Нещодавно минуло три роки, відколи шведський медіахолдинг MTG вирішив продати українську супутникову платформу Viasat (ТОВ «Віжн ТБ») групі «1+1 медіа». Із травня 2017 року кінцевим бенефіціарним власником провайдера виступає генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. Торік у компанії змінився директор: її очолив Дмитро Шедько. «Детектор медіа» поспілкувався з очільником Viasat про перспективи розвитку ринку DTH (direct-to-home — платного супутникового ТБ) з огляду на плани українських медіагруп до кінця 2019 року закодувати свій сигнал на супутнику, доступ до якого матимуть тільки абоненти платного ТБ (безкоштовним залишиться тільки цифровий ефірний сигнал Т2).

На запитання Дмитро Шедько відповідав електронною поштою. В інтерв’ю він розповів про підготовку провайдера до кодування супутникового сигналу, розмір абонентської бази та потенціал її зростання, неприбутковість бізнесу, рівень ARPU (середній дохід на одного користувача) на ринку платного супутникового ТБ, а також відповів на закиди в демпінгу.

Розмову ми розпочали з останнього скандалу — звинувачень Viasat у трансляції заборонених російських каналів, через що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила провести моніторинг провайдера.

«Розвиток інтернету дає нові способи доставки контенту,
і вже скоро DTH конкурувати не зможе»

— Дмитре, член Нацради Сергій Костинський дав доручення здійснити моніторинг Viasat у зв’язку з постом у Фейсбуку користувача Viasat, журналіста Георгія Тихого, про появу в його тюнері заборонених російських каналів. Як ви оцінюєте це доручення Нацради?

— Ми готові до моніторингу. Однак таке рішення члена Нацради у відповідь на допис у соцмережі вважаємо в першу чергу підлаштованим під поточну політичну ситуацію. Ми сьогодні виступили із заявою, в якій детально пояснили, що Viasat не транслює заборонені канали та повністю виконує рішення Нацради щодо заборони трансляції в Україні російських телеканалів. Але сам користувач при бажанні може самостійно налаштувати їх на тих сет-топ боксах, якими користуються наразі абоненти. Що і зробив майстер компанії-підрядника. З підрядником відносини розірвали.

Однак майстер обслуговує також абонентів інших платформ і, мабуть, допомагає встановлювати де-не-де безкоштовний супутник. А отже й надалі пропонувати іншим абонентам підключитися до каналів країни-агресора. Давайте порахуємо, скільки таких майстрів теоретично може бути у країні. Тому це питання вважаю за потрібне адресувати самій Нацраді. Допоки не відбудеться кодування супутнику та не з’явиться можливість віддалено блокувати такі канали на нових сет-топ-боксах, проблему вирішено не буде.

— Як ви оцінюєте можливе перенесення строків кодування сигналу медіагруп на супутнику на кінець року? Що, на вашу думку, стало основною причиною зміни орієнтовної дати кодування?

— Визначення строків кодування більше в компетенції медіагруп, проте Viasat, як і решта гравців ринку, теж очікує на цю дату. Ми розуміємо, що в будь-якому випадку кодування відбудеться, і вже готуємося до того, щоб задовольнити попит і безперервно надавати якісну послугу навіть у період активного переходу абонентів на супутникове телебачення.

— Які фактори, на вашу думку, можуть вплинути на перенесення кодування сигналу? Чи можуть і як саме вплинути на цей процес державні органи, які пов’язують відключення сигналу з інформаційною безпекою?

— На мою думку, більше жодних таких факторів не має бути. Одні вибори вже закінчуються, інші — мають відбутися до кодування. Економічних засад теж не знаю. Знаю одне — якщо кодування не відбудеться найближчого року, то в цілому перспектив розвитку галузі DTH в Україні та її монетизації не буде. Причина досить проста — розвиток інтернету, в тому числі мобільного, дає нові способи доставки контенту, і вже скоро DTH конкурувати не зможе.

— Які ключові етапи в підготовці до кодування сигналу бачить ваша компанія?

— Ми працюємо над тим, щоб надати нашим потенційним клієнтам найкращу послугу на ринку з якісним сервісом та максимально швидким підключенням. У рамках підготовки до кодування наша команда планує провести інформаційно-навчальну кампанію, працює над збільшенням ефективності внутрішніх процесів та інфраструктури, які дозволять задовольнити попит перед кодуванням сигналу та після нього.

— У групі StarLightMedia зміщення дати кодування на кінець року пояснюють недостатньою кількістю тюнерів, необхідних абонентам. Наприкінці 2018 року «1+1 медіа» разом зі Strong здійснили поставку першої партії — 45 тисяч сет-топ-боксів. За вашими оцінками, скільки одиниць обладнання мають бути доступні у продажу, щоби кодування було можливим? Скільки ще поставок ви плануєте здійснити і в які строки?

— Ми орієнтуємося на загальноринкові очікування того, що після кодування від 10–20 % домогосподарств із безкоштовного супутника перейдуть у платний сегмент супутника. На цю цифру будемо орієнтуватися при розробці планів із забезпечення необхідної кількості сет-топ-боксів. Зараз ми очікуємо на додаткові результати дослідження поведінки глядачів після кодування супутника національних каналів. Керуючись цими даними, ми будемо рекомендувати строки та об’єм поставок приставок компаніям-імпортерам.

«Тариф за 29 грн/місяць є акційним, у квітні він зросте до 49 грн/міс.»

— Яка динаміка продажів сет-топ-боксів, завезених наприкінці року, у Viasat? У вас є знижка на певні пакети за умови купівлі телетюнера. Також із кінця грудня 2018 року до кінця березня триває акція з купівлі, підключення та налаштування обладнання. Чи плануєте ви ще якісь акційні пропозиції із продажу або оренди обладнання для своїх абонентів?

— Бокси поставляються та продаються на ринку України імпортерами в межах наших очікувань. Нові бокси, які були завезені наприкінці року, ми одразу почали пропонувати для підключення до наших пакетів. Це сучасне обладнання із розширеним функціоналом, і ми часто отримуємо позитивні відгуки від користувачів та партнерів. Щодо акцій та пропозицій для клієнтів — Viasat постійно працює над вивченням клієнтського попиту та ринку в цілому, щоби пропонувати цікаві умови для своїх абонентів.

— Тоді ж у грудні 2018 року ви запустили акційний пакет із українських телеканалів за 29 грн/місяць. Провайдери, які працюють з іншими технологіями, вбачають у цьому демпінг, адже група «1+1 медіа» разом з іншими медіагрупами спонукала провайдерів підняти середню місячну абонплату за платне ТБ з 55 грн у 2017 році до 70 грн у 2018 році та прогнозує зростання ціни за контент до 100 грн протягом наступних чотирьох років. Як довго у Viasat триватиме акція 29 грн/місяць? Чи ви згодні з оцінкою, що це демпінг? Які ще акції плануєте для залучення нових абонентів?

— Тариф «Національний» за 29 грн/місяць справді є акційним. Стосовно висловлювань гравців ринку щодо тарифу, які мали місце наприкінці 2018 року, ми вважали і вважаємо їх безпідставними. Цей тариф давався тимчасово, до моменту кодування. Враховуючи зміщення термінів кодування та вимоги ринку, вже у квітні цей тариф буде збільшено до 49 грн/міс., знову ж таки, до моменту кодування.

До речі, згідно зі статистикою підключень нових абонентів на цей тариф, можу констатувати, що він абсолютно не конкурує за абонентів кабельних мереж. Якщо порівнювати його з кабельним підключенням, то в ситуації із супутниковим ТБ існує високий поріг входу для клієнта. Так, вартість тюнера зі встановленням антени в середньому до 3000 грн, тому така пропозиція цікава для переходу з безкоштовного супутникового ТБ. Зокрема там, де немає покриття кабельних операторів.

Ми постійно проробляємо та аналізуємо можливі акційні пропозиції, більшість яких сфокусована на користувачах безкоштовного супутникового ТБ та Т2.

— «1+1 медіа» прогнозує, що з безкоштовного супутника у платний сегмент (до різних технологій) перейде до 1 млн абонентів. За поточними оцінками Viasat, скільки абонентів супутникового ТБ перейдуть у платний супутниковий сегмент після кодування сигналу, а скільки — в інші технології? Якого приросту абонентської бази очікує Viasat?

— Наші прогнози базуються на дослідженнях ринку, і згідно з результатами досліджень, вже 8 % споживачів готові перейти до послуг операторів супутникового телебачення. Але варто зазначити, що при цьому ще 45 % опитуваних не готові були зробити вибір на момент проведення дослідження. Тому ми орієнтуємося на прогнози, що після кодування від 10–20 % домогосподарств із безкоштовного супутника перейдуть у платний сегмент супутника. Значну частину абонентів платного супутника ми бачимо користувачами послуги Viasat.

— Що ви плануєте робити для того, щоб залучити якомога більше абонентів? Які зміни в маркетинговій та ціновій політиці очікують Viasat після кодування на супутнику?

— Як оператор послуги ми намагаємося надати нашим клієнтам максимально якісний продукт за чесною та прийнятною для них ціною. При цьому ми прагнемо залишатися конкурентоспроможними в порівнянні з іншими гравцями ринку та альтернативними способами проведення часу. Цінова політика Viasat базується на ринкових принципах, і впроваджуючи будь-які зміни, ми керуємося трендами телевізійної індустрії та зважаємо на фінансовий стан компанії. Щодо змін у ціновій політиці — пропоную повернутися до цієї розмови вже після підведення підсумків кодування.

— Нещодавно було оприлюднено дослідження платформи Viasat і соціологічної компанії GfK Ukrainе, згідно з яким користувачі платного телебачення готові платити за ці послуги до 100 гривень на місяць. Наскільки очікуваним для вас був такий результат дослідження? Як ці дані дослідження позначилися на стратегії розвитку вашої компанії?

— Результати дослідження виявилися в межах наших очікувань — споживачі бажають отримувати якісний контент та сервіс і готові платити за них. Беручи це до уваги, наразі ми працюємо над тим, аби наші клієнти були максимально задоволені.

— Який зараз ARPU на ринку платного супутникового ТБ в Україні? Які ваші прогнози щодо строків та динаміки його зростання?

— Ринок платного супутникового ТБ не є великим, тому дослідження показують орієнтовні цифри. Середнє ARPU Viasat становить більше 100 грн. У цілому, як на зростання ARPU платного ТБ, так і на зростання ринку платного супутникового телебачення впливають здебільшого економічні фактори у країні та якість контенту, а також великою мірою «пірати», які продовжують надавати нелегальний доступ до перегляду платних каналів на супутнику за мінімальні кошти.

«Абонентська база Viasat — це 40+ тисяч абонентів»

— Якими є основні підсумки роботи Viasat у 2018 році?

— 2018 рік був доволі продуктивним для компанії. Ми розробили оновлену стратегію розвитку супутникової платформи, зібрали нову команду Viasat, представили оновлену лінійку продуктів і трансформували бізнес-модель співробітництва з партнерами.

— Чи приносить бізнес прибуток чи перебуває на етапі інвестування? Коли нинішні акціонери (представники групи «1+1 медіа» та її акціонерів) придбали Viasat, компанія була дотаційною?

— За 12 років існування компанія жодного разу не була прибутковою. Протягом останніх трьох років, результати стали в рази кращими, однак без кодування супутникового сигналу національних українських каналів та системної боротьби з піратством, існування DTH бізнесу в Україні сумнівне.

— Якою є стратегія розвитку супутникової платформи на найближчі роки? І які завдання ставите на 2019 рік? Які зараз бачите можливості для підвищення своєї монетизації?

— Наша мета — збільшити клієнтську базу за рахунок якісної послуги та сервісу. Такий підхід до монетизації бізнесу перш за все стимулюватиме зростання бази клієнтів та дозволить керувати її дохідністю через продаж додаткових сервісів, тому значна частина наших зусиль буде спрямована саме на це.

— Скільки на сьогодні у Viasat абонентів? Якою є динаміка платного супутникового телебачення за останні п'ять років на прикладі вашої супутникової платформи?

— Абонентська база — це 40+ тисяч абонентів. Останніми роками тенденція тільки негативна, але переконані, що скоро цей тренд зміниться в результаті індустріальних ініціатив. Якщо говорити саме про динаміку розвитку супутникового телебачення, то, на наш погляд, вона є достатньо повільною. Зокрема, через велику конкуренцію з боку Т2, можливість доступу до безкоштовного супутнику та велику кількість піратських сервісів. До цього списку можна додати і загальний стан економіки, який має прямий вплив на платоспроможність населення і, відповідно, його готовність платити за легальний контент.

— У яких регіонах України найактивніше користуються послугами платного супутникового телебачення?

— Послугами супутникового телебачення користуються переважно жителі невеликих міст і сіл, проте говорити про певну регіональну специфіку ми не готові. Viasat покриває якісним сигналом всю територію України.

— Як медіагрупи працюють із супутниковим платформами? Чи сплачуєте ви роялті медіагрупам? Якщо так, то за якими розцінками?

— З усіма медіагрупами є угоди на трансляцію їх каналів. Щодо комерції — то вона відповідає всім індустріальним трендам.

— Чим відрізняється схема співпраці з українськими та іноземними каналами?

— Суттєвих відмінностей немає. Однак цінність і вартість українських каналів постійно зростає, що є позитивною тенденцією.

— Які з ваших пакетів найпопулярніші?

— Пакет «Сімейний» та «Престижний» мають найбільший попит.

— Наскільки глядачів цікавлять пакети з каналами HD-якості?

— Частка проникнення ТБ, на основі якої можливо оцінити HD-якість, не є значною. На сьогодні більшість глядачів не мають технічної можливості спробувати такі версії каналів. Однак із накопиченням достатньої кількості продуктів в HD та створенням відповідних версій українських каналів немає сумніву, що за цим майбутнє нашого ТБ.

— У 2015 році ви почали пропонувати послугу інтернет-телебачення «Домашнє ТБ» — спільний проект із «Київстаром». Послугу надає ТОВ «Плюс ТБ», пов’язане з ТОВ «Віжн ТБ» (супутниковий провайдер Viasat). З огляду на те, що послугу неможливо підключити без доступу до «Домашнього інтернету» від «Київстар», ідеться про IPTV? Чи все ж таки це технологія OTT, але чому тоді вона обмежена тільки мережею «Київстару»?

— Це технологія ОТТ. Цей проект уже виділено в окремий бізнес, в окрему юридичну особу. Цей проект очолює мій колега, Павло Рибак.

— Навіщо Viasat потрібен цей продукт? Чи не вбачаєте ви в ньому конкуренцію супутниковій платформі?

— Жодної конкуренції, це додатковий сервіс для іншого сегмента аудиторії.

— Чи має сервіс «Домашнє ТБ» ліцензію провайдера програмної послуги? Як ви ставитеся до посилення регулювання ОТТ-сервісів (обов’язкового ліцензування), яке зараз обговорюється?

— «Домашнє ТБ» не має ліцензії провайдера програмної послуги, оскільки технологія ОТТ наразі не регулюється. На мою думку, регулювання ОТТ-сервісів повинне здійснюватися на регулярній основі, як і решти провайдерів телевізійної послуги, оскільки для підтримання здорової конкуренції на ринку мають діяти рівні умови та правила гри для всіх його учасників.

Фото надане прес-службою Viasat

P.S. У першому варіанті опублікованого інтерв'ю було помилково вказано неправильні дані щодо технології та ліцензії сервісу «Домашнє ТБ».