Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше і друге півріччя 2023 року, друге і перше півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

Держкомтелерадіо третій рік повномасштабної війни продовжує координувати й контролювати виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, мобілізаційного завдання. Веде щотижневий моніторинг і готує для Мінекономіки звіти руйнувань та ушкоджень підприємств галузі під час російської агресії. Перешкоджає обігу друкованої продукції антиукраїнського змісту на території України, підтримує вітчизняне книговидання, організовує проведення державних премій тощо.

На кінець червня 2024 року в Держкомтелерадіо працює 77 працівників. У квітні Комітет скоротив 10 штатних посад. Відтак у штаті відомства залишилося 83 посади. Головний спеціаліст управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Богдан Колос із березня 2022 року служить бойовим медиком у  Збройних силах України.

Пріоритетними напрямами в роботі Держкомтелерадіо на 2024 рік визначено розвиток книговидавничої галузі, зокрема збереження та зміцнення підприємств Акціонерного товариства «ДАК «Укрвидавполіграфія».

19 січня 2024 року Кабмін, ухваливши постанову № 66, привів у відповідність Положення про Держкомтелерадіо до законів України «Про медіа», «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України», а також до законодавства у сфері цивільного захисту; інформаційний та видавничій сфері; про управління об'єктами державної власності, державну службу;  мобілізаційну підготовку та мобілізацію в Україні; виборче законодавство та ін.

У першому півріччі після громадського обговорення наказом Держкомтелерадіо було затверджено Антикорупційну програму на 2024–2026 роки. У програмі задекларовано повну відмову й нетерпимість до корупції у будь-яких її проявах, формування «нульової толерантності» до неї. Мета цієї програми — створення ефективної системи запобігання та виявлення корупції у відомстві, зменшення ймовірності виникнення корупційних ризиків.

Держкомтелерадіо продовжує вести Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Станом на початок липня 2024-го до цього Держреєстру внесено 8484 суб’єкти видавничої справи (6269 — юридичні особи, 2211 — фізичні особи-підприємці). Найбільша кількість видавців та книгорозповсюджувачів зареєстровані в Києві (3163), Харківській (997), Київській (477), Дніпропетровській (453), Львівській (437) областях.

Комітет розробив проєкт інформаційно-комунікаційної системи «Є-видавець», яка надасть можливість вносити суб’єктів господарювання до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції в електронній формі. Наразі розробники продовжують роботу з підготовки ІКС «Є-видавець» до введення в дослідну експлуатацію.

На заваді обігу друкованої продукції антиукраїнського змісту на території України

Відповідно до плану заходів із реалізації Стратегії інформаційної безпеки до 2025 року, ухваленої в Україні, Держкомтелерадіо не повинен допускати обіг на території нашої держави друкованої продукції антиукраїнського змісту. Комітет моніторить книгорозповсюдження в інтернеті, щоб виявити у вітчизняній книготорговельній мережі заборонену видавничу продукцію. У першому півріччі 2024 року виявлено розповсюдження в 32 українських інтернет-магазинах книжкових видань, виготовлених та/або випущених у світ державою-агресоркою, що порушує вимоги статті 28-1 Закону України «Про видавничу справу». Комітет надсилає попередження власникам/адміністрації цих інтернет-книгарень щодо неприпустимості порушення законодавства України та пропонує самостійно вилучити з обігу видавничу продукцію держави-агресорки.

Приміром, під час моніторингу вебсегменту вітчизняного книгорозповсюдження Комітет установив факти незаконного розміщення комерційних пропозицій щодо продажу забороненої видавничої продукції на маркетплейсі Рrom.uа та на створених на його платформі вебсайтах.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко

«За нашою ініціативою відбулася зустріч з адміністрацією маркетплейсу Prom.ua. Під час спілкування з’ясувалося, що позиції сторін стосовно цієї проблеми повністю збігаються — розповсюдження в Україні видавничої продукції держави-агресорки є абсолютно неприйнятним як із моральної, так і з правової точки зору. На сьогодні, завдяки налагодженій співпраці Держкомтелерадіо з адміністрацією маркетплейсу Рrоm.uа, припинено розповсюдження 1175 найменувань видавничої продукції держави-агресорки та 556 найменувань видавничої продукції республіки Білорусь», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Також за зверненням Держкомтелерадіо правоохоронні органи припинили протиправну діяльність вебсайту zerkalov.kiev.ua, який забезпечував онлайн-доступ до великої кількості російських видань ксенофобського характеру.

Крім того, припинено розповсюдження видавничої продукції держави-агресорки дев’ятьма стаціонарними книжковими магазинами в Києві та по одному в Ірпені, Білій Церкві, Обухові, Боярці, Вишгороді, Миколаєві, Запоріжжі, Черкасах, Полтаві та Горішніх Плавнях Полтавської області.

Комітет отримує скарги на порушників закону про обмеження доступу на український ринок видавничої продукції з території держави-агресорки. За словами Олега Наливайка, без уваги не залишається жодне звернення щодо протиправних дій книгорозповсюджувачів.

«На жаль, інколи надходять анонімні звернення або такі, які через брак інформації не дозволяють встановити місце та факт правопорушення і особу правопорушника», — каже він.

Комітет моніторить і російський книжковий ринок для формування Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

У першому півріччі 2024 року виявлено та внесено до цього Переліку 70 пропагандистських видань антиукраїнського змісту. Нагадаємо, за весь 2023 рік було внесено 35 видань.

«Головне призначення Переліку — зорієнтувати суб’єктів книгорозповсюдження, правоохоронні органи, юридичних та фізичних осіб на те, що факти розповсюдження цих книг можуть містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України. Станом на червень Перелік містить 462 назви антиукраїнських видань», — нагадав голова Держкому.

Держкомтелерадіо, керуючись частиною першою ст. 5 Закону України «Про санкції», передав СБУ пропозиції щодо застосування санкцій до 20 видавництв та трьох вебпорталів держави-агресорки, які систематично випускають та/або розповсюджують видавничу продукцію антиукраїнського змісту. Ці пропозиції мають бути внесені на розгляд РНБО України. У Комітеті очікують на рішення щодо застосування санкцій проти цих суб’єктів господарювання.

Нагадаємо, Перелік має рекомендаційний характер. Внесення до нього видання не має правових наслідків. Однак інформація, що міститься в Переліку, використовується при підготовці санкційних списків.

Робота підприємств, які входять до сфери управління Держкомтелерадіо

Наразі у сфері управління Держкомтелерадіо перебувають шість підприємств і установ, а саме: АТ «ДАК "Укрвидавполіграфія"», Укртелерадіопресінститут, ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», ДНУ «Книжкова палата України імені Івана Федорова», ДНУ «Енциклопедичне видавництво» та Національне видавництво дитячої літератури «Веселка». У першому півріччі 2024 року всі підвідомчі підприємства та установи продовжували працювати, адаптуючись до умов воєнного стану.

За словами Олега Наливайка, розвиток книговидавничої галузі, зокрема збереження та зміцнення підприємств АТ «ДАК "Укрвидавполіграфія"» визначено пріоритетними в роботі Держкомтелерадіо. Найпотужнішим підприємством цієї компанії є АТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”». За інформацією Держкомтелерадіо, фабрика є одним із провідних спеціалізованих підприємств України з виготовлення книг і будь-якої іншої багатосторінкової друкованої продукції на замовлення. За підсумками 2023 року випуск книжкової продукції всіма поліграфічними підприємствами України склав 24 млн 664 тис. примірників. При цьому фабрика «Глобус» виготовила 4 млн 414,4 тис. примірників. У 2024 році на фабриці надруковано 2 млн 429,2 тис. примірників книжкової продукції, зокрема 969,2 тисячі підручників.

Держкомтелерадіо здійснює повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ «ДАК "Укрвидавполіграфія"». Виконуючи ці повноваження, Комітет у 2024 році призначив суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкової перевірки річної фінансової звітності «Укрвидавполіграфії» за 2023 рік — ТОВ «Аудиторська фірма “Кволіті аудит”».

Також визначено результати розгляду звіту ради директорів АТ «ДАК "Укрвидавполіграфія"» за 2023 рік. Затверджено заходи за результатом розгляду аудиторського звіту за 2023 рік, а також результати фінансово-господарської діяльності АТ «ДАК "Укрвидавполіграфія"» за 2023 рік і розподіл прибутку. Водночас наказом Держкомтелерадіо визначено заходи до виконання радою директорів АТ «ДАК "Укрвидавполіграфія"».

Триває перетворення державного підприємства «УСТФ "Укртелефільм"» на акціонерне товариство. Нагадаємо, відповідно до закону «Про суспільні медіа України» після перетворення студія має об’єднатися з АТ «НСТУ».

Підприємство продовжує судово-претензійну роботу. Наразі отримано відмову від Апеляційної палати на зняття арештів із майнового комплексу та земельної ділянки, що унеможливлює процес перетворення.

Водночас «Укртелефільм» звернувся з клопотанням про зняття арештів із вищезгаданих об’єктів до Вищого антикорупційного суду, який розглядає справу по обвинуваченню щодо викрадення майна ДП «УСТФ "Укртелефільм"» № 991/5157/19.

Попри судові процеси, штат студії у кількості семи осіб цього року завершив зйомки трисерійного телефільму «Григір і Григорій Тютюнники». Покази фільму відбулися на телеканалах «Дім», 5-му та «Еспресо».

За інформацією Держкомтелерадіо, Укртелерадіопресінститут запровадив навчання для службовців Сил оборони, працівників центральних органів виконавчої влади, військових журналістів і працівників місцевих медіа на деокупованих територіях. Враховуючи виклики часу, всі навчальні програми інституту було адаптовано під потреби боротьби з ворогом в інформаційному просторі.

У першому півріччі 2024 року в Укртелерадіопресінституті навчалися 442 особи. Протягом цього часу проведено навчальні курси за програмами: «Телеоператорська майстерність» для працівників телебачення; «SMM та SEO для традиційних медіа» для працівників департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ; «Журналіст, ведучий телерадіопрограм», «Продюсери телебачення» для працівників медіа; «Медіаграмотність: використання штучного інтелекту у протидії держави агресора у інформаційній сфері» для працівників регіональних, місцевих медіа та пресслужб центральних органів виконавчої влади та ін. Також вперше проведено курс «Телеоператорська майстерність (телеоператор новинних сюжетів)» для жінок, які працюють у медіа, розроблений з метою скорочення дефіциту спеціалістів, що викликаний реаліями війни.

У першому півріччі 2024 року інститут організував і провів низку семінарів-тренінгів. Крім того, у першому півріччі 2024 року Укртелерадіопресінститут спільно з Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки ЗСУ і Державним науково-дослідним інститутом МВС провели конференції на теми: «Адаптація та інновації в комп'ютерній криміналістиці у роботі журналістів-розслідувачів в Україні під час воєнного стану: виклики, стратегії та перспективи» та «Впровадження інноваційних технологій і модернізація технічної складової сектору безпеки й оборони як вагомий чинник у боротьбі з агресором». За результатами проведення заходів готуються електронні збірники матеріалів із тезами конференцій.

Спільно з Інститутом екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого було проведено міжнародну онлайн-конференцію на тему «Онлайн-жанри телебачення. Нові реалії. Виклики. Тенденції».

Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» цього року провела три науково-практичних семінари на тему «Методика індексування видань за Універсальною десятковою класифікацією» з метою вдосконалення практики використання Універсальної десяткової класифікації у видавничій сфері та бібліотечній системі України.

Також науковою установою проводилася роз’яснювальна робота щодо впровадження в Україні Міжнародної системи стандартної нумерації книжкових (ISBN), нотних (ISMN), та серіальних видань (ISSN). Для цього фахівці «Книжкової палати» організували та провели науково-практичний семінар «Порядок надання ISSN в Україні, критерії та процедура відбору видань до WebofScience CoreCollection». Книжкова палата під час війни допомагає бібліотекам, архівам, музеям та іншим установам створювати електронні бібліотеки.

Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» протягом першого півріччя 2024 року продовжувала роботу над підготовкою Великої української енциклопедії.

Головним завданням цього року стало формування та наповнення контенту порталу е-ВУЕ (літери А-Я) та томів друкованої версії «Великої української енциклопедії» (літери «Б, В»). Також науковці продовжують укладати тематичні реєстри гасел із культурології, літературознавства, мистецтвознавства, біографістики, інформаційних технологій, історичних наук, національної безпеки, державного управління, соціальних комунікацій, географії, психології тощо.

2024 року «Енциклопедичне видавництво» виконує науково-прикладне дослідження за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності». Тема дослідження — «Пошук шляхів вдосконалення мультимедійної версії "Великої української енциклопедії" в мережевому просторі».

У лютому ДНУ «Енциклопедичне видавництво» спільно з воєнно-науковим відділом штабу командування Сил територіальної оборони ЗСУ провели всеукраїнську наукову конференцію «Війна Росії проти України (лютий 2014 — лютий 2024). Рецепція війни». Під час конференції було презентовано низку видань «Енциклопедичного видавництва», присвячених вивченню російсько-української війни: перший випуск довідкового видання «Російсько-українська війна. Енциклопедичний глосарій»; кілька випусків видання «Хроніки війни» та другий випуск збірки «Герої України. Російсько-українська війна», в якій зібрано статті енциклопедійного формату про героїв України, які брали участь у російсько-українській війні та здобули найвищу державну нагороду.

У травні 2024 року представники установи взяли участь у Міжнародній конференції з енциклопедистики «International Encyclopedia Conference», яка проходила в Осло (Норвегія) під егідою «Великої норвезької енциклопедії» («The Great Norwegian Encyclopedia», SNL). Під час конференції було представлено національні енциклопедії Болгарії, Данії, Грузії, Італії, Латвії, Норвегії, Словаччини, Чорногорії, Швеції, США, а також «Велику українську енциклопедію». На підсумковому засіданні конференції «Велику українську енциклопедію» було офіційно долучено до Європейської енциклопедичної мережі («The European Encyclopedia Network»).

Співпраця з АТ «НСТУ»

Держкомтелерадіо здійснює функції з управління корпоративними правами держави в статутному капіталі АТ «НСТУ». У першому півріччі 2024 року Держкомтелерадіо погоджував передачу в оренду (найм) нерухомого та рухомого майна АТ «НСТУ», яке внесене до статутного капіталу АТ «НСТУ», а також відчуження майна товариства, яке внесене до його статутного капіталу.

У 2024 році тривало погодження статуту АТ «НСТУ» з усіма заінтересованими органами. Допрацьований текст статуту відправлено на розгляд уряду.

«З метою ефективного управління та використання бюджетних коштів Комітет затвердив звіт про фінансово-господарську діяльність АТ «НСТУ» за 2023 рік. Наразі чекаємо від акціонерного товариства для затвердження фінансовий план на 2025 рік», — сказав Олег Наливайко.

Благодійні акції з передачі українських книжок

Триває започаткована 15 березня 2022 року Держкомтелерадіо спільно з Офісом Президента України, Міністерством культури та інформаційної політики благодійна акція «Українським дітям — українську книгу», мета якої — безплатне забезпечення дітей, які були змушені переселитися, рятуючись від російських агресорів, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою. До збору книг долучилися видавці зі всіх регіонів України. Вони передали майже 1 млн примірників книг на склади АТ «ДАК "Укрвидавполіграфія"», яке за допомогою волонтерів забезпечує доставку книг до адресатів.

За весь час акції доставлено понад 1 млн українських книг в бібліотеки українських міст та за кордон. У понад 30 країнах відкрито близько 300 українських книжкових поличок.

За перше півріччя 2024 року передано 11470 примірників книг, з них в межах України –  5000. Книги отримали: заклади освіти Бучанської міської громади, Сторожинецький ліцей Чернівецької області та Миколаївське морехідне училище; Чернівецька, Херсонська, Миколаївська, Одеська, Вінницька, Закарпатська, Кіровоградська області,  міста Харків, Київ, Рівне та Дніпро. До країн Європи доставлено 6470 книг, які поповнили бібліотечні фонди Швейцарії, Німеччини, Нідерландів, Грузії, Франції, Румунії, Австрії, Португалії та Іспанії. Відкрито книжкові полички у м.Барселона та м.Пальма-де-Майорка, у Латвії, Литві та Естонії.

У межах акції триває ініціатива «Українським воїнам — українську книгу»: партію сучасних українських книжок отримала одна з військових частин Національної гвардії України, розташована у Вінниці. Також триває заміна в бібліотеках російських книг на українські.

Розвивається й міжнародний напрям «Українській молоді — європейську книгу». «Загалом із європейських країн ми вже отримали близько 10 тис. примірників літератури різними мовами (англійською, французькою, німецькою, іспанською, польською, навіть переклади українською мовою). 12 червня 2024 року в Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА) відбулася передача понад двох тисяч примірників наукової та навчальної літератури з історії, дизайну, економіки, медицини українським вищим закладам навчання. Першими ці книги отримали навчальні заклади Харкова, зокрема Харківський національний університет імені Василя Каразіна», — розповів голова Держкомтелерадіо.

Конкурси, премії, які організовує Держкомтелерадіо. Не без скандалу

Держкомтелерадіо організовує роботу комітетів із присудження чотирьох премій. В інформаційній галузі це премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності та премія імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. В галузі літератури та мистецтв — премія Кабінету Міністрів імені Максима Рильського та премії Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

У травні Держкомтелерадіо завершив прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Загалом на здобуття премії 2024 року надійшло 29 робіт. 11 публіцистичних творів, що були опубліковані в газетах, журналах або вийшли окремими збірками, змагатимуться за премію у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації». Темами цих публікацій стали історичні розвідки минулого України, а також осмислення передумов російсько-української війни, висвітлення подвигу українського народу, який постав проти російського агресора.

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» на здобуття премії висунуто шість документальних фільмів, серіалів, програм, які виходили в ефірі каналів Суспільного мовлення, «Еспресо», «Відкритий». Це фільми, що досліджують перебіг російсько-української війни (документальні фільми «Битва за Чернігів», «Таким мене зробила війна», програма «Ідемо в музей. Неокуповані. Харків», «Плавильний котел»), розповідають про українців, які своїм талантом збагачують світ (програма «Український характер», фільм «Юкі»). Чотири аудіороботи змагатимуться за премію у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері». Це, зокрема, проєкти журналістів «Радіо Культура», «Львівська хвиля» та інші.

На здобуття премії у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» надійшло три роботи. Зокрема книга-розслідування про життя і пригоди американського розвідника українського походження Якова Макогона (1880-1956) «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» українського історика, політолога, публіциста, доктора політичних наук, професора Івана Монолатія; книга письменника і журналіста Олександра Скрипника «Спецоперація «Некро». Розсекречені історії з архіву розвідки», в якій досліджуються унікальні документи із архіву Служби зовнішньої розвідки України про досі невідомі епізоди спецоперацій за кордоном проти визначних діячів українського національно-визвольного руху. Також на конкурс подано монографію кандидата історичних наук Ігоря Медвідя «Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з духовенством».

З 1 червня розпочато прийом творів на здобуття премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики, який триватиме до 10 серпня. Премія присуджується щороку авторам нових оригінальних публіцистичних творів у галузі журналістики, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності.

До 1 листопада триватиме оголошений у травні прийом творів на здобуття премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського та премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

17 квітня у Музеї видатних діячів української культури відбулось урочисте вручення дипломів лауреатам премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2023 рік: письменнику Андрію Кокотюсі за книжку «Врятувати березень» (видавець — ТОВ видавництво «Ранок»); художнику Олександру Продану за оригінальне художнє оформлення книжки «Дім» (видавець — ТОВ видавництво «Ранок»); режисерці-постановниці Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок імені Марійки Підгірянки Катерині Лук’яненко за створення вистави «Хто росте в саду».

«На питання, чи доречно вручати літературні та мистецькі премії під час війни, комітет з присудження премії однозначно відповів, що доречно, й навіть необхідно. Адже два твори, визначені цьогорічними лауреатами, «Врятувати березень» та «Дім» присвячені війні і передають ті події та історії, що могли відбуватися з кожним, а тому відгукуються в душах читачів. Відзначаючи такі твори державними нагородами, ми зміцнюємо наш інформаційний та культурний захист», — сказав Олег Наливайко.

А ось із присудженням премії імені Максима Рильського стався скандал. 24 січня Держкомтелерадіо оголосив переможців премії імені Максима Рильського за 2023 рік. У номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» нагороду мали отримати головред видання «Всесвіт» Дмитро Дроздовський та британський редактор Ендрю Шеппард за переклад англійською збірки дитячих поезій «Ірпінь — мій дім» (видавництво «Саміт-Книга»). Нагадаємо, з критикою цього рішення виступив член комітету премії, науковець і перекладач Максим Стріха. Він сказав, що не погоджується з таким рішенням та виходить зі складу комітету. 

Раніше Дмитра Дроздовського звинувачували в академічному плагіаті. Зокрема, журналістка й телеведуча Суспільного Мирослава Барчук у своєму фейсбук-дописі нагадала, що у 2018 році в книжці Дроздовського «Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі» виявили 64% плагіату. 

У відповідь на суспільну дискусію, спричинену цьогорічним присудженням премії, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко повідомив, що підпише наказ лише після з’ясування всіх обставин.

Невдовзі спільнота літературно-перекладацького фестивалю Translatorium та членкині ініціативи «Перекладачі в Дії» також ініціювали лист від імені українських перекладачів до Кабміну та Держкомтелерадіо з проханням скасувати результати премії та відправити у відставку нинішній склад комітету премії. Перекладачі підозрювали лауреата Дмитра Дроздовського у використанні машинного перекладу без подальшого редагування. Окрім цього, питання виникли до другого лауреата, британця Ендрю Шеппарда, який є редактором журналу Британсько-російського товариства «Східно-Західний огляд». На сайті видавництва «Саміт-Книга», яке випустило номіновану книгу, також вказано чимало його російськомовної продукції, а саме видавництво скандально відоме невиплатою гонорарів авторам та участю в російських проєктах.

У Держкомтелерадіо повідомили «Детектору медіа», що відповідно до нормативних документів, премія присуджується КМУ на підставі пропозицій та рекомендацій Комітету з присудження. Комітет з присудження вирішив висунути на здобуття премії Рильського за 2023 рік: у номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів»: Литвинова Володимира Дмитровича — за переклад з латини на українську мову твору «Тускуланські бесіди. Про обов’язки» Марка Туллія Ціцерона (результати голосування: 8 голосів); у номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу»: Дроздовського Дмитра Ігоровича, Ендрю Шеппарда — за переклад з української на англійську мову збірки дитячих творів «Ірпінь — мій дім», (результати голосування: 8 голосів).

«Матеріали до проєкту розпорядження уряду щодо присудження премії Рильського надіслані 26 лютого 2024 за № 574/23/12 Міністерству культури та інформаційної політики для внесення на розгляд КМУ. Проєкт розпорядження КМУ було розглянуто 7 червня 2024 року на засіданні урядового комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міжнародного співробітництва, культури, молоді, спорту та інформаційної політики та прийнято рішення повернути його до МКІП для додаткового опрацювання», — йдеться у відповіді Дежкомтелерадіо.

Співпраця з донорами, міжнародними організаціями

Держкомтелерадіо не отримує донорської допомоги, проте від імені держави виступає бенефіціаром трьох чинних проєктів в інформаційній та медіа сферах, які впроваджують в Україні в рамках міжнародної технічної допомоги. Це, зокрема, друга фаза «Проєкту розвитку потенціалу Суспільного мовника України», метою якого є зміцнення структури та функціонування АТ «НСТУ» у забезпеченні безперебійного надання неупередженої та достовірної інформації. Партнером із розвитку цієї програми виступає уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Виконавцем є JICA, реципієнтом — АТ «НСТУ».

Другий проєкт «Медійна програма в Україні»  фінансується урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку, виконавцем проекту є Internews Network. Метою проєкту є посилення актуальної для суспільства ролі медіа у демократичних процесах в Україні, розширення доступу людей до якісної інформації, щоб протидіяти негативному зовнішньому впливу і підтримувати європейську інтеграцію. Протягом першого півріччя 2024 року у межах цього проєкту допомогу отримали майже 100 реципієнтів, серед яких громадські та медійні організації.

Третім проєктом, бенефіціаром якого виступає Держкомтелерадіо, є «Програма партнерства у галузі масмедіа в Україні (UMPP)». Програма фінансується Державним департаментом США через відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні й адмініструється Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). У рамках програми пропонується обмін професійним досвідом з можливістю стажування українських журналістів і медіаменеджерів в американських редакціях та візити американських медіапредставників до українських редакцій. Наразі підготовлено та відправлено до секретаріату КМУ пакет документів для перереєстрації програми та продовження роботи.

Також Держкомтелерадіо планує найближчим часом стати бенефіціаром проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», який фінансується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова». Реціпієнтами проєкту є АТ «НСТУ», Офіс Генерального прокурора та ін. Проєкт було розпочато у червні 2023 року за участі основних його партнерів. Метою проекту є сприяння плюралістичному медійному середовищу та посилення гармонізації правової бази й політик щодо свободи слова, свободи медіа та доступу до інформації в Україні відповідно до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу протягом російської агресії проти України й періоду відновлення. Наразі підготовлено та відправлено до секретаріату КМУ пакет документів для реєстрації проєкту.

Фото: Максим Поліщук, сайт Держкомтелерадіо