Більше половини українців вважають, що Україна робить спроби подолати корупцію і має позитивні зрушення в цьому, про що, зокрема, свідчать останні новини про затримання й арешти. Водночас третина опитаних переконана, що ці факти, навпаки, говорять про безнадійну корумпованість і відсутність будь-яких змін. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 29 вересня — 9 жовтня цього року.

Соціологи поставили респондентам запитання: «За останні декілька місяців у ЗМІ регулярно з’являлася інформація про корупційні розслідування, затримання, арешти тощо. Для Вас особисто, це скоріше свідчення, що…».

59% опитаних обрали відповідь, що «в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією та позитивні зрушення».

Водночас 36% респондентів відповіли, що останні корупційні справи, навпаки, свідчать, що «Україна є безнадійно корумпованою і позитивних змін немає». 

Соціологи кажуть, що важко однозначно говорити про динаміку настроїв, адже раніше ставили запитання в іншому формулюванні: «Як ви вважаєте, наскільки ефективно органами влади України ведеться боротьба з корупцією?». 

Якщо у 2018 році 25% відповіли на це зпитання: «скоріше ефективно», то взимку 2022–2023 року — вже 50%.

«Тому ми можемо обережно припускати, що зараз думки українців щодо боротьби з корупцією більш оптимістичні, ніж були до широкомасштабного вторгнення (і порівняно з тим, що було до Революції гідності)», — кажуть соціологи. 

Тих, хто вважає, що Україна дійсно робить спроби боротися з корупцією, стає менше із заходу на схід. Більшість позитивно оцінює ситуацію з корупцією в усіх регіонах, крім сходу: 65% на заході, 60% у центрі, 53% на півдні. На сході натомість трохи більше тих, хто негативно оцінює ситуацію — 49% проти 45%.

Також КМІС помітив, що готовність до територіальних поступок корелюється з тим, як люди оцінюють боротьбу з корупцією в Україні. Зокрема, серед тих, хто негативно оцінив ситуацію з корупцією, 25% готові до територіальних поступок. А серед тих, хто бачать позитивні зрушення, — лише 4%. 

Водночас навіть ті, хто критично сприймає ситуацію з корупцією, переважною більшістю (66%) виступають проти територіальних поступок (серед тих, хто позитивно оцінює ситуацію, — 88% проти поступок). 

Дослідження проходило 29 вересня — 9 жовтня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старшими) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%, 1,5% — для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Нагадаємо, 11 вересня КМІС оприлюднив результати дослідження, які показали, що 77,6% громадян покладають відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях на президента Володимира Зеленського. 18% не вважають, що глава держави несе за це пряму відповідальність.

Водночас соціологи пояснили: те, що більшість українців покладають відповідальність за корупцію в державі на Володимира Зеленського, не означає, що вони вважають президента причетним до цієї корупції, а радше відображає відчутний запит людей на боротьбу з корупцією. 

При цьому, як свідчать соціологічні дослідження, 55% українців вважають, що іноземні партнери мають надавати військову допомогу Україні за умови ефективної боротьби з корупцією.

При цьому більшість українців не підтримує табу на критику влади за неефективність у боротьбі з корупцією.

• Читайте також: Українці відзначають покращення у боротьбі з корупцією, але вважають її другою після війни проблемою країни

Фото: Getty Images