Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на черговому засіданні 2 березня 2020 року розглянув питання про звернення органів місцевого самоврядування до Верховної Ради України щодо проблем у забезпеченні права громадян на доступ до суспільно важливої інформації, що виникли внаслідок кодування доступу до супутникового сигналу провідних українських комерційних телеканалів та відсутності у багатьох населених пунктах альтернативного доступу до ефірного наземного цифрового мовлення провайдера ТОВ «Зеонбуд». І вирішив більш детально розглянути це питання 18 березня.

Виконувачка обв’язків директора «Зеонбуду» Ірина Аляб’єва нагадала, що до 1 травня 2020 року «Зеонбуд» має забезпечити встановлення цифрових передавачів у 47 населених пунктах України відповідно до раніше взятих зобов’язань. Крім того, оператор повинен модернізувати наявні антенно-фідерні системи для всіх прикордонних територій. Вона розповіла про проблеми отримання цифрового сигналу громадянами в багатоповерхових будинках, додавши, що саме з цих причин збільшилася кількість звернень. За її словами, така велика кількість звернень очікувана, враховуючи, що на супутниковим ТБ користувалося близько 3 млн домогосподарств.

Зазначимо, Нацрада замовила в УДЦР прорахунок частот для розширення покриття МХ-1. УДЦР надав висновки на 14 частот – і в серпні 2019 року ці частоти були додані до ліцензії «Зеонбуду».

Член Комітету Микола Княжицький зауважив, що в результаті кодування сигналу, люди, які мають цифрове, бачать відкритий сигнал, а на супутнику той самий сигнал для них закритий. На його думку, це мало логічно.

Директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федір Гречанінов попросив дивитися на проблему з кодуванням та інформаційною безпекою ширше.

«Для того, щоб український розважальний контент розвивався і взагалі існував, і щоб це було стале існування, а не так, що сьогодні хтось готовий це фінансувати, а завтра ні, ми маємо створити ринок. Медіа має стати бізнесом. Власне кодування приватних каналів є дуже важливим кроком для того, щоб медіа відбулися нарешті як бізнес в Україні. Більше того, останні роки ми бачимо дуже сильний тренд – люди змінюють своє медіа споживання. Вони все менше дивляться ефірні канали, лінійне телебачення, а все більше схиляються до цифрового споживання. В Україні досі не існує економічних передумов, які б зробили виробництво цифрового споживання економічно виправданим. І в цьому наш східний сусід випереджає Україну на 5-7 років. Звісно, ми можемо ще зачекати зі створенням медіаринку в Україні. А потім вже відставати на 10-13 років. Але я хочу вас запевнити, якщо не буде якісного українського художнього розважального контенту, якщо пів країни буде дивитися Голівуд, а інша половина Російську Федерацію, то ми можемо країну у сьогоднішніх межах і не побачити. Тому закликаю, дивитися на проблему розвитку інформаційного простору ширше», – зазначив Федір Гречанінов.

Під час обговорення цього питання, народні депутати наголосили, що наразі немає точних даних, скільки українців отримують якісний цифровий сигнал.

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук зауважила, що такі вимірювання досить дорогі. «Ми колись за рахунок телекомпаній і «Зеонбуду» здійнили прорахунок у 3 накритичніших. Ситуація виглядала краще, ніж зазначалося у скаргах, які ми отримали. Якщо зробити такі вимірювання по всій країні, то це коштуватиме дуже дорого», – сказала вона.

Членкиня Комітету Софія Федина зазначила, що згодна з тим, що телебачення має заробляти, щоб отримати можливість виробляти якісний контент. «Але коли це відбувається в момент війни і період активної інформаційної війни, то виглядає для простого населення як диверсія», – додала вона. Софія Федина запропонувала, щоб кожен медіа холдинг, який має цілий перелік каналів, один або два з найпопулярніших залишав відкритими для телеглядачів. «Саме на перехідний період, доки не буде забезпечено український сигнал, зокрема цифровий, й на окуповані території. Крім того, є інформація, що останні кілька місяців не глушиться сигнал російських телеканалів. І в даному випадку ми мали б думати не тільки над розвитком свого телебачення, а й над тим, як заглушити російські телеканали, які транслюють відверту антиукраїнську пропаганду, щоб вони не мали впливу на наших громадян. Йдеться про окуповані території. Якщо люди, які живуть там, дивитимуться лише московські телеканали, то не зможемо навіть говорити про якесь повернення і роботу з цими територіями», – переконана вона.

Голова Комітету Олександр Ткаченко запропонував запросити на засідання 18 березня представників великих телеканалів, «Зеонбуду» і Нацради.

«Цьому питанню багато років. Телеканали ставили питання “Зеонбуду”, він відповідав, що все нормально. Зараз ми бачимо, що не все нормально. Тим не менше, оскільки прийняті рішення робочою групою за участі президента та РНБО, хочу, щоб ми говорили з фактами. Тому прохання до Нацради і “Зеонбуду”, представників телеканалів і міністерства культури підготувати всі дані (в тому числі й соціологічні опитування), які у вас є стосовно того, як вирішується це питання, щоб ми мали достовірну інформацію на 18 березня. Тоді ми зможемо більш детально обговорити це питання», – зазначив голова Комітету.

Нагадаємо, чотири найбільші медіагрупи – StarLightMedia, «1+1 медіа», «Медіа Група Україна» та «Інтер медіа груп» – закодували сигнал своїх 22 каналів на супутнику в ніч із 28 на 29 січня. Що робити, щоб і надалі дивитись канали українських медіагруп, читайте в матеріалі «Все пропало! Українські канали кодуються на супутнику, що робити?».

21 лютого Верховна Рада підтримала запит народного депутата Миколи Задорожнього до президента України щодо запровадження мораторію на кодування українських каналів на супутнику.

Холдинги «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» публічно виступили проти мораторію та пояснили, чому вважають його недоцільним.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорює можливість зобов'язати телеканали мати міжнародні версії на супутнику. Нагадаємо, що міжнародні версії своїх каналів на супутнику вже мають медіагрупи «Інтер» («Інтер+») і «1+1» («1+1 International»), а «Медіа Група Україна» має міжнародні версії в зарубіжних ОТТ-сервісах (Ukraine 1/Ukraine 2 і NLO TV 1/NLO TV 2).

«Детектор медіа» зібрав думки експертів, як подолати негативні наслідки кодування телеканалів на супутнику.