Українські перекладачі закликають уряд скасувати результати премії Максима Рильського і відправити комітет премії у відставку

Українські перекладачі закликають уряд скасувати результати премії Максима Рильського і відправити комітет премії у відставку

30 Січня 2024
904
30 Січня 2024
12:10

Українські перекладачі закликають уряд скасувати результати премії Максима Рильського і відправити комітет премії у відставку

904
Перекладачі підозрюють лауреата Дмитра Дроздовського у використанні машинного перекладу без подальшого редагування. На їхню думку, сам текст перекладу, попри свою важливість, є простим і не містить перекладацьких викликів, які було би доречно відзначити премією.
Українські перекладачі закликають уряд скасувати результати премії Максима Рильського і відправити комітет премії у відставку
Українські перекладачі закликають уряд скасувати результати премії Максима Рильського і відправити комітет премії у відставку

Спільнота літературно-перекладацького фестивалю Translatorium та членкині ініціативи «Перекладачі в Дії» ініціювали лист від імені українських перекладачів до Кабінету Міністрів та Держкомтелерадіо з проханням скасувати результати цьогорічної премії імені Максима Рильського та відправити у відставку нинішній склад комітету премії.

Лист опублікували на фейсбук-сторінці Translatorium, закликавши перекладачів і діячів культури залишати свої підписи.

Лист адресований Премʼєр-міністрові Денису Шмигалю, віцепремʼєр-міністерці Ользі Стефанішиній, виконувачеві обов’язків міністра культури Ростиславу Карандєєву, голові Держкомтелерадіо Олегу Наливайку, а також членам комітету з присудження премії імені Максима Рильського.

«Премія Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського протягом багатьох років була визнанням якості перекладу та сприяла уприсутненню перекладацького фаху і визнанню важливості цієї діяльності з боку Української держави. Проте лауреати Премії за 2023 рік суттєво підважують роль однієї із найдавніших премій в Україні та знецінюють перекладацьку роботу, ставлячи під загрозу тяглість у культурі та довіру до державних інституцій загалом», — ідеться в листі.

Автори листа відзначають, що один з цьогорічних лауреатів, перекладач Дмитро Дроздовський, неодноразово підозрювався в академічному плагіаті. За їхніми словами, кілька перекладачів зі спільноти представили аналіз уривків номінованого твору та підозрюють лауреата у використанні машинного перекладу без подальшого редагування.

Другий лауреат, британець Ендрю Шеппард, ідеться в листі, є перекладачем з російської мови і редактором журналу Британсько-Російського товариства «Східно-Західний огляд», який досі залишається майданчиком репрезентації російської культури за кордоном. 

Крім того, на сайті видавництва «Саміт-Книга», яке видало номіновану книгу, вказано чимало його російськомовної продукції, а саме ж видавництво скандально відоме невиплатою гонорарів авторам та участю в російських проєктах.

Автори звернення не заперечують, що книжка «Ірпінь — мій дім» є важливою сьогодні в контексті поширення історичної правди про російсько-українську війну. Проте, на їхню думку, сам текст перекладу, попри свою важливість для історичного моменту, в якому перебуває Україна, є простим і не містить перекладацьких викликів, які було би доречно відзначити премією. Тому вони вважають, що при присудженні цьогорічної премії відбулася спекуляція — адже премія присуджується не за оригінальний текст, а за його переклад.

Крім того, автори листа вважають, що цьогорічний конкурс також оголив питання процедури формування комітету. На їхню думку, у складі комітету недостатньо представлені фахівці з перекладу, що ставить під сумнів спроможність комітету оцінити якість перекладу.

З огляду на це представники перекладацької спільноти звернулися до Кабінету Міністрів та Держкомтелерадіо з проханням:

1. Скасувати результати цьогорічної премії через недовіру фахової спільноти.

2. Сформувати чіткі критерії та зрозумілу систему оцінювання номінованих доробків.

3. Відправити у відставку нинішній склад комітету премії.

4. Впровадити прозору процедуру формування комітету премії, щоби він представляв фахове середовище.

«Ми як частина професійної спільноти віримо, що премія імені Максима Рильського може і має відновити свою вагу для українського перекладацтва. А задля цього потрібні дії, спрямовані на її перезавантаження», — йдеться в листі.

Нагадаємо, раніше в коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко повідомив, що підпише наказ про присудження премії Рильського лише після з’ясування всіх обставин.

24 січня Держкомтелерадіо оголосило переможців премії імені Максима Рильського за 2023 рік. У номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» нагороду мали отримати головред видання «Всесвіт» Дмитро Дроздовський та британський редактор Ендрю Шеппард за переклад англійською збірки дитячих поезій «Ірпінь — мій дім» (видавництво «Саміт-Книга»).

З критикою цього рішення виступив член комітету премії, науковець і перекладач Максим Стріха.  Він заявив, що не погоджується з таким рішенням та виходить зі складу комітету. На його думку, премією відзначили «працю двох перекладачів, яка ні найменших підстав (за складністю, художнім рівнем, суспільним розголосом) для такого відзначення не дає». 

Раніше Дмитра Дроздовського звинувачували в академічному плагіаті. Зокрема, журналістка й телеведуча Суспільного Мирослава Барчук у своєму фейсбук-дописі нагадує, що у 2018 році в книжці Дроздовського «Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі» виявили 64% плагіату. 

Премія імені Максима Рильського заснована 1972 року і відновлена 2013 року за ініціативи Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського «Троянди й виноград», Українського фонду культури та НСПУ. Її присуджують 19 березня, до дня народження Максима Рильського, за рахунок коштів держбюджету, передбачених Держкомтелерадіо на відповідну мету. Розмір премії за кожною з номінацій становить 20 тисяч гривень.

У 2022 році в номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» перемогу здобув Іван Мегела за переклад з німецької книги «Казки, легенди, притчі» Германа Гессе. У категорії «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» перемогла Раїса Божко (літературний псевдонім — Раїса Каргезян) з перекладом на вірменську мову твору «Кайдашева сім’я» І. С. Нечуя-Левицького.

Головне фото: Премія імені Максима Рильського / «Читомо»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
904
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду