На цьому тижні блогери рефлексували з приводу повернення до України нацгвардійця Віталія Марківа, раніше засудженого в Італії за начебто вбивство італійського журналіста Андреа Рокеллі. Проукраїнські — зі стриманою радістю, проросійські — з відвертим розчаруванням. Приблизно так само, залежно від зовнішньополітичних уподобань, реагувала ютуберська спільнота й на обрання Джозефа Байдена президентом США.

Скажи, що ти думаєш про Марківа. Частина перша, проукраїнська: невинно засуджений досяг справедливості

Повернення в Україну нацгвардійця Віталія Марківа, бездоказово засудженого в Італії за начебто вбивство фотокореспондента Андреа Рокеллі в зоні бойових дій на Донбасі, можна вважати торжеством справедливості. Адже докази того, що саме українець застрелив італійця, були відверто притягнуті за вуха. Тож нині, здавалося б, за долю нацгвардійця можна лише порадіти.

Що, власне, і зробили блогери із проукраїнського пулу. Зокрема донеччанин Денис Казанський. Він певен, що в цій історії «украинское государство своего защитника не бросило», а «вменяемые граждане болели за Виталия Маркива». А от Росія, розповідає Казанський, «своїх» ще й як кидає. Як доказ він наводить інтерв’ю російського вербувальника Михайла Полинкова, який визнав, що окремі «захисники Донбасу», які поїхали туди безпосередньо з Росії, не поділивши щось із місцевими, залишаються сидіти в тамтешніх в’язницях. І ними, підкреслює Казанцев, не цікавиться ні російська держава, ні окремі політики чи громадські діячі. «России плевать. Для нее этих людей там нет… Этим насрать на сотни своих людей», — резюмує блогер.

Рефлексував на події довкола Віталія Марківа й «речник» патріотично спрямованих ютуберів Сергій Стерненко. Звільнення нацгвардійця активіст назвав «чорним днем для російської пропаганди та її дитини — Анатолія Шарія». При цьому міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та президента Володимира Зеленського Стерненко звинувачує в намаганні відбілити власну репутацію. Нагадуючи, що в цей же час в Україні без доказів винуватості за ґратами сидить і ветеран війни на Донбасі Андрій Антоненко (Riffmaster). «Те, що Марків на волі, — дуже круто. Але Аваков усе ще чорт», — наполягає блогер.

Повернення Марківа відбулося саме завдяки Авакову, розповідав гість «Сокири Шоу» (що виходить на каналі «Демократична сокира» — політсили щирих симпатиків Петра Порошенка), речник розвідувальної спільноти InformNapalm Михайло Макарук. Міністр, мовляв, зробив на цьому потужну піар-кампанію, а частину лаврів переможця віддав президенту Зеленському. Звісно ж, нагадали блогери керівництву держави, що не гріх би задуматися над долею Антоненка, який і надалі залишається за ґратами.

Скажи, що ти думаєш про Марківа. Частина друга, проросійська: «урод, который поехал поубивать»

А що робилося у проросійському таборі блогерів? Правильно: тужіння за «випущеним убивцею». Насипанням пропаганди у вуха підписників займався не лише стовп проросійських меседжів у російськомовному сегменті ютубу Анатолій Шарій, але і його дружина Ольга. На її думку, Марків, маючи італійське громадянство, захотів «очень весело поехать в Украину: повоевать, поубивать и вернуться назад».

За особистим враженням дружини проросійського пропагандиста, звільнений нацгвардієць — «урод». Про це, мовляв, свідчать фото та відео, знайдені на його електронних носіях. За інформацією, яку активно «розганяє» саме родинне видання Шаріїв, на фото, знайдених у телефоні Марківа, були трупи людей, зняті, вірогідно, в зоні бойових дій. «Он решил, что он, гражданин Италии, олицетворяет весь украинский народ», — каже людина, чоловік якої, зареєструвавши в Україні політичну партію, багато років мешкає за кордоном, не маючи в нашій державі ані статусу підозрюваного, ані обвинуваченого. Дісталося в палкій промові Ольги Шарій і президенту Зеленському. Тільки, звісно ж, не за Антоненка, а за те, що глава держави, мовляв, «закрывает глаза на избиения своих людей».

А у блозі обличчя «Страни.ua» Олесі Медведєвої, присвяченому тому ж таки звільненню нацгвардійця, одразу щось пішло не так. Адже навіть вимовити прізвище воїна проросійська блогерка не змогла, вперто називаючи його «МаркИвом». Як і «колега по цеху», Медведєва чіпляється за фото, знайдені на носіях Віталія. Де, мовляв, «запечатлены моменты пыток», що дозволило італійській прокуратурі «предполагать, что Виталий склонен к садизму». Крім того, на погляд блогерки, «люди в сети уже гадают, какую улицу в Киеве назовут в честь Маркива?».

Про вибори, але не про місцеві українські

Само собою, не могли політичні блогери проігнорувати тему виборів президента Сполучених Штатів Америки. Де, за попередніми підрахунками, перемагає Джо Байден. Чого від нього чекати, намагався розібратися один із блогерів каналу «Цензор.нет» Богдан Буткевич. Він, зокрема, згадав скандал навколо американського політика через «плівки Деркача», дотичну до постаті Байдена телефонну розмову Зеленського і Трампа. Загалом, на думку Буткевича, «ця людина прекрасно вміє тримати удар… чітко і швидко триматися у просторі». А ще прихід Байдена до влади у США, мовляв, дуже не подобається керівництву Росії. Та «на Байдена сподівайся, але і сам не зівай», — підводить логічну для українців риску блогер.

Не обійшов стороною американську виборчу тему й автор «Итогов» на каналі «Кисельные берега» — колишній російський журналіст Євгеній Кисельов. «Таких выборов в США еще не было», — зазначає наднапружену передвиборчу гонитву у США медійник. Хоча й відзначає, що Дональд Трамп, розповідаючи про бажання судитися за голоси, «пока никаких веских доказательств не предъявил». Але, якщо справа дійде до розгляду у Верховному Суді США, припускає Кисельов, «нельзя исключить того, что эти судьи вынесут некое политическое решение в пользу действующего президента».

А от блогер та нардеп 8-го скликання від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко заявив, що про перемогу Байдена вже можна говорити «без будь-яких "але" чи "якби"». Бо американські ЗМІ, які, на думку блогера, «по 100 разів перевіряють інформацію», зробили такі заголовки. А сам Джозеф Байден, певен Сергій Лещенко, «буде сильним проукраїнським президентом». Що не дивно, враховуючи давні симпатії медійника до американського політичного діяча.