Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 26–27 січня 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 26–27 січня 2024 року

2 Лютого 2024
3141

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 26–27 січня 2024 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3141
Порушення стандартів в ефірних блоках «1+1», «Ради», ICTV з СТБ, «Ми — Україна», Першого каналу Суспільного, «Інтера».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 26–27 січня 2024 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 26–27 січня 2024 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 26 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною для медіагрупи: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вів спочатку Орест Дрималовський, згодом — Олена Фроляк, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу саперів 80-ї окремої десантно-штурмової бригади під Бахмутом;

про відбудову ліцею в Бородянці за допомогою Литви;

про збір російськомовної макулатури мережею книгарень «Vivat»;

про наслідки обстрілу Одеси напередодні;

про зниження якості знань українських школярів;

про засідання Радбезу ООН щодо російської версії збиття Іл-76;

про зменшення гуманітарної допомоги жителям Нікополя;

про українську виставку дитячих картин на уламках боєприпасів у Литві;

про засідання Радбезу ООН з приводу історії з літаком Іл-76;

про психологічні травми херсонських дітей від війни;

про повернутих із російського полону захисників Маріуполя;

про волонтерські курси операторів дронів у Києві;

про спортивні протези для поранених бійців від данських благодійників;

про роботу саперів 65-ї бригади на Запорізькому напрямку;

про бойову медикиню на Запорізькому напрямку фронту;

про «розумне укриття» в КПІ.

Було пряме ввімкнення про бої на Донеччині.

Гостями ефіру були:

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про призначення очільником Запорізької ОВА, про посилення окупантами межі окупованого Криму й інших окупованих областей, про провал російської паспортизації на окупованих Запоріжжі та Херсонщині, про підготовку фейкових виборів на окупованих територіях.

Таміла Ташева, постійна представниця президента в АР Крим, про запровадження окупантами «особливого режиму» на межі Криму і Херсонської області, про проблеми з водою в окупованому Криму, про рухи спротиву на півострові.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про бойові дії на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про наявну інформацію щодо збиття літака Іл-76 і російський вкид щодо українських полонених на борту, про вплив цієї ситуації на подальші обміни полоненими, про посилення фільтрації окупантами на межі Криму, про посилення ворожого угруповання під Авдіївкою.

Ольга Решетилова, координаторка медійної ініціативи «За права людини», про можливий вплив на подальші обміни полоненими російської пропагандистської кампанії з Іл-76, про порушення Росією Женевських конвенцій щодо українських полонених, про російські «суди» над українськими військовополоненими.

Олена Лапенко, експертка з енергобезпеки аналітичного центру «Dixi Group», про доходи Росії від «Росатому», про причини відсутності санкцій проти «Росатому», про залежність США і ЄС від російського ядерного палива.

Олег Катков, головний редактор Defense Express, про значення літаків Іл-76 для ворога, про можливості Росії виготовляти такі літаки, про німецькі ракети Taurus і ідею Великої Британії про обмін на Storm Shadow.

Артем Скрипка, керівник благодійного проєкту «ГеройCar», про збори на автівки для військових на фронті, про роботу проєкту.

Юрій Федоренко, командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на фронті на Бахмутському напрямку, про потреби фронту в дронах різних видів.

Катерина Приймак, співзасновниця руху «Ветеранка», про збори грошей на рації для військових, про важливість якісного радіозв’язку на фронті.

Ольга Тищук, керівниця цифрової агенції «Tyshchuk Digital Hub», про перегляди українцями російського контенту на ютубі, що приносить гроші до бюджету країни-агресорки, про співвідношення російського й українського контентів.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Громадянська оборона» про стан медицини в Росії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 63 рази (це майже по 16 порушень на годину ефіру в середньому). 9 разів давали відео і фото з телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, зокрема СБУ, ГУР, Донецької облпрокуратури, Нацполіції, Херсонської ОВА.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 20. Так «посилалися» на Генштаб, Головне управління розвідки, Сили оборони Півдня, ДСНС, Херсонську, Сумську і Донецьку ОВА, також на Держдеп, ООН і російське Міноборони. Були й геть розмиті: «за даними української розвідки», «констатують медики», «за даними слідства», «кажуть у виші».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «з’явилася інформація», «стало відомо», «повідомляють», «вже з’ясовано», «за наявною інформацією», «зазначається» (невідомо ким), «нам сказали». Тричі подавали фактичну інформацію без посилань на джерела взагалі.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було найбільше — 22. В такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Пентагоні, Силах оборони Півдня. А всі інші були геть розмитими: «у Києві вважають» і «Київ закликає», «українська сторона наголошує», «заявили в Вашингтоні», «влада міста закликає», «сапери 65-ї бригади твердять», «військові кажуть», «кажуть волонтери», «кажуть організатори», «кажуть місцеві лікарі», «терапевти розповідають», «твердять сапери», «кажуть експерти», «на думку західних експертів», «авіаційні експерти припускають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 47 разів (майже по 12 порушень на годину в середньому). Переважною більшістю порушень були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ — у 35 випадках. Традиційно випадковими архівами «перекривали» повідомлення про бойові дії, так само й пряме ввімкнення свого кореспондента з Донеччини, і традиційно невідповідно «перекривали» всі повідомлення про наслідки обстрілів різних населених пунктів. І так само традиційно «перекривали» абиякими архівами будь-які повідомлення про події міжнародної тематики. Про США — відео Капітолія, про Росію — Кремля. От, наприклад, до чого тут показувати той Кремль, коли йдеться про західні мікросхеми? Або таке: про повернення українських біженців додому «перекривали» просто якимись людьми на якихось європейських вулицях. Або просто відео якихось людей на вулицях у повідомленні про перегляд допомог внутрішнім переселенцям. Одне слово, цей нездоровий принцип «перекривати» будь-який текст будь-якою картинкою постійно породжує повну нісенітницю в ефірі.

Крім того, ведуча Олена Фроляк неправдиво повторювала на початках п’яти випусків: «Сьогодні — 702-й день війни». І в сюжеті про падіння якості знань українських школярів війну також відраховували від лютого 2022 року. А ще, зрозуміло, будь-які числа ведучі називали цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно цей стандарт порушували найчастіше — 245 разів (це більш як по 61 порушенню на годину, або більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як і завжди, чимало було суто емоційних оцінок: «з пекельного Бахмутського напрямку», «залишається одним з найгарячіших», «росіяни розгатили», «ворог гатить», «намагається те пекло швидше забути», «розчавлюють орків», «не може в це повірити», «на жаль», «відчайдушний спротив чинять», «смертоносного залізяччя», «рясно всівати рідні ґрунти вибуховим залізяччям», «дивом його не зачепило», «з радістю позбувається», «увага до цієї акції шалена», «яскравий спогад», «це фантастика», «вправно витягає побратимів із того світу» тощо.

Ще більше було просто оцінок із будь-яких приводів: «важкі бої», «велике скупчення», «мужньо протистояли», «майстерно нищити загарбника», «масштабну акцію», «масштабну пожежу доволі швидко ліквідували», «ретельно приховує», «потрійна перемога», «налаштований дуже позитивно», «мають проблеми», «зросла активність», «дуже складний шлях», «витрачали дорогоцінний час», «сучасний і комфортний», «нетрадиційні полотна», «в екстремальних умовах», «найбільший попит», «особлива гордість», «керує вартісним проєктом», «принцип простий», «відомо вкрай мало», «незвичайні картини», «дуже багато людей», «надає виважені аргументи», «із по-дівочому тендітним псевдо», «тутешня гордість» і подібних. Також традиційно дуже багато було оцих усіх «зазначив-наголосив» і «запевнив-зізнався».

Траплялися різні міркування журналістів — «експертні висновки», припущення, порівняння: «Але навряд чи Моква допустить іноземних фахівців, бо місце катастрофи не дозволили оглянути навіть російським рятувальникам». «У дітей відчутні проблеми з аналізом інформації» (ведуча Олена Фроляк). «Цю проблему можна було б вирішити, завершивши освітню реформу». «І змінювати систему треба вже, потім може бути пізно» (сюжет Ольги Читайло та інших). «Очевидно, щоб перекласти провину на Україну, або ж не дати часу на збір аргументів» (сюжет Наталії Луценко). «Я б порівняла це з відкриттям якогось модного закладу» (сюжет Поліни Спасенко).

Маркер посилення уваги «до речі» був цілих 5 разів. Ведучий гостьових студій тричі не авторизував власних міркувань. І було одне безпідставне узагальнення: «у Нікополі сподіваються».

Ведуча новин двічі наводила дуже довгу (на 5 речень) цитату висловлювання офіцера 59-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Цехоцького і некоректно позначала її межі, тож 2–3 речення звучали як думки самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 12 порушень стандарту (по 3 на годину). Ведучі новин казали: «керуватиме проєктом Литва, яка витратить на будівництво пів мільйона». Невідомо чого.

У прямому ввімкненні воєнкора редакції з Донеччини не згадували його поточну локацію. Поняття ж «з Донеччини» занадто вже загальне і широке.

Представляючи Олега Каткова як «головного редактора Defense Express», слід було коротко пояснити специфіку видання, бо не всі глядачі її знають, відтак для них це представлення не пояснювало компетентність гостя в питаннях військової техніки та зброї.

Ще у 5 випадках не позначали датою бекграундове відео про збиття російського Іл-76. А у двох випадках не титрували датою бекграундове відео ракетного удару по Харкову 23 січня.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 8 порушень цього стандарту (по 2 порушення на годину в середньому). Навіщо було малювати таку красиву інфографіку, яку з екрана все одно глядачу не осягнути, через занадто дрібні шрифти та ненаочність діаграм? Та ще й кожну з цих картинок тримали на екрані не більше двох секунд.

Так само навіщо давати на гості титр «СЕО діджитальної агенції», коли більшість аудиторії поняття не має, що таке СЕО? Та й до «діджитальної» є питання. Це при тому, що ведучий представляв гостю по-людськи як «очільницю цифрової агенції».

Спробуйте на слух подумки зіставити таку ось кількість складних і різновимірних чисел: «2022-го Україна спрямувала на виплати переселенцям 57 мільярдів гривень, 23-го73, а на 24-й заплановано 57 мільярдів гривень. В Україні майже 5 мільйонів внутрішніх переселенців». Це той випадок, коли обов’язковою була якась притомна інфографіка. Але про це редакція не подбала.

У сюжеті про укриття в КПІ було: «з вигод, неочевидних для коворкінгу».

Інші зауваження

Це багатьом редакціям на замітку. От в ефірі ICTV та СТБ повністю коректно «перекривали» розмову з гостем змістовним відео, яке ведучий із гостем обговорювали. Нагадаю, об’єднана редакція медіагрупи й досі не «повелася» на погану моду інших учасників марафону абичим «перекривати» чи «ілюструвати» розмови з гостями.

І ще один позитив у роботі медіагрупи: вже не вперше бачу, як фронтове зведення редакція «перекриває» якісною динамічною мапою бойових дій, і при цьому дуже чітко динаміка цієї мапи збігається зі словами ведучої за кадром.

Кілька разів таки забували про фемінітиви: «Олена … систему знає і як мати, і як вчитель» (сюжет Ольги Читайло та інших), «Росія … наче вона є жертвою, а не агресором» (у перекладі синхрону представника США при ООН), «країні-агресору» (ведучий Вадим Карп’як, що дивно, бо зазвичай він використовує фемінітиви).

Елементи політичного піару

Був типовий «паркет» про привітання командувачем Олександром Сирським бійців 42-ї механізованої бригади з річницею її створення.

Був класичний «паркет» про відеовиступ першої леді Олени Зеленської на засіданні ПАРЄ. Власне «новина» звучала так: «Рятувати українських дітей з російського полону треба швидше, на цьому наполягає перша леді України». Насправді ж «новиною» цього БЗ+СХ був просто сам факт виступу, що принциповою новиною не є.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була дуже слабкою: один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення, в гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери. Із сюжетів найкращим був фронтовий репортаж Костянтина Мельникова про бойову роботу саперів 80-ї окремої десантно-штурмової бригади під Бахмутом (оператори Дмитро Матвієнко, Юрій Остапчук).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 375 разів (це майже по 94 порушення на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 245 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 63 рази, більшістю порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання і на джерела фактичної інформації, і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 47 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 12 разів порушували стандарт повноти інформації та 8 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі медіагрупи було 2 прояви політичного піару — суто «паркетні» повідомлення про привітання командувачем Олександром Сирським бійців 42-ї механізованої бригади з річницею її створення і про відеовиступ першої леді Олени Зеленської на засіданні ПАРЄ.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 26 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: кожна ефірна година починалася випуском новин (тривалістю від 15 до 20 хвилин), продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Світлана Усенко, гостьові студії вели спочатку Тетяна Гончарова і Назар Довгий, згодом — Ольга Нємцева і Маким Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про евакуацію людей з Авдіївки;

про рух Швеції до членства в НАТО;

про ситуацію з вірусними захворюваннями у Львові;

про те, як працюють судді в Бородянці, після знищення росіянами будівлі суду;

про стан аварійного тунелю в Київському метро;

про те, як військовий вчиться ходити на протезі;

про спеціальне таксі для поранених військовослужбовців у Києві.

Були прямі ввімкнення:

про роботу Львівського обласного центру переливання крові;

про працевлаштування вимушених переселенців у Дніпрі.

Гостями ефіру були:

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, про засідання Української ради бізнесу з приводу законопроєкту про мобілізацію, зокрема про можливості бізнесу бронювати працівників, про захист бізнесу від утисків з боку правоохоронних органів, про інвентаризацію довгобудів.

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства, про підсумки зустрічі з польським прем’єром Дональдом Туском, про природу блокади українських кордонів у різних країнах, про вимоги в деяких країнах щодо введення квот на українську агропродукцію, про ціни на молочну продукцію (записане інтерв’ю Карини Подленко).

Руслан Слободян, голова Держенергонагляду, про відімкнення боржників від електрики, про стан енергосистеми.

Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад і територій, про інклюзивну відбудову зруйнованих ворогом житлових будинків за допомогою іноземних партнерів.

Лілія Пашинна, членкиня постійної комісії Київської міськради з питань бюджету, про інвентаризацію довгобудів, про поганий стан і роботу «Київміськбуду».

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про поточний зліт ворожого МІГ-31, про зміни в тактиці ворожих атак дронами, про підготовку і збільшення кількості мобільних вогневих груп, про посилення окупантами фільтраційних заходів на межі окупованого Криму.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію під Авдіївкою, про активізацію ворога на всіх напрямках, про посилення наступів ворога на Мар’їнському напрямку, про бої під Роботиним, про збільшення використання ворогом дронів.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних Військ, про ситуацію на фронті під Куп’янськом, під Бахмутом, про посилення атак дронами.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-Морських сил, про ситуацію в Чорному морі з ракетоносіями, про ситуацію з роботою морського коридору і протидію ворогу.

Олег Катков, головний редактор Defence Eхpress, про те, що таке літаки Іл-76, про нестиковки в російській версії щодо катастрофи Іл-76 під Бєлгородом, про можливості РЕБ проти ворожих ракет різних видів, про використання Росією хімічної зброї, про розширення номенклатури постачань боєзапасів і зброї з Північної Кореї.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про ситуацію з постачанням снарядів для ЗСУ, про шанси на фінансову і збройову підтримку від США і Європи, про російську дезінформацію по Іл-76 і про реакції Радбезу ООН.

Данило Коваль, рекрутер 3-ї окремої штурмової бригади, про те, як відбувається рекрутинг до лав бригади, про «тиждень рекрутера» для охочих.

«Танто» (або «Мед»?), боєць спецпідрозділу «Омега», про використання на фронті наземних дронів, про перебіг бойових дій на Авдіївському напрямку.

Юрій Федоренко, командир роти ударних безпілотників «Ахіллес», про ситуацію на фронті, про дрони зі штучним інтелектом, про використання РЕБ на фронті проти безпілотників ворога.

Крім того, в ефірі були:

бюлетень «Парламентський тиждень»;

фільм Тетяни Гончарової про реабілітацію важкопоранених у центрі «Нодус»;

фільм проєкту «4.5.0» Назара Довгого про фронтові мобільні СТО, які роблять волонтери;

щоденник «Культурного десанту».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 45 разів (більш як по 11 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео та інформацію 7 разів. Користувалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, 5-ї окремої штурмової бригади та показували відео з анонімного телеграм-каналу «Реальна війна». Брали інформацію зі сторінки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в соцмережі.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 14. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, пресслужбу партії «Слуга народу», компанію Yasno, міськраду Дніпра, Київський метрополітен і тимчасову комісію Київміськради. Ще — на Держдеп США, «Тель-Авів наголошує» і «Ізраїль наголошує».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «ми знаємо», «є інформація», «за повідомленням джерел», «за попередніми оцінками», «відомо», «кажуть» і «виявилося». Тричі давали фактичну інформацію без посилань.

12 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у комунальному підприємстві “Київський метрополітен” запевняють», «казали лікарі», «медики кажуть», «донори розповідають», «майстри кажуть», «кажуть митці», «шведи впевнені», «тут припускають» тощо.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 23 рази (майже по 6 разів на годину). В 14 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про заяву помічника держсекретаря США О’Браєна навіщось «перекривали» відео Капітолія (невже Держдеп сидить у Конгресі?), а далі О’Браєн по відео ще й «виявився» жінкою (бо показували архівне відео речниці Пентагону Сабріни Сінгх). Або про відімкнення боржників від комунальних послуг «перекривали» чомусь просто відео вулиць. Що би це значило?

Чотири розмови з гостями «ілюстрували» не до ладу. Наприклад, експерт Катков розповідав про військове призначення літаків Іл-76, а показували відео трощі. Або ж експерт Мусієнко розповідав про шанси на фінансову допомогу від США і Європи, а «ілюстрували» це відео винищувачів F-16.

Ведуча Світлана Усенко казала на початку чотирьох випусків новин: «Триває 701-й день російсько-української війни». А війна триває з 2014 року. Була і якась геть незрозуміла ситуація. У гостьовій студії говорили з бійцем спецпідрозділу «Омега». На початку ведучі представляли його як бійця з позивним «Танто» і таким же був титр. Згодом стали його представляти як бійця з позивним «Мед» і вже таким був і титр. То яким насправді був позивний цього бійця, залишилося нез’ясованим.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували найчастіше — 142 рази (це по 35,5 порушення на годину ефіру в середньому). У 126 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Емоційних оцінок журналістів було небагато, втім траплялися: «понівечені міста та села», «ворог гатив по місту», «на жаль, бракує», «суцільні руїни».

Багато було просто оцінок із різних приводів: «мужньо тримають оборону», «складні безпекові умови», «швидко отримав «зелене світло», «найважливіші напрямки», «детальні доповіді», «і навіть більше», «проблемою залишається», «потужними інтернет-платформами», «надважлива опція», «активно розвивають», «впевнено крокує», «донорів поменшало», «це є абсолютно безпечно», «популярними стають», «надає потужну підтримку» і подібних.

Надзвичайно великою була кількість урочистих і оцінних дієслів: «наголошує», «зауважив», «зазначив», «закликає», «підкреслила», «зізнається», «визнали» тощо.

Траплялися маркери: «слід зазначити», «хочу сказати».

Натомість ведучі гостьових студій у 14 випадках не авторизували власних міркувань. І ще було два безпідставних узагальнення: «у львівських школах планують», «люди тут наново будують своє життя і звісно сподіваються».

Стандарт повноти інформації

Було 17 порушень стандарту (більш як по 4 на годину).

З командиром роти ударних безпілотників Федоренком ведучі говорили про ситуацію на фронті без щонайменшого уточнення, про яку саме ділянку фронту йшлося, про який саме напрямок.

У бюлетені «Парламентський тиждень» повідомлялося, що перший віцеспікер парламенту зустрівся з головою Фонду Жана Моне. Невже в редакції серйозно думають, що хтось із глядачів має щонайменше поняття, що воно за фонд такий? Але бекґраунду ніякого не було.

Представляючи експерта Олега Каткова як «головного редактора Defence Eхpress», слід було коротко пояснити спеціалізацію цього видання, бо точно далеко не всі глядачі це знають.

У 14 БЗ на відео не було інтершуму. Так що «беззвучними» в ефірі каналу були й велелюдний мітинг у Словаччині, і протести французьких аграріїв, і військовий парад в Індії тощо.

Стандарт балансу думок

Було 2 грубих порушення стандарту. Незбалансованим було повідомлення в «Парламентському тижні» про законопроєкт президента Зеленського щодо множинного громадянства. Синхрони лише самого Зеленського і представниці пропрезидентської фракції в парламенті Марії Мезенцевої. А поза тим цей законопроєкт є більш як дискусійним.

Не було дотримано балансу думок у розмові з депутаткою Київміськради Лілією Пашинною, яка з подачі самих же ведучих однобічно критикувала, аж до визначення «злочин», «Київміськбуд» і КМДА. Ведучі жодним чином не забезпечили дотримання стандарту.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 13 разів (більш як по 3 порушення на годину).

Титр на синхроні заступниці генсека ООН у повідомленні про засідання Радбезу тримали на екрані менше ніж 1,5 секунди, прочитати його глядачі не встигали. Так було в усіх 4 подачах цього БЗ.

Інфографіку каналу щодо ворожих втрат важко прочитати й на повному екрані, але цього разу вирішили для глядачів ще більше ускладнити цю задачку. І на додачу ведуча за кадром наводила дані не в тому порядку, в якому вони розташовані в таблиці.

Ведучий гостьової студії ретранслював в ефір ось таку канцелярську абракадабру: «повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, що відбувся черговий репатріаційний захід, за результатами реалізації якого…». Ну не говорять нормальні люди так. І на слух не сприймають такого.

Титр на гості був: «командир роти УБПАК «Ахіллес» 92 ОШБР…». «УБПАК» і «ОШБР» для багатьох глядачів є цілковито незрозумілими абревіатурами.

Крім того, було чимало англіцизмів, значення яких не вся аудиторія знає: «є три треки», «який трек», «нові кейси», «до кожного конкретного кейсу», «залучення стейкхолдерів неурядового сектору».

Стандарт оперативності

Ну вже геть неоперативно було знову обговорювати процедури відімкнення боржників від комунальних послуг, коли все це вже багаторазово було обговорено в студіях телемарафону ще тиждень тому (про що йшлося в огляді моніторингу за 18–19 січня).

Інші зауваження

Словосполучення-паразит у редакції «не пропустіть». Його часто кажуть і ведучі, і це ж постійно звучить в анонсах. Часом обіцяне таке вже «цікаве», що з якого дива глядачу його «не пропускати».

У бюлетені «Парламентський тиждень» навіщось повідомлялося про указ президента щодо історично населених українцями територій Росії. Президент усе ж не має жодного відношення до поточної роботи парламенту, про яку нібито й має розповідати цей бюлетень (якщо вірити його назві, звісно). Хоча, зрозуміло, звідки тут ноги ростуть (див. розділ про політичний піар).

Останнім часом на каналі знову біда з фемінітивами, точніше з їх відсутністю: «каже реабілітолог», «Тетяна Рабіна, фізичний терапевт…» (у тексті й у титрі в сюжеті Івана Сірецького), «Наталія Гуменюк, полковник» (ведуча Тетяна Гончарова), «Марта, донор» (титр у прямому ввімкненні Олега Янка), «Ольга Браницька, завідувач сектору…» (титр у сюжеті Олега Янка, цікаво, що інші титри в сюжеті були таки з фемінітивами), «Марія Мезенцева, народний депутат», «Ірина Борзова, народний депутат», «Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат», «Євгенія Кравчук, народний депутат»,«країна-агресор» (титри в анонімному «Парламентському тижні»), «Лілія Пашинна, член постійної комісії» (ведуча Ольга Нємцева і в титрі на гості).

Елементи політичного піару

Була «новина» про те, що президент Володимир Зеленський «показав в своєму телеграм-каналі роботу медиків, які рятують українців під час війни та подякував за їх роботу». І, звісно ж, «президент наголосив».

Тричі повідомляли з телеграм-каналу президента Володимира Зеленського, що він провів Ставку головнокомандувача. Жодної змістовної новини в цьому повідомленні не було. На те він і головнокомандувач, щоб із певною регулярністю проводити Ставки. Тобто це просто поточна його робота.

У бюлетені «Парламентський тиждень» однобічно подавалася новина про внесення президентом Володимиром Зеленським законопроєкту щодо множинного громадянства. Лише синхроном самого президента і компліментарним щодо законопроєкту синхроном представниці фракції партії «Слуга народу» Марії Мезенцевої.

У «Парламентському тижні» було класичне «паркетне» повідомлення про робочу поїздку спікера ВР Руслана Стефанчука до Харкова. Було, крім цитування, аж цілих два синхрони спікера, в яких не було жодної принципово нової думки чи інформації. Власне «новиною» був сам факт робочої поїздки. От побував спікер на руїнах у Харкові після ракетного обстрілу, сказав, що людям треба відшкодовувати й що за все повинні заплатити Путін і росіяни.

Ще один «паркет» був про зустріч першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка з головою Фонду Жана Моне (що за фонд такий?), а «політики обговорили реформування в умовах повномасштабної війни». Оце й уся «новина».

Ще один «паркет» був про зустріч віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк із радниками Конгресу США. «Поінформувала гостей» і «зазначила».

Ще один «паркет» був про вчорашній відеовиступ першої леді Олени Зеленської на засіданні ПАРЄ. «Новина» — сам факт виступу.

Тричі в ефірі було «паркетне» повідомлення з «новиною», що «уряд продовжує виплати грошових компенсацій для внутрішньо переміщених осіб». Про це «повідомив за результатами засідання уряду» прем’єр-міністр Денис Шмигаль. І синхрон Шмигаля. У такому вигляді новини як такої не було, бо «уряд продовжує» щось робити — це не новина. Але новину редакція в цьому випадку просто проґавила, бо насправді уряд не «продовжував», а продовжив усі виплати ВПО до 1 березня, а далі умови отримання виплат зміняться. Це не було чітко артикульовано в матеріалі, відтак він просто перетворився на повідомлення ні про що, в позитивну згадку про прем’єр-міністра.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. Натомість гостьові студії вели всі чотири токсичних ведучих каналу: Тетяна Гончарова, Назар Довгий, Ольга Нємцева і Маким Зборовський, які раніше працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова каналу була надзвичайно слабкою. Уже не вперше не було жодного репортажного сюжету. І не було жодного репортажного прямого ввімкнення (були два неподієві, нерепортажні). І це інформаційний канал! У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів (хоча з усіма говорили знову-таки не про поточні події).

Стандарти журналісти каналу порушували цього дня 243 рази (це майже по 61 порушенню на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази. Переважною більшістю цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 45 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. 23 рази порушували стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом в новинах. Стандарт повноти порушували 17 разів, більшістю порушень була повна відсутність інтершуму на відео. Крім того, було 13 порушень стандарту доступності подачі інформації, 2 порушення стандарту балансу думок і одне порушення стандарту оперативності.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу було 12 проявів політичного піару. Цитування допису президента Володимира Зеленського про медиків, тричі — про проведення Ставки головнокомандувача. В бюлетені «Парламентський тиждень» була однобічна подача новини про внесення президентом законопроєкту щодо множинного громадянства. Там же були класичні «паркети»: про робочу поїздку спікера парламенту Руслана Стефанчука до Харкова, про зустріч першого віцеспікера Олександра Корнієнка з головою Фонду Жана Моне, про зустріч віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк із радниками Конгресу США, відеовиступ першої леді Олени Зеленської на засіданні ПАРЄ. І тричі в ефірі був «паркет» про прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні уряду.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість гостьові студії вели всі чотири токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 26 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була вже звичною: перші дві години починалися 20–25-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й починався підсумковий випуск, який тривав 1 годину і 15 хвилин, далі була гостьова студія. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірі були такі сюжети:

про бої танкістів у Серебрянському лісі на Луганщині;

про бої роти ударних безпілотників 118-ї бригади на Запоріжжі під Роботиним;

про символічне тренування дітей-футболістів на зруйнованому ворогом стадіоні «Локомотив» у Києві;

про наслідки ворожого обстрілу Мирнограда;

про збиття літака Іл-76 і російську «версію» про військовополонених;

про агробізнес на звільнених і прифронтових територіях;

про позицію Угорщини щодо вступу Швеції до НАТО;

про сина тернопільського ексмера й екснардепа Петра Заставного;

про жінок, які опановують раніше «чоловічі» професії;

про новий штам коронавірусу «Дженні» і про сезонний грип;

про зникнення історичних дверей у Тернополі;

про бійця, який вибрався з ворожого оточення;

про українку, яка стала «Міс Японії».

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про наслідки ворожого обстрілу Мирнограду на Донеччині;

про підсумки засідання Радбезу ООН з приводу катастрофи Іл-76.

Гостями ефіру були:

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про «хворобу Х», про епідеміологічну ситуацію в країні, про готовність медичної системи до можливих епідемій ковіду і грипу, про нові штами ковіду-19, про забезпеченість вакцинами.

Михайло Радуцький, голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, про норму закону, яка унеможливлює посмертне батьківство, про плани парламенту врегулювати цю правову колізію, про соціальні гарантії дітям загиблих бійців.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про російську кампанію з приводу Іл-76 і нібито українських полонених, про розуміння Європою агресивної суті Росії, про активізацію допомоги Німеччини, про ідею гарантій безпеки від окремих країн, про подальшу долю закону про мобілізацію тощо.

Михайло Самусь, воєнний експерт, про ситуацію в небі з огляду на вдалі атаки ЗСУ по російській бойовій авіації, про ситуацію на різних ділянках фронту, про спробу ворога прорватися в Авдіївці, про сили і резерви ворога, про пропозицію Арахамії розсекретити дані щодо втрат ЗСУ, про забезпечення снарядами української армії і армії ворога, про використання окупантами хімічної зброї.

Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення, радник прем’єр-міністра на громадських засадах, про швидку асиміляцію українців за кордоном і відповідну політику європейських країн, про стимули до повернення українських біженців.

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, про різні сценарії української демографії залежно від того, як і коли закінчиться війна, про прогнози щодо повернення українських біженців, про перспективи мігрантів з інших країн в Україну.

Василь Воскобойник, президент Української асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, про невдалу комунікацію влади для повернення біженців і трудових мігрантів в Україну, про правильну організацію трудової міграції в Україну.

Родіон Кудряшов, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на фронті на Бахмутському напрямку, про посилення використання ударних дронів обома сторонами, про необхідність окопних РЕБів, про результати рекрутингу бригади.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було 105 порушень стандарту (це більш як по 26 порушень на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграмів брали картинку й інформацію 14 разів. Користувалися телеграм-каналом Херсонської ОВА, анонімним «Реальна війна» і анонімними ворожими телеграмами «112», «Readovka» та іншими. Брали відео зі сторінки Нацполіції в соцмережі, і з соцмережі цитували допис харківського міського голови Ігоря Терехова.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 23. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, Державний центр зайнятості, міську адміністрацію Мирнограда. Ще були геть розмиті: «у місцевій травматології розповідають», «росіяни відзвітували», «росіяни офіційно говорять», «місцеві журналісти пишуть».

Було 21 абстрактне псевдопосилання: «знаємо», «ми знаємо», «ми бачимо», «кажуть», «говорять», «ідеться», «за повідомленнями», «стало відомо», «мовляв», «з’ясувалося», «стали називати», «назвали», «деякі дослідження говорять», «за різними підрахунками», «твердять» (невідомо хто), «називають» (теж невідомо хто). 21 раз наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела. Одного разу ведучий гостьової студії наводив невідомо чию і звідки взяту цитату про хімічну зброю, яку застосовують росіяни.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки було найбільше — 26. Були ось такі псевдопосилання: «вважають у Сполучених Штатах», «у дипломатичних колах назвали», «кажуть американські аналітики», «його автори пояснювали» (закону), «військові експерти кажуть», «зізнаються танкісти», «люди говорять», «підприємці з прифронтових регіонів кажуть», «чимало оглядачів порівнюють», «кажуть місцеві активісти», «медики визнають», «у МОЗі нагадують», «епідеміологи прогнозують», «кажуть фахівці», «у Міністерстві культури нагадують» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 26 порушень стандарту (це по 6,5 на годину ефіру в середньому). Найбільше було невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ — 14. Тут традиційно некоректно «перекривали» всі повідомлення про бої на фронті та наслідки ворожих обстрілів населених пунктів різних областей. Невідповідно «перекривали» повідомлення про анонсування Пісторіусом нового пакету військової допомоги. Ведуча говорила ракети, показували танки тощо. Ще й наклеїли докупи зимове і літнє відео. Щось про занепокоєння США Північною Кореєю «перекривали» абияк і абичим архівним. Аби було. Повідомлення про виплати для аграріїв «перекривали» взагалі весняним відео обробки полів. Хоч би отой свій титр «досьє» повісили чи що.

Невідповідно «перекривали» два прямих ввімкнення — з Мирнограда на Донеччині й зі США про засідання Радбезу. Абичим «ілюстрували» розмову з міністром Ляшком.

Було 8 фактичних неточностей. У сюжеті стверджувалося, що «а пізніше депутата 9-го скликання Романа Заставного». Який насправді був депутатом 8-го (тобто попереднього) скликання ВР.

Був ось такий момент. У випуску новин ведуча стверджувала про дружину загиблого бійця, який залишив біоматеріал на випадок своєї загибелі, і яка хотіла мати дитину від загиблого, що вона «з’ясувала, що скористатися біоматеріалом не може, згідно із законом, що набуває чинності в березні». Це вже за визначенням не відповідало дійсності, бо якщо закон ще не набув чинності, то його дія ніяк не могла позначатися на цій ситуації. Далі (що цілком логічно) запитали про це у компетентної людини, в цьому випадку — в голови Комітету ВР з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, який у прямому ефірі каналу чітко пояснив, по-перше, що згаданий закон ще не діє (тобто вже спростував попереднє хибне твердження ведучої), що вплив могла б мати норма Цивільного кодексу, яку депутати збираються швидко змінити, але навіть ця норма не стосується конкретної ситуації, бо біоматеріал чоловіка зберігався не в державній, а в приватній клініці, на яку норма не поширюється. І попри це в наступному підсумковому випуску новин ведуча знову дослівно повторювала вже експертно спростоване твердження. По суті, задля збереження такої собі «інтриги» (ось є проблема — а ось її розв’язання, хоча проблеми насправді нема).

Ведуча новин казала ось таке: «цьогоріч хворих і на коронавірус, і на грип більше ніж торік майже у 2,5 мільйони із початку холодів». Це явно хибне твердження. Чи то «більше на 2,5 мільйони», чи то просто «більше», а хворих з початку холодів 2,5 мільйони? Певно, одне з двох, але аж ніяк не два в одному. А в цьому вигляді твердження є ще й порушенням стандарту доступності, бо зрозуміти його глядач не зможе і точно на ньому «спіткнеться».

Раніше зняте денне відео, яким «перекривали» пряме ввімкнення з Мирнограда на Донеччині, титрували титром «наживо». А кореспондентка вмикалася вже в повній темряві. Так само неправдиво титр «наживо» був і на глибоко архівному відео, яким (невідомо навіщо, але традиційно) «перекривали» пряме ввімкнення з США.

І, звісно ж, ведучі числа називали цифрами. Але це вже, я так розумію, не піддається лікуванню.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня канал встановив два абсолютних рекорди телемарафону: за кількістю порушень цього стандарту — 344 порушення протягом чотирьох годин ефіру (а це по 86 порушень на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому!). Так само була й рекордною кількість суб’єктивних думок журналістів у новинах — 332.

Традиційно багато було суто емоційних оцінок: «тривають запеклі бої», «після жахливої ночі», «смертоносна акція», «жахливу картинку», «найстрашніші події», «будівля понівечена», «дуже налякані», «дивом не прокинулася», «були шоковані», «досі шокована», «в надлюдських умовах», «пекельні місяці», «історія розлетілася у світових новинах», «розкішного судна», «найбільше скандалів у місті», «розгорівся скандал», «блогерський скандал», «скандал залагодити не вдалось» (взагалі в ТСН, що не тема — то «скандал», хоч би якось урізноманітнювали свої оцінки), «пропагандистська істерія», «за машкарою істеричної пропаганди», «тема чутлива, делікатна», «і тут немає чому дивуватись», «настрій чудовий», «катастрофічно не вистачає», «цікава історія» тощо і тощо.

Так само безліч було й просто різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «потужної артпідготовки», «мчала і знімальна група "ТСН"», «ювелірна робота», «доволі довгий час», «було доволі спокійно», «далі гірше», «великі руйнування», «сильно пошкоджені», «цинічно висловив», «батьки стурбовані», «почали активно обговорювати», «в активному пошуку», «освоюють жінки активно», «неабиякі суперечки», «важливе питання», «незламний і тренерський склад», «довга реабілітація», «найпотужніше підприємство», «довжелезний кордон», «ідеально говорить», «пояснення просте», «тож правду ховати було ніде», «тема-рекордсменка», «фешенебельну яхту», «швидко вивчила мову», «крихітне цуценя», «унікальний артефакт», «яскраве полум’я» і багато-багато подібних.

Були й різні міркування, переважно «експертні» думки журналістів: «Зрозуміло, що Росія поспішала перекласти відповідальність за трощу літака на Україну» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Однак як тільки в тамтешніх високих кабінетах усвідомили, що сталося, версія змінилася» (сюжет Ірини Прокоф’євої). «В Україні давно настав час різко збільшити виробництво відносно дешевих безпілотних систем державними потужностями, волонтерських вже замало» (сюжет Андрія Цаплієнка). «Росія останнім часом взагалі взяла таку тактику скликати Раду Безпеки ООН з будь-якого приводу» (пряме ввімкнення Ольги Кошеленко). «Тож головне для них тепер не стать чи вік потенційного співробітника, а кваліфікація, стресостійкість і бажання працювати» (сюжет Олени Лоскун).

Або така собі (чесно кажучи) «образність»: «Одразу два взводи росіян поїхали на концерт до Кобзона» (це так сподобалося ведучій новин, що вона це повторювала в трьох випусках мінімум). «Типовий представник “золотої молоді” файного міста».

Траплялися й зайві в новинах маркери авторизації та посилення уваги: «я б так сказала», «можу сказати», «до слова», «до речі».

Ведучі гостьових студій 5 разів не авторизували власних міркувань.

Ще журналісти 7 разів робили безпідставні узагальнення: «всіх цікавить питання, чи є вакцини…», «всі знають скандальну заяву, яку нещодавно зробив пан Лещенко» (от просто всіх на світі «цікавить» і всі на світі «знають»), «тому на півночі країни хочуть піти іншим шляхом» («всі на півночі»), «але бізнес і урядники в унісон кажуть» (причому «всі»), «це обурює місцевих».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 7 разів (майже по 2 порушення на годину в середньому).

У сюжеті про жінок в «чоловічих» професіях було таке: «спорядження водолаза-сапера завважки у кілька десятків кілограмів». Той випадок, коли слід було називати конкретну вагу.

Не досить було представляти Михайла Самуся лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

Не титрували датою бекграундове відео обміну полоненими на початку січня, теракту в Оленівці, ракетного удару по Харкову 23 січня, зняття в Харкові бюстів Пушкіна і Жукова, падіння літака Іл-76.

Стандарт доступності подачі інформації

8 разів порушували цей стандарт (по 2 порушення на годину в середньому).

Була ось така інфографіка.

 

Дуже важка для сприйняття: несистематизована, відтак забагато зайвих слів, та ще й капслоком (який завжди набагато важче читати ніж людський текст), і погана контрастність білого на червоному.

Уже згадане заплутане твердження про хворих на ковід і грип.

І жаргонізми й терміни англійського походження, які не всій аудиторії хоч як зрозумілі: «і навіть хейтити», «а дехто захейтив», «конкретно в цьому кейсі», «транслювала в сторіс інстаграм». І знов-таки невиліковно: ведуча Наталія Мосейчук традиційно згадувала «наш слот». Суто професійний термін, якого вся аудиторія марафону не знає.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети й 3 прямих ввімкнення. У гостьових студіях побувало 2 ньюзмейкери. Із сюжетів дуже якісними були репортажі Олександра Моторного про бої танкістів у Серебрянському лісі на Луганщині (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило) й Андрія Цаплієнка про бої роти ударних безпілотників 118-ї бригади на Запоріжжі під Роботиним (оператори Ілля Шинкаренко, Сергій Перфілов). Якісним було перше пряме ввімкнення Наталії Нагорної про наслідки ворожого обстрілу Мирнограда на Донеччині.

За загальною кількістю порушень стандартів цього дня канал трохи не дотягнув до власного ж рекорду в телемарафоні, встановленого ще в листопаді минулого року. Але і без рекорду 490 порушень стандартів професії за чотири години ефіру (це по 122,5 порушення на годину, або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому) — це справляє враження, як на мене. Найбільше, і рекордно багато, було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 344. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 105 разів, приблизно порівну у всі можливі способи. 26 разів порушували стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 8 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 7 разів порушували стандарт повноти інформації.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (8:00–12:00 27 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була інакшою, ніж уже було усталено на всіх каналах у ранковому слоті: кожна ефірна година починалася короткими (то по 10, то по 15 хвилин) випусками новин, продовжувалася гостьовою студією. «Посередині» випусків новин не було. Новини вела Майя Підгородецька, гостьові студії спочатку вели Олеся Ніцевич і Євген Агарков, згодом — Інна Москвіна й Анатолій Єрема.

В ефірі були такі сюжети:

про вінницький музей Голокосту;

про ексгумацію тіл знищених окупантів для обміну на тіла українських захисників;

про державні компенсації на ремонт пошкодженого обстрілами житла на Кіровоградщині;

про роботу «Армії відновлення» на Київщині;

про знищення євреїв німецькими нацистами на Хмельниччині в роки Другої світової;

про пологи під час ракетних обстрілів;

про Голокост в окупованому нацистами Львові;

про волонтерів із Черкащини, які збирають гроші на дрони як помсту за загиблих земляків;

про оригінальну методику реабілітації військових у Києві;

про волонтера із Сумщини, який виготовляє ноші для евакуації поранених з поля бою.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Євген Панченко, начальник управління кіберполіції, про небезпеки використання китайських камер відеоспостереження державними структурами та приватними власниками.

Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й інших населених пунктів області, про те, як російська пропаганда використовує наслідки власних же обстрілів Херсонщини, про посилення ворожої пропаганди на окупованих територіях області.

Михайло Винницький, заступник міністра освіти та науки, про особливості національного мультипредметного тесту цього року, про заходи безпеки при проведенні тестування, про участь у тесті українських дітей, які перебувають за кордоном, про скорочення кількості вишів в Україні.

Марія Мезенцева, голова парламентської делегації України в ПАРЄ, про підсумки зимової сесії ПАРЄ щодо питань викрадення Росією українських дітей і визнання цього геноцидом, про обговорення ПАРЄ питання знищення росіянами української культурної спадщини.

Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики та продовольства, про обмеження Польщі на ввезення української агропродукції, про ліцензування українського агроекспорту до ряду європейських країн, про підсумки розблокування Україною морського експорту.

Михайло Радуцький, голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, про правову колізію, за якою біологічні матеріали загиблих військовослужбовців можуть бути утилізовані.

Дмитро Наталуха, народний депутат від фракції «Слуга народу», автор ініціативи, про бронювання працівників від мобілізації за додаткові бюджетні платежі від роботодавців, про ідею про військові навчання для держслужбовців та депутатів.

Михайло Цимбалюк, народний депутат від фракції «Батьківщина», про бронювання працівників від мобілізації за додаткові бюджетні платежі від роботодавців, про ідею про військові навчання для держслужбовців та депутатів.

Ярослав Железняк, народний депутат від фракції «Голос», про заяву Арахамії про нібито намір 17 депутатів фракції «Слуга народу» залишити парламент, про ідею бронювання підприємствами працівників за гроші.

Володимир В’ятрович, народний депутат від фракції «Європейська солідарність», про заяву Арахамії про нібито намір 17 депутатів фракції «Слуга народу» залишити парламент, про ідею бронювання підприємствами працівників за гроші.

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про продовження виплат внутрішнім переселенцям і про нові умови виплат.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті на Мар’їнському напрямку і в Запорізькій області, про ворожі втрати в зоні дій ОСУВ «Таврія».

В’ячеслав Черняховський, гендиректор Асоціації «Страховий бізнес», про страхування помешкань, автівок і життя людей під час війни від воєнних ризиків.

Олена Бабич, медична адвокатка, про правову колізію, за якою біологічні матеріали загиблих військовослужбовців можуть бути утилізовані.

Оксана Виговська, лікарка-інфекціоністка, про особливості нового штаму ковіду-19 «Дженні».

Петро Черник, полковник запасу, воєнний експерт, про імовірність наступу ворога на Харків, про якість укріплення північних кордонів від можливих наступів ворога, про західну військову допомогу.

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник аналітико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, про заяву Арахамії про нібито намір 17 депутатів фракції «Слуга народу» залишити парламент, про імовірність парламентської кризи.

Кирило Овсяний, журналіст програми «Схеми» «Радіо Свобода», автор розслідування, про небезпеки використання китайських камер відеоспостереження, про відповідальність тих, хто встановлює камери.

Вікторія Поляковська, начальниця управління пенсійного забезпечення Пенсійного фонду Закарпаття, про надбавки до пенсій, про процедури подання.

Інна Прохоренко, начальниця управління Харківського облцентру зайнятості, про роботу «Армії відновлення» на Харківщині.

Данило Кривко, заступник генерального директора реабілітаційного центру «Галичина», про реабілітацію військових, про потреби у кваліфікованих реабілітологах.

Ingret, учасниця фіналу нацвідбору до «Євробачення», про участь у нацвідборі та про свою пісню.

Володимир Назаренко, офіцер артилерії 4-ї бригади НГУ «Рубіж», про ставлення фронтовиків до ідеї бронювання робітників підприємств за гроші.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 40 разів (по 10 разів на годину ефіру в середньому). З інтернету давали інформацію 16 разів. Зокрема користувалися телеграм-каналами Військово-морських сил, МОЗу, Сумської ОВА, Deep State, нардепа Михайла Радуцького і заступника голови КМДА Петра Оленича, фейсбук-сторінками голови Слов’янської МВА Вадима Ляха, футбольного клубу «Локомотив» і люблінської поліції. Недоречним є говорити про якісь «офіційні телеграм-канали», це повний нонсенс. Або таке: навіщо цитувати того ж нардепа Радуцького з телеграм-каналу, коли він говорив те ж саме в ефірі телемарафону напередодні в блоці каналу «1+1»? Це свідчення неузгодженості роботи редакції з іншими колегами по телемарафону.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 22. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Міносвіти й Український центр оцінювання якості освіти, на МОЗ, Держслужбу зайнятості та Київський обласний центр служби, на уряд Ємену, а також були такі псевдопосилання: «люблінська поліція додає», «американські посадовці повідомили». Крім того, було одне псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «діляться новоспечені мами і лікарі».

Стандарт точності інформації

Було 12 порушень стандарту (по 3 на годину в середньому). У 5 випадках картинка не відповідала тексту в коротких повідомленнях. Ще у 5 випадках недоладно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, з експертом зі страхування говорили винятково про страхування для приватних осіб, а показували поруйновані супермаркети. Або ж представниця служби зайнятості розповідала про розбирання «Армією відновлення» завалів, а показували, як плетуть сітки.

Двічі були фактичні неточності. В анонсі гостьової студії стверджувалося про «оновлені правила бронювання за відстрочку від служби». Насправді ніяких «оновлених правил» у природі нема. Прикметно, що це звучало в анонсі уже після того, як сам автор цієї ідеї нардеп Дмитро Наталуха казав у попередній годині ефіру каналу, що це «поки що на рівні концепції… іде тестування певних гіпотез та припущень». Ще ведуча гостьової студії говорила про «702-гу добу війни». Яка триває вже майже 10 років.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 26 порушень стандарту (по 6,5 на годину). 24 з них були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах, наприклад: «найзапекліші бої», «запеклі бої», «цей скандал», «важлива тема», «в самому ж бомбосховищі комфортно», «рекордне зменшення депутатів», «парламентарі масово складають мандати». А ще, звісно ж, «заявив», «наголошую», «впевнений», «сподівається» тощо.

Двічі ведучі гостьових студій не авторизували власних суб’єктивних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Було 4 порушення стандарту.

У сюжеті про вінницький музей Голокосту йшлося про Яд Вашем, але не було бекграунду, що це таке. Не всі глядачі знають.

Петра Черника ведучі представляли як «полковника ЗСУ», традиційно забувши уточнити, що він є полковником запасу. А від цього залежить статус гостя.

У сюжеті про вінницький музей Голокосту і в БЗ про виплати для переселенців на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 6 разів.

Як була інфографіка ворожих втрат зашвидкою для начитки ведучих за кадром, так і залишається. Ніхто нічого не змінює, хоча результат в ефірі абсолютно незадовільний. Так не до ладу було в трьох випусках новин.

У довідці з інфографікою щодо «Армії зайнятості» все було викладено жахливою канцелярською мовою, яка дуже важко сприймається, тим більше на слух. Усі ці «особи» замість «люди», «функціонуючих» замість «тих, що працюють» тощо. Ну от спробуйте-но «розшифрувати», наприклад, таке: «працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств, що не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту». Чи не в тому полягає робота журналістів, щоб із «пташиної» бюрократичної мови «перекладати» для аудиторії мовою людською?

В якості «ілюстрації» показували мапу бойових дій від Deep State при розмові з речником Штупуном. Яка не адаптована для телевізора.

І згадка без бекграунду про Яд Вашем.

Інші зауваження

Це про логіку. Ведучий гостьової студії Євген Агарков запитував у гостя: «чи є ці камери масовими для нашого ринку, і чому вони такі масові»? Питання: навіщо ставити закрите запитання, відповідь на яке вже відома заздалегідь?

На прощання знову не анонсували своїх наступних колег з «Інтера». Обмежилися тим, що «продовжать наші колеги».

Елементи політичного піару

Чесно кажучи, я взагалі не зрозумів редакцію. Абсолютно не виправданим було у представленні Марії Мезенцевої згадувати її фракційну приналежність до «Слуги народу». Для розмови про підсумки зимової сесії ПАРЄ вичерпним було представлення її як голови парламентської делегації України в ПАРЄ. Фракційна приналежність в контексті цієї теми жодної ролі не грала. Для порівняння: коли в наступних студіях каналу говорили з представниками різних фракцій про законопроєкт щодо мобілізації, або ж про імовірність парламентської кризи через складання мандатів депутатами, то згадка про приналежність гостей до різних фракцій була цілком виправданою.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Резюме

Новинна складова каналу була ніякою в репортажній частині — жодного репортажного сюжету і жодного прямого ввімкнення. Сюжети були суцільно оглядовими та нарисовими. Погана історія для інформаційного каналу. У гостьових студіях побувало 11 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 88 разів (по 22 рази на годину ефіру в середньому). Найбільше було порушень стандарту достовірності — 40. Більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 26 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Із 12 порушень стандарту точності більшість були некоректними поєднаннями картинки й тексту або «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 6 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та 4 рази стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про фракційну приналежність народної депутатки Мезенцевої до «Слуги народу». Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Інтер» (12:00–16:00 27 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черезі вели Олександр Васильченко й Ірина Баглай.

В ефірі були такі сюжети:

про відкриття благодійного молодіжного простору на Одещині;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про виплати вимушеним переселенцям;

про успішні атаки українських безпілотників на ворожі нафтопереробні підприємства;

про те, що каже західна преса з приводу катастрофи російського Іл-76;

про можливість позбавлення Угорщини права голосу в ЄС;

про новий пункт рятувальників на Драгобраті;

про недоліки електронної системи обліку волонтерської допомоги з-за кордону;

про спеціалізовані волонтерські автомобілі для військових;

про всеукраїнський проєкт дитячих спортивних змагань «Пліч-о-пліч»;

про російську демографію;

про жінку, якій пересадили кістковий мозок загиблого на фронті брата;

про праведника народів світу з Києва;

про роботу фермерів у прифронтовій Вищетарасівці на Дніпропетровщині;

про волонтерів із Кіровоградщини, які шиють адаптивний одяг для важкопоранених бійців;

про жінку, якій вдалося втекти з німецького гетто в часи Другої світової.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Харківщини;

про ворожі обстріли Миколаївщини та Херсонщини;

про наслідки ворожих обстрілів Нікополя та Марганця;

про підсумки зустрічі міністрів закордонних справ Литви й України в Києві.

Гостями ефіру були:

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Харківщини, про бої на Куп’янському напрямку, про відновлення зруйнованої інфраструктури в Харкові, про посилення фортифікацій на кордоні з Росією, про перебіг евакуації людей із прифронтових населених пунктів.

Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, про зміни в умовах виплат вимушеним переселенцям.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про запровадження сертифіката військовозобов’язаного, про новий законопроєкт про мобілізацію, про нібито намір 17 нардепів від «Слуги народу» скласти мандати, про заяви Росії про нібито перемир’я, про питання ракет Taurus, про перспективи отримання допомоги від США.

Герман Галущенко, міністр енергетики, про стан енергосистеми, про успішне проходження опалювального сезону, про ремонтну кампанію пошкоджених ворогом енергооб’єктів, про скасування мораторію на відімкнення боржників, про ситуацію на Запорізькій АЕС, про плани будівництва чотирьох нових атомних енергоблоків, про новітні технології й безпеку, про повну незалежність від Росії по ядерному паливу, про значення спільних розробок з компанією Westinghouse (записане інтерв’ю Лілії Налягаки).

Василь Луцик, голова Національної соціальної сервісної служби, про усиновлення дітей в Україні під час повномасштабної війни, про зупинення міжнародного усиновлення, про процедури всиновлення, про дитбудинки сімейного типу.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про перегляд світовими організаціями підходів до подолання пандемій, про готовність української медичної системи до гіпотетичних наступних вірусних хвороб, про перегляди підходів і системи заходів на випадок пандемій, про ситуацію з захворюваністю на ковід-19 і грип (записане інтерв’ю Ніни Коломієць).

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини, про виявлення колаборантів і коригувальників ворожого вогню, про ситуацію на окупованому лівобережжі Херсонщини.

Володимир Назаренко, офіцер артилерії 4-ї бригади НГУ «Рубіж», про бойові дії під Бахмутом, про переваги ворога в кількості артилерії та боєприпасів.

Олексій Мкртчян, волонтер, президент ГО «Київ автомобільний», про організацію волонтерської роботи, про плюси й мінуси електронної системи обліку волонтерської допомоги з-за кордону, про сумнівні кримінальні справи проти волонтерів, про проблематику ввезення автівок для військових.

Сергій Волков, військовий 110-ї окремої механізованої бригади, про бойові дії під Авдіївкою, про ситуацію з вилазкою ворога підземним тунелем.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 86 разів (по 21,5 раза на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео й інформацію 9 разів. Користувалися телеграм-каналами Держприкордонслужби та різних підрозділів ЗСУ. Використовували відео зі сторінки Нацполіції в соцмережі. Були «посилання» «відео з’явилося в соцмережах» і «є уже інформація в мережі».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 26. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, ГУР, Сили оборони Півдня, пресслужбу ВМС, МВС, Мінсоцполітики, Міненерго, Донецьку, Луганську і Дніпропетровську ОВА, Нікопольську РВА. «Посилалися» розмито також на Пентагон і міноборони Фінляндії, а також: «у Брюсселі вважають», «Росія уже заявила», «пишуть іноземні ЗМІ», «за інформацією місцевих ЗМІ» (ангольських), «повідомляє місцева поліція», «повідомили в поліції».

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «за попередніми даними», «це офіційні дані» (це звучить!), «пізніше виявилося», «наскільки мені відомо», «з’явилася інформація», «за різними даними». Найбільше ж порушень стандарту цього разу було з повною відсутністю посилань на джерела фактичної інформації — 28 разів!

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 16: «в Дитячому фонді ООН впевнені», «на думку європейських лідерів», «кажуть метеорологи», «кажуть рятувальники», «переселенці зізнаються», «правозахисники б’ють на сполох, вони стверджують», «прогнозують фахівці», «поліцейські вкотре закликають», «фронтовики пояснюють», «запевняють бійці», «західні аналітики схильні вважати», «кажуть тренери та освітяни» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 25 разів (більш як по 6 порушень на годину). Картинка не відповідала тексту в сюжетах і БЗ у 14 випадках. Наприклад, ведучий розповідав про обстріли міст, а показували бої в лісі. Сюжет про виплати переселенцям частково «перекривали» тим, що в редакціях сором’язливо називають «нейтральними планами», — вулиця, машини їздять, люди ходять. Повідомлення про заборону продажу нерухомості росіянам у Фінляндії «перекривали» просто дуже красивими вулицями якогось фінського (сподіваюся) міста. До чого ці всі краєвиди? Так новини перетворюються на якусь програму про туризм.

Тричі невідповідно «перекривали» або «ілюстрували» картинкою прямі ввімкнення. 6 разів невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, дуже умовно «ілюстрували» якимось архівом бойових дій розмову з офіцером артилерії 4-ї бригади НГУ. Бо він розповідав про роботу української та ворожої артилерії, а показували переважно відео з дронів-камікадзе, які вражали ворожу піхоту. З точністю до навпаки «ілюстрували» розмову із Синєгубовим. Він розповідав про бойові дії, а показували наслідки обстрілів мирних будинків. А ще якесь диво дивнеє було: говорив гість нардеп Чернєв про електронний кабінет військовозобов’язаного, а показували якесь урочисте військове шикування з оркестром і врученням нагород.

Була змістовна обмовка. Ведуча новин говорила: «Євросоюз не планує продовжувати угоду з РФ про транзит газу через Україну в 2015 році». Цей рік уже ж давно минув!

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було найбільше — 171 раз (це майже по 43 порушення на годину в середньому). З них суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій становили 160 порушень.

Були, звісно ж, суто емоційні оцінки журналістів: «запеклі бої», «також гаряче», «ворог поливав вогнем», «кілька годин гатили», «снаряди понівечили», «у нелюдських умовах», «однієї з найстрашніших трагедій людства», «масовий кривавий терор», «про жахіття», «волає на кожному кроці», «б’ють на сполох», «російське залізяччя», «серед дивом врятованих», «наразі на щастя спокійніше», «ніхто не постраждав, на щастя» тощо.

Найбільше було просто різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «важкі бої», «велика пожежа», «активно застосовують», «ключова проблема», «складною залишається ситуація», «обстановка як завжди дуже складна», «дуже багато руйнувань», «проблеми із газовою і електромережею», «це найсерйозніша санкція», «життя не завдяки, а всупереч», «у центрі уваги», «стали ідеєю фікс», «перелік загалом нескінченний до абсурду», «межує з абсурдом», «є й інші нехитрі ідеї», «поїхав трішки далі», «загадкову хворобу», «блискавично розповсюдили», «хвилю жвавих обговорень», «довга реабілітація», «з чудовим почуттям гумору», «створив чудову родину», «назвали невипадково» і багато подібних.

Траплялися різні міркування журналістів, переважно «експертні» думки: «А значить постраждають десятки компаній, які працюють на оборонку держави-агресорки» (ведуча Лілія Налягака). «Цей випадок ще раз доводить, що запекла війна триває не лише на полі бою, але й в інформаційному полі, і навіть після стількох випадків дезінформації з російського боку Москві вдається нав’язати західній пресі своє бачення, хоч і ненадовго» (сюжет Світлани Чернецької). «Та якби ж кремлівське лицемірство зводилося лише до секретів полішинеля» (сюжет Ольги Жидецької).

Окрема мова про образність, яка ускладнює сприйняття інформації й завжди містить у собі оцінку: «мить — і він теж отримав порцію української люті», «окупанти купчаться як таргани». І окрема мова про гумор чи іронію, наприклад: «розповідає, що після “визволителів” сталося з її домівкою», «і кремлівські посіпаки раді старатися, наввипередки висувають “геніальні” ініціативи». Журналістам слід усе ж зважати, що, по-перше, у глядачів дуже різне почуття гумору, аж до його повної відсутності, а по-друге, лапки на слух не чутно, так що такі іронічні визначення глядачі можуть цілком сприймати за чисту монету.

Було кілька зайвих у новинах маркерів суб’єктивної думки та маркерів привернення уваги: «я можу сказати», «я зауважу», «ба більше», «і що важливо».

У гостьових студіях ведучі 5 разів не авторизували, як це належить, власних міркувань. І 5 разів журналісти робили безпідставні узагальнення: «тепер харків’яни чекають на перейменування станції метро “Пушкінська”», «переселенці з острахом чекають на нові зміни», «хто живе від виплат до виплат, бояться, що і цього позбавлять», «діти задоволені, адже раніше такого в селі не було», «військові експерти досі дивуються, як можна вірити росіянам на слово».

Ще в одному випадку дуже велику цитату командувача Олександра Сирського переказувала ведуча, але при цьому коректно не розставляла маркери цитування, тож частини цитати звучали як суб’єктивні думки самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень стандарту (по 2 на годину).

У сюжеті про зміни умов виплат ВПО у синхроні вимушена переселенка «експертно» казала: «якщо територія окупована, може ще й залишать, а яка територія не окупована — у тих будуть забирати. Люди, які виїхали з країни та получають, — відмінять їм точно, це я знаю, люди, які змогли назбирати собі на житло чи купили машину, у них заберуть, це точно». Невже авторка сюжету не розуміє, що її героїня аж ніяк не компетентна «точно» казати про зміни умов? Слід було звертатися до компетентних посадовців, щоб вони в сюжеті чітко пояснили, кому і на яких умовах платитимуть. А так весь сюжет по суті базувався на припущеннях двох вимушених переселенок. Їхні припущення в цьому випадку були дезінформацією.

Ведуча обговорювала з гостем тему «патронатних сімей», але бекграундового пояснення цього терміну не було. Навряд чи вся аудиторія знає, що мається на увазі, чим патронатна сім’я відрізняється, скажімо, від дитбудинку сімейного типу чи від прийомної сім’ї.

У сюжеті про виплати переселенцям не був титрований синхрон якоїсь жінки (імовірно працівниці центру зайнятості, але це неточно). У огляді західної преси з приводу катастрофи російського Іл-76 не були титровані синхрони якихось британських імовірно експертів.

Бекграундове відео падіння літака Іл-76 не було титроване датою.

У чотирьох матеріалах відео бойових дій було без інтершуму, відтак бойові дії відбувалися «безшумно».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення стандарту. У сюжеті було таке: «простір назвали Yellow Submarine». І не переклали українською, а не всі глядачі знають англійську (як і не всі знають творчість гурту Beatles). Так само без перекладу було в сюжеті про Росію: «та заборони child free». І уже згадані «патронатні сім’ї» без бекграунду.

Інші зауваження

Якась геть дивна розмова була з заступником голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Єгором Чернєвим. Ведуча шість (!) разів запитувала його про гіпотетичні норми законопроєкту про мобілізацію, а гість постійно і цілком резонно казав, що опрацьованого Кабміном законопроєкту до ВР ще не внесено, тобто нема сенсу обговорювати гіпотетично будь-які норми, яких у майбутньому законопроєкті цілком може й не бути, або ж вони можуть бути істотно зміненими.

І були відсутні фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео, якого було чимало в ефірі каналу), «Дарія Марчак, перший заступник міністра соціальної політики» (титр на гості), «Лілія Зарічна, директор…» (титр у сюжеті Андрія Анастасова), «держави-кандидата» (у сюжеті Ірини Іванової), «Еліза Дзвонкевич, генеральний консул Польщі у Львові» (титр у сюжеті Мар’яни Мартин).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: лише один репортажний сюжет (різке зменшення кількості репортажних сюжетів на каналі у цьому місяці стало вже тенденцією), було 4 прямих ввімкнення. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 293 рази (це по 73 рази на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 171 раз. Найбільше було суб’єктивних думок, переважно оцінок, журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 86 разів, найбільше було фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела. З 25 порушень стандарту точності майже все складали невідповідності картинки й тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях, а також в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 8 разів було порушено стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт доступності.

Проявів політичного піару, наративів російської пропаганди й токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 27 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота. Перші дві години ефіру починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск, далі була годинна гостьова студія. Новини вели по черзі Людмила Добровольська й Олег Панюта, підсумковий випуск вони вели вдвох, гостьові студії вели Вікторія Малосвітна і Богдан Машай.

В ефірі були такі сюжети:

про ситуацію з аварійним тунелем метро в Києві;

про бої на різних ділянках фронту;

про зміну тактики ворожих ракетних і дронових ударів;

про підготовку країн НАТО до ймовірного нападу Росії;

про застосування окупантами хімічної зброї;

про прикордонну кризу в американському Техасі;

про відновлення пошкодженого ворожим обстрілом будинку в Запоріжжі;

про відновлення електрики в прикордонних селах Харківщини;

про відімкнення боржників від електрики на Вінниччині;

про жінку, якій пересадили кістковий мозок загиблого на війні брата;

про шкільний гурток керування дронами на Кіровоградщині;

про реабілітацію бійців стронгменом із Рівного;

про мобільні групи на кордоні на Сумщині;

про киянина з інвалідністю, який втратив квартиру внаслідок ракетного обстрілу.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Олександра Устінова, очільниця Тимчасової спеціальної комісії ВР з питань моніторингу постачання зброї, про шанси на отримання подальшої допомоги від США, про особливості американської системи влади.

Андрій Пишний, голова Нацбанку України, про збереження облікової ставки 15 відсотків, про прогноз про незначне підвищення рівня інфляції, про ставки за гривневими депозитами для населення, про ставки за кредитами, про ризики з фінансовою допомогою від партнерів (записане інтерв’ю Дарини Добровольської).

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про посилення репресивних заходів окупантами на адмінмежі Криму з материком, про склад окупаційних військ на півдні України, про використання С-300 для обстрілів мирних міст Херсонщини, про кількість ракетоносіїв у Чорному морі.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про російську пропагандистську версію щодо катастрофи Іл-76, про сенс гарантій безпеки від окремих країн, про систему загальноєвропейської безпеки, про внутрішні процеси в Росії, про американську військову допомогу Україні.

Павло Нарожний, засновник благодійної організації «Реактивна пошта», про значення українських вдалих атак по нафтових об’єктах в Росії, про бойові дії під Авдіївкою і загалом на Донецькому напрямку, про Лиманський напрямок, про можливості росіян підтримувати такі темпи атак, про виробництво зброї в Росії, про необхідну зброю від партнерів і їхні спроможності.

Дмитро Олійник, голова Ради роботодавців, про новостворювану при президенті Раду з питань підтримки підприємництва, про питання податкових накладних.

Анатолій Храпчинський, експерт з авіації, про ефективність російського ППО проти українських дронів, про поступове знищення російського ППО і передислокацію ворогом засобів ППО, про якість російських систем ППО і про можливості їх виробництва.

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя, про демографічну кризу в Україні, про велику кількість біженців, про прогнози щодо розвитку демографічної ситуації при різних сценаріях, про необхідність перепису населення після закінчення війни.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 70 разів (це по 17,5 порушення на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів використовували відео й інформацію в 11 випадках. Зокрема скористалися телеграм-каналами командувача Сухопутних Військ Олександра Сирського, телеграм-каналом «Спільнота Стерненка» і телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ. Показували фото і відео зі сторінок Держприкордонслужби, Сумської облпрокуратури ДСНС Донеччини у соцмережах. І наводили допис із соцмережі голови Полтавської ОВА Філіпа Проніна. Ще було «посилання» «місцеві пабліки пишуть».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 19. Так «посилалися» на Офіс президента, Генштаб, Головне управління розвідки, Повітряні Сили, Держприкордонслужбу, Нацбанк, Міндовкілля, Полтавську ОВА, Київський метрополітен і КМДА, Вінницьке обленерго. Були ще більш розмиті: «місцеві ЗМІ припускали» (російські), «військові командування українське зазначає» і «Вашингтон пообіцяв».

Абстрактних псевдопосилань було 6: «відомо» і «уже відомо», «знаємо» і «ми знаємо», «з’явилася інформація» і «не відкидають» (невідомо хто). 18 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Ще у 16 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. З «адресних» так «посилалися» на невідомо кого в Повітряних Силах і в Інституті демографії. Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «місцева влада пояснила», «заявляють урядники», «бійці розповідають», «учні кажуть», «студенти кажуть», «електрики підтверджують», «кажуть екологи», «за прогнозами вчених», «за підрахунками фахівців», «кажуть експерти», «пояснюють хіміки», «американські оглядачі припускають» тощо.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 26 разів (по 6,5 порушення на годину). Майже все це — у 25 випадках — були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Усе це було доволі традиційно. Невідповідне ілюстрування повідомлень і сюжетів про бойові дії та наслідки обстрілів населених пунктів. Наприклад, в одному з випусків новин повідомлення про наслідки ворожих обстрілів на Харківщині «перекривали» тими ж фото, що й про наслідки обстрілів на Херсонщині. Про ракетне влучання по Слов’янську «перекривали» так, що керамічний цех «виглядав» як житлова багатоповерхівка, а багатоповерхівка — як дитсадок. І архіви, наприклад, якимись військовими парадами в Північній Кореї «перекривали» повідомлення про постачання ними Росії снарядів. Або таке: показувати архівне відео на словах, що навчання НАТО «вже стартувало», це якось несерйозно. Повідомлення про демографічну кризу «перекривали» відео якоїсь мами з дитиною на руках. Логічно, що тут скажеш.

У інтерв’ю ведуча казала: «інфляція в цьому році прискориться до восьми і шість відсотка з поточних п’яти і одного відсотка». 8+6=14, 5+1=6. Це якщо «перекласти» сказане на мову математики, а йшлося ж про 8,6 і 5,1. То так і треба казати: вісім цілих шість десятих і п’ять цілих і одна десята.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найбільше — 179 разів (це майже по 45 порушень на годину в середньому). Майже все це — у 173 випадках — були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Траплялися емоційні оцінки: «запеклі бої тривають», «найгарячішої на зараз точки на фронті», «ущент рознесли», «село настільки понівечене», «росіяни гатили», «смертоносну зброю», «найстрашніші наслідки», «досі не оговтався», «найстрашнішу ніч у житті», «боляче дивитися», «на щастя, обійшлося без травмованих».

Багато було просто оцінок із різних приводів: «спалахнула велика пожежа», «швидко загасили пожежу», «найяскравіше палали», «стрімкі потоки», «в крижаній воді», «велетенські клуби диму», «активно використовував», «блискуча взаємодія», «не пасе задніх», «криза набирає обертів», «безпрецедентне протистояння», «ситуація тільки погіршується», «у стінах тепер велетенські дірки», «незліченної кількості», «є проблеми з оплатою», «це найбільші проблеми», «складні питання», «вельми широкий арсенал озброєння», «хвороба прогресувала швидко», «охоче залучаються», «масштабний збір», «величезний об’єм інформації», «робота кипить», «неймовірні українці» тощо.

Чимало було й міркувань журналістів у новинах, переважно «експертних», тим більше, що в ефірі каналу дуже багато таких собі псевдоекспертних оглядів, де журналісти підміняють собою справжніх експертів: «Але російська агресія свідчить: фашизм живий, і щоб знищити його, потрібні спільні зусилля усього світу» (це була прям якась «політична заява» ведучої Людмили Добровольської). «Власне за останніми масованими обстрілами бачимо, що росіяни роблять ставку на балістичні, крилаті і гіперзвукові ракети» (а це її ж «експертна» думка). «Перед майбутніми так званими виборами у Росії окупанти намагаються здобути якісь перемоги, зайнявши хоч якийсь шматочок землі, як було з Крохмальним» (сюжет Марини Асмолової). «Останні ворожі атаки показали: росіяни намагаються змінити тактику обстрілів». «Тому пріоритетом зараз для України є збільшення кількості систем ППО, саме тих, які можуть боротися з балістичними та гіперзвуковими ракетами» (сюжет Владислава Паливоди). «Імовірним варіантом залишається вторгнення у Сувальський коридор між Польщею, Литвою та російським Калінінградом» (сюжет Ганни Брикової). «Дональд Трамп, який імовірно використає конфлікт і проблему нелегальних мігрантів у своїй передвиборчій кампанії» (сюжет Олени Гончаренко). «Відтак кожний зафіксований доказ чергових токсичних маневрів їхніх проти наших стане повісткою для ворога до Гааги» (сюжет Ірини Кондратчук). І ще така собі образність: «Окупанти усівають українські землі таблицею Менделєєва» (там же).

Траплялися маркери посилення уваги: «ба більше», «до слова», «до речі».

І навпаки ведучі гостьових студій 5 разів не авторизували, як належить, власних міркувань. Наприклад, таких «експертних» як: «Проблеми російських нафтопереробних заводів набувають системного характеру, окрім технологічних проблем, зумовлених санкціями, задають вогню і удари безпілотників» (Вікторія Малосвітна). «Вдалі атаки по критично важливим об’єктам для російської економіки в глибокому тилу Росії — це, безперечно, великий успіх українських Збройних Сил, а от у Росії з успіхами на фронті поки не складається» (Богдан Машай).

Велику цитату командувача Сирського ведуча неправильно маркувала саме як цитату, відтак одне чи навіть два речення сприймалися як думки самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 22 порушення стандарту (по 5,5 на годину).

У новинах давали синхрон голови НБУ Андрія Пишного, де він говорив про «інфляційний таргет», «режим інфляційного таргетування», «облікову ставку на рівні 15%» тощо. Навряд чи аудиторія має достатні знання в економіці та фінансах, щоб усе це зрозуміти. Бекграунду ж не було. У висвітленні теми започаткування президентом Зеленським Ради з питань підтримки підприємництва не було обов’язкового в цій темі бекграунду про останні події, пов’язані з кримінальним переслідуванням бізнесменів (але тут стандарт, схоже, було порушено свідомо, див. розділ про політичний піар).

У представленні експерта Павла Нарожного як «засновника благодійної організації “Реактивна пошта”» слід було коротко пояснювати спеціалізацію цієї організації, щоб був зрозумілий експертний бекграунд гостя. Не досить було в сюжеті представляти Ігоря Рейтеровича лише як «політолога», а в студії представляти Анатолія Храпчинського лише як «експерта з авіації». У сюжеті про відбудову зруйнованого будинку в Запоріжжі на одному з «експертних» синхронів не було титру.

Ще бекграундове відео падіння російського Іл-76 не титрували датою. І найбільше було порушень, пов’язаних із повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах — у 15 матеріалах. Інтершуму або просто нема, або ж у сюжетах його заміняють на музичне шумовиння. Це «фірмовий стиль» каналу, слід гадати.

Стандарт балансу думок

Великий блок у гостьовій студії, присвячений започаткуванню президентом Зеленським Ради з питань підтримки підприємництва, потребував участі когось із представників великого бізнесу, які є критиками влади, наприклад, представників громадського руху підприємців «Маніфест 42». Натомість тему було висвітлено вкрай однобоко, винятково позитивно щодо дій президента і його Офісу.

Стандарт доступності подачі інформації

Мені здається, що при всій «красивості», ось такі пасажі з запозичених слів дуже ускладнюють сприйняття інформації глядачами: «стронгмен з Рівного став амбасадором».

Якийсь у новинах цитували малозрозумілий без пояснення фрагмент з брифінгу генсека НАТО Столтенберга: «за участь у бойових групах НАТО, що допомагають превентивно стримувати російську агресію у Болгарії та Латвії, генсек подякував Чорногорії. Вона відіграє важливу роль на Західних Балканах, стабільність яких є для НАТО стратегічно важливою». Що це за «бойові групи НАТО», що за «російська агресія у Болгарії та Латвії», особливо ж у Болгарії, яка навіть спільних кордонів з Росією не має? Взагалі сенс цього повідомлення є зрозумілим хіба лише глибоко зануреним у тему експертам, але аж ніяк не пересічним глядачам телемарафону.

У сюжеті про підготовку країн НАТО до ймовірного нападу Росії перераховувалася велика кількість складних чисел, ось лише невеликий фрагмент до прикладу: «оборонний бюджет Естонії становитиме більше 3 відсотків ВВП, Латвії — 2,4 відсотки, а Литви — 2,7 відсотка». Той випадок, коли для полегшення сприйняття інформації глядачами обов’язковою була інфографіка. Але її не зробили.

У сюжеті про хімічну зброю окупантів один із синхронів титрували протягом секунди. Глядачі не встигли за цей час прочитати цей титр.

Інші зауваження

Продовжує залишатися відкритим питання: навіщо підкладати на новинні сюжети музичку, та ще й навіть на синхронах? Заважає ж дивитися!

Забували про фемінітиви: «Олександра Устінова, народний депутат України» (ведучий Богдан Машай і в титрі) «Наталія Гуменюк, полковник…» (титр у сюжеті Владислава Паливоди), «Наталія Гуменюк, полковник...» (ведучий Богдан Машай і в титрі на гості).

Елементи політичного піару

Був цілий такий собі урочистий блок про те, що президент Володимир Зеленський анонсував створення Ради з питань підтримки підприємництва. Починалося все з синхрону президента, а далі говорили в студії з головою Ради роботодавців Дмитром Олійником. Сенс новоствореного утворення так і залишився в підсумку на рівні того, що в науці про пропаганду називають «блискуча невизначеність». Тобто жодного пояснення, що практично (крім «діалогу» і «пропозицій») новостворений орган дасть бізнесам такого, чого не було до його створення. Саме інтерв’ю з відповідними «навідними» запитаннями ведучих було надзвичайно компліментарним стосовно всіх ініціатив Володимира Зеленського щодо діалогу з бізнесом, і компліментарним щодо керівника Офісу президента Андрія Єрмака (з яким гість студії вже мав розмову, на чому кілька разів акцентував, щоправда, незрозуміло було, це в складі новоутвореної Ради)? Та й узагалі незрозуміло було, як ця Рада формується чи формуватиметься. Не зайвим, на мій погляд, було долучити до обговорення цієї теми тих підприємців, які налаштовані менш оптимістично щодо поточного ставлення влади до бізнесу (наприклад, із того ж таки громадського руху підприємців «Маніфест 42»). Також обов’язковим мав бути бекграунд про останні події, пов’язані з кримінальним переслідуванням бізнесменів, того ж таки, наприклад, Ігоря Мазепи. Нічого цього, звісно ж, в ефірі каналу не було. І вийшов чистий, рафінований позитивний піар ініціативи пана президента і його Офісу. З ось такою «оптимістичною» післямовою ведучої: «І ще Дмитро Олійник сповнений оптимізму, що таки всі питання, які нині турбують український бізнес, будуть вирішуватися одне за одним».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була надзвичайно слабкою, попри те, що це був вечірній слот, та ще й із підсумковим випуском дня. Жодного репортажного сюжету та жодного прямого ввімкнення, так, неначе цього дня жодних подій не відбувалося. У гостьових студіях протягом чотирьох годин ефіру побувало усього двоє ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 303 рази (це майже по 76 разів у середньому на годину і значно більше, ніж по одному порушенню щохвилини). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 179 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 70 разів, багато було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів і на авторство суб’єктивних думок, багато також було фактичної інформації без посилань на джерела. Стандарт точності порушували 26 разів, майже все це були невідповідності картинки й тексту в новинних матеріалах. 22 рази порушували стандарт повноти інформації, найбільше порушень традиційно були пов’язані з відсутністю інтершуму на відео. Крім того, було 5 порушень стандарту доступності й одне грубе порушення стандарту балансу думок.

Був один прояв політичного піару — незбалансована і без належних (також балансуючих) бекграундів розмова в студії з головою Ради роботодавців, у якій за повної згоди ведучих відверто компліментарно оцінювалася ініціатива президента Володимира Зеленського щодо створення Ради з питань підтримки підприємництва, а також робота керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

26 січня

Голова Євроради Мішель передумав обиратися до Європарламенту.

Переговори про 50 млрд євро для України ускладнюються через Угорщину, — Reuters.

Росія завдала 8 ракетних ударів по Донеччині та Херсонщині.

У лікарні помер важкоатлет, поранений ракетним ударом по спорткомплексу в Києві.

Мерії трьох міст Дніпропетровщини вирішили не перейменовувати свої міста в рамках дерусифікації.

Програму «єВідновлення» розширили: тепер можна відбудуватися на власній ділянці.

У Харкові змінили підхід до оповіщень про повітряні тривоги.

Журналіст Ніколов каже, що поліція відпустила фігурантів у його справі.

В Україні офіційно дозволили брати домашніх тварин в укриття з дотриманням певних умов.

«Укрзалізниця» охоронятиме свою інфраструктуру за допомогою дронів.

Росія приховала від Червоного Хреста дані про нібито полонених у літаку Іл-76, — ГУР.

Обстріл Харкова: за 5 хвилин росіяни пошкодили у місті 62 об’єкти історичної спадщини.

Частина військовозобов’язаних, які виїхали з України через систему «Шлях», не повернулася, — розслідування «УП».

27 січня

«Шахеди» атакували об’єкт інфраструктури в Запоріжжі.

У Нью-Йорку на Донеччині з-під завалів будинку після влучання авіабомби 16 січня дістали тіла 5 людей.

Угорщина заявила, що «не отримала доказів» постачання Північною Кореєю зброї Росії.

Померла дівчинка, яка була у комі після обстрілу Малого Бурлука на Харківщині 17 січня.

На Донеччині окупанти вимінюють гуманітарку на партквитки «Єдіной Росії», — «Спротив».

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: кожна ефірна година починалася випуском новин (тривалістю від 15 до 20 хвилин), продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру каналу «1+1» була вже звичною для вечірнього слота: перші дві години починалися 20-25-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й починався підсумковий випуск, який тривав 1 годину і 15 хвилин, далі була гостьова студія.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була інакшою, ніж уже було усталено на всіх каналах у ранковому слоті: кожна ефірна година починалася короткими (то по 10, то по 15 хвилин) випусками новин, продовжувалася гостьовою студією. «Посередині» годин випусків новин не було.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота. Перші дві години ефіру починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск, далі була годинна гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була дуже слабкою: один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення, в гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери.

Новинна складова каналу «Рада» була надзвичайно слабкою. Уже не вперше не було жодного репортажного сюжету. І не було жодного репортажного прямого ввімкнення (були два неподієві, нерепортажні). В гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів (хоча з усіма говорили знову-таки не про поточні події).

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 4 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення. У гостьових студіях побувало 2 ньюзмейкери.

Новинна складова Першого каналу Суспільного була ніякою в репортажній частині — жодного репортажного сюжету і жодного прямого ввімкнення. Сюжети були суцільно оглядовими та нарисовими. Погана історія для інформаційного каналу. Натомість у гостьових студіях побувало 11 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: лише один репортажний сюжет (різке зменшення кількості репортажних сюжетів на каналі у цьому місяці стало вже тенденцією), було 4 прямих ввімкнення. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була надзвичайно слабкою, попри те, що це був вечірній слот, та ще й із підсумковим випуском дня. Жодного репортажного сюжету і жодного прямого ввімкнення, так, неначе цього дня жодних подій не відбувалося. У гостьових студіях протягом чотирьох годин ефіру побувало усього двоє ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру загалом побувало 11 гостей: 2 ньюзмейкери, 2 речники, 3 експерти та 4 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало 14 людей: 5 ньюзмейкерів, 4 речники, 2 експерти та 5 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 8 людей: 2 ньюзмейкери, один радник, 4 експерти й один учасник подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного загалом побувало протягом чотирьох годин ефіру 23 гості: 11 ньюзмейкерів, один речник, 5 експертів, один журналіст і 5 учасників подій.

У гостях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 людей: 6 ньюзмейкерів, один речник і 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» побувало 8 людей: 2 ньюзмейкери, одна речниця, один радник і 4 експерти.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: як і завжди, найбільшим було представництво владної фракції партії «Слуга народу» — 6 гостей (Олена Шуляк на «Раді», Михайло Радуцький на «1+1», Марія Мезенцева, Михайло Радуцький і Дмитро Наталуха на Першому каналі Суспільного, Єгор Чернєв на «Інтері»), фракція «Голос» була представлена в ефірі двічі (Ярослав Железняк на Першому каналі Суспільного й Олександра Устінова на «Ми — Україна»). Крім того, в ефірі було по одному представнику «Батьківщини» і «Європейської солідарності» (відповідно Михайло Цимбалюк і Володимир В’ятрович — обидва на Першому каналі Суспільного). Як і завжди найзбалансованішими були гостьові ефіри Суспільного (цього разу помітна перевага «слуг народу» була продиктована конкретними компетентностями Мезенцевої та Радуцького). Як завжди, до переваги «слуг народу» на «Раді» сміливо можна було ще додавати депутатку Київради від владної фракції Лілію Пашинну. Крім того, в традиційному бюлетені «Парламентський тиждень» у спікерах також традиційно абсолютною була перевага «слуг народу» (4 представники фракції та двічі формально позафракційний спікер Стефанчук, іншим політсилам залишили лише 4 синхрони). У проаналізованому ефірі ICTV та СТБ депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 375 разів (це майже по 94 порушення на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 245 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 63 рази, більшістю порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання і на джерела фактичної інформації, і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 47 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 12 разів порушували стандарт повноти інформації та 8 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували цього дня 243 рази (це майже по 61 порушенню на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази. Переважною більшістю цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 45 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. 23 рази порушували стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом в новинах. Стандарт повноти порушували 17 разів, більшістю порушень була повна відсутність інтершуму на відео. Крім того, було 13 порушень стандарту доступності подачі інформації, 2 порушення стандарту балансу думок і одне порушення стандарту оперативності.

За загальною кількістю порушень стандартів цього дня канал «1+1» лише трохи не дотягнув до власного ж рекорду в телемарафоні, встановленого ще у листопаді минулого року. Було 490 порушень стандартів (по 122,5 порушення за годину або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найбільше, і рекордно багато, було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 344. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 105 разів, приблизно порівну у всі можливі способи. 26 разів порушували стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 8 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 7 разів порушували стандарт повноти інформації.

Журналісти Першого каналу Суспільного порушували стандарти 88 разів (по 22 рази на годину ефіру в середньому). Найбільше було порушень стандарту достовірності — 40. Більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 26 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. З 12 порушень стандарту точності більшість були некоректними поєднаннями картинки й тексту або «ілюстрацій» до розмов з гостями. Крім того, 6 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та 4 рази стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 293 рази (це по 73 рази на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 171 раз. Найбільше було суб’єктивних думок, переважно оцінок, журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 86 разів, найбільше було фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела. З 25 порушень стандарту точності майже все складали невідповідності картинки й тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях, а також в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 8 разів було порушено стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт доступності.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 303 рази (це майже по 76 разів у середньому на годину і значно більше, ніж по одному порушенню щохвилини). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 179 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 70 разів, багато було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів і на авторство суб’єктивних думок, багато також було фактичної інформації без посилань на джерела. Стандарт точності порушували 26 разів, майже все це були невідповідності картинки й тексту в новинних матеріалах. 22 рази порушували стандарт повноти інформації, найбільше порушень традиційно було пов’язано з відсутністю інтершуму на відео. Крім того, було 5 порушень стандарту доступності й одне грубе порушення стандарту балансу думок.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 2 прояви політичного піару — суто «паркетні» повідомлення про привітання командувачем Олександром Сирським бійців 42-ї механізованої бригади з річницею її створення і про відеовиступ першої леді Олени Зеленської на засіданні ПАРЄ.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» було 12 проявів політичного піару. Цитування допису президента Володимира Зеленського про медиків, тричі — про проведення Ставки головнокомандувача. В бюлетені «Парламентський тиждень» була однобічна подача новини про внесення президентом законопроєкту щодо множинного громадянства. Там же були класичні «паркети»: про робочу поїздку спікера парламенту Руслана Стефанчука до Харкова, про зустріч першого віцеспікера Олександра Корнієнка з головою Фонду Жана Моне, про зустріч віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк з радниками Конгресу США, відеовиступ першої леді Олени Зеленської на засіданні ПАРЄ. І тричі в ефірі був «паркет» про прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні уряду.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про фракційну приналежність народної депутатки Мезенцевої до «Слуги народу».

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — незбалансована і без належних (також балансуючих) бекграундів розмова в студії з головою Ради роботодавців, у якій за повної згоди ведучих відверто компліментарно оцінювалася ініціатива президента Володимира Зеленського щодо створення Ради з питань підтримки підприємництва, а також робота керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

У проаналізованих ефірах каналів «1+1» і «Інтер» проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, натомість гостьові студії вели всі чотири токсичних ведучих каналу.

У проаналізованому ефірі інших каналів пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів цього дня не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: ТСН/ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3141
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду