У понеділок, 24 травня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав зміни до законодавства про ЗМІ та масові акції, які суттєво обмежують діяльність журналістів та опозиційних партій.

Як повідомляє державне агентство БелТА, зміни до закону про ЗМІ передбачають:

• Розширення переліку інформації, яку заборонено розповсюджувати у ЗМІ та на Інтернет-ресурсах;
• Заборону на розміщення результатів опитувань громадської думки, пов’язаних із соціально-політичною ситуацією, проведених без необхідної акредитації;
• Також не дозволяється розміщувати гіперпосилання на повідомлення, поширення яких заборонено;
• Генеральний прокурор, регіональна прокуратура та місто Мінськ мають право обмежувати доступ до Інтернет-ресурсів та Інтернет-видань, що поширюють інформацію, спрямовану на «сприяння екстремістській діяльності», а також іншу інформацію, поширення якої може «нашкодити національним інтересам»
• Випадки обмеження доступу до Інтернет-ресурсів та припинення публікації засобів масової інформації доповнюються такими підставами, як рішення Міжвідомчої комісії з питань інформаційної безпеки про існування інформаційних повідомлень, поширення яких може завдати шкоди національним інтересам;
• Разом із рішенням суду випуск ЗМІ може бути зупинений рішенням Міністерства інформації, наприклад, у разі винесення двох або більше письмових попереджень юридичній особі, на яку покладено функції редакції ЗМІ або засновника ЗМІ;
• Передбачаються заходи, спрямовані на мінімізацію іноземного впливу на білоруський інформаційний ринок. Незалежно від часу створення засобів масової інформації їх засновниками не можуть бути іноземні юридичні особи, іноземні громадяни та особи без громадянства, а також юридичні особи з іноземною участю;
• Передбачена можливість позбавлення журналіста акредитації, якщо він або юридична особа, яка функціонує в редакції, порушує процедуру акредитації або поширює інформацію, що не відповідає дійсності та не порочить ділову репутацію організації;
• Відтепер можна обмежити доступ до дзеркала Інтернет-ресурсу, доступ до якого обмежений.

Основні положення закону набирають чинності через місяць після його офіційного опублікування.

Олександр Лукашенко також підписав закон про внесення змін до законодавства про масові заходи, ці зміни передбачають:

• Процедура повідомлення про організацію масових заходів скасовується; 
• Після набрання чинності закону усі масові заходи повинні проводитися лише з дозволу місцевої влади;
• Забороняється збирати, отримувати та використовувати гроші та інше майно, надавати послуги з відшкодування витрат у результаті притягнення до відповідальності за порушення порядку проведення масових заходів; 
• Вводиться заборона на висвітлення в режимі реального часу масових заходів, що проводяться з порушенням певного порядку, з метою їх «популяризації». Ця заборона стосуватиметься і журналістів;
• Журналістам забороняється виконувати обов'язки організаторів або учасників масових заходів;
• Місцеві органи влади та правоохоронні органи мають право призупинити функціонування інфраструктури (об’єкти торгівлі, об’єкти громадського харчування, транспорт, ярмарки, організації всіх форм власності) у місцях проведення масових заходів та на маршрутах їх учасників;
• Вводиться відповідальність політичних партій та громадських об'єднань за публічні заклики їх керівників та членів щодо організації та проведення масового заходу до отримання дозволу.

Основні положення закону набирають чинності через місяць після його офіційного опублікування.

23 травня 2021 року білоруські спецслужби захопили опозиційного журналіста Романа Протасевича, який перебував на борту літака Ryanair (рейс з Афін до Вільнюса).

Літак здійснив посадку у Мінську через неправдиве повідомлення влади Білорусі про вибухівку на борту лайнера. Для супроводу авіалайнера в небо було піднято винищувач МіГ-29. За даними ЗМІ, команду прийняти літак в Мінську дав особисто Олександр Лукашенко. Після приземлення силовики одразу затримали Протасевича. Під час огляду літака повідомлення про мінування не підтвердилось.

Всі подробиці спецоперації влади Білорусі із затримання Романа Протасевича, яку світ назвав «шокуючим актом тероризму», читайте тут.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. ЦВК оголосила переможцем Олександра Лукашенка, тоді як за даними опозиційних екзитполів перемогла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Західні країни відмовились визнати Лукашенка переможцем виборів. Тихановська наразі перебуває за межами Білорусі. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси. 

У 2020 році репресії щодо ЗМІ сягнули максимуму після виборів 9 серпня. Було зафіксовано 480 затримань співробітників ЗМІ, з них 97 випадків завершилися адміністративними арештами, щонайменше 62 журналіста зазнали насильства під час професійної діяльності після виборів, причому багато з цих випадків підпадають під визначення «тортури», щонайменше в 3-х випадках журналісти отримали вогнепальні поранення.

18 травня 2021 року влада Білорусі розпочала новий наступ на свободу слова у країні. Зокрема, правоохоронці провели масштабні обшуки в мінському і регіональних офісах найбільшого медіапорталу Tut.by, обшуки також проводились вдома у головного редактора Марини Золотової, редакторів і журналістів. На території Білорусі сайт видання заблокований.

Проти керівництва «Тут Бай Медіа» порушили кримінальну справу за ч.2 ст.243 (ухилення від сплати сум податків і зборів в особливо великому розмірі). Максимальна санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до семи років. 

Фото: Радіо Свобода