16:00
Вівторок, 30 Березня 2021

Двері як жертва протесту. Огляд політичних токшоу за 22‒26 березня 2021 року

3 368
Азаров переповідає фейкові «новини» окупантів, Мураєв захищає Росію від України, а до студії «Права на владу» принесли понівечені двері з Офісу президента.
Двері як жертва протесту. Огляд політичних токшоу за 22‒26 березня 2021 року
Двері як жертва протесту. Огляд політичних токшоу за 22‒26 березня 2021 року

Акція на підтримку активіста Сергія Стерненка наробила стільки галасу, що майже в кожному токшоу тижня про неї згадували. Тема витіснила навіть епідемію коронавірусної хвороби. При цьому якісного обговорення майже не вийшло: дискусії тонули у суперечках та маніпуляціях.

22 березня, «Свобода слова», ICTV

Прийшли заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, народні депутати: лідери фракції «Голос» Ярослав Железняк та «Слуга народу» — Олександр Корнієнко, нардеп Ахтем Чийгоз («Європейська солідарність»), речник Мінської групи та позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович, голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, співорганізатор акції на підтримку Сергія Стерненка Олексій Ковжун. Разом сім гостей (шість чоловіків та одна жінка).

 

Говорили про акцію на підтримку Сергія Стерненка, що відбулася 20 березня під стінами Офісу президента. Обговорити намагалися як питання «хто винен?», так і «що робити?».

По першому пункту доповідав заступник Арсена Авакова. Антон Геращенко говорив, що завданням мітингувальників було «пролить кровь полицейских», та правоохоронці, мовляв, не дали цього зробити, натомість показавши «реальное лицо митингующих». Кому вигідно було розхитувати ситуацію? На думку Геращенка, «есть человек, которому выгодно делать так, чтобы было чем хуже, тем лучше. Это тот человек, который считает, что он несправедливо проиграл на прошлых выборах президента».

Вступився за «того человека» його соратник по фракції. Ахтем Чийгоз допитувався в заступника міністра, чому поліція не вжила превентивних заходів та чому, якщо в ситуації винен Порошенко, про це немає офіційної заяви МВС? Не почувши змістовної відповіді, нардеп із «Євросолідарності» перейшов в емоційнішу площину, говорячи, що нині правоохоронці стають «карательными органами».

Ледь не самими гаслами говорив співорганізатор акції Олексій Ковжун. За його словами, справа активіста — «придумана», і коли мовчать суди, «говорить вулиця». Лідер партії «Слуга народу» Корнієнко допитувався в Ковжуна, чи нормально, що під час акції палав тризуб на стіні Офісу президента? Той вдав, що нічого страшного не сталося, та сказав, що може зрозуміти мітингарів.

Подальший хід етеру був сповнений спроб учасників дискусії радше пропіаритися, аніж говорити по суті. Чийгоз згадав про «репресії влади» щодо депутатки від «ЄС» Софії Федини та волонтерки Марусі Звіробій (за образи у бік Зеленського), Железняк нагадував про нагальність судової реформи. Очільниця «Опори» Ольга Айвазовська, у свою чергу, переконувала, що 99% протестувальників під ОП «були мирними».

Речники влади у студії провадили спільні тези. Корнієнко та Арестович говорили, що протестувальники хочуть, аби президент порушив закон, натиснувши на суд у справі Стерненка. Спікер ТКГ додав, що мітингарі обстоюють права одеського активіста, забуваючи про іншого засудженого в цій справі Руслана Демчука. Ще Арестович нагадував, що противники вироку не заявляли про відвід судді, як немає і власної версії подій від самого Стерненка. Також позаштатний радник Єрмака згадував про «пул блогерів ЄС», які «створювали атмосферу» довкола протестної акції. Олексій Ковжун поміж словами Арестовича не забув згадати про скандал із матюками, у який речник ТКГ втрапив нещодавно.

23 березня, «Пульс», Перший незалежний

На «головне політичне токшоу країни» (чого, судячи з кількості переглядів на ютубі, не скажеш) першим гостем прийшов «топінсайдер» парламентських залаштунків (принаймні, так його позиціонують автори проєкту), партієць «Опозиційної платформи — За життя» Володимир Кацман. Та принесена ним «гаряча» інформація, як завжди, була розмитою. Наприклад, що 26 березня парламент має розглянути «некую постанову по субботним событиям». Ці події завсідник каналів Медведчука прив’язав до зовнішнього управління США. Мовляв, мітингарі написали на стінах ОП абревіатуру ACAB (All cops are bastards — «Усі копи — виродки»), яку американці використовують на своїх акціях.

Українці використовують ті ж гасла, що й американці. Збіг? Не думаю!

В обов’язковому блоці про «страхи в медицині» Кацман казав, що «Супрун все разрушила», «на масках кто-то заработал». Індійська вакцина CoviShield, мовляв, «несет в себе священные воды Ганга», а сподіватися краще на власний імунітет, ніж на щеплення чи маски.

Далі у студії навели результати опитування КМІС, згідно з якими вакцинуватися найближчим часом хочуть тільки 33% опитаних українців. Для згущення фарб ведучі нагадали про допис нардепа з монобільшості Дмитра Гуріна: він висловився за звільнення лікарів, які не бажають вакцинуватися. Володимир Кацман, своєю чергою, розповідав, що навіть у клініці Держуправління справами медики не хочуть щеплюватися індійським препаратом.

Детальніше про акцію на підтримку Стерненка у студії взявся говорити екснардеп різних скликань Віталій Журавський. Дії протестувальників під ОП той вважає ганьбою, бо сам, мовляв, «поважає інститут президента і символи держави». Як і Кацман, Журавський провів аналогію зі штурмом Капітолія прихильниками Трампа. Там, мовляв, винних покарали, а в нас «Зеленський не керує ситуацією в країні». За заворушеннями, вважає гість, «стоїть Порошенко та керівники “Голосу”», а протестувальників екснардеп вважає «гопотою». Сергій Стерненко, через якого в суботу й мітингували під ОП — «злочинець» та «суспільно небезпечний».

Далі — обов’язкова рубрика про вакцини. Віталій Журавський лаконічно озвучив базові меседжі для каналів Медведчука: індійський препарат, мовляв, сумнівний, а от російський Sputnik V — набагато безпечніший.

Справжніх майстрів пропагандистських гасел автори «Пульсу», як і годиться, притримали під завершення випуску. Першим із таких був нардеп від «ОПЗЖ» Ренат Кузьмін. Він сказав, що світ «испугали инфекции, и все страны отказались от гражданских прав и свобод». А насправді, мовляв, влада не має права обмежувати громадян, якщо в країні не війна чи надзвичайний стан. Вакцинацію в Україні депутат вважає «шоу», бо навіть влада, мовляв, «сама не привита» (про те, що першими у черзі на вакцинацію не лише в Україні, але й у світі — літні люди та медики, соратник Медведчука, вочевидь, не чув).

Маніпулював гість і на темі закриття телеканалів Медведчука. Навіть провів паралель: а що, якби такі дії вчинив Віктор Янукович? Ще, як і решта проросійських спікерів проєкту, вкотре бідкався, що «нет никаких доказательств» проросійської позиції тих медіа (насправді є тут і тут теж).

На гуртовий етер зійшлися народні депутати Анатолій Бурміч («ОПЗЖ»), Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»), депутат Харківської міськради Андрій Лесик («ОПЗЖ»), нардеп восьмого скликання Борислав Розенблат (колишній Блок Петра Порошенка), політичні коментатори Кирило Молчанов і Михайло Чаплига.

Представник «ОПЗЖ» Лесик згадував, що мітингарі «обоссали» Офіс президента. А екснардеп Розенблат вважає, що протестувальники «спаплюжили гідність держави», знову, як і Кацман та Журавський, порівнявши події зі штурмом американського Капітолію.

Були й теми, що «боліли» гостям персонально. Зокрема, Андрій Лесик перейшов на крик, обговорюючи судовий процес довкола проросійського коментатора каналів Медведчука Юрія Дудкіна. Та Лесика, свого часу підозрюваного в сепаратизмі, збурило не лише «затягування процесу», а й те, що прокурори, зважаючи на те, що Дудкін послуговується російською, зажадали залучити до засідань перекладача. «Он сидит за русский язык», — сказав Лесик.

Справжнім стовпом російської пропаганди у «Пульсі» став прем’єр-міністр часів Януковича Микола Азаров, якого вкотре долучили до етеру відеозв’язком. Для розкачки ведучий Павло Кужеєв згадав про санкції, запроваджені РНБО в тому числі і щодо Азарова. Його, зокрема, позбавили державних нагород. Гість прокоментував: такі дії — «издевательство, унижение», а всі нагороди — цілком заслужені.

Далі Микола Азаров повідав глядачам, як у зоні бойових дій представник української сторони, мовляв, зі снайперської гвинтівки застрелив 71-річного місцевого мешканця. Українські ж ЗМІ про це, мовляв, ні пари з вуст. На записі програми у ютубі не можна розібрати, як саме Азаров називає українського військового: на цих словах стається технічний збій. Збіг?

Азаров забув сказати, що ця «новина» потрапила в інфопростір від окупантів та поширюється російськими пропагандистськими ресурсами. Кужеєв навіть не подумав запитати, звідки в гостя ця інформація. Азаров знову говорив про «гражданский конфликт» в Україні та про начебто «расстрелы», від яких масово гинули діти Донбасу. Макет ведучого слухав гостя мовчки.

Потому Азаров навів дані невідомо ким проведеного соцопитування, що «больше 70% этой власти не доверяют». Тут уже прокинувся Кужеєв, несміливо поцікавившись, даними від кого оперує гість. Та задовольнився відповіддю «не называю их в целях безопасности».

Ще експрем’єр-утікач говорив, що Зеленський «ни одного обещания не выполнил» (це перебільшення), й бідкався через «развал стратегических отраслей» на прикладі відставки голови правління Укрзалізниці Володимира Жмака. Висновок Азарова був очікуваним: в Україні треба створити потужний опозиційний фронт і привести його до влади.

24 березня, «Токшоу №1», «Україна 24»

У студії та на зв’язку цього вечора були радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко, заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка, народні депутати Олександр Корнієнко (лідер партії), Олександр Качура, Роксолана Підласа, Олексій Устенко, Олена Шуляк («Слуга народу»), Юлія Клименко («Голос»), адвокат Сергія Стерненка Масі Найєм, екснардеп-регіонал Михайло Добкін, блогер Денис Казанський, депутат Київради Сергій Таран («Європейська солідарність»), учасник акції на підтримку Стерненка Роман Ратушний, міністр соцполітики уряду Гройсмана Андрій Рева, політичні коментатори Михайло Чаплига і Дмитро Співак, генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський. Разом 17 гостей (14 чоловіків і три жінок).

 

У першому блоці чубилися довкола акції підтримки Стерненка 20 березня, внаслідок якої Офіс президента начебто зазнав збитків на два мільйони гривень. На старті випуску на екран вивели відео, опубліковане заступником Авакова Геращенком, де були персональні дані людей, які ймовірно причетні до заворушень на Банковій. Один з учасників акції Роман Ратушний інформацію заперечив: мовляв, на відео посадовця — не він. Тож збирається позиватися до Антона Геращенка через неправомірне оприлюднення персональних даних.

Надалі дискусія пішла в тому ж руслі, що і розмова на «Свободі слова» 22 березня: провладні спікери апелювали до того, що учасники акції порушили закон, тоді як група підтримки активіста спрямовувала виступи в бік несправедливого вироку та нагальності судової реформи. Адвокат Стерненка Масі Найєм говорив, що на акції виходять «молоді люди, які вірять в Україну», та що сказати своє слово має президент. Депутати з монобільшості Корнієнко та Качура допитувалися, чи означає це, що Зеленський має особисто тиснути на суд, аби Сергія Стерненка відпустили.

Депутат Київради від «ЄС» Сергій Таран, як і решта представників партії Порошенка на інших ефірах, намагався втиснути в коротку промову всі штабні заготовки. Тому, крім «правосуддя для своїх», глядачі вкотре слухали про «велике крадівництво» та Зеленського в «Буковелі». Йому опонував Михайло Добкін: закликав владу порушити справи щодо Кузні на Рибальському, купівлі Прямого чи Укроборонпрому. Додавши, що «Стерненко — преступник… я так вижу».

У дискусію про оприлюднення Геращенком особистих даних мітингарів втрутився ведучий шоу Василь Голованов — нагадав, що й сам Сергій Стерненко після запровадження санкцій РНБО проти телеканалів Медведчука просив підписників допомогти «створити реєстр всіх, хто допомагав вести проти нас інформаційну війну, та поширити ці дані серед широкого загалу». Масі Найєм парирував тим, що активіст — не держслужбовець.

Адвокат Стерненка висловив переконання, що свастику на будівлі Офісу президента малювали не мітингарі. А ще говорив, що якби внаслідок використання балончиків із фарбою чи фаєрів учасники акції травмувалися б, за це повинні були би відповідати працівники поліції, які не забезпечили безпеку присутніх. Олександр Качура казав, що такі акції підігрують російській пропаганді, а Михайло Добкін — що влада зробила «страну для избранных», де правопорушників «умовляють» більше так не робити.

У другому блоці зайшлося про пенсії. Автори показали сюжет про бабусю, яка постраждала від квартирних аферистів (та до чого тут соцвиплати?), а гості, як і в першій частині «Токшоу №1», розділилися на два гурти. У першому представники влади переконували, що влада працює над збільшенням соцвиплат. У другому можновладців звинувачували політкоментатори з орбіти Медведчука та представники Порошенка. Слова ведучого на старті блоку, що «люди очікують у студії не собачих боїв, а відповідей, коли вони будуть жити, а не виживати», немов зурочили ефір: у подальшій дискусії зовсім не було конструктиву. А от криків та взаємних звинувачень — так багато, що Голованов натиснув «червону кнопку» для блокування студійних петличок разів зо двадцять.

Опоненти влади обрали три тактики: міністр соцполітики часів Гройсмана Андрій Рева піарив досягнення власної каденції; політкоментатор Дмитро Співак сипав цифрами з неназваних джерел; Михайло Чаплига просто кричав на присутніх «слуг народу».

Чи не єдиною конкретикою у блоці стали слова ведучого, що одному з учасників мітингу на захист Стерненка — активісту Ратушному, який щойно залишив студію, — вручили підозру. Та вже за кілька хвилин у програмі стояв галас, коли поділитися баченням розвитку «Укрпошти» намагався її очільник Ігор Смілянський. «Гості сміються, але не з жартів», — сумно констатував Василь Голованов. І цей заклик авторам проєкту варто сприймати як інструкцію до дій. Коли тригодинний етер складається зі сварок, внаслідок яких гостям вимикають мікрофони, навряд чи можна говорити про конструктив і хоч якусь користь для глядачів. Можливо, спробувати поміняти  традиційний набір спікерів хоч раз?

25 березня, «Право на владу», «1+1»

У програмі говорили заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, заступник голови Нацполіції Олександр Фацевич, співорганізатор акції протесту під Офісом президента Олексій Ковжун, народні депутати Микита Потураєв («Слуга народу»), Олександр Дубінський (позафракційний), Микола Княжицький («Європейська солідарність»), голова фракції «Голос» Ярослав Железняк, гендиректор інформагентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко, генерал-майор СБУ, експерт із питань державної безпеки Василь Вовк, радник керівника Офісу президента Андрій Ляхович, позаштатні радники керівника ОП Тимофій Милованов і Олексій Арестович, правник Геннадій Друзенко, учасники акції протесту під Офісом президента Роман Сініцин і Влад Сорд, представник батальйону «Кривбас» Микола Колесник, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, Житомирський міський голова Сергій Сухомлин, в. о. очільника Харкова Ігор Терехов. Разом 19 гостей-чоловіків.

 

Левову частку етеру зайняло обговорення акції на підтримку активіста Сергія Стерненка, що відбулася під Офісом президента 20 березня. Любителька унаочнення Наталя Мосейчук розпочала програму, стоячи біля занесених до студії понівечених дверей з будівлі Офісу президента. На її думку, це «не символ, а жертва протестів. Слава Богу, не жива». Як пояснила згодом речниця президента Юлія Мендель, двері приїхали до студії коштом телеканалу, а 29 березня їх передадуть на реставрацію.

Подальша промова заступника міністра внутрішніх справ Антон Геращенка, по суті, повторювала сказане в етері ICTV. Мовляв, «целью организаторов было запугать народ Украины и законно избранную власть», «стены не дают сдачи».

Увімкнений у студію учасник мітингу Влад Сорд, якого за побиття шибок на будівлі ОП відправили під домашній арешт, говорив, що зі Стерненком навіть не знайомий, але не може терпіти несправедливості. На запитання зі студії, чи саме він бив скло на Банковій, ветеран сказав, що за порадою адвоката коментувати ситуацію не може. А людина на відео, на яке посилаються правоохоронці, «однаково схожа і на мене, і на Дзідзя». Антон Геращенко, схоже, вирішив відійти від ситуації, бо тут же заявив, що і сам має сумніви, чи був під дверима ОП саме Влад Сорд. Тому, мовляв, «нехай суд розбереться».

Далі прихильники Стерненка і протестних акцій запевняли, що на мітинг ходять мирні люди, які стоять за справедливість та судову реформу. А їхні опоненти від влади говорили, що протестувальники змушують Зеленського тиснути на суд (Потураєв) чи то «перейшли межу насилля» (Арестович).

Розмова ще дужче пожвавилася, коли ввімкнений до етеру представник батальйону «Кривбас» Микола Колесник сказав, що дуже хоче перевірити в реєстрі, чи справді відправлений під домашній арешт Влад Сорд нагороджений Орденом Богдана Хмельницького, як про це повідомили окремі ЗМІ. Також гість сумнівався в тому, що нагороду простому бійцю міг вручати особисто тодішній міністр оборони Валерій Гелетей. Колесник вважає, що згадуваний бійцем орден — «або біжутерія, або чужий». Пізніше представник батальйону «Кривбас» оприлюднив відповідь Офісу президента, в якій ідеться, що Владислав Гранецький-Стафійчук (справжнє ім’я ветерана) державними нагородами не нагороджувався.

Не вірить чоловік і в те, що Влад Сорд воював під Іловайськом. Пояснення учасника акції на підтримку Стерненка виглядали непереконливо. Той сказав, що критика на його адресу — розтиражований «вкид» із соцмереж, а воював, мовляв, «у багатьох місцях», у тому числі в Іловайську. Заперечив Влад Сорд і особисте вручення Ордену Богдана Хмельницького міністром Гелетеєм: мовляв, побратими сказали, що приходив «хтось схожий», а сам він, будучи пораненим, деталей не запам’ятав. Заступник голови Нацполіції Олександр Фацевич сказав, що такою відзнакою зазвичай нагороджує президент України, а не «якийсь посадовець». Антон Геращенко запитував, за що ветерана судив Новоайдарський суд у 2017 році. Владислав підтвердив: мав судимість за дезертирство. Адже тоді, не дочекавшись підписання рапорту, залишив місце служби, аби одружитися.

Час від часу ініціативу на себе брала Наталя Мосейчук. Зокрема, коли співорганізатор акції протесту Олексій Ковжун благав присутніх не займатися публічним обговоренням постаті ветерана війни, ведуча цікавилася, чи можна благати організаторів «не робити того, що ви робили на Банковій?». Бо, мовляв, так «кожна шваль» зможе сказати, що й на Майдані було те саме. Та ж таки Мосейчук порівнювала акцію під ОП із січневим штурмом Капітолія у США (так само про події говорили на тижні на каналах Медведчука та Ахметова).

Далі у студії навели результати опитування групи «Рейтинг», згідно з яким 65% опитаних вважають, що учасники акції мають прибрати наслідки самотужки або компенсувати збитки. «Якщо я вас пофарбую з балончика, ми далі продовжимо дискусію про суд?» — ледь не вдався до перформенсу щодо Ярослава Железняка Олексій Арестович. Железняк казав, що справа Стерненка розвалиться в апеляційному суді. Микита Потураєв — що, попри гасло «Аваков — чорт», правоохоронна система змінюється.

Наталія Мосейчук, якій не давала спокою тема українських Майданів, знову видала промову про неприпустимість «призначати хороших і поганих». Згадавши, як у 2004-му працювала на 5 каналі, який «Княжицький (нині — народний депутат від «ЄС») та Сівкович (екснардеп-регіонал) відбирали…, а ми протестували… А зараз він (Княжицький. — Авт.) з Петром Порошенком в одній команді». Як пов’язані між собою всі ці тези, ведуча не пояснила.

Відібрав 5 канал, а тепер усміхаєшся

Присутній у студії Микола Княжицький відреагував… усмішкою. Тепер зрозуміло, чому від Порошенка на етери найчастіше посилають Герасимова, Геращенко чи Гончаренка.

Очільник інформагенції «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко риторично цікавився, чи стане все добре в судовій системі, якщо завтра Стерненко та Антоненко вийдуть на свободу. Студійна дискусія часом народжувала ситуативні коаліції, про які ще місяць тому годі було й думати. Наприклад, позафракційний Олександр Дубінський говорив, що президент «сам благословил» ці протести, а тепер мовчить, Микола Княжицький був із цією думкою згоден.

Ситуація з епідемією та вакцинуванням, на обговорення якої відвели останні 40 хвилин «Права на владу», не викликала такого ажіотажу в студії. Спокійний, як двері до ОП, міністр Степанов традиційно вів про те, що ситуація — важка, але влада дає їй раду. Мовляв, на початку квітня до України має надійти нова партія вакцини CoviShield (експорт якої нині призупинений), а поки українців будуть щеплювати щойно завезеною китайською CoronaVac.

26 березня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

Участь у програмі взяли заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, народні депутати: лідери партій «Слуга народу» — Олександр Корнієнко та ВО «Батьківщина» — Юлія Тимошенко, лідер фракції «Голосу» Ярослав Железняк, співголови фракцій «Європейської солідарності» — Артур Герасимов та «Опозиційної платформи — За життя» — Юрій Бойко, Михайло Радуцький («Слуга народу»), перший президент України Леонід Кравчук, позаштатний радник голови Офісу президента, речник ТКГ Олексій Арестович, Дніпровський міський голова Борис Філатов, медики Катерина Булавінова та Наталія Виноград, активісти Роман Сініцин та Сергій Філімонов. Разом 15 гостей (12 чоловіків і три жінки).    

 

Стартували з теми, якої не планували: 26 березня внаслідок ворожого обстрілу біля населеного пункту Шуми загинули четверо українських військових. Очільник ТКГ Леонід Кравчук сказав, що це ставить під загрозу Мінський процес, тож безпековий підрозділ групи звернувся до ОБСЄ. Ще політик сказав, що українська сторона має розроблений спільно з Францією та Німеччиною план дій, який уже передали на розгляд Росії. Речник ТКГ Олексій Арестович додав, що через обстріл Зеленський планує переговори в Нормандському форматі для подальшого дотримання режиму припинення вогню. За його словами, це грубе порушення, але не зрив режиму тиші.

Цим він аж ніяк не переконав співголову фракції «Європейської солідарності» Артура Герасимова, який пройшовся партійними тезами про відведення військ, заборону аеророзвідки та вкотре бідкався, що Зеленський прямо не звинуватив в обстрілах Росію. Ще просував тезу політсили про негайне скликання РНБО. Арестович нагадав, що розведення військ почалося за Порошенка, а тематичне засідання РНБО не підтвердив, але й не заперечив.

Пропіаритися на сумній темі прагнула і лідерка ВО «Батьківщина», закликавши всіх політиків «бути єдиними, а не критикувати». Хоча в наступному блоці вже ганила владу за бездіяльність щодо боротьби проти коронавірусної епідемії.

Дуже сумну тему змінила просто сумна: ведучий нагадав, що у середу, 24 березня, в Україні 362 людей померли від ускладнень коронавірусної хвороби, а наступного дня рекорд був за інфікованими — 18 тис. 132 громадян. Оцінити ситуацію Шустер запросив… Юлію Тимошенко.

Вона розповіла про власну антиковідну постанову, яку, немов молитву, згадує на кожному ефірі, куди приходить. Ще, як і раніше, мовила, що Україна має всі можливості, аби розпочати виробляти власну вакцину. Міністр Степанов згодом кілька разів заперечив можливість швидко налагодити такий процес. Розпалений популістичною промовою, очільник Дніпра допитувався в Тимошенко, чи та вакцинувалася, й дістав раніше вже озвучену відповідь: у політикині ще є антитіла. Рятувати ситуацію взявся Леонід Кравчук. Сказав, що днями щепився й почувається нормально, наголосив, що не дозволяє собі коментувати якість вакцин, на відміну від інших політиків. Таке ж прохання до лідерів думок озвучив згодом і нардеп Михайло Радуцький.

Борис Філатов мертвою хваткою вчепився у Юлію Тимошенко, закликаючи ту не розповідати історії, а піти на щеплення. Та не здавалася: політики, мовляв — в останню чергу, а спершу народ.

Савік Шустер нагадав Максиму Степанову про випадки смерті нещодавно вакцинованих українців: військової та медичного працівника. Міністр запевнив: випадки сталися після вакцинації, але не внаслідок неї. Далі сказав, що нині Україна законтрактувала 14 мільйонів доз вакцин, а ще 8 мільйонів має отримати за програмою Covax.

Та досить компліментів, коли «Зеленський закатав усі гроші в асфальт», вакцин немає, а «недолуга влада» все завалила. Це улюблені тези Артура Герасимова, які соратник Порошенка вчергове повторив в ефірі. Та якщо глядачі могли розслабитися, розуміючи, що нічого нового топспікер «ЄС» не скаже, то Герасимов мав при собі й свіжі звинувачення. Виявляється, в поширенні ковіду, крім власне влади, винні… учасники проєкту «Ліга сміху»! Від такої заяви розгубився навіть ведучий. Дякувати Богу, що провладні гості не стали відповідати у схожому стилі та не згадали про вершкове масло від «Рошен». Лідер «Слуги народу» Корнієнко сказав, що заява Герасимова — «штанга», і закликав опонента вибачитися, почувши від Шустера «не просите его». Степанов же просив Герасимова, щоб лідер «ЄС» «не поливав брудом» CoviShield.

Коли все передбачив, але не подумав про «Лігу сміху»

Що «политики не имеют права рассуждать о качестве вакцин», зненацька сказав і співголова фракції «ОПЗЖ» Юрій Бойко. Хоча його однопартійці на каналі Медведчука, а часом і в новинах «Інтера», саме цим весь час і займаються — хвалять російську вакцину.

Далі говорили про акцію підтримки Сергія Стерненка, що відбулася на Банковій 20 березня. Як і в решті токшоу, де обговорювали цю тему, представники влади апелювали до того, що мітингарі порушили закон та навіть вдалися до наруги над державними символами.

Цікаву заяву зробив один з учасників суботнього мітингу Сергій Філімонов, якому днями вручили підозру за хуліганство. Те, що відбулося під Офісом президента, активіст назвав «мистецькою акцією». Лідер партії «Слуга народу» Корнієнко сказав, що такі «перформанси» призводять до зниження рівня підтримки Стерненка, посилаючись на свіже опитування групи «Рейтинг».

Олексій Арестович не вперше сказав, що «депутаты оппозиции одобряют то, что произошло». Якої саме опозиції, поспішив уточнити ведучий. Зі словами «сейчас и я взорву фаер» Шустер, іронічно поглядаючи на Артура Герасимова, попросив режисерів вивести на екран пряму мову Антона Геращенка із понеділкового випуску «Свободи слова» на ICTV. Заступник Авакова серед вигодонабувачів акції згадував «человека, который считает, что он несправедливо проиграл на прошлых выборах президента». «Фаєр», обіцяний Шустером, дійсно спалахнув: співголова фракції «ЄС» істерично кричав, що все сказане Геращенком — «брехня і фейки», провокація влади. Завершилася програма словами Юрія Бойка, що подібні акції «позорят страну».

26 березня, «П’ятниця. Вечір», «Наш»

У студії та на зв’язку були медійник Дмитро Гордон (соло), власник телеканалу, екснардеп Євгеній Мураєв, колишні парламентарі Кирило Куликов, Тарас Чорновіл, народні депутати Мар’яна Безугла, Євген Шевченко, Людмила Буймістер, Леся Забуранна («Слуга народу»), політтехнолог Дмитро Раїмов, речник ТКГ та позаштатний радник Андрія Єрмака Олексій Арестович, віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко, політкоментатори Сергій Биков, Олександр Лазарєв, письменник, учасник бойових дій Дмитро Вовнянко. Разом 14 гостей (11 чоловіків і три жінки).

 

Специфіка мовлення відверто проросійських каналів дозволяє навіть таким гостям, як Дмитро Гордон, виглядати українськими націоналістами. От і нині в сольному блоці проєкту «П’ятниця. Вечір» медійник активно відбивав проросійські нападки ведучих. Наприклад, захищав РНБО, яка, на думку ведучого Макса Назарова, може тиснути без суду і слідства. «Слава Богу. Мне это нравится», — парирував гість. Коли ж співведуча Анна Степанець називала санкційні рухи РНБО «вироком демократії», Гордон відповів, що це — «ход мужчины».

Говоримо Гордон, думаємо про пророцтва. Були такі й на цьому етері: гість прогнозував, що секретар РНБО Олексій Данилов може очолити Офіс президента. А ще захищав Данилова від звинувачень ведучих, що для нього «російська мова — це погано» (той говорив про інше).

Суперечка виникла і щодо Центру протидії дезінформації, який діятиме при Раді нацбезпеки та оборони. На думку Макса Назарова, центр буде «одним із елементів олігархічної пропаганди». Гордон закликав дочекатись, коли центр запрацює, й оцінювати результативність.

Було і про вакцинацію. Гість сказав, що у нього «нет желания вакцинироваться», «все вакцины несовершенны». Проте краще шкода від препарату, ніж від коронавірусної хвороби, тому Гордон «дождется Pfizer». Та й загалом щодо вакцинації закликав ведучих «задать вопрос спецам — Пальчевскому» (!), бо йому, мовляв, видніше (хоча експерт із нього — на любителя).

Гуртовий блок токшоу «П’ятниця. Вечір» традиційно побудували за хитрою схемою, коли загалом представників монобільшості у студії — багато, але їх ділять на групи в тематичних блоках, де вони незмінно залишаються в меншості проти проросійських гостей, об’єднаних із представниками минулої влади.

Так було й нині. У першому гуртовому блоці об’єктом критики стала «слуга народу» Мар’яна Безугла. Говорили, зокрема, про анексію Криму та чи були рушійною силою для окупантів так звані Харківські угоди, підписантами яких зараз займається РНБО. Макс Назаров завбачливо цікавився, а чи поверне Україна Росії гроші, які отримала внаслідок підписання документа. Безугла несміливо сказала, що втрати нашої держави від дій Росії незрівнянно більші.

Та ніхто не захистить Росію краще, ніж власник телеканалу «Наш» Євгеній Мураєв. Той твердив, що наймасштабнішу угоду Україна та Росія підписали 1997 року. Коли ж Безугла намагалася опонувати, її гуртом перекрикували ведучі проєкту. Критикував дії РНБО і проросійський колега депутатки по монобільшості Євген Шевченко.

Свій до свого по своє

Промова Шевченка традиційно майоріла фразами на кшталт, що 1991-го «Украина получила якобы суверенитет». А Олексій Данилов, мовляв, «не суддя», щоб робити висновки щодо підписантів Харківських угод.

За те, що Харківські угоди 2010 року, — це зрада державних інтересів, виступав політкоментатор Сергій Биков, чим провокував у студії крик та суперечки. Зокрема, чути було й заперечення від ведучих. Представник пропорошенківського пулу гостей, колишній нардеп-регіонал Тарас Чорновіл не забував, навіщо ходить на подібні токшоу: припускав, що колись Зеленський може стати для нього «більшим ворогом, ніж Путін». Євгеній Мураєв говорив Мар’яні Безуглій «чтоб разобраться, включить мозги» та що в депутатки «много пафоса и глупости». Ну добре, хоч «в дурдом» не відправляв, як Михайло Добкін.

У цей час заговорили про загибель чотирьох українських військових поблизу Шумів. Може, так Росія відповіла на тиск України на Азарова й Медведчука, цікавився Макс Назаров. А коли до розмови долучили речника Арестовича, ведучі, як і решту гостей, запитували його, чи не має Зеленський у цій ситуації зателефонувати Путіну? Арестович таку можливість не відкинув. Та Мураєв швидко вивів організаторів обстрілу на чисту воду. Мовляв, Росії, як і представникам «неподконтрольных территорий», це не вигідно. А от, мовляв, Зеленському, для посилення санкцій проти Росії — цілком. «Я это зафиксирую», — сказала Мар’яна Безугла.

Та Мураєва навряд чи обходила чиясь думка, крім власної. Тож далі він дійшов до того, що на повному серйозі цитував «указ» «народної міліції ДНР», яким бойовики дозволили самі собі «упреждающий огонь». А ще наполягав, що українська сторона має відмовитися від будь-яких спроб стріляти у відповідь. Відверто капітулянтські тези хором підтримували ведучі проєкту.

Згадали і про заяву секретаря РНБО про те, що «Донбас — російський наратив». Ведучий Назаров припустив, що таким чином сам Данилов «працює на Кремль». «Больше, чем украинцы, никто нас не разделяет», — підіграв «слуга народу» Євген Шевченко.

Наприкінці першого гуртового блоку Мураєв закликав опонентку Мар’яну Безуглу приходити частіше, адже та, мовляв, перебуває «на самом демократичном канале». На загальному плані студії в цей час з’явилася доволі символічна графіка.

Графічні дизайнери телеканалу — явно самокритичні люди

У другому блоці продовжили розмову про загиблих того дня українських воїнів. Павло Розенко кричав про необхідність терміново скликати РНБО, скаржився, що Зеленський не назвав Путіна винним в обстрілі, та стверджував, що миру за цієї влади ми не діждемося. Схоже, всі члени виборчого списку «ЄС» підписали зобов’язання, що змушує їх повторювати одні й ті самі штабні тези з усіх доступних майданчиків. Навіть статистику бойових втрат Розенко подавав із вигодою для попередньої влади. Якщо «слуга народу» Забуранна посилалася на кількість загиблих по роках, то Розенко зі «своїх джерел» оперував кількістю вбитих воїнів у березні кожного року, починаючи з 2018-го. При цьому звинувачував опонентку в маніпуляціях, вже за кілька фраз вигадавши, як Зеленський начебто «обіцяв зарплату по півтори тисячі доларів».

Рівень студійної дискусії яскраво підкреслив екснардеп, а нині проросійський політкоментатор Кирило Куликов. Просто під час програми гість щось монотонно жував. Критикував чинну владу у цей час колишній радник міністерки охорони здоров’я Мар’яни Скалецької Дмитро Раїмов. Він сказав, що Байден вважає Зеленського «плохим», та й загалом нинішній президент влаштовує тільки гурт «богатых людей» в Україні, хоча у світі стає «нерукопожатным». А ще не забув нагадати, що, попри проблеми у медицині, «президент ездил в Буковель».

Коли ж зайшлося про міністра охорони здоров’я Максима Степанова, представниця монобільшості Людмила Буймістер сказала, що постанова про його звільнення у парламенті є і «має достатньо підписів».

Токшоу, що не потрапили в огляд:

24 березня, «Український формат», Перший незалежний

У програмі були екснардеп-регіонал Михайло Добкін, енергетичний коментатор Андрій Гнатуш, політкоментатори Кирило Молчанов, Володимир Цибулько, Денис Ярославський, Михайло Чаплига, Ростислав Балабан, головний військовий прокурор 2014‒2019 років Анатолій Матіос, медійник і партієць «ОПЗЖ» Володимир Кацман, кандидатка медичних наук Валентина Маркевич, народні депутати Анатолій Бурмич і Юрій Павленко («Опозиційна платформа — За життя»). Разом 12 гостей (11 чоловіків, одна жінка).

26 березня, «Ехо України», Прямий

Програма, яку після хвороби нарешті знову почав вести Матвій Ганапольський, зібрала у студії народних депутатів Лесю Забуранну, Євгенію Кравчук («Слуга народу»), Сергія Шахова (група «Довіра»), політкоментаторів Валерія Івасюка, Валерія Димова, нардепів восьмого скликання Борислава Березу (позафракційний), Леоніда Ємця та Ігоря Лапіна («Народний фронт»), позаштатного радника керівника Офісу президента Тимофія Милованова. Тобто дев’ять гостей (сім чоловіків та дві жінки).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».



Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3368
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду