Велику роль у тому, що багато росіян підтримують війну проти України, відіграє пропаганда. Щоб зрозуміти, яким чином вона змусила мільйони жителів країни-агресора повірити, буцімто війна — найкращий шлях до миру, «Нова газета Європа» та Süddeutsche Zeitung провели велике дата-дослідження.

«Ми вивчили понад три мільйони текстів, що вийшли з 2002 по 2023 роки на сайті “РИА Новости” — мабуть, головному пропагандистському виданні в інтернеті. І те, що ми побачили, нас справді вразило», — пишуть автори дослідження.

Для багатьох війна почалася зі звернення Путіна рано вранці 24 лютого 2022 року. З цього моменту на «РИА Новости» щодня виходять десятки й сотні новин про «спеціальну військову операцію». І майже в усіх них містяться одні й ті самі речення — у різних комбінаціях, день за днем, місяць за місяцем.

Автори дата-дослідження виявили: хоч би про що розповідало «РИА Новости» — про успіхи російських військ, про те, як Україна сама обстрілює міста та мирне населення, про санкції західних країн чи про військову допомогу Україні, — читачі щоразу стикалися з одним і тим самим текстом. Більш ніж 10 тис. разів. 

«Повторене тисячі разів створює так званий “ефект ілюзії правди”. Йдеться про когнітивне спотворення, коли ми починаємо вірити у щось після того, як прочитали одне й те саме багато разів», — пояснюють дослідники.

У самому факті повторення однакових речень у різних новинах одного інформаційного агентства немає нічого незвичайного, зауважують автори дослідження. Новини існують у контексті і тісно пов'язані одна з одною. Чи це теракт, чи пожежа, чи судовий розгляд — новини зазвичай складаються в ланцюжки, які дають уявлення про розвиток одного й того самого сюжету. А щоб читачу було зрозуміло, з чого цей ланцюжок починався, наприкінці повідомлення часто дається інформація про те, що відбувалося раніше, з якою низкою подій та фактів пов'язана конкретна новина.

Такі речення чи абзаци в журналістиці називають «беками», і вони можуть повторюватися дослівно. Але що важливо для журналістики: у контексті має бути виключно нейтральний зміст, який відображатиме фактичний бік справи. 

Однак у випадку з «РИА Новости» переважна більшість речень, що повторюються, не допомагають зрозуміти окремі новини, а створюють оптику сприйняття подій, пов’язаних з війною, і формують у росіян певні погляди на війну з Україною.

«Ми боремося із Україною? Це тому, що вони вбивають мирних жителів. Захід запроваджує санкції? Це тому, що він підтримує київський режим. Україна обстрілює міста та мирне населення? Вони роблять це вже вісім років. У Росії проводиться мобілізація? Так, але ми маємо захистити мирних громадян. Для будь-якої події, прямо чи опосередковано пов'язаної з війною, готове ідеологічно навантажене пояснення. Повторене тисячі разів» — ідеться в дослідженні.

Його автори підрахували, що, скажімо, речення про те, що Росія почала саме «спецоперацію», у різних формах повторюються в текстах «РИА Новости» щонайменше 18 тисяч разів. Також раз по раз підкреслюється, що Росія завдає ударів виключно по військовій інфраструктурі, а цивільному населенню нічого не загрожує.

Наприкінці березня російська армія відступає з-під Києва і Харкова, і стає зрозуміло, що війна обмежується південно-східним фронтом. У цей час «РИА Новости» скоригувало мету: тепер основне завдання спецоперації — «звільнення Донбасу». Пізніше до цього додалися «гарантії безпеки самої Росії».

Наприкінці березня 2022 року, вочевидь, почали кардинально переглядатися принципи висвітлення війни. У кривому дзеркалі пропаганди відбувається успішне завершення «першого етапу спецоперації». Успіх вимірюється в «значному зниженні військового потенціалу України». Водночас війна в зображенні «РИА Новости» поступово стає «оборонною». Але не проти України, а проти НАТО.

У дослідженні стверджується, що «РИА Новости» неодноразово доводиться підлаштовуватися не лише під зміни на фронті, а й під рішення політичного керівництва країни. Найяскравішим прикладом стала зміна позиції Путіна щодо долі окупованих територій. З лютого 2022 року «РИА Новости» активно вдавалося до фрази про те, що «про окупацію України не йдеться». Усі ці фрази зникають до серпня. А через місяць, практично одночасно, з'являється група пропозицій про входження «нових регіонів» до складу Росії.

Надалі пропаганді ще не раз доведеться підлаштовуватися під мінливу реальність. І щоразу з однією і тією ж метою — створити переконливу версію того, що відбувається, яка має допомогти читачам подолати моральний конфлікт. Або ж узагалі зняти його.

«Зізнатися собі в тому, що твоя країна вбиває опозиціонерів, веде агресивні війни, анексує території і причетна до вбивства сотень і тисяч мирних жителів, — складно і боляче. Набагато легше повірити у протилежне, у те, що це роблять інші країни, а ми — на боці правди і добра. Саме про це говорить пропаганда», — йдеться в дослідженні «Нової газети Європа» та Süddeutsche Zeitung.

Читайте також: 

• Медіаактивісти пояснили елементи ворожої пропаганди в російському серіалі, що привернув увагу підлітків
• Росія причетна до пропагандистського поширення фото зірок Давида, намальованих на будинках єврейських сімей у Парижі, — Le Monde
• «РИА Новости» закликає до знищення української енергосистеми та інфраструктури, незважаючи на наслідки для мирного населення