13:30
Середа, 10 Березня 2021

«ОПЗЖ» заперечує пандемію. Моніторинг токшоу 1‒5 березня 2021 року

4 001
Коронавірус не дотягує до пандемії, усі вакцини шкідливі, влада робила щеплення вітамінками. Як Росія намагається вбити українців.
«ОПЗЖ» заперечує пандемію. Моніторинг токшоу 1‒5 березня 2021 року
«ОПЗЖ» заперечує пандемію. Моніторинг токшоу 1‒5 березня 2021 року

«Свобода слова» (ICTV), 1 березня

 

«Свобода слова» присвятила ефір судовій реформі. В ICTV вийшла збалансована та насичена програма. Але, на жаль, занадто коротка, як для такої масштабної теми. Навряд чи глядачі встигли в ній розібратися.

На тошкшоу зібралися: Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України. Руслан Стефанчук, перший заступник голови Верховної Ради України. Єгор Чернєв, народний депутат, фракція партії «Слуга народу». Федір Веніславський, народний депутат, «Слуга народу», представник Президента в Конституційному Суді. Ярослав Железняк, народний депутат, голова фракції партії «Голос». Олексій Гончаренко, народний депутат, фракція партії «Європейська солідарність». Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. Ганна Маляр, голова Центру правових та кримінологічних досліджень. Загалом вісім гостей (сім чоловіків та одна жінка).

До того, як перейти до основної теми ефіру, «Свобода слова» поговорила про вакцинацію з Максимом Степановим. Міністр забився в таку глуху оборону, що в уже майже всі відповіді додавав звинувачення опонентів.

Олексія Гончаренка міністр назвав ковідним колаборантом. Ярослава Железняка звинуватив у підриві довіри до вакцинації. Також чиновників закидав опонентам хайп й «антивакцинальну вакханалію». Яка, до речі, справді має місце у виконанні Росії та медведчуківського ютуба. А от українські політики всього лише емоційно запитували у Степанова про темпи вакцинації. Міністр на програмі пообіцяв уже до кінця тижня робити по 10 тисяч щеплень на добу. Реальний показник станом на п’ятницю склав 3277. Але на нього, мабуть, звертають увагу лише колаборанти ковіду.

На питання ведучого, чому 42% медиків не готові вакцинуватися, Степанов навів лише одну конкретну причину: вони перехворіли й вакцинуються пізніше. Нагадаємо, що вакцинуватися після хвороби все одно можна та варто. На зауваження Ярослава Железняка, що на сайті МОЗ немає інформації навіть про місяць, коли різні громадяни зможуть отримати вакцину, Максим Степанов закликав подивитися інший документ. По-перше, справді, чому б не помістити таку інформацію прямо на спеціально для цього зроблений сайт? По-друге, ви колись пробували шукати потрібний PDF-файл на сторінці міністерства? По-третє, в ньому теж немає поділу вакцинації за місяцями. Також міністр стверджував, що результати тесту на коронавірус в Україні можна отримати за добу. А влітку МОЗ планує робити по 5 млн щеплень на місяць й дати всім доступ до вакцинації десь до листопада.

Будемо робити 5 мільйонів щеплень на місяць

Обговорення головної теми програми — судової реформи — вийшло цікавим, бо у студії був баланс компетентних думок. Віталій Шабунін звертав увагу на те, що судову владу не можна реформувати руками Вищої ради правосуддя, адже вона сама є частиною проблеми. Ба більше, це вже намагався зробити Петро Порошенко з буцімто нульовим результатом. Руслан Стефанчук та Федір Веніславський у відповідь посилалися на вимоги законодавства. Ганна Маляр дивилися на проблему під іншим кутом: варто думати не лише над механізмами призначення, а й над механізмами звільнення суддів.

Федір Веніславський також анонсував, що сумнозвісний Окружний адміністративний суд Києва суттєво втратить повноваження. У студії сперечалися про кадрові призначення в Конституційний Суд. І, звісно, обговорювали справи Стерненка й Татарова.

Віталій Шабунін раз за разом нагадував про несправедливість у цих двох провадженням. Та звинувачував особисто Володимира Зеленського у відмазуванні від відповідальності Олега Татарова, заступника голови Офісу президента. Дуже схожі закиди робив Олексій Гончаренко. Але представники влади нічого конкретного не відповіли. Єгор Чернєв демонстрував олімпійську гнучкість, ухиляючись від оцінки Татарова. Веніславський нагадував Гончаренку про судову систему попередників.

Крім того, представники влади прокоментували судове рішення у справі Стерненка. Єгор Чернєв заявив, що воно підозріло збігається в часі та медійно перевішує закриття проросійських каналів. Федір Веніславський звинуватив «політичних опонентів» у використанні справи для розхитування ситуації. Сподіваємося, це він про «ОПЗЖ», яке роками демонізує активіста.

Загалом, у «Свободи слова» вийшла детальна та часто конструктивна програма. Але через часові обмеження й тематичні відступи судову реформу так і не встигли розглянути комплексно.

«Пульс» («Перший залежний» чи як там його), 2 березня

 

Закритий, відкритий та знову закритий канал Медведчука продовжує деградувати в ютубі. Цього тижня на «Пульсі» виступали проти вакцинації й технологічного прогресу.

У печері тулилися: Ренат Кузьмін, Тетяна Плачкова, Віктор Чорний, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Андрій Лесик, депутат Харківської міської ради від «Опозиційної платформи — За життя». Микола Азаров, прем’єр-міністр Януковича, втікач від українського правосуддя. Анатолій Шарій, кремлівський проєкт. Дмитро Співак, ведучий Медведчука. Політичні коментатори: Ростислав Балабан, Кирило Молчанов, Дмитро Корнійчук. Загалом десять гостей (дев’ять чоловіків та одна жінка).

Першим гостем «Пульсу» став Анатолій Шарій. Імовірно, іспано-кремлівському блогеру просто найближче з ютуба на ютуб. А от в Україну Шарій поки не збирається: вигадав, що йому загрожує смерть. Власне, «терор» у нашій державі й був головною темою розмови із пропагандистом.

Шарій бідкався на якісь доноси, ненависть до інакодумців, заклики до вбивств, атмосферу несвободи, територію страху, переслідування дітей та інших розіп’ятих хлопчиків. Також лідер так званої партії Шарії стверджував, що опозиції в Україні не дають прийти до влади. І  якщо на наступних виборах «все оппозиционные силы отобьют», то «государственность не получилась». Нагадаємо «політику», що на минулих виборах у парламент пройшли одразу чотири опозиційних фракції. Це проєкт Шарія набрав 2%.

У перервах між «терором» блогер звертав увагу на інші українські проблеми. Розповідав, що після закриття каналів Медведчука західні політики повинні не подавати Зеленському руки. Порівнював українського президента з диктатором-убивцею. Обурювався арешту Юрія Дудкіна, мовляв, він же просто працював на російські канали. Узагалі, він публічно легімітизував анексію Криму. Але це природно, що Шарій уважає роботу на кремлівську пропаганду нормальною.

Також блогер хвалив канали Медведчука та «Наш», мовляв, у їхніх новинах є баланс. А от всі інші, хто називає Шарія «проросійським», — це, на думку гостя, не ЗМІ. Ще пропагандист сумнівався, чи справді Зеленський уколов собі вакцину (буцімто неякісну), а не якусь вітамінку. Ведучий Павло Кужеєв прогнозував, як українців «можуть через коліно загнати на вакцинацію». А закінчилося все закликом Шарія до європейців бути обережними з безвізом. Мовляв, в Україні нацисти й фейкові довідки про щеплення. Ну, якщо кордони не закрили після приїзду Шарія, то нічого гіршого Україна вже не імпортує.

З точки зору переглядів, було б логічно, якби колаб влаштували на каналі Шарія

Дмитро Співак вкотре заповнював ефір «Пульсу» шумом. Він розповідав про «затрахування України», вживав слово «суки», порівнював Нацраду з розстрільними сталінськими трійками. Але найвищою вершиною стало оце: «"Перший незалежний". Когда 100 журналистов собрались и говорят "мы создали канал". Мы внепартийные, мы одинаково удалены. У нас на площадке будут представители всех политических партий». Серйозно, канал купило ТОВ зі статутним капіталом у 100 гривень? Позапартійні засновники, які балотуються від «ОПЗЖ»? Рівновіддалені журналісти, що офіційно працюють на діючого народного депутата? Не збрехав Співак хіба що про представлення всіх партій. Точніше, канал Медведчука, можливо, й хотів би кликати різних політиків. Але поки що ходять лише від кума Путіна.

Крім того, Співак боровся проти технологічного прогресу. Зокрема, казав, що диджиталізація погано впливає на життя людей. І справді, якщо Путін не користується мобільним телефоном та інтернетом, то навіщо ведучим Медведчука? Також Путін досі не вакцинувався, тож і на каналах його кума намагалися дискредитувати вакцинацію. Так Дмитро Співак розповідав, що не повірив щепленню чиновників у прямому ефірі, що володіє з цього приводу певною інформацією і що скоро «правда вскроется». Казав, що ніхто, крім України, не називає Covishield вакциною. По-перше, це неправда. По-друге, формула Covishield ідентична AstraZeneca. Лякав, що у вакцини скоро закінчується термін придатності. Що буцімто проблемні й невикористані залишки німецьких вакцин можуть опинитися в Україні. Що від вакцинації на Одещині у перший день у кожного третього вже почалися «побочные серьезные эффекты». Через два дні цю інформацію заперечили на «Праві на владу». А поки Співак, звісно ж, піарив російський препарат.

Твій вираз обличчя, коли вакцина не російська

Ренат Кузьмін найгучніше виступав проти сучасних технологій. Зокрема, критикував запровадження сенсорної кнопки у Верховній Раді. Її треба буде тиснути разом зі звичайними кнопками («за»/«проти»/«утримався») протягом усього періоду підрахунку голосів. Одна людина не зможе зробити цього більш ніж на одному терміналі. Тож таким чином в Україні планують перемогти неперсональне голосування.

Проте народний депутат жалівся, що, аби натискати кнопку, «нужно иметь этот навык». Навик тиснути на кнопку?! Господи, та кого ж вони понабирали в «ОПЗЖ»? Переживав за людей з однією рукою, що не зможуть користуватися двома пристроями одночасно. Для них зроблять виняток. Стверджував, що нічого не заважає одному депутату натиснути кнопки за кілька колег. Ем, йому заважатимуть закони фізики (неможливість бути у двох місцях одночасно) та відстань між кнопками. Крім того, Кузьмін, здається, навіть за себе проголосувати не дуже може.

Ведучий Павло Кужеєв називав впровадження захисної технології соромом, мовляв, у Верховній Раді же мала бути еліта. Ренат Кузьмін казав, що таким чином усіх нардепів наче називають злочинцями. А парламент нагадує «колонию для малолетних преступников, подразделение для умственно отсталых». Ну що ж ви так про рідну партію? Так, члени «ОПЗЖ» голосували за дев’ятьох людей. І кнопкодавили ногою. І вигадали цілий пристрій для кнопкодавства. Але називати боротьбу з таким «колонией для умственно отсталых»  це вже жорстоко.

Крім кнопкодавства, Кузьмін також намагався захистити паперову бюрократію. Мовляв, раніше на всю нерухомість були папочки, а тепер інформація зберігається в комп’ютерах, де її буцімто можна легко змінити. Народний депутат прямо заявив, що диджиталізація проводиться з метою грабунку населення. Але ж папір теж легко змінити, чому б не використовувати одразу глиняні таблички? Також посланець Медведчука боявся, що через «суд у смартфоні» доступ до правосуддя не зможуть отримати люди без смартфонів чи інтернету. Мабуть, так само, як люди без смартфонів не можуть отримати доступ до банкінгу та розмов із близькими. Ведучі, звісно, промовчали, але колись хтось має поговорити з Кузьміним про його фобію електроніки.

Не обійшлося також без «свободи слова». Кузьмін жалівся: «Якобы борется вся цивилизованная Европа с российской пропагандой. Ну, боритесь с российской пропагандой. При чем тут телеканалы украинские?» При тому, що саме на начебто українських каналах Кузьмін розповідає про самозахист із боку російських «ЛДНР». Наступні кілька хвилин нардеп намагався довести, що значення слова «пропаганда» настільки розмите, що під нього підпадає й журналістика, й самопіар влади. Тож карати саме працівників Медведчука за неї лицемірно. Це маніпулятивний аргумент, адже проблема не в самій пропаганді чи її визначеннях. Проблема в тому, що NewsOne, ZIK та «112» інформаційно підтримували збройну агресію проти України. Також Кузьмін якось між іншим зарахував до «журналістів» проросійського політичного коментатора Юрія Дудкіна, якого нещодавно арештували. Щоби стати журналістом на каналах Медведчука, достатньо виправдати анексію Криму.

В інший час член «ОПЗЖ» просто підтримував імідж. Наприклад, стверджував, що коли населення вірило владі, його розстріляв Сталін. Розповідав, що влада готується до війни, а закриті канали виступали проти неї. По-перше, як когось має обурити посилення оборони?.. По-друге, канали Медведчука виступали не так проти війни, як проти незадоволення інтересів Росії. У фіналі Кузьмін критикував покращення умов перебування в СІЗО. Точніше, посланець Медведчука говорив щось про корупцію, тортури, тиск на в’язнів та терористичні методи керування державою.

Ренат Кузьмін формулює речення методом «палець у небо»

Групова частина дискусії була присвячена намаганню вбити українців. Студія «Пульсу» активно дискредитувала вакцини та вакцинацію.

Для початку гості спробували нівелювали ефект від публічного щеплення президента Зеленського. Андрій Лесик лише запитував, що могли насправді колоти лідеру держави. Ростислав Балабан прямо казав, що це постановка з глюкозою і на жодному кадрі не видно етикетки препарату. Віктор Чорний критикував президента, бо той вакцинувався індійським, буцімто ризикованим для життя, засобом. Дмитро Корнійчук теж сумнівався у справжності вакцинації. А також не розумів, навіщо Зеленський робив щеплення, якщо в нього ще мали лишитися антитіла після хвороби. Кирило Молчанов переконував глядачів, що індійському препарату не довіряють і люди не підуть на вакцинацію, поки «не привезуть щось більш менш нормальне».

Чимдалі страшнішим ставав треш у студії. Ростислав Балабан сам вигадав, що вакцинуватися мав би весь Кабмін, а потім сам вигадав причину, чому цього не сталося, — з такою кількістю людей не можна було би зробити «фотомонтаж». Далі коментатор вирішив, що вакцинація індійським засобом — це експеримент, за який доплачує сам виробник. На жаль, у постійного коментатора Медведчука так ніхто й не запитав, чи проживає цей виробник на Нібіру.

Найбільшу ахінею у студії ніс Віктор Чорний. Нардеп «ОПЗЖ» назвав пандемію Covid-19, через яку захворіло понад сто мільйонів людей на всіх континентах, «лжепандемією» та «ефімерним ковідом». На «думку» депутата, як для пандемії загинуло занадто мало людей. По-перше, пандемія визначається та проголошується за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я, а не якогось колишнього директора охоронної фірми. По-друге, станом на зараз коронавірус приблизно восьма найсмертельніша пандемія в історії. Чи «ОПЗЖ» мало 2,6 мільйона загиблих?

Далі — гірше. Чорний заявив, що деякі держави вирішили «зіграти» в коронавірус задля піару та грошей. А от Білорусь, наприклад, вирішила цього не робити. Ем, в Білорусі та Україні майже однаковий офіційний відсоток хворих — 3% від населення. Також Чорний розповідав про «рух» STOP Fake Pandemic, лякав глядачів примусовою вакцинаційною «удавкою» й казав, що не буде вакцинуватися за жодних умов. Царство йому еволюційне.

Треба більше смертей! БІЛЬШЕ!

Дмитро Корнійчук думав, що владі вигідна недовіра до вакцинації, бо вакцин немає. Кирило Молчанов заявляв, що держслужбовців можуть змусити щеплюватися, аби хоч на когось витратити вакцину. Віктор Чорний додав: «На ком-то поэкспериментировать». Андрій Лесик розповідав, що змінив ставлення до коронавірусу після хвороби батька, але все одно не відкинув теорії змови. І, незважаючи на все це, «ОПЗЖ» продовжувала рекламувати російську вакцину.

Якщо прямо, то поки Росія вбиває нас зброєю, російські канали схиляють українців до самогубства. Після року пандемії досі заперечувати її може або цілковитий ідіот (що, визнаємо, може бути правдою у випадку Чорного) або світовий диверсант. Ютуб-блог Медведчука спеціально зібрав в ефірі лише тих людей, які виступають проти вакцинації. Щеплення в принципі чи щеплення саме Covieshield — не важливо. Очевидним завданням програми було викликати у громадян страх перед процедурою. «Фотомонтаж», «удавка», «експерименти», «лжепандемія» — усе це гівно глядачам намагалися згодувати з тією ж метою, з якою на початку пандемії Росія критикувала карантинні заходи. Аби українці не захищали себе від вірусу та хворіли/помирали.

Закінчували ефір чергові півгодини з Миколою Азаровим. Ведучий Павло Кужеєв сказав, що дід у бігах «щовівторка знаходить час у своєму графіку, щоб донести аудиторії все те, що думає про життя-буття». Дивний у Медведчука бложик на ютубі, мабуть, тому в нього такі низькі перегляди. У своєму монолозі Азаров задавався питанням, чи взагалі хворів коронавірусом Зеленський? Казав, що в разі прийняття закону про колаборантів половина України буде колаборантами. Демонізував Сергія Стерненка. І захищав Юрія Дудкіна. Азаров переконував, що збіги позиції коментатора з російськими каналами — це не страшно, адже там, на відміну від «1+1», поширюють не лише «єрунду». Ще раз нагадаємо, що Дудкіна звинувачують не у збігові позицій із російськими каналами. А в державній зраді.

Узагалі, як не дивно, токшоу Медведчука протягом вечора дуже рідко згадувало рідного коментатора. Андрій Лесик кричав щось про захист Дудкіна як рідного сина. Кирило Молчанов стверджував, що так можна будь-чиї слова висмикнути з контексту й пред’явити державну зраду. А з вами є відео, де ви називаєте Крим «русской землей»? Також Лесик сказав, що Дудкін в ефірі каналів Медведчука говорив правду. На кшталт тієї, що Росія захистила Крим від української армії? А Кирило Молчанов прирівняв справу Шарія до справи Навального.

Радує лише одне: увесь цей жах — тепер проблема ютуба. І мережа вже заблокувала «112» пряму трансляцію.

«Право на владу» («1+1»), 4 березня

На «1+1» цього тижня вирішили зробити корисну справу й популяризувати вакцинацію. Селебритіз, лікарі та ведуча Наталія Мосейчук отримали щеплення прямо у студії. А в другій частині всі сварилися з Шуфричем про НАТО.

В ефірі вакцинувалися: Катерина Булавінова, Сергій Дубров, Олена Міхно, Віталій Соколов, Катерина Геля, Богдан Мельник, медики. Олександр Педан, шоумен. Руслана Лижичко, співачка. Сергій Конюшок, стронгмен. Також на програмі побували: Максим Степанов, міністр охорони здоров’я. Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Єгор Чернєв, народний депутат, «Слуга народу». Нестор Шуфрич, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка, «Європейська солідарність». Сергій Рахманін, народний депутат, «Голос». Сергій Рудик, народний депутат, депутатська група «За майбутнє». Леонід Кравчук, перший Президент України. Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014‒2019). Олександр Чалий, Надзвичайний і Повноважний Посол України. Гаррі Табах, трампіст, прихильник теорій змови, капітан першого рангу ВМС США у відставці. Загалом 20 гостей (14 чоловіків та 6 жінок).

Можна по-різному ставитися до «Права на владу», присутніх у студії людей чи щеплення поза чергою, але ідея популяризувати вакцинацію у прямому ефірі — чудова та необхідна. На фоні всього того дикунства, яке відбувається в соцмережах та на російських каналах, неймовірно приємно бачити, як люди спокійно сідають, отримують укол та радіють. Бо коронавірус позаду. При цьому особливо приємно, що процес ще й коментували.

Лікарі спростовували фейки про важку реакцію на вакцину; власним прикладом показували, що можна вакцинуватися після хвороби; заперечували, що влада змушує лікарів вакцинуватися; пояснювали глядачам, що отримувати щеплення варто в будь-якому віці та будь-який препаратом; ще раз і ще раз доводили, що вакцинація безпечна. Також на програмі пояснювали, як стати в чергу і як потім отримати другу порцію препарату. Імовірно, спікери й самі повторно зберуться в ефірі.

Загалом, ця частина токшоу працювала чудово. Селебритіз ставили наївні запитання з народу, лікарі відповідали. І при цьому вони всі вакцинувалися. Наталія Мосейчук продовжувала вести програму прямо, поки їй робили укол. Виглядало так, наче середньостатистичний член «За майбутнє» спричиняє для ефіру більше проблем, ніж повноцінне щеплення всіх спікерів.

Єдина проблема, яку все ж варто відзначити, — це Максим Степанов. Мабуть, акцію можна було би провести й без присутності міністра. Але він був на програмі й неминуче піарився. Наприклад, обзивав «колаборантами ковіду» своїх відсутніх на шоу критиків, які посміли помітити зірвані терміни вакцинації та інші проблеми МОЗ. Також міністр спрогнозував, що раніше літа-осені в Україні не буде комерційного ринку вакцин.

Олександр Педан після вакцинації

Друга частина програми була вже не така позитивна. «1+1» вирішив поговорити про шлях України в НАТО (давненько не було цієї теми), проте значна частина програми звелася до маніпуляцій Нестора Шуфрича.

Більшість гостей підтримувала шлях до Альянсу, але вказувала на проблеми. Леонід Кравчук розповів, що Україну на зорі незалежності не хотіли брати в НАТО через низьку підтримку ідеї з боку населення. Олександр Чалий пояснював, що через війну з Росією наше членство не відповідає стратегічним питанням безпеки НАТО. Сергій Рахманін казав, що Програму розширених можливостей Україні дали, аби ми не просили План дій щодо членства. Іванна Климпуш-Цинцадзе стверджувала, що актуальна судова реформа прямо суперечить нашому руху в НАТО. Найбільше оптимізму, мабуть, випромінював Павло Клімкін. Він спрогнозував членство України в Альянсі десь за десять років. Сергій Рахманін також нагадав, що ніхто не виконує всі стандарти НАТО, але чим більше ми робимо, тим кращими стаємо.

Нестор Шуфрич не виступав проти членства в Альянсі прямо, натомість намагався переконати глядачів, що цього ніколи не станеться. І використовував для цього спеціально провокативні аргументи, які мали б дестабілізувати нормальну дискусію.

Наприклад, член «ОПЗЖ» казав, що до НАТО належать ті країни, які останні п’ятсот років воювали з Україною та «викрадали наших жінок». А от «ті, хто їм весь час протистояв» (читай, Росія) ніколи не нападали на членів Альянсу першими. Так-так, це цілковитий абсурд, який Шуфрич несе вже не перший рік. Звісно ж, Росія нападала на членів НАТО: від Кримської війни до Четвертого поділу Польщі. Звісно ж, історичний бекґраунд — це не проблема для членства в Альянсі: там одночасно є Німеччина, Франція та Англія. Звісно ж, Росія теж була історичним ворогом України (радянська окупація чи ліквідація Запорізької Січі, наприклад) і, що значно важливіше, прямо зараз веде проти нас війну. Думаємо, Шуфрич це навіть розуміє, просто хоче розвести опонентів на емоції, замість фактів. Адже перемогти може лише в перших.

Схожий ефект мали спричинити розповіді про «позаблоковість» та «свій шлях» України. Які, щоправда, на історичних прикладах спростував Сергій Рахманін. І те, що реально спрацювало, — крики Шуфрича, наче він добився перемир’я у 2014 році, а Порошенко вирішив воювати і призвів до трагедії. Це чи не найпопулярніша брехня у виконанні «ОПЗЖ» і, по-хорошому, ведучі токшоу уже б мали бути готові її спростовувати. Не було ніякого перемир’я: бойовики збили український вертоліт, на якому загинули 9 людей. А також штурмували українські міста. Не просто так у слові «контрнаступ» є частина «контр».

Але свого медведчуківець досяг. Замість розмов про НАТО, Іванна Климпуш-Цинцадзе розповідала опоненту, що він несе відповідальність за вбивства на Майдані та війну. Шуфрич у відповідь героїзував себе. Далі Климпуш-Цинцадзе намагалася дискредитувати Шуфрича евакуацією Жириновського з Криму. Член «ОПЗЖ» розповідав уже цю історію. Ольга Стефанишина нагадувала, як Янукович кликав російську армію. Член «ОПЗЖ» брехав, що, за Януковича, 22 лютого 2014 року Крим був українським. По-перше, Крим і зараз український. По-друге, Росія роздає медалі «За «повернення» Криму» датовані 20 лютого.

Ведуча Наталія Мосейчук якось не активно повертала ці розмови до теми програми. Натомість вже зовсім відверто (і, якщо чесно, не по-журналістськи) знущалася із «ОПЗЖ». Ведуча казала, що партія противників НАТО мала б вимерти як мамонти. Запитувала в Шуфрича «Що ж ви несете?». Називала партію нардепа «Шото За життя». Леонід Кравчук у своєму фінальному виступі теж розкритикував «ОПЗЖ» за поїздки в Росію.

А от про шлях України в НАТО глядачі, на жаль, вкотре нічого проривного не почули.

«Ехо України» (Прямий), 5 березня

Матвій Ганапольський прихворів і цього вечора ефір замість нього проводив Валерій Калниш. Для глядачів це означало спокійнішу та конструктивнішу програму, під час якої ведучий нікого не посилав й не переривав дискусію своїми монологами. Аж сумно, адже Прямий обговорював санкції проти Коломойського.

В ефірі зібралися: Олексій Гончаренко та Олег Синютка, народні депутати, «Європейська солідарність». Людмила Буймістер, народна депутатка, «Слуга народу». Інна Совсун, народна депутатка, «Голос». Борислав Береза, екснардеп, позафракційний. Ігор Лапін, екснардеп, «Народний фронт». Олексій Якубін, політичний коментатор. Тарас Шамайда, співкоординатор «Простору свободи». Олександр Долженков, ексргіонал. Загалом дев’ять гостей (семеро чоловіків та дві жінки).

Зі зрозумілих причин ніхто у студії не знав, що означають санкції проти Коломойського і якими будуть їхні наслідки. Тож Прямому лишалося тільки гадати та нагадувати про зв’язки олігарха з президентом. Наприклад, Олексій Гончаренко казав, що Коломойський через Зеленського рейдернув країну. А Володимир Ар’єв на включенні розповідав, як на рахунок «Кварталу» буцімто вивели гроші з «Приватбанку».

У принципі, гості погодилися, що санкції США — це сигнал, на який тепер має відповісти українська влада. Але в деталях оцінки різнилися. Наприклад, Олексій Гончаренко казав, що такі санкції можна було накласти лише на представника влади й через США обрали період, коли Коломойський був очільником області. Ігор Лапін вирішив, що Штати поки не накладали економічних обмежень, аби на конфліктувати із Зеленським, якого олігарх привів до влади. Борислав Береза порівнював Зеленського з котом, якого привчають до лотка. Ведучий натякав, що Америка може допомагати президенту України відійти від Коломойського.

При цьому гості пропонували радикальні ідеї того, як саме влада має зреагувати на санкції. Борислав Береза, наприклад, хотів, аби людей Коломойського почали знімати з посад. Олексій Гончаренко називав варіант самовідставки Зеленського, але закликав хоча б до розслідування проти олігарха.

Несподівану (у тому числі для всіх присутніх) позицію висловила «слуга народу» Людмила Буймістер. Вона назвала санкції найкращою новиною дня. Заявила, що Кремль може поміняти ставку з Медведчука на Коломойського. Закликала до очищення фракції від людей олігарха. Пожалілася на людей Ігоря Валерійовича в енергетичній галузі, зокрема, Андрія Геруса. Підозрюємо, що ви вже здогадалися про підступ. Так, Людмила Буймістер — це одна з чотирьох депутатів, які за даними «Bihus.info», найактивніше діють в інтересах Ріната Ахметова.

Також у студію в цьому блоці на двадцять хвилин вмикався Матвій Ганапольський. Він сказав, що санкції можуть бути змовою Байдена із Зеленським. Вирішив, що США поставили президента України в незручну ситуацію, адже тепер громадяни переведуть погляд уже на його боротьбу з олігархами. А також боявся, що керівник держави ніяк не відреагує на сигнал США і провалить «іспит». Без невеликої дози Ганапольського ефір був би не повноцінним.

Тінь Ганапольського нависає над Прямим

Далі студія на сорок хвилин переключилися на мовне питання. У центрі обговорення знаходилися спроби окремих «слуг народу» скасувати штрафи за порушення закону про мову. На момент ефіру подіям виповнилося три тижні. Склад гостей доповнили Тарас Шамайда у студії (захищав мовний закон) та Олександр Долженков на включенні (свого часу звертався щодо нього в КСУ). Але нічого цікавого у цьому блоці не було. Шамайда спростовував міфи, які демонізують мовне законодавство. Долженков розповідав, що те пригнічує права російської. Також регіонал намагався привітати «чарівних жінок» із «комуністичним святом», але швидко зрозумів, що переплутав канали.

Борислав Береза звертав увагу на вимоги Венеційської комісії, які варто реалізувати, аби закінчити спекуляції з мовою. Також гості казали, що їхні російськомовні права не треба захищати. І згадували, як їх свого часу цькували за українську.

Фінал програми «Ехо України» присвятило оцінці уряду. І Валерій Калниш навіть намагався не дати гостям з’їхати у відвертий популізм. Але результат усе одно вийшов очікуваним. Ось, наприклад, пряма мова Олега Синютки: «Є інший показник, який показує всю нікчемність сьогоднішньої влади. Це рівень економічних свобод [...] Сьогодні країна номер остання в Європі за рівнем економічної свободи. Ми сьогодні 126-те місце займаємо…» А в часи Порошенка займали 147-ме. Також уряд критикували за нереалістичні обіцянки. Зате похвалили за диджиталізацію. Ігор Лапін ще обурився вакцинації співачки Руслани поза чергою.

Без Матвія Ганапольського у Прямого вийшов середньо нудний ефір. Тут, як і раніше, не було якоїсь проривної аналітики. Але, з іншого боку, не було й цілковитого трешу. Спокійна, зважена програма, де ведучий просто передає слово між гостями. Буває ж таке.

«П’ятниця. Вечір» («Наш»), 5 березня

Як і колеги з блогу Медведчука, пропагандисти Мураєва намагалися дискредитувати вакцинацію. Виходило в них, щоправда, не так добре, адже значну частину ефіру гості просто одночасно кричали.

Пропаганді сприяли: Олександр Ковальчук, Олексій Жмеренецький, Олексій Устенко, Юрій Камельчук, народні депутати, «Слуга народу». Олександр Качний та Анатолій Бурмін, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Антон Поляков, народний депутат, група «За майбутнє». Сергій Хлань, колишній народний депутат від Блоку Петра Порошенка. Валерія Заружко, колишня народна депутатка від Радикальної партії. Катерина Амосова, докторка медичних наук, професорка. Дмитро Співак, ведучий Медведчука. Політичні коментатори: Кирило Куликов, Тарас Чорновіл, Михайло Павлів, Валерій Димов, Валентин Гладких, Олена Дяченко. Загалом 17 гостей (14 чоловіків та три жінки).

Гостем стартового персонального інтерв’ю на каналі Євгенія Мураєва став Дмитро Співак. Живий вірус пустослів’я, поширення якого на все нові ефіри та канали стає неможливо пояснити. Більшість свого виступу коментатор присвятив боротьбі проти вакцинації. Але не раніше, ніж подарував ведучим букети, привітав їх із «праздником весны, любви та красоты» і звів ідею переосмислити 8 березня до «проблем сексуального характера». Добре, що у Співака таких проблем, судячи з усього, немає. Лише об’єктивація жінок.

Далі студія просто відпрацьовувала наративи тижня. Анна Степанець передала начебто питання глядачів — чим вакцинувався президент: фізрочином чи вітамінками? Співак відмовився називати Covieshield вакциною й обурився, що, взявши її, українські чиновники фактично визнали Україну державою третього світу. Потім ведуча та гість вже разом вирішили, що на українцях тестуватимуть вакцину. Крім того, коментатор знову лякав глядачів, що в індійського препарату скоро закінчується термін придатності. Казав, що щеплення в ефірі «Права на владу» було позбавленим сенсу. Рекламував російську вакцину. А ще, звісно, розповідав про зовнішнє управління.

Потім такий же треш розповідали вже у груповому форматі. Валерій Івасюк перенісся з Прямого, аби розповісти, що лідери держави мали б вакцинуватися лише тоді, коли безпечність вакцини була доведена. Переконував глядачів, що в України своя партія вакцини і якість цього ж препарату в інших країнах нічого не означає. А ще подарував ведучому Максу Назарову порівняння, що AstraZeneca — це «фіат», а ми використовуємо копію — «жигулі». Катерина Амосова сказала, що Сovishield для бомжів.

Олександр Качний жалівся, що від коронавірусу дуже низька смертність, а ми через нього змушуємо людей «колоть то, что в жизни нормальный человек не заставит своего ребенка заколоть». Потім від нього прозвучало «Слава богу», коли ведучі показували інфографіку низького рівня вакцинації в Україні. І врешті Качний прямо заявив: «Я против любой вакцины [...] Все, что вмешивается в ДНК — это все против человека». Таким чином ми вкотре дізналися, що члени «ОПЗЖ» бойкотують еволюцію (яка міцно пов’язана зі змінами ДНК). Не розуміють, що кажуть (вакцини не втручаються в ДНК). І тепер уже на каналі «Наш» намагаються вбити побільше українців. А то 27 тисяч загиблих — це для Росії ще малувата смертність.

Не втручайтеся в гени Качного. Йому нормально

На відміну від каналів Медведчука, на «Наш», на жаль, продовжують ходити представники влади. Але це закінчується лише криками та приниженнями. Олександр Ковальчук намагався спростувати слова Качного про вакцини, але почув про «заколебал» та «торговлю яичками». Тарас Чорновіл просив «слуг» заткнутися. Олена Дяченко кричала про IQ й темники. Варто визнати, що частково в цьому були винні самі представники влади. Як можна на каналі російських пропагандистів наводити в якості аргументу за вакцину слова іноземних посольств?

Частину цієї теми «Наш» виділив на те, аби звинуватити Україну в лицемірному ставленні до Росії. Ведучі раз за разом запитували, чому ми не купуємо вакцину, якщо торгуємо з агресором іншими речами? Макс Назаров намагався відбілити російську агресію, нагадуючи про буцімто розмови Порошенка з Путіним під час бойових дій. Ведуча Ангеліна Пичик прямо заявила, що війни немає. Принаймні оголошеної. А на обурення з боку гостей Макс Назаров відповів: «Не переконуйте у своїй політичній повістці, будь ласка, журналістів. Ми фактами говоримо». Нагадаємо, що раніше Назаров називав російський бойовиків стороною перемовин у ТКГ. «Факти» у Мураєва специфічні.

У другій частині програми, під модерацією Володимира Полуєва та Анни Степанець, гості сварилися про санкції проти Коломойського, зовнішній вплив та український уряд. Щось цікаве виділити дуже складно, адже чим ближче до кінця шоу, тим частіше спікери говорили одночасно.

Антон Поляков, зрозуміло, захищав рідного олігарха. Він стверджував, що санкції не справлять жодного ефекту, хіба що на Коломойського будуть «оказаны медийные атаки». Нагадаємо, що рік тому Поляков подав шість тисяч правок до антиколомойського закону. Юрій Камельчук наполягав, що це лише початок і влада буде боротися з олігархами. Розмова потроху переросла в дискусію про зовнішній вплив. Тут Валерій Димов намагався довести, що суб’єктність України після Революції гідності зросла, що, зрозуміло, призвело в ефірі до криків. Юрій Камельчук стверджував, що «ядерна зброя» України — це наші продукти. Фактор картопляного стримування.

Далі заговорили про Кабмін. Олексій Устенко хотів похвалити рідний уряд, але опоненти не дали. Анатолій Бурмін порадив «слузі», щоб побачити думку людей, зайти в «любой интернет». Інколи є враження, що в офісі «ОПЗЖ» все працює на пару. Валентин Гладких теж радше хвалив уряд Шмигаля. Як представник «Слово і діло», він сказав, що Кабмін задовільно виконує обіцянки й упорався з коронавірусом із вищим коефіцієнтом корисної дії (затрати до результатів), ніж провідні країни.

В останні двадцять хвилин ведучі вирішили пороздмухувати мовну тему: начебто у Львові музикантів побили за російськомовні пісні. Михайло Павлів із цього приводу навів дані 2008 року (!), згідно з якими 80 % українців у сім’ї розмовляють російською. Ем, у 2020 році їх було 36 %. Та заявив, що в Україні, за національністю, меншість українців. За переписом 2001 року, українців 77,8 %. Олексій Устенко сказав, що до історії з побиттям причетний молодіжний актив Порошенка. «Без Армавира нет русского мира [...] Это же раскалывание просто страны», заявив «слуга». Цікавий, звісно, поворот класичної теми. Але країну розколюють все ж не локальні побутові конфлікти, а роздмухування їх до державного рівня. Рятує лише те, що самому «Нашому» до державного рівня як Мураєву до впізнаваності.

Що отримали глядачі після перегляду п’ятигодинного токшоу? Інформацію про те, що будь-які вакцини погані. Війни немає. А в Україні проживає меншість українців. З кожним тижнем «Наш» усе більше нагадує порнопародію на закриті канали Медведчука.

«Свобода слова Савіка Шустера» («Україна»), 5 березня

На відміну від «Свободи слова» на ICTV, у студії Савіка Шустера не було жвавої збалансованої дискусії. Спочатку гості коротко пройшлися по санкціям проти Коломойського. А потім довго слухали піар влади.

На звіт завітали: Сергій Марченко, міністр фінансів України. Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України. Олексій Любченко, голова Державної податкової служби України. Павло Рябікін, голова Державної митної служби України. Дмитро Сенниченко, голова Фонду державного майна України. Данило Гетманцев, народний депутат, «Слуга народу», голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Юрій Бойко, співголова фракції партії «Опозиційна платформа — За життя». Олексій Гончаренко, народний депутат, «Європейська солідарність», член Комітету ВР України з питань бюджету. Іван Крулько, народний депутат, «Батьківщина». Ярослав Железняк, голова фракції партії «Голос». Ігор Палиця, голова партії «За майбутнє». Дмитро Олійник, голова Федерації роботодавців України. Оксана Згур'єва, голова ГО Help Business. Михайло Саакашвілі, голова Виконавчого комітету реформ, президент Грузії (2004‒2013). Загалом 14 гостей (13 чоловіків та одна жінка).

Саме по собі обговорення санкцій США проти Ігоря Коломойського на «Україні» було коротким на нудним. Данило Гетманцев казав, що «міфи» про зв’язки Зеленського та Коломойського давно спростовані. Олексій Гончаренко нагадував, як СБУ буцімто блокує експертизу по «Приватбанку». Говорили здебільшого ці двоє. Але «Свобода слова» все ж знайшла, чим порадувати глядачів.

Для початку у студію включався Олексій Гончарук. Якщо ви забули, це колишній прем’єр-міністр України. Шустер питав у нього, чи має Гончарук стосунок до санкцій. Політик загадково відповів, що не може відповісти. А також розповів, як боровся з олігархами. Та що в часи прем’єрства на нього ніхто не тиснув, бо всі знали, що в цьому немає сенсу. Можливо, Гончарук просто нічого не вирішував?

Ще веселішим учасником програми став Ігор Палиця. Давній бізнес-партнер Коломойського, який в ефірі заперечив, що він бізнес-партнер Коломойського. Натомість назвав себе другом олігарха. І намагався виправдати товариша: мовляв, той у 2014 році багато зробив для захисту держави; причини для санкцій якісь нелогічні; і, взагалі, де докази? Крім того, Палиця запропонував Шустеру розмістити у студії детектор брехні й ставити гостям одне запитання: «Ви у своєму житті: а) Хоть раз брали хабарі? б) Чи отримували ви відкати на державній посаді? в) Чи користувалися ви своїм службовим становищем?» Так, це три питання. І якщо говорити принаймні про службове становище, то Палиця вже відповів: «Я очень много времени провел в студии "Права на владу"».

Далі обговорення майже покинули «Свободу слова» й натомість почалися звіти чиновників з елементами «Поля чудес». Данило Гетманцев приніс у студію нелегально замовлений спирт. Михеїл Саакашвілі — пацюка на ім’я Корупція. І таке враження, що взагалі всі принесли слайди. У Романа Лещенка та Сергія Марченка вони були більш-менш стриманими. В Олексія Любченка страшненькими. А от у Саакашвілі відвертий mad skillz.

Подібна візуалізація не має бути законною

Коротше кажучи, поки на інших токшоу тижня уряд критикували на честь його річниці. Савік Шустер надав владі платформу для безкомпромісного звітного піару. Звісно, у студії формально були присутні представники всіх фракцій. Але вони майже не отримували слова між нескінченними презентаціями. Тож у глядачів могло скластися лише одне враження: влада успішно працює й у неї є план.

Ех, оце б Кабмін ходив таким складом на «Суспільне».

Токшоу, які не потрапили в моніторинг:

«Український формат» (канал Медведчука), 3 березня

Гості: Ілля Кива, Юрій Павленко, Віктор Чорний, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Вадим Івченко, народний депутат, «Батьківщина». Анна Скороход, народна депутатка, позафракційна. Борислав Розенблат, екснардеп від Блоку Петра Порошенка. Валерія Заружко, екснардепка від Радикальної партії. Надія Савченко, екснардепка. Андрій Гнатуш, директор «Енергія-Новояворівськ». Анатолій Матіос, колишній головний військовий прокурор. Політичні коментатори: Володимир Цибулько, Ростислав Балабан, Олександр Лазарєв. Загалом 13 гостей (10 чоловіків та три жінки).

«Токшоу №1» («Україна 24»), 3 березня

Гості: Олександр Качура, Данило Гетманцев, Олена Мошенець, Юлія Гришина, Ірина Верещук, народні депутатки, «Слуга народу». Артур Герасимов, Олексій Гончаренко, народні депутати, «Європейська солідарність». Нестор Шуфрич, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Юлія Клименко, народна депутатка, «Голос». Олексій Арестович, Речник української делегації в Тристоронній контактній групі. Олександр Данилюк, колишній секретар РНБО та міністр фінансів. Олег Ляшко, колишній народний депутат від Радикальної партії. Андрій Білецький, колишній народний депутат, голова партії «Національний Корпус». Борис Колесніков, ексрегіонал. Дмитро Співак, ведучий Медведчука. Усього 15 гостей (11 чоловіків та 4 жінки).

~insertother~



Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4001
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду