Після російського обстрілу у ніч на 15 червня на Національній кіностудії імені Олександра Довженка вдалося зберегти архів із приблизно 600 фільмів. Частина з них досі існує лише на плівці. Про це розповів генеральний директор кіностудії Андрій Дончик, пише Суспільне.

Поруч із будівлею, де був приліт, розташоване сховище кіноплівок. Вибухова хвиля пошкодила там вікна та двері, але сама колекція вціліла.

«Буквально в десяти метрах знаходилося сховище плівок, де зберігалося близько 600 фільмів кіностудії Довженка в плівковому варіанті. Багато з них ще не оцифровані. На щастя, з колекцією нічого не трапилося», — повідомив керівник студії.

Водночас внаслідок прямого влучання було повністю знищено костюмерний цех, де зберігалася найбільша й найстаріша костюмна колекція України. За словами  Дончика, в приміщенні було близько 100 тисяч костюмів, пошитих для фільмів різних років, а також майже три мільйони предметів одягу, взуття та аксесуарів.

Через велику кількість текстильних виробів рятувальники гасили пожежу в цеху до ранку. Коли працівники змогли потрапити на місце події, вже не було що рятувати. Водночас частину костюмної колекції кіностудії вдалося зберегти, оскільки вона була в інших приміщеннях.

Андрій Дончик розповів, що вибухова хвиля пошкодила практично всю територію кіностудії. На комплексі площею 16 гектарів і з 18 будівлями не залишилося жодного цілого вікна.

Наразі фахівці продовжують оцінювати масштаби збитків. Допомогти студії вже зголосилися представники кіноспільноти, меценати та волонтери, які готові долучитися до відновлення пошкоджених об'єктів.

Укрінформ пише, що відновлення кіностудії імені Довженка та Мистецького арсеналу, який також постраждав під час обстрілу, планують завершити до зими. Водночас гендиректорка Арсеналу Олеся Островська-Люта розповіла, що відновлення коштуватиме щонайменше десятки мільйонів гривень.

Віцепремʼєр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України під час брифінгу повідомила, що через нещодавній російський обстріл було пошкоджено або зруйновано 13 об'єктів культури в Києві, Харкові та Дніпрі.

За її словами, на території Києво-Печерської лаври пошкоджень зазнав не лише Успенський собор, а й низка інших культурних установ, серед яких — Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги та друкарства України, Національна історична бібліотека, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, фондосховища Національного музею народної архітектури і побуту України.

Міністерка уточнила, що в цих будівлях пошкоджені вікна та двері. Експонати в них не постраждали, також немає постраждалих серед працівників.

Нагадаємо, у ніч проти 15 червня внаслідок прямого влучання ворожого дрона на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа — загорівся дах Успенського собору. З храму евакуювали святині та богослужбові предмети. Інший безпілотник вдарив по вежі Івана Кущника та влетів у приміщення Мистецького арсеналу. Також пожежа виникла на Національній кіностудії імені Олександра Довженка. 

СБУ встановила, що російські війська атакували Успенський собор Києво-Печерської лаври безпілотником «Герань-2». Слідчі кваліфікували цей удар як воєнний злочин і розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 ККУ.

Президент Володимир Зеленський назвав атаку Росії на Лавру черговим російським варварством та ударом по християнській спільноті і культурній спадщині людства.

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила російський удар по Києво-Печерській лаврі та низці інших культурних закладів. Вона закликала міжнародну спільноту припинити толерувати ці злочини й посилити тиск на Росію.

Своєю чергою ЮНЕСКО засудило атаки на об’єкти культурної спадщини, освіти та медіа, але при цьому не згадало у своїй заяві, що саме Росія здійснила удар. Речник українського МЗС назвав таку заяву організації абсурдом.

Фото: «Радіо Свобода»