8 травня слідчі Головного слідчого управління Національної поліції за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при взаємодії з СБУ повідомили про підозру в організації замовного вбивства українському бізнесмену. Пресслужба Нацполіції не назвала імені бізнесмена, але, судячи з розміщеного у повідомленні фото, йдеться про Ігоря Коломойського.

За замах на умисне вбивство, вчинений на замовлення за попередньою змовою групою осіб, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

За даними слідства, у серпні 2003 року в середмісті Феодосії четверо чоловіків жорстоко побили та поранили ножем адвоката. Дружина потерпілого завадила злочинцям добити чоловіка, а лікарям вдалося врятувати його життя.

Тоді правоохоронці затримали виконавців замовного вбивства. Тепер же поліція встановила беззаперечні докази, що підтверджують особу замовника.

Як встановили слідчі, у 2003-му бізнесмен замовив вбивство адвоката, прагнучи помститися йому за відмову співпрацювати в незаконній оборудці. 

«Бізнесмен мав особистий комерційний інтерес у роботі металургійного заводу, а рішення загальних зборів акціонерів підприємства не дозволяло фігуранту повноцінно реалізувати свій план наживи. Тому він з погрозами звернувся до адвоката юридичної фірми, яка брала участь у загальному зборі акціонерів і готувала юридичну документацію, аби той скасував рішення. У відповідь отримав відмову юриста. Бізнесмен, реалізуючи свої погрози, залучив через свого охоронця чотирьох членів злочинного угрупування для нападу на чоловіка», — розповіли в Нацполіції.

За кілька днів після замаху всі четверо виконавців злочину були затримані, а пізніше засуджені до позбавлення волі на строки від 6 до 12 років. Розслідування, покликане встановити замовника вбивства адвоката, було виокремлене в окреме провадження.

У Нацполіції також додали, що в чотирьох регіонах держави наразі проводять 23 обшуки в рамках цього провадження для збору додаткових доказів.

Як писав раніше «Детектор медіа», 2 вересня 2023 року СБУ повідомила Коломойському про підозру за двома статтями: про шахрайство та легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. За даними правоохоронців, протягом 2013–2020 років Коломойський легалізував понад пів мільярда гривень, виводячи їх за кордон та використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.

3 вересня 2023-го суд вперше обрав запобіжний захід для Коломойського: перебування під вартою з альтернативою застави понад 509 млн грн.

7 вересня детективи НАБУ повідомили ще одну підозру Коломойському, а також п’ятьом членам організованої ним групи — у заволодінні коштами «ПриватБанку» на суму понад 9,2 млрд грн.

15 вересня СБУ оголосила Коломойському третю підозру — у незаконних діях з банківськими документами, заволодінні організованою групою чужим майном через зловживання службовим становищем та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Після цього суд переобрав запобіжний захід і збільшив розмір застави до 3 млрд 891 млн грн.

25 вересня, коли Київський апеляційний суд розглядав скаргу на запобіжний захід Коломойському, на засідання суду прийшли працівники «1+1»: Алла Мазур, Наталія Мосейчук, Юрій Горбунов, Олександр Загородний, Ігор Циганик, СЕО медіагрупи Ярослав Пахольчук, директор інформаційного департаменту Сергій Попов, а також ексміністр культури, колишній очільник «1+1» Олександр Ткаченко. Всі вони заявили, що хочуть взяти Коломойського на поруки. Попри клопотання працівників «1+1», суд ухвалив рішення залишити Коломойського під вартою.

• Читайте також: Як трактувати підтримку Коломойського в суді? «1+1 media» не відповіла на запит «Детектора медіа»

Суд чотири рази продовжував тримання Коломойського під вартою, при цьому кілька разів зменшував йому розмір застави — 28 листопада до 3 млрд грн і 21 грудня до 2,7 млрд грн.

22 квітня 2024 року Шевченківський районний суд Києва продовжив Коломойському термін тримання під вартою до 2 червня 2024 року. Окрім цього, суму застави знизили з 2,4 млрд гривень до 1,96 млрд гривень.

Наприкінці квітня 2024 року Європейський суд з прав людини почав розгляд скарги адвокатів бізнесмена Ігоря Коломойського щодо незаконності його кримінального переслідування та допущених під час нього порушень прав і свобод.

Нагадаємо, Ігор Коломойський є кінцевим бенефіціарним власником групи компаній «1+1 media». 26 жовтня 2023 року «1+1 media» повідомила, що за рішенням власника Ігоря Коломойського корпоративні права в медіахолдингу передаються в управління трудовому колективу в особі чинного генерального директора компанії Ярослава Пахольчука.

1 лютого 2024 року на сайті «1+1» медіагрупа розмістила структуру власності нової компанії, яка не належить олігарху Ігорю Коломойському. Нові компанії, в назвах яких є слово «Віжн», знову реєструють канали «1+1 Україна» та «Бігуді», а натомість компанії, які належали Коломойському, змінюють логотипи своїх каналів на «1+1 марафон» і «2+2 марафон».

Як пише «ДМ», поява нової структури власності та нової компанії свідчить про те, що «1+1» завершує процес переведення брендів своїх каналів на нові юридичні особи, які вже не належать Ігорю Коломойському, Ігорю Суркісу та дружині Віктора Медведчука Оксані Марченко. Нова група компаній «Віжн»: «Віжн 1+1», «Віжн 2+2», «Віжн 3», «Віжн 4», — належить чинному генеральному директору «1+1 media» Ярославу Пахольчуку та Світлані Міщенко.

Читайте також: 

• Як канали групи «1+1» стають приватним бізнесом без Коломойського
• «1+1» оприлюднив нову структуру власності. Без Коломойського

Фото: сайт Нацполіції