Деякі урядовці США підтримували реєстрацію проєкту «Крим.Реалії» іноземним агентом у Росії, щоб він почав працювати за російськими законами для окупованого Криму «як частини РФ». Про це 27 січня колишній президент «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода» Тед Ліпієн (очолював мовника в грудні-січні, в останні дні президентства Дональда Трампа) написав у колонці на Washington Examiner.

«Деякі люди всередині та за межами уряду США виступали за те, щоб "Радіо Свобода Європа / Радіо Свобода" відповідало новому каральному російському законодавству, націленому на цю торгову марку. Вони стверджували, що торгова марка повинна домовитися, щоб зареєструвати свій спеціальний проєкт новин про Крим як іноземного агента, щоб задовольнити всі нові російські юридичні вимоги. Ті ж особи також були готові позначити вміст кримських новин цієї торгової марки як вміст Росії, а не України. Вони говорили це неохоче, але іншого вибору не бачили», – розповів він.

Пан Ліпієн уточнив, що вони аргументували свою позицію тим, що «Радіо Свобода» змогло б легально продовжити працювати в Росії. «Я рішуче чинив опір тиску підкорятися шантажу з боку Кремля, призначеному для того, щоб змусити торгову марку визнати незаконну анексію президентом Росії Володимиром Путіним Криму, суверенної частини території України, яка зараз перебуває під російською окупацією», – сказав Тед Ліпієн.

Він розповів, що був готовий закрити бюро «Радіо Свобода» в Москві та висвітлювати події в РФ за її межами – за допомогою журналістів та волонтерів, які живуть в Росії. Пан Ліпієн додав, що також виступав проти цензурування програм «Радіо Свобода» на догоду Кремлю.

«Агентство США з глобальних ЗМІ, яке надає грантові кошти від Конгресу, дозволило Кремлю загнати себе в законодавчу пастку. Федеральне агентство та "Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода" вже витратили величезні суми грошей платників податків на дотримання нових російських законів, у кінцевому підсумку розроблених для того, щоб змусити торгову марку принизити себе, втратити свій авторитет і визнати анексію Криму Путіним. Якщо нова адміністрація Байдена не зможе переконати Кремль змінити свій репресивний закон про ЗМІ, що малоймовірно, враховуючи нещодавній арешт опозиціонера Олексія Навального, журналістів у Росії чекає небезпечне майбутнє», – вважає він.

Експрезидент «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода» закликав своїх наступників та адміністрацію новообраного президента США Джо Байдена не підкорятися шантажу господаря Кремля. «Підпорядкування шантажу Путіна знищить горду історичну спадщину "Радіо Свобода" та загрожуватиме її довірі та майбутньому», – резюмував він.

ДОПОВНЕНО: Заступник директора з питань ЗМІ та зв’язків з громадськістю RFE/RL Мартінс Званерс повідомив «Детектору медіа», що працівники «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода» не підтримують та відкидають вимогу РФ позначати контент «Крим.Реалії», відповідно до російського закону про «іноземних агентів». Він каже, що медіакорпорація відкидає будь-яку пропозицію будь-якої сторони, яка б визнавала незаконну анексію Криму Росією.

Кримський проєкт української служби «Радіо Свобода» «Крим.Реалії» запустили в березні 2014 року, одразу після окупації Росією Криму. На даний момент кримська команда «Радіо Свобода» працює над створенням трьох інформаційних сайтів російською, українською та кримськотатарською мовами; готує дві щотижневі телевізійні програми, а з вересня 2015 року спільно з «Українським радіо» запустила «Радіо Крим. Реалії». Радіо проєкту мовить на територію півострова 24/7, а програма телепроєкту виходить на українських телеканалах. Із 2017 року редакторкою телепрограм «Крим. Реалії» є медійниця Анжеліка Руденко, яка в інтерв'ю «Детектору медіа» розповіла про роботу проєкту. 

Як писав ДМ, 12 січня 2021 року Роскомнагляд склав перші вісім протоколів за статтею 19.34.1 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо ЗМІ, визнаних в Росії «іноземними агентами». Протоколи склали щодо медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та її проєктів, серед яких «Крим.Реалії». Їх передадуть до суду, який може накласти за кожне порушення штрафи до 500 тисяч рублів (до 189,5 тисяч гривень) на юридичну особу й до 50 тисяч (до 19 тисяч гривень) на посадову особу. Загальна сума санкцій за фінансові порушення, ймовірно, складе десятки мільйонів рублів.

Комітет захисту журналістів закликав російську владу скасувати закон про «іноземних агентів», щоб забезпечити місцевим та іноземним медіа вільну роботу, а також не штрафувати ЗМІ за нібито порушення цього закону.

Згодом стало відомо, що «Радіо Свобода» може припинити своє існування в Росії через тиск Кремля. Комітет Палати представників США із закордонних справ закликав Байдена у пріоритетному порядку відреагувати на такі загрози.

Нагадаємо, колишній журналіст «Голосу Америки» Теж Ліпієн був призначений президентом «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» наприкінці грудня 2020 року. Дейзі Сінделар, яка виконувала обов'язки президента РВЄ/РС з червня 2020 року, повернулася на посаду віцепрезидентки і головної редакторки мовника.

Відразу після інавгурації президент США Джо Байден провів кадрові перестановки в Агентстві США з глобальних медіа, що координує роботу американського міжнародного мовлення. Президент прийняв відставку глави USAGM Майкла Пека, призначеного на цю посаду в червні 2020 року Дональдом Трампом. Білий дім оголосив про призначення виконувачкою обов'язків голови Агентства програмну директорку «Голосу Америки» Келу Чао. 23 січня вона звільнила Теда Ліпієна. Змінилося також керівництво «Голосу Америки» та інших ЗМІ, які перебувають під опікою USAGM.

На фото Тед Ліпієн / Facebook