Потенційна відставка головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, переваги та недоліки закону про мобілізацію, а також міжнародна допомога Україні від західних партнерів були ключовими темами на порядку денному українських токшоу.

1 лютого, «Вже на часі», Прямий

З ведучими спілкувалися народні депутати: членкиня комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Марія Іонова («Європейська солідарність»), заступник члена постійної делегації в ПАРЄ Юрій Камельчук («Слуга народу»), нардеп восьмого скликання Віталій Сташук («Народний фронт»), колишній співробітник СБУ Іван Ступак, представник України при ЄС 2010–2015 років Костянтин Єлісєєв. Четверо чоловіків та одна жінка.

Відразу ж зайшлося про потенційну відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, чутки про яку ширилися останніми днями. Ведучі цитували західні видання на кшталт New York Times,  а також книжку журналіста Саймона Шустера  Showman, присвячену Володимиру Зеленському. Перше слово мав колишній співробітник СБУ Іван Ступак. Він казав, що змінювати головкома — право президента, але це «треба було прокомунікувати».

Ведуча Світлана Орловська додала, що «минулого року вже поставало це питання, і у західній пресі зазначалося про конфлікт військового та політичного керівництва», але й тоді не було реакції Зеленського. Нагадаємо, в листопаді 2023-го допис про нібито швидку відставку Валерія Залужного поширив нардеп від «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв, майже відразу спростувавши свою ж заяву.

У студії Прямого екснардеп Віталій Сташук сказав, що «конфлікт, очевидно, є». Бо, мовляв, є «депутатка, яка атакує Залужного» (прозорий натяк на тепер уже колишню  «слугу народу» Мар’яну Безуглу). Натомість представник монобільшості Юрій Камельчук, зазначивши, що ситуація була «неочікуваною для європейських колег», сказав, що через скандали суспільство відволікається від «жахливої нової версії закону про мобілізацію» (який парламентарі зрештою ухвалили в першому читанні). Депутатка від «Європейської солідарності» Марія Іонова додала, що «президент мав би зупинити ці розмови».

Далі говорили вже про згадувану гостем нову версію закону про мобілізацію, яка на момент етеру от-от мала бути розглянута в парламенті (і станом на 7 лютого прийнята в першому читанні). Найбільшим критиком ініціативи виступив саме Юрій Камельчук. Нардеп говорив, що «немає механізму змусити людину користуватися електронним кабінетом військовозобов’язаного», а ВЛК, мовляв, не завжди діє виправдано. Після того Камельчук, який раніше любив поширювати антивакцинаторські міфи, трохи занурився й у міфологію воєнного часу. Бо сказав, що «всі ТЦК має перевірити Мін’юст на предмет реєстрації». Це було схоже на відгомін поширеного в народі міфу: ТЦК, що прийшли на зміну військкоматам, є приватними структурами та роздавати повістки не мають права. Насправді ж робота терцентрів комплектування регламентується законом.

 Юрій Камельчук підозрює, що з ТЦК щось нечисто

Світлана Орловська в цей час переймалася, чи в результаті прийняття закону про мобілізацію «не кинуть 18-річних на фронт»? Марія Іонова наполягала на унормуванні можливостей демобілізації для тих, хто воює з перших днів повномасштабної війни. Ведучий програми Олександр Близнюк цікавився в гостей, чому в новій редакції законопроєкту залишили доволі жорсткі умови покарання ухилянтів? Юрій Камельчук відповів, що автори документа не знають, як мотивувати людей служити. Рецепт від нардепа: збільшити зарплатню воїнів на передовій до еквівалента 10 тисяч доларів.

Під кінець етеру «Вже на часі» йшлося про міжнародну допомогу Україні. Зокрема, про погодження траншу від Євросоюзу в розмірі 50 млрд доларів. Представник України при ЄС 2010‒2015 років Костянтин Єлісєєв, вийшовши на зв’язок, сказав, що 33 млрд з цих коштів є позикою. Згадував, що в європейських кулуарах обговорюють питання можливого конфлікту політичного та військового керівництва нашої держави. Ще говорив, що тепер Україна має чіткіше виконувати вимоги ЄС. Зокрема, боротися з корупцією, а також не намагатися «обмежувати діяльність народних депутатів».

За останню тезу вхопилася Світлана Орловська. Вона наголошувала, що це має бути «акцентом для наших політиків [...] дозволити безперешкодно працювати представникам усіх політсил України [...] навіть зі статусом п’ятого президента». Костянтин Єлісєєв відповів, що «всі перемовини починаються із запитань, чому є обмеження участі депутатів». Парламентарка Марія Іонова додала, що з її колег по фракції за кордон не випускали не тільки Порошенка, але й Ірину Геращенко. На міжнародні саміти, мовляв, їздять тільки представники монобільшості. «Слуга народу» Юрій Камельчук погодився: на міжнародній арені Україна має бути пропорційно презентована всіма парламентськими політсилами.

1 лютого, «Тема», ютуб-канал Наталі Мосейчук

Участь в етері взяли: посол України в Австрії (2014–2021) Олександр Щерба, історик, офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров, керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній, заступник командира 14-го полку ЗСУ, громадський діяч Євген Карась. Четверо чоловіків.

Наталія Мосейчук одразу вказала на зміни для глядачів: коментарі під трансляцією тепер доступні тільки підписникам каналу. Далі пішли до першої теми: потенційної відставки Валерія Залужного. Ведуча цитувала тематичний коментар речниці МЗС Росії Марії Захарової, котра назвала ситуацію «Санта-Барбарою». Мосейчук додала: «Я бачу, як ця кампанія несеться вже нашими інфузоріями».

Та розмова плавно перетекла в обговорення нинішньої Росії. Тарас Загородній, як робив це й на попередніх етерах «Теми», нагадував, що не треба недооцінювати росіян, а згодом додав, що Росія нині — це «православний Талібан». Олександр Щерба говорив, що тези кремлівської пропаганди поширюються і на Заході силами Ілона Маска чи Такера Карлсона.

Найбільше волю почуттям дав Євген Карась. Військовослужбовець назвав окупантів не фашистами, а «комуняками-ліваками». Які, мовляв, якщо здолають опір України, згодом підуть на країни Балтії. Європі від Євгена Карася теж дісталося. Гість казав, що «ми скоро здохнемо, а Європа нам вимоги висуває». Дипломат Олександр Щерба з цими словами не погодився.

Після нагадувань від глядачів етеру гості таки повернулися до можливої відставки головкома ЗСУ. Та були критичними не до потенційної ротації, а до тих, хто подібну інформацію затято поширює. Тут знову активним був Євген Карась, зазначивши, що «в основному порохоботи, типу, “давайте бунт, на Майдан”. Вони ж хочуть Залужного втягнути, щоб зробити якусь політичну кризу». Ще один представник ЗСУ у студії Олександр Алфьоров назвав підбурювачів протестних настроїв «мразями [...], які почали використовувати соціологію, щоб звести людей». А це, мовляв, «маніпуляції жлобського рівня».

 Євген Карась шукає заколотників бунту

Далі в етері показали фрагмент одного з нещодавніх інтерв’ю генпрокурора часів Порошенка Юрія Луценка, де той запевняв: Зеленський уже відіграв свою роль як президент, мають бути зміни. Наступником, мовляв, буде якраз Валерій Залужний. «Бентежить, що люди вже все порішали», — сказала Мосейчук. Дипломат Щерба додав: має враження, що вибори 2019 року і не закінчувалися.

Ведуча пробувала прогнозувати кадрові зміни у верхівці влади. Мовляв, чи може бути так, що Зеленський після закінчення п’ятирічної каденції передасть повноваження голові ВРУ Стефанчуку, а далі, шляхом голосувань, владу отримає Порошенко? Гостей така думка здивувала. Згодом Мосейчук додала: не всі в країні у захваті від Зеленського, але чи не скористаються внутрішніми чварами зовнішні вороги? Мовляв, он Путін якраз 12 лютого летить до Стамбула. Загородній сказав, що такий візит свідчить про те, що в російського диктатора «не все добре».

Дипломат Олександр Щерба говорив: навіть якщо Україну підштовхуватимуть до заморожування війни, наші захисники продовжать воювати. «Навіть якщо зупинимося на Житомирщині, ми не впадемо», — додав Євген Карась. Погодившись, що так зване перемир’я не вигідне Україні.

Далі в «Темі» обговорювали нещодавню статтю Валерія Залужного для CNN, де головнокомандувач ЗСУ поділився баченням подальшого перебігу війни. «Не вистачає моральних сигналів від влади, що треба воювать», — сказав військовослужбовець Карась. Потім додав, що «треба народжувати дітей і донатити», та закликав не вірити в те, що загарбники зможуть окупувати велику територію України. Привіт від Євгена Карася полетів і блогерам: ті, мовляв, «охрєнєлі», коли не хочуть розповідати про збори коштів на своїх сторінках.

Політичний коментатор Загородній додав, що маємо самі налагоджувати виробництво зброї, а не тільки сподіватися на партнерів. Наталя Мосейчук сказала, що аби українці не забували про війну, готова «стримити з лікарні імені Мечникова» у Дніпрі, куди, зокрема, доправляють поранених у бою українських воїнів.

Так українцям не забувати про війну чи мовчати про навколовоєнні події?

1 лютого, «Клуб УП», «Українська правда»

До етеру долучилися народна депутатка, голова Комітету з питань інтеграції до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), заступниця міністра оборони 2021–2023 років Ганна Маляр, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, колишній командир взводу батальйону «Айдар» Євген Дикий, політолог Володимир Фесенко, письменник Андрій Любка, правозахисниця Любов Галан. Разом троє чоловіків і чотири жінки.

Тут стартували з розгляду нової версії законопроєкту про мобілізацію Треба пошукати сам законопроект, лінк. Ексайдарівець Євген Дикий говорив, що документ «кастрували». Це, мовляв, закон про демобілізацію, який і досі не розв’язує питань набору до війська. На думку гостя, законопроєкт не регламентує відповідальності для ухилянтів. А тим, хто бачить документ занадто жорстким, порадив «про права розповідати окупантам».

Представниця «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе говорила, що законопроєкт містить корупційні ризики в частині бронювання людей, а довкола ініціативи, мовляв, є «жахлива комунікація держави». Тож фракція Порошенка нову редакцію проєкту на сесії не підтримає (так, зрештою, і сталося).

Правозахисниця Любов Галан, котра долучилася по відео, розповідала, що в новому документі не буде визначення «обмежено придатний». Нюанс коментував і Євген Дикий: мовляв, тепер вийде «одне з двох: або всі стануть придатними “Рембо”, або ж навпаки». Заступниця міністра оборони 2021–2023 років Ганна Маляр заперечила: на її погляд, ця пропозиція від Генштабу є логічною і зрозумілою.

 Євген Дикий не розуміє деяких нововведень закону про мобілізацію

Ідеальної комунікації довкола цього закону й не буде, міркував політолог Володимир Фесенко. Парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе говорила, що для звіту про це й не тільки до Верховної Ради має прийти президент Зеленський. Євген Дикий повідомляв, що такий законопроєкт про мобілізацію мали вносити на розгляд ще восени 2022-го, коли про мобілізацію в Росії оголосив Володимир Путін.

Та й загалом, на думку колишнього військового, «популярної мобілізації в історії не було». А без примусу не буде перемоги. На доказ гість навів історію «теплої та лампової» Української Народної Республіки, на яку понад 100 років тому пішли більшовики. Мовляв, тоді українці теж масово ухилялися від служби, через що радянська навала зрештою досягла успіху (цю ж історію наступного дня гість повторив і в етері проєкту «Центр прийняття рішень» на ISLND TV). Тож і нині, говорив Дикий, для України можлива або мобілізація, або окупація.

Потому до етеру долучився письменник і волонтер Андрій Любка, коментуючи ужгородську зустріч голови Офісу президента України Андрія Єрмака й очільника угорського МЗС Петра Сіярто, у якій гість теж брав участь. Любка назвав перемовини результативними. З цією думкою згодом не погодилася депутатка Климпуш-Цинцадзе.

Потому пройшлися статтею Валерія Залужного для CNN, а також говорили про транш від ЄС у сумі 50 млрд доларів, погоджений 1 лютого. Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, вийшовши на відеозв’язок, розповіла, що перші кошти в межах цього траншу Україна отримає вже в березні.

2 лютого, «Центр прийняття рішень», ISLND TV

Гостями проєкту були колишній командир взводу батальйону «Айдар» Євген Дикий, заступник командира 14-го полку ЗСУ Євген Карась, нардеп VIII скликання (ВО «Батьківщина»), військовослужбовець Ігор Луценко, блогер Сергій Грішин. Разом четверо чоловіків.

Спершу згадували про Ставку Верховного головнокомандувача, яку 2 лютого, в день етеру проєкту, проводив Володимир Зеленський. За інформацією окремих інсайдерів, на ній президент, імовірно, міг порушити питання звільнення Валерія Залужного. «Навіщо коментувати те, чого ти не знаєш», — сказав Євген Дикий про згадане засідання. «Немає документа — нема що обговорювати», — додав Сергій Грішин. Коментуючи далі можливу заміну головкома ЗСУ, екснардеп Ігор Луценко висловив думку, що «частина людей звикла споживати політизований продукт». Сподіваємося, в інших темах, не лише невигідних владі, «Ісландія» тепер теж чекатиме підтверджень перед коментарями.

Традиційно емоційним був і військовослужбовець Євген Карась. Коментуючи дописи, як він казав, «зрадофілів», для яких «усе погано, поганий президент», гість повторив тези, сказані напередодні в етері «Теми» на каналі Наталі Мосейчук. Про те, що «політикани хочуть державного перевороту», але чи стане від того легше «диванним батальйонам»? Ще додав, що «крайні течії нашої опозиції ставлять під сумнів наш демократичний устрій». А це, на думку гостя, часто збігається з російськими інформаційно-психологічними спецопераціями. Заборона сумніватися в демократії — це, щонайменше, цікавий підхід до демократії.

Колишній «айдарівець» Євген Дикий повів розмову трохи в інший бік: сказав, що в дискусіях навколо мобілізації помітний «водорозділ [...] на рівні “цивільна влада / армія”». Мовляв, «для захисту прав та свобод усіх треба тимчасово обмежити права та свободи групи людей» (натякаючи на військовозобов’язаних українців, які не хочуть служити у війську).

Посеред обговорення Євген Карась раптом згадав інший законопроєкт, який уже проголосували в парламенті, але досі не підписав президент. Мова про ЗП №10039, що спрощує військовим списання службового майна. Військовослужбовець сказав, що документ треба ввести в дію якнайшвидше, бо він, мовляв, суттєво спростить життя українським оборонцям.

Повернувшись до можливого зняття Залужного, ведучий Сергій Іванов назвав обговорення можливої кадрової ротації «спамом». Євген Карась сказав: висміювана багатьма публічними особами депутатка Мар’яна Безугла подекуди порушує у своїх дописах і «болючі питання для ЗСУ». Далі гість, як і напередодні в Мосейчук, ганив Євросоюз. Мовляв, нам дали «копієчки», а поставили Україні купу умов.

Колишній нардеп від ВО «Батьківщина», військовослужбовець Ігор Луценко говорив про президента України. Мовляв, Володимир Зеленський має «не бригадами командувати, а підприємствами та міністрами». Ще додав, що «президент занадто сильно поринув у міжнародну політику».

Та Євгена Карася вже годі було зупинити. Він емоційно розповідав про те, що «Євросоюз — це здихаюче свинство» (гості при цьому посміхалися), а зброю Україні західні партнери, мовляв, надають за залишковим принципом. І ту — доволі часто в поганому технічному стані. В якийсь момент не стерпів Євген Дикий, назвавши промову тезки спершу «парадом некомпетентності», а пізніше «типовим базаром для соцмереж». «Тут усі можуть висловлюватись [...], мені цікаво чути суб’єктивні думки», кілька разів вступився за гостя ведучий.

 Сергій Іванов за свободу слова. Але проти невигідного «спаму»

Законопроєкт про мобілізацію згадали й під завісу випуску. Ігор Луценко міркував, що потенційних призовників «лякають неадекватні командири». Євген Дикий говорив, що є понад 800 стандартів НАТО, і жодна армія Альянсу, мовляв, усі ці стандарти не впровадила.

Прокоментував гість і свої ж слова про те, що окремих ухилянтів зрештою можуть «зачистити поза межами правового поля». Ексайдарівець пояснив, що мав на увазі саме групи людей, які не просто не бажають служити, а подають це як чесноту, закидаючи військовим протизаконність дій. Мовляв, із такими людьми нещодавно мав конфлікт, тому й висловився на їхню адресу доволі різко. Хоча, вважає Дикий, цих осіб мають «абортувати» правоохоронці.