиком для життя. Непросто забезпечити роботу кабельної мережі за умови постійних відключень електроенергії.

Впродовж 2022 року правовласники переглядали ціни на канали щокварталу або щомісяця. На 2023 рік медіагрупи теж пропонують ціну на квартал. Вона формується на основі ціни в договорах на 2022 рік, але зі знижкою. Наприклад, StarLightMedia на перший квартал наступного року пропонує ті ж знижки, які були зафіксовані у грудні. 2021 року більшість договорів із партнерами група укладала на два роки, й зараз не укладає, а продовжує старі договори.

Серед медіагруп найдорожчий пакет для провайдерів у «1+1 media». За інформацією джерел «Детектора медіа», група хотіла зафіксувати на перший квартал 2023 року ціни на 20 % більші, ніж ті, які партнери сплачують у грудні. Особливістю пропозиції компанії є дистрибуційне портфоліо, яке дає понад 20 каналів, що за нинішнього дефіциту «немарафонних каналів» є досить привабливим для провайдерів. До нього входять іноземні канали Viacom (Paramount Comedy, Paramount, Nickelodeon, Nick Jr), канали MTV, «Квартал ТВ» та канали продакшенів Film.ua та UMH (Bolt, Star cinema, Star Family, Spike, «Кус-кус», «36,6» тощо).

Найнижчі ж ціни в «Інтера». Деякі регіональні провайдери розповідають, що спершу група взагалі не брала грошей за трансляцію своїх каналів, потім встановила ціни на рівні 25 % тих, що діяли до великої війни, а до грудня цей відсоток зріс до 35 %. На перший квартал 2023 року залишають грудневі ціни без змін.

Інші дистрибутори каналів (наприклад, «Контент ТВ» і «Сонар») також не підвищують ціни, однак пропонують  нові канали до чинного портфоліо. «Сонар» — іноземні адаптовані канали, а «Континент ТВ» — українські нішеві, наприклад канал Володимира Петрова «Медичний». Близько 30 каналів дистрибутує компанія Volia (Fox, Fox Life, NGG, CNN, Cartoon Network, XSport, CINE+, FilmBox тощо) та інші компанії.

Ціни на іноземні канали, за словами Олени Солопко із Запоріжжя, зросли, бо були прив’язані до курсу долара. Представниця провайдера «Дискавері» з Івано-Франківська Наталія Журба каже, що деякі іноземні канали виставляють повну ціну, а перерахунок планують робити, коли скінчиться війна.

Каналів у пакетах провайдерів поменшало. По-перше, іноземних каналів стало менше через оновлений список адаптованих. Зокрема, в ньому не було каналів Viasat — Нацрада не включила їх до списку, бо у структурі власності Viasat знайшли російську компанію. Зараз, за словами члена Національної ради Максима Онопрієнка, компанія перереєстровується, і коли російського власника не стане, регулятор знов розгляне питання про включення цих каналів у список. Йдеться про одинадцять каналів: TV1000, TV1000 Action, TV1000 World Kino, ViP Premiere, ViP Comedy та ViP Megahit, Viasat Explore, Viasat History та Viasat Nature. Вони є важливою частиною пакетів багатьох провайдерів; після того, як ці канали не втрапили до списку адаптованих, провайдери повинні були виключити їх зі своєї пропозиції. Втім, список іноземних каналів незабаром може розширитись, адже коли набуде чинності закон «Про медіа», для мовників із країн Європейського Союзу запрацює вільна реєстрація. Друга причина — залучення провідних каналів до трансляції спільного телемарафону «Єдині новини». Канали, які раніше були найпопулярнішими, тепер транслюють одне й те саме.

Медіагрупи спробували вийти з цієї непростої для їхнього бізнесу ситуації, запустивши канали-дублери «1+1 Україна» і ICTV2. Ці канали працюватимуть у звичному сімейному форматі, показуючи контент, який виходив на «1+1» і ICTV до 24 лютого. Ці канали стали для медіагруп аргументом, чому вони вважають за необхідне підвищити ціни в порівнянні з груднем.

Ще одна зміна у дистрибуційній пропозиції стосується каналу Setanta Sports, який після закриття «Футболів» Ахметова став найпопулярнішим спортивним каналом. На наступний рік замість StarLight Media дистрибуцією двох каналів цього бренду займатиметься компанія Infinitas, до якої мають стосунок екскерівник Digital&Pay TV StarLight Media Микола Фаєнгольд та колишній менеджер із продажів «1+1» Олександр Довгань. Компанія поширюватиме канали Setanta Sports не тільки серед провайдерів платного телебачення, а й у готелях, ресторанах, пабах та інших закладах, де люди полюбляють дивитися спортивні трансляції.

Також змінили дистрибутора і канали «Рибалка ТВ» і InRating TV, які раніше представляла на ринку медіагрупа «Україна». Із вересня бізнес Ріната Ахметова не займається дистрибуцією каналів узагалі. Тепер «Рибалка ТВ» і InRating TV представляє компанія «Стоун медіа», яка колись належала Олексію Ремезовському — брату нинішнього керівника Департаменту міжнародної дистрибуції телеканалів «1+1 медіа» Олександра Ремезовського, який раніше працював у медіагрупі «Україна».

Чи дорожчатимуть пакети платного телебачення? Зміну тарифів на свої послуги провайдери коментують вкрай обережно, а ОТТ-сервіси не коментують узагалі. Зараз середня вартість послуги ОТТ-сервісу — близько 200 гривень на місяць. Єдиний на ринку супутниковий провайдер Viasat вказує ціни від 99 гривень до 249 гривень (за пакет Преміум HD). Середня ціна за пакет телебачення у кабельних провайдерів — 120 гривень. Багато хто з провайдерів планував підвищувати ціни ще в лютому-березні 2022 року, але війна внесла в ці плани свої корективи — абоненти теж не стали більш платоспроможними, а деякі з них відмовляються від платного телебачення й переходять на Т2.

Представник криворізької компанії «Кабельне телебачення» Дмитро Барнас розповідає, що його компанія відклала підвищення цін через війну: «Ми вже два роки не підвищували ціни, й зараз підвищення не плануємо, а намагаємося жити з того, що є. Я не бачу в нашому місті можливості в людей платити більше». За десять місяців великої війни абоненти компанії стали платити вдвічі менше. «Багато хто відключається від послуги, бо не має чим платити, — розповідає Дмитро. — А дехто через відключення електроенергії, бо не має часу дивитись телебачення. Є абоненти, які просять їх не вимикати й обіцяють заплатити пізніше. Серед них багато літніх людей. Ми стараємось не відключати їм послугу».

Олена Солопко із Запоріжжя каже, що про підвищення ціни її компанія не думає, бо «катастрофічно мало людей». «Багато людей поїхали, багато хто втратив роботу, багато скаржаться на відключення електроенергії. Відключення каналів Viasat також вплинуло на відтік абонентів», — розповідає вона.

Єдине, що можна сказати точно: ціни точно не знизяться. «Нереально зробити послугу платного телебачення на наступний рік дешевшою, — коментує Наталія Журба з Івано-Франківська. — До того ж, під час війни значно зросли поточні витрати. Обленерго вимагає повну оплату за електрику навіть попри те, що світла немає. Ми маємо купувати акумулятори, генератори й пальне для них. Вартість обладнання й витратних матеріалів прив’язана до курсу валюти». За словами Наталії, абоненти здебільшого зберігають послугу доступу до інтернету, але відмовляються від телебачення.

Чи зміниться ця ситуація у 2023 році, залежить від багатьох чинників — суто ринкових, економічних, політичних, воєнних тощо. «Ціноутворення залежатиме в першу чергу від ситуації в країні та тенденцій ринку, — кажуть у пресслужбі Viasat. — Проте ми з надією дивимось у майбутнє і сподіваємось на стабілізацію економіки України і повернення до звичного рівня життя».

Фото: variety.com