За перший квартал 2026 року (січень–березень) Інститут масової інформації зафіксував серед 28 популярних українських онлайн-медіа 170 матеріалів з ознаками джинси. У вересні 2025-го таких матеріалів було 179, йдеться в дослідженні ІМІ.

В українському інформаційному просторі і надалі домінує комерційна джинса. За даними моніторингу, 83,8% матеріалів з ознаками замовності мали комерційний характер, а 16,2% — політичний. 

«Політична джинса становить помітно меншу частку ринку, а основний масив замовних матеріалів формують саме комерційні замовники. Це свідчить не про розширення ринку джинси загалом, а про його комерціалізацію та переважання бізнесових інтересів серед замовників таких публікацій», — розповіли експерти.

Найбільшою групою серед замовників джинси залишаються «інші комерційні компанії» — 33,2%. На другому міці — лобізм комерційних інтересів, частка якого становить 16%. Рінат Ахметов зі своїми компаніями та фондами посів третю сходинку із часткою 11,6%.

Водночас ритейл (роздрібні продажі, мережі супермаркетів) наростив свою присутність до 10,5%. Як і нафтогазовий бізнес (видобуток, перероблення, оптова та роздрібна торгівля пальним), який збільшив свою частку до 3,9%. Також з категорії «інші» знову виокремився гральний бізнес — 2,2%.

Практично весь зафіксований чорний піар є комерційним. Проте, як зауважують в ІМІ, його зараз значно менше — лише 2,8% проти 13% пів року тому. 

Серед політичних замовників лідерські позиції повернув мер Києва Віталій Кличко — 6,6%. Таку ж частку має категорія «інші політики», куди потрапили замовники, чия присутність у моніторинговий період була близькою до одного відсотка. 

Частка партії «Європейської солідарності» становить 4,4%. В ІМІ зазначають, що ця категорія узагальнена, адже до неї зараховано публікації щодо кількох народних депутатів, серед яких Петро Порошенко та Олексій Гончаренко. 

Ще 2,2% матеріалів з ознаками замовності присвячено міському голові Дніпра Борису Філатову. 

Моніторинг ІМІ також засвідчив зниження кількості прозоро маркованих рекламних публікацій на замовлення комерційних структур. Їхня частка серед усіх публікацій з ознаками замовності за пів року впала до 23% із 26%. За словами експертів, це свідчить про те, що медіа дедалі частіше зовсім не маркують замовних матеріалів.

Позначення комерційних публікацій у стрічці новин згідно з чинним законодавством словами «реклама» або «на правах реклами» зафіксували на сайтах ТСН та «Фокус», але там розміщено також матеріали з ознаками замовності без жодного маркування. 

До трійки лідерів з розміщення матеріалів з ознаками замовних додався «Телеграф». Як і раніше, очолює цей рейтинг Oboz.ua, за ним — «РБК-Україна». 

Моніторинг не виявив матеріалів з ознаками замовних на сайтах Суспільне, «Бабель», Liga.net, «Слово і Діло», «Ґрати», «Тексти», Frontliner, Hromadske, «Українська правда», ZN,ua, LB.ua, «Рубрика», «Новинарня», «Громадське радіо».

ІМІ проводив моніторинг 2, 3 та 4 березня 2026 року у 28 популярних онлайн-медіа: «Бабель», Hromadske, Суспільне, «Рубрика», «Слово і діло», «Ґрати», «Тексти», Frontliner, «Громадське радіо», «Новинарня», ZN,ua, «Українська правда», «Еспресо», Укрінформ, Liga.net, NV, LB.ua, «Цензор.нет», «Гордон», «Інтерфакс-Україна», «Кореспондент.net», «РБК-Україна», «Фокус», УНІАН, 24 канал, ТСН, Oboz.ua, «Телеграф». 

Вибірка охоплює всі новини поспіль, що вийшли на сайтах протягом доби в зазначені дати, і була оцінена на предмет ознак замовного розміщення та наявності чи відсутності відповідного маркування.

Нагадаємо, попереднє дослідження Інституту масової інформації показало, що лише 10% акаунтів у соцмережах, зареєстрованих як медіа, відповідають критеріям повної прозорості.

Фото: ІМІ