Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8-9 квітня 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8-9 квітня 2024 року

15 Квітня 2024
3222

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8-9 квітня 2024 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3222
Порушення стандартів в ефірних блоках «Інтера», «Ради», ICTV з СТБ, «1+1», «Ми — Україна», Першого каналу Суспільного.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8-9 квітня 2024 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 8-9 квітня 2024 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «Рада» (8:00—12:00 8 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: кожна ефірна година мала на початку 15-хвилинний випуск новин, на 30-й хвилині — 4-хвилинний, решту часу займали гостьові студії. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Вадим Колодійчук, згодом — Ганна Гомонай і Максим Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про змагання з тайського боксу в Вінниці;

про питання з безбар’єрністю в Одесі;

про відновлення знищеного ворогом фельдшерського пункту в селі на Чернігівщині;

про дівчину без обох ніг, яка тренується, щоб бігти Бостонський марафон на протезах;

про реабілітації важко пораненого бійця, повернутого за обміном з полону;

про загиблого військового-добровольця з Бучі.

Були прямі ввімкнення:

про відкриття в поліції Полтавщини «зелених кімнат» для допитів дітей, які стали свідками або потерпілими від злочинів;

про школу кризової психології в Кропивницькому;

про демонтаж багатоповерхівки, пошкодженої ворожим дроном 2 березня.

Гостями ефіру були:

Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про можливості винесення спікером Джонсоном на голосування проєкту з допомогою Україні, про майбутній Саміт миру в Швейцарії та гнучкість «Формули миру» Зеленського, про участь Китаю в Саміті миру.

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про наслідки ворожих обстрілів громад області, про ситуацію на Запорізькій АЕС, про стан поранених внаслідок ракетного обстрілу 5 квітня, про ситуацію на окупованих територіях області.

Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів громад області, про роботу мобільних протиповітряних груп, про ситуацію з водою в Миколаєві, про відбудову зруйнованого ворогом, про проблематику неробочих портів для області.

Сергій Євтушок, перший заступник голови Комітету ВР з питань регламенту, про перспективи ухвали законопроєкту щодо заборони Московського патріархату, про другу річницю удару ворога ракетою по залізничному вокзалу в Краматорську (абсолютно незрозумілою була компетентність саме Євтушка саме в цьому питанні), про роботу регламентного комітету ВР.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Харкова і громад області, про використання ворогом КАБів проти цивільних об’єктів, про відбудову на Харківщині за програмою «єВідновлення», про підготовку фортифікацій в області, про евакуацію з прифронтових населених пунктів.

Руслан Слободян, голова Держенергонагляду, про ситуацію в енергосистемі країни, про перебіг відновлення зруйнованих об’єктів енергосистеми, про допомогу партнерів у відновленні.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про бойові підсумки тижня, про втрати ворога.

Ілля Євлаш, речник командування Повітряних сил, про нічну атаку дронами, про ракетний потенціал ворога, про тактику ракетних і дронових атак, про проблематику знищення розвідувальних дронів противника.

Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, керівник Міжнародної асоціації малих громад, про перспективи ухвалення парламентом робочого законопроєкту про мобілізацію, про перспективи та значення участі Китаю в Саміті миру в Швейцарії.

Петро Черник, воєнний експерт, полковник запасу, про можливості ворога до посилення наступу, про ситуацію з ворожою авіацією, про успішні українські атаки дронами по глибокому тилу ворога, про продовження ворогом енергетичного терору України.

Петро Олещук, політолог, про перспективи початку розгляду Конгресом допомоги Україні, про ідеї спікера Джонсона.

Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії, про погрози Росії Казахстану, про зміни ставлення в Росії до мігрантів після теракту в «Крокус сіті холл», про прив’язку пропагандою України до цього теракту.

Олександр Жигун, заступник командира 242-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади Сил тероборони, про збір грошей на запчастини для дронів для підрозділу, про війну безпілотників, про роботу мобільних груп проти ворожих дронів, про збиття ворожих крилатих ракет мобільними групами.

Олексій Моголівець, офіцер групи розвідки 21-го окремого батальйону спецпризначення Президентської бригади, про потреби підрозділу в дронах, про використання дронів у військових діях.

Крім того, в ефірі було опитування народних депутатів щодо законопроєкту про заборону Московського патріархату.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 65 разів (більш як по 16 порушень на годину ефіру в середньому). Із соцмереж і телеграму брали відео та інформацію 8 разів. Зокрема, скористалися телеграм-каналами омбудсмена Дмитра Лубінця, бригади «Азов» і телеграм-каналом «Реальна війна». Було «посилання» «в мережі оприлюднили аудіозаписи».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 36. У такий спосіб посилалися на невідомо кого в Генштабі, Повітряних силах, Головному управлінні розвідки, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській ОВА, міськраді Житомира, прокуратурі Полтавщини, Центрі протидії дезінформації, американському Конгресі. Ще «посилалися» на невідомо які (обласні чи міські) адміністрації Сум і Харкова. І були геть розмиті «військовослужбовці розказали», «запоріжці відзначають», «люди повідомили».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «за попередньою інформацією», «його тлумачили» (невідомо хто), «висловлюють сподівання» (невідомо хто) і «за даними наших поінформованих джерел» (невідомо де і яких). Двічі давали фактичну інформацію без посилань.

10 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «в українській розвідці зазначили», «кажуть жителі села», «мешканці Запоріжжя відзначають», «у поліції кажуть», «військові з пораненнями скаржаться», «фахівці говорять», «одесити кажуть», «люди кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 46 разів (по 11,5 порушення на годину). 29 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в БЗ, яких хоч і було небагато, але більшість із них багаторазово повторювалися в численних випусках новин.

Невідповідно «перекривали» також пряме ввімкнення з Кропивницького. Кореспондентка з Одеси казала: «Так насправді досить активно зараз триває демонтаж пошкодженого будинку» на фоні самого цього будинку, а там взагалі не було видно, щоб не те що «активно», а хоча б якісь роботи велися — ні техніки, ні людей.

Невідповідно «ілюстрували» розмови з трьома гостями.

Було 12 фактичних неточностей. Ведуча запитувала гостя щодо законопроєкту про мобілізацію: «Депутати почули президента, уявімо, на цьому тижні ухвалили. Процедурно що далі? Там же ж одне читання, друге читання…». На цей момент законопроєкт був уже ухвалено в першому читанні.

Ведуча новин у чотирьох випусках говорила про ворожі втрати у «майже 449 тисяч російських військових». На цей день Генштаб давав 448 400. Геть некоректне округлення. Ведуча новин теж у чотирьох випусках говорила про «весь час війни», маючи на увазі лише час повномасштабної війни.

Ведуча гостьової студії казала «ні українці, ні міжнародні партнери не повинні мати претензій, що заборона УПЦ МП порушує права людини, релігійних організацій чи свободу слова». Однозначно, що насправді йшлося про свободу віросповідання (або ж свободу совісті), але аж ніяк не про свободу слова.

Також ведуча казала: «Харківщину і, зокрема, Куп’янський напрямок вважають можливим епіцентром нового наступу росіян». Епіцентр — це точка, а аж ніяк не площа (цілої області!) і не напрямок.

На архівному відео боїв у Маріуполі був геотитр «Київ».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 125 разів (більш як по 31 порушенню на годину в середньому). 110 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Найбільше традиційно було урочистих «зазначив», «наголосив», «підкреслив» і оцінних щодо характеру дії «переконаний», «запевнив», «зізнається», «скаржаться» тощо.

Були й оцінки з різних приводів: «чимало військових», «інколи важко навіть вийти на вулицю», «вщент знищили окупанти», «залишилися живими дивом ціла родина», «зі сльозами на очах», «українська незламність, що вражає світ», «активно готується», «запеклі змагання» (це новинка, досі «запеклими» були лише бої), «чоловіку пощастило потрапити на обмін», «був цинічний напис», «складно пересуватися людям», «облаштовані за найвищими стандартами», «розповідає скромно», «рівень мужності в цьому залі зашкалював», «вже багато років у трійці найсильніших», «насправді досить активно зараз триває демонтаж пошкодженого будинку», «доводиться просуватися дуже обережно», «досить таки нешвидкими темпами», «чоловік впевнено каже», «розповідає про чоловіка з легкою посмішкою» тощо.

Було припущення, яке однаково повторювали обидві ведучі гостьових студій: «Утім, ухвалення нової редакції законопроєкту може виявитись проблематичним. Демократи можуть не дати за нього достатньо голосів, а трампістське крило в Республіканській партії взагалі виступає проти допомоги Україні». І ось така «експертиза»: «Це показове свідчення особливої цинічності скоєного російського злочину».

Була і пара маркерів: «до речі» і «зазначу».

Ведучі гостьових студій 13 разів не авторизували власних міркувань, наприклад таких: «Вочевидь, всі ці 100 країн вони по-своєму дивляться на 10 кроків, які є у “Формулі миру”» (Ольга Нємцева). «Тому що для наступу вони вочевидь потребуватимуть багато живої сили, також багато озброєння, снарядів і тієї ж техніки» (про ворога і наступ). «Сьогодні дійсно важливо на всіх майданчиках продовжувати стверджувати, що день розплати настане для росіян і кожен злочинець буде притягнутий до відповідальності» (Максим Зборовський).

Було одне безпідставне узагальнення: «сусіди, які ще досі проживають в цьому будинку, вони трохи бояться за те, що може (слово нерозбірливо) подальший обвал будинку».

Ведуча новин не позначала як слід цитату заяви ГУР щодо ЗАЕС, тож частина цитати звучала як суб’єктивна думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 22 рази (по 4,5 на годину).

Ведучі гостьових студій тричі робили «посилання» «повідомляє військова адміністрація», де з контексту неможливо було зрозуміти, чи то міська, чи то обласна адміністрація, двічі йшлося про Сумську область, раз — про Харківську.

Двічі у повідомленні про слова речниці Сил оборони півдня щодо розстрілу українських полонених під Кринками не було бекґраунду про саму подію.

У представленні експерта Петра Черника ведучий казав і в титрі було, що той є полковником, традиційно забувши згадати, що той є полковником запасу. А від цього залежить статус гостя (чинний полковник — це учасник подій, полковник запасу — це експерт). Також не досить було представляти Петра Олещука лише як «політолога».

Двічі не позначили датою бекґраундове архівне відео ракетного удару по вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року. У сюжеті бекґраундове архівне відео з Бучі 22-го року не було титроване ні датою, ні навіть як архівне. У БЗ двічі не титрували архівне відео.

Ще в 10 випадках на відео в БЗ не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Нема сенсу давати як ілюстрацію список пунктів «Формули миру» Зеленського в розмові з гостем, бо глядач не може одночасно слухати, що каже гість, і при цьому читати титри. Зрештою, якщо глядач так намагається робити, він втрачає частину інформації, а може й узагалі заплутатися.

Інфографіка ворожих втрат продовжує залишатися на каналі вкрай халтурною і надзвичайно важкою для сприйняття.

Дрібний шрифт, усі складні числові дані двох видів на одному слайді, невиразні іконки тощо і тощо. Показували її чотири рази.

Інші зауваження

Так і продовжують на каналі навіщось (незрозуміло навіщо) на самому початку гостьових студій давати якісь повідомлення, що от щойно прозвучали у випуску новин. Причому тими ж словами, з тими ж порушеннями стандартів.

У ведучих каналу постійно якісь проблеми з наголосами в назвах населених пунктів: «КринкИ», «ВеликописарІвська громада» тощо.

Кілька разів забували про фемінітиви: «держава-агресор» (ведуча Ольга Бутко), «Ірина Москаленко, начальник ювенальної поліції» (титр в прямому ввімкненні Ганни Ружін), «державою-спонсором тероризму» (ведучий Максим Зборовський), «Лариса Білозір, член Комітету…» (титр на синхроні).

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу — Ольга Нємцева і Максим Зборовський, які раніше працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була ніякою в репортажній частині: лише один репортаж про спортивне змагання, всі три прямих ввімкнення були неподієвими та нерепортажними. Відтак зрозуміло, що всі численні випуски новин складалися майже винятково з постійних повторів коротких повідомлень. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 263 рази. Це майже по 66 порушень на годину і більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 125 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 65 разів, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. 46 разів порушували стандарт точності. Більшістю з цих порушень була некоректна робота з картинкою, як у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях, так і в гостьових студіях. Стандарт повноти інформації порушували 22 рази, майже половиною з цих порушень була відсутність інтершуму на картинці в БЗ. 5 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. Решту стандартів не порушували.

Проявів політичного піару і російських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (14:00—18:00 8 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися різнокаліберними за хронометражем випусками новин (то 15, то 30, то 35 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. В останню годину з 17-ї був 50-хвилинний випуск новин, а далі був повтор документального фільму. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Ірина Прокоф’єва і Євген Плінський.

В ефірі були такі сюжети:

про вбивство підлітка в київському фунікулері;

про презентацію проєкту «Сенси, що об’єднують» кримськотатарської нематеріальної спадщини в Києві;

про «мирний план» Трампа;

про безоплатні курси автомайстринь для жінок;

про смерть чоловіка у ТЦК у Хмельницькому;

про віддалені наслідки ракетного удару по вокзалу в Краматорську в 2022 році;

про сонячне затемнення;

про судовий вирок крадію з умовою прочитати «Кайдашеву сім’ю»;

про дефіцит працівників в Україні;

про ювілей кінофільму Довженка «Земля»;

про стипендію для ветеранів, засновану батьками загиблого воїна Леоніда Грищенка;

про реабілітаційні заняття з джиу-джитсу для поранених бійців у Кропивницькому;

про стоматологічний пересувний кабінет для військових.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Роман Мрочко, голова Херсонської ОВА, про харківський досвід підвищення безпеки для людей під постійними обстрілами, про оперативну ситуацію в Херсоні, про плани щодо будівництва підземної школи в місті.

Олена Комар, лікарка, засновниця ГО «Українська медична ініціатива», про весняний авітаміноз і способи його подолання, про різні вітамінні препарати, про харчові добавки тощо.

Андрій Козінчук, військовий психолог, про нібито епідемію ігроманії у війську, про дискредитацію армії, про дезінформаційну кампанію.

Валерій Клочок, політолог, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про перспективи голосування Конгресу за допомогу Україні, про можливі впливи ситуації на Близькому Сході на підтримку Заходом України, про загрози війн у Південно-Східній Азії.

Станіслав Ясинський, журналіст «ТСН», нині речник командування Медичних сил ЗСУ, про подолання страхів щодо мобілізації, про роботу медиків в стабпунктах і на передовій, про ставлення суспільства до військових, про важливість навичок тактичної медицини для всіх.

Богдан-Олег Горобчук, автор проєкту «Культтригер», художник, кандидат соціологічних наук, викладач Академії Бойчука, про ліквідацію наслідків влучання російської ракети в Академію, про фільм Довженка «Земля», про Аллу Горську, про повернення проросійських українців до української культури та ідентичності.

Володимир Муссур і Роман Боринець, волонтери, розробники наземних дронів для ЗСУ, про виготовлення і бойову роботу дронів-мінерів і дронів для вивезення поранених із поля бою.

Крім того, в ефірі двічі показали фільм проєкту «Червоне дзеркало» Станіслава Ясинського щодо міфу про «безкоштовне житло» в Радянському Союзі.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 92 рази (по 23 порушення на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів брали відео та інформацію 8 разів. Скористалися телеграмами Херсонської ОВА, ДСНС Херсонщини та 63-ї бригади, а також телеграм-каналом «Реальний Київ».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 30. Так «посилалися» на невідомо кого в Повітряних силах, Міненерго, ДБР, Офісі генпрокурора, Запорізькій, Житомирській ОВА, Звягельській міськраді, Управлінні держохорони, Хмельницькому ТЦК. І були геть розмиті: «за словами свідків», «кажуть медики», «кажуть військові», «говорить і офіційна статистика».

11 разів робили абстрактні псевдопосилання: «кажуть», «ми чуємо», «за попередньою інформацією», «за деякими даними», «за даними джерел», «називають» (невідомо хто), «за прогнозами» (невідомо чиїми). 23 рази давали фактичну інформацію без посилань узагалі, все це були цього дня численні повідомлення про наслідки обстрілів населених пунктів різних областей.

20 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «на думку експертів», «озвучують деякі політичні експерти», «кажуть у Центрі зайнятості», «місцеві нарікають», «військові прокоментували», «учасниці кажуть», «кажуть у клубі», «організатори впевнені», «за підрахунками вчених», «кримці пояснюють», «зі слів школярів».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 53 рази (це більш як по 13 порушень на годину). 48 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Домінували два традиційних хибних способи «перекривання» тексту. По-перше, як завжди невідповідно (за географією і за змістом) «перекривали» всі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів, а зведення Генштабу з фронту традиційно «перекривали» випадковим набором відео якихось бойових дій. По-друге, недоладне використання архівного відео. Наприклад, сюжет про «мирний план» Трампа «перекривали», зрозуміло ж, архівною нарізкою Трампів у всіх можливих видах, доповнених архівними ж Ліндсі Гремами тощо. Ще й усе це не позначено як архів, чи то вже хоча б отим теесенівським словом «досьє». І подібні.

Невідповідно «перекривали» розмови з двома гостями. А розмову з головою Херсонської ОВА «перекривали» раніше відзнятим відео з неправдивим титром «наживо».

Двічі ведучий новин вводив глядачів в оману, починаючи повідомлення тим, що «повне сонячне затемнення можна буде побачити сьогодні». І лише в фіналі цього повідомлення казав, що «а от в Україні затемнення видно не буде». Щоправда, вже аж у третьому випуску новин спохопилися і таки переписали цей текст.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше з усіх — 210 разів (по 52,5 раза на годину ефіру в середньому). Майже все це (204) були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах.

Як завжди, була певна кількість суто емоційних оцінок: «найгарячішими залишаються», «рік невизначеності та страшних боїв», «трагічна смерть підлітка», «на місці трагедії», «у день трагедії», «вкрай налякані», «моторошні кадри» тощо.

Були оцінки з різних приводів: «цей нелюдський злочин окупантів», «особливо цинічно заява виглядала», «наймасштабніша атака», «небезпечний задум», «нічого втішного для України», «надважливі президентські вибори», «проблеми із зубами у військових надзвичайно гострі» (оце вже сказано!), «чималі проблеми», «пригнічені підлітки», «один із найпопулярніших курсів», «популярного сервісу», «ситуація критична і це ще не межа», «потужні повені в Росії набирають обертів», «обнадійливий сигнал», «такий незвичний вирок», «направду не надто вигадливий», «хвацько заїжджає на парковку», «важко відрізнити», «але найголовніше», «чоловікові дуже важко», «важкі спогади», «супутники чітко зафіксували», «знакове місце», «найкрасивіша частина заходу» «здивував всіх фантастичними кадрами» «це була фактично золота клітка» і подібні.

І траплялися зайві в новинах маркери авторизації: «мушу зізнатися», «я своїм результатом задоволений», «хіба я можу сказати», «я уявляла», «я не очікувала».

4 рази ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. І було 2 безпідставних узагальнення: «до унікальної можливості побачити затемнення у своїй країні американці поставилися з великим ентузіазмом», «тепер усе село взялося її читати».

Стандарт повноти інформації

Було 4 порушення. У сюжеті про брак працівників не всі синхрони були титровані. бекґраундове відео зустрічі президента Фінляндії з Зеленським було без дати. І навіть без отого «досьє». Бекґраундове відео ракетного удару по вокзалу Краматорська в сюжеті не було титроване датою.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Ведуча гостьової студії в розмові з експертом про американську допомогу «компетентно» згадувала слово «мультиплікатор». От цього точно майже вся аудиторія не знає, що воно за таке.

У сюжеті в синхроні якась казала такий діагноз маленької дівчинки (не впевнений, що зараз напишу всі ці слова правильно, бо вони мені невідомі, а на слух важко розібрати): «Також в неї целікомбо, сєрдух і дисплексія». Навіщо взагалі ставити такий синхрон у сюжет, тим більше без пояснень?

Або навіщо показувати на екрані ось такий скрин, та ще й там якісь рядки виділяти маркером? Невже журналісти «ТСН» гадають, що хтось із глядачів зможе це прочитати з екрана телевізора?

 

Інші зауваження

У сюжеті кореспондент у стендапі займався виготовленням чебуреків і навчався танку хайтарма на кримськотатарській презентації. Це все прекрасно, але журналіст у новинах не повинен ставати учасником подій, він спостерігач, «очі глядача».

Так і не розумію, навіщо канал у денних слотах робить о 17-й годині такі довгі (годинні) випуски новин, якщо вони майже повністю складаються з повторів усього того, чим були наповнені попередні, коротші, випуски. А от саме цього дня редакція ТСН працювала настільки непродуктивно, що навіть усього з попередніх випусків вистачило лише на 50 хвилин, а ще 10 хвилин ефіру «доточували» повтором документального фільму, який уже показували за дві години до того. Це при тому, що на каналі й без того чи не менше за всіх учасників марафону гостьових студій.

Одного разу таки забули про фемінітив: «педагог, яка приїхала» (сюжет Олени Мацюцької, цікаво, що в титрі на синхроні було правильно написано «педагогиня»).

Резюме

Новинна складова каналу цього дня була надзвичайно слабкою — лише 2 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було, в гостях побував лише один ньюзмейкер.

Стандарти журналісти каналу порушували 362 рази. Це по 90,5 порушень на годину або ж по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Традиційно найчастіше (210 разів) порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 92 рази, Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 53 рази порушували стандарт точності, майже все це було некоректне поєднання картинки з текстом чи розмовами за кадром. Крім того, 4 рази порушили стандарт повноти інформації і 3 рази — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–22:00 8 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, які часом заміняли фрагментом тижневика «Факти тижня» або фільмами. О 20-й був годинний підсумковий випуск, тож о 21-й коротких новин не було. Новини вела Олена Фроляк, підсумковий випуск — Оксана Гутцайт, гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про бої десантників на Куп’янському напрямку;

про регіональний жіночий конгрес у Полтаві;

про ситуацію з електрикою в Харкові;

про життя прифронтового Херсона;

про прилади для дистанційного мінування;

про відновлення зруйнованого ракетною атакою в Академії Бойчука;

про далекобійні українські дрони;

про наслідки ворожих атак по енергетичних об’єктах;

про роботу бійців 65-ї окремої мехбригади на бельгійських бронетранспортерах UPR;

про конфлікти в роботі ТЦК;

про посівну в Харківській області та про самостійне розмінування полів фермерами;

про онлайн-аукціони з продажу землі;

про бізнес азартних ігор;

про укладання заповітів;

про затоплення російського Орська;

про іпотерапію для поранених військових у реабілітаційному центрі;

про Київ і війну;

про пенсіонерку з Павлограда, яка передала на потреби ЗСУ 40 тисяч гривень.

Було пряме ввімкнення про ситуацію на фронті в Донецькій області.

Гостями ефіру були:

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Харкова й області, про ліквідацію наслідків попереднього ракетного удару по Харкову, про ситуацію з відімкненнями електроенергії в Харкові та області.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й області, про ситуацію з електрикою в Херсоні та області.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про «мирний план» Трампа, про плани Росії, про перспективи розблокування американської допомоги Україні, про перебудову позицій європейців щодо війни в Україні.

Олена Лапенко, генеральна менеджерка аналітичного центру «Dixi Group», про відмінність нинішніх ударів ворога по енергооб’єктах від торішніх, про проблеми відновлення зруйнованих енергооб’єктів, про можливі локальні рішення.

Дмитро Габінець, заступник командира 5-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на фронті під Часовим Яром, про посилення використання ворогом авіації, про потреби бригади в автівках, про використання наземних дронів-мінерів.

Сергій Філімонов, командир окремого батальйону «Вовки Да Вінчі», про рекрутинг до батальйону «Вовки Да Вінчі», про ставлення українців до мобілізації, про технологічні зміни у веденні бойових дій, про фільм батальйону про Дмитра Коцюбайла.

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

фільм проєкту «Антизомбі» «Топ-5 фейків»;

фільм проєкту «Громадянська оборона» про фейки російської пропаганди щодо втрат ЗСУ.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 101 раз (більш як по 15 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж використовували відео та інформацію у 25 випадках. Зокрема брали фото і відео зі сторінок у соцмережах Нацполіції, Харківської та Донецької облпрокуратур, ДСНС Донеччини й Херсонщини, також брали допис із соцмереж командувача Сухопутних військ Олександра Павлюка. Брали інформацію зі сторінки ДБР у фейсбуці. Використовували відео з телеграм-каналів Херсонської ОВА, різних підрозділів ЗСУ, телеграм-каналів «Новости Одесса», «Повістки Хмельницький». Крім того, використовували численні ворожі телеграм-канали «Жесть Белгород». «Россия не Москва», «РИА Новости», «Samaradtp», «live 63», «ЧП Самара». І було «посилання» «місцеві пабліки повідомляють» (це ворожі).

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 30. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Головне управління розвідки, Мінінфраструктури, Офіс генпрокурора, Запорізьку, Сумську, Донецьку ОВА, Запорізьку облпрокуратуру, перинатальний центр Харкова, держкомпанію «Прозорро.Продажі». Крім того, були ще більш розмиті: «кажуть фахівці», «за даними слідства», «свідки розказали», «регіональна влада каже» (якась російська), «попереджає місцева влада» (теж якась російська), «влада твердить» (так само російська) і «у надзвичайній службі кажуть» (російській).

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «є така думка», «за деякими оцінками», «є кілька версій», «за останніми даними», «там закликали людей» (невідомо хто), «тож людей закликають» (теж невідомо хто). 11 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 27: «заявили в Міненерго», «зауважують в ГУР», «зазначили в ДБР», «кажуть у ТЦК», «називають вояки 65-ї окремої механізованої бригади», «місцеві запевняють», «в Самарській області кажуть», «вояки розповідають», «українські захисники пояснюють», «енергетики розповідають», «кажуть волонтери», «як стверджує ворог», «за словами експертів», «експерти зазначають», «військові експерти кажуть», «кажуть фахівці» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 43 рази (майже по 11 разів на годину). 34 з цих порушень були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» майже всі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів і повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту. І велика кількість матеріалів була «перекрита» архівним відео, часом до абсурду не до ладу. Наприклад, невідповідно «перекривали» архівом зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО повідомлення про телефонну розмову міністра Кулеби з Кемероном. Наприклад, на словах «вони разом з Девідом Кемероном» показували Кулебу з якоюсь жінкою. Або ж ведуча говорила про Зеленського, а показували архівного Кулебу. Абичим архівним частково «перекривали» про затримання СБУ колишнього «регіонала». Аж до геть недоречного архівного відео Кремля і чомусь якихось зруйнованих сільських хат. Це при тому, що були ж і актуальні фото затримання від СБУ. Але їх використали так само лише в якості «шпалер» до «перекриття» тексту ведучої. Про пожежу на російському кораблі «Сєрпухов» на словах ведучої «ГУР оприлюднило перший кадр початку займання всередині судна» було відео запуску з того судна ракети. А самі обіцяні ведучою оприлюднені ГУР кадри початку займання так і не показали.

Невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Донеччини.

Були й фактичні неточності — великі та малі. Ведуча новин казала ось таке, як мінімум дивне, припущення: «У Росії горів ракетний корабель “Сєрпухов”, з якого по Україні могли випускати “Калібри” і “Циркони”». Корабель базувався в Калінінградській області Росії, на Балтійському морі. Яким це чином звідти могли стріляти по Україні через територію країн НАТО?

У повідомлення про влучання по дев’ятиповерхівці в Селидовому ведуча казала «багатоповерхівка вщент зруйнована», а показували багатоповерхівку з вибитими вікнами та діркою від влучання на 5 поверсі одного під’їзду. Тобто або це була не та багатоповерхівка, про яку казала ведуча, або ж ведуча казала неправду («вщент зруйнована»). З другого боку, по-моєму, це показова ілюстрація інформаційної «цінності» журналістських оцінок.

Обидві ведучі казали про «775-й день війни» — війни, яка триває вже понад 10 років. Певно це була обмовка (проте ведуча не виправилася): «Мирними виявилися спроби росіян відтіснити наші підрозділи з займаних позицій». У сюжеті кореспондентка казала: «Сплачено 3 і 3 мільярди гривень податків». Виходить 6. А йшлося насправді про 3,3.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 376 разів. Це по 94 порушення на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як і завжди, суто емоційні оцінки: «з гарячих точок», «по вже понівечених об’єктах», «ворожого залізяччя», «на місці трагедії», «майже повністю розтрощену інфраструктуру», «змушені здригатися від обстрілів», «того страшного понеділка», «на жаль, загинула», «на диво вистояв», «страшний удар», «є будинки в центрі, які нагадують справжні рани», «горя і біди удари принесли Києву чимало», «просто диво, що не було дітей», «скандальні випадки», «скандальні відео», «слів мало, одні емоції, які видають очі» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів: «потужний вибух», «нелюди цілили по селах», «під шквальним вогнем», «рясно всіяне нерозірваними боєприпасами», «суцільне згарище», «митці оговтуються від цинічної атаки», «ворожі дрони — справжня пошесть», «найгірша ситуація», «неочікуване затишшя», «тут величезна вирва», «величезний стовп диму», «лагідно охрестили», «на відміну від наших навіжених сусідів», «із плачевними наслідками», «підступний спокій», «довкола безліч мін», «там було людно», «пролунав вчасно», «ситуація критична», «бізнес незламних», «незламний бізнес», «нескореності місцевих», «це успішна операція», «чимало керівних посад», «особливо це важливо для військових», «ще більше проблем в інтернеті», «велика проблема всіх країн», «вартує пристрій відносно дешево», «потужні генератори», «відомого українця», «видатні митці», «це розумне рішення, особливо під час війни», «нині це доволі великі суми», «невдоволені люди», «з важливою місією», «чудових вражень», «було багато маніпуляцій», «засилля їхньої незаконної реклами», «швидко відреагував президент», «маємо кілька важливих порад», «найкраще тому підтвердження», «модний асортимент», «але є і хороші новини», «це універсальний вихід», «тут кипить відбудова» і багато подібних.

Різноманітні міркування журналістів — «експертні» думки, припущення, поради та настанови: «Путін повторює сталінський режим, бо свого часу саме за вказівкою Сталіна 37 року розстріляли художника-авангардиста Михайла Бойчука». «Це нагальна потреба для надійнішого захисту від атак росіян» (ведуча Олена Фроляк). «Важливим етапом земельної реформи стало впровадження онлайн-аукціонів на землю у держсистемі “Прозорро.Продажі”, вони роблять ринок прозорим, конкурентним і якраз спонукають до визначення ринкової ціни на гектари». «Це миттєво підхоплює російська пропаганда, щоб дискредитувати мобілізацію в Україні. Та схоже їй це вдається». «Гроші та майно часто стають причинами суперечок та судової тяганини між найріднішими людьми. А все тому, що у нас не прижилася практика складання заповіту» (ведуча Оксана Гутцайт). «Онлайн-аукціони — це важливий етап земельної реформи для ефективнішого використання державних і комунальних земель. Це однакові правила для всіх, бо раніше теж були аукціони, але фізичні, часто непрозорі і корупційні» (сюжет Наталії Кулик). «Приблизно стільки ж може перебувати в “тіні”, тому Україні варто брати приклад із європейських країн і США». «Очевидно, що взагалі заборонити азартні ігри неможливо у будь-якій демократичній країні, але держава має подбати про захист своїх громадян» (сюжет Василя Саф’янюка).

В авторських елементах, переважно в сюжеті з тижневика, журналісти не авторизували власних міркувань 6 разів.

Було також 7 безпідставних узагальнень: «величезний стовп диму бачило все місто», «до заповіту сьогодні не ставляться з погляду забобонів, а оцінюють з погляду реальності», «чи не весь світ побачив, як через російські бомбардування маленькі українці народжуються у підвалі», «тут всі виходять лише по справах, намагаються закінчити їх швидко та повернутися додому», «ці кадри тоді облетіли весь інтернет».

Обидві ведучі новин неправильно розставляли межі великої цитати допису командувача Сухопутних військ у якісь (не було сказано, в якій) соцмережі, відтак перші два речення цієї цитати (причому доволі патетичні) звучали в ефірі як суб’єктивні думки самих ведучих.

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту.

У підводці до прямого ввімкнення воєнного кореспондента місце ввімкнення було визначено ведучою так: «На передовій працює наш кореспондент», «подробиць на найскладніших ділянках східного фронту». На ввімкненні був геотитр «Донецька обл.». Погодьтеся, занадто вже широка географія, звідки конкретно працював кореспондент, незрозуміло. Тим більше, що в самому ввімкненні він розповідав і про всі основні напрямки фронту на Донеччині, і навіть про Харківщину.

У псевдопосиланні «як повідомляє обласна влада» в повідомленні про обстріл Сум було незрозуміло, яка саме «обласна влада» мається на увазі.

У сюжеті тижневика не досить було Костянтина Криволапа представляти лише як «авіаційного експерта», а Михайла Жирохова лише як «військового експерта». У сюжеті про азартні ігри Данила Гетманцева титрували як «голову комітету з питань фінансів…», забувши вказати, що це Комітет Верховної Ради.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Титр у сюжеті: «СЕО “Прозорро.Продажі”». Не знає більшість глядачів, що таке «СЕО». Ще журналісти згадували «девайс» і «квест».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 4 репортажні сюжети й одне пряме ввімкнення. У студії побував один гість-ньюзмейкер. Із сюжетів найкращими були обидва спеціальні репортажі — Тетяни Доцяк про ситуацію з електрикою в Харкові (оператор Олександр Миронюк) і Ольги Чайко про життя прифронтового Херсона (оператори Володимир Коваленко, Сергій Марченко).

Протягом проаналізованих чотирьох годин ефіру журналісти медіагрупи порушували стандарти 528 разів. Це по 132 порушення на годину, або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. І це — новий абсолютний рекорд телемарафону. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 376 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 101 раз. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та майже стільки ж — узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 43 рази, більш як три чверті з цих порушень були невідповідністю між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації та 3 рази — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 9 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота. До 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися з 13-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про будівництво лінії оборони на Авдіївському напрямку;

про благодійний турнір із гольфу на Київщині для поранених ветеранів;

про пошкодження в Одеському ботсаду від ворожих атак і толоку одеситів;

про фотовиставку у Вінниці про загиблих спортсменів;

про відправлення до Литви німецьких військових;

про приїзд до Києва міністра енергетики Данії;

про безперервну фіксацію дій поліцейських на Прикарпатті;

про можливість американської допомоги в кредит;

про ціни на овочі на ринках України;

про нові умови ЄС для українського агроекспорту;

про перспективи розгляду Конгресом допомоги Україні;

про ветерана без обох ніг, який переміг на змаганнях з паверліфтингу в США;

про цвітіння сакур в Ужгороді;

про студентів Подільського аграрного коледжу, які виготовляють буржуйки та ремонтують автівки для фронту;

про бійця-молдованина, який займається кікбоксингом після тяжкого поранення.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі;

про наслідки нічних атак на Дніпропетровщиниі;

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини і Чернігівщини;

про освітній форум у Києві.

Гостями ефіру були:

Віталій Безгін, член Комітету ВР з питань організації держвлади, про значення Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України.

Юрій Бєлоусов, керівник департаменту протидії воєнним злочинам Офісу генпрокурора, про останній випадок розстрілу окупантами українських військовополонених, про катування українських військовополонених окупантами, про збір доказів на окупованих територіях, про співробітництво з партнерами, про підготовку до трибуналу за злочин агресії.

Ольга Герасим’юк, голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення, про державне врегулювання телеграм-каналів, про поширення через месенджер російської пропаганди, про ситуацію з тіктоком, про основні тези, які через телеграм і тікток розганяє російська пропаганда, про персональну небезпеку для користувачів телеграму.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про роботу і розвиток реабілітаційних центрів для поранених, про фінансування реабілітації поранених державою, про розбудову реабілітаційної медицини, про нові технології реабілітації.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про пожежі на російських кораблях, про проблеми російського флоту зі складниками та ремонтами пошкоджених кораблів, про залишки й потенціал Чорноморського флоту Росії.

Віталій Шкаревський, речник ДСНС Полтавської області, про аварійно-рятувальні роботи та ліквідацію наслідків влучання ракети в гуртожиток у селі під Полтавою.

Валентин Гладких, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», про можливість американської допомоги в кредит, про варіанти ленд-лізу, про прогнози щодо розблокування американської допомоги в різних можливих варіантах, про посилення східного флангу НАТО, про прогнози щодо Вашингтонського саміту НАТО, про перспективи посилення наступу ворога.

Ігор Полховський, заслужений економіст України, про ціни на овочі, про виробництво овочів в сезоні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 77 разів (більш як по 19 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео й інформацію в 15 випадках. Користувалися телеграм-каналами «Полтавська хвиля», «Реальний Київ» і ворожими телеграм-каналами. Брали картинку зі сторінок Нацполіції, патрульної поліції Запоріжжя, ДСНС Сумщини в соцмережах. Були «посилання» «відео, яке шириться у російських пабліках», «в інтернет-джерелах з’являються декілька варіантів».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було найбільше — 28. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Сили оборони півдня, Запорізьку ОВА і Запорізьку міськраду, Офіс генпрокурора, Держприкордонслужбу, СБУ, а також на Білий Дім і МЗС Данії. Були й більш розмиті псевдо: «місцева влада звітує» (якась російська), «в поліції показали відео», «за даними поліції», «як повідомила низка вітчизняних ЗМІ з посиланням на джерела в українській розвідці» (оце так завернуто!).

У 5 випадках робили абстрактні псевдопосилання: «попередньо», «ми знаємо», «ось таку інформацію маємо». Ще у 7 випадках наводили факти без посилань. У сюжеті про нові умови ЄС для українського агроекспорту наводили, ще й титрами, якусь довгу цитату імовірно з рішення Єврокомісії, але не підписали й не сказали, звідки вона є насправді.

22 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Байдена впевнені», «за словами кількох впливових конгресменів-республіканців», «припускають у Силах оборони півдня», «українські спецслужби єдині в думці», «визнають у Службі безпеки України», «купа експертів і близькі до тих, хто приймає рішення, твердять», «історики одностайно визнають», «волонтери кажуть», «ветерани зізнаються», «кажуть професіонали», «кажуть фахівці», «додають торговці», «в Одесі говорять», «всі прогнозують» та інші.

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 26 разів (по 6,5 на годину). У 20 матеріалах картинка не відповідала тексту. Наприклад, геть некоректно розповідь про конкретний бій у сюжеті «перекривати» випадковим архівним відео якогось іншого бою. Ще й не позначили його як архівне. Невідповідно розповідали й показували про потоп в російському Орську. Ведуча — про протести місцевих, на відео — робота рятувальників тощо.

Невідповідно «перекривали» й «ілюстрували» 3 прямих ввімкнення. Невідповідно «ілюстрували» і 3 розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 203 рази (майже по 51 порушенню на годину ефіру). 197 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися емоційні оцінки: «запеклі бої», «на околицях пекло», «одним з найгарячіших напрямків», «окупанти лютували», «дивом врятувався», «понівечено комунальне підприємство», «один приватний будинок вщент зруйнований, ще 6 понівечені», «але найстрашніше» тощо.

Дуже багато було різних оцінок із різних приводів: «неспокійно було», «важкою була минула доба», «невтішний сценарій», «за чітко визначеним планом», «невелика група військових», «це і справді непересічна подія», «довга і виснажлива реабілітація», «проблеми з питною водою», «вкотре заявили», «там дуже суворі правила», «зараз ситуація унікальна», «успішно провели роботу», «суттєво постраждав», «активно поширюють», «активно впроваджують проєкт», «робота ведеться системно», «активно займається спортом», «так, це все одно не буде просто», «відносно новий корабель», «унікальний криголам», «морські справи в Росії відтоді, як вона вторглася в Україну, кепські», «на першокласному гольф-полі», «тут відносно спокійно», «відомого спортсмена», «та ціни не для кожного», «уже багато років», «відреагувала миттєво», «щасливим переможцем», «люди буквально шикуються у черги», «під пекучим сонцем», «у символічну дату», «традиційно б’є рекорди» і багато подібних.

Було кілька міркувань: «Природі не вдалося ввести в оману любителів рожевого цвіту». «Тож тим, хто ще не встиг насолодитися рожевими пейзажами, варто поквапитися» (сюжет Мар’яни Мартин). «За кожною фотографією — історія мужності, боротьби і любові до рідної землі і мрій, які вже не здійсняться» (сюжет Юлії Корчевської).

І було кілька зайвих у новинах маркерів авторизації: «зазначу», «маю вам пояснити», «я зауважу», «як я вже казала», «хочу закликати», «а я тим часом уже все купила», «варто відмітити».

Ведучі гостьових студій тричі не авторизували власних міркувань. І були безпідставні узагальнення: «місцеві жителі вже звикли до рожевої краси та і вони не пропускають нагоди помилуватися деревами», «історики одностайно визнають».

Стандарт повноти інформації

Було 2 порушення. Не титрували в сюжеті датою бекґраундове відео сенатора Ліндсі Грема в Києві. І так само — фрагмент великого інтерв’ю Зеленського журналістам телемарафону.

Інші зауваження

Часто забували про фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео), «Олена Темна, головний фахівець…», «Людмила Левчук, директор ботанічного саду…» (титри у сюжеті Андрія Анастасова), «Тетяна Шкутяк, інспектор…», «Олена Дмитращук, начальник відділу…» (титри у сюжеті Жанни Дутчак), «сенаторка-республіканець», «Джоні Ернст, сенатор…», «Оксана Маркарова, посол…» (у сюжеті Ганни Басової), «Наталія Гуменюк, начальник…» (титр на синхроні).

Елементи політичного піару

Без будь-якого інформаційного приводу навіщось в ефірі довго обговорювали з нардепом-«слугою» Віталієм Безгіним «непересічне» значення Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України. Симптоматичним було стартове запитання ведучого до гостя: «Отже, Конгрес місцевих та регіональних влад збирається. Наскільки продуктивним та важливим є цей майданчик і яка роль такого формату для воєнного часу особливо»? В перекладі на людську мову: похваліть, будь ласка, владу і персонально пана президента.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела концерти до 9 травня.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети, 4 прямих ввімкнення, у гостях побувало 4 ньюзмейкера. З сюжетів кращим був репортаж Руслана Смещука про будівництво лінії оборони на Авдіївському напрямку (оператори Василь Дендін, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували 308 разів. Це по 77 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 203 рази. У більшості випадків це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 77 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, чимало також було розмитих псевдо на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 26 разів. Усе це були невідповідності картинки словам за кадром у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях, і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, було 2 порушення стандарту повноти. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі каналу був один прояв політичного піару — невиправдана жодним інформаційним приводом компліментарна розмова з народним депутатом-«слугою» Віталієм Безгіним про значення Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 9 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вели Ігор Пупков і Марина Кухар, гостьові студії спочатку вели Марія Скиба і Максим Сікора, згодом — Юлія Галушка й Олег Білецький.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки бомбардування ворогом Білопілля на Сумщині;

про вибух гранати у дворі житлового будинку у Хмельницькому;

про керовані авіабомби ворога;

про підготовку Саміту миру у Швейцарії;

про стан столичних укриттів;

про демонтаж зруйнованого ворожим дроном будинку в Одесі;

про дружні відносини Кремля з терористичними угрупованнями;

про школяра з Вінниччини, який складає дрони для ЗСУ;

про тяжко пораненого бійця в госпіталі Дніпра.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожого бомбардування Харкова КАБами;

два ввімкнення про обрання запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві школяра у київському фунікулері.

Гостями ефіру були:

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про небезпеку забруднення повітря на Житомирщині внаслідок ворожого влучання в інфраструктурний об’єкт, про знеструмлення ядерної установки в Харкові, про прогнози щодо розмінування забруднених територій, про ситуацію з якістю водойм.

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про ліквідацію наслідків ворожого бомбардування Білопілля, про бомбардування Сумського аеропорту КАБами, про примусову евакуацію з прикордонних населених пунктів.

Артем Мартинюк, в.о. гендиректора «Українських розподільних мереж», про ситуацію в енергетиці країни після останніх атак ворога, про зміну тактики ворога на ураження менш захищених ППО областей, про планові відімкнення електроенергії, про допомогу західних партнерів у підтримці роботи енергосистеми, про підготовку до нового опалювального сезону.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки останніх ворожих атак по місту, про відновлення об’єктів інфраструктури, про ситуацію з електропостачанням у Харкові, про ситуацію з метрополітеном.

Ілля Євлаш, речник командування Повітряних сил, про нічну атаку ворога ракетами та дронами, про збиті ворожі цілі, про інтенсивність ворожих повітряних атак, про можливу передачу Грецією літаків F-16, про застосування ворогом щойно вироблених ракет, про протидію ворожим розвідувальним дронам.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про пожежу на російському кораблі «Сєрпухов», про дронові удари ворога по ЗАЕС, про ситуацію на самій станції, про плани росіян щодо наступу.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії, про перспективи розблокування американської допомоги Україні, про варіант із наданням допомоги в кредит.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», про очікування і прогнози щодо майбутнього Саміту миру у Швейцарії, про вірогідність участі Китаю і позиції Китаю стосовно війни в Україні, про імовірності створення Заходом «нової Антанти», про глобальне протистояння США з Китаєм, про мобілізаційні зміни в НАТО і перспективи вступу України до Альянсу в майбутньому.

Руслан Дейниченко, виконавчий директор «Stop Fake», про російську пропаганду щодо подій на Запорізькій АЕС, про сприйняття Заходом російського ядерного шантажу, про методи боротьби з російською пропагандою, про російську ІПСО щодо нібито нелегітимності української влади, про специфіку російської пропаганди на окупованих територіях.

Давид Гейдельман, воєнний експерт з Ізраїля, про виведення ізраїльських військ із півдня Сектору Газа, про оцінку в Ізраїлі шансів на голосування Конгресу щодо допомоги Ізраїлю і про допомогу Україні.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про консолідацію Європи перед імовірною загрозою війни, про обережну позицію Німеччини та про лідерство Франції, про дефіцит боєприпасів у ЗСУ і чеську ініціативу, про тенденції на ринках озброєнь, про можливості отримання Україною нових батарей і боєзапасу Patriot, про нібито прохання Росії до Казахстану щодо пального.

В’ячеслав Негода, керівник Офісу конгресу місцевих та регіональних влад, про роботу конгресу місцевих та регіональних влад.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 73 рази (більш як по 18 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео та інформацію у 16 випадках. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ й анонімним каналом «Инсайдер UA». А також сторінками в соцмережах Запорізької поліції, СБУ, НАБУ, ДСНС Хмельниччини та Спецпрокуратури у сфері оборони. Були також «посилання» «розповіли у соцмережах друзі загиблого» і «пабліки повідомляють».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 29. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Головне управління розвідки, МВС, Нацполіцію, Держбюро розслідувань, Мінреінтеграції, Центр протидії дезінформації, Сумську ОВА, а також на Збройні сили Швеції та на вороже Міноборони. Крім того, були ще більш розмиті «місцева влада припускає» (невідомо яка харківська), «експерти щодня фіксували», «в поліції кажуть».

Було 10 абстрактних псевдопосилань: «попередньо», «стало відомо», «були оцінки», «з’являлася інформація», «буквально хвилину тому з’явилася інформація», «попередньо вже є інформація», «ми знаємо», «кажуть» і «подейкують». 11 разів наводили факти без будь-яких посилань.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 7: «так звані російські військові блогери визнають», «оцінюється експертами», «лунали заяви в Конгресі», «цю тезу часто можна побачити в західних виданнях», «жителі прикордонного Білопілля кажуть», «у мерії переконують», «кажуть експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів (більш як по 7 порушень на годину). 24 рази це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у БЗ казали про обстріли кількох різних населених пунктів, а показували якийсь один, невідомо який із них. Казали про влучання у дев’ятиповерхівку — показували сільську хату тощо.

Про ворожі обстріли Сумщини розповідали, що «вдарили одночасно по обласному центру та Білопіллю», показували щось (чи то «обласний центр», чи то Білопілля, але ж точно не обидва міста одночасно), геотитр при цьому був «Білопілля Сумська обл.», то при чому тут тоді за кадром «обласний центр» і «у Сумах влучили в одне зі стратегічних підприємств»? І, зрозуміло, за змістом текст за кадром геть не відповідав картинці. Казали про поранених — показували вирву, казали про підприємство — показували житловий будинок. У багатьох БЗ просто не до ладу «перекривали» архівами, наприклад, Макфол «виглядав» як спікер Джонсон. Абияк «перекривали» повідомлення про обрання запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві підлітка в київському фунікулері. Зокрема на словах «чіплявся чоловік напідпитку, незнайомець провокував юнаків» показували навпаки фото загиблого підлітка. Невідповідно ж «ілюстрували» і пряме ввімкнення з суду, кореспондент розповідав бекґраунд, а показували судове засідання тощо.

Були й фактичні помилки. У повідомленні про викриття СБУ ведучий підозрюваних називав «зловмисниками», хоча їх провина ще не доведена судом. Авіабомби ведучий (певно, щоб «уникнути тавтології», як це кажуть журналісти) називав «снарядами». А все ж це різні речі. У сюжеті кореспондентка казала: «дають 1 і 8 мільйона гривень». 1+8 — це 9, а йшлося про 1,8.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 157 разів (це більш як по 39 порушень на годину). 146 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Траплялися суто емоційні оцінки: «про пекло на Донецькому напрямку», «трагедія сталася в неділю», «трагедія у Києві», «деталі трагедії пролунали у суді», «розірвало на шмаття», «кривавий слід», «стан всередині жахає», «і ледь не заплакав, але не від болю», «були ошелешені».

Багато було просто різних оцінок із будь-яких приводів: «потужну зброю», «активно застосовують», «активні бойові дії», «після масштабної атаки», «використовує багато дронів», «запаси бомб … у росіян дуже великі», «про летюче російське залізо», «ці вибухи не такі потужні», «роздвоєння особистості по-путінськи», «масштабну перевірку», «значні руйнування», «чималеньку суму», «стан пасажирки ліпший», «значні проблеми зі світлом», «поводився агресивно», «найпроблемніші питання», «прокотилася хвиля масових перевірок», «іще одне проблемне укриття», «активно розповсюджує», «веде себе стримано», «юного інженера» і багато подібних. Крім того, дуже багато оцінних дієслів замість нейтральних у значенні «сказав».

Траплялися й міркування журналістів — переважно «експертні» висновки, але були й «корисні поради»: «Що й дало росіянам можливість активніше застосовувати авіацію здалеку, і це суттєва зміна, порівняно з початком повномасштабного вторгнення». «Куди впаде ФАБ, спрогнозувати важко, але для росіян, які роблять ставку на кількість, а не на якість, це не критично» (сюжет Марини Асмолової). «Тож майбутній саміт обіцяє бути не тільки символічним, а й практичним». «Це виклики не лише для українців, але й усього світу, тому Європа, Америка і частина Глобального Півдня підтримали “Формулу миру”» (сюжет Олени Чернякової). «Натомість росіяни зацікавлені у впливі на регіон Близького Сходу на енергетичний ринок і загалом у контрольованій дестабілізації, адже таким чином вдається коригувати поведінку як більших країн регіону, залежних від Росії, так і геополітичних гравців, які також мають інтереси на Близькому Сході» (сюжет Ганни Брикової). «Якщо сховище закрите, скаржитеся про це місцевій владі» (сюжет Дарини Цисарук).

І були маркери авторизації та маркери привернення уваги: «хочу зазначити», «як я вже зазначив раніше», «зазначу наприкінці», «знову ж таки повторюся», «ходімо дивитися», «до речі».

Ведучі гостьових студій 9 разів не авторизували власних «експертних» міркувань. Було одне узагальнення: «спускатися туди місцеві і до того не ризикували».

Ведуча гостьової студії цитувала радника керівника ОП Михайла Подоляка, але не було фінальної межі довгої цитати, тож останні речення сприймалися вже як суб’єктивна (і не авторизована також) думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 27 разів (майже по 7 порушень на годину в середньому).

У прямому ввімкненні з суду кореспондент казав так: «сторона обвинувачення вона просить без внесення застави. Такий запобіжний захід». Взагалі-то йшлося про арешт. Арешт — це головне, а можливість чи неможливість застави — це другорядне.

Було псевдопосилання «місцева влада припускає» (якась харківська), де з контексту неможливо було зрозуміти, яка саме влада мається на увазі (міська чи обласна, цивільна чи військова).

В «експертних» сюжетах недосить було представляти Валерія Романенка лише як «авіаційного експерта», Олега Саакяна лише як «політолога», Олега Горбачова лише як «юриста-міжнародника», Євгена Добряка і Дмитра Левуся лише як «експертів-міжнародників». Не досить було представляти гостя Давида Гейдельмана лише як «військового експерта». Слід було хоча би сказати, що цей експерт з Ізраїлю, про події в якому і йшлося.

У бекґраундовому сюжеті про підготовку Саміту миру у Швейцарії конкретні події минулого не титрували датами, лише як архівні. А в подібних випадках принципово важливими є саме дати подій на кожному відео. Ще в одному сюжеті не титрували датою бекґраундове архівне відео наслідків ракетної атаки в Києві рік тому.

У 16 новинних матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було одне порушення. В сюжеті про поганий (як це було показано й оцінено) стан окремих київських укриттів не було представлено позицію влади, були лише синхрони пересічних киян.

Стандарт доступності подачі інформації

Були традиційно «меседжі» і «кейси». А в сюжеті про Саміт миру у Швейцарії було: «саму адженду саміту». З якого дива раптом англійською? Яку не вся аудиторія знає.

Елементи політичного піару

Двічі був класичний «паркет» із засідання уряду з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля про справедливість у бронюванні від мобілізації.

Ще один класичний «паркет» був про нараду, яку провів президент Володимир Зеленський на Харківщині. Новина власне лише в тому і полягала, що провів нараду і нагородив бійців і рятувальників. І синхрон Зеленського, звісно ж, суто емоційний.

Канал услід за «Інтером» також «відпрацював» тему рутинної роботи Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України розмовою з керівником Офісу конгресу (є вже, як виявилося, і такий Офіс) В’ячеславом Негодою. Жодної щонайменшої конкретики в цій розмові не було, як і не було жодного приводу на цю тему говорити цього дня в ефірі телемарафону. Гість доволі абстрактно розповідав про поточну роботу, але звісно ж в позитивному для влади й президента сенсі. З запитаннями ведучих на кшталт: «Наскільки гарячі дискусії, бо завжди в таких комісіях є про що поговорити». І чесно кажучи, навіть хронометраж цієї розмови про рутину, абстрактну для глядача, був, на мою думку, завеликий — майже 10 хвилин ефіру.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжети, 3 прямих ввімкнення і 4 гості-ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 290 разів. Це по 72,5 раза на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 157 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 73 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 29 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. 27 разів порушували стандарт повноти інформації, майже дві третини з цих порушень було відео без інтершуму. Крім того, 3 рази порушили стандарт доступності подачі інформації та одного разу — стандарт балансу думок.

Було 4 прояви політичного піару. Двічі показували класичний «паркет» із промови прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні Кабміну, ще один «паркет» був про нараду, проведену президентом Володимиром Зеленським на Харківщині. І була беззмістовна і компліментарна розмова про роботу Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України розмовою з керівником Офісу конгресу В’ячеславом Негодою.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (18:00–22:00 9 квітня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися з випусків новин різного хронометражу (30 і 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вів спочатку Дмитро Грінченко, з підсумкового випуску починаючи — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели спочатку Ганна Чередниченко й Анатолій Єрема, згодом — Олеся Ніцевич і Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожого авіаудару по Селидовому;

про бої десантників поблизу Тернів;

про наслідки ворожого удару по Трипільській ТЕЦ;

про наслідки ворожого удару по гуртожитку на Полтавщині;

про наслідки ворожого бомбардування Костянтинівки на Донеччині;

про обрання запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві підлітка в київському фунікулері;

про повернення додому звільненого з полону оборонця Маріуполя;

про автобусні маршрути на Золочівщині Харківської області;

про розвідувальний український БПЛА «Лелека-100»;

про децентралізацію енергосистеми;

про російські провокації з атаками дронів по ЗАЕС;

про підготовку Ізраїлем наступу у Секторі Газа;

про законопроєкт щодо збільшення виплат за народження дитини;

про перспективи розгляду Конгресом допомоги Україні;

про центр військових вишколів у Черкасах;

про роботу соцпрацівниці в прикордонних селах Чернігівщини;

про бійця тероборони, який в боях втратив зір, а нині пише вірші;

про українські вечорниці у Брюсселі, що їх влаштовує біженка з Житомира;

про військові вишколи для цивільних у Тернополі.

Були два прямі ввімкнення з США про перспективи розблокування Конгресом допомоги Україні.

Гостями ефіру були:

Світлана Грінчук, заступниця міністра енергетики, про наслідки ворожих обстрілів для енергооб’єктів, про графіки відімкнення в Харкові й області, про загальну роботу енергосистеми, про імовірність підвищення тарифів на електроенергію, про потреби енергосистеми на відновлення зруйнованого ворогом.

Катерина Ямщикова, в.о. міського голови Полтави, секретарка міської ради, про ліквідацію наслідків ворожого удару по гуртожитку на Полтавщині, про стан поранених, про допомогу людям, які постраждали від атаки, про розселення людей, які втратили житло.

Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго», про стан енергосистеми після останніх атак ворога, про ситуацію з електрикою в Харкові,

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на фронті під Часовим Яром.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про ситуацію в районі Кринок, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі,

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про зміни цін на харчі, про ситуацію з блокуванням українського агроекспорту, про нові обмеження ЄС на українську аграрну продукцію і перспективи українського агроекспорту до Європи.

Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегії, про перспективи розгляду законопроєкту про мобілізацію парламентом, про можливі кадрові зміни в уряді та можливу відставку генпрокурора, про прогнози щодо Саміту миру в Швейцарії, про імовірність участі Китаю в цій події.

Павло Нарожний, засновник благодійної організації «Реактивна пошта», про причини посилення ворожих атак на фронті, про бомбардування КАБами українських міст і сіл і способів протидії.

Микола Полозов, адвокат і правозахисник, про сенси Кремля у вигадці «українського сліду» в теракті в «Крокус сіті холл», про ставлення до подібних версій російського суспільства, про прив’язку Росією до цієї події компанії «Бурісма» і Байдена, про відсутність антивоєнних настроїв у Росії.

Андрій Добрянський, речник Українського конгресового комітету США, про перспективи швидкого розгляду Конгресом допомоги Україні, про різні варіанти законопроєктів.

Ярослав Жаліло, економіст, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, про значення для бюджету України затримки з американською фінансовою допомогою, про перспективи децентралізації енергосистеми.

Ганна Бабінець, керівниця агенції журналістських розслідувань «Слідства.Інфо», про суть розслідування, за яке журналіста редакції переслідували працівники ТЦК за вказівкою представника СБУ.

Денис Попович, воєнний оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про імовірності посилення ворожого наступу до літа, про поточну ситуацію на різних ділянках фронту, про ситуацію навколо Часового Яру.

Сергій Воронов, офіцер «Легіону свободи», про ситуацію на Мар’їнському напрямку, про тактику ворога.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 45 разів (більш як по 11 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і відео 29 разів. Скористалися телеграм-каналами Сил оборони півдня, ДСНС, Держприкордонслужби, прем’єра Дениса Шмигаля, нардепа Ярослава Железняка, голів Харківської ОВА Олега Синєгубова, Чернігівської В’ячеслава Чауса, Полтавської Філіпа Проніна, Донецької ОВА Вадима Філашкіна, моніторингового ресурсу Deep State і російської корпорації «Росатом». Фейсбук-сторінками головнокомандувача Олександра Сирського, в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва і голови Слов’янської МВА Вадима Ляха. Було також псевдопосилання «на кадрах, опублікованих у місцевих телеграм-каналах» (російських).

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 10. На Міненерго, Державну інспекцію з ядерного регулювання, МВА Костянтинівки, а також на ЦАХАЛ і на МНС Росії. І були повністю розмиті: «бійці розповідають», «працівники кажуть», «Тель-Авів вважає».

Було 3 абстрактних псевдопосилання: «називають» (невідомо хто), «є ще версія» (невідомо чия) і «як відомо». І тричі — узагальнені псевдо на авторство суб’єктивних думок: «жителі стверджують» (росіяни), «військові кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 21 раз (більш як по 4 порушення на годину). 16 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ, переважно через некоректне «перекривання» повідомлень і текстів архівами. От, наприклад, геть не розумію, навіщо було думку нардепа Железняка про кадрові зміни в уряді та зміни генпрокурора «перекривати» архівними планами фасадів Кабміну й Офісу генпрокурора. От що це відео насправді додає до новини? І чому б, до прикладу, чесно не писати в таких випадках титром «картинка для привернення уваги». Хоча, звісно, подібною набридлою картинкою жодної уваги не привернеш. Навіщо інформацію про майбутній Саміт миру «перекривати» дуже красивою картинкою гірських краєвидів Швейцарії?

Традиційно архівними Капітоліями «ілюстрували» обидва прямих ввімкнення з США.

Тричі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, традиційно розмову з експертом про ціни на харчі «ілюстрували» з точністю до навпаки: він про яйця — показують ковбаси, він про олію — показують яйця тощо. А воно інакше і бути не може за такої технології. Ну і вкотре питання: а в чому взагалі інформаційна цінність такого відео?

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 59 разів (майже по 15 порушень на годину). Усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій, переважно оцінки: «оговтується селище», «пояснює досить просто», «невеликий літак», «його поезії стають натхненням», «цікаво, що на цьому наполягають», «разом тримаємо інформаційний фронт» (ну скільки ж уже можна?!), «проблема у тому», «набрала багато голосів», «бюрократичним шляхом, на жаль», «одного з найвпливовіших видань» тощо. Дуже багато було всіх оцих «закликала»-«зазначив».

У сюжеті Дарини Сидоренко було «експертне» міркування: «такі установки були б дуже помічними у містах, де ситуація найбільш критична, зокрема у Харкові та Одесі» (хоча не виключено, що це була просто немаркована цитата думки експерта — втім і в такому разі це порушення стандарту).

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення стандарту. Ведучий казав таке посилання: «про це в телеграмі повідомив Вадим Філашкін». Точно не всі глядачі знають, хто це такий. У представленні гостя Миколи Полозова не досить було казати лише, що він «адвокат і правозахисник». Слід було обов’язково згадувати, що він російський адвокат і правозахисник.

У БЗ про ворожий обстріл Костянтинівки не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Теж було 3 порушення. Ну от навіщо неадаптовану до телевізора мапу Deep State показувати в ефірі?

Дуже погано був прописаний титр

 

Прочитати ці дрібні літерки з екрана важко. Має ж бути якийсь єдиний стандарт розміру шрифтів у титрах.

Ведучий робив «посилання» «про це ДПСУ повідомила в телеграмі». Ну от точно більшість аудиторії напружилася, бо абревіатура «ДПСУ» аж ніяк не загальновживана.

Інші зауваження

Невже зміни цін на різні харчі (аж на десяті відсотка!) — це надзвичайно важлива тема? Настільки важлива, що з неї навіть починали роботу гостьової студії каналу цього дня. Набагато важливіша, наприклад, за важкі бої на фронті, за обстріли прикордонних і прифронтових населених пунктів, за критичну ситуацію в енергетиці після російських атак тощо…

У сюжеті про законопроєкт щодо збільшення виплат за народження дитини в титрах на синхронах народних депутаток скрізь згадували їхню фракційну приналежність. Я не відношу це до політичного піару, тому що були представлені різні фракції та групи (зокрема й провладна «Слуга народу», і опозиційна «Європейська солідарність»). Але в цьому контексті згадка про фракційність депутаток була абсолютно зайвою, збитковою інформацією. В контексті сюжету їх усіх слід було представляти в титрах лише як народних депутаток і співавторок законопроєкту.

Забували про фемінітиви: «Катерина Ямщикова, секретар Полтавської міськради» (титр у сюжеті Дарини Литвак), «Лариси Білозір, яка є співавтором законопроєкту» (у сюжеті Ірини Віноградової), «Олена Паренюк, старший науковий співробітник…» (титр у сюжеті Олени Блізнякової).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 6 репортажних сюжетів, 2 прямі ввімкнення, в гостях побувало 3 ньюзмейкери. Кращими сюжетами були репортаж Тараса Ібрагімова про бої десантників поблизу Тернів, ХОР (оператора не було названо) і сюжет Валерії Ємець про автобусні маршрути на Золочівщині Харківської області (оператор Антон Каліта).

Стандарти журналісти каналу порушували 131 раз, це майже по 33 порушення на годину. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 59 разів. Усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 45 разів, майже дві третини з цих порушень становили посилання на телеграм-канали й соцмережі. Стандарт точності порушували 21 раз, все — некоректним використанням картинки. Крім того, тричі порушили стандарт повноти інформації та тричі — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів та токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

8 квітня

ЄС погодив умови продовження вільної торгівлі з Україною з жорсткішими обмеженнями.

Комітет ВР схвалив нову редакцію законопроєкту про реформу БЕБ без зауважень від бізнесу.

Мінкульт підтвердив каналам телемарафону статус критично важливих, підлягають бронюванню (зрештою про це повідомив Перший канал Суспільного лише надвечір наступної доби).

Російські війська просунулися на захід від Авдіївки, — ISW.

9 квітня

Демобілізацію виключили з законопроєкту про мобілізацію, розглянуть окремо.

Профільний комітет Європарламенту підтримав нові умови пільгової торгівлі з Україною.

«Приватбанк» остаточно виграв справу у компаній Суркісів на 350 мільйонів доларів.

До чотирьох зросла кількість поранених від російського удару по Харкову.

Німеччина надала Україні менше військової допомоги, ніж заявляє німецька влада, — видання Bild.

Телестудія, пов’язана з Кирилом Тимошенком, отримала статус «критично важливого» підприємства і забронювала працівників.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: кожна ефірна година мала на початку 15-хвилинний випуск новин, на 30-й хвилині — 4-хвилинний, решту часу займали гостьові студії. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Вадим Колодійчук, згодом — Ганна Гомонай і Максим Зборовський.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: ефірні години починалися різнокаліберними за хронометражем випусками новин (то 15, то 30, то 35 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. В останню годину з 17-ї був 50-хвилинний випуск новин, а далі був повтор документального фільму.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, які часом заміняли фрагментом тижневика «Факти тижня» або фільмами. О 20-й був годинний підсумковий випуск, тож о 21-й коротких новин не було.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота. До 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися з 13-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися з випусків новин різного хронометражу (30 і 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Рада» була ніякою в репортажній частині: лише один репортаж про спортивне змагання, всі три прямих ввімкнення були неподієвими та нерепортажними. Відтак зрозуміло, що всі численні випуски новин складалися майже винятково з постійних повторів коротких повідомлень. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова каналу «1+1» цього дня була надзвичайно слабкою — лише 2 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було, в гостях побував лише один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажні сюжети й одне пряме ввімкнення. У студії побував один гість-ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 4 репортажних сюжети, 4 прямих ввімкнень, у гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 2 репортажних сюжети, 3 прямих ввімкнення і 4 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 6 репортажних сюжетів, 2 прямі ввімкнення, в гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Гостьові студії

Скажу певно не дуже популярну річ. У телемарафоні дедалі більше стає розмов із військовими для паралельного збору грошей на потреби фронтових підрозділів. Наприклад, в ефірі «Ради» цього дня було дві таких розмови. Безумовно, це корисна справа і можливо бодай якусь користь телемарафон у такий спосіб приносить. Але якщо дивитися на речі концептуально, то тим самим марафон зменшує виконання своєї основної функції — інформування суспільства про події. Бо, чесно кажучи, більшість цих розмов виходять малоінформативними та відверто «вимученими», ведучі не знають, про що запитувати, а військові не знають, про що говорити.

У гостях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 людей. З них 6 були ньюзмейкерами, 2 — речниками, було 4 експерти та 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 7 людей: один ньюзмейкер, 3 експерти й 3 учасники подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 гостей: по одному ньюзмейкеру, речнику, раднику, одна експертка і двоє учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей: 4 ньюзмейкери, 3 речники та 2 експерти.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» побувало 12 людей: 4 ньюзмейкери, 2 речники, 5 експертів і один учасник подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 гостей: 3 ньюзмейкери, 2 речники, 6 експертів, 2 журналісти й один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: представників фракції «Слуга народу» побувало в ефірі троє (Дмитро Соломчук і Олександр Мережко на «Раді» і Віталій Безгін на «Інтері»), ще був один представник «Батьківщини» (Сергій Євтушок на «Раді»). На всіх інших каналах народних депутатів цього дня не запрошували.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 263 рази. Це майже по 66 порушень на годину і більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 125 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 65 разів, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. 46 разів порушували стандарт точності. Більшістю з цих порушень була некоректна робота з картинкою, як у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях, так і в гостьових студіях. Стандарт повноти інформації порушували 22 рази, майже половиною з цих порушень була відсутність інтершуму на картинці в БЗ. 5 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. Решту стандартів не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 362 рази. Це по 90,5 порушення на годину або ж по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Традиційно найчастіше (210 разів) порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 92 рази, Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 53 рази порушували стандарт точності, майже все це було некоректне поєднання картинки з текстом чи розмовами за кадром. Крім того, 4 рази порушили стандарт повноти інформації та 3 рази — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Протягом проаналізованих чотирьох годин ефіру журналісти каналів ICTV та СТБ порушували стандарти 528 разів. Це по 132 порушення на годину, або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. І це — новий абсолютний рекорд телемарафону. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 376 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 101 раз. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та майже стільки ж — узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 43 рази, більш як три чверті з цих порушень були невідповідністю між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації та 3 рази — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 308 разів. Це по 77 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 203 рази. У більшості випадків це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 77 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, чимало також було розмитих псевдо на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 26 разів. Усе це були невідповідності картинки словам за кадром у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях, і в якості «ілюстрацій» до розмов з гостями. Крім того, було 2 порушення стандарту повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 290 разів. Це по 72,5 раза на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 157 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 73 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 29 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. 27 разів порушували стандарт повноти інформації, майже дві третини з цих порушень було відео без інтершуму. Крім того, 3 рази порушили стандарт доступності подачі інформації та одного разу — стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 131 раз, це майже по 33 порушення на годину. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 59 разів. Усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 45 разів, майже дві третини з цих порушень становили посилання на телеграм-канали й соцмережі. Стандарт точності порушували 21 раз, усе — некоректним використанням картинки. Крім того, тричі порушили стандарт повноти інформації та тричі — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — невиправдана жодним інформаційним приводом компліментарна розмова з народним депутатом-«слугою» Віталієм Безгіним про значення Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 4 прояви політичного піару. Двічі показували класичний «паркет» із промови прем’єра Дениса Шмигаля на засіданні Кабміну, ще один «паркет» був про нараду, проведену президентом Володимиром Зеленським на Харківщині. І була беззмістовна і компліментарна розмова про роботу Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України розмовою з керівником Офісу конгресу В’ячеславом Негодою.

Проявів політичного піару у проаналізованих ефірах каналів «Рада», «1+1», ICTV та СТБ і Першого каналу Суспільного не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі інших каналів не було.

Скриншот відео: ведучі Марія Скиба і Максим Сікора в етері телемарафону «Єдині новини» / «Факти» ICTV / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3222
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду