Рада зі свободи слова не вбачає у санкціях загрози свободі слова, але закликає СБУ роз’яснити підстави

Рада зі свободи слова не вбачає у санкціях загрози свободі слова, але закликає СБУ роз’яснити підстави

3 Лютого 2021
3308
3 Лютого 2021
22:32

Рада зі свободи слова не вбачає у санкціях загрози свободі слова, але закликає СБУ роз’яснити підстави

3308
Якщо це допустимо з точки зору національної безпеки, Рада закликає СБУ невідкладно оприлюднити обґрунтування щодо встановлених фактів здійснення терористичної діяльності.
Рада зі свободи слова не вбачає у санкціях загрози свободі слова, але закликає СБУ роз’яснити підстави
Рада зі свободи слова не вбачає у санкціях загрози свободі слова, але закликає СБУ роз’яснити підстави

Як повідомив «Детектору медіа» секретар Ради при президентові Вадим Міський, орган екстрено зустрівся у онлайн-режимі у зв'язку з резонансом, що виник після рішення РНБО про санкції стосовно телеканалів ZIK, NewsOne та «112 Україна». Члени Ради докладно вивчили різні позиції стосовно цього питання та ухвалили рішення більшістю голосів, кілька з членів Ради надали свої окремі думки — дехто як додаток до голосу «за» заяву, дехто утримавшись при голосуванні, при цьому був лише один голос проти.

«Детектор медіа» наводить повний текст заяви Ради та окремі думки:

Заява Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України щодо рішення про санкції стосовно телеканалів «ZIK», «NewsOne» та «112 Україна»

 

Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України, в межах здійснення моніторингу стану забезпечення захисту свободи слова в Україні (відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Раду з питань свободи слова та захисту журналістів, затвердженого Указом Президента України №808/2019 від 06.11.2019), констатує, що рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.02.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затверджене Указом Президента України №43/2021, не можуть вважатися такими, що зачіпають таку фундаментальну цінність демократичного суспільства, як свободу слова. Відповідні рішення не вмотивовані редакційною політикою та контентом телеканалів, до яких застосовані санкції.

Відповідно до покладених на Раду повноважень щодо формування пропозицій щодо захисту інформаційного простору в інтересах інформаційної безпеки України (п. 2 Положення про Раду з питань свободи слова та захисту журналістів), звертаємо увагу, що санкції не є стягненням чи результатом притягнення до будь-якого виду відповідальності – це механізм обмежень «з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України» (пункт 1 статті 1 закону «Про санкції»). Відтак, необхідності у встановленні порушення в судовому порядку в цьому випадку не вимагається. У світлі статті 10 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує свободу вираження поглядів, важливо розуміти, оскільки таке право пов'язане з обов'язками і відповідальністю та може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві — зокрема в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам та ін. При цьому мають бути дотримані три умови: бути легітимними (визначеними в законі — у даному випадку, в законі «Про санкції»), переслідувати один із зазначених інтересів (наприклад, в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності) та бути необхідними в демократичному суспільстві.

Зважаючи на викладене вище, закликаємо не спекулювати питаннями свободи слова у цій ситуації. Водночас, у рішенні РНБО вказано, що підставою для їх прийняття стали пропозиції від Служби безпеки України, а отже матеріальна частина таких пропозицій має містити обґрунтування щодо встановлених фактів здійснення терористичної діяльності. Якщо це допустимо з точки зору національної безпеки, закликаємо Службу безпеки невідкладно оприлюднити таку інформацію.

Окрема думка Сергія Штурхецького: Підтримуючи заяву, закликаю журналістів звертати увагу на прозорість власності та фінансування медіа, в яких вони працюють, умови праці, наявність редакційної та трудової угод та усвідомлювати, що недотримання медіакомпаніями правил прозорості та стандартів обєктивності містить загрози для їхньої професійної діяльності. Також пропоную всім причетним до вітчизняного медійного процесу активізувати діяльність із саморегуляції медіа, адже дотримуватися Кодексу етики українського журналіста як гарантії професійної діяльності – це, насамперед, не наражати на ризик свою професійну репутацію.

Окрема думка Наталії Гуменюк: Підтримуючи заяву, звертаю увагу на різницю між конституційним правом громадян та журналістів на вільне вираження своїх поглядів й переконань та рішеннями держави, що стосуються діяльності політиків й фінансово-політичних груп, яких підозрюють у фінансуванні тероризму. В умовах існуючої політичної дискусії також висловлюю занепокоєння, аби такі рішення не використовувалися як аргументи для переслідування громадян та медіа через висловлювання тих, чи інших поглядів. Більш того – держава зобов’язана захищати безпеку кожного громадянина, який може зазнавати погроз і цькування через власні думки, переконання й висловлювання. Адже саме відсутність такого захисту для громадян стає тим інструментом, яким маніпулюють фінансово-політичні групи не задля захисту свободи слова та плюралізму, а заради власних інтересів.

Окрема думка Наталії Влащенко: Згідно з законом, санкції ми вводимо до тих, кого ми не можемо покарати в Україні — до нерезидентів. Це іноземні держави, іноземні суб'єкти господарювання, які знаходяться поза межами українських правоохоронних органів, органів, які відповідають за національну безпеку, і не можуть відповідати перед українським судом. Кожен, хто фінансує тероризм, має відповідати за законом. Тому хотілося б почути позицію правоохоронних органів України та СБУ».

Нагадаємо, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України — це консультативно-дорадчий орган, створений відповідно до указу президента № 808/2019. До складу ради входять 15 членів, обраних на установчих зборах: Вадим Міський (секретар Ради), Олександр Бурмагін, Наталія Влащенко, Ірина Городецька, Наталія Гуменюк, Діана Дуцик, Павло Єлізаров, Максим Кречетов, Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Людмила Писанко, Тетяна Попова, Сергій Томіленко, Тарас Шевченко, Сергій Штурхецький.

Раніше Рада з питань свободи слова засудила тиск на «Схеми» з боку Андрія Портнова, виступила з критикою законопроекту «Про дезінформацію», двічі рекомендувала владі пакети заходів щодо підтримки медіа під час карантину, частина з яких була врахована в ухваленому законі щодо підтримки креативних індустрій, рекомендувала ратифікувати Конвецію про доступ до офіційних документів, яка була згодом підтримана Верховною Радою України, а також розробила рекомендації щодо проведення пресконференцій перших осіб держави та організації журналістських пулів, а також закликала Нацполіцію вжити заходів для припинення торгівлі журналістськими посвідченнями.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3308
Читайте також
09.03.2021 13:19
Іра Рябоштан
«Детектор медіа»
1 650
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Гаспадiн Хiй
670 дн. тому
Зрада
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду