Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–4 травня 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–4 травня 2024 року

12 Травня 2024
3760

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–4 травня 2024 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3760
Порушення стандартів в ефірних блоках «Інтера», «Ради», ICTV з СТБ, «1+1», «Ми — Україна», Першого каналу Суспільного.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–4 травня 2024 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–4 травня 2024 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

І знову про фемінітиви

У травні цього року добіг кінця адаптаційний 5-річний період із дня запровадження деяких фундаментальних змін до українського правопису, які були насправді поверненням до справжніх норм української мови. До цього припустимим було паралельне використання старих і нових норм, а от тепер зась. Тепер невживання фемінітива, коли йдеться про жіночий рід, стає однозначною грубою мовною помилкою. Це, на мій погляд, є для журналістів цілком вагомою причиною таки вживати фемінітиви в усіх тих випадках, де вони мають бути. Це питання елементарної грамотності, а ще — питання самоповаги. Не дуже добре показували свою безграмотність усій великій країні, чи не так?

Але є і ще більш вагома причина вживати фемінітиви. Тому що їх відсутність була штучно нав’язана українській мові споконвічним нашим ворогом, який системно нищив у нормах української мови совіцьких часів усе питомо українське, наближаючи в такий спосіб українську до «вєлікава і магучєва». Щоб далі говорити про «адін нарот». Натомість фемінітиви є глибоко природним явищем української, яке докорінно відрізняє українське від російського «швондерівського». Тож їх уживання є надважливим елементом деколонізації України.

Поза тим, у телемарафоні й досі продовжується ґвалтування мови всіма оцими неприродними поєднаннями жіночого роду з чоловічим: «народний депутат Олена», «міністр Оксана», «полковник Наталія», «реабілітолог Тетяна», «громадський активіст Світлана», «експерт Ірина», «соціальний працівник Марія», «кухар Віра», «спікер Ольга», «донор Анастасія», не кажучи вже про ось такі поєднання, як «вона головний сержант і командир відділення», «була гостем нашої студії», «віцепрезидент зауважила», «заявила міністр», «зазначила урядовець» тощо і тощо. Це саме так кострубато говорять наші одвічні вороги.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 3 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями, інколи замість гостей були фільми. Новини вів спочатку Андрій Ковальський, згодом — Юлія Сеник, розмовні студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу снайперів НГУ на лиманському напрямку,

про бої операторів безпілотників батальйону «Ахіллес» під Часовим Яром,

про бої 24-ї бригади під Торецьком,

про відновлення на Харківщині мостів, зруйнованих у 2022 році,

про інтелектуальні змагання поранених бійців у центрі реабілітації у Дніпрі,

про демобілізацію строковиків-прикордонників у Луцьку,

про акцію з вимогою не закривати Черкаський професійний ліцей,

про зруйновані електростанції концерну ДТЕК,

про 9 років існування «Дизель-шоу»,

про настрої бійців 65-ї бригади на Запоріжжі,

про ветерана, який після важкого поранення організував допомогу фронту 3D-друком,

про чоловіка без ніг, який зумів вибратися з окупації.

Було пряме ввімкнення про ситуацію на фронті під Часовим Яром і під Авдіївкою.

Гостями ефіру були:

Андрій Канашевич, голова Куп’янської РВА, про наслідки ворожих обстрілів прифронтових населених пунктів району, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів району.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про завершення декларування громадянами, про інформаційну кампанію з вимог покупців отримувати фіскальні чеки на тютюнові вироби.

Георгій Коваленко, священнослужитель ПЦУ, про значення й обрядовість Чистого четверга, Страсної п’ятниці, Тихої суботи й Великодня.

Тарас Качка, заступник міністра економіки, про значне зростання українського експорту в 2024 році, про розблокування українсько-польського кордону, про перевищення імпорту над експортом.

Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів, про анонсовані президентом зміни в роботі Кабінету міністрів, про реформу державного управління.

Ілля Євлаш, речник командування Повітряних Сил, про відносно тиху ніч без ракетних і дронових атак, про американський пакет допомоги, про зменшення кількості «Калібрів».

Дмитро Лиховій, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на Донеччині після переміщення ЗСУ на нові рубежі на Авдіївському напрямку, про ситуацію під Часовим Яром, про підготовку ворогом посилення наступу, про ситуацію на Куп’янському напрямку.

Вікторія Кравчик, експертка у Раді зовнішньої політики «Українська призма», про заворушення в Грузії через закон про іноагентів, про причини прийняття закону і про прогноз щодо розвитку ситуації, про можливі реакції з боку ЄС.

Іван Киричевський, експерт інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express», про використання ворогами хімічної зброї проти українських військових, про запізнілі й недостатні санкції Заходу проти Росії за хімічну зброю, про посилення ППО різними засобами.

Аліна Познанська, проєктна менеджерка ГО «Відчуй», про інклюзивні табори відпочинку для дітей з особливими потребами, про збір грошей на дитячі табори.

Крім того, в ефірі були:

Фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо припинення підтримки України партнерами.

Фільм проєкту «Антизомбі» про Одесу в російській пропаганді.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 76 разів (по 19 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету брали картинку в 14 випадках. Скористалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, СБУ і різних підрозділів ЗСУ. В соцмережах використовували сторінки Нацполіції, Держприкордонслужби, Харківської облпрокуратури й головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

24 рази робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, Сили спеціальних операцій, Кабмін, Офіс генпрокурора, Сумську, Донецьку і Херсонську ОВА, Харківську облпрокуратуру, компанію ДТЕК, міську раду Черкас, Службу відновлення і на Білий Дім. Були більш розмиті «повідомляє обласна влада» і «бійці кажуть».

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «нині відомо», «було повідомлення», «була інформація», «за попередньою інформацією». Тричі подавали факти без посилань.

Найбільше ж порушень було узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок — 27 разів: «депутати Європарламенту заявили», «у ГУР заявили», «в Повітряних силах припускають», «обласна влада просить», «вважають у фінських Збройних силах», «норвезька поліція вважає», «українські захисники вкотре нагадують», «бійці кажуть», «кажуть снайпери», «хлопці запевняють», «твердять викладачі», «гумористи називають» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 33 рази (більш як по 8 порушень на годину в середньому). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно відео якогось, невідомо якого, населеного пункту «перекривали» повідомлення про наслідки обстрілів чи бомбувань багатьох. І в деталях все не збігалося. Так, наприклад, ішлося про обстріли 5 громад Сумщини. При цьому ведуча казала «інформації про постраждалих і руйнування наразі немає», а показували якраз на цих словах повністю зруйновану хату. Традиційно випадковим набором відео бойових дій «перекривали» повідомлення про події на фронті. Наприклад, повідомлення про бої на Бахмутському напрямку «перекривали» частково тією ж картинкою, якою в попередньому випуску «перекривали» повідомлення про бої в Очеретиному. Решта невідповідностей була в абстрактному «перекриванні» різних повідомлень архівами. Наприклад, ведуча цитувала інтерв’ю Скібіцького виданню The Economist про «тришаровий план» ворога в Україні, а «перекривали» це навіщось відео засідання Конгресу США. Про покращення показників України у рейтингу свободи слова навіщось «перекривали» відео людей на Майдані. Якась невловима для мене «логіка».

Випадковим відео бойових дій було «перекрите» і пряме ввімкнення з Костянтинівки.

У сюжеті кореспондентка казала про ветерана «допоки ворожий снаряд не влучив йому в ногу». Далі він сам казав таке: «Прилетіла міна, як потім виявилось, 120-та». Усе ж таки міна і снаряд — це різні речі. Ведучий казав: «Озвучуєте цифру понад 20 мільярдів гривень».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували, як і завжди, найбільше, хоча й не так багато, як це було раніше, — 176 разів (це по 44 порушення на годину). Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах.

Трохи було суто емоційних: «тривають запеклі бої», «найгарячіше на Авдіївському напрямку», «окупанти гатили», «окупанти вгатили», «вороже залізяччя», «під шквальним вогнем», «минулося, на щастя, без загиблих», «тепер у розпачі», «проти скандального закону».

Багато було оцінок із будь-яких приводів: «ситуація по всій лінії фронту залишається складною», «тримати тут захист вкрай складно», «незламним і сталевим людям», «одна з найнебезпечніших професій на фронті», «ситуація загострюється», «видовищний зрив планів окупантів», «зробили це настільки акуратно», «масштабний мітинг», «жорстко розігнала людей», «чітко роз’яснив», «затримали п’ятьох ділків», «горе-бізнесменам», «дуже важливо», «важливі нафтогазові об’єкти», «вправно ходить», «довго лікувався», «як ніхто знає», «такий насичений темп», «багато уваги приділяли», «за лічені секунди», «спокійнісінько могли перетнути кордон», «в одному з надсучасних центрів», «цікаво провести час», «зіркового ведучого», «вражений атмосферою гри», «одна із найпопулярніших гумористичних програм», «у найпопулярніших соцмережах» тощо.

Одного разу трапився і маркер авторизації, зайвий у новинних матеріалах «хочу додати».

Натомість цього разу не було різноманітних міркувань журналістів. І в розмовній студії порушень стандарту не було. Двічі звучало в ефірі безпідставне узагальнення «цього дня солдати дуже чекали».

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення.

У підводці до прямого ввімкнення ведуча казала: «на Донбасі працює наш кореспондент…». Донбас завеликий, це занадто вже загальна відповідь на класичне репортажне запитання «де?», на яке слід давати глядачам відповідь відразу ж, а не сподіватися, що далі кореспондент сам скаже про свою локацію.

Усе ж таки представляючи експерта інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, слід було пояснити специфіку цієї компанії, адже більшість глядачів цього не знають, а крім того багато глядачів ще й не володіють англійською, тож значення назви не розуміють.

У сюжеті не титрували датою бекграундове відео візиту Столтенберга до Києва.

Стандарт доступності подачі інформації

Було два порушення. Ведучі казали: «Є якийсь топ-5» і «новинну частину слоту».

Інші зауваження

Попри те, що об’єднана редакція каналів явно з повагою ставиться до фемінітивів, усе ж пару разів таки про них забули: «Людмила Андреєва, заступник директора…», «Наталія Ясніцька, викладач…» (титри у сюжеті Ірини Цимбал), «країна-агресор» (ведуча Юлія Сеник).

Елементи політичного піару

У репортажі про інтелектуальні змагання поранених бійців у центрі реабілітації Recovery у Дніпрі, як і щоразу, занадто вже акцентований бекграунд про засновників цих центрів Віктора й Олену Пінчуків. Розумію, що вони власники медіагрупи, але ж не завжди доречно так у деталях про це згадувати. Ще й зі схвальними оцінками (на кшталт «найсучасніших») і з архівним відео самого Пінчука в якомусь із центрів.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 7 репортажних сюжетів і пряме ввімкнення. У розмовній студії побувало 6 гостей-ньюзмейкерів. Кращими були всі три фронтові репортажі — Владислава Круглова про бойову роботу снайперів НГУ на лиманському напрямку (оператори Віктор Зеленков, Олег Цимбалюк), його ж репортаж про бої 24-ї бригади під Торецьком (оператори Віктор Зеленков, Олег Цимбалюк) і репортаж Олега Корнієнка про бої операторів безпілотників батальйону «Ахіллес» під Часовим Яром (оператора не було названо, можливо, зйомку робив сам репортер).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 290 разів протягом чотирьох годин ефіру. Це по 72,5 порушення на годину ефіру в середньому, або ж більш як по порушенню щохвилини. Чимало, хоча й відчутно менше, ніж було в попередніх кварталах зазвичай. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 176 разів. Майже все це були журналістські оцінки в новинах. Стандарт достовірності було порушено 76 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 33 рази порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності картинки й тексту за кадром. Крім того, тричі порушили стандарт повноти інформації та двічі — стандарт доступності її подачі.

У проаналізованому ефірі медіагрупи був один прояв піару — підкреслена згадка про засновників реабілітаційних центрів Віктора й Олени Пінчуків. Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (13:00–17:00 3 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинними випусками новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Олена Морозова. Гостьові студії вели спочатку Ганна Гомонай і Назар Довгий, згодом — Тетяна Гончарова та Вадим Колодійчук, у виїзній студії в Одесі працював Максим Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу аеророзвідників 93-ї окремої мехбригади під Часовим Яром,

про ракетні обстріли Одеси,

про безплатні курси робітничих професій на Полтавщині,

про навчання танкістів у Київській області,

про зруйновану ворожим обстрілом електростанцію,

про бійців бригади «Азов»,

про колишнього політв’язня Геннадія Афанасьєва, який загинув у бою на Луганщині.

Були прямі ввімкнення:

про ліквідацію наслідків ракетного удару по Одесі,

про зміну комендантської години у Кропивницькому на Великдень,

про виплати власникам пошкодженого ворогом житла у Дніпрі.

Гостями ефіру були:

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про майбутній Саміт миру у Швейцарії, про склад учасників Саміту, про спроби росіян зірвати Саміт миру.

Віталій Безгін, заступник голови Комітету ВР з питань організації держвлади, регіонального розвитку і містобудування, про аварійний стан станції метро «Поштова площа» в Києві.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, про підготовку Саміту миру в Швейцарії, про намагання ворога зірвати Саміт, про відновлення зруйнованого і пошкодженого ворогом житла, про перебіг програми «єВідновлення».

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про рішення щодо посилення протиповітряного захисту Одеси та портової інфраструктури області, про фінансову підтримку Одещини завдяки західним партнерам, про відбудову в регіоні.

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про ситуацію в області, про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів, про значне посилення ворогом обстрілів населених пунктів області, про будівництво фортифікацій в області.

Сергій Попко, голова Київської МВА, про посилені заходи безпеки в столиці до Великодня, про ситуацію з електрикою в столиці.

Дмитро Плетенчук, речник Сил оборони півдня, про ситуацію на фронті на Запорізькому і Херсонському напрямах, про безуспішні спроби ворога вибити українських військових із Кринків, про ракетоносії в Чорному морі, про маневри російського флоту.

Марина Аверіна, речниця Одеської обласної ДСНС, про ліквідацію наслідків останньої ракетної атаки ворога по Одесі, про повторні удари ворога по місцях попередніх влучань, про стан укриттів в Одеській області.

Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, про принципи бронювання держслужбовців.

Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії «Південь», про будівництво фортифікацій у південних областях, про наслідки ворожих обстрілів Одеси для настроїв одеситів.

Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, про наративи ворожої пропаганди на релігійну тематику напередодні Великодня, про російські наративи щодо начебто відставки Сирського, щодо загрози захоплення Харкова тощо.

Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network, про ситуацію на фронті під Часовим Яром, про можливості ворога наступати на Харків і Суми, про закриття «вікна можливостей» для ворога до повного постачання американської зброї на передову, про російську ІПСО щодо ситуації на фронті.

Володимир Поперешнюк, співзасновник компанії «Нова пошта», про збитки компанії від ракетного удару ворога по складу в Одесі, про те, як вціліли співробітники компанії, про відшкодування клієнтам.

Олександр «Чех», військовослужбовець, пілот групи «Могутні крила», про знищення ворожого спостережного пункту «Муром», про збір на потреби підрозділу.

Микола Волохов, командир підрозділу «Терра» в 3-й ОШБ, про вдосконалення радіозв’язку з дронами за зібрані глядачами гроші, про ворожі атаки на мотоциклах.

Крім того, в ефірі були:

Відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Бюлетень «Парламентський тиждень».

Опитування народних депутатів щодо повторних медичних перевірок обмежено придатних військовозобов’язаних.

Фільм Тетяни Гончарової про актора Сергія Борденюка, волонтера і військовослужбовця.

Фільм проєкту «4.5.0» про військові вишколи для жінок, організовані фундацією «Українська валькірія».

Щоденник «Культурного десанту».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 49 разів (більш як по 12 порушень на годину). З інтернету брали картинку й інформацію 6 разів. Скористалися телеграм-каналами Херсонської ОВА та ДСНС Одещини, сторінками в соцмережах міського голови Харкова Ігоря Терехова й голови Харківської ОВА Олега Синєгубова. Було «наддостовірне» псевдопосилання «читав у твітері на якомусь ресурсі російському».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 20. У такий спосіб «посилалися» на Повітряне командування «Схід», Міненерго, Офіс генпрокурора, ДБР. Інші були ще більш розмиті: «у Сполучених Штатах зазначили», «були від деяких західних ЗМІ новини», «наші військові кажуть», «знаю з вуст військових», «повідомили рятувальники» і ось таке «кучеряве», причому тричі, «за нашими джерелами в правоохоронних органах».

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «з’явилася інформація», «за попередньою інформацією». А ще ось такі безособові конструкції: «українцям радять» (невідомо хто), «пообіцяли» (невідомо хто) і «закликають» (теж невідомо хто). 4 рази наводили факти без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 11: «учасники заходу висловлювали сподівання», «експерти і активісти говорили», «у поліції нагадують», «одесити-очевидці не приховують», «люди кажуть», «влада відзвітувала», «чоловіки вважають», «бійці зізнаються», «працівники кажуть» і «шедевр» «на думку народних депутатів» (які ніколи не вирізнялися такою вже одностайністю в думках).

Стандарт точності інформації

Стандарт точності було порушено 24 рази (по 6 порушень на годину). 20 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як завше невідповідно «перекривали» більшість повідомлень про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів. І як завжди велику кількість повідомлень не до ладу «перекривали» якимись архівами.

Невідповідно «перекривали» також усі три прямих ввімкнення.

Була дуже серйозна фактична неточність. Принципово невірно цитували інтерв’ю представника ГУР Скібіцького виданню The Economist. Скібіцький не казав, що Україна не може перемогти на полі бою, він казав, що не може Україна перемогти на полі бою сама, самотужки. Чесно кажучи, спотворена цитата цього дня була в якості «сенсації» на багатьох стрічках новин, де саме її взяла редакція «Ради», невідомо (бо ж не було якогось посилання), але явно не з першоджерела.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше було порушень саме цього стандарту — 121 (це більш як по 30 порушень на годину в середньому). 93 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися суто емоційні оцінки: «на одному з найгарячіших напрямків», «пережили пекло Маріуполя», «на щастя, потужний удар обійшовся без жертв».

Багато було різних оцінок із різних приводів: «під потужним балістичним обстрілом», «більш суттєві руйнування», «складною залишається ситуація», «пожежа була настільки масштабною та потужною», «місто залишається морським форпостом України», «одесити протиставили свій патріотизм, мужність, працелюбність», «невтомно тренуються», «тож всі досить оперативно зреагували», «тут почалося найскладніше», «складно знайти роботу», «впевнено та без зайвих емоцій», «відбувається активна підготовка», «цій важливій даті» тощо. Дуже багато на «Раді» всіх цих пишномовних «зазначив» і «наголосив».

Були й міркування: «Росія цинічно нехтує усіма норами міжнародного гуманітарного права» (ведуча Олена Морозова). «Війна міняє людей, але навіть тут не можна узагальнювати. Ми всі різні. Якщо одні помирають за можливість країни бути, то інші воліють бути за її межами» (підводка в гостьовій студії). «Росіяни вирішили воювати також із квітами і саджанцями». «Одещина потерпає від російських обстрілів чи не найбільше за час повномасштабного вторгнення, тому в регіоні нагальним питанням є збільшення укриттів» (сюжет Світлани Довжук).

Ведучі гостьових студій у 25 випадках не авторизували власних, переважно «експертних», міркувань.

Було 3 безпідставні узагальнення: «на кого розрахована ця дезінформація, адже українці їй, зрозуміло, не вірять», «але залякати одеситів ворог не зможе», «досі одесити не можуть оговтатися від обстрілу».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 30 разів. Це по 7,5 порушення на годину ефіру в середньому.

Не було позначене датою бекграундове відео наслідків обстрілів Одеси 29 квітня та 1 травня. Не титрували датами й бекграундове відео в сюжеті про бригаду «Азов».

А у 28 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було одне, але грубе порушення стандарту. Говорили з нардепом Віталієм Безгіним про стан синьої гілки метро і Поштової площі. Критика гостем КМДА загалом залишилася без слова у відповідь від представників київської міської влади. Понад те, до цієї критики ще й активно долучався ведучий з оцінками «ну бачите, проблеми ігноруються не лише тепер, а й раніше». З розлогими «експертними» міркуваннями та з «житейськими» на кшталт: «головне — не доводити ситуацію до абсурду, коли півень вже клюне і буде запізно».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення.

В опитуванні народних депутатів на синхроні Ахтема Чийгоза титр з’являвся менш ніж на секунду. За такий час глядачі не мали змоги прочитати його повністю.

Ведуча представляла експерта Самуся як директора New Geopolitics Research Network. Для глядачів, які не знають англійської, слід обов’язково перекладати англомовні назви.

Так само в «Парламентському тижні» говорили про результати дослідження якоїсь певно організації, бо назва була англійською і сказана так нерозбірливо, що боюся помилитися, щось на кшталт Globe Sequence. Якось слід пояснювати або принаймні наводити й переклад назви з англійської.

І ще було: «прокачка снайперськими скілами».

Інші зауваження

Якось не дуже-то логічно в бюлетені «Парламентський тиждень» розповідати про президента Зеленського і Саміт миру. Тим більше з цього починати бюлетень. Другим повідомленням була зустріч Зеленського зі Столтенбергом. Усе ж таки президент не працює в парламенті. А до справ парламентських дісталися лише на третьому повідомленні.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Ольга Чиканова, спікер Державного бюро розслідувань» (титр на синхроні), «за фахом жінка — наладчик», «Олена Єрмак за фахом менеджер», «Лілія Шкреба, майстер…» (в тексті й у титрах у сюжеті Ганни Ружін), «Ольга Герасим’юк, яка є делегатом» (ведуча Тетяна Гончарова).

Елементи політичного піару

Було 7 проявів політичного піару.

Чотири рази показували класичний «паркетний» матеріал про вручення президентом Володимиром Зеленським нагород бійцям у шпиталі.

Незбалансоване спілкування з нардепом Віталієм Безгіним, який із подачі ведучих однобічно критикував київську міську владу, КМДА без забезпечення балансу думок ведучими.

Двічі був класичний «паркет» про участь віцеспікерки Олени Кондратюк у міжкультурному форумі в Баку.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вели токсичні ведучі каналу Назар Довгий, Максим Зборовський і Тетяна Гончарова, які раніше працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет і 2 прямі ввімкнення (ще одне ввімкнення було неподієвим). У студії говорили з 6 ньюзмейкерами.

Стандарти журналісти каналу порушували 229 разів протягом чотирьох годин ефіру (це в середньому більш як по 57 порушень на годину або ж майже по порушенню щохвилини). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 121 раз. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, утім і ведучі гостьових студій порушували стандарт дуже багато, не авторизуючи власних міркувань. Стандарт достовірності було порушено 49 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 30 разів порушували стандарт повноти інформації, майже все це була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності порушували 24 рази. Майже всі ці порушення були невідповідностями картинки й тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Крім того, було 4 порушення стандарту доступності подачі інформації та одне грубе порушення стандарту балансу думок.

У проаналізованому ефірі каналу було 7 проявів політичного піару. Чотири рази показали «паркет» про нагородження президентом Володимиром Зеленським військових, двічі — «паркет» про участь віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк у форумі в Баку. Проявом політичного піару також була вкрай незбалансована розмова з нардепом Безгіним, який різко критикував КМДА.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (18:00–24:00 3 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15–20-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск, який тривав 1 годину 15 хвилин, далі була гостьова студія. Новини вела Соломія Вітвіцька, підсумковий випуск — Алла Мазур, гостьові студії вели Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки бомбардування Харкова КАБами,

про наслідки влучання авіабомби в Дергачах,

про поховання у братській могилі у Чернівцях військових, які загинули разом,

про завершення благодійного велопробігу з Таллінна до Києва депутата естонського парламенту,

про життя людей під обстрілами у прикордонні Чернігівщини,

про куплені волонтерами 200 дронів для ЗСУ,

про знущання хуліганів над тваринами в парку історичної реконструкції в Рівному,

про ймовірне збільшення кількості правих проросійських політиків у Європарламенті,

про видобуток газу в Україні,

про будівництво розв’язки на столичній Оболоні,

про протистояння волонтерів і держави за Межигір’я,

про заповіти в Україні,

про правильний вихід із посту,

про скасування статусу «обмежено придатний».

Були прямі ввімкнення:

про наслідки бомбардування ворогом Харкова КАБами,

про відімкнення електрики в Харкові.

Гостями ефіру були:

Катаріна Матернова, посолка ЄС в Україні, про еволюцію ЄС у ставленні до російсько-української війни, про рух України до ЄС і збереження суб’єктності, про підтримку ЄС українського громадянського суспільства і незалежних медіа, про боротьбу з корупцією в Україні, про можливість використання Україною російських активів, заморожених на Заході, як у ЄС бачать завершення війни (записане інтерв’ю Наталії Мосейчук).

Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій і інфраструктури, про ситуацію на прикордонних пунктах на кордоні з Польщею, про початок роботи «єЧерги» для автобусів на кордоні, про створення нових пунктів пропуску на Угорщину, про продовження транспортного безвізу з ЄС на 18 місяців.

Олександр Мусієнко, воєнний експерт, про прибуття американської збройової допомоги, про стабілізацію лінії фронту, про ситуацію під Часовим Яром, про формування ворогом угруповання для наступу на Суми чи Харків, про заяви Великої Британії про використання Україною ракет по російській території, про ймовірності удару Росії по країнах Балтії.

Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор Київського держуніверситету, про виживання української економіки у воєнний час, про бронювання людей для виробництва і бізнесів, про обсяги допомоги українського бізнесу фронту, про заморожені російські активи.

Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення, радник прем’єр-міністра на громадських засадах, про виживання української економіки у воєнний час, про бронювання людей для виробництва і бізнесів, про інклюзію і перепрофілювання людей, про реформи, які є вимогою від західних партнерів.

Артем Бородатюк, засновник групи компаній Netpeak Group, про виживання української економіки у воєнний час, про бронювання людей для виробництва і бізнесів.

Ілля Самойленко, офіцер 12-ї бригади «Азов» НГУ, про відсутність ознак того, що ворог видихається, про запізнення з мобілізацією, про підходи до демобілізації, про підходи в «Азові» до виконання обов’язків, про ненадання бригаді західного озброєння.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 74 рази (по 18,5 порушення на годину ефіру в середньому). З інтернету брали картинку й інформацію у 12 випадках. Користувалися сторінками Нацполіції та Харківської облпрокуратури в соцмережах. Використовували телеграм-канали 3-ї ОШБ, Херсонської ОВА і брали відео з анонімних ворожих телеграм-каналів, таких як Mash, Vorpost та інших. Були «посилання» «тамтешні пабліки пишуть» (ворожі), «місцеві пабліки пишуть» (ворожі), «у своїх соцмережах росіяни поскаржилися».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 21. Так «посилалися» на Генштаб, Міноборони, Кабмін, МОЗ, Держприкордонслужбу, Кіровоградську ОВА, ворожі Міноборони й «Газпром». Інші «посилання» були ще більш розмиті: «попереджає розвідка», «за даними правоохоронців», «як пишуть ЗМІ», «за підрахунками фахівців», «очевидці кажуть», «запевняють синоптики».

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «говорять», «кажуть», «закликають» (невідомо хто), «опитування свідчать», «згідно з опитуваннями» (невідомо якими та чиїми). 15 разів наводили факти без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 20: «визнають у Верховній Раді», «законотворці обіцяють», «медики кажуть», «у нафтогазовій галузі впевнені», «спеціалісти вважають», «економісти називають», «експерти кажуть», «фахівці нагадують», «вважають аналітики», «кажуть селяни», «кажуть нотаріуси», «юристи нагадують», «лікарі кажуть», «вважають інфекціоністи», «очільники лікарських комісій сподіваються».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності було порушено 31 раз (майже по 8 порушень на годину). 26 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Все традиційно: некоректно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів і про бойові дії на фронті, некоректно використовували архіви. Наприклад, говорити про легітимність Зеленського після закінчення формального терміну повноважень і показувати при цьому архівний Кремль було якось геть нелогічно.

Невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Харкова.

Раніше зняте відео, яким «перекривали» обидва прямих ввімкнення з Харкова, і раніше записані синхрони були в ефірі з титром «наживо».

Традиційно неправильно журналісти називали десятинні: «один і три мільярди гривень». Це про 1,3. «Обходиться у 1 і 7 мільйони гривень». Це про 1,7.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували, як і зазвичай, найчастіше — загалом було 195 порушень (майже по 49 на годину). Майже все це (193) були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «найгарячіше на Авдіївському відтинку», «на Донеччині гаряче», «щоденно гатять», «понівечених тіл», «від потужної вибухової хвилі понівечено», «дивом відбувся лише переляком», «це викликало шквал обурення українців», «скандальна розв’язка», «скандальне рішення», «ще одне скандальне будівництво», «шлейф скандалів», «обурила експертне середовище», «багатостраждальний довгобуд», «завжди викликають захоплення» тощо.

Різноманітні оцінки з будь-яких приводів: «масштабна пожежа», «серйозно травмовані», «зазнав сильних пошкоджень», «викликав таку бурхливу реакцію», «цивільні занепокоєні», «нехитрий крам», «уважно спостерігають», «місто як привид», «дороговартісної естакади», «над цим амбітним завданням вони працюють не покладаючи рук», «перші вагомі досягнення», «потужні свердловини», «адже це запорука майбутнього галузі», «рішуче налаштовані», «попри такий показовий оптимізм», «зіткались із іншою проблемою», «шалені кошти», «дороге задоволення», «такий ажіотаж», «звичне явище», «гарні новини», «виснажливу, але благородну місію», «дуже багато дітей», «відомі на весь світ», «неповторним звучанням», «легендарний золотий батон», «рогата зірка» і подібні.

Було кілька міркувань журналістів у новинах: «Однак щоб спричинити кризу, треба працювати в цьому напрямку і далі» (ведуча Алла Мазур). «Це дає віру і надію в те, що місто дійсно живе, або можливо ми просто зарядилися цим харківським оптимізмом і їхньою незламністю» (пряме ввімкнення Ірини Прокоф’євої). «А збільшення видобутку власного газу буде дуже доречним для стійкості української енергетики» (сюжет неназваного автора). «Але замість підтримувати у задовільному стані інфраструктуру, столичні чиновники обирають капітальні проєкти, які, як показує практика, також не доводять до завершення» (сюжет Дмитра Святненка та групи авторів).

Були й маркери авторизації, зайві в новинах: «як на мене», «як я вже сказала», «для мого незамиленого ока», «відверто кажучи».

Ведучий гостьової студії одного разу не авторизував власне міркування. І ще було одне безпідставне узагальнення: «цих мешканців історичної реконструкції “Оствиця” добре знають не лише у Рівному, а й у всіх куточках України».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушили 7 разів.

У експертній студії гість говорив про «miltech», про «life-work balance», про «dash-board». Певно не всі глядачі розуміли, що означає кожне з цих трьох понять, а ведучі не просили гостя пояснити й не пояснювали самі.

Не досить було представляти Олександр Мусієнка лише як «військового експерта».

У сюжеті про скасування статусу «обмежено придатний» синхрони двох чиновниць у першій їх появі в сюжеті не були титровані. Тож їхня компетентність залишалася невідомою глядачам. Дивно, адже це був спеціальний сюжет, який активно анонсувався протягом ефіру, а про титри на синхронах не подбали.

Ну от явно ж не досить було представляти гостя експертної студії як «засновника групи компаній Netpeak Group». Навряд чи глядачам відомо, що вона за група компаній, чим принаймні ці компанії займаються. Я, наприклад, уперше почув таку назву.

Не титрували датою бекграундове відео з Межигір’я за 2014 рік.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 8 порушень стандарту.

Двічі ось ця інфографіка була на екрані по 2,5 секунди. Глядачі не встигли це все прочитати.

 

Також навряд чи хтось із глядачів зміг з екрана телевізора прочитати виділене жовтим маркером.

 

Крім того, ведучі вживали незагальновживані слова і терміни: «працюють по цих двох треках» і «аналітично-розмовний слот». Плюс уже згадані «miltech», «life-work balance» і «dash-board» без бекграундів.

Інші зауваження

Двічі забували про фемінітиви: «із послом Європейського Союзу Катаріною Матерновою» (ведуча Соломія Вітвіцька), «Катаріна Матернова, посол Європейського Союзу в Україні» (титр на гості).

Елементи політичного піару

Було 4 прояви.

Було типове «паркетне» БЗ+СХ зі звітом про робочу поїздку президента Володимира Зеленського на Хмельниччину.

Двічі показали класичний «паркет» про участь віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк у форумі в Баку.

Був великий сюжет-бенефіс «Нафтогазу України» та його голови правління Олексія Чернишова. Прикметно, що автора сюжету не було названо (це таке непряме підтвердження імовірного замовлення сюжету ззовні, бо журналісти часто не воліють ставити свій «підпис» під замовленими сюжетами).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення. В гостях побувало 2 ньюзмейкери. З сюжетів кращим був спецрепортаж Валентини Доброти про життя людей під обстрілами у прикордонні Чернігівщини (оператор Олександр Шиян).

Стандарти порушували 315 разів, це майже по 79 порушень на годину ефіру в середньому або ж недалеко від 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 195 разів, майже все це були суб’єктивні думки (переважно оцінки) журналістів у новинах. 74 рази порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 31 раз, переважно невідповідним поєднанням картинки й тексту. Крім того, 8 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 7 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі каналу було 4 прояви політичного піару. Були класичні «паркетні» матеріали про робочу поїздку президента Володимира Зеленського на Хмельниччину і про участь у форумі в Баку віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк (двічі). Був відверто схвальний сюжет про досягнення «Нафтогазу України».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (8:00–12:00 4 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися короткими (10- й 15-хвилинними) випусками новин. Новин «посередині» години, як це в ранковому слоті роблять інші канали, не було. Новини вів Євген Агарков, гостьові студії вели спочатку Олеся Ніцевич і Борис Іванов, згодом — Інна Москвіна й Анатолій Єрема.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожої атаки по Кіровоградщині,

про життя людей в прикордонних селах Сумщини під обстрілами,

про працівника ТЦК, який сповіщає родичів військових про їх загибель,

про те, як Павло Зібров збирає свій великодній кошик,

про курси 3-ї ОШБ з навчання охочих керуванню дронами,

про традиції святкування Великодня у родині співачки М’яти,

про військовослужбовця Олега Бородая, який, воюючи, написав чотири поетичні збірки,

про переселенку-кримчанку, яка щороку робить паски для військових із Криму,

про писанки, які розписують у Чернівцях,

про зооволонтерку з Прилук, яка прихистила білченят,

про запорізьких лікарів, які рятують поранених від ракетних і дронових атак ворога.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки падіння уламків збитого безпілотника в Харкові,

два ввімкнення про благодійний забіг у Дніпрі на підтримку військовополонених,

про піший марафон ветерана зі збором грошей на дрони для фронту.

Гостями ефіру були:

Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про новий порядок надання урядових грантів на виробництво дронів для ЗСУ.

Мар’яна Олеськів, голова Держагентства з розвитку туризму, про зростання податків з туризму у 2023 році, про розвиток «зеленого туризму».

Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, про Національний мультипредметний тест цього року, про безпекові протоколи проведення НМТ.

Микита Потураєв, народний депутат, фракція «Слуга народу», про питання відмови УПЦ від підпорядкування російській церкві, про законопроєкт щодо заборони діяльності проросійських церков.

Микола Княжицький, народний депутат, фракція «Європейська солідарність», про питання відмови УПЦ від підпорядкування російській церкві, про законопроєкт щодо заборони діяльності проросійських церков.

Оксана Сухорукова, керівниця департаменту охорони здоров’я Міноборони, про список хвороб, із якими нині будуть вважати придатними, про різні категорії придатності до служби в ЗСУ, про нові критерії придатності до військової служби, про достатність ВЛК для проходження всіма комісії, про процедуру оскарження рішення ВЛК.

Ілля Євлаш, речник командування Повітряних Сил, про нічну атаку «шахедами» по Україні та роботу ППО.

Дмитро Плетенчук, речник командування Сил оборони півдня, про оперативну ситуацію на півдні країни, про бої на лівобережному плацдармі ЗСУ, про контроль за островом Нестрига на Дніпрі, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі.

Сергій Коробкін, колишній працівник Пенсійного фонду, про збільшення пенсій за перепрацьовані роки.

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, про результати соцопитування українців на питання, що саме захищають українці у цій війні, про ставлення суспільства до боротьби з корупцією.

Галина Олійник, етнографиня, про народні традиції святкування Великодня.

Олег Рибачук, голова Центру спільних дій, ексвіцепрем’єр-міністр з питань євроінтеграції, про можливість введення на територію України французьких військових, про технологію такого введення, про позицію української влади в цьому питанні.

Валерій Рябих, директор із розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, про розробку російської системи «Дракон», зброю великої руйнівної сили, про перебільшення в публікації Die Welt про цю систему.

Ілля Несходовський, кандидат економічних наук, про зменшення прямої фінансової допомоги бюджету України в майбутньому, про перспективи збільшення іноземних інвестицій в економіку України в майбутньому.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014–2019 роках, про прогнози щодо майбутнього візиту Сі Цзіньпіна до Франції, Сербії та Угорщини, про ймовірність впливу Макрона на зміну позиції Китаю стосовно війни в Україні, про можливість впливу Китаю на Росію, про європейську збройову допомогу Україні.

Василь Пехньо, журналіст, воєнний оглядач, про ситуацію в Очеретиному, про ситуацію на фронті під Часовим Яром, про неможливість прямого протистояння ресурсам ворога, про імовірність наступу ворога на Харків.

Олександр Чоков, військовий капелан, про те, як бійці на фронті готуються до Великодня, про те, як капелани служать служби на фронті.

Оксана Скібінська, голова делегації України на «Євробаченні», про підготовку українських учасниць до півфіналу конкурсу, про ситуацію в Мальме, де проходить конкурс.

Ігор Бойко, ректор духовної семінарії Святого Духа УГКЦ, про свято Великодня, про вечірні та ранкові богослужіння у храмах Львова.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували рекордно мало — 15 разів (це менше, ніж по 4 порушення на годину). 8 разів брали інформацію в телеграмі, скористалися телеграм-каналами командувача Повітряних сил Миколи Олещука, голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, міського голови Харкова Ігоря Терехова і різних підрозділів ЗСУ.

Тричі робили узагальнені розмиті псевдопосилання. На Нацбанк і розмите «пояснили організатори».

Двічі — абстрактні псевдопосилання: «за попередніми підрахунками» і ось таке дивне «я знаю зі своєї інформації».

Одного разу навели статистику кількості людей у прикордонні Сумщини без посилань.

І було одне узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки «кажуть бійці бригади».

Стандарт точності інформації

Так само було рекордно мало порушень стандарту точності — 4. Усе це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 27 порушень стандарту (менш ніж по 7 порушень на годину ефіру в середньому). Усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «окупанти гатять ракетами», «цікавий закон», «дискусії щодо цієї угоди були важкими», «скептично ставляться», «величезне місто», «володар численних рекордів», «один із найуспішніших гонщиків», «багато людей зібралося». Решта були всі ці «заявив»-«наголосив», ба навіть таке: «продовжує наголошувати». І були недоречні в новинах маркери: «я хочу зазначити», «хочу сказати», «я знаю», «до речі».

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення стандарту: у представленні експерта як «директора з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express» необхідно було пояснювати спеціалізацію компанії, бо точно далеко не вся аудиторія її знає і сама назва компанії людям нічого не говорить про компетентність експерта.

Інші зауваження

У гостьовій студії кілька разів анонсували розмову з харківським міським головою Ігорем Тереховим про ворожі дронові атаки на місто, але зрештою ця розмова так і не відбулася. Я розумію, що тому могли бути цілком поважні причини, але ж якщо ви вже це пообіцяли, а не вдалося, то слід було сказати глядачам наприкінці ефіру, чому так сталося.

Якось повністю випадають з тематики телемарафону всі оці «дурнички», які цього дня завершували випуски новин на каналі: якісь годинники Шумахера, концерт Мадонни, закон для працівниць секс-бізнесу тощо. Це все мало сенс у далекі мирні часи. Нині витрачати на все це ефірний час єдиного інформаційного телеканалу країни аж ніяк не доречно.

Одного разу таки забули про фемінітив: «з нами поділилася організатор» (пряме ввімкнення Вікторії Пінчук).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети та 4 прямі ввімкнення. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу цього дня порушували рекордно мало — 47 разів. Це менш як по 12 порушень на годину. Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 27 разів, все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено лише 15 разів, найбільше було інформації та відео з телеграм-каналів. Крім того, 4 рази порушили стандарт точності невідповідностями між картинкою і текстом, ще було одне порушення стандарту повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (14:00–18:00 4 травня)

(оцінювалося 4 години ефіру)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для денного слота: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися умовно гостьовими студіями (умовно — бо гостей на «Інтері» стає дедалі менше, а гостьові студії дедалі більше заповнюють усілякими оглядовими сюжетами). Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко і Олександр Просяник.

В ефірі були такі сюжети:

про бої 67-ї бригади під Часовим Яром,

про напад ромів на ТЦК на Закарпатті,

про прифронтове Гуляйполе,

про ситуацію на різних ділянках фронту,

про заняття з мінної безпеки для дітей у Дніпрі,

про лісові пожежі на Миколаївщині,

про черги в ТЦК після підписання президентом закону про мобілізацію,

про можливий відступ України від положень Конвенції щодо захисту прав людини,

про евакуацію на Сумщині,

про тренування українських пілотів на F-16,

про британський дозвіл стріляти їхньою зброєю по території Росії,

про підготовку США нового пакету вторинних санкцій проти Росії,

про майбутній візит Сі Цзіньпіна до Європи,

про можливі надходження України від заморожених у США російських активів,

про пожежу на німецькому оборонному заводі в Берліні,

про реанімобілі від французьких волонтерів,

про згенеровану штучним інтелектом речницю МЗС,

про українську рацію «Химера»,

про прикордонника з Сумщини, який пройшов російський полон разом зі своїм службовим собакою,

про двадцятирічну буковинку, яка воює вже третій рік,

про історію нацгвардійця, який виріс в окупованому Алчевську,

про вишиті писанки на Львівщині,

про писанки на Буковині.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини,

про наслідки нічних обстрілів на Запоріжжі,

про наслідки нічних атак ворога по Харківщині,

про святкування Дня Європи у Брюсселі.

Гостями ефіру були:

Валентин Коваль, перший заступник голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення, про позицію Нацради щодо використання телеграму зокрема посадовцями, про можливості та плани регуляції телеграму в Україні, про дезінформаційні кампанії Росії в телеграмі (записане інтерв’ю Ніни Коломієць).

Денис Чистіков, заступник постійного представника президента в АР Крим, про затримання помічника Джемілєва в Кишиневі, про останні переслідування окупантами кримських татар.

Дмитро Левусь, політолог аналітичного центру «Об’єднана Україна», про дозвіл Великої Британії використовувати її зброю по території Росії, про підсумки візиту Кемерона до Києва, про позицію Німеччини щодо надання далекобійних ракет Україні, про мережу російських агентів у Європі, про дієвість санкцій проти Росії, про майбутню поїздку Цзіньпіна до Європи.

Олег Хоменко, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу, про розблокування поляками українського кордону, про значення морського шляху для українського агроекспорту.

Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ, про можливі плани наступу ворога, про небезпеку наступу ворога на Суми й Харків, про важливість офіційної інформації про перебіг війни.

Андрій Ігнатюк, начальник групи забезпечення 12-ї бригади «Азов», про 10-ліття «Азову», про особисту історію потрапляння до «Азову», про звільнення Маріуполя у 2014 році, про російський полон.

Крім того, в ефірі був фільм із рубрики «Один день» про волонтерку та військовослужбовицю Лесю Литвинову.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 98 разів, це по 24,5 порушення на годину ефіру в середньому. З інтернету брали картинку й інформацію 25 разів. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ та ворожими анонімними телеграм-каналами. Брали фото і відео зі сторінок Нацполіції, ДСНС Донеччини та Дніпропетровщини в соцмережах. Цитували допис із фейсбук-сторінки міністра юстиції Дениса Малюськи. Були «посилання»: «в російських пабліках повідомляють», «в соцмережах повідомляють», «відео та фото публікують в соцмережах».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 19. Так «посилалися» на Повітряні сили, ГУР, ДСНС, Міноборони, Міненерго, Херсонську, Донецьку, Сумську, Харківську і Кіровоградську ОВА, Адміністрацію США, МАГАТЕ і литовську прикордонну службу. Були «посилання» «кілька ЗМІ повідомили» і «написали німецькі ЗМІ».

6 разів робили абстрактні псевдопосилання: «наразі відомо», «попередньо», «з’ясувалося», «я прочитав» і «припускають» (невідомо хто). 21 раз наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

А найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 27 порушень: «наголошують в Мінцифри», «закликали у Нацраді з питань телебачення та радіомовлення», «пояснили в німецькому Міноборони», «в Івано-Франківському обласному ТЦК пояснюють», «заявили в Центрі стратегічних комунікацій Міністерства культури та інформаційнох політики», «Фінляндія запевнила», «у Пекіні це вважають», «кажуть фахівці», «за словами розробників», «українські пілоти розповідають», «кажуть українці», «місцеві інструктори на роботу не скаржаться», «поліцейські просять», «військові кажуть», «відвідувачі нарікають», «кажуть рятувальники», «гуляйпільці зізнаються», «жителі кажуть», «кажуть у частині», «оглядачі прогнозують», «силовики заявили», «розповідають захисники».

Стандарт точності інформації

Було 24 порушення (по 6 на годину в середньому). У 17 випадках картинка не відповідала тексту в сюжетах і БЗ. У більшості випадків це було бездумне використання абиякого архівного відео, аби чимось «перекрити» тексти. Наприклад, навіщо говорити про майбутній візит Цзіньпіна до Європи та «перекривати» це архівним відео якихось попередніх? Це якщо «перекласти» людською мовою: кажуть що «приїде», а показують, що «вже приїхав». Якось так. Ще й не позначили відео як архівне. Або ж говорити про переговори і мирні конференції та «перекривати» це випадковим набором відео якихось бойових дій. БЗ про оцінки британською розвідкою втрат росіян «перекривали» нарізкою відео, якою перед тим так само бездумно було «перекрито» оглядовий сюжет про події на фронті. В чому сенс такого «перекривання»? Абичим «перекривали» сюжет про прикордонника з собакою в полоні. Ну не можна ж відео випадкових полонених «перекривати» історію конкретної людини!

Невідповідно за змістом «перекривали» або «ілюстрували» три прямих ввімкнення. І так само невідповідно «ілюстрували» розмови з трьома гостями.

Була одна фактична невідповідність: ведучий представляв гостя як майора, а в титрі було «капітан».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня канал установив «персональний рекорд» за кількістю порушень цього стандарту. Таких порушень було 367. Це майже по 92 порушення на годину ефіру в середньому, або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини!

Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «запеклі бої точаться», «точаться жорстокі запеклі бої», «ідуть тяжкі і кровопролитні бої», «ворог щосили вгризається в українські землі», «ворог лютує», «гатять росіяни безупину», «ворог щодня гатить по місту», «від смертоносного залізяччя», «це моторошні кадри», «під сумнозвісним селом», «також неспокійно було», «то були найжахливіші чотири місяці», «ставлення і харчування були жахливі», «на жаль, не рятує», «налякані люди», «група розлючених людей», «на цьому чудо не закінчилося», «великоднє диво» тощо.

Просто різноманітні оцінки з будь-яких приводів: «важкі бої тривають», «потрапили у ворожі пазурі», «успішно мінусують російських піхотинців», «і все це через людську недбалість», «підозріла пожежа», «масштабна пожежа», «небезпечної роботи», «в непростій боротьбі», «китайський привіт Європі», «є потужними торговельними партнерами», «легендарної бригади», «довгоочікуваний обмін», «залагодити проблему», «розв’язати проблему з чергами», «завдають суттєвих збитків», «прозорий натяк», «абсолютно несподівана заява», «серйозна зміна позиції», «став справжнім символом незламності українців», «знакове місто», «незламне Гуляйполе», «відточують складні маневри», «унікальна рація», «відважного прикордонника», «відважну двадцятирічну буковинку», «попри свій юний вік», «це унікальна нагода», «долю суперечливого месенджера», «найочікуваніша подія», «розкішні яхти», «кожна з них неповторна та особлива», «незвичні пасхальні прикраси», «неймовірно реалістичні картини» і дуже багато подібних.

Були міркування журналістів, переважно такі собі «експертні»: «Місцеві жителі, попри заборону відвідування лісів в області, нехтують і своєю безпекою, і правилами поведінки» (ведуча Лілія Налягака). «І тому, щоб вони були безпечними, потрібні такі уроки» (сюжет Олени Мендалюк). «Важливо те, як держава користується цим правом» (сюжет Ірини Іванової). «А отже може посилити можливості України захищати повітряний простір і території від російської агресії» (сюжет Ганни Басової). «Судячи з цієї ж карти, наміри в росіян більш глобальні» (сюжет Станіслава Кухарчука). «Тривалий час політика американської адміністрації була у тому, що санкцій проти Росії та тих, хто їй допомагає, вже і без того так багато, що нові вводити вже не варто. Краще моніторити, як працюють ті рестрикції, що вже працюють, і умовно закручувати гайки, тобто виявляти, де і як Москва ці обмеження обходить, і ліквідовувати шпаринки» (сюжет Дмитра Анопченка). «Це може посіяти розкол і у самій Європі» (сюжет Ольги Жидецької).

І кілька маркерів привернення уваги: «треба сказати», «що цікаво», «до речі».

Двічі гостьові ведучі не авторизували власних думок.

І було чотири безпідставних узагальнення (враховуючи повтори): «для жителів півдня України це новинка», «важкі бої тривають по всій лінії фронту» (усе ж, навіть якщо брати не дуже інформативні зведення Генштабу, не «по всій лінії фронту» «тривають важкі бої», фронт, на жаль, занадто великий. Це була підводка до огляду, в якому все обмежилося Луганщиною і Донеччиною. А є ще фронт і на Харківщині, на Запоріжжі і на Херсонщині).

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень.

Якусь жінку в синхроні в прямому ввімкненні з Брюсселя не титрували, тож її компетентність залишилася нез’ясованою.

Не титрували датою бекграундове відео, як президент Зеленський уперше сів у кабіну літака F-16. Так само — про бій полку «Азов» за Маріуполь у 2014 році, відео з «Азовсталі» 2022 року, відео візиту Шольца до Китаю і відео цілком конкретного обміну полоненими.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 13 разів.

У сюжеті про черги до ТЦК навіщось показували скриншот зі сторінки якогось ТЦК у соцмережі. Все одно ж прочитати сліпий дрібний текст глядачі не зможуть. Так само якийсь показували скриншот сліпого тексту про заяву України до Ради Європи. І навіщо, питається?

А ось це навіщо показувати? Це ж ніхто не прочитає, чи не так?

Або ось це. 

Або ось таке.

Це, звісно, красиво. І, звісно ж, молодці, що переклали з англійської заголовок. Але при цьому корекпондент за кадром говорить щось зовсім інше, і теж непросте для сприйняття. Глядач інстинктивно намагатиметься читати цей заголовок і краєм вуха слухати текст за кадром, але до ладу цього зробити, зрозуміло ж, не зможе. Зрештою так і не зрозуміє ні тексту на екрані, ні тексту за кадром. Це найнайдійніший спосіб заплутати глядача. Золоте ж правило: будь-який текст на екрані повинен дублюватися за кадром. І ніяк інакше. Якщо дбаєте про доступність.

Була в сюжеті ось така цитата: «Відповідно до фінансових результатів компанії Euroclear за перший квартал станом на 15 лютого близько 159 мільярдів євро заморожених російських активів принесли чистого прибутку на 557 мільйонів євро (це 601 мільйон доларів). До 2028 року російські суверенні активи, якими володіє компанія, можуть зрости до 190 мільярдів євро. Очікується, що ці активи принесуть близько 5 мільярдів євро надприбутків щорічно. І центральним елементом пропозиції США є спрямування цих надходжень на збільшення обсягу підтримки, яку Україна отримає в найближчій перспективі». По-перше, це непідйомно складна «канцерлярсько-фінансова» мова. А по-друге, ще й переповнена мільйонами і мільярдами. Сприйняти і зрозуміти це у глядача майже нема шансів.

Ведучий казав у підводці: «великого пакету рестрикцій». І в сюжеті ще тричі кореспондент вживав це слово. Не говорять люди в таких термінах, тож і не розуміють таких пишномовних слів. Тим більше, що є ж питомо українське прекрасне слово «обмеження».

У сюжеті про штучний інтелект було дуже багато термінів і жаргонізмів, які не знає вся аудиторія: «ШІ-кріейтери», «квазі», «аватар», «чат GPT» тощо.

А ще були: «намагаються в якихось елементах навіть косплеїти», «та інші кейси», «кейс кримської татарки», «про той кейс».

Інші зауваження

Якраз у той момент, коли фемінітиви вже остаточно стали безальтернативною мовною нормою в українській, редакція вирішила про них забути: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео), «Леся Лещишин, директор ліцею» (сюжет Олени Мендалюк), «про таке заявила міністр», «зазначила урядовець» (ведуча Лілія Налягака), «Свенья Шульце, міністр…» (титр), «Антоніна Чикачова, головний лісничий…» (титр у сюжеті Марини Михайловської), «Свенья Шульце, міністр…» (титр), «сапер, бойовий медик і стрілець — це все про відважну двадцятирічну буковинку», «Ірина Іванова, наш спецкор», «військовослужбовиця-сапер» (ведучий Олександр Просяник), «Марина стала бойовим медиком», «Марина вже молодший сержант» (сюжет Ольги Лучек), «Юлія Баришева, начальник…» (титр у сюжеті Інни Гогой), «Ольга, начальник…» (титр у сюжеті Світлани Шекери), «Діана Дольс, операційний директор…», «Галина Клин, заступник директора…» (титр у сюжеті Христини Гашенко), «Маргрет Вестагер, комісар…» (титр у сюжеті Ольги Жидецької), (титр у сюжеті Христини Гашенко), «Діана Хрущова, менеджер…» (титр у сюжеті Ярини Марків).

Елементи політичного піару

Був класичний «паркетний» матеріал про робочу поїздку т.в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва до Запоріжжя. Як на мене, дивний «вибір редакції». З якого б це дива?

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети і 4 прямі ввімкнення. У студії побувало 2 гості-ньюзмейкери. З сюжетів кращим був фронтовий репортаж Станіслава Кухарчука про бої 67-ї бригади під Часовим Яром (оператори В’ячеслав Ромодан, Ігор Щепет).

Цього дня редакція встановила «персональний рекорд» за кількістю порушень усіх стандартів — 508 порушень за чотири години ефіру. Це по 127 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по 2 порушення на хвилину. Основу цього «рекорду» склали порушення стандарту відокремлення фактів від думок — було 367 порушень. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 98 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 24 рази порушували стандарт точності. Більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах, БЗ, прямих ввімкненнях. Крім того 13 разів порушували стандарт доступності подачі інформації і 6 разів — стандарт повноти інформації.

У проаналізованому ефірі каналу цього дня був один прояв політичного піару — класичний «паркетний» звіт про робочу поїздку т.в.о. Ростислава Карандєєва до Запоріжжя.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 4 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська і Олег Панюта, гостьові студії — Марія Скиба і Богдан Машай.

В ефірі були такі сюжети:

про посівну на Дніпропетровщині,

про невизнання легітимності обрання Путіна,

про результати українських атак дронами по ворожих об’єктах у Росії та на окупованій території,

про можливості, які дають нові американські «атакамси»,

про те, як нині діє система рекрутингу,

про перешкоди проти встановлення пам’ятника Віталію Скакуну в Одесі,

про протести у Тбілісі,

про зруйновані російськими атаками енергооб’єкти,

про ситуацію на ринку житла,

про підготовку до Великодня у прикордонні Сумщини в Краснопіллі,

про ветерана, який нині пече хліб для гірських сіл Львівщини,

про парамедикиню з Запоріжжя, яка рятує людей після ворожих влучань,

про службових собак у поліції.

Було два прямих ввімкнення про освячення великодніх кошиків біля Михайлівського золотоверхого собору в Києві.

Гостями ефіру були:

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про підготовку Саміту миру в Швейцарії, про спроби Росії зірвати Саміт миру, про залучення до Саміту ключових країн Глобального Півдня.

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів та митної політики, про відвідання українською делегацією Румунії, про співпрацю України з Румунією.

Євген Іванов, заступник голови Харківської ОВА, про наслідки ворожого удару КАБом по Харкову, про ліквідацію наслідків, про стан поранених, про обстріли інших населених пунктів області, про ситуацію з електрикою в Харкові й області, про евакуацію з прифронтових населених пунктів.

Герман Галущенко, міністр енергетики, про наслідки весняних ударів ворога по енергосистемі, про зміни у тактиці енерготерору ворога, про відновлення енергосистеми, про дефіцит електроенергії та ймовірність блекауту, про ситуацію з електрикою в Харкові, про підготовку до майбутнього опалювального сезону, про допомогу партнерів у відновленні енергооб’єктів, про перспективу санкцій проти «Росатома», про наміри окупантів запустити ЗАЕС (записане інтерв’ю Олени Чернякової).

Дмитро Плетенчук, речник командування Сил оборони півдня, про наслідки російського нічного удару по Одесі, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі, про війну винахідливості й технологій.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про оголошення Росією в розшук президента Зеленського, про практичне значення майбутнього Саміту миру в Швейцарії, про необхідні передумови для переговорного процесу про закінчення війни, про готовність Макрона до ескалації.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014–2019 роках, про зміни в риториці західних партнерів щодо подальших сценаріїв війни, про можливий напад Росії на країни НАТО і відповідь НАТО, про заяву Борреля.

Денис Попович, воєнний оглядач видання «Апостроф», про ресурси ворожого війська та перспективи довгого ведення війни на виснаження, про посилення мобілізації в Росії, про ситуацію на східних ділянках фронту, про ймовірність наступу ворога на Харків чи Суми, про проблеми з мобілізацією, про будівництво фортифікацій.

«Додж», оператор БПЛА Головного управління розвідки, про збір на безпілотники «Сич».

Максим Матвійчук, командир взводу розвідки бригади «Рубіж», про збір на коптери для бригади, про ситуацію на фронті під Часовим Яром, про тактику різних підрозділів ворога, про евакуацію людей із Часового Яру.

Станіслав, військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, про бойові дії на Лиманському напрямку, про фортифікації ЗСУ на фронті.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 61 раз (більш як по 15 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету брали картинку й інформацію в 9 випадках. Користувалися сторінкою ДСНС Харківщини в соцмережі, телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ й анонімними ворожими телеграм-каналами «Блэтгород», «Бел.ru», «Baza», «Типичный Воронеж», «Shot» тощо. Були «посилання» «тамтешні телеграм-канали виклали фото і відео» (це ворожі) і «у ворожих пабліках стало тривожно».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 20. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні й Військово-морські сили, «українську розвідку», МЗС, Міненерго, МЗС Польщі та бельгійський підрозділ морської безпеки. Крім того були псевдопосилання: «в НАТО заявили», «повідомляли у Німеччині та в Чехії», «повідомляли у Фінляндії», «за словами швейцарських урядовців», «у пресі фігурує цифра», «поспілкувавшись зі священнослужителями, нам розповіли», «за словами місцевих», «місцеві вже скиглять» (це росіяни), «самі росіяни визнали».

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «з’ясувалося», «попередньо», «знаємо», «за офіційною версією» (невідомо чиєю) і «за неофіційною», а також «подейкують». 13 разів наводили фактичну інформацію без посилань взагалі.

Ще 13 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «командування Сухопутних військ наголошує», «військові експерти вже порахували», «говорять і українські експерти, і зарубіжні», «громадські діячі обурюються», «активісти обіцяють», «віряни кажуть», «грузини кажуть», «мітингарі певні», «серед посадовців почали лунати заклики», «в опозиції переконані», «звітують ріелтери», «пояснюють експерти з нерухомості», «пояснюють девелопери».

Стандарт точності інформації

Було 25 порушень стандарту, це більш як по 6 на годину. 22 з них були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Часом доходило до повного абсурду. Наприклад, ведуча говорила про те, що «гучно було і в Павлоградському районі», а показували пожежу в Харкові (на відео був навіть «рідний» логотип «ДСНС Харківщини»). Невідповідно вийшло і про Харків. Бо ведуча говорила про пошкоджені підприємство і десять приватних будинків, а показували багатоповерхівку. Плюс до всього змішали інформацію про нічну атаку на Харків з інформацією про наслідки денної атаки, а все це жужмом «перекривали» нічним відео гасіння пожежі. Або таке: у повідомленні про сходження Благодатного вогню в Єрусалимі ведуча за кадром говорила «усі свічки і лампадки погашені», а в цей момент на екрані навпаки були радісні люди з палаючими свічками, лампадками і смолоскипами.

Невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Михайлівського майдану.

У прямому ввімкненні кореспондент називав паску «пасхальним кексом». Це геть неточне визначення, в Україні паски ніколи так не називали. Втім, дякувати хоч не «кулічом». В сюжеті було: «У пресі фігурує цифра приблизно в сотню штук».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 249 порушень стандарту. Це більш як по 62 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «понівеченої п’ятиповерхівки», «вгатили туди ж», «наводить жах», «росіяни панічно чекають», «найвищий градус істерики», «у росіян істерика», «вчинив в Криму паніку», «хвилюються пропагандисти на федеральних каналах, хвилюються "думці", хвилюється Кремль», «самовбивчого падіння», «стало тривожно», «скандальний законопроєкт», «щоразу змушує затамувати подих» тощо.

Різні оцінки з будь-яких приводів: «відчайдушно намагаються захопити», «надскладною залишається ситуація», «найскладнішою залишається ситуація», «тривають важкі бої», «масштабна атака», «масштабна пожежа», «бавовняний хіт-парад розпочався», «летять дуже швидко», «бояться отримати святкових "атакамсів"», «та найцікавіше, схоже, попереду», «назвати волевиявленням складно», «чітко заявив», «наполегливо радить», «це ж так очевидно», «показали себе дуже ефективно», «посівна у самому розпалі», «кипить робота», «величезні черги», «величезну кількість людей», «все просто», «це зовсім нескладно», «а це довго і дорого», «захмарними цінниками», «людей дійсно багато», «із погодою пощастило», «найсвітліше християнське свято», «така важлива ніч», «цією чудовою новиною закінчую випуск, більше би таких» та багато подібних.

Траплялися різні міркування журналістів — «експертні» висновки, припущення, поради тощо: «У карму можна вірити або не вірити, але її закони працюють невідворотньо». «Якщо росіяни нищать українські цивільні об’єкти, українці мають повне право нищити на ворожій землі принаймні об’єкти ВПК». «З великою долею вірогідності атакуватимуть і у Великдень». «Ідете святити паску — перевірте, чи є поруч укриття» (ведуча Людмила Добровольська). «Все через те, що в нас під боком є країна-терорист, і відповідно, для того, щоб спростити людям логістику, так би мовити, сьогодні вони можуть посвятити» (пряме ввімкнення Влада Величка). «То зовсім скоро на територію РФ може прилетіти інше озброєння». «Але це точно може означати одне: ударів по Росії буде більше» (сюжет Влада Величка). «І цього швидше за все більшість країн Європи буде дотримуватися». «І це удар по іміджу Кремля, який ті будуть демонстративно не помічати» (сюжет Ганни Брикової). «Наступним фактором, що вплинув на рішення у Білому Домі, став енергетичний терор» (сюжет Юрія Гули і Ельвіни Сеітбулаєвої). «Попри обстріли, головна задача зараз — відновити все, що було розбито». «Україна вже перемогла у масштабній битві за світло у 22–23 роках, аби виграти знову вже наступної зими, всім українцям уже зараз треба готуватись» (сюжет Влади Цимбаленко).

Було кілька маркерів авторизації і привернення уваги: «особисто мене оця заява Девіда Кемерона дуже потішила», «хочемо наголосити», «хочеться вірити», «ми знаємо чудово», «ба більше», «до речі».

А ще жарти на кшталт: «російські окупанти традиційно "вітають" українців атаками дронів і балістикою» — оці всі фігури мови не працюють так, як в написаному тексті, бо ж, як це не дивно, на слух лапки не чутно, а журналісти чомусь цього не розуміють.

Ведучі гостьових студій 4 рази не авторизували власних міркувань. І були безпідставні узагальнення журналістів: «взагалі "атакамси" змусили панікувати не тільки російських солдат на території України, але й російське "насєлєніє" по всій Росії», «всі ми пам’ятаємо Віталія Скакуна», «українці обирають вторинне житло».

Стандарт повноти інформації

Було 33 порушення стандарту, це більш як по 8 порушень на годину.

Ведуча представляла військовослужбовця 95-ї окремої десантно-штурмової бригади і запитувала його про події «в зоні відповідальності, де ви знаходитеся». Де це, на якому напрямку чи бодай в якій області — не говорила. А відповідь на запитання «де?» належить давати глядачам відразу ж, а не сподіватися, що гість сам швидко назве географію.

У різних «аналітичних» сюжетах не пояснювали глядачам компетентність експертів. Так, не досить було представляти Дениса Поповича лише як «військового (це в сенсі воєнного) оглядача», Петра Олещука лише як «політолога», Івана Ступака й Олександра Коваленка лише як «військових експертів», Олексія Куща лише як «економіста».

У 26 матеріалах на відео не було інтершуму. Це «фірмовий стиль» каналу, дуже поганий з точки зору повноти інформування глядачів. Наприклад, без інтершуму показували відео нападу на ТЦК у Виноградові, а там насправді інтершум був чи не важливіший за відео, зокрема звуки пострілів. Дивно дивитися без інтершуму відео подій, де за визначенням шумно, наприклад, роботу тракторів на посівній, гасіння великої пожежі, натовп радісних паломників в Єрусалимі тощо.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень. Усе ж таки, коли редакція готує інфографіку, слід враховувати всі постійні елементи, які є на екрані, щоб не вийшло ось таке:

Крім усього іншого, це ж просто неповага до своїх глядачів! Найбільш смішне було далі, коли випускова група таки спохопилася та прибрала з екрана спочатку тематичну плашку, а згодом — і віконце з сурдоперекладачкою. А це вже вийшла неповага до глядачів з вадами слуху, бо ж кореспондент продовжував у цей час щось говорити за кадром.

Так само не можна давати ось таку неадаптовану для телевізора інфографіку ворожих втрат. 

Я вже писав про це в попередніх оглядах, але повторюся. Колористичні рішення цієї красивої мапи продовжують залишатися загадкою. І ця загадка точно заплутує глядача. Зокрема, чому окуповані території помічені двома різними кольорами, і що означає жовтий колір, яким помічено якусь частину вільних територій? 

Ще було: «тренд на автономію» і «яким може бути цей фідбек».

Стандарт оперативності

У чому був сенс увечері 4 травня подавати як новину повідомлення про зустріч Зеленського з Кемероном вдень 2 травня? Моє припущення: сенс був суто піарівський, зайвий раз позитивно згадати президента. А стандартом оперативності при цьому цілком можна й знехтувати.

Інші зауваження

Тричі забули про фемінітиви: «країна-терорист» (у прямому ввімкненні Влада Величка), «президент країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла» (сюжет Лесі Головіної, цікаво, що в титрі було написано правильно «президентка»), «лейтенант поліції Катерина Біляєва» (сюжет Вікторії Дмитренко).

Елементи політичного піару

Нічим не виправданий «паркет» про зустріч президента Володимира Зеленського з міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Кемероном, яка насправді відбувалася більш як за дві доби до ефіру. Хіба що просто зайвий раз згадати пана президента в позитивному контексті. І звісно ж «президент наголосив».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет і 2 прямі ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 375 разів. Це майже по 94 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 249 разів. Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 61 раз. Майже третину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Із 33 порушень стандарту повноти переважну більшість становила повна відсутність інтершуму на відео. Стандарт точності порушували 25 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того 6 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та одного разу порушили стандарт оперативності.

У проаналізованому ефірі каналу був один прояв політичного піару — «паркетний» матеріал про зустріч президента Зеленського з Кемероном, яка направду сталася за дві доби до ефіру.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні

3 травня

Росія попри санкції імпортує компоненти для своїх винищувачів із 22 країн.

НБУ заборонив ломбардам приймати як заставу дрони й тепловізори.

Міністр закордонних справ Великої Британії висловився проти того, «щоб солдати НАТО вбивали російських військових» (повідомили лише наступного дня в блоці Першого каналу Суспільного).

Судитимуть депутатів Київради, які ухилилися від військової служби.

В Офісі президента вдруге відхилили петицію про розблокування іноземної зброї для бригади «Азов».

Politico: Байден у передвиборчий період планує зменшити увагу до України.

4 травня

Росіяни вдарили по Дружківці, є загиблий і поранені.

У Росії (крім Зеленського та Павлюка, про що повідомляли на «Ми — Україна») оголосили в розшук і Порошенка.

Міноборони запустило онлайн-калькулятор виплат військовим.

Нові системи Patriot надійдуть в Україну не раніше кінця червня, — NYT.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями, інколи замість гостей були фільми.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинними випусками новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру каналу «1+1» була звичною для вечірнього слоту: ефірні години починалися 15–20-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск, який тривав 1 годину 15 хвилин, далі була гостьова студія.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: ефірні години починалися короткими (10- й 15-хвилинними) випусками новин. Новин «посередині» години, як це в ранковому слоті роблять інші канали, не було.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для денного слота: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися умовно гостьовими студіями (умовно — бо гостей на «Інтері» стає дедалі менше, а гостьові студії дедалі більше заповнюють усілякими оглядовими сюжетами).

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 7 репортажних сюжетів і пряме ввімкнення. У розмовній студії побувало 6 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: один репортажний сюжет і 2 прямі ввімкнення (ще одне ввімкнення було неподієвим). У студії говорили з 6 ньюзмейкерами.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення. В гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 2 репортажні сюжети і 4 прямі ввімкнення. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажні сюжети і 4 прямі ввімкнення. У студії побувало 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: один репортажний сюжет і 2 прямі ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Гостьові студії

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ побувало загалом 11 гостей: 5 ньюзмейкерів, 3 речники, 2 експерти й одна учасниця подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало 15 людей: 6 ньюзмейкерів, 4 речники, 2 експерти і 3 учасники подій.

У гостях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 7 людей: 2 ньюзмейкери, 2 експерти і 2 учасники подій.

У гостях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 19 людей: 6 ньюзмейкерів, 2 речники, 7 експертів, журналіст і 3 учасники подій.

У гостьових студіях «Інтера» протягом чотирьох годин ефіру побувало лише 6 гостей: по два ньюзмейкери, експерти і учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 4 ньюзмейкери, по одному речнику, раднику, експерту, журналісту і 3 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: представників фракції «Слуга народу» запрошували в ефір 10 разів (Данило Гетманцев на ICTV та СТБ, Євгенія Кравчук, Віталій Безгін, Олена Шуляк, Олексій Леонов і Галина Янченко на «Раді», Микита Потураєв на Першому каналі Суспільного, Арсеній Пушкаренко, Олексій Леонов і Марія Мезенцева на каналі «Ми — Україна»). І був в ефірі один представник фракції «Європейська солідарність» (Микола Княжицький на Першому каналі Суспільного). Представників інших фракцій у ці два дні в телемарафоні не було. На каналах «1+1» і «Інтер» народних депутатів у ці дні не запрошували. На каналі «Рада» в бюлетені «Парламентський тиждень» слово синхронами надавали 3 представникам «Слуги народу», також було 4 синхрони формально позафракційних спікера Стефанчука і його першого заступника Олександра Корнієнка, 2 рази надали слово представникам «Голоса» й по одному разу представникам фракції «Батьківщина» і депгруп «За майбутнє» і «Довіра».

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 290 разів протягом чотирьох годин ефіру. Це по 72,5 порушення на годину ефіру в середньому, або ж білььш як по порушенню щохвилини. Чимало, хоча й відчутно менше, ніж було в попередніх кварталах зазвичай. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 176 разів. Майже все це були журналістські оцінки в новинах. Стандарт достовірності було порушено 76 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 33 рази порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності картинки й тексту за кадром. Крім того, тричі порушили стандарт повноти інформації та двічі — стандарт доступності її подачі.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 229 разів протягом чотирьох годин ефіру (це в середньому більш як по 57 порушень на годину або ж майже по порушенню щохвилини). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 121 раз. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, утім і ведучі гостьових студій порушували стандарт дуже багато, не авторизуючи власних міркувань. Стандарт достовірності було порушено 49 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 30 разів порушували стандарт повноти інформації, майже все це була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності порушували 24 рази. Майже всі ці порушення були невідповідностями картинки й тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Крім того, було 4 порушення стандарту доступності подачі інформації і одне грубе порушення стандарту балансу думок.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 315 разів, це майже по 79 порушень на годину ефіру в середньому або ж недалеко від 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 195 разів, майже все це були суб’єктивні думки (переважно оцінки) журналістів у новинах. 74 рази порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 31 раз, переважно невідповідним поєднанням картинки й тексту. Крім того, 8 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і 7 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували рекордно мало — 47 разів. Це менш як по 12 порушень на годину. Стандарт відокремлення фактів від думок було порушено 27 разів, все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено лише 15 разів, найбільше було інформації та відео з телеграм-каналів. Крім того 4 рази порушили стандарт точності невідповідностями між картинкою і текстом, ще було одне порушення стандарту повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Цього дня редакція «Інтера» встановила «персональний рекорд» за кількістю порушень усіх стандартів — 508 порушень за чотири години ефіру. Це по 127 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по 2 порушення на хвилину. Основу цього «рекорду» склали порушення стандарту відокремлення фактів від думок — було 367 порушень. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 98 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 24 рази порушували стандарт точності. Більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою й текстом у сюжетах, БЗ, прямих ввімкненнях. Крім того 13 разів порушували стандарт доступності подачі інформації і 6 разів — стандарт повноти інформації.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 375 разів. Це майже по 94 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 249 разів. Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 61 раз. Майже третину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З 33 порушень стандарту повноти переважну більшість становила повна відсутність інтершуму на відео. Стандарт точності порушували 25 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того 6 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і одного разу порушили стандарт оперативності.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв піару — підкреслена згадка про засновників реабілітаційних центрів Віктора і Олени Пінчуків.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 7 проявів політичного піару. Чотири рази показали «паркет» про нагородження президентом Володимиром Зеленським військових, двічі — «паркет» про участь віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк у форумі в Баку. Проявом політичного піару також була вкрай незбалансована розмова з нардепом Безгіним, який різко критикував КМДА.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» було 4 прояви політичного піару. Були класичні «паркетні» матеріали про робочу поїздку президента Володимира Зеленського на Хмельниччину і про участь у форумі в Баку віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк (двічі). Був відверто схвальний сюжет про досягнення «Нафтогазу України».

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» цього дня був один прояв політичного піару — класичний «паркетний» звіт про робочу поїздку т.в.о. Ростислава Карандєєва до Запоріжжя.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — «паркетний» матеріал про зустріч президента Зеленського з Кемероном, яка направду сталася за дві доби до ефіру.

У проаналізованих ефірах Першого каналу Суспільного, проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованих ефірах усіх інших каналів російських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

Скриншот відео: Факти ICTV/ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3760
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Олег
29 дн. тому
Навіщо читати цей наукоподібний опус, якщо автор збрехав вже у першому абзаці? Чинний правопис не вимагає обов'язкового вживання фемінітивів. Це лише варіант норми. Невживання фемінітивів допускається.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду