Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10–11 січня 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10–11 січня 2024 року

19 Січня 2024
1895

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10–11 січня 2024 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
1895
Порушення стандартів у ефірних блоках каналів «1+1», «Рада», ICTV з СТБ, «Ми — Україна», Перший канал Суспільного, «Інтер».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10–11 січня 2024 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10–11 січня 2024 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по чотири години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 10 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї щогодини було по два випуски новин (на початках годин 15-хвилинні, посередині годин — 7-хвилинні), решту часу займали гостьові студії. Далі години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Наталія Островська і Євген Плінський, рубрику «Оперативний черговий» вів Руслан Ярмолюк.

В ефірі були такі сюжети:

про бій під Новомихайлівкою на Донеччині;

про бої на Авдіївському напрямку;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про засоби РЕБ і використання штучного інтелекту на фронті;

про збройні конфлікти влади з мафією в Еквадорі;

про передвиборчу кампанію на Тайвані;

про роботу бойових саперів на передовій;

про найменшу чемпіонку з плавання.

Були прямі ввімкнення:

про бої на Донеччині;

про бої під Новомихайлівкою поблизу Вугледара;

про бої на Бахмутському напрямку;

про очікування від засідання Ради Україна — НАТО.

Гостями ефіру були:

Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, про підвищення мінімалки, про зміни у різних соціальних виплатах, про затримки у виплатах на дітей, про фінансування соціальних видатків, про перерахунки субсидій.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про розгляд Комітетом урядового законопроєкту про мобілізацію.

Андрій Ковальов, речник Генштабу ЗСУ, про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Дмитро Пелих, речник 118-ї окремої механізованої бригади, про ситуацію на Токмацькому напрямку.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про спробу росіян влаштувати в Італії виставку про «відбудову Маріуполя», про поточну ситуацію в окупованому Маріуполі, про продовження репресій окупантів проти жителів Маріуполя.

Сергій Джердж, старший лейтенант ЗСУ, голова громадської ліги «Україна — НАТО», про очікування від засідання Ради Україна — НАТО, про необхідності посилення української ППО, про переваги формату Ради Україна — НАТО для швидкого розв’язання нагальних потреб України у зброї, про необхідність далекобійних ракет для знищення російських ракетоносіїв.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про нову тактику ворожих ракетних ударів, про північнокорейські ракети, про бої під Авдіївкою, про ситуацію під Бахмутом, про бої під Мар’їнкою, про змагання з ворогом у використанні штучного інтелекту.

Ярина Груша, публіцистка з Італії, про спробу росіян влаштувати в Італії виставку про «відбудову Маріуполя», про пропагандистську активність російських представників у Італії, про проросійські настрої в Італії.

«Кеп», бойовий сапер, командир інженерно-саперної роти, про роботу бойових саперів з замінування і з розмінування, про види мін, про складні випадки розмінування, про допомогу партнерів.

Олександра Книга, волонтерка з Херсона, засновниця благодійного фонду, про те, як виживають мирні жителі окупованого міста Олешки, про благодійну допомогу жителям окупованого лівобережжя Дніпра, про репресії з боку окупантів, про обстріли окупованих Олешок росіянами.

Валерій Кучеренко «Гонсалес», Герой України, молодший сержант 68-ї окремої єгерської бригади, про свій шлях у військові, про службу в АТО, про початок повномасштабної війни, про бої на Луганщині та на Донеччині, про свої важкі поранення і втрату обох рук, про плани на життя, про втрати побратимів, про неможливість примирення з росіянами (записане інтерв’ю Наталії Нагорної).

Крім того, в ефірі був спецпроєкт «Оперативний черговий» з Русланом Ярмолюком.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 71 раз (це майже по 18 порушень на годину в середньому). З інтернету брали інформацію і відео 10 разів. Зокрема скористалися телеграм-каналами Херсонської ОВА і «Брати Яковлеви». Брали картинку зі сторінок Харківської облпрокуратури та ДСНС Сумщини у соцмережах. Наводили думку з фейсбук-сторінки речника МЗС Олега Ніколенка.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 19. Так «посилалися» на Генштаб, МЗС, Харківську ОВА й «Укренерго». Інші «посилання» були на закордонні інституції: на Білий Дім, ООН, ЄС, НАТО, а також на збройні сили, поліцію і правоохоронців загалом Еквадору.

13 разів робили абстрактні псевдопосилання: «наразі відомо», «за нашими даними», «ми знаємо», «за останньою інформацією», «розмови про це були», «просять» (невідомо хто), «закликають» (невідомо хто), «лунають думки» (невідомо чиї) і «казали» (невідомо хто). Але найбільше (20 разів) подавали фактичну інформацію взагалі без будь-яких посилань на джерела.

І ще було 9 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. З «адресних» було псевдопосилання на невідомо кого в МЗС України, всі інші були геть розмитими: «активісти просили», «військові розповідали», «наші бійці запевняють», «кажуть сапери», «люди зізнаються» і «про це говорять всі експерти». От просто всі на світі експерти «говорять» одне й те саме.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 40 разів (по 10 порушень на годину ефіру в середньому). 30 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Доволі традиційно так «перекривали» всі повідомлення про бойові дії на фронті та наслідки обстрілів різних населених пунктів. Анонсове повідомлення про засідання Ради Україна — НАТО навіщось треба було «перекривати» архівними фасадами адмінбудівель і якихось «паркетів». Наприклад, ведучий розповідав про фінансову допомогу Швеції, а показували чомусь Кулебу і Борреля (при чім тут Швеція?). Абичим архівним «перекривали» повідомлення про заяву країн Заходу щодо постачання Росії північнокорейських ракет. Бо можна казати «у Білому Домі заявили» і показувати при цьому Путіна і Кім Чен Ина. Навіщось повідомлення про законопроєкт щодо мобілізації «перекривали» фасадами парламенту. Дуже «інформативно». І загальними планами сесійної зали з крупними планами Стефанчука на словах про нардепа Железняка.

«Геніально» «перекривали» пряме ввімкнення кореспондентки з фронтів Донеччини. Вона казала «як ось цей чоловік», а показували жінок. Не до ладу «перекривали» пряме ввімкнення з Брюсселя про очікування від засідання Ради Україна — НАТО архівним відео наслідків ракетних ударів по Києву, адмінбудівлями та навіть зустрічі Путіна з Ином. Двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

І фактичні неточності — це було переважно недолуге використання титру «наживо», бо він був завжди на картинці, яка точно не наживо в ефірі. Наприклад, він був на випадковому наборі архівного відео якихось бойових дій, яким «ілюстрували» зведення від речника Генштабу. Цікаво, що саме так, цей титр був не на картинці з самим речником, який і справді був наживо в ефірі, а на архівній картинці в іншій частині кадру. Відео за 2 січня, яким навіщось (бо незрозуміло взагалі навіщо) «перекривали» пряме ввімкнення з Брюсселя, було звісно ж теж титроване «наживо». Як і глибоко архівні кадри адмінбудівель Брюсселя і Кулеби з Боррелем. Причому спершу титр «наживо» на цьому відео зняли, а потім знову повісили (це сталося лише для того, щоб змінити геотитр на «Бельгія»). А згодом титром «наживо» позначали ще більш древній архів зустрічі Путіна й Ина. Зрештою таки начебто спохопилися і на древні архівні краєвиди Кремля повісили свій оцей титр «досьє» (яким у ТСН чомусь називають архів). Але далі знову повернули «наживо» на архівному відео. Одне слово, логіка редакції є для мене незбагненною. Ну і зрозуміло ж традиційно плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найбільше — 194 рази (це по 48,5 порушення на годину ефіру в середньому). З них 184 рази були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Емоційні оцінки: «так само гаряче», «найгарячіше було», «найгарячіша точка фронту», «ділянка фронту, яка стала дуже гарячою», «залишається гарячою лінією фронту», «нова гаряча точка» (от що цікаво — невже журналісти не розуміють, що саме по собі емоційне визначення від слова «гарячий» насправді несе нуль інформації?), «несамовитих наступальних зусиль», «скандальну виставку», «по ньому гатять», «без упину гатять», «ще гарні новини», «лише дивом минулося без потерпілих», «на щастя, дотепер це не вдається», «понесла там шалені втрати» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «активні бої», «активні бойові дії», «ця ділянка фронту дійсно дуже активна», «такий активний наступ», «гучний арешт», «методично перемелювати сили ворога», «неабияк загострив протистояння», «найбільше суперечок точиться», «дорогоцінні резерви», «перше серйозне випробування», «суттєве поповнення», «вправно використовувати», «дається ціною надзусиль», «відносно невеликий Еквадор», «густонаселене Курахове», «зазнав величезних руйнувань», «значних втрат», «чималий шмат», «одна із найпопулярніших», «актуальні розмови», «стартували з новою силою», «домінантною темою стане», «вів спокійне життя», «успішно використовують», «миттєво аналізує», «головна відмінність», «успішно застосовуються», «унікальні ласти», «мініатюрну ніжку», «омріяного подарунка», «із захопленням розповідає» тощо.

Траплялися і міркування: «Намагаються прорвати це село з однієї причини — тому що воно прилягає до траси й сполучає Вугледар і місто Курахове» (пряме ввімкнення Юлії Кирієнко). «Штучний інтелект доволі швидкими темпами перетворює сучасну війну на дистанційну» (сюжет Віталія Афанасієнка).

І зайві в новинах маркери суб’єктивної думки та привернення уваги: «хочу зазначити», «хочу вам трохи показати», «треба сказати», «що можу сказати», «як я вже жартувала», «до речі», «бачте як буває», «ба більше».

І навпаки у 7 випадках ведучі гостьових студій не авторизували, як це належить, власних міркувань Ще були безпідставні узагальнення: «люди хвилюються», «наші бійці тримають ці позиції, вони розуміють, наскільки це важливий напрям».

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення. У сюжеті про бої під Новомихайлівкою, який показували двічі, частина синхронів не була титрована. Бекграундове відео затоплення Олешків після підриву Каховської греблі не було титроване датами, та навіть як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту. Ведучий «Оперативного чергового» не розшифровуючи вживав військові абревіатури на кшталт «ОМБР», і так само було в титрах. Далеко не вся аудиторія ці абревіатури знає.

Інфографіка ворожих втрат на каналі продовжує мати незрозуміле «прискорення», після якого ведучі за кадром ніяк не встигають за заміною даних на екрані.

Ведучий гостьової студії казав: «в підводці сказали». Це суто професійний термін, незрозумілий аудиторії. Крім того, журналісти вживали слова «електромагнітні гаджети», «такий цинічний меседж» і «розповсюджувати свої меседжі», «є лайфхаки».

Інші зауваження

Чесно кажучи, я геть не зрозумів, навіщо було робити цілий великий і докладний сюжет про війну влади Еквадору з мафією. Ще й двічі його показувати. Уже точно ці події в далекій країні жодним чином не стосуються України та ніяк не впливають на наше життя. І навіть аналогій жодних не витанцьовується. В мирні часи подібні сюжети на відео «Ройтерс» редакції робили лише з однією метою — щоб якось чимось «заповнити ефір». Зараз такої потреби геть нема, в умовах війни.

Одного разу таки забули про фемінітив: «Юлія Станкевич, майстер спорту з плавання» (сюжет Валерії Ковалінської).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжети, 4 прямих ввімкнення. В студії побувало 2 гості-ньюзмейкери. З сюжетів кращими були репортаж Юлії Кирієнко про бій під Новомихайлівкою на Донеччині (оператори Іван Головач, Олег Мостовий) і нарис Юлії Кирієнко про роботу бойових саперів на передовій (оператори Данило Лисенко, Олег Мостовий). Було дуже якісне інтерв’ю Наталії Нагорної з Героєм України Валерієм Кучеренком «Гонсалесом».

Стандарти журналісти каналу порушували загалом 315 разів протягом чотирьох годин ефіру (це майже по 79 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 194 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 71 раз, найбільше було фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела й узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 40 разів порушували стандарт точності, з них 30 були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 7 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та 3 рази — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 10 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була переважно звичною — 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, часом цей графік порушувався прямими трансляціями з поїздки президента Зеленського до Литви. Новини вела спочатку Тетяна Висоцька, згодом — Петро Дем’янчук, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про вишкіл бійців ТрО між бойовими діями на Донеччині;

про використання Росією північнокорейських балістичних ракет;

про отримання нового будинку багатодітною родиною з Берислава від Фундації Олени Зеленської;

про використання росіянами імпортованої західної електроніки у ракетах;

про заклики трампістів звільнити Остіна через його хворобу;

про допомогу Великої Британії українській енергетиці;

про сучасні методи реабілітації поранених бійців у новостворених «Центрах досконалості»;

про снайперів бригади «Рубіж»;

про ветеранів війни з 65-ї окремої механізованої бригади;

про миколаївських волонтерів «Червоного хреста», які евакуюють людей;

про важкопораненого воїна Назарія;

про відновлене підприємство з виробництва хліба на Київщині.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Леонід Тимченко, заступник міністра внутрішніх справ, про збір за кордоном ДНК родичів загиблих і пропалих безвісти, про реформування номерів екстрених допомог на єдиний номер 112.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію з опаленням і електрикою в окупованому Мелітополі та інших містах окупованого Запоріжжя, про російську пропаганду щодо окупованих територій, про «Асоціацію нескорених громад», про допомогу вимушеним переселенцям і релокованим бізнесам з окупованої частини Запоріжжя.

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про обрання очільником всесвітньої організації омбудсманів, про обміни полоненими, про складності переговорів із росіянами, про можливості обміну «всіх на всіх», про порушення прикордонниками щодо виїзду чоловіків.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних військ, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про бої на Куп’янському напрямку і про відвідини фронту головнокомандувачем і міністром оборони.

Іван Киричевський, експерт консалтингової компанії Defence Express, про спільне з західними партнерами виробництво зброї в Україні, про використання Росією північнокорейських ракет, про можливості розробки Україною ракет середнього радіуса дії.

Владислав «Турист», оператор FPV-дронів 93-ї окремої мехбригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про порівняння ефективності дронів-камікадзе з артилерією, про винятково волонтерське забезпечення дронами, про перевагу ворога у дронах, про принципи роботи РЕБів.

«Атом», снайпер, про збір грошей фондом «Повернись живим» на гвинтівки та набої для українських снайперів, про переваги зброї, про специфіку роботи снайперів, про підготовку снайперів, про якість ворожих снайперів.

Крім того, в ефірі були:

Пряма трансляція пресконференції президента Володимира Зеленського і президента Литви Гітанаса Науседи.

Пряма трансляція зустрічі президентів Зеленського і Науседи з лідерами громадської думки Литви та Польщі.

Фільм проєкту «Громадянська оборона» про російські ракетні обстріли мирного населення.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Загалом було 37 порушень стандарту (більш як по 9 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету брали інформацію чи картинку 7 разів. Зокрема користувалися телеграм-каналами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, Держприкордонслужби, «Сталевого кордону» й анонімного «Х…евый Херсон». Показували фото зі сторінки Нацполіції в соцмережі. Наводили допис і відео з фейсбук-сторінки народної депутатки Ірини Геращенко.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 18. У такий спосіб «посилалися» на Офіс президента, Генштаб, Міноборони, Повітряні сили, ГУР, Донецьку ОВА, обласну поліцію Донеччини, Харківську облпрокуратуру. Також — на ООН і Білий Дім. І ще були повністю розмиті: «за даними слідства», «кажуть в опозиції», «українська сторона вважає».

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «називають» (невідомо хто), «за попередніми даними», «от інформація останніх хвилин» (невідомо чия), «як з’ясувалося», «відомо» і «стало відомо». Взагалі без посилань наводили факти одного разу.

Ще було 4 узагальнених псевдо на авторство суб’єктивних думок: «правники  вважали», «кажуть медики», «медики кажуть» і«впевнені медики».

Стандарт точності інформації

Було 25 порушень стандарту (більш як по 6 на годину в середньому). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про використання Росією ракет із Північної Кореї «перекривали» абичим архівним, наприклад, Білим Домом — це до чого взагалі? А ось до чого — бо ведуча далі говорила про Джона Кірбі, але в цей момент уже показували якесь глибоко архівне відео Північної Кореї. Тобто все не до ладу. Ну і звісно ж на архіві певно ліньки було написати, що це архів. Невідповідно «перекривали» БЗ про пресконференцію Зеленського і Науседи. Бо казали про першого, а показували другого.

Табличками й будинками ОП і Лондона «перекривали» повідомлення про переговори з Великою Британією щодо гарантій безпеки Україні. Відео було з теплої пори року і теж не позначене як архівне. Або ж у чому була логіка розповідати про хворобу Остіна та приховування цієї інформації — і «перекривати» це глибоко архівним відео Остіна ще з Резніковим на «Рамштайні»? Ще й не підписувати це відео як архівне.

І традиційно ведучі постійно плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 182 порушення (це по 45,5 на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, переважно оцінки.

Була певна кількість суто емоційних оцінок: «найзапекліші бої», «гаряче в районі Синьківки», «найгарячіше було», «найгарячіші позиції», «нещадно накриває вогнем», «наші захисники вгамовували окупантів», «майстерністю українських стрільців вражені українські та західні інструктори», «перетворили на згарище колись прекрасну домівку», «з часів буремної Донеччини», «за ці грізні роки», «зі сльозами на очах», «на щастя, всі вижили» тощо.

Чимало було різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «добряче потовк ворожу піхоту», «дистанція до ворога була зухвало короткою», «після надважкого поранення», «містить багато положень», «зібрався велелюдний мітинг», «провів плідні переговори», «розгорнули величезні прапори», «активно експортували», «безперервно тренуються», «потребувала чимало часу», «політичний скандал», «важливе обладнання», «попереду ж тривала реабілітація», «об’їхав чимало країн світу», «його надзвичайно любили», «про незламний український бізнес», «із захватом дітлахи розглядають» і подібні.

Міркувань було небагато, переважно це були такі собі «літературні вправи» журналістів на кшталт: «яка вона, філософія на межі життя і смерті». «Прикордонники і вирішили зіграти з ворожими солдатами у стрілялки». «Кіношні міфи і постріли, що гідні підручників». «Ці очі бачили усі жахіття російсько-української війни». «Він був народженим музикантом, та все ж наважився поміняти чорно-білі клавіші рояля на чорно-білі — життя та смерть — реалії війни». Або ж «експертні»: «Реабілітаційні тренінгові центри мають стати еталоном — лише так вдасться створити потужну систему відновлення пацієнта, бо потреба у якісній реабілітації країни, що воює, дуже велика».

Було одне безпідставне узагальнення: «тут кожен знає, за що та за кого воює». Двічі в новинах не було позначено як слід межі великої цитати виступу президента Зеленського, тож кілька останніх речень звучали як думки самого ведучого новин.

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення. Не досить було представляти Івана Киричевського як «експерта консалтингової компанії Defence Express», бо точно не всі глядачі знають, що воно за компанія така. Треба було коротко це пояснити.

У сюжеті бекґраундове відео боїв за ДАП чи за Лисичанськ не було ні дат, ні титру «архів». Так само бекґраундове відео ракетного обстрілу 2 січня не було титроване датою. Та й як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення — ведучий казав: «які їхні основні меседжі». І з його ж подачі «меседжами» говорив і гість Іван Федоров.

Елементи політичного піару

Був сюжет про те, що фундація Олени Зеленської подарувала дім багатодітній родині.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів була слабкою: лише один репортажний сюжет, прямих ввімкнень не було. В гостьовій студії побували 3 ньюзмейкери. З сюжетів я би відзначив нарис Тетяни Наконечної про снайперів бригади «Рубіж» (оператор Захар Комах).

Стандарти журналісти каналів порушували 248 разів (це по 62 порушення на годину ефіру в середньому, або більш як по одному порушенню на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 182 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушили 37 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 25 разів порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Крім того, було 3 порушення стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності подачі. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — сюжет про надання багатодітній родині будинку Фундацією першої леді Олени Зеленської. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 10 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною для вечірнього слота. Перші дві години починалися випусками новин (20-хвилинним і 15-хвилинним), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, далі — годинна гостьова студія. Короткі новини вів Андрій Сініцин, підсумковий випуск — Андрій Сініцин і Ольга Бутко, гостьові студії вели Катерина Федотенко і Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

про роботу зенітників на Бахмутському напрямку;

про одеського рятувальника, який рятував власну родину після ракетного влучання в будинок;

про бій 41-ї окремої мехбригади на Куп’янському напрямку;

про ліквідацію наслідків ракетної атаки по Запоріжжю 8 січня;

про лікування бійців від загострень хронічних хвороб у Дніпрі;

про посилення російської пропаганди в Європі та протидію України;

про можливість очолення Орбаном Ради ЄС;

про бойовий шлях спецпідрозділу ГУР «Артан»;

про безплатний хостел для військовослужбовців у Чернівцях;

про загиблого на фронті поета Максима Кривцова «Далі»;

про життя села Добра Криниця на Миколаївщині після окупації.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення з Вільнюса про поїздку президента Зеленського до Литви;

про засідання Радбезу ООН через закупівлю Росією північнокорейських ракет;

про засідання Ради Україна — НАТО.

Гостями ефіру були:

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про посилення урядом контролю за деревиною, про електронні сертифікати, про заборону експорту необробленої деревини, про висадження дерев в Україні.

Віталій Безгін, заступник голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, про аварійні ситуації в київському метро, про погану роботу столичної влади.

Єгор Чернєв, голова делегації ВР в ПА НАТО, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, про блокування трибуни ВР опозицією,  про перспективи розгляду парламентом законопроєкту щодо мобілізації, про допомогу Україні з боку північних скандинавських країн, про можливість політичного запрошення України до НАТО на Вашингтонському саміті.

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції ТОТ, про зміни у виплатах для вимушених переселенців, про статус українських дітей за кордоном, про проблематику повернення викрадених Росією дітей, про забезпечення житлом ВПО, про працевлаштування ВПО.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про підсумки поїздки президента Зеленського до Литви, про законопроєкт про лобізм, про ризики для України від рішення Шарля Мішеля залишити посаду голови Євроради (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).

Костянтин Ущаповський, голова НКРЕКП, про причини скасування урядом мораторію на відімкнення від житлово-комунальних послуг боржників, про ситуацію в енергосистемі через сильні морози, про те, що тарифи на електроенергію не підвищуватимуть.

Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВР з питань свободи слова, про позбавлення зрадників і колабораціоністів державних нагород, про питання повернення 25 журналістів із російського полону, про справи щодо перешкоджання роботі журналістів в Україні, про необхідні зміни в телемарафоні.

Андрій Вітренко, депутат Київської міськради, про те, що комісія Київради щодо Київського метрополітену не працює (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).

Михайло Подоляк, радник керівника ОП, про підсумки поїздки президента Зеленського до Литви, про розуміння країнами Європи того, що відбувається, про демонізацію Путіна на Заході, про законопроєкт щодо мобілізації, про засідання Радбезу ООН через останні ракетні атаки Росії, про ситуацію на Близькому Сході та на Корейському півострові, про ситуацію в Росії тощо.

Крім того, в ефірі було опитування народних депутатів про шанси на затвердження допомоги від США.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 42 рази (по 10,5 на годину ефіру в середньому). З інтернету давали відео чи інформацію 4 рази. Користувалися фейсбуком речника МЗС Олега Ніколенка, телеграм-каналом народного депутата Давида Арахамії, сторінкою в соцмережі голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, показували відео з анонімних ворожих телеграм-каналів.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 13. Так «посилалися» на Генштаб,  Повітряні сили, Головне управління розвідки, Держприкордонслужбу, Мінвідновлення, Центр протидії дезінформації, фракцію «Слуги народу», Білий дім. І було таке дивне псевдопосилання: «про це попереджають у департаменті соціальної політики однієї з міськрад».

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «знаємо», «ми знаємо», «раніше стало відомо», «сьогодні стало відомо», «були повідомлення» і «вважається» (невідомо ким).

Найбільше (19) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок, що називається на будь-який смак: «медики кажуть», «чимало депутатів оголошують», «багато депутатів наголошували», «на думку експертів», «наголошують представники різних політичних сил», «депутати наголошують», «волонтери сподіваються», «кажуть армійці», «кажуть бійці», «розвідники кажуть», «наголошувала українська сторона», «союзники підтвердили», «друзі відзначають», «у Києві сподіваються», «місцеві кажуть». Було також «рекордне» за недостовірністю псевдопосилання «такої ж думки і у Верховній Раді України», бо у Верховній Раді насправді з будь-якого приводу думок хоч греблю гати. І всі різні.

Стандарт точності інформації

Було 24 порушення стандарту (по 6 на годину). 13 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів. Різними абстракціями «перекривали» повідомлення про субсидії, про скасування мораторію на відімкнення від комунпослуг за борги, про компенсації за знищені оселі. Про різні рішення Верховної Ради, зрозуміло, «перекривали» загальними планами сесійної зали впереміш із крупними планами спікера Стефанчука, одного разу, коли говорили про блокування опозицією трибуни, показували спокійну ситуацію. Говорили про заяву президента Литви, а показували Зеленського зі спікеркою Сейму країни.

Навіщось треба було «перекривати» пряме ввімкнення з Брюсселя архівними планами адмінбудівлі НАТО, архівними планами ракетних ударів, фото з Північної Кореї, остогидлим відео Кремля тощо. Коротше, «одягли все красиве водночас», хоча йшлося про засідання Ради Україна — НАТО.

Невідповідно «ілюстрували» і розмови з трьома гостями. Наприклад, говорили з нардепом Чернєвим про допомогу Швеції, Фінляндії, Норвегії, а показували штаб-квартиру НАТО в Брюсселі. Або ж говорили з віцепрем’єркою Верещук про зміни у виплатах ВПО, а «ілюстрували» це просто якимись людьми на вулицях. Певно, в тих людей на лобі написано, що вони ВПО.

І було 7 фактичних неточностей. У сюжеті про життя села Добра Криниця на Миколаївщині після окупації авторка стверджувала, що «село Добра Криниця опинилась в окупації 3 березня минулого року». Насправді ж — позаминулого, ще у 2022 році. Чотири рази в різних контекстах рахували «початок війни» від лютого 2022 року, наприклад  «за час війни противник втратив більше 366 тисяч військових». У цю статистику Генштабу точно не входять втрати ворога за 2014–2021 роки. А ще в підводках до сюжету про порятунок одеським рятувальником власної родини після ракетного обстрілу обидва ведучі стверджували, що «квартира ж цієї родини опинилася прямо в епіцентрі вибуху». А квартира була на п’ятому поверсі. Епіцентр же завжди на поверхні землі.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 193 рази (це більш як по 48 порушень на годину ефіру). 170 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Траплялися суто емоційні оцінки: «в найгарячіших точках фронту», «гаряче було на Авдіївському напрямку», «потроху оговтується», «встиг наробити стільки лиха», «про такі історії, від яких холоне кров, знімають кіно», «отримав найстрашніший дзвінок у житті», «дивом не пішла» тощо.

Були оцінки з найрізноманітніших приводів: «ключовою темою стало», «найактивніше штурмували», «ведуться активні бої», «за такий короткий час», «планували операцію дуже ретельно», «успішно приземляють», «багато уваги приділили», «прогнозовано багато говорили», «справжній ас», «на високій швидкості», «за лічені хвилини», «активно ведуться роботи», «довгий український день», «найкатегоричніший і найвідданіший прихильник», «ще одна важлива складова», «пацієнтів тут чимало», «серйозно захворів», «довелось швидко подорослішати», «часто критикують», «активно пручається», «чекає напружений графік», «назвали її символічно» і подібні. І дуже багато в ефірі каналу оцінних дієслів на позначення простої дії «сказав».

У 16 випадках ведучі гостьових студій не авторизували своїх суб’єктивних думок. У кількох випадках це явно диктувалося піарівськими потребами (докладніше в розділі про політичний піар).

І було 7 безпідставних узагальнень: «містяни і досі не можуть оговтатись», «армійці не втрачають оптимізму», «місцеві сподіваються, що аграрії та фермери повністю відновлять діяльність», «наші захисники сподіваються обміняти окупантів на своїх полонених побратимів», «зрозуміло, що всі мешканці столиці зацікавлені в тому, щоб метро працювало».

Стандарт повноти інформації

Цей стандарт порушували 18 разів (по 4,5 порушення на годину ефіру).

Двічі не було необхідних бекґраундів, обидва рази, схоже, тенденційно. Так, ведучі двічі повідомляли, що Верховна Рада призначила Ольгу Піщанську головою Рахункової палати. При цьому двічі «забули» згадати надзвичайно важливий бекґраунд про те, що лідери G7 застерігали українську владу призначати керівника РП до проведення реформи інституції, а така реформа мала передбачати обов’язкову перевірку кандидатів на цю посаду. Так само «забули» повідомити бекґраунд щодо причин, чому Мар’яну Безуглу опозиція вимагала зняти з посади заступниці голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки. Без чого справді дії з блокування трибуни можна було називати «політичними розборками».

Ведучий представляв гостя як «голову НКРЕКП». І таким же був титр на гості. Гадаю, далеко не всій аудиторії відома і зрозуміла ця люта абревіатура. Заодно це і порушення стандарту доступності. У сюжеті про загиблого на фронті поета Максима Кривцова «Далі» в одному з синхронів не було титру. Згодом був і другий синхрон, де письменницю Юлію Ілюху таки протитрували. Але в першому випадку глядачу було незрозуміло, хто це згадує героя. Не досить було в сюжеті представляти Богдана Ференса лише як «експерта з міжнародних питань».

Бекграундове архівне відео ракетних ударів по Києву в прямому ввімкненні з Брюсселя не було титроване датою.

Ще в 11 випадках у БЗ на відео не було інтершуму. Наприклад, дуже «беззвучним» був велелюдний мітинг у Вільнюсі, де виступали президенти Зеленський і Науседа.

Стандарт балансу думок

Було 3 грубих порушення стандарту, але, схоже, всі вони були запрограмовані піарівськими потребами. У розмові з нардепом Безгіним, який звинувачував київську владу в бездіяльності, ведучими не було забезпечено балансу думок у жодний зі способів. Так само було і в розмові з депутатом Київради Вітренком.

У описі блокування трибуни опозицією через невнесення питання про зняття Мар’яни Безуглої з посади заступниці голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки не було навіть пояснено позицію фракції «ЄС», без чого блокування могло виглядати для глядача абсолютно безглуздим.

Стандарт доступності подачі інформації

Інфографіка ворожих втрат залишається на каналі дуже важкою для сприйняття. Все відразу ж, забагато складних чисел двох видів, непритомні іконки.  Ще й ведучий за кадром зачитує лише окремі позиції, лише втрати за добу та ще й не в тому порядку, в якому ці дані розташовані в таблиці. 

Крім того, вже згадана нерозшифрована ведучим чи в титрі абревіатура НКРЕКП.

У сюжеті про посилення російської пропаганди в Європі: «залучають інфлюенсерів». То вже точно більшість аудиторії марафону поняття не має, що це означає. Або там же: «яка буде містити вже відомі меседжі, але в новій обгортці». Тут і самі «меседжі», та ще й образність, яка також заплутує. Про «меседжі» говорив і ведучий гостьової студії, він же казав: «в інформаційному слоті нашого каналу».

Інші зауваження

Знову було якесь «загострення» з ігнорування фемінітивів: «Єва Миронова, кореспондент» (титр на стендапі), «Оксана Савчук, член Комітету…» (титр в опитуванні депутатів), «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань…» (ведуча Катерина Федотенко, ведучий Назар Довгий у представленнях і в титрі на гості), «Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр…» (ведуча Тетяна Гончарова), «Наталія Галібаренко, посол України при НАТО» (титр на синхроні), «Яна Коротушенко, директор…» (титр в сюжеті Наталії Якобсон-Белібової), «країни-агресора» (ведуча Катерина Федотенко).

Елементи політичного піару

Цього дня, схоже, була ціла спланована піар-кампанія проти столичної влади.

Нардепа-«слугу» Віталія Безгіна запросили до ефіру лише за темою, яку ведучий Назар Довгий тенденційно визначив у першому ж запитанні так: «Аварія в Київському метрополітені насправді натепер змушує людей в люті морози, а це подеколи і мінус 12–15 було, стояти на зупинках транспорту. Депутати міської ради напевно демонструють бездіяльність в цій частині, в принципі бачимо, що це вже перетворюється на якусь тенденцію. Створена тимчасова комісія, вона практично не працює, чому так?». Гість коментував це такими означеннями: «Це означає в принципі, що Київ, володіючи багатомільярдними бюджетами, не інвестував кошти в необхідну підтримку критичної інфраструктури». «Та комісія (Київради), яка мала би знайти причини і виявляти, вона поки що не діє. Думаю, що це просто наслідок системної проблеми низького рівня управлінського менеджменту в столиці». «Київський міський голова до обіду працює міським головою, а після обіду працює головою КМДА, здійснюючи контрольні повноваження, навряд це дозволить нам знайти істину». Зрозуміло, ведучі жодним чином не намагалися балансувати ці закиди, навпаки продовжили «додавати» про якісь локальні прориви каналізації.

Згодом редакція продовжила тему з депутатом Київської міськради від «Слуги народу» Андрієм  Вітренком, який казав таке: «сам проєкт рішення Київської міської ради було підписано мером лише після Різдва, тобто ніхто нікуди не поспішав. Таким же чином ведуть себе і депутати, які є членами цієї комісії. Я хочу нагадати, що більшість цієї комісії складають депутати фракції «Удар» та «Європейської солідарності», які також, мабуть, святкують, мабуть, мають якісь важливіші справи, аніж забезпечення життєдіяльності і функціонування міста» «хтось щось прикриває і хтось не хоче, щоб реальні причини цієї аварії були відомі суспільству». І ведуча Тетяна Гончарова замість балансувати це, сама згадувала про «бездіяльність «Удару» і казала: «Проінформували нас про процеси політичні, на жаль, а не ті, на які очікують кияни».

Ведуча Катерина Федотенко «повідомляла»: «Після цього голова Верховної Ради оголосив перерву в засіданні передчасно. Потому, що відбувалося в сесійній залі, схоже, що для окремих депутатів війни вже немає і вони перейшли до політичних розборок. Крапку в сьогоднішньому засіданні поставило блокування трибуни представниками «Європейської солідарності». Це вперше за два роки війни трибуна парламенту виявилася заблокованою». Бекграунду щодо причин, чому Мар’яну Безуглу опозиція вимагала зняти з посади заступниці голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, не було. Натомість ведучий Назар Довгий додав і від себе політичних оцінок: «Видається так, що депутати іншими критеріями, деякі депутати живуть». І ще ведучі намагалися долучити до такого обговорення нардепа Єгора Чернєва, але той був дипломатичним у своїй відповіді.

Ведучі повідомляли, що Верховна Рада призначила Ольгу Піщанську головою Рахункової палати. При цьому «забули» згадати надзвичайно важливий, я би сказав ключовий для цієї новини бекґраунд про те, що лідери G7 застерігали українську владу призначати керівника РП до проведення реформи цієї інституції, а така реформа мала передбачати обов’язкову перевірку кандидатів на цю посаду. Чесно кажучи, таке порушення стандарту повноти є відверто тенденційним. А в ефірі у такому вигляді повідомлення було двічі.

Цього дня було 39,5 хвилини радника Михайла Подоляка в студії. Чи не забагато, «радівці»? Не кажучи вже про невизначений статус гостя з точки зору інформаційного ефіру, бо (ще раз) «радник» — це не ньюзмейкер, не речник, не експерт і навіть не учасник подій (хоча в більшості своїх міркувань пан Подоляк, як і раніше, виступав в ефірі в ролі «політика», частково — в ролі «експерта»). Традиційно висловлював також чимало компліментарного про президента Зеленського, який «бере на себе відповідальність». А так було багато різного. Наприклад, наратив про те, що правки до закону про мобілізацію від опозиції — це «заробляння політичних балів». Ведучі ж були, як і завжди, запопадливими до гостя, з постійними «як ви слушно зазначили». За що навіть отримали зустрічний комплімент від пана Подоляка: «ви тільки що проявили абсолютний професіоналізм, так і треба далі працювати». За те, що процитували Арахамію з соцмережі — ото вже «професіоналізм», що тут скажеш.

Традиційно був «паркет» із синхроном прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на засіданні уряду. Традиційно без новини як такої.

І було БЗ про те, що Фундація Олени Зеленської «подарувала» (саме так сказав ведучий) житло багатодітній родині переселенців із Херсонської області.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу: Назар Довгий і Тетяна Гончарова, які раніше працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети, 4 прямих ввімкнення. В студії побувало 8 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів я би виділив як кращі репортаж Олександра Кривокульського про роботу зенітників на Бахмутському напрямку (оператори Ігор Ковальчук, Ігор Старченко) і нарис Соні Григорчук про загиблого на фронті поета Максима Кривцова «Далі» (оператор Вадим Верба).

Стандарти журналісти каналу порушували 287 разів протягом чотирьох годин ефіру (це майже по 72 порушення на годину і більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 193 рази, переважно це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 42 рази, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували в різні способи 24 рази. 18 разів порушували стандарт повноти інформації, значну частину з цих порушень становила відсутність інтершуму на відео в БЗ. Крім того, було 7 порушень стандарту доступності подачі інформації та 3 грубих порушення стандарту балансу думок (усі три, схоже, були свідомими, бо ці матеріали мали наочні ознаки політичного піару).

Загалом же проявів політичного піару було 8. Двічі у гостьових студіях з подачі самих ведучих і без дотримання стандарту балансу думок гості різко критикували міську владу Києва. Традиційно була велика компліментарна гостьова студія з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком (цього разу вона тривала майже 40 хвилин!). У двох повідомленнях критично бракувало повноти інформації та балансу: двічі про призначення Верховною Радою голови Рахункової палати та про блокування парламентської трибуни опозицією з «ЄС». Крім того, було два «паркетних» БЗ з неновинним синхроном прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні Кабміну і про Фундацію Олени Зеленської.

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу Назар Довгий і Тетяна Гончарова, які раніше працювали на проросійських каналах.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 11 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і посередині), решта ефіру — гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися 10-13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів спочатку Ігор Пупков, згодом — Ольга Грицик, гостьові студії спочатку вели Сергій Чернишов і Микита Міхальов, згодом — Вікторія Малосвітна і Богдан Машай.

В ефірі були такі сюжети:

про стан російської дальньої бомбардувальної авіації;

про скасування мораторію на відімкнення від комунпослуг за борги;

про засідання Радбезу ООН;

про міжнародну фінансову допомогу Україні в попередньому році;

про загиблого на фронті поета Максима Кривцова «Далі»;

про бізнес із виготовлення косметики в Черкасах;

про директорку музею в Дніпрі, яка у 2001 році відмовилася подарувати Путіну картину;

про бійця, який втратив обидві руки під Бахмутом;

про всиновленого переселенцями з Маріуполя хлопчика, підкинутого до дитбудинку.

Були прямі ввімкнення:

три прямих ввімкнення з Харкова про наслідки ракетного удару по центру міста;

ввімкнення про засідання Радбезу ООН з приводу використання Росією ракет із Північної Кореї.

Гостями ефіру були:

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування, про житлові сертифікати тим, хто втратив житло внаслідок війни, за програмою «єВідновлення», про компенсації для тих, хто ремонтував пошкоджене житло самотужки.

Андрій Ковальов, речник Генштабу ЗСУ, про бойові дії на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних військ, про ситуацію на фронті на Куп’янському напрямку, про достатню укомплектованість ворога технікою, про імовірність наступу окупантів на Харків.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-Морських сил, про безпекову складову морського коридору, про проблематику розмінування Чорного моря, про стан ворожого Чорноморського флоту.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нові типи іранських ракет і безпілотників на озброєнні Росії,  про шляхи посилення української протиповітряної оборони, про успішні українські ракетні атаки по Криму, про навчання українських льотчиків на F-16.

Олександр Левченко, дипломат, посол України в Хорватії у 2010–2017 роках, про дипломатичні сенси та підсумки візиту президента Зеленського до Литви, про плани Зеленського відвідати форум у Давосі.

Петро Черник, воєнний експерт, про концентрацію ворожих військ і досягнення російського наступу, про можливості обох сторін на майбутню перевагу на фронті, про рейтинги різних армій світу, про імовірності інших воєн, які можуть вести до світової війни.

Максим Бахматов, голова «Офісу трансформацій», про стан столичної підземки, про бездіяльність столичної влади.

Руслан Осипенко, український дипломат, експерт-міжнародник, про розуміння ЄС агресивних намірів Росії щодо країн Європи, про принципове значення рішення ЄС про початок переговорів з Україною, про майбутнє світового порядку, про сценарії розвитку в разі приходу до влади Трампа в США, про те, що буде перемогою над Росією, про перенесення бойових дій на територію Росії.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт Центру «Об’єднана Україна», про тези, висловлені на спільному брифінгу президентами України й Естонії в Таллінні, про практичні сенси турне президента Зеленського країнами Балтії, про перспективи рішення Конгресу США, про питання передачі Україні російських активів, про інтереси країн Балтії в підтримці України в ЄС.

Арман Кочарян, начальник відділу інновацій МОЗ, про програму «Мedevak» з евакуації українських важкопоранених до медзакладів Європи та США.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція спільного брифінгу президента Володимира Зеленського і президента Естонії Алара Каріса в Таллінні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 65 разів (це більш як по 16 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету подавали інформацію і відео 15 разів. Користувалися телеграм-каналами «Харьков INFO», російського видання «Медуза» і анонімними ворожими телеграм-каналами. Використовували сторінку народної депутатки Мар’яни Безуглої у фейсбуці. Брали відео зі сторінок Нацполіції України та МНС Росії в соцмережах.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 29. Так «посилалися» на Генштаб, українську розвідку, Харківські ОВА та прокуратуру (невідомо яку — міську чи обласну), пресслужбу Мінінфраструктури й на профільний Комітет ВР (незрозуміло який саме). Було багато «посилань» на ворогів: «за даними ворожого МНС», «російські ЗМІ пишуть», «Міноборони загарбників оголосило», «заявили у місцевій владі країни-агресорки», «рашисти казали». І ще більше було геть розмитих псевдо: «повідомила поліція», «кажуть медики», «кажуть лікарі», «ми це знаємо і за інформацією поліції і від колег» тощо.

Було 11 абстрактних псевдопосилань: «щойно стало відомо», «попередньо», «кажуть», «знаємо», «ми знаємо», «наразі знаємо», «маємо інформацію», «є інформація», «за останньою уточненою інформацією». Ще у 6 випадках наводили факти без будь-яких посилань на джерела, зокрема ведуча гостьової студії одного разу наводила дані якогось рейтингу армій, не сказавши, що це за рейтинг, ким його взагалі складено.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 4: «як вже наголосили у поліції», «у поліції вважають», «за підрахунками деяких експертів».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 19 разів (майже по 5 порушень на годину ефіру). Невідповідність картинки й тексту була в сюжетах і БЗ у 13 випадках. Наприклад, ведуча розповідала про відвідини Зеленським Литви напередодні, а «перекривали» це фото Зеленського в аеропорті в Таллінні. Або невідповідно «перекривали» БЗ про наслідки ракетного удару по Харкову. Наприклад, ведуча говорила про двох поранених із Туреччини та Грузії, а показували просто якихось випадкових жінку і чоловіка. Не поранених. В інших темах просто не до ладу використовували різні архіви.

Невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Нью-Йорка про засідання Радбезу ООН, бо кореспондентка говорила про одних політиків, щораз показували інших. Невідповідно «ілюстрували» раз і пряме ввімкнення з Харкова. Крім того, невідповідно «ілюстрували» розмову з колишнім послом України в Хорватії Левченком. Той говорив про Естонію та Латвію, а показували Зеленського в Литві. Невідповідно «ілюстрували» й розмову з експертом Петренком. Бо він говорив про ситуацію з рішенням Конгресу США щодо допомоги Україні, про передачу Україні російських активів, а показували відео офіційної зустрічі Зеленського в Естонії.

І ще ведучі традиційно плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 118 порушень стандарту (по 29,5 на годину ефіру в середньому). В 111 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Траплялися суто емоційні оцінки: «тривають запеклі бої», «на жаль, збільшується кількість постраждалих», «десять місяців пекла», «найстрашніший день», «ці жахливі події», «він дивом вижив», «у щемливих рядках», «вбивчу зброю», «життя перевернуло з ніг на голову» тощо.

Найбільше було різноманітних оцінок із різноманітних приводів: «потужний голос війни», «масштабно палає», «стійко тримають оборону», «завдаючи загарбникам значних втрат», «масштаби дійсно величезні», «дуже багато уламків», «у дуже важкому стані», «найбільше переймається», «рішуче відмовила», «низку скандальних заяв», «активно критикувала», «це теж старий літак», «тріскучий мороз», «це справжній музейний скарб», «світ простягнув руку допомоги», «стійким лідером», «швидко адаптувався» і подібних.

Трохи було й різного виду міркувань: «А от виготовляти нові стратегічні літаки росіяни нині не здатні, тому вони всіма силами намагатимуться подовжити ресурс своєї авіації». «Втім, стверджувати, що ці літаки впадуть завтра чи не зможуть літати, не варто, адже час, на який цього ресурсу вистачить, може вимірюватися роками» (сюжет Владислава Паливоди). «Багато заможних споживачів платити за рахунками не хочуть, результат — колосальні борги». «Адже запорука стабільності у центрі Європи нині залежить від ситуації на полі бою в Україні, і фактично наші воїни зараз — це щит європейських країн» (сюжети Дарини Добровольської).

Ведучі гостьових студій у 5 випадках не авторизували власних суб’єктивних міркувань. Безпідставне узагальнення було одне, проте узагальнене до повного абсурду: «сьогодні проти збройної агресії РФ об’єднався весь світ» (може, навіть Іран і Північна Корея?).

У сюжеті про стан російської дальньої бомбардувальної авіації автор наводив велику (на три складних речення) цитату зі слів експерта Гетьмана, але неправильно маркував її межі, тож останнє речення сприймалося як думка самого журналіста.

Стандарт повноти інформації

Було 17 порушень стандарту (більш як по 4 порушення на годину в середньому).

Не досить було представляти в сюжеті Олексія Гетьмана лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», а Костянтина Криволапа лише як «авіаційного експерта». У сюжеті не досить було представляти Олега Попенка і Христину Ненно лише як «експертів у сфері житлово-комунальних послуг». Не досить було представляти в сюжеті Ігоря Рейтеровича лише як «політолога». Не досить було представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

Був гість, якого представили як «засновника і голову Офісу трансформацій». Що це за «офіс» такий, жодного слова не було. І от уже точно не досить було представляти Руслана Осипенка лише як «українського дипломата, експерта-міжнародника». По-перше, якщо він «дипломат», то який — нині чинний (тоді гість ньюзмейкер), чи колишній (тоді він експерт). «Дипломат» — занадто широке поняття, в якій саме якості він був (чи є) «дипломатом».

У 9 різних матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було одне порушення стандарту. Жорсткі звинувачення столичної влади в бездіяльності від громадського активіста Максима Бахматова ведучі не балансували жодним чином. Натомість повністю погодилися з гостем (подробиці в розділі про політичний піар).

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення. Недоречно було двічі показувати скриншот із фейсбук-сторінки, ще й щось там виділяти жовтим маркером. Все одно шрифт занадто дрібний, щоб глядачі могли щось прочитати. Лише відволікаються на марні спроби це зробити.

Абсолютно непіднімну для сприйняття інфографіку показували в сюжеті про фінансову допомогу Україні.

 

«Переварити» таку кількість різновимірних чисел за лічені секунди неможливо.

Політичний експерт Ігор Петренко говорив: «є така сентенція, яка описує позицію deep state щодо питань безпеки». Ця термінологія точно незрозуміла більшості аудиторії та потребувала від ведучих попросити гостя пояснити, що це таке.

Інші зауваження

На прощання ведучі не анонсували своїх наступних колег із Суспільного.

І забували про фемінітиви: «зустрівся з прем’єр-міністром, спікером Сейму» (ведуча Ольга Грицик, спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен), «про це заявила експерт … Тетяна Арнаут», «експерт додала» (ведучий Богдан Машай і в титрі), «її рекомендували відкликати з посади заступника голови комітету» (ведуча Ольга Грицик).

Елементи політичного піару

Гість голова «Офісу трансформацій» Максим Бахматов говорив: «За 10 останніх років нинішня влада київська не спромоглася відкрити жодної станції метро. Це говорить про те, що організація, менеджмент і потенційна корупція такого рівня…». «Метро на Виноградар немає, метро на Троєщину немає, міст Метро аварійний, міст Патона аварійний, міст Південний аварійний, міст Шулявський недобудований». «За 10 років не спромоглися проаналізувати, що відбувається», а також твердження, що тунель метро на Деміївці «реально аварійний, і його не зможуть відбудувати, і будуть будувати новий». Гість при цьому «посилався» ось так: «це експертна думка людини, що цим займається, ну і організації, зараз це інституція, туди попаде, він так і скаже, буде рекомендувати перебудовувати це все». Ведучих навіть не зацікавило, що ж воно за «людина» така. Головне ж вже було сказано — що столична влада нічим не займається. І ведучий Богдан Машай так і підсумував: «Максим Бахматов, голова та засновник “Офісу трансформацій” був з нами на прямому відеозв’язку і, за його словами, частина експертів прогнозує, що тунель, який нині зачинений на “синій” гілці столичного метрополітену, не вдасться взагалі відновити, тому доведеться копати новий».

Резюме

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу була слабкою: жодного репортажного сюжету, 4 прямих ввімкнення. В гостьовій студії побувала лише одна ньюзмейкерка.

Стандарти журналісти каналу порушували 224 рази протягом чотирьох годин ефіру. Це по 56 порушень на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 118 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 65 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 19 разів, переважно некоректною роботою з картинкою. 17 разів порушували стандарт повноти інформації. Крім того, було 4 порушення стандарту доступності й одне грубе порушення стандарту балансу думок.

Був один прояв політичного піару — незбалансовані ведучими жорсткі звинувачення гостя-експерта на адресу столичної влади. Російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (14:00–18:00 11 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для денного слота: ефірні години починалися випусками новин (15- і 30-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів спочатку Дмитро Грінченко, згодом — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вів спочатку Анатолій Єрема, згодом — Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ракетної атаки ворога по Харкову;

про бої під Авдіївкою;

про відбудову львівського ліцею «Оріяна», поруйнованого ракетним обстрілом 29 грудня;

про творчу майстерню для ветеранів і військових в Ірпені;

про водія маршрутки, який збирає гроші для військових;

про дружину полоненого українського бійця.

Було пряме ввімкнення про прощання з загиблим на фронті поетом Максимом Кривцовим «Далі».

Гостями ефіру були:

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я, про оновлену програму медичних гарантій і про медичні послуги, які за нею надаватимуться безоплатно.

Герман Галущенко, міністр енергетики, про ситуацію на Запорізькій АЕС і недопуск до реакторних залів представників МАГАТЕ, про зростання споживання українцями електроенергії, про імовірності відімкнень електрики (записане інтерв’ю Ганни Давидової).

Ірина Фриз, народна депутатка, членкиня фракції «Європейська солідарність», про долю законопроєкту про мобілізацію, про необхідні зміни в законопроєкті, про подальшу процедуру проходження законопроєкту в ВР.

Олена Хоменко, народна депутатка, членкиня фракції «Слуга народу», про долю законопроєкту про мобілізацію, про необхідні зміни в законопроєкті, про позицію фракції монобільшості щодо законопроєкту.

Вадим Івченко, народний депутат, член фракції «Батьківщина», про долю законопроєкту про мобілізацію, про необхідні зміни в законопроєкті, про питання демобілізації.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про отримання ГУР секретної російської документації та різні способи її використання, про атаки військових об’єктів у Росії.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних військ, про ситуацію на Куп’янському, Лиманському напрямках, підготовка до посилення бойових дій на Сіверському напрямку, про ситуацію під Бахмутом.

Іван Шевцов, начальник пресслужби штурмової бригади «Сталевий кордон», про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку фронту, про загрози посилення ворожого наступу на Харківщині.

Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста», про ефективність житлових субсидій, про накопичення комунальних боргів населенням,  про нарахування пені боржникам за ЖКП.

Олег Чабан, доктор медичних наук, клінічний психолог і психіатр, про силу подяки для людської психіки.

Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики, про стан і стійкість української енергосистеми, про збільшення енергоспоживання через морози.

Вадим Денисенко, кандидат історичних наук, про результати опитування росіян щодо ставлення до війни та до зовнішньої політики Путіна, про майбутнє російської політичної моделі.

Ростислав Балабан, кандидат політичних наук, про політизацію дискусій щодо норм законопроєкту про мобілізацію, про запит суспільства на справедливий підхід до мобілізації, про висновок журналу Time про небезпеку розділення України, про значення поїздки президента Зеленського до країн Балтії.

Олексій Гетьман, майор запасу Нацгвардії, про висновок Інституту вивчення війни щодо наміру росіян наступати на Харків, про іранські та північнокорейські балістичні ракети.

Геннадій Фаренюк, директор ДП «НДІ будівельних конструкцій», доктор технічних наук, про захисні споруди від ворожих обстрілів і ракетних атак.

Сергій Захарін, винахідник протиракетної захисної капсули, про свою розробку.

Дмитро Шуров, музичний продюсер нацвідбору до «Євробачення», про презентацію попередніх переможців нацвідбору.

Сергій Коваленко, гендиректор компанії-постачальника електроенергії, про скасовування мораторію на пеню і відімкнення житлово-комунальних послуг за борги, про процедуру відключень.

Сергій Сідорін, командир батальйонно-тактичної групи 4-ї бригади Нацгвардії, про ситуацію на фронті під Бахмутом.

Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ, про імовірності російського наступу на Харків, про зволікання з розглядом законопроєкту про мобілізацію.

Павло Розенко, віцепрезидент товариства Червоного Хреста України, про потреби українців у гуманітарній допомозі у 2024 році, про те, як отримати гуманітарну допомогу від Червоного Хреста.

Крім того, в ефірі були:

Трансляція виступу президента Володимира Зеленського в парламенті Естонії.

Трансляція спільної пресконференції президента України Володимира Зеленського і президента Латвії Едгарса Рінкевичса.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 42 рази (по 10,5 порушення на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів подавали інформацію найбільше — 24 рази. Зокрема, скористалися телеграм-каналами нардепів Давида Арахамії і Ярослава Железняка, Херсонської та Харківської облпрокуратур, ДБР, голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна та губернатора Орловської області Росії. Крім того, фейсбук-сторінками НАЗК, міністра юстиції Дениса Малюськи та начальника Харківської поліції Володимира Тимошка.

Було 9 узагальнених розмитих псевдопосилань. Так «посилалися» на Офіс президента, Генштаб, Авдіївську міську військову адміністрацію. Ще були більш розмиті псевдо: «повідомило нас джерело в правоохоронних органах» і «за даними поліції».

Було 5 абстрактних псевдопосилань. Крім «знаємо» і «знаю», тричі робили ось таке «посилання»: «підтвердило джерело Суспільного» (не буває «джерел» взагалі, якщо це було анонімне посилання, слід було про це обов’язково говорити. Крім того, слід було чітко позначати, звідки саме це джерело). Без посилання на джерело повідомляли про кількість людей на прощанні з загиблим поетом Кривцовим.

Тричі робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: двічі «в Офісі омбудсмена просять» і «кажуть працівники майстерні».

Стандарт точності інформації

Було 20 порушень (по 5 на годину). 10 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про висновок Інституту вивчення війни про наміри росіян наступати на Харків «перекривали» абияким відео бойових дій, чесно при цьому підписали, що це відео за листопад минулого року. Але яке воно має відношення до змісту цього повідомлення, геть незрозуміло. Або таке: ведучий розповідав про те, що Іран має намір передати Росії балістичні ракети, а «перекривали» це найдревнішим з усіх архівних відео «шахедів».

Невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Майдану, де прощалися з поетом Кривцовим. І невідповідно «ілюстрували» розмови з 4 гостями.

Були й фактичні неточності. Ведучий представляв експерта Вадима Денисенка спочатку як «доктора історичних наук», а в кінці вже як «кандидата історичних наук». Скоріше за все останнє невірно. А ведучий новин казав: «розповімо про робочі поїздки президента в Прибалтику». Це архаїчний термін совіцької пори, до того ж пропагандистський і маніпулятивний. Щоправда, гостьова ведуча намагалася виправити колегу. Ведуча гостьової студії помилково називала президента Латвії Едгарса Рінкевичса «президентом Литви». Ще ведучі традиційно плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень стандарту було відносно мало — лише 19 (майже по 5 на годину в середньому). Усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «найгарячіше було», «завдаючи їм значних утрат», «окупанти вгатили», «дуже багато людей насправді», «з посмішкою згадує», «зі сльозами на очах» тощо.

Стандарт повноти інформації

Було одне порушення, втім повторене тричі в різних випусках новин: бекґраундове відео затримання Гринкевича не титрували, як належить, датою події.

Стандарт доступності подачі інформації

Хибною є практика показувати на екрані скрин сторінки фейсбуку, ще й виділяти там маркером якісь рядки. Все одно такий дрібний шрифт прочитати глядачу на екрані неможливо або майже неможливо, а це лише відволікає від змісту. Повторили це двічі.

Інші зауваження

Протягом чотирьох годин ефіру, цілих шість (!) разів, різні ведучі каналу повідомляли як новину те, що законопроєкт про мобілізацію повернули до Кабміну, з «посиланням» на телеграм-канал Давида Арахамії. І от що заважало редакції підтвердити цю інформацію безпосередньо (без телеграму) в самого Арахамії? Або, наприклад, у когось іншого з народних депутатів, близьких до теми? Таке «посилання» з кожним новим разом виглядало дедалі більш ганебним для редакції.

Одного разу таки забули про фемінітив: «Ольга Куришко, прессекретар прем’єр-міністра» (титр).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: було 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. Крім того, ще у 3 випадках редакція отримувала інформацію / коментарі від ньюзмейкерів. У студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був репортаж Лариси Говиної та В’ячеслава Мавричева про наслідки ракетної атаки ворога по Харкову (оператор Антон Калита).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 86 разів (по 21,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше було порушень стандарту достовірності — загалом 42. Більше половини з цих порушень були «посиланнями» на соцмережі й телеграм-канали. 20 разів порушували стандарт точності, в більшості це були невідповідності картинки й слів за кадром, а також «ілюстрацій» до розмов із гостями. Ще 19 разів порушували стандарт відокремлення фактів від думок — усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Крім того, було 3 порушення стандарту повноти інформації та 2 порушення стандарту доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 11 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу загалом була б звичною для вечірнього слота, але свої корективи внесли дві трансляції з візиту Зеленського до країн Балтії. Відтак у першій ефірній годині через трансляцію не було новин, була гостьова студія, наступна година починалася 13-хвилинними новинами, продовжувалася гостьовою. Підсумковий випуск о 20-й через трансляцію вийшов дуже скороченим. З 21-ї була годинна гостьова студія. Новини вела Лілія Налягака, підсумковий випуск — Олексій Фадєєв, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про ліквідацію наслідків ракетного обстрілу Новомосковська;

про евакуаційний рейд «Білих янголів» до Авдіївки;

про грантову підтримку бізнесів державою на Сумщині;

про законопроєкт щодо мобілізації;

про ракетну атаку ворога 8 січня;

про підсумки засідання Ради Україна — НАТО;

про реабілітацію поранених за допомогою віртуальної реальності у Дніпрі.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів у Запорізькій області;

про ворожі обстріли та наслідки негоди на Дніпропетровщині;

про питання конфіскації російських активів у США.

Гостями ефіру були:

Аскад Ашурбеков, депутат Запорізької обласної ради, про обстріли прифронтових населених пунктів області, про ситуацію з опаленням і електрикою на вільній території області, про державну програму відновлення житла в області, про повернення жителів області.

Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про відновлення на посаді судді Богдана Львова, про законопроєкт про лобізм, проголосований ВР у першому читанні.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про спірні норми в урядовому законопроєкті про мобілізацію, про подальшу процедуру проходження законопроєкту, про альтернативні законопроєкти від нардепів, про підсумки засідання Ради Україна — НАТО.

Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про можливості для України від побудови магістралі до Румунії, про потужності нинішнього морського коридору, про ситуацію з блокуванням кордону з Польщею.

Юлія Лапутіна, міністерка у справах ветеранів, про психологічну допомогу і підтримку ветеранів, про брак кваліфікованих психологів у нинішніх і майбутніх умовах, про підготовку фахівців і обмін досвідом з іншими країнами.

Іван Шевцов, речник 15-го прикордонного загону штурмової бригади Гвардії наступу «Сталевий кордон», про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку, про імовірності посилення наступу ворога на Харків, про потреби фронту в дронах, про бачення фронтовиків закону про мобілізацію.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й області, про руйнування енергоінфраструктури Херсона й області, про ситуацію на окупованій частині області, про мобілізацію місцевих окупантами.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про справу родини Гринкевичів, про справи по корупційних злочинах у військових частинах.

Тарас Загородній, керівний партнер «Національної антикризової групи», про процедуру повернення законопроєкту про мобілізацію до Кабміну, про принципові підходи держави до мобілізації, про необхідність асиметричних підходів у подальшій війні, про перші негативні наслідки пропонованих урядом норм, про можливості конфіскації США російських активів на користь України.

Андрій Вігірінський, юрист-аналітик, про питання порушень конституційних прав громадян в урядовому законопроєкті, про механізми заохочення громадян до мобілізації, про питання фінансування військових потреб.

Єгор Фірсов, сержант 109-го батальйону ЗСУ, колишній народний депутат, про ставлення фронтовиків до законопроєкту про мобілізацію, про демобілізацію військових, про необхідність рекрутингу і спеціалізації мобілізованих.

Крім того, в ефірі були:

Трансляція спільної пресконференції президента України Володимира Зеленського і президента Латвії Едгарса Рінкевичса.

Трансляція пресконференції президента Володимира Зеленського в Ризі.

Опитування народних депутатів щодо урядового законопроєкту про мобілізацію.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 54 рази (це по 13,5 раза на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію 10 разів. Користувалися телеграм-каналами спікера парламенту Руслана Стефанчука, Херсонської ОВА, голови Запорізької ОВА Юрія Малашка, брали відео з телеграм-каналів різних підрозділів ЗСУ й анонімних «Київ Інфо» і «catars_is». Показували відео зі сторінки Нацполіції в соцмережі. І брали допис із фейсбук-сторінки міністра оборони Рустема Умєрова.

Майже половиною порушень стандарту достовірності були узагальнені розмиті псевдопосилання (24). У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Міноборони, МВС, Нацполіцію, ДБР, МОЗ, Міненерго, Нацбанк і Херсонську облпрокуратуру. Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «місцеві жителі розповіли», «латвійські колеги зазначили», «у Стамбулі зазначили», «за інформацією місцевих ЗМІ», «зазначають румунські медіа», «вважає американська преса», «за даними ЗМІ», «за даними журналістів-розслідувачів», «законодавці казали», «за інформацією від енергетиків», «за даними поліції».

Було 4 абстрактних псевдопосилання: «відомо», «напередодні повідомлялося», «раніше були заяви» (невідомо чиї), «я побачив інформацію». У 8 випадках фактичну інформацію подавали без посилань на джерела. А ще у 8 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Повітряних Силах пояснили», «переконані в Сумському центрі зайнятості», «Палата представників заявляє», «як переконують парламентарі», «фахівці просять», «фахівці ринку праці наголошують», «розповідають фахівці», «поліцейські закликають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 20 разів (по 5 на годину ефіру). У 14 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно випадковими архівами бойових дій «перекривали» повідомлення про ситуацію на різних ділянках фронту. Ведуча розповідала про спільну пресконференцію Зеленського і Каріса, а показували приліт Зеленського в аеропорту. Або ж говорила про Зеленського у Латвії, а показували Зеленського в Естонії. От геть нелогічно говорити, що «засідання пройшло в онлайн-форматі» і показувати архівне відео якогось очного заходу. Не кажучи вже про те, що командувач Повітряних сил Олещук «виглядав» як міністр Кулеба, а заступник міністра внутрішніх справ Сергеєв як Столтенберг. От що мене особисто дивує найбільше, це коли така нісенітниця трапляється не в БЗ (де могли «не влучити», бо все відбувається в ефірі), а в сюжеті, який сиділи й монтували «на чорне» — невже не бачили?!

Або ще таке. Не знаю, що додає відео будівлі ВР до повідомлення про проголосований у парламенті законопроєкт про лобізм. По-моєму, геть нічого. Тим більше, що це відео глядачі вже бачили певно десятки тисяч разів у телемарафоні. І тим же відео будівлі ВР «перекривали» і повідомлення про повернення Кабміну законопроєкту про мобілізацію.

Схоже «ілюстрували» пряме ввімкнення з США — тут, щоправда, традиційно: будівлі Білого Дому, Конгресу, якусь зброю вантажать в літаки тощо. Двічі невідповідно «ілюстрували розмови з гостями.

Були й фактичні неточності. Ведучий у розмові з гостями законопроєкт про мобілізацію постійно називав «законом», а він ще законом не став, навіть і близько. Ведуча новин казала: «1 і 2 мільярди євро отримає Україна від Естонії». 1 і 2 — це взагалі-то 3. А насправді йдеться про 1,2 («одна ціла дві десяті»). А кореспондент 400 мільярдів називав цифрою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 124 рази (це по 31 разу на годину ефіру в середньому). 120 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Були, як і зазвичай, суто емоційні оцінки: «запеклі бої тривають», «окупанти гатили», «продовжують гатити», «корупційні скандали», «не вщухає скандал», «про інші гучні скандали», «скандального рішення», «серед найгучніших випадків», «на жаль, трагічний», «понівечені приміщення», «нещадно б’ють» тощо.

Великою була кількість просто різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «найскладніше на сході», «під потужним обстрілом», «потужна вибухова хвиля», «величезні шматки металу», «суперечливі та непопулярні законопроєкти», «драконівські норми», «очікувано парламентарії зарубили», «категорично не погодились», «рішуче засудили», «в оборудці були задіяні», «ділок намагався передати кошти», «з наших найвідданіших європейських партнерів», «все максимально серйозно», «пройшов багато етапів», «зазнали незначних ушкоджень», «руйнування незначні, а допомоги від влади обмаль», «такий крок є важливим етапом», «процес складний, процес довгий», «проблемні моменти», «і це найбільша проблема», «активну розбудову», «отримує реальні обриси», «справжній кар’єрний стрибок», «медицина не стоїть на місці» і подібні.

Були якісь «поетичні» образи: «Білий дім дає “зелене світло”», «це справжня казка, а не укриття», «маємо таку вже першу ластівку».

Траплялися маркери посилення уваги: «до речі», «що важливо», «дуже важливо», «і це важливо відмітити».

Тричі ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. І було одне, проте «глобальне» узагальнення: «новий закон, якого давно всі очікували» (це про мобілізацію).

Стандарт повноти інформації

Стандарт повноти було порушено 5 разів.

Не досить було в сюжеті про законопроєкт щодо мобілізації представляти Єгора Чернєва просто як «депутата Верховної Ради». Адже його посада заступника комітету з питань нацбезпеки, оборони й розвідки набагато більше сказала б глядачам (які не настільки ретельно стежать за новинами, щоб про це знати) про компетентність Чернєва саме у цій темі. Не досить було представляти Андрія Вігірінського лише як «юриста-аналітика». До слова, він же на «Інтері» раніше виступав у якості «політолога». Усе ж цікаво знати професійний бекґраунд експерта, який виступає в ефірі, ще й у різних якостях. У огляді про ракетну атаку 8 січня на частині синхронів не було титрів.

У огляді про ракетну атаку 8 січня відео за цей день не титрували датою. У сюжеті про засідання Ради Україна — НАТО на бекґраундовому відео ракетних обстрілів 29 грудня і 2 січня не було титровано дати подій.

Стандарт балансу думок

Стандарт порушували двічі, і обидва рази в одній і тій же темі. Говорили в гостьовій студії з радницею ДБР Тетяною Сап’ян про кримінальні справи щодо бізнесмена Гринкевича. Ведучий жодним чином не забезпечив дотримання балансу думок. В ефірі звучала лише версія слідства як у викладі самого ведучого у підводці до розмови, так і в самій розмові. Позиція підозрюваного представлена не була. І так само в новинах у повідомленні на цю ж тему теж була  винятково версія слідства.

Стандарт доступності подачі інформації

Одного разу в новинах трапився важкий для сприйняття на слух класичний «канцелярит»: «відповідні зміни покликані посилити ефект антитютюнових обмежень. До того ж такий крок є важливим етапом на шляху імплементації директиви Єврокомісії щодо комплексу заходів для захисту населення від шкоди тютюнових виробів». Нормальні люди такою мовою не говорять, тож і сприймати їм таке на слух важко.

Стандарт оперативності

Був сюжет-огляд про наслідки ракетної атаки ворога по Україні 8 січня. 11 січня про це розповідати було геть неоперативно. Навіть у підводці ведучому довелося казати якусь дивну річ, щоб «виправдати» цю неоперативність: «підбиваємо підсумки тижня, що минає» (досі в четвер ніхто в марафоні не «підбивав підсумків тижня» посеред тижня).

Інші зауваження

На мою думку, редакція прийняла не зовсім правильне рішення з планування ефіру. Підсумковий випуск новин довелося перервати на 12-й хвилині для трансляції пресконференції президента Зеленського в Ризі. Відповідно, продовжили випуск після закінчення цього заходу о 20:50. Показали два сюжети, один із яких ще й був геть неоперативним (про події 8 січня), а другий — теж не зовсім оперативним (про подію 10 січня), і закінчили випуск о 21-й. У підсумку: так і не показали перерваний трансляцією на самому початку, на півслові фронтовий репортаж Станіслава Кухарчука, так і не показали інших заанонсованих сюжетів (зокрема, про кримінальну справу бізнесмена Гринкевича й ексклюзивний репортаж про медичну евакуацію за кордон важкопоранених). Незрозуміло, що заважало редакції видати повний підсумковий випуск, не обмежуючись часом у 21:00, після якого була собі годинна гостьова студія? Особливо шкода, що не показали фронтовий репортаж. Але загалом не показали глядачам три обіцяних сюжети.

Знову забували про фемінітиви: «Галина Діхнич, заступник директора…», «Інна Сагер, керівник…» (титри у сюжеті Юлії Зайцевої), «Юлія Лапутіна, міністр у справах ветеранів» (ведучий Олександр Васильченко), «Олександра Устінова, народний депутат України» (титр на синхроні).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру була незвично слабкою для «Інтера» в репортажній частині: лише 2 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 207 разів (це майже по 52 порушення на годину в середньому). Найімовірніше, відчутно меншою від звичної (в середньому по 80–90 на годину) кількість порушень була лише тому, що значну частину проаналізованого ефіру займали трансляції. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 124 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 54 рази, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 20 разів, у більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту. Крім того, було 5 порушень стандарту повноти інформації, 2 порушення стандарту балансу думок і по одному порушенню стандартів доступності й оперативності.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

10 січня

Армія Росії вдарила по вугільному підприємству в Мирнограді на Донеччині, загинула людина.

Окупанти обстріляли Дніпропетровщину, є поранені.

У Кривому Розі через серйозну аварію частина районів без електрики, — Вілкул.

Богдану Львову, який має російський паспорт, суд повернув місце у Верховному Суді.

Верховний Суд оскаржуватиме поновлення Львова на посаді.

Міністр оборони Італії висловився за мирні переговори між Росією та Україною.

В Україні встановлено рекорд споживання електроенергії.

Прем’єр Словаччини Фіцо висловився за «гарантії безпеки» для Росії.

Папа Франциск про масовані обстріли України: Це не можна виправдати нічим.

Польський міністр сільського господарства проти продовження торгових преференцій ЄС для України.

Канада досі не передала Україні комплекси ЗРК NASAMS, які обіцяла ще рік тому.

11 січня

Суд скасував обвинувальний вирок ексберкутівцю Марчуку.

В Офісі генпрокурора отримали попередні докази, що Росія вдарила по Україні північнокорейськими ракетами.

Баскетбольні вболівальники повертаються на трибуни в Україні.

Підвищення цін на електроенергію потягнуло зростання комунальних тарифів майже на 13%, — Держстат.

Південна Корея попередила, що КНДР може продати Росії новий тип балістичних ракет.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу  «1+1» була звичною для ранкового слота: до 10-ї щогодини було по два випуски новин (на початках годин 15-хвилинні, посередині годин — 7-хвилинні), решту часу займали гостьові студії. Далі години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналів  ICTV та СТБ була переважно звичною — 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, часом цей графік порушувався прямими трансляціями з поїздки президента Зеленського до Литви.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичайною для вечірнього слота. Перші дві години починалися випусками новин (20-хвилинним і 15-хвилинним), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, далі — годинна гостьова студія.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичайною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і посередині), решта ефіру — гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися 10-13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була звичною для денного слота: ефірні години починалися випусками новин (15- і 30-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Інтер» загалом була б звичною для вечірнього слота, але свої корективи внесли дві трансляції з візиту Зеленського до країн Балтії. Відтак у першій ефірній годині через трансляцію не було новин, була гостьова студія, наступна година починалася 13-хвилинними новинами, продовжувалася гостьовою. Підсумковий випуск о 20-й через трансляцію вийшов дуже скороченим. З 21-ї була годинна гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 2 репортажних сюжети, 4 прямих ввімкнення. В студії побувало 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була слабкою: лише один репортажний сюжет, прямих ввімкнень не було. В гостьовій студії побували 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 3 репортажних сюжети, 4 прямих ввімкнення. В студії побувало 8 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу «Ми — Україна» була слабкою: жодного репортажного сюжету, 4 прямих ввімкнення. В гостьовій студії побувала лише одна ньюзмейкерка.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: було 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. Крім того, ще у 3 випадках редакція отримувала інформацію / коментарі від ньюзмейкерів. У студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру була незвично слабкою для «Інтера» в репортажній частині: лише 2 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 2 ньюзмейкери, 2 речники, один радник, 2 експерти, одна журналістка і 3 учасники подій.

У гостях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало лише 7 людей: 3 ньюзмейкери, один речник, один експерт і 2 учасники подій.

У гостях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей: 8 ньюзмейкерів і один радник. Уже не вперше в гостьових ефірах каналу взагалі не видно експертів.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: одна ньюзмейкерка, 4 речники, 5 експертів і один учасник подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного загалом за чотири години ефіру побував 21 гість: 5 ньюзмейкерів, 3 речники, 7 експертів і 6 учасників подій.

У гостях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, одна радниця, 2 експерти й один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представники фракції «Слуга народу» в ефірі були гостями 7 разів (Єгор Чернєв на «1+1», «Раді» й «Інтері», Віталій Безгін — на «Раді», Олена Шуляк — на «Ми — Україні», Олена Хоменко — на Першому каналі Суспільного й Денис Маслов на «Інтері»). Інші фракції були представлені набагато менше. Представників «Європейської солідарності» було 2 (Олексій Гончаренко й Ірина Фриз — обидва на Першому каналі Суспільного), від «Голосу» був один гість (Ярослав Юрчишин на «Раді»), так само один гість був від «Батьківщини» (Вадим Івченко на Першому каналі Суспільного). На ICTV та СТБ народних депутатів не було. Зверну також увагу на ще два моменти.  На «Раді» представництво «Слуги народу» в гостьовій студії доповнював депутат Київської міськради Андрій Вітренко від цієї партії. На «Раді» вже традиційно, а на «Інтері» вперше я побачив опитування народних депутатів із різних приводів. На обох каналах ці опитування були лише частково збалансованими представниками різних політсил. Спільними ознаками обох опитувань було те, що в обох не було представників «Європейської солідарності», хоча були навіть представники маргінальних депутатських груп «За майбутнє» і «Довіра». Загалом же в ефірі телемарафону, як і раніше, слово представникам «ЄС» надає лише Перший канал Суспільного, на єдиному якому представництво різних політсил продовжує залишатися збалансованим.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували загалом 315 разів протягом чотирьох годин ефіру (це майже по 79 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 194 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 71 раз, найбільше було фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела й узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 40 разів порушували стандарт точності, з них 30 були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 7 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та 3 рази — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 248 разів (це по 62 порушення на годину ефіру в середньому, або більш як по одному порушенню на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 182 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушили 37 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 25 разів порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Крім того, було 3 порушення стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 287 разів протягом чотирьох годин ефіру (це майже по 72 порушення на годину і більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 193 рази, переважно це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 42 рази, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували в різні способи 24 рази. 18 разів порушували стандарт повноти інформації, значну частину з цих порушень становила відсутність інтершуму на відео в БЗ. Крім того, було 7 порушень стандарту доступності подачі інформації та 3 грубих порушення стандарту балансу думок (всі три, схоже, були свідомими, бо ці матеріали мали наочні ознаки політичного піару).

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 224 рази протягом чотирьох годин ефіру. Це по 56 порушень на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 118 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 65 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 19 разів, переважно некоректною роботою з картинкою. 17 разів порушували стандарт повноти інформації. Крім того, було 4 порушення стандарту доступності й одне грубе порушення стандарту балансу думок.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували протягом чотирьох годин ефіру 86 разів (по 21,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше було порушень стандарту достовірності — загалом 42. Більше половини з цих порушень були «посиланнями» на соцмережі й телеграм-канали. 20 разів порушували стандарт точності, в більшості це були невідповідності картинки та слів за кадром, а також «ілюстрацій» до розмов із гостями. Ще 19 разів порушували стандарт відокремлення фактів від думок — усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Крім того було 3 порушення стандарту повноти інформації та 2 порушення стандарту доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 207 разів (це майже по 52 порушення на годину в середньому). Найімовірніше, відчутно меншою від звичної (в середньому по 80–90 на годину) кількість порушень була лише тому, що значну частину проаналізованого ефіру займали трансляції. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 124 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 54 рази, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 20 разів, у більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту. Крім того, було 5 порушень стандарту повноти інформації, 2 порушення стандарту балансу думок і по одному порушенню стандартів доступності й оперативності.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв політичного піару — сюжет про надання багатодітній родині будинку Фундацією першої леді Олени Зеленської.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 8 проявів політичного піару. Двічі у гостьових студіях із подачі самих ведучих і без дотримання стандарту балансу думок гості різко критикували міську владу Києва. Традиційно була велика компліментарна гостьова студія з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком (цього разу вона тривала майже 40 хвилин!). У двох повідомленнях критично бракувало повноти інформації та балансу: двічі про призначення Верховною Радою голови Рахункової палати та про блокування парламентської трибуни опозицією з «ЄС». Крім того, було два «паркетних» БЗ з неновинним синхроном прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні Кабміну і про Фундацію Олени Зеленської.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — незбалансовані ведучими жорсткі звинувачення гостя-експерта на адресу столичної влади. До речі, цей прояв разом із подібними на каналі «Рада» дуже нагадують цілеспрямовану кампанію.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналів «1+1», Першому каналі Суспільного й «Інтері» цього дня не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» наративів російської пропаганди не було, натомість гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу Назар Довгий і Тетяна Гончарова, які раніше працювали на проросійських каналах.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі інших каналів цього дня не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1895
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду