Netflix як панацея: хто і як прищепить українцям звичку платити за контент

Netflix як панацея: хто і як прищепить українцям звичку платити за контент

24 Вересня 2018
6502
24 Вересня 2018
19:05

Netflix як панацея: хто і як прищепить українцям звичку платити за контент

6502
Скільки українців готові платити за ТБ? Як провайдери можуть втримати абонентів? Чи змушуватимуть провайдери всіх мовників кодуватися на супутнику? Чого чекати українському ринку від Netflix і коли з’явиться український «нетфлікс»? Якими не зовсім правовими методами провайдери можуть допомогти подолати піратство? Про це та інше говорили учасники панельної дискусії «Ринок Pay TV в Україні», що відбулася 19 вересня в рамках міжнародного медіафоруму Kyiv Media Week.
Netflix як панацея: хто і як прищепить українцям звичку платити за контент
Netflix як панацея: хто і як прищепить українцям звичку платити за контент

Скільки українці мають платити за платне ТБ

32,2% українців кажуть, що платять за телебачення (мається на увазі регулярна оплата протягом останніх трьох місяців), 66% – не платять. 15% українців кажуть, що готові сплачувати невеликі додаткові кошти (орієнтовно 30 грн) за те, щоб переглянути контент, який їх цікавить: певний фільм, серіал, спортивну програму, 77,1% – не готові. Такі дані соціологічних досліджень оприлюднив генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

За словами пана Паніотто, серед тих, хто готовий платити додаткові кошти за контент, люди як з не дуже високим рівнем матеріального забезпечення (їм вистачає на харчування, необхідний одяг, життя), так і середнім рівнем (вистачає на інші покупки, крім дорогих речей), з вищою освітою, кваліфіковані спеціалісти, які розмовляють вдома українською мовою, живуть на Заході України, чоловіки, віком 40-49 років.

Ці дані наштовхнули учасників дискусії на роздуми. Зокрема, про те, якою має бути ціна за платне ТБ і відеоконтент.

Вадим Сидоренко («Тріолан») і Віталій Петров (Divan.tv)

Генеральний директор «Тріолану» Вадим Сидоренко вважає, що абонплата не має перевищувати 100 грн, щоб не відбувалося різкого відтоку абонентів.

«Тріолан» до 2017 року працював за моделлю безкоштовного для абонентів ТБ, а з 2017 року у зв’язку з переходом на грошові розрахунки з українськими правовласниками запровадив абонплату 15 грн на місяць. За різними оцінками, в «Тріолану» було від 500 тис. до 700 тис. абонентів, сама компанія, зі слів пана Сидоренка, їх не рахувала, бо не мала з ними угод. У 2017 році «Тріолан» порахував абонентів, які почали йому платити: їх було 480 тис. На 2018 рік компанія підняла абонплату до 50 грн – абонентів стало 420-430 тис.

Наведені паном Паніотто дані пан Сидоренко інтерпретує так, що половина абонентської бази готова платити більше, ніж платить зараз. Ті, хто не готові, підуть від провайдерів платного ТБ до безкоштовного цифрового ефірного телебачення Т2, вважає пан Сидоренко.

Із втратою клієнтів провайдери борються зниженням цін (акції, програми лояльності тощо). «Зниження цін призводить до незворотних процесів. Економіка не сходиться – починаються піратство, андерепортинг. Якщо провайдери не зосередять зусилля на тих, хто залишається, а намагатимуться утримувати тих, хто хоче піти – весь ринок платного ТБ буде котитися донизу», – вважає пан Сидоренко.

Вікторія Цомая («Воля»)

Маркетинг-директор компанії «Воля» Вікторія Цомая розповіла, що її компанія спостерігає відтік абонентів кабельного аналогового телебачення останні сім років, а більш активно – останні чотири роки. Через неминуче підвищення цін абонент шукає, де дешевше або де безкоштовно (цифровий ефір Т2).

«Воля» вирішила не боротися за абонентів аналогового кабеля, а зосередити зусилля на розвитку послуг інтернету і цифрового інтерактивного платного телебачення. Сьогодні своїм основним продуктом «Воля» вважає OTT-сервіс, який функціонує з 2013 року (кількість абонентів компанія не називає). Вікторія Цомая нагадала, що в Києві більше 8% населення не мають телевізорів, але це не означає, що вони не мають екранів для перегляду контенту. За цих глядачів без телевізора і борються ОТТ-сервіси, якими абонент може користуватися з будь-яких пристроїв (ноутбук, планшет, телефон).

Вікторія Цомая вважає, що зберегти абонентів дозволяє крок підвищення ціни в 10 грн. Але ніхто не застрахований від демпінгу конкурентів: «Теорія розбивається об нові моделі підприємництва, коли якийсь провайдер дає тариф 10 грн, а потім з’являється той, хто пропонує за 1 грн. Складно працювати на ринку, де кожен працює не на додану вартість, а на пониження ціни».

Вадим Сидоренко («Тріолан») і Віталій Петров (Divan.tv) 

Тим часом українські інтернет-провайдери обговорюють ідею підняття абонплати за доступ до інтернету до 10 доларів. «Це має дозволити низці операторів піти від піратства і взяти на борт легальний ОТТ-сервіс, – розповів Віталій Петров, керівник відділу В2В продажів OTT-сервісу Divan.tv. – Я вірю, що ринок до цього готовий. Ми рубіж у 100 грн давно пройшли».

При формуванні ціни на контент на платформах платного ТБ можна брати до уваги й вартість квитка в кіно. В Україні вона в середньому становить 1,5 долара (40-50 грн), але кількість проданих квитків у 2017 році зросла на 25%, порівняно з 2016 роком. Українці почали більше ходити в кіно, і це дає надію ринку платного контенту, зауважив співвласник Film.ua Group Сергій Созановський.

І знову про аналог і кодування

Вікторія Цомая з «Волі» підтвердила раніше озвучені провайдерами дані, що вимкнення аналогового ефірного ТБ не призвело до вагомого зростання абонбаз: «Для нас вимкнення аналогу в Києві принесло 200 абонентів. Але ми й не очкували багато. По Україні статистика вища, бо пішла хвиля комунікації. У нас є тарифний план на залучення абонентів, які могли залишитися без аналогового ефіру. Притік абонентів є, але він не компенсує загального відтоку».

Провайдери кабельного й інтерактивного ТБ не очікують зростання своїх абонбаз і в результаті кодування українських телеканалів на супутнику, обіцяного на 2019 рік. Адже їхні бізнеси зосереджені у великих містах, тоді як абоненти поки що безкоштовного супутникового ТБ – у сільській місцевості. «Кодування на супутнику є важливим фактором не з точки зору переходу абонентів, а з точки зору формування ринку платного ТБ і прищеплення людям звички платити. Цим кодування й дає користь провайдерам», – наголосив Вадим Сидоренко.

Вікторія Цомая («Воля»), Вадим Сидоренко («Тріолан») і Віталій Петров (Divan.tv) 

До речі, українським телеканалам, які хотіли закодуватися, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зафіксувала відповідні параметри в ліцензіях. Але вони так і не закодувалися та порушують свої ліцензійні умови, нагадав член Нацради Валентин Коваль.

Майбутнє кодування каналів чотирьох найбільших медіагруп продовжує непокоїти їхніх нішевих колег. Микола Типусяк, голова «Української телевізійної асоціації», яка об’єднала маленьких гравців ринку, запитав, чи правдиві чутки, що медіагрупи через провайдерів натиснуть на розважальні супутникові канали, щоб змусити їх теж закодувати свій сигнал. Чіткої відповіді він не почув ані від медіагруп, ані від провайдерів. Варто нагадати: коли медіагрупи тільки починали свою агіткампанію про кодування на супутнику, вони наголошували, що це не має торкатися інформаційних каналів. Про інші ніші окремо не згадували.

Микола Типусяк («Українська телевізійна асоціація»)

У свою чергу гравців ринку платного ТБ явно турбує наявність безкоштовної альтернативи у вигляді цифрового ефірного телебачення DVB-Т2 провайдера «Зеонбуду». Саме туди, за словами Вадима Сидоренка і Вікторії Цомая, йдуть абоненти.

«Медіагрупи мають плани обмеження безкоштовного доступу до свого контенту, – запевнив провайдерів виконавчий директор «1+1 медіа», директор напрямку платного ТБ групи Ярослав Пахольчук, але додав: Т2 – питання складне, бо залежить від регулятора».

Реалії ринку викликають у частини індустрії запитання до прогнозів групи «1+1 медіа» щодо зростання обсягу ринку платного ТБ у 2021 році втричі, порівняно з 2017 роком, і зростання кількості абонентів до 7,3 млн домогосподарств. Ярослав Пахольчук відповів, що група очікує, що половина абонентів безкоштовного супутникового ТБ перейде в різні платні сегменту. «Не буде кодування на супутнику – цифри будуть меншими. Але ми бачимо позитивну тенденцію навіть без кардинальних змін. Є макроекономічна стабільність, яка теж дає позитивний тренд», – додав він.

Ярослав Пахольчук («1+1 медіа»), Федір Гречанінов (StarLightMedia), Сергій Созановський (Film.ua Group)

Хто боїться Netflix

Дискутуючи про український ринок платного ТБ, учасники заходу чи не найбільше згадували американський OTT-сервіс Netflix.

Netflix доступний українським абонентам з початку 2016 року, ще один великий американський ОТТ-сервіс Amazon Prime – з кінця 2016 року. За останніми даними, озвученими учасниками дискусії, у Netflix в Україні доступні 526 одиниць контенту, при цьому сервіс має орієнтовно 40 тис. передплатників. «Netflix – це чудовий маркетинговий продукт, і він дуже сприятливий для нашого ринку, тому що він показує, що 526 одиниць, без українського контенту, без іноземної мови, можна продавати по 10 доларів. І він показує іншим гравцям, що треба думати, як подати», – вважає Вікторія Цомая.

Сергій Созановський (Film.ua Group)

Невдовзі адаптованого українською мовою контенту на міжнародних відеоплатформах стане ще більше. «Готуйтеся», – попередив Сергій Созановський, повідомивши, що Film.ua Group для одного міжнародного бренду субтитрує близько 1 тис. годин контенту на місяць. Усі подумали про Netflix, хоча пан Созановський не називав бренду через умови конфіденційності угоди.

Українські колеги Netflix стверджують, що не бояться його приходу. «Ми боїмося внутрішніх гравців, – каже Віталій Петров з Divan.tv. – Раніше в Україні було три ОТТ-сервіси, зараз їх можна перелічити на пальцях двох рук. І сусіди не соромляться заходити на ринок України. Netflix суттєвої конкуренції не створить. Зате він допоможе зсунути з мертвою точки кількість людей, готових платити за контент. Якась частина цих людей буде зацікавлена в купівлі локального контенту».

Ексклюзивний локальний контент – запорука українського «нетфліксу»

Розвиток сегменту платного телебачення в Україні неможливий без виготовлення локального контенту ексклюзивно для українських платформ. На цьому зійшлися всі учасники дискусії.

«Люди платитимуть за контент, якщо побачать у платній пропозиції достатню різницю, за яку треба платити. Драйвер успіху платформ платного ТБ – сильний ексклюзивний локальний контент. Сильного локального контенту для платних платформ у нас немає. Є канали Film.ua, де є контент, але він не ексклюзивний, він доступний на YouTube, на інших майданчиках. Поки платна пропозиція не відрізнятиметься від безкоштовної, ринок зростатиме дуже повільно», – пояснив директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов.

Сергій Созановський окреслив загалом неоптимістимічну картину в платному сегменті: «В Україні обсяги роялті, порівняно з минулим роком, скоротилися; кількість нашого контенту, що розміщується в платному сегменті, не зросла; обсяги адаптації контенту великих гравців українською мовою зросли не значно, розмови про створення спеціального контенту для платного сегменту навіть не ведуться». Тоді як на міжнародних ринках у Film.ua приводи для оптимізму є.

Поки що в Україні немає гравця, готового запустити платформу з ексклюзивним платним контентом. По-перше, для неї потрібна вже готова бібліотека контенту. По-друге, такий проект був би можливим, якби існувала колаборація кількох гравців, які б розділили ризики, вважають учасники дискусії. «Потрібна колаборація з українськими виробниками контенту, з медіагрупами», – пояснила точку зору провайдерів Вікторія Цомая. «Платний контент потрібно виробляти в колаборації, але в нас гетьманщина, коли кожен спершу виробляє контент для себе, а вже потім для всього ринку», – пояснив точку зору виробників контенту Сергій Созановський.

Ярослав Пахольчук («1+1 медіа»), Федір Гречанінов (StarLightMedia)

Згадали учасники дискусії і про українські адаптації міжнародного контенту. Група «1+1 медіа» запустила і дистрибутує українську версію міжнародного кіноканалу Paramount Comedy. Ярослав Пахольчук каже, що канал має стабільну динаміку зростання: «Ми не очікували, що це буде суперкрейсер. Це твердий гравець, що має свою аудиторію, яка поступово зростає. Ми йдемо на випередження очікувань приблизно на 15%».

Як провайдери можуть допомогти побороти піратів

Та, де є контент, завжди є його зворотній бік – піратство. Федір Гречанінов зі StarLightMedia дорікнув провайдерам, що вони недостатньо активні в боротьбі з цим явищем. За його спостереженнями, основними учасниками такої боротьби є ефірні канали, хоча більшу шкоду від піратства зазнають провайдери. Зокрема, зусиллями медіагруп відкрито близько 30 кримінальних проваджень щодо піратів, з близько 40 сайтів зачищено неліцензійний контент правовласників, медіагрупи ведуть перемовини з Google та Apple, щоб вони видаляли піратські додатки з віртуальних магазинів, з Visa та Mastercard – щоб вони штрафували банки за проведення платежів за піратські сервіси. Зусилля медіагруп у цьому питанні якраз і є зрозумілими, адже саме вони, а не провайдери є правовласниками контенту. «Але якісний тиск на піратів без провайдерів неможливий», – вважає пан Гречанінов.

Федір Гречанінов (StarLightMedia), Сергій Созановський (Film.ua Group)

На запитання, як саме провайдери можуть допомогти в боротьбі з піратством, топ-менеджер StarLightMedia запропонував інтернет-провайдерам блокувати піратські інтернет-ресурси: «Провайдери просили показати їм, хто пірат. Ми показали, назвали піратів піратами, але далі справа не зрушила. Бо далі виникає страх, що сусідній провайдер цього не зробить і абоненти втечуть до нього». «На підставі чого провайдер має обмежувати доступ до ресурсу?», – запитали із зали. З відповіді пана Гречанінова стало зрозуміло, що йдеться не про юридичні підстави, а своєрідне звичаєве право: «Є провайдери, які кажуть: люди так добре дивляться ваш контент, давайте ви почнете нам платити, інакше ми обмежимо доступ до вашого контенту. Тобто провайдери блокують – тільки вони вибирають блокувати тих, до кого можуть прийти з вимогами заплатити грошей».

До речі, спікери згадали антипіратський кейс із сусідньої країни. Російський платний відеосервіс «Амедіатека» подав до суду на перекладачів піратського відеоконтенту «Кубик в кубе». Коли перекладачі в якості мирової запропонували робити переклади ексклюзивно для «Амедіатеки», та відмовилася. Яким би було рішення наших гравців у цій ситуації? Це питання залишилося без відповіді.

Фото: Kyiv Media Week

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6502
Читайте також
05.03.2019 10:30
Наталія Данькова
6 264
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Alex
2039 дн. тому
Вы так рассуждаете о платном контенте, а кто даст гарантию что я не стану платить за 50% рекламы, которая мне и нафик ненужна? Сайты тож блокировались и какой итог? правильно - VPN. Давайте дерзайте дальше. В сетевом мире пока еще действует правило, на каждую резьбу найдется и болт! :)
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду