Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27–28 лютого 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27–28 лютого 2024 року

9 Березня 2024
5010

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27–28 лютого 2024 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
5010
Порушення стандартів в ефірних блоках «Інтера», «Ради», ICTV з СТБ, «1+1», «Ми — Україна», Першого каналу Суспільного.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27–28 лютого 2024 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 27–28 лютого 2024 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 27 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Ірина Баглай.

В ефірі були такі сюжети:

про бої на Бахмутському напрямку;

про ситуацію на польському кордоні;

про відкриття виставки про спротив у окупованому Криму;

про життя прифронтового Степногірська на Запоріжжі;

про конференцію в Парижі;

про економічну платформу «Зроблено в Україні»;

про імовірність анексії Росією окупованого Придністров’я;

про псевдовибори в Білорусі;

про бої за Мощун у 2022 році;

про початок телемарафону навесні 2022 року;

про рятувальників із Кропивницького;

про переселенку до Ужгорода, яка на візку бореться за інклюзивність міста;

про народження дітей загиблого воїна завдяки штучному заплідненню.

Були прямі ввімкнення:

про обстріли прифронтових населених пунктів Харківської області;

про обстріли Сумщини ворогом;

про обстріли Херсонщини та Миколаївщини;

про обстріли Запоріжжя;

про обстріли Дніпропетровщини;

про ситуацію на пункті пропуску в Раві-Руській.

Гостями ефіру були:

Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу, про спротив окупантам в окупованому Криму, про терор окупантів проти проукраїнських жителів Криму.

Михайло Вінницький, заступник міністра освіти й науки, про освітню реформу, про грантову систему оплати навчання, про процедуру отримання грантів на освіту, про зменшення кількості вишів і їх об’єднання.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на українсько-польському кордоні, про акцію українських перевізників, про випадки спроб незаконного переходу кордону українцями.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну атаку дронами, про запуск ворогом дрона через територію Молдови, про тактику ракетно-дронових атак ворога останнім часом, про протидію ракетам засобами РЕБ, про зниження активності літаків А-50 і про спроможності ворога виготовляти такі літаки в майбутньому.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про ситуацію з ворожими кораблями в Чорному морі, про використання ворогом ракетних комплексів «Бастіон» по наземних цілях, про неповноцінність російської бази флоту в Новоросійську, про загальні втрати ворожого флоту в Чорному морі, про можливості ворога з поповнення флоту.

Іван Ступак, воєнний експерт Українського інституту майбутнього, про інформаційну операцію ворога «Майдан-3», про загальні принципи дезінформаційних операцій ворога, про російську мережу шпигунів у Європі, про підходи російської розвідки до вербування, про різні види агентури ворога, про ймовірність анексії Росією Придністров’я, про озвучене Макроном можливе введення військ НАТО в Україну.

Олексій Кущ, економіст, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», про анонсовану президентом програму «український кешбек» і його можливі впливи на економіку держави.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», про заяву Макрона щодо можливості введення військ НАТО на територію України, про заяву Шольца щодо ненадання Taurus Україні, про безпекові угоди України, про ситуацію з блокуванням кордону польськими фермерами.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 63 рази (майже по 16 порушень на годину ефіру в середньому). Із соцмереж взяли фото один раз — зі сторінки Нацполіції.

Найбільше порушень (24) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями. Так «посилалися» на Генштаб, Військово-морські сили, Повітряні сили, оперативне командування «Південь», повітряне командування «Схід», оперативно-стратегічне командування військ «Таврія», ДСНС, МОЗ, Держдепартамент США, Пентагон і міноборони Молдови. Були й геть розмиті псевдопосилання: «в Єрусалимі заявили», «в Молдові цю інформацію спростовують», «зазначають поліцейські», «розповіли в поліції» і «ЗМІ подейкують».

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «є інформація», «офіційно повідомляється», «бачу дуже багато інформації» і «зафіксовано» (невідомо ким). 16 разів наводили факти без будь-яких посилань узагалі.

І 16 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «говорять у ВМС України» «закликають у Дніпропетровській обласні військовій адміністрації» «за планами посадовців», «рятувальники закликають», «згадують херсонці», «вважають мітингарі», «організатори наголошують», «водії кажуть», «фахівці кажуть», «місцеві жителі кажуть», «дехто каже» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 35 разів (майже по 9 порушень на годину). Більшістю з цих порушень (24) були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як і завжди, некоректно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів у різних населених пунктах. І як завжди, некоректно різні повідомлення «перекривали» абиякими архівами.

Невідповідно «ілюстрували» 3 прямих ввімкнення. І невідповідно «ілюстрували» 5 розмов із гостями.

У сюжеті про ймовірність анексії Росією Придністров’я був ось такий титр: «Олександр Коршунов, голова Верховної ради самопроголошеної ПМР». Попри недоречну пишномовну оцінку «самопроголошеної» (яка аж ніяк не пасує самозванцям) такий титр, як мінімум, легітимізує дві інституції — «ПМР» і її «Верховну раду», обидва утворення є фейковими. І в тексті звучало «Придністровська молдавська республіка» на позначення окупованої території Молдови. Ведуча, як це заведено, мільярди називала цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше порушували саме цей стандарт — 199 разів (майже по 50 порушень на годину). Майже все це (196 порушень) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися емоційні оцінки журналістів: «одна з найзапекліших битв», «одна з перших гарячих точок»,  «після сумнозвісних президентських».

Найбільше було просто оцінок із будь-яких приводів: «снарядів дуже небагато», «величезний дрон-розвідник», «найбільше потерпають», «масштабну пожежу», «масштабну реформу», «щедро роздавала свої паспорти», «гучні заяви пролунали», «опинилися у заручниках», «це може стати серйозною проблемою», «історії, які надихають і не дають зневіритися», «медики зробили все можливе», «електронна черга стоїть дубом», «їхня думка про волевиявлення компліментарна», «в прямому сенсі відбувається магія», «майстерно замаскують», «вишуканою сукнею» тощо. І, звісно ж, дуже багато було дієслів урочистого стилю й оцінних дієслів замість нейтрального «кажуть».

Міркування журналістів — «експертні» думки, припущення або навіть узагалі якісь «політичні заяви», як перший приклад: «Міжнародна платформа за звільнення незаконно утримуваних Росією цивільних українців повинна стати потужним інструментом для повернення полонених на Батьківщину». «Хто буде в новому союзі, поки що невідомо. Цілком ймовірно, не лише країни Європи» (ведуча Анастасія Даугуле). «Це вже не залякування, а цілком реальний консенсус, якого досягли представники близько 20 європейських країн, що були присутні на конференції з підтримки України» (ведучий Олександр Васильченко у підводці до сюжету). «Бізнес в умовах повномасштабного вторгнення став одним із символів стійкості України» (сюжет Євгена Онопрієнка). «Але чи спинить це агресора, якщо напад на Україну з раціональної точки зору теж не віщував кремлівському диктатору нічого доброго» (сюжет Ольги Жидецької). «Втім, польські фермери, схоже, не планують зупиняти свою акцію протесту» (пряме ввімкнення Христини Гашенко).

І були маркери зайвої в новинах авторизації: «я розпочну», «хочу наголосити увагу», «я хочу нагадати», «хочу зазначити», «буду швидко розказувати».

Ще тричі ведуча гостьової студії не авторизувала власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Було 12 порушень стандарту (по 3 на годину). У сюжеті не досить було Андрія Миселюка і Тараса Загороднього представляти лише як «політологів». У сюжеті про народження дітей загиблого воїна завдяки штучному заплідненню на двох синхронах не було титрів.

Бекґраундове відео українських мітингів у Сімферополі 27 лютого 2014 року не було титроване датою. У сюжеті про Придністров’я на бекґраундовому відео 90-х років не було титру дати. Бекґраундове відео Мощуна у 2022 році було без титру дати.

І ще в 5 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень. Усі вони були використанням незагальновживаних аудиторією англіцизмів — термінів і жаргонізмів: «топтема», «кешбек», «лайфхаки».

Інші зауваження

Кілька разів забували про фемінітиви: «Наталія Гуменюк, … полковник» (титр на синхроні), «Юлія Будакова, інспектор…» (титр на синхроні), «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео). І був ось такий цікавий кадр, у якому повний когнітивний дисонанс:

Елементи політичного піару

Був класичний «паркетний» сюжет про презентацію платформи «Зроблено в Україні». Чимось нагадувало звіт зі з’їзду КПРС у програмі «Врємя», даруйте. Бо презентували «світле майбутнє» українського бізнесу пишномовним стилем із надміром усіх оцих «закликав-підкреслив». Без жодної спроби розібратися, а про що, власне, йдеться. Наприклад, про «кешбек» від купівлі українського. І без бекґраунду про переслідування силовиками великих бізнесів останнім часом. А так, звісно, в сюжеті надзвичайно позитивними виглядали всі високоповажні спікери — і президент Володимир Зеленський, і прем’єр Денис Шмигаль, і глава Офісу Андрій Єрмак.

Ще був класичний «паркет» про виступ першої леді Олени Зеленської на презентації дослідження «Індекс майбутнього».

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела на «Інтері» концерти до 9 травня.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети та 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери. Із сюжетів найкращим був репортаж Руслана Смещука про бої на Бахмутському напрямку (оператори Вадим Ревун, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 314 разів. Це по 78,5 порушення на годину і більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 199 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 63 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 35 разів. Більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Крім того, 12 разів порушували стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі каналу було 2 прояви політичного піару — класичний «паркетний» сюжет про презентацію президентом Володимиром Зеленським, прем’єром Денисом Шмигалем і керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком платформи «Зроблено в Україні». І класичне «паркетне» БЗ з синхроном першої леді Олени Зеленської на презентації дослідження «Індекс майбутнього».

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 27 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Марина Кухар і Ігор Пупков, гостьові студії спочатку вели Олена Чабак і Костянтин Лінчевський, згодом — Марія Скиба та Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

про фестиваль документальних фільмів про війну в Києві;

про зміни в процедурі отримання житла замість втраченого від дій окупантів;

про вербування в Росії засуджених жінок до армії;

про зустріч європейських лідерів у Парижі;

про стан поранених і ліквідацію наслідків ракетно-дронової атаки по Дніпру 26 лютого;

про підготовку фортифікацій у Запорізькій області;

про те, як західні елементи потрапляють у російські ракети;

про маріупольця, який пішки вибирався з окупації;

про навчання тактичної медицини військовим фельдшером «Байкером»;

про знайденого собаку-поводиря, якого незрячий чоловік загубив у перший день повномасштабного вторгнення.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки, про рішення Європарламенту про надання Україні 50 млрд євро, про підтримку вітчизняного бізнесу, про заявлену президентом програму «кешбеку за українські товари».

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, про нові безпекові договори України з Канадою, Італією та Данією, про зміст конкретних договорів, про звернення ВР до парламентів, урядів і міжнародних організацій до 10-ї річниці війни.

Дмитро Лиховій, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті на Мар’їнському та Авдіївському напрямку, про укріплення ЗСУ на нових рубежах оборони.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про способи зриву планів Росії зі збільшення виготовлення снарядів, про постачання снарядів і ракет із Північної Кореї Росії, про дезінформаційну операцію ворога «Майдан-3».

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про будівництво окупантами залізниці від Донецька до Маріуполя, про підготовку окупантами імітації виборів у Маріуполі, про активності окупантів у Маріуполі.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Держслужби розслідувань, про арешт офісу компанії «Сінево», про справу Гринкевича.

Олексій Буряченко, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад, про заяви Макрона щодо можливостей відправлення військових НАТО в Україні, про перспективи отримання далекобійних ракет від партнерів, про ситуацію з блокуванням допомоги США Україні.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», про зміну поглядів європейських країн на колективну безпеку, про збільшення виробництва зброї та боєприпасів у Європі.

Оксана Мельничук, політична оглядачка у Франції, про політичне значення заяви Макрона щодо можливого розміщення військ НАТО в Україні, про реакції європейців на безпекові угоди урядів з Україною, про готовність Європи до постачання зброї Україні не з країн ЄС, про реакції Європи на смерть Навального.

Ігор Рейтерович, політолог і політичний консультант, про те, чому Путін і російські пропагандисти не згадували про другу річницю «СВО», про зростання апатії серед росіян, про вплив заяви Макрона про військових НАТО в Україні на російську пропагандистську риторику.

Руслан Дейниченко, виконавчий директор «StopFake», про фейки в спецоперації ворога «Майдан-3».

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про масові збиття ворожих бомбардувальників, про ситуацію зі стабілізацією лінії фронту на Авдіївському напрямку, про причини відходу ЗСУ з Авдіївки, про заяву Макрона щодо військ НАТО на території України, про нову коаліцію з постачання в Україну далекобійних ракет.

Мирослава Гонгадзе, керівниця «Голосу Америки» у Східній Європі, про перспективи розблокування допомоги Україні в Конгресі США, про активізацію європейських лідерів на тлі затримки рішень у США, про перспективи перемоги Трампа на виборах президента.

Володимир Балін, віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників, про ситуацію на польському кордоні, про фактичну підтримку польськими правоохоронцями блокувальників кордону, про смерті українських водіїв на кордоні, про економічні втрати перевізників від блокування.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 63 рази (це майже по 16 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію 6 разів. Скористалися телеграм-каналами командувача Повітряних Сил Миколи Олещука й екснардепа Сергія Пашинського. Було «посилання» «у мережу злили плівки».

Майже дві третини всіх порушень стандарту становили узагальнені розмиті псевдопосилання. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Міноборони, Повітряні Сили, Головне управління розвідки, угруповання військ «Таврія», Держприкордонслужбу, МВС, ДБР і Білий дім. Були «посилання» «кажуть у військовій адміністрації» (Херсонській, але невідомо, чи обласній, чи міській) або ж «повідомила про це міська влада» (ймовірно Маріуполя). І були геть розмиті: «Нідерланди вже повідомили», «російські опитування громадської думки показали» (чиї і які «опитування» незрозуміло), «опозиційні видання вже заявляють» (російські), «росіяни скаржаться», «місцеві кажуть», «кажуть медики», «військові кажуть».

Було 4 абстрактних псевдопосилання: «є припущення» і «відомо». 4 рази подавали факти без посилань.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 11: «у ДБР повідомляють і наголошують», «як кажуть у ГУР», «такий прогноз зробили у міськраді» (Дніпра), «теза з певної експертної дискусії» (оце так закручено!), «аналітики вважають», «переконані в українській розвідці», «прогнози лікарів», «нагадують експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки обстрілів і про бойові дії. Говорили про безпекову угоду з Італією, а показували Зеленського з Трюдо, говорили про угоду з Данією, а показували Зеленського з Макроном. Повідомляли про два збитих ворожих винищувачі, а «перекривали» це інфографікою з телеграм-каналу Повітряних сил про один збитий. І засилля БЗ з архівною картинкою. От, наприклад, навіщо «перекривати» повідомлення про рішення Європарламенту щодо 50 млрд євро для України адмінбудівлями Брюсселя?

У піарному повідомленні про заяву ДБР було таке: «Мова йде про службовця одного з міністерств Фонду держмайна». Це що — означає, що в структурі Фонду держмайна перебувають якісь міністерства?

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найбільше — загалом 131 раз (це майже по 33 порушення на годину ефіру). 122 з них становили суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційних оцінок журналістів було небагато: «з пекла фронту», «залишається найгарячішим», «найтрагічніші події», «надзвичайно щемна історія», «легендарний військовий фельдшер», «капсулу часу, яка точно розчулить вас».

Переважали просто різні оцінки з різних приводів: «величезні втрати на фронті», «продовжують активно нищити противника», «активно готується до оборони», «повним ходом риють окопи», «готують неприємні сюрпризи для ворога», «потужні вибухи лунали», «невтомно їздить», «невпинно навчає», «замовлень чимало», «процедура стане простіша», «з чим є проблеми», «послуга “з тюрми на кладовище” тепер і для жінок» (це такий жарт), «дуже часто знаходять», «є життєво важливою особливо зараз», «добре пам’ятає», «прогнози лікарів позитивні», «це унікальні спогади», «обожнює ганяти мотоциклом», «уважно слухають», «популярний і сучасний засіб» тощо. І багато урочистих і оцінних дієслів.

Траплялися і маркери авторизації та посилення уваги: «мені цікаво», «варто зазначити», «до слова», «до речі», «примітно».

Ведучі гостьових студій 9 разів не авторизували власних міркувань як це належить.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 39 разів (майже по 10 порушень на годину).

Було ось таке посилання в повідомленні про обстріли Херсонщини й Херсона: «кажуть у військовій адміністрації». З цього невідомо, де саме кажуть — чи то в обласній, чи то в міській.

У суто піарному повідомленні про заяву ДБР із приводу арешту головного офісу компанії «Сінево» було ось таке: «Мова йде про службовця одного з міністерств Фонду держмайна». Що це за «одне з міністерств»? ДБР у своїх заявах уникає конкретики, але ж журналісти повинні з’ясовувати подібні обставини!

У повідомленні про те, що телемарафону «стукнуло» 2 роки, ведучий новин наводив різні показники — кількість зроблених сюжетів, прямих ввімкнень, ефірів тощо і тощо. І не згадав дослідження КМІСу, що марафону нині більше глядачів не довіряють, аніж довіряють. А чи не довіра аудиторії є найголовнішим показником для телевізійного продукту? Якщо люди йому не довіряють, то чи є сенс у всіх цих тисячах сюжетів і прямих ввімкнень?

Ведучі говорили про «кешбек за українські товари», але не давали бекґраундового пояснення терміну.

У представленні Руслана Дейниченка як виконавчого директора «StopFake» потрібен був бекґраунд про цей інтернет-проєкт, бо не всі глядачі це знають.

Не досить було в сюжеті й у студії представляти Ігоря Рейтеровича лише як «політолога» і «політичного консультанта». Не досить було представляти Оксану Мельничук лише як «українського політичного оглядача у Франції». Не досить було в сюжеті представляти Олександра Коваленка і Павла Лакійчука лише як «військових (це в сенсі воєнних) експертів». А в сюжеті про кінофестиваль у Києві в одному з синхронів не було титру, тож компетентність цієї людини була незрозумілою.

У сюжеті кадри після підриву Каховської греблі не титрували датою.

А у 25 сюжетах і БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було два грубих порушення стандарту — й обидва у висвітленні однієї й тієї ж теми. Ведучі зачитували коментар-виправдання Держбюро розслідувань з приводу арешту судом за поданням ДБР головного офісу компанії «Сінево». При цьому повністю проігнорували офіційну заяву самої компанії «Сінево», яка назвала цей арешт «безпідставним і протизаконним», сказала, що внаслідок арешту «буде змушена припинити діяльність в цій будівлі, що призведе до повної зупинки роботи мережі лабораторій “Сінево” в Україні». І пояснила, що арешт накладено на будівлю, яку компанія придбала у приватних власників ще у 2010 році, а ДБР стверджує, що з державної власності цю будівлю вивели у 2016–2021 роках. Нічого цього, звісно, «ми — українці» не згадали.

Згодом говорили про цей арешт офісу з радницею ДБР Тетяною Сап’ян. Ведучі побіжно згадали про заяву компанії «Сінево», але жодним словом не прохопилися про її зміст. Зокрема, було би логічно та професійно попросити представницю ДБР прокоментувати в ефірі конкретні доволі жорсткі закиди компанії до правоохоронців. Натомість запитання ведучої до Сап’ян було ось таке: «Що можете сказати по цій темі»? Далі радниця ДБР говорила все, що ДБР хотіло донести широкій аудиторії. Ніяких запитань на уточнення від ведучих не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 5 разів.

Піарне повідомлення про заяву ДБР було повністю сформульовано дикою канцелярською мовою, якою притомні люди не говорять. Ось повний текст: «В Держбюро розслідувань тим часом дали коментар щодо нібито арешту приміщення “Сінево”. На арешт за клопотанням прокурора був накладений ще в 2022-му році. Жодних інших процесуальних дій зараз не проводилось. Тривають апеляційні суди, робота компанії не блокувалась. Водночас зараз ДБР продовжує досудове розслідування за фактом можливої незаконної передачі держмайна третім особам. Ще трішки пояснень. Мова йде про службовця одного з міністерств Фонду держмайна та держпідприємства Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості щодо можливого незаконного відчуження цілісного майнового комплексу державного підприємства. Під час розслідування досліджували законність перереєстрації частини цілісного майнового комплексу третім особам. У 22-му році суддя за клопотанням прокурора наклав арешт на ці приміщення. У ДБР повідомляють і наголошують: жодних слідчих дій відносно вказаного медичного підприємства, які б перешкоджали виконанню його діяльності, не проводилось. І після накладення арешту на майно в 22-му році жодних перешкод у наданні медичних послуг не виникало і не виникає сьогодні». Мені особливо сподобалось ось це «ще трішки пояснень». «Пояснили», прости господи, такими ж конструкціями, як-от «незаконне відчуження», «цілісного майнового комплексу», «під час розслідування досліджували» «третім особам» тощо. Чи не є роботою журналіста «перекладати» для свого глядача з канцелярської на нормальну мову?

Давали синхрон керівника ОП Андрія Єрмака, де той казав: «має бути road map». А як же глядачі, що не володіють англійською? Слід би було після синхрону перекласти українською.

Ще ведучі використовували «наративи», «меседжі» і уже згаданий «кешбек» без пояснень.

Стандарт оперативності

Було 2 порушення стандарту. У новинах о 14-й як «новину» подавали презентацію платформи «Зроблено в Україні», яка відбувалася напередодні. Втім, зрозуміло, щоб зайве попіарити владу.

Так само був огляд зустрічі в Парижі, яка також відбувалася напередодні.

Інші зауваження

Ведучий Костянтин Лінчевський після піарного повідомлення про ДБР знічев’я казав таке: «Невеликий анонс. За мить в студії з’явиться гість, але всьому свій час». Погодьтеся, такий от «анонс» виглядає геть абсурдно.

Як і завжди, на прощання ведучі не анонсували наступних у марафоні колег із Першого каналу Суспільного.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр, міністр економіки» (ведучі Костянтин Лінчевський і Олена Чабак, також і титр на гості), «Оксана Мельничук, український політичний оглядач» (ведуча Марія Скиба і титр на гості), «Мирослава Гонгадзе, журналістка і керівник мовлення…» (ведуча Марія Скиба, тут «через раз», але так само «через раз» було і в титрі на гості).

Елементи політичного піару

В ефірі подавали заяву Державного бюро розслідувань щодо арешту головного офісу компанії «Сінево» (повний текст процитовано вище в розділі порушень стандарту доступності). Без балансу думок, зокрема без згадки про офіційну заяву самої компанії «Сінево». Без хоча би елементарного редагування заяви, щоб «перекласти» її з «канцеляриту» на людську мову. Ще й ведучі цю заяву прочитали «на двох» з якимось — це, звісно, моє враження — неймовірним пафосом.

Далі по ефіру була геть незбалансована і неповноцінна розмова з радницею ДБР Тетяною Сап’ян про арешт головного офісу компанії «Сінево». Ця розмова також була просто можливістю викласти позицію ДБР. Про позицію самої компанії, викладену в офіційній заяві, згадано не було. Конкретних запитань до гості поставлено не було. Дали повністю висловитися гості й відразу ж перейшли до іншої теми — про справу Гринкевича, хоча саме цього дня ця тема не мала жодних інформаційних приводів, арешт Гринкевичу було продовжено судом ще напередодні. І радниця ДБР знову (і вже вкотре в телемарафоні) переповідала зміст усіх підозр львівському бізнесмену.

Було ось таке запитання ведучої до першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко: «Пані Юліє, тут якраз про бізнес-клімат, про підтримку в умовах війни, поясніть, будь ласка, нашим глядачам, наскільки важливо підтримувати українського виробника, який вимушений працювати в таких непростих і небезпечних умовах, лишаючись тут в Україні». Далі, зрозуміло, друга людина в уряді розповідала про те, як уряд, президент і влада загалом роблять усе можливе й неможливе для підтримки українського виробника. Подібні «запитання» схожі насправді на відпрацювання певної методички, бо ж тему переслідувань бізнесів силовиками треба перебивати інформаційно.

Був класичний «паркетний» піарний матеріал про презентацію платформи «Зроблено в Україні» з цитуванням і з синхроном керівника Офісу президента Андрія Єрмака. І все — гаслові думки щодо підтримки бізнесу державою. І, звісно ж, не було бекґраунду про масові переслідування великих бізнесів силовими структурами.

Був класичний «паркет» про презентацію культурного проєкту «ResPol» виконувачем обов’язків міністра культури Ростислава Карандєєва. Нічого не було зрозуміло (в чому суть проєкту), натомість «потужно», як сказав у синхроні сам Карандєєв.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин каналу була ніякою — лише один репортажний сюжет, жодного прямого ввімкнення і лише 2 гості-ньюзмейкери в студії.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 270 разів (це по 67,5 порушення на годину, або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 131 раз, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 63 рази, майже дві третини з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 39 разів порушували стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була відсутність інтершуму на відео. Стандарт точності було порушено 28 разів, майже все це були невідповідності картинки тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, двічі грубо порушили стандарт балансу думок і двічі — стандарт оперативності.

У проаналізованому ефірі було 5 проявів політичного піару. Незбалансоване цитування заяви ДБР щодо арешту головного офісу компанії «Сінево» і беззубе незбалансоване інтерв’ю з речницею ДБР. Незбалансована розмова з першою віцепрем’єркою Юлією Свириденко про всебічну підтримку владою українських бізнесів. Так само класичний «паркет» на цю ж тему з прямою мовою керівника ОП Андрія Єрмака. І класичний «паркет» про презентацію в.о. міністра культури Ростиславом Карандєєвим якогось культурного проєкту «ResPol».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (18:00–22:00 27 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: години починалися з випусків новин (30- і 15-хвилинних), о 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Новини спочатку вів Дмитро Грінченко, з підсумкового випуску і далі — В’ячеслав Афутін. Гостьові студії вели спочатку Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко, згодом — Олеся Ніцевич і Євген Агарков.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожого обстрілу Херсона;

про тренування військових-новобранців у 93-й мехбригаді «Холодний Яр»;

про блокування поляками українського агроекспорту;

про загрози від російського месенджера «Телеграм»;

про евакуацію дітей із прифронтового Торецька на Донеччині;

про початок дострокового голосування на окупованій Херсонщині;

про саміт у Парижі;

про проросійських організаторів блокування поляками українського кордону;

про «з’їзд» окупаційної влади Придністров’я;

про тимчасову спеціальну комісію ВР із перевірки роботи столичної влади;

про перенаправлення експорту зерна через блокування польського кордону;

про реакції на заяву Макрона на саміті у Парижі;

про наслідки влучання дрона в житловий будинок у Дніпрі 23 лютого;

про виробництво дронів для війська;

про мобільний шиномонтаж для військових у Слов’янську;

про лікування важко пораненого танкіста.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про зустріч Байдена з лідерами Конгресу;

про протести польських фермерів у Варшаві;

про саміт «Вишеградської четвірки» у Празі.

Гостями ефіру були:

Іван Крулько, народний депутат від фракції «Батьківщини», про дії України в умовах імовірного подальшого блокування допомоги від США, про достатність західних грошей для підтримки соціальних виплат, про відсутність внутрішніх резервів у країни.

Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка від фракції «Слуга народу», про дії України в умовах імовірного подальшого блокування допомоги від США, про варіанти альтернативних надходжень до бюджету, про достатність грошей.

Роман Костенко, народний депутат від фракції «Голос», секретар Комітету ВР із питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про перспективи ухвалення законопроєкту про мобілізацію, про розгляд Комітетом поправок до законопроєкту.

Єгор Чернєв, народний депутат від фракції «Слуга народу», заступник голови Комітету ВР із питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про перспективи ухвалення законопроєкту про мобілізацію, про розгляд Комітетом поправок до законопроєкту.

Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики, про заклики польських політиків щодо заборони українського агроекспорту, про ситуацію з блокуванням польського кордону, про розслідування в Польщі випадків висипання зерна протестувальниками.

Дмитро Лиховій, речник ОСУВ «Таврія», про ситуацію на фронті під Авдіївкою, про ситуацію на Мар’їнському напрямку, на Оріхівському напрямку, про загальні добові втрати ворога в зоні ОСУВ «Таврія».

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, про можливості перекрити бюджетні потреби на соціалку без американської допомоги, про можливості розміщення ОВДП, про ймовірність підвищення податків, про презентовану президентом програму українського кешбеку, про силовий тиск на бізнес.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», про обговорення європейськими лідерами теми введення військ країн НАТО на територію України.

Богдан Долінце, авіаційний експерт, член Громадської ради Державіаслужби, про можливість відкриття в Україні аеропортів в умовах війни.

Том Купер, австрійський воєнний аналітик, про відхід ЗСУ з Авдіївки, про втрати росіян для взяття Авдіївки, про ситуацію на Запорізькому напрямку, про можливості повторення наступу росіян на Київ (записане інтерв’ю непредставленої журналістки).

Владислав Фарапонов, голова громадської організації «Інститут американістики», про перспективи розблокування допомоги Україні після зустрічі Байдена з лідерами Конгресу.

Якуб Корейба, польський політолог, про ставлення рядових поляків до протестів фермерів, про привілейоване становище фермерів у Польщі, яке вони втрачають через вимоги ЄС, про неможливість польських фермерів конкурувати з українськими.

Максим Савчук, журналіст програми «Схеми» («Радіо Свобода»), про журналістське розслідування щодо «військово-патріотичного виховання» викрадених Росією українських дітей у таборах в Білорусі.

Денис Попович, військовий оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про звіт Інституту вивчення війни про перехоплення ворогом ініціативи на фронті, про наступ ворога на багатьох напрямках фронту, про брак боєприпасів у ЗСУ та про постачання їх країнами ЄС, зокрема з третіх країн, про нагальність допомоги від США.

Микола Полозов, російський адвокат і правозахисник, про ситуацію з похоронами Навального, про майбутні перевибори Путіна, про ймовірність переговорів про обмін Навального напередодні його смерті.

Сергій Глотов, біолог антарктичної станції «Академік Вернадський», про народження пінгвінів-поморників біля станції.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 46 разів (це по 11,5 порушення на годину ефіру в середньому). Як і завжди, основу становили «посилання» на різноманітні сторінки в телеграмі та соцмережах — 31 порушення (це вже навіть, як було домовлено з редакціями, без урахування посилань на сторінки в соцмережах західних політиків, президента й окремих «закритих» структур, таких як Генштаб чи Повітряні сили). Я розумію, що редакційна політика Суспільного робить це активне використання телеграм-каналів і соцмереж дуже наочним (бо інші редакції найчастіше посилаються на політиків і структури, не згадуючи при цьому, що взяли інформацію з їхніх сторінок). Але ось таке в мене велике питання до редакції: навіщо з випуску у випуск тягнути якусь інформацію з «посиланням» на сторінку в соцмережі певної структури чи людини, коли цілком можна з ними безпосередньо зв’язатися і подати інформацію цілком коректно? Як, наприклад, цього дня у трьох різних випусках новин наводили думку оглядача «Інформаційного спротиву» Олександра Коваленка? Чим узагалі зайнята ціла редакція, коли в ефір все береться просто з інтернету?

Натомість цього дня користувалися телеграм-каналами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, Херсонської ОВА та її голови Олександра Прокудина, київського міського голови Віталія Кличка, 3-ї ОШБ, прокуратури Донецької області, фейсбук-сторінками пресцентру ОСУВ «Таврія», Харківської та Донецької облполіції, командувача Повітряних сил Миколи Олещука, Національного антарктичного центру та придністровського опозиціонера Геннадія Чорби. Крім того, в сюжеті широко цитували різних організаторів польських протестів із різних соцмереж. І крім того, з телеграму брали якийсь допис «голови окупаційної виборчої комісії області Ірини Захарової» і ворожого інтернет-видання «Baza».

І навіть попри це було ще 7 узагальнених розмитих псевдопосилань (без згадок, чи не взято це знову-таки з телеграму чи фейсбуку): на Офіс президента, той же таки Генштаб, Головне управління розвідки, «об’єднаний пресцентр Сил оборони» (?). І ще було: «повідомляли тамтешні ЗМІ» (причому з контексту не було зрозуміло які, чи то польські, чи то білоруські), «говорять і в українській розвідці», «Кремль же вважає».

Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «деякі визнано аварійними» (невідомо ким), «з відкритих джерел можна дізнатись» (яких саме?).

Ще 5 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «Білий Дім сподівається», «українські біологи відзначають», «фермери кажуть», «на думку протестувальників», «експерти визнали».

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 35 разів (майже по 9 порушень на годину). Канал остаточно скотився до такого ж, як і у всіх, неналежного і бездумного «перекривання» текстів БЗ і сюжетів абияким, часто просто якимось архівним, відео. Таких порушень було 22. Наприклад, виглядає вкрай дивно, коли повідомлення про те, що відбувається на польському кордоні 27 лютого (тобто в день ефіру), «перекривають» чомусь архівним відео ще й із титром «21.02.2024». Або таке: ведучий казав «про це заявила голова ради директорів Фонду боротьби з корупцією Марія Пєвчіх», а показували фото якогось бородатого чоловіка. Про те, що українські аграрії направляють зерно через порти, «перекривали» навіщось польськими мітингувальниками. Всім, що нашкребли в архіві, «перекривали» сюжет про окуповане Придністров’я. Тощо і тощо.

Як заведено, невідповідно «ілюстрували» 4 прямих ввімкнення. І 4 розмови з гостями.

Були й фактичні неточності. Ведуча гостьової студії говорила: «в заяві прем’єр-міністра не йшлося про те, які саме польоти мають бути» про слова керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Визначення на кшталт «невизнаної “Придністровської молдовської республіки”» (як було в підводці та двічі в сюжеті) вербально легітимізують це псевдоутворення, дарма що «невизнане» (до речі, ким?). Все ж за 10 років українського досвіду окупації Донбасу Росією час би вже називати речі своїми іменами: нема ніякої «Придністровської молдовської республіки», чи то «невизнаної республіки» (хоч скільки не бери ці слова в лапки, яких до того ж на слух не чути), а йдеться насправді про окуповану Росією частину Молдови, про окуповане Придністров’я.

У сюжеті про наслідки влучання дрона в багатоповерхівку в Дніпрі було ось таке: «оселя чоловіка на 5-му поверсі, під епіцентром вибуху». Епіцентр (а це проєкція центру на земну поверхню) завжди на рівні землі, він жодним чином не може бути вище 5-го поверху.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше. 91 раз (це майже по 23 порушення на годину). 90 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Справедливости заради скажу, що значна частина цих порушень була в прямих ввімкненнях колег із «Радіо Свобода» й «Голосу Америки», але ж канал стовідсотково відповідає за весь контент, який є в його ефірі.

Переважно це були просто різноманітні оцінки: «окупанти вгатили», «вогнища нестабільності», «вщент розгромлені», «активно штурмує», «багатотисячний марш», «цікаву заяву», «найбільш популярна платформа», «великий протест», «цю безумовно дуже важливу зустріч», «його дуже вразила», «триває дуже активна робота», «дуже гучними звуками», «зустріли не дуже дружньо», «приймав активну участь», «там чітко прописано», «схожа ситуація була» і подібні. І дуже багато в ефірі каналу всіх отих «зазначив», «запевнили», «наполягав», «зізнається», «визнав» тощо.

Ведучий В’ячеслав Афутін у підсумковому випуску говорив із гостем і висловлював власні судження: «Головне — перемога, перемога, а далі вже буде робота психологів і соціальних працівників». «Тобто вони знають, на кого впливати, і вже за роки цієї агресії проти України й до України ми знаємо, проти кого виступала Росія, то вони навчилися, вони знають, як все це робити. Ну і висновок один: перемога, а далі вже робота з людьми, з дітьми».

Стандарт повноти інформації

Було 10 порушень стандарту (по 2,5 на годину).

У представленні гостей — народних депутатів Романа Костенка і Єгора Чернєва ведучі просто згадували їхню фракційність. Але ж для розмови про законопроєкт про мобілізацію надзвичайно важливим було на старті сказати, що обидва ці депутати є членами профільного Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, причому Чернєв — заступником голови, а Костенко — секретарем Комітету. Цього зроблено на початку розмови не було. Згадали лише після прощання. Не досить було також представляти в сюжеті Світлану Кушнір лише як «політичного експерта».

В одному із сюжетів не титрували датою відео, як поляки висипали українське зерно з потяга. Ще у 6 матеріалах на відео не було інтершуму. До речі, подібних порушень в ефірі каналу стає дедалі більше, хоч раніше такої «хвороби» в редакції не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 8 разів (по 2 порушення на годину).

У сюжеті про телеграм згадували OSINT-компанію «Мольфар», а не всі глядачі розуміють, що воно за OSINT такий. Там же авторка казала: «в ЄС є два документи —Digital Markets Act, Digital services act». От чому це було не перекласти українською?

Ведучий у двох випусках новин казав: «Такий вигляд зараз має лінія фронту, згідно з даними Deep State». Показували це на загальному плані.

 

У підсумку навіть зроблена редакцією адаптація мапи все одно не читалася. Слід було показувати її на весь екран. А от неадаптованою мапою Deep State «перекривали» повідомлення про зайняття ворогом сіл під Авдіївкою. А ще я взагалі не розумію, навіщо показувати на екрані ось такий фрагмент мапи Deep State?

 

Невже в редакції вважають, що глядач тут щось зможе прочитати і зрозуміти?

Стандарт оперативності

Двічі показували суто репортажний сюжет про саміт у Парижі, який відбувся напередодні, тобто більш як добу тому.

Інші зауваження

Цього дня було кілька винятково важливих для суспільства новин, про які редакція Суспільного геть забула. По-перше, історія з арештом головного офісу компанії «Сінево». В попередньому ефірі «Ми — Україна» тему висвітлили ганебно однобічно, подавши винятково позицію ДБР. А Суспільний мовник, який мав би це виправити, тему взагалі проігнорував. Як так? Крім того, не знайшлося місця в ефірі Першого каналу Суспільного затриманню польською поліцією журналістів «Української правди» на кордоні біля Білорусі, коли ті знімали матеріал про торгівлю Польщі з Росією. Це при тому, що сама тема польського блокування українського експорту широко висвітлювалася каналом. Цього ж дня у Генштабі пояснили, як рахують втрати ворога. Це сталося після кричущого різнобою в даних ГШ і президента Зеленського на пресконференції, і це вносило в усталені «добові втрати ворога» дуже серйозні корективи. Канал не звернув на це уваги так само, як і його попередники по ефіру. І була новина, яка підсумовувала велике медійне обговорення з минулого: НАЗЯВО підтвердило наявність плагіату в дисертації ексміністра освіти та науки Шкарлета. Як це можна було пропустити повз увагу, я не розумію.

Якось недбало редакція працює з титрами, наприклад, був титр автора сюжету «Андрій Андрющенк» і геотитр «ерсонська обл». Причому це навіть не в режимі прямого ефіру, а в змонтованому сюжеті. Причому в такому ж вигляді цей сюжет показували двічі! Взагалі-то, титри треба завжди перевіряти, а помилки слід виправляти, принаймні до наступного повтору матеріалу в ефірі.

І одного разу забули таки про фемінітиви: «за словами політичного експерта Світлани Кушнір» (сюжет Ірини Віноградової — і в тексті, і в титрі).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети, 4 прямі ввімкнення. У гостях на каналі побувало 5 ньюзмейкерів.

Стандарти протягом чотирьох годин ефіру каналу було порушено 192 рази (це по 48 порушень на годину ефіру, що є дуже поганим результатом для Суспільного мовника). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 91 раз, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 46 разів, більш ніж дві третини з цих порушень становили «посилання» на телеграм-канали та сторінки в соцмережах. Стандарт точності було порушено 35 разів, майже дві третини з них були невідповідностями між картинкою й текстом за кадром у сюжетах і БЗ. 10 разів порушували стандарт повноти інформації, більш ніж половину з цих порушень становила відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Крім того, 8 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та двічі — стандарт оперативності.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 28 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру була такою: до 10-ї ранку щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках годин і 10-хвилинні посередині), решту часу займали гостьові студії. О 10-й був 15-хвилинний випуск новин, далі — гостьова. З 11-ї був годинний випуск новин. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Ірина Прокоф’єва і Євген Плінський, гостьову «Оперативний черговий» вів Олександр Моторний.

В ефірі були такі сюжети:

про протести фермерів у Варшаві;

про роботу операторів безпілотників на Бахмутському напрямку;

про життя прифронтового Берислава на Херсонщині й евакуацію людей;

про переговори Байдена з лідерами Конгресу;

про бої під Новомихайлівкою на Донеччині;

про день хворих на рідкісні хвороби;

про кота Ізюма, підібраного рятувальниками;

про волонтера, колишнього бійця ЗСУ, який втратив ногу в бою за Луганський аеропорт;

про наземні мінувальні дрони;

про підготовку в Межигір’ї собак для терапії та допомоги.

Були прямі ввімкнення:

про бої на Донеччині;

про реакції після саміту в Парижі.

Гостями ефіру були:

Михайло Винницький, заступник міністра освіти й науки, про реформу вищої освіти, про скорочення кількості вишів, про зміни у порядку отримання студентами державної підтримки, про стратегію державного замовлення, про державні ваучери на перекваліфікацію. про перехід до очної освіти більш західних вишів.

Сергій Деркач, заступник міністра інфраструктури, про цифровізацію черг на перетин кордонів для легкових авто, про претензії польських перевізників до української електронної черги, про транспортний безвіз для України.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Максим Мірошниченко, воєнний оглядач, про бойові дії на різних ділянках фронту, про можливі плани ворога і про його імовірні резерви, про наземні мінувальні дрони.

Олександр Хара, дипломат, експерт Центру оборонних стратегій, про перспективи й можливі шляхи розблокування допомоги від США, про візити президента Зеленського до Албанії та Саудівської Аравії, про активізацію в окупованому Придністров’ї, про заяву Макрона про військових НАТО в Україні.

Богдан Долінце, авіаексперт і менеджер авіаційного сектора, про імовірність відкриття в Україні аеропортів попри війну.

Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про посилення ворожих штурмів на Авдіївському напрямку, про необхідність РЕБів, про ефективність рекрутингу для бригади, про взаємодію бригади з ТЦК.

«Тор», командир роти 65-ї окремої мехбригади, про бої під Роботиним, про використання ворогом фосфору.

Юрій Федоренко, командир батальйону ударних безпілотників 92-ї ОШБ, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про ситуацію під Авдіївкою, про війну безпілотників, про збирання охочими дронів.

Крім того, в ефірі був проєкт «Оперативний черговий» з Олександром Моторним.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 106 разів (це по 26,5 порушення на годину). Із соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку в 20 випадках. Користувалися телеграм-каналом 3-ї окремої штурмової бригади, сторінками в соцмережах Донецької облпрокуратури, Нацполіції та польської поліції Підляського воєводства. Ще були «посилання» «відео розлетілося соцмережами», «ворожі пабліки розганяють тезу».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 33 порушення. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, Сили оборони півдня, СБУ, крім того — на уряд і Генштаб Франції, МЗС Китаю. Ще більш розмитими були псевдопосилання: «у країні це назвали» (Албанії), «в Україні офіційно визнають», «молдовська влада зазначає», «кажуть далекобійники», «кажуть водії», «за версією слідства», «наші військові кажуть».

Було 12 абстрактних псевдопосилань: «відомо» і «стало відомо», «кажуть», «є інформація», «за статистикою» (невідомо якою) і «українцям радять» (невідомо хто). 27 разів подавали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

14 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Кремлі відреагували» «у Білому домі виключили» «в Пекіні вважають», «кажуть волонтери», «говорять всі» (от просто всі!), «твердять самі військові», «зізнаються рятувальники», «фермери кажуть», «організатори просять» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 54 рази (по 13,5 порушення на годину). 44 з цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» майже всі повідомлення про бойові дії на фронті та про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів. Інше — це були традиційні «перекривання» абиякими архівами. Наприклад, повідомлення про російські нафтові танкери «перекривали», зрозуміло, абичим архівним, таким собі «танкерним» і «нафтовим». Причому коли йшлося про танкери, показували «нафтове» і навпаки.

Невідповідно «перекривали» два прямих ввімкнення. І невідповідно «ілюстрували» або «перекривали» дві розмови з гостями.

Були й фактичні неточності. Ведучий гостьової студії казав: «Чомусь знов це на третій рік війни». Вже одинадцятий рік насправді. Ведучий новин казав, що «Сили оборони України вивели з ладу вже понад 406 тисяч окупантів». У цей момент на інфографіці було 412 610.

На попередньо записаному відео, яке «ілюструвало» речника Генштабу, був титр «наживо», що є неправдою. На відео дводенної давнини саміту в Парижі, яким «перекривали» пряме ввімкнення, був титр «наживо». Як, утім і на наступному вінегреті з різного архівного відео. А ще у прямому ввімкненні на відео саміту в Парижі та на архівному відео Білого Дому був геотитр «Бельгія».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше порушували саме цей стандарт — 218 разів (це по 54,5 порушення на годину в середньому). Більшість із цих порушень становили суб’єктивні думки, переважно оцінки, журналістів у новинах.

Суто емоційних оцінок було небагато, втім траплялися: «два роки пекла», «найгарячішої точки», «багатостраждальні 60 мільярдів», «дивом вижив», «статистика цих недуг доволі сумна».

Багато було різних оцінок із різних приводів: «активно застосовує авіацію», «дещо знизилась ворожа активність», «під щільним вогнем», «потужний дрон», «успішно допомагала», «гучними звуками», «спричинила неабиякий резонанс», «такі резонансні заяви», «багатотисячний марш», «два нагальні питання», «вдалося швидко вирішити», «поширюються дуже швидко», «потужних лісових пожеж», «ще гучніше заявити», «дві знакові будівлі», «колись затишне містечко», «дуже символічний момент», «ведуть з росіянами активну торгівлю», «боляче вдарила би по їхніх виборцях», «найповажніший із поважних», «важливий обов’язок», «пройдено успішно», «попри таку зухвалість», «буквально миттєво реагують», «невеличкий робот», «величезний тибетський мастиф», «тутешні собаки рвуть усі шаблони» тощо.

Траплялися маркери суб’єктивних думок і посилення уваги: «я бачу», «я вже знімала», «мене найбільше вразила», «до речі».

Ведучі гостьових студій натомість 12 разів не авторизували власних думок.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 8 разів (по двічі на годину в середньому).

У титрі й у тексті в сюжеті використовували термін «орфанний». Він потребував бекґраунду.

Не досить було Максима Мірошниченка представляти лише як «військового оглядача». У сюжеті про кота Ізюма на синхронах не було титрів. У БЗ про вчительку-волонтерку з Вінниччини синхрон якоїсь іншої жінки не був титрований. Узагалі було незрозуміло, хто вона в цій історії.

У БЗ про ворожого навідника на бекґраундовому відео не було ні титру дати, ні навіть отого «досьє».

Ще у двох БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту. всі вони були або незагальновживаними термінами, або жаргонізмами англійського походження: «топ-дипломат», «девайси», «гаджети», «з хештегом» «неонатальний скринінг» (перше — термін, друге — взагалі покруч). І уже згаданий «орфанний» без бекґраунду.

Інші зауваження

Так і незрозуміло, навіщо «1+1» робить об 11-й ранку цілий годинний випуск новин, коли він майже на три чверті складається з суцільних повторів матеріалів попередніх випусків. А при цьому на каналі чи не найменша серед усіх учасників марафону кількість гостей.

І ще мене безмірно дивує таке. «1+1» постійно клеїть на колись відзняте відео титр «наживо». Це є очевидною брехнею глядачам телемарафону. Титр на картинці асоціюється в першу чергу з картинкою, а не з голосом, який щось у цей момент віщує за кадром. А є і ще більш промовисті моменти:

 

Тут у лівій половині кадру (таки наживо) перебуває речник Генштабу. А в правій частині кадру — відео, зняте вже години тому, а можливо й добу чи місяць тому. І саме на цьому відео редакція ліпить цей свій безглуздий титр «наживо». Мені от що цікаво: ну добре, ніхто в «ТСНі» не читає цей моніторинг, бо тоді вони б з цим своїм «наживо» якось би вже схаменулися. Але ж хоча би хтось у великій редакції мав би сказати: колеги, ми ж постійно робимо очевидну дурницю. Але ніхто такого не каже.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети й 2 прямих ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів було двоє. З матеріалів найкращими були спецрепортаж Наталії Нагорної про життя прифронтового Берислава на Херсонщині й евакуацію людей звідти (оператори Олексій Осавчук, Вадим Орехва) і пряме ввімкнення Маргарити Потапової про бої на Донеччині.

Стандарти журналісти каналу порушували 392 рази за чотири години ефіру. Це по 98 порушень на годину або ж більш як по порушенню щопівтори хвилини ефіру в середньому. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 218 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 106 разів. Майже третину від цього становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 54 порушень стандарту точності 44 становили невідповідності картинки й тексту за кадром у сюжетах та БЗ. Крім того, 8 разів порушували стандарт повноти інформації, 6 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 28 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною — 15-хвилинні випуски чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями або фільмами. Новини вела спочатку Оксана Гутцайт, згодом — Олена Фроляк, гостьові студії вели Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про бої мінометників на Бахмутському напрямку;

про бої мотопіхотинців під Бахмутом;

про навчання прикордонників у Рівненській області й мобільних вогневих груп на Сумщині;

про декларування членів ВЛК;

про саміт «Україна — Південно-східна Європа» в Албанії;

про дискусії щодо перейменування Броварів;

про бійця тероборони колишнього шеф-кухаря;

про кравчинь-волонтерок зі «Швейної роти», які роблять адаптивний одяг для поранених;

про родину поліцейської з Чернігівщини, яка всиновила п’ятьох дітей;

про Черкаський реабілітаційний центр «Recovery»;

про ужгородських волонтерів, які роблять масксітки й чугайстри для фронту;

про волонтерів із Черкащини, які роблять сухі борщі для фронту.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Юрій Бєлоусов, очільник департаменту війни в Офісі генпрокурора, про статистику російських воєнних злочинів, кримінальних справ, вироків, про особливості розслідувань подібних злочинів, про обміни засуджених росіян на полонених українців, про інструментарій слідчих, зокрема використання штучного інтелекту.

Марія Мезенцева, голова Тимчасової слідчої комісії ВР з взаємодії з національними рухами малих і корінних народів Росії, про настрої поневолених корінних народів на території Росії, про конференцію з депортації Росією чеченського й інгушського народів, про координацію Україною рухів черкеського народу, про представників народів Росії в ЗСУ, про створення в Раді Європи платформи поневолених Росією народів.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Куп’янська та Великого Бурлука, про ситуацію на фронті в Харківській області.

Олександра Устінова, очільниця парламентської ТСК з моніторингу отримання та використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, про перспективи розблокування американської допомоги Україні Палатою представників.

Борис Джонсон, прем’єр-міністр Великої Британії (2019–2022), про можливе майбутнє президентство Трампа й американську політику щодо підтримки України та НАТО, про переваги України з партнерами у високотехнологічній зброї, про своє майбутнє у політиці (записане інтерв’ю Наталії Луценко).

Ігор Салій, військовослужбовець ЗСУ, учасник національної збірної на змаганнях незламних «United States Air Force and Marine Corps Trials» у США, про свою історію повернення в спорт після поранення, про стрільбу з лука, про відбір учасників змагань, про відсутність спортивної інфраструктури для поранених бійців.

Олександр Альбінський, оператор БПЛА 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, про потреби бригади в нічних розвідувальних дронах, про перевагу ворога в дронах на Запорізькому напрямку.

Крім того, в ефірі були:

трансляція спільної пресконференції президента України Володимира Зеленського і прем’єра Албанії Еді Рами;

фільм проєкту «Громадянська оборона» про брехню російської пропаганди про втрати під Авдіївкою, про смерть Навального тощо;

фільм проєкту «Антизомбі» про зміну кремлівської пропаганди за два роки повномасштабної війни.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 44 рази (по 11 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео 12 разів. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, Херсонської ОВА, Харківської облпрокуратури, телеграмом «Спільнота Стерненка» і молдовськими телеграм-каналами. Із соцмереж брали сторінки Держприкордонслужби, Харківської облпрокуратури, Нацполіції та ДБР. Було ще «посилання» «у місцевих пабліках стверджують».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 18. Так «посилалися» на Офіс президента, Генштаб, Держприкордонслужбу, Мінфін, ДСНС, Нацполіцію, НАЗК, Харківську, Херсонську й Дніпропетровську ОВА, Харківську облпрокуратуру, Херсонську МВА. Ще було «посилання» «в ЗМІ поширювали інформацію».

Абстрактних псевдопосилань було два: «за попередніми даними» і «стало відомо». Також двічі подавали фактичну інформацію без посилань.

10 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «зазначили в Офісі президента», «у НАЗК закликають», «у МОЗ обіцяють», «розповідають бійці 28-ї», «кажуть військові», «попереджають хлопці», «волонтери закликають», «експерти вважали».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 15 разів (майже по 4 порушення на годину) — всі ці порушення були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Інколи доходило до абсурду. Наприклад, ведуча говорила про главу Білого дому, а показували Конгрес. Або ведуча казала про спікера Майка Джонсона, а показували Джона Кірбі. А почала говорити про Кірбі — а тут уже показували Джонсона. І ось так із точністю до навпаки було у двох випусках новин.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня порушень цього стандарту було відчутно менше, ніж зазвичай в ефірі медіагрупи, - «лише» 137 разів (це більш як по 34 порушення на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки, переважно оцінки, журналістів у новинах. Наприклад: «б’ють нещадно», «важкі бої», «активно використовують авіацію», «понівечені автомобілі», «підступне вбивство», «підступний обстріл», «зазнали значних руйнувань», «добряче дісталося», «потужною ударною хвилею», «лише дивом», «найгучніший скандал», «з неймовірною силою духу», «що важливо», «був проведений ґрунтовний аналіз», «викрили масштабну злочинну схему», «одним з найгучніших голосів», «відділення надсучасні», «надсучасні тренажери», «робота кипить», «активно донатить», «вирують неабиякі пристрасті», «приклад успішного партнерства», «вдалося неабияк масштабуватися», «невгамовних бджілок зі “Швейної роти”», «щасливою сім’єю» тощо.

Традиційно багато було всіх цих урочистих дієслів «закликав», «зазначив», «вкотре наголосив» (взагалі-то ось це «вкотре наголосив» є усталеним журналістським штампом). А ще оцінок стану чи емоцій людей: «тішаться», «радіє», «на життя не нарікає», «приємно здивований» і подібні.

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень.

У 5 випусках новин у повідомленнях про саміт в Албанії ведучі говорили, що «до нього долучилися 13 лідерів держав». Яких саме лідерів, яких саме держав — не говорилося. З повідомлення зрозуміло було лише про лідерів України й Албанії. Ще 11 лідерів і держав залишалися інкогніто.

Ще у двох матеріалах на синхронах не було титрів.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 2 порушення. У сюжеті про навчання прикордонників на синхроні був титр «начальник розвідки ПКШР». Гадаю, жодної фантазії глядачам не вистачить, щоб зрозуміти, що це означає прикордонну комендатуру швидкого реагування.

Ведуча говорила і в титрі на гості було «змагання “United States Air Force and Marine Corps Trials”». Чому було не перекласти українською для глядачів, які англійської не знають?

Інші зауваження

Таки одного разу забули про фемінітив: «Світлана Олександренко, капітан поліції» (сюжет Любові Кукли).

Елементи політичного піару

У проаналізованому ефірі медіагрупи було 3 прояви піару.

Двічі в новинах був сюжет про Черкаський реабілітаційний центр «Recovery», заснований Віктором і Оленою Пінчуками.

І було класичне «паркетне» БЗ про робочу поїздку віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк до Литви.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин медіагрупи була слабкою в репортажній частині: лише 2 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було. У гостьовій студії побували 4 ньюзмейкери. З сюжетів найкращими були обидва репортажі з фронту — Марії Малевської про бої мінометників на Бахмутському напрямку (оператори Олександр Бринза, Ігор Серебріян) і Тетяни Наконечної про бої мотопіхотинців під Бахмутом (оператор Захар Комах). Крім того, якісним був дослідницький сюжет Поліни Спасенко про дискусії щодо перейменування Броварів (оператор Євген Зозуля).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 205 разів, це більш як по 51 порушенню на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 137 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 44 рази порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 15 разів — усі ці порушення були невідповідностями між картинкою і текстом. Крім того, було 7 порушень стандарту повноти інформації та 2 порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі медіагрупи було 3 прояви піару: двічі показували великий позитивний сюжет про реабілітаційний центр, відкритий Віктором і Оленою Пінчуками. І було «паркетне» повідомлення про робочу поїздку віцеспікерки ВР Олени Кондратюк до Литви.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 28 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися короткими (то по 20, то по 15 хвилин) випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година вся була гостьовою. Новини вели Олена Морозова й Андрій Сініцин, гостьові студії — Катерина Федотенко і Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу артилеристів у Серебрянському лісі;

про евакуацію людей із прифронтової Куп’янщини;

про наслідки ворожого обстрілу Покровська ракетами;

про протести фермерів у ЄС;

про відбудову звільненого Партизанського на Миколаївщині;

про можливість розміщення вояків НАТО в Україні;

про північнокорейські ракети;

про індексацію пенсій;

про підготовку аграріїв до посівної;

про спротив окупантам у Криму;

про 2 роки роботи телемарафону;

про спецпризначенця підрозділу ГУР «Артан».

Було пряме ввімкнення про робочу поїздку спікера парламенту Руслана Стефанчука до Чехії.

Гостями ефіру були:

Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки, про програму «Зроблено в Україні», про державні програми кредитування і грантування виробників, про програму «українського кешбеку», про гуманітарне розмінування в Україні, про дії уряду з розблокування кордону з Польщею (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про прогнози щодо весняного паводка, про відновлення водопостачання Кривого Рогу, Марганця й інших міст, про проблеми з водоочисними спорудами, про забруднення земель внаслідок вибухів, про збитки довкіллю України, заподіяні ворогом.

Олександр Порхун, в.о. міністра у справах ветеранів, про спрощення отримання адмінпослуг ветеранами, про роботу Ветеранського фонду.

Андрій Вітренко, депутат Київради, про ремонт «синьої» гілки метро в Києві, про відсутність у КМДА розуміння і плану в цьому питанні, про навантаження на транспортну інфраструктуру Києва через перекриття гілки метро.

Матвій Бідний, в.о. міністра молоді та спорту, про 100 днів на посаді в.о.міністра, про роботу з недопуску росіян і білорусів до міжнародних змагань.

Олексій Чернишов, голова правління НАК «Нафтогаз України», про успішне проходження опалювального сезону, про збільшення обсягу виробництва газу в Україні, про платформу «Зроблено в Україні», про газовий експортний потенціал України, про використання українських газосховищ європейськими країнами (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).

Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про зміст, сенс і особливості безпекових угод України з різними країнами, про ймовірний зміст майбутньої угоди зі США (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).

Дмитро Лубінець, Уповноважений із прав людини ВР, про питання повернення викрадених Росією дітей і цивільних дорослих, про допомогу різних країн у переговорах щодо повернення українців, про мілітаризацію окупантами викрадених українських дітей, про участь білоруського «Червоного хреста» у викраденні українських дітей (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про ворожу тактику використання керованих авіабомб по цивільних об’єктах, про збиті ворожі літаки, про розвиток української безпілотної авіації, про можливі проблеми ворога з кваліфікованими льотчиками.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про ситуацію з окупованим Придністров’ям з точки зору безпеки України, про шляхи до розблокування українсько-польського кордону і про можливе ембарго на українську продукцію, про затримання польською поліцією журналістів «УП», про заяву Макрона.

Євген Єрін, представник Головного управління розвідки, про збір ГУР на безпілотники, про підходи ГУР до вибору цілей і засобів.

Микола Волох, командир підрозділу «Терра» 3-ї ОШБ, про ситуацію на фронті на Авдіївському напрямку, про використання ворогом всієї номенклатури зброї на напрямку, зокрема фосфорних боєприпасів, про використання бригадою дронів-камікадзе і різної нестандартної техніки.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 67 разів (це майже по 17 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео та інформацію в 6 випадках. Користувалися телеграм-каналом 3-ї окремої штурмової бригади, сторінками Дніпропетровської та Харківської облпрокуратур у соцмережах. І фейсбук-сторінкою заступника міністра економіки Тараса Качки.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 27. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, СБУ, Міндовкілля, Херсонську ОВА, Дніпропетровську облпрокуратуру, Харківську облполіцію, якусь «місцеву владу» Покровська і невідомо яку прокуратуру. Ще на міноборони Великої Британії. Були й більш розмиті: «у ЗМІ з’явилася інформація», «кажуть синоптики», «повідомлення російських виробників літаків», «волонтери розповідають», «поліція нарахувала» і ще ось таке «за даними наших джерел у відомстві» (це малося на увазі СБУ).

4 рази робили абстрактні псевдопосилання: «за попередніми даними», «різні джерела повідомляли», «нині відомо», «багато хто… кажуть». Двічі наводили факти без посилань взагалі.

Найбільше ж (28) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «в ГУР МО зазначають», «переконані в Мінветеранів», «в КМДА стверджують», «в українській розвідці вважають», «кажуть бійці 63-ї механізованої бригади», «наголошують тут у Чехії місцеві депутати», «на думку європейських міністрів», «мінометники зізнаються», «посадовці переконують», «місцеві аграрії кажуть», «активісти рухів спротиву кажуть», «кажуть місцеві», «люди кажуть». І ще цього разу дуже багато було «експертних» псевдопосилань: «економісти впевнено кажуть», «на думку експертів», «деякі експерти кажуть», «експерти підрахували», «експерти прогнозували», «експерти припускають», «аналітики припускають», «запевняють фахівці» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 21 раз — це більш як по 5 порушень на годину. 13 із цих порушень були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ.

Невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Праги. І абсолютно невідповідно розмову з міністром захисту довкілля про прогнози щодо цьогорічного паводка в Україні «ілюстрували» архівним відео затоплених сіл і міст після підриву Каховської греблі. А про водопостачання сходу і півдня країни «ілюстрували» відео якихось залишків підбитих ворожих танків у лісі тощо.

Чимало було суто фактичних неточностей. У підводці до сюжету стверджувалося, що «водночас попри щоденні обстріли їхати з прифронтових районів Куп’янщини люди не хочуть». А вже в синхроні на початку сюжету волонтер стверджував інакше: «Люди і виїжджають — потрохи-потрохи, але виїжджають». Щоправда, до наступного випуску цю логічну помилку таки виправили.

У синхроні Еді Раму двічі титрували як «президента Албанії». Він же насправді є прем’єр-міністром, президент країни нині Байрам Бегай.

У «ювілейному» сюжеті про телемарафон авторка казала, що це «спільний продукт шести національних каналів». Насправді ж каналів у телемарафоні сім.

У начитці цитати заступника міністра економіки Качки звучало: «становить 11 і 7 мільярдів доларів». 11+7=18. А йшлося про одинадцять цілих і сім десятих. Ну і традиційно ведучий десятки мільярдів називав цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 168 разів (це по 42 порушення на годину). Найбільше з цього (149) було суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, переважно оцінок.

Були суто емоційні оцінки: «пекло для окупанта», «на багатьох гарячих напрямках», «на безлічі гарячих напрямків», «понівечений будинок культури», «як оговтується місто», «наслідки таких атак вражають», «побачили суцільну руїну», «розриву ворожого залізяччя» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «постійно намагаються», «потужніші за характеристиками», «масштабніші за ураженнями», «стає все більш ризикованим та складним», «одне із найпотужніших українських виробництв», «почувається спокійно», «дорога довга», «довго вагалася», «різко погіршився», «погода ідеальна», «досвідчені військові», «всі рухи відточені та чіткі», «обсяги виробництва недостатні», «такий різкий фінансовий крок», «додалася ще одна проблема», «що є досить символічним», «це далеко не повний перелік тем» і подібні.

Традиційно на каналі чи не найбільше з усіх учасників марафону грішать всіма цими пишномовними «запевнив-зазначив». Слово «сказав» не почуєш. Ще одна оцінка з цієї ж серії часто звучала цього дня при згадках «самопроголошеного Придністров’я». З якого дива самозванців визначати так урочисто?

Ведучі гостьових студій цього дня мінімум у 18 випадках не авторизували власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 23 рази (майже по 6 порушень на годину).

Зробили сюжет про 2 роки роботи телемарафону. Зрозуміло, зворушливі емоційні спогади журналістів, зрозуміло ж, синхрон Подоляка (як тут без нього!). А ще — приголомшлива статистика зроблених ефірів, сюжетів, прямих ввімкнень тощо. І жодного слова про те, що телемарафону станом на лютий 2024 року більше українців не довіряють, аніж довіряють. А чи не довіра аудиторії є найголовнішим показником для будь-якого телепродукту?

У повідомленні про ворожий обстріл Нікополя «посилалися» на «прокуратуру», невідомо яку саме (міську? районну? обласну?).

У сюжеті про корейську ракету авторка казала: «Летить по квазібалістичній траєкторії». Про балістичну траєкторію люди вже більш-менш знають, а от про «квазібалістичну» навряд. Так що тут був необхідний бекґраунд. Так само використання в ефірі поняття «кешбек» теж потребувало бекґраунду.

У сюжетах не досить було представляти Костянтина Криволапа лише як «авіаційного експерта, аналітика», Сергія Коробкіна як «пенсійного експерта» й Аллу Стоянову лише як «експертку з аграрних питань».

У сюжеті про північнокорейські ракети на бекґраундовому відео різних конкретних влучань ракет не було титровано дат цих подій.

А ще у 15 випадках в БЗ і сюжетах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було 2 порушення стандарту. В гостьовій студії речник Повітряних Сил Юрій Ігнат доволі різко розкритикував «диванного експерта» (за виразом Ігната) Романа Світана. Ведучі не відреагували на цю критику належним за стандартом чином — запросивши до слова у відповідь критикованого експерта.

Депутат Київради Андрій Вітренко від фракції «Слуги народу» (який, схоже, вже постійно «прописався» у гостьових студіях каналу «Рада» як штатний критик КМДА, це вже третя його поява в студії в цьому кварталі, а я ж дивлюся ефіри лише вибірково) знову-таки різко критикував КМДА і «київську міську владу», у якої, за його словами «нема ані розуміння, ані чіткого плану, що з цим робити» (з ремонтом «синьої» гілки метро), про полювання на себе фракції «Удар» у Київраді тощо. І, як і завжди, без жодних спроб ведучих дотримати стандарту балансу думок.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту. Ведуча гостьової студії зачитувала зведення Генштабу з фронту. Відтак, у повідомленні, яке тривало в ефірі менш ніж хвилину, вона назвала 26 (!) різних населених пунктів. Більшість аудиторії точно не дуже добре уявляють собі, де розташовані численні села, про які говорила ведуча, відтак усе це повідомлення втрачає будь-який сенс. Цей сенс був би, якби все це супроводжувалося якісною мапою, але, зрозуміло, її динаміка мала б чітко відповідати згадкам населених пунктів ведучою, що в подібному тексті зробити непросто.

Ведучий гостьової казав: «Але є такі кейси, як модно зараз висловлюватися, вживати це слово». Але навіть із таким самоіронічним застереженням про дурну моду самі ці «кейси» не стають зрозумілішими для тієї частини аудиторії, яка такими мовними покручами в житті не користується.

Було повідомлення про презентацію фундацією Олени Зеленської «Індексу майбутнього». І наводилися якісь показники. Але ці «індекси» для розуміння аудиторією слід би було пояснити, що вони означають. Не кажучи вже про те, як саме їх визначають.

І уже згадані «квазібалістична траєкторія» і «кешбек» без бекґраундів.

Інші зауваження

Був доволі рідкісний для телемарафону позитивний випадок, коли відео в розмові з гостем коментує сам гість — командир підрозділу «Терра» 3-ї ОШБ Микола Волох пояснював відео знищення дронами різних цілей. Власне, це і є єдиний коректний спосіб використання відео в розмовах із гостями.

Так я і не розумію, в чому сенс повторювати на початку гостьової студії повідомлення, які ось щойно були наприкінці попередніх новин. Тобто з інтервалом у 5–10 хвилин.

Нехтували фемінітивами: «з першим віцепрем’єр-міністром, міністром економіки України Юлією Свириденко» (ведуча Катерина Федотенко і титр на гості), «інтерв’ю з першим віцепрем’єр-міністром» (тематичний титр), «країни-окупанта» (ведуча Катерина Федотенко).

Елементи політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу було 9 проявів політичного піару.

Якийсь у новинах був цілий блок класичних «паркетних» повідомлень про брифінги різних відомств. Вони однобічні, подають презентоване посадовцями як однозначно позитивні підсумки чи позитивні рішення.

Таким було БЗ+СХ про те, що забезпеченням їжі для військових займатиметься Державний оператор тилу Міноборони, що презентували на брифінгу заступник міністра оборони Дмитро Кліменков і гендиректор Держоператора тилу Арсен Жумаділов. Показали двічі.

І таким було БЗ+СХ про презентацію від виконувача обов’язки міністра молоді та спорту Матвія Бідного про свої перші 100 днів виконання цих обов’язків. До речі, дивно, чому канал стільки уваги приділяє виконувачам обов’язків, ще й із «ювілеями» в якості «в.о.». Тим більше, що далі по ефіру Бідний ще й був гостем студії.

Розмову з в.о. міністра молоді та спорту ведучий симптоматично починав із такого от «гострого» запитання: «Сьогодні ви звітували про 100 днів, як ви фактично очолюєте міністерство молоді й спорту України. Про які результати можете говорити за ці 100 днів, врешті розкажіть нам». Зрозуміло, відповідь починалася з того, що «роботи було зроблено багато». І так далі. І питання про пріоритети роботи міністерства. І наостанок ведучий бажає гостеві «хай все виходить, ми вас підтримуємо». Виглядає так, що канал піарить виконувача обов’язків, щоб той позбувся ось цього «в.о.».

Відверто піарною була і вкрай незбалансована розмова з депутатом-«слугою» Київради Андрієм Вітренком, який звинувачує КМДА, фракцію «Удар» в «управлінській імпотентності» в питанні ремонту інфраструктури, зокрема «синьої» гілки метро, і в полюванні на себе.

Несподівано було ціле «паркетне» БЗ про заступника міністра оборони Віталія Половенка, який «відвідав одне із найпотужніших українських виробництв, де створюють тканину для армійського “пікселю”» і який двічі щось «наголосив».

Раптово цитували й давали синхроном народного депутата від «Слуги народу» Віталія Безгіна. «Новина» в його думці була процитована ведучою ось так: «Україна має відбудувати не лише те, що знищив ворог, але й побудувати нову інфраструктуру, позаяк на існуючу зросло навантаження». І в чому тут новина?

Ще один «паркет» був про презентацію фундацією Олени Зеленської «Індексу майбутнього».

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість гостьову студію вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, який раніше працював на проросійських каналах.

 

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів. Із сюжетів кращим був репортаж Софії Чолас про бойову роботу артилеристів у Серебрянському лісі (оператори Максим Масленіков, Андрій Киріян).

Стандарти журналісти каналу порушували 286 разів (це по 71,5 порушення на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 67 разів. Майже все це були узагальнені розмиті псевдопосилання, як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. 23 рази порушували стандарт повноти інформації, більш як половина з цих порушень була відсутністю інтершуму на відео. Стандарт точності порушували 21 раз. Найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом. Крім того, 5 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, двічі — стандарт балансу думок.

У проаналізованому ефірі каналу було 9 проявів політичного піару. Велика кількість «паркетних» БЗ з синхронами: про брифінг Міноборони щодо харчів для військовослужбовців, про відвідини підприємства заступником міністра оборони, про презентацію в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного про 100 днів «на посаді», потім ще й компліментарна розмова з Бідним у гостьовій студії. Також розмова у студії з депутатом-«слугою» Київради з однобічною критикою КМДА і фракції «Удар». Незрозуміла (без новини) цитата і синхрон нардепа-«слуги» Віталія Безгіна. І «паркет» про презентацію фундацією Олени Зеленської «Індексу майбутнього».

У проаналізованому ефірі каналу російських пропагандистських наративів не було, гостьову студію вів токсичний ведучий каналу.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

27 лютого

Польща погрожує розширити ембарго на українські товари.

Польська поліція затримала українських журналістів на кордоні біля Білорусі, коли ті знімали торгівлю Польщі з Росією.

Цифрових повісток раніше нового закону про мобілізацію не буде, — Міноборони.

Компанія «Сінево» відкидає звинувачення ДБР у незаконному придбанні приміщення свого головного офісу.

У Генштабі пояснили, як рахують втрати ворога та скільки Росія має вбитих і поранених.

НАЗЯВО підтвердило наявність плагіату в дисертації Шкарлета.

Окупанти вже роздали 2 млн паспортів на окупованих територіях України.

Українці дедалі більше вважають, що Захід втомився від війни в Україні, — дослідження КМІС.

У Росії відправили в колонію 20-річного українця, якого побив син Кадирова.

США очікують від України більшого у боротьбі з корупцією, — речник Держдепартаменту.

Офіс президента підготував звернення до Конституційного Суду щодо легітимності Зеленського, — «Дзеркало тижня».

28 лютого

Окупанти атакували Покровський і Бахмутський райони, є загибла і поранені.

ЄС остаточно схвалив чотирирічний план із надання 50 млрд євро для України.

У реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві ціни були завищені в 2-3 рази.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: до 10-ї щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була звичною для вечірнього слота: години починалися з випусків новин (30- і 15-хвилинних), о 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: до 10-ї ранку щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках годин і 10-хвилинні посередині), решту часу займали гостьові студії. О 10-й був 15-хвилинний випуск новин, далі — гостьова. З 11-ї був годинний випуск новин.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною — 15-хвилинні випуски чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями або фільмами.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися короткими (то по 20, то по 15 хвилин) випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година вся була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 4 репортажні сюжети й 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин каналу «Ми — Україна» була ніякою — лише один репортажний сюжет, жодного прямого ввімкнення та лише 2 гості-ньюзмейкери в студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 2 репортажні сюжети, 4 прямі ввімкнення. У гостях на каналі побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 3 репортажні сюжети та 2 прямих ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів було двоє.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була слабкою в репортажній частині: лише 2 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було. У гостьовій студії побували 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 4 репортажні сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: 2 ньюзмейкери, 4 речники й 3 експерти.

У гостях на каналі «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 людей: 2 ньюзмейкери, 2 речники, 2 радники, 6 експертів, одна журналістка й один учасник подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного за чотири години побувало 16 гостей: 5 ньюзмейкерів, один речник, 6 експертів, 2 журналісти й 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей: 2 ньюзмейкери, 1 речник, 3 експерти й 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин побувало 7 людей: 4 ньюзмейкери, один експерт і 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 гостей: 8 ньюзмейкерів, по одному речнику і раднику, 2 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуги народу» було 6 (Арсеній Пушкаренко й Олексій Леонов — в ефірі «Ми — Україна», Ольга Василевська-Смаглюк і Єгор Чернєв на Першому каналі Суспільного, Роксолана Підласа та Марія Мезенцева в ефірі ICTV та СТБ). Було два представники фракції «Голос» (Роман Костенко на Першому каналі Суспільного й Олександра Устінова в ефірі ICTV та СТБ). І один представник «Батьківщини» (Іван Крулько на Першому каналі Суспільного). В ефірах каналів «Інтер», «1+1» і «Рада» нардепів не було. На «Раді» натомість був депутат Київради із фракції партії «Слуга народу» Андрій Вітренко.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 314 разів. Це по 78,5 порушення на годину і більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 199 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 63 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 35 разів. Більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Крім того, 12 разів порушували стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували протягом чотирьох годин ефіру 270 разів (це по 67,5 порушення на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 131 раз, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 63 рази, майже дві третини з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 39 разів порушували стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була відсутність інтершуму на відео. Стандарт точності було порушено 28 разів, майже все це були невідповідності картинки тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, двічі грубо порушили стандарт балансу думок і двічі — стандарт оперативності.

Стандарти протягом чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного було порушено 192 рази (це по 48 порушень на годину ефіру, що є дуже поганим результатом для Суспільного мовника). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 91 раз, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 46 разів, більш як дві третини з цих порушень становили «посилання» на телеграм-канали та сторінки в соцмережах. Стандарт точності було порушено 35 разів, майже дві третини з них були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром у сюжетах і БЗ. 10 разів порушували стандарт повноти інформації, більш ніж половину з цих порушень становила відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Крім того, 8 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та двічі — стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 392 рази за чотири години ефіру. Це по 98 порушень на годину або ж більш як по порушенню щопівтори хвилини ефіру в середньому. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 218 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 106 разів. Майже третину від цього становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 54 порушень стандарту точності 44 становили невідповідності картинки й тексту за кадром у сюжетах та БЗ. Крім того, 8 разів порушували стандарт повноти інформації, 6 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 205 разів, це більш як по 51 порушенню на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 137 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 44 рази порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 15 разів — усі ці порушення були невідповідностями між картинкою і текстом. Крім того, було 7 порушень стандарту повноти інформації та 2 порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 286 разів (це по 71,5 порушення на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 67 разів. Майже все це були узагальнені розмиті псевдопосилання, як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. 23 рази порушували стандарт повноти інформації, більш ніж половина з цих порушень була відсутністю інтершуму на відео. Стандарт точності порушували 21 раз. Найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом. Крім того, 5 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, двічі — стандарт балансу думок.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» було 2 прояви політичного піару — класичний «паркетний» сюжет про презентацію президентом Володимиром Зеленським, прем’єром Денисом Шмигалем і керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком платформи «Зроблено в Україні». І класичне «паркетне» БЗ з синхроном першої леді Олени Зеленської на презентації дослідження «Індекс майбутнього».

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 5 проявів політичного піару. Незбалансоване цитування заяви ДБР щодо арешту головного офісу компанії «Сінево» і беззубе незбалансоване інтерв’ю з речницею ДБР. Незбалансована розмова з першою віцепрем’єркою Юлією Свириденко про всебічну підтримку владою українських бізнесів. Так само класичний «паркет» на цю ж тему з прямою мовою керівника ОП Андрія Єрмака. І класичний «паркет» про презентацію в.о.міністра культури Ростиславом Карандєєвим якогось культурного проєкту «ResPol».

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 3 прояви піару: двічі показували великий позитивний сюжет про реабілітаційний центр, відкритий Віктором і Оленою Пінчуками. І було «паркетне» повідомлення про робочу поїздку віцеспікерки ВР Олени Кондратюк до Литви.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 9 проявів політичного піару. Велика кількість «паркетних» БЗ з синхронами: про брифінг Міноборони щодо харчів для військовослужбовців, про відвідини підприємства заступником міністра оборони, про презентацію в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного про 100 днів «на посаді», потім ще й компліментарна розмова з Бідним у гостьовій студії. Також розмова в студії з депутатом-«слугою» Київради з однобічною критикою КМДА і фракції «Удар». Незрозуміла (без новини) цитата і синхрон нардепа-«слуги» Віталія Безгіна. І «паркет» про презентацію фундацією Олени Зеленської «Індексу майбутнього».

У проаналізованих ефірах Першого каналу Суспільного й «1+1» проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» російських пропагандистських наративів не було, гостьову студію вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих ефірах інших каналів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: ТСН/ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5010
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду