Керівник АРМА Дмитро Жоравович: Суд уповноважив нас продати 4 канал на відкритому аукціоні
Приблизно місяць тому ми з’ясовували, якою може бути доля 4 каналу після арешту активів його власника Олексія Ковальова, який перейшов на бік російських загарбників. Державне бюро розслідувань повідомило про арешт трьох компаній Ковальова та його банківських рахунків, загальна вартість яких — понад 4,7 мільйона гривень. Серед них основна юридична особа 4 каналу — ТРК «Інтеррадіо». Саме ця компанія володіє 90% техніки і є роботодавцем працівників каналу. Арешт наклали на ще дві компанії, які мають близько 10% техніки та оборотних активів каналу: ТОВ «Ар ті ай продакшн» та «ТОВ "ІА "Ар ті ай"». На початку серпня ДБР повідомило, що передає управління корпоративними правами цих компаній в Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Тимчасовий виконувач обов’язків голови АРМА Дмитро Жоравович розповів «Детектору медіа», що буде з 4 каналом далі. Поки що агентство не має змоги виконати ухвалу суду — оцінити активи й виставити їхні корпоративні права на продаж.
— Пане Дмитре, як повідомило ДБР, управління корпоративними правами 4 каналу передано в Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Розкажіть, що буде з каналом далі?
— 5 серпня ми отримали ухвалу суду про передачу в управління Агентству корпоративних прав декількох компаній. В ухвалі суд визначив конкретний шлях управління цим активом: реалізацію.
— Реалізація — це продаж?
— Так. АРМА отримала право передати ці активи обраному на конкурсі торговому майданчику, який організує продаж корпоративних прав трьох компаній на відкритому аукціоні.
— Отже, згідно з ухвалою, ви не маєте обирати управителя і керувати каналом?
— У нашому спеціальному законі чітко зазначено, що конкретний шлях управління для конкретного активу — передача в тимчасове користування підприємцям або продаж на торгах — визначає суд. Тобто АРМА не може сама вирішити, як управляти арештованим об’єктом. І якщо в ухвалі не вказаний шлях управління, ми не можемо її виконати та звертаємось до суду по роз’яснення. У випадку з медіа Ковальова суд уповноважив нас продати корпоративні права на торгах.
— Виходить, держава хоче ці канали продати й не розглядає інших варіантів?
— Держава в особі АРМА прагне зберегти вартість цих активів, а для цього необхідно забезпечити, аби ними управляли ефективно. Продаж у цьому випадку є найкращим способом досягнення мети. Якби суд зобов’язав нас передати ці активи в управління третім компаніям на основі договору, ми б могли обрати на конкурсі управителя, але він би фактично не міг управляти. Адже що таке управління корпоративними правами? Це насамперед можливість приймати рішення на загальних зборах учасників юридичної особи про зміну менеджменту компанії, розподіл дивідендів тощо. А наш чинний закон, зокрема частина 7 статті 21, вимагає, щоб управитель при виконанні таких повноважень отримував згоду власника. Звісно ж, це утопія, і ніякої згоди від Ковальова він ніколи не отримає, а отже цей шлях заблокований. Щоб виправити ситуацію, ми віддавна працюємо над змінами до законодавства. Законопроєкт, який має усунути деструктивний обов’язок управителя питати згоди власника при голосуванні на загальних зборах, уже зареєстрований у Верховній Раді. (Йдеться про проєкт закону «Про внесення зміни до статті 21 Закону України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"», реєстраційний № 6233 від 29.10.2021. — «ДМ»). В умовах воєнного часу це особливо актуально, бо нам в управління за нетривалий час передані корпоративні права понад 50 компаній, які в тому числі належать людям, причетним до російської агресії. Погодьтеся, у стані війни абсурдно запитувати згоди російського чи білоруського бізнесу на управління їхніми активами в Україні.
— Яким буде порядок та механізм продажу компаній?
— Спершу ми обираємо на конкурсі майданчик для відкритих торгів. Це може бути ДП «СЕТАМ», у перспективі — «Прозорро. Продажі» тощо. Далі цей майданчик організовує весь процес, у тому числі оцінювання активу, щоб визначити його вартість, яка буде стартовою на торгах.
— ДБР повідомляло про арешт частки Ковальова у статутних капіталах трьох компаній, а також його банківських рахунків. Загальна вартість корпоративних прав — понад 4,7 мільйонів гривень. Це не оцінка вартості цього активу?
— Вартість корпоративних прав складається з багатьох елементів — необоротних, оборотних засобів, із зобов’язань, скажімо, кредиторської заборгованості. Тобто це може бути рухоме майно й нерухомість, а може бути кредит у банку, який дорівнює вартості всього, чим володіє компанія.
— Або борги. За нашою інформацією, канал має великі борги за трансляцію.
— Можуть бути і боргові зобов’язання. Тому, щоб з’ясувати вартість корпоративних прав, треба проаналізувати баланс та зобов’язання підприємства, зробити звіт. Але щоб оцінювач міг це зробити, він повинен мати доступ до активів, до фінансової звітності компанії. Разом із тим, в обговорюваній судовій ухвалі не йдеться про арешт та передачу в управління майнових активів. Оцінювач не може зробити свою роботу. І найближчим часом виконати ухвалу неможливо. Тому ми звертатимемось до правоохоронних органів та до суду з проханням заарештувати також рухоме та нерухоме майно, аби з’явилась можливість оцінити реальну вартість корпоративних прав.
— ДБР проводило обшуки 4 каналу. Тому, можливо, у бюро є інформація про фінансовий стан підприємств. Чи можете ви взяти в них ці відомості?
— Ми вже надіслали запит до ДБР щодо інформації про активи та наявність арешту. Бюро якраз і має звернутися до суду з клопотанням щодо накладення арешту, якщо його нема.
— Що зараз може робити канал, а чого не може? Чи має право 4 канал продавати свої активи?
— У судовій ухвалі, яку ми отримали, нічого немає про заборону власнику 4 каналу користуватися та розпоряджатися саме майном компанії. Вони можуть робити все, що не заборонено законом. Зараз арештовані саме корпоративні права, тобто їх власник не може продати або комусь передати. А про заборону роботи каналу в ухвалі нічого не сказано.
— Що буде з колективом каналу?
— Люди працевлаштовані в компанії. І чинні керівники компанії мають вирішувати всі питання щодо колективу.
— Як у цій ситуації може звільнитись директор каналу, який досі не може цього зробити через відсутність згоди власника Олексія Ковальова?
— Власне, в тому й річ. Якщо АРМА зможе продати корпоративні права на торгах, то в компаній з’явиться вже не тимчасовий управитель, якого наш профільний закон зобов’язує питати згоди в Ковальова, а новий законний власник, який отримає всі права, щоб розпоряджатись активами.
— Скільки часу потрібно АРМА, щоб організувати продаж компаній?
— Важко точно спрогнозувати, скільки часу може піти на накладення додаткового арешту на майно. Тендер на обрання майданчика триває недовго, до того ж, у нас вже є договори з декількома реалізаторами. Оголошення аукціону і подача заявок від учасників тривають у середньому півтора тижні. Загалом, якщо не виникне проблем із оцінкою, процедура не затягнеться надовго. Однак якщо піти іншим шляхом і чекати остаточного вироку суду, щоб лише після цього продати актив, це може розтягнутися на роки.
— Але якщо попри цю ухвалу держава захоче зберегти цей актив і не виставляти на продаж, то якою є процедура пошуку управителя? І чи вона подібна до тієї, через яку шукали управителя для «Українського медіахолдингу»?
— Процедура ідентична. Ми публікуємо оголошення й розпочинаємо конкурс із пошуку управителя. Далі оцінюємо пропозиції учасників і визначаємо найбільш вигідні. Ми враховуємо не лише ті суми, які обіцяє сплатити управитель від своїх прогнозованих доходів від використання активу, а ще багато факторів: відсутність зв’язку управителя з фігурантами кримінального провадження, досвід управління таким видом активів, необхідні людські ресурси та матеріально-технічна база тощо.
— З огляду на приклад «УМХ» управителя для медіа знайти досить складно. Але чому?
— Медіа – дуже специфічний актив. Він включає не лише майно, а перш за все кваліфікованих спеціалістів та дозвільні документи (наприклад, ліцензії на мовлення). І головне — має з’явитись охочий управляти цим активом. У нас черга взагалі не стоїть, бо всі наші активи проблемні. А арештовані медіа, напевно, все ж найпроблемніші.
— Окрім 4 каналу, чи є у вашому управлінні інші медіаактиви?
— Лише «УМХ».
— Що зараз з «УМХ»? Чим завершилась історія з обранням управителя після того, як суд скасував рішення АРМА про визнання ТОВ «1+1 Інтернет» управителем «УМХ»?
— Проблема далеко не лише в рішенні Печерського суду. Навіть без цього відібраний управитель — «1+1 Інтернет» — і АРМА стикнулися з проблемою оцінки вартості «УМХ», який, знову ж таки, переважно складається з корпоративних прав. Оцінювач не зміг отримати необхідну інформацію для проведення оцінки, бо власник її не надав. Крім того, навіть якби оцінити актив урешті вдалося, управителю все одно довелося б узгоджувати свої дії зі власником, а отже він би так чи інакше не зміг управляти медіахолдингом. Тому зараз, поки не змінять закон у частині розблокування управління корпоративними правами, ми обрали іншу концепцію. Вона передбачає поділ «УМХ» на окремі лоти, виокремлення рухомого та нерухомого майна і пошук управителя саме для тих активів, якими можна ефективно управляти, не питаючи згоди власника.
Фото надане Дмитром Жоравовичем