Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини»  за 28 квітня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28 квітня 2023 року

8 Травня 2023
2889

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 28 квітня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
2889
Серйозні помилки й порушення стандартів в ефірних блоках «Інтера», ICTV та СТБ, «Ради», «1+1».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини»  за 28 квітня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини»  за 28 квітня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Блоки «Ми — Україна» і Суспільного виходили поза межами цієї доби.

Телеканал «Інтер» (0:00–3:00 і 4:00–6:00)

(оцінювалося 5 годин ефіру)

Зміст ефіру

Починався блок опівночі 15-хвилинним випуском новин. Далі до 3-ї години ночі були гостьова студія з однією гостею (рубрика «Обличчя» з ведучим Дмитром Чистяковим) та умовно-гостьова, де ведучий Чистяков читав підводки до сюжетів і йшли сюжети. Деякі з них були доволі давніми повторами (ще з ефіру за 22 квітня). З 3:00 до 4:05 була записана студія телеканалу «Рада». Після чого був документальний фільм і повтор гостьової студії з вечора 27 квітня (рубрика «Акцент» із ведучим Олексієм Фадєєвим). О 5-й ранку й о 5:53 були екстрені випуски новин, присвячені масованій ракетній атаці росіян і влучанню ракети в багатоповерхівку в Умані. Між ними частково повторили підсумковий випуск новин за 27 квітня. Новини вела Лілія Налягака, екстрені випуски — Ірина Баглай, підсумковий випуск — Олександр Васильченко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про наслідки ворожої ракетної атаки по Миколаєву в ніч на 27 квітня,
  • про визначення союзниками перемоги України,
  • про те, як нині живе Чорнобаївка під Херсоном, 
  • про роботу саперів на фронті,
  • про прикордонників, які боронять Бахмут,
  • про евакуацію дітей з Красногорівки «Білими янголами»,
  • про державну грантову допомогу фермерам,
  • про підсумки телефонної розмови Зеленського з Сі Цзіньпіном,
  • про посівну на звільнених землях,
  • про артилерійські бої в Донецькій області,
  • про навчання бригади «Спартан» «Гвардії наступу»,
  • про відбудову Гостомеля,
  • про бої на східному фронті,
  • про вибухи в Росії,
  • про загиблого воїна Дмитра Коверегу («Тихого»),
  • про команду «Ігор нескорених» із Кривого Рогу,
  • про роботу на фронті артилеристів на польських САУ «Краб»,
  • про навчання українських бійців на півдні,
  • про командира бойового корабля ВМСУ,
  • про волонтерську школу операторів дронів у Черкасах,
  • про волонтерів з Дніпропетровщини, які виготовляють для фронту автономні лампи,
  • про психологічну реабілітацію дітей військових і переселенців у Київській області, 
  • про відбудову будинку родиною з Великої Димерки на Київщині,
  • про те, як жителі Херсонщини відновлюють зруйноване ворогом,
  • про роботу зенітників на «Шилці»,
  • про єдину лікарку в місті Сіверськ на Донеччині,
  • про сапера, який втратив ногу і на протезі хоче повернутись до розмінувань,
  • про благодійний фонд ВМСУ і «GlobalCareForce»,
  • про те, як волинські школярі продають на користь ЗСУ розмальовані залишки ворожої зброї,
  • про роботу проти танкістів на фронті на Донеччині.

Було одне пряме ввімкнення з Вашингтона про резолюцію щодо перемоги України, внесену до американського Конгресу.

Гостями ефірного блоку були:

  • Наталія Ткачук, речниця Черкаської обласної поліції, про наслідки влучання російської ракети в багатоповерхівку в Умані.
  • Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про те, яка зброя залишилась у Росії, про запаси снарядів, про необхідність далекобійних ракет і літаків F-16, про імовірність допомоги Китаю Росії снарядами, про гібридність російської війни.
  • Павло Нарожний, воєнний експерт, про те, яка зброя залишилась у Росії, про запаси снарядів, про можливості постачання Іраном ракет Росії, про можливість постачань снарядів з Північної Кореї.
  • Олена Калайтан, журналістка з Маріуполя і волонтерка, про центр підтримки маріупольців-переселенців в Івано-Франківську, про те, як Маріуполь ставав українським за перші роки війни, про український спротив у Маріуполі і про проросійських маріупольців, про початок великої війни в Маріуполі, про те, як тікали з міста, про драмтеатр.

Крім того, в ефірі був документальний фільм із серії «Герої» про роботу черкаських рятувальників під час повені.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували цієї доби 103 рази. 12 разів використовували без перевірки відео й інформацію з інтернету. Зокрема, брали відео з анонімних телеграм-каналів «Новости Николаева» та «Инсайдер UA», з телеграм-каналу 3-ї окремої штурмової бригади. Було й відео з російських анонімних телеграмів. Посилання звучали так: «відео наслідків ворожої атаки публікують користувачі соцмереж», «про таке повідомляють місцеві в телеграм-каналах», «пізніше телеграм-канали почали писати і про те, що вибухи пролунали на Черкащині». 

29 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання: на Київську й Луганську ОВА, Херсонську облпрокуратуру й Південне командування. Решта псевдопосилань були повністю розмиті: «повідомила обласна влада», «моніторингові групи повідомляли», «жителі вже чули і повторні вибухи», «люди розказують», «наші захисники запевняють», «розповідають чоловіки», «батьки при цьому розповідають», «кажуть «спартанці» і подібні.

Несподівано багато було цілковито абстрактних посилань — теж 29 випадків: «кажуть», «повідомили» і «повідомляють», «з’явилася інформація», «є інформація» і «була інформація», а також «було повідомлення», просто «відомо» і «стало відомо», «за попередніми підрахунками» і навіть «подейкують».

Окремо варто відзначити аномальні концентрації псевдопосилань в екстрених випусках щодо нічної масованої ракетної атаки ворога і влучання ракети в багатоповерхівку в Умані. Безумовно, добре, що канал спрацював оперативно, але підряд ішли короткі повідомлення, де було 4 розмитих, 6 абстрактних псевдопосилань і ще одне на неназвані телеграм-канали. Хоча при цьому авторка Ірина Баглай таки зазначила: «Наголошуємо, це все інформація від користувачів телеграм-каналів, жодної офіційної інформації ще немає». Блок повторювався в одному випуску двічі та частково — в наступному випуску, тобто тричі.

Крім того, в 9 випадках журналісти подавали фактичну інформацію взагалі без посилань на джерела. А ще у 24 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Тут було чимало псевдопосилань на думки військових: «розповідають наші військові», «кажуть бійці», «наголошують наші захисники», «кажуть військовослужбовці», «сапери кажуть». І на думки людей цивільних професій: «кажуть агрономи», «наголошують психологи», «зауважують розробники», «кажуть і дипломати». Звучали «геополітичні» псевдо: «у Вашингтоні вважають», «привітали у Білому домі», «в американських дипломатичних колах переконані», «пропонують певні європейці», «на думку міжнародної спільноти». Традиційно не обійшлося без експертів: «багато хто з експертів робить прогнози», «експерти називають», «політологи вважають». Було навіть ось таке: «мені доводилося чути думку».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували відносно небагато, лише 6 разів. У 4 випадках це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про санкції США проти росіян та іранців «перекривали» архівним відео Білого дому. Дарма, що ведуча розповідала при цьому про події в Ірані. Або ж у сюжеті Євгена Бригаря про розмову лідерів України та Китаю, коли автор сюжету наводив велику цитату прем’єра Люксембургу, на відео показували Сі Цзіньпіна на сцені партійного з’їзду. Слова за кадром цілком могли сприйматися глядачами як заява китайського лідера, бо ж саме його в цей момент показували.

Пряме ввімкнення кореспондента з Вашингтона традиційно частково «перекривали» архівним відео будівлі Конгресу.

У підсумковому випуску ведучий Олександр Васильченко казав: «Відомо про більш ніж два десятки поранених та одного загиблого». Подібні «округлення» є істотною фактичною помилкою. Загиблих і поранених людей некоректно рахувати «на десятки», слід називати точну кількість.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 235 разів. 219 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах та інших новинних елементах. Тут більшість становили емоційні оцінки з різних приводів. Традиційно найбільше про події війни: «найгарячішими ділянками залишаються», «вели потужний вогонь», «це справжня гра зі смертю», «тривали жорстокі бої», «бої не вщухають», «найпотужніша атака», «легендарна Чорнобаївка», «фортеця стоїть», «пекельний схід», «дивом вижила», «обіцяють відправити окупанта до пекла», «стали справжнім жахіттям для загарбників», «біда спіткала», «суцільні руїни», «спалена вщент», «на щастя без людських втрат» і ще багато подібних.

Стає дедалі більше сумнівної образності й констатацій: «об’єднує всіх та мотивує одна мета», «вони працюють без права на помилку», «сапер — одна з найнебезпечніших професій на війні», «ще одне поле бою в Україні — аграрний сектор», «метал війни стає металом перемоги», «це місце з одного боку стало прикладом незламності українців, а з іншого — безглуздості ворога», «але “Шилка” — не голка в стозі сіна», «гра у кошки-мишки небезпечна», «разом з цими емоціями, з піснями міцніє віра у звільнення від ворога», «місцева нафтобаза «втомилася» заправляти ворожу техніку, тож взяла і згоріла» і подібні.

Побільшало й «експертизи» від журналістів (імовірно, почутої ними від компетентних людей, але поданої без посилань): «Головна перевага цих САУ — це оперативність, це не тільки швидкострільність і влучність, а й можливість швидко залишити позицію». «Результативність бойових операцій на передовій — це сукупність багатьох факторів, зокрема і ефективність злагодженості підрозділів» (ведучий Дмитро Чистяков). «Але все це вказує на низький рівень та проблеми у російської бойової авіації» (в сюжеті Руслана Смещука). «Китай має величезний вплив на геополітичну ситуацію у світі. Дії КНР або навпаки її бездіяльність можуть серйозно відобразитися і на полі бою в Україні, тому встановити зв’язок з таким геополітичним гравцем надважливо» (в сюжеті Євгена Бригаря).

І ще журналісти каналу доволі часто озвучують припущення щодо думок і навіть почуттів ворога: «Владімір Путін, який явно боїться за своє життя, постійно змінює плани» (ведучий Олександр Васильченко). «Тут рашисти відключили інтернет. Бояться, що місцеві здаватимуть їхні позиції» (у сюжеті Євгена Соломіна). «Окупантів дратував сам дух такої рокової для них Чорнобаївки» (у сюжеті Андрія Анастасова). «Тож жарти про «бомбити Воронєж», схоже, вже не здаються росіянам такими веселими» (в сюжеті Руслана Смещука).

Не авторизованих думок у гостьових студіях та авторських елементах ефіру було відносно небагато — я нарахував лише 9 випадків. Ще в 6 випадках були безпідставні узагальнення: «наші фермери... стоять єдиним фронтом», «кожен з них хоче цього понад усе», «наразі гвардійці планують всі разом повернутися на передову», «міношукач тепер є обов’язковим атрибутом кожного фермера», «але жодні труднощі не зупиняють фермерів», «але люди тримаються». 

У випуску новин опівночі ведуча Лілія Налягака не позначала межі цитування президента Зеленського, тож частина його думки сприймалася як думка ведучої.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 8 разів. Уже згадане раніше «округлення» («відомо про більш ніж два десятки поранених») було не лише порушенням стандарту точності, але й порушенням стандарту повноти інформації. 

У гостьовій студії не досить було представляти Павла Нарожного лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». У сюжеті Євгена Бригаря взагалі не було титровано синхрон одного експерта. І в цьому ж сюжеті не було позначено датами бекґраундове відео.

Справжня біда була з інтершумом. Мінімум у чотирьох сюжетах замість нього було підкладено музику. Два з цих сюжетів стосувалися подій на фронті, де інтершум є значною мірою визначальним для повноти картинки.

Інші зауваження

Крім того, що підкладають музику під сюжети, її вже почали підкладати навіть під гостьову студію. Де вона заважає сприйняттю розмови та й узагалі звучить недоречно.

Цього дня часто забували про фемінітиви: «держави-агресора» (ведуча Лілія Налягака). «Алла Трубачова, лікар» (титр в сюжеті Валерія Клименка та Дмитра Чистякова). «Юлія Литвинець, директор Національного художнього музею» (титр в сюжеті Олени Логінової). «Вікторія Шимон, проектний менеджер будівельної компанії» (титр у сюжеті Романа Барашева). «Заняття з малечею психолог проводить», «психолог нерідко проводить», «психолог намагається», «Оксана Слєпова, психолог, керівник молодіжного клубу» (у тексті та в титрі в сюжеті Євгена Онопрієнка). «Тетяна Лісна, секретар Чорнобаївської сільської ради» (титр у сюжеті Андрія Анастасова).

Наприкінці блоку ведуча не представила своїх колег із ICTV та СТБ. Сказала просто, що «Телемарафон продовжать наші колеги».

Елементи політичного піару

У випуску новин був ось такий «паркет»: «Питання гарантій безпеки для України обговорив Андрій Єрмак із радниками президентів Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Чехії та Румунії. Зустріч відбулася у форматі відеоконференції. Керівник Офісу президента відзначив важливість єдності позицій країн НАТО щодо членства України в Альянсі у контексті майбутнього саміту у Вільнюсі. А до моменту набуття членства наша держава потребує рішення щодо надання дієвих гарантій безпеки». Спробуйте знайти бодай якусь реальну новину в цьому повідомленні. 

Була також ось така «новина»: «І сьогодні ж Андрій Єрмак і головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний провели телефонну розмову з радником президента США з питань національної безпеки Джейком Салліваном і головою Об’єднаного комітету начальників штабів гереналом Марком Міллі. Американську сторону поінформували про ситуацію на полі бою та можливі дії ворога». Це не новина, що хтось поговорив із кимось. Чи не видала її «Рада» задля того, аби ще раз показати, що «Єрмак працює»?

Резюме

Нічний ефірний блок каналу складався переважно з повторів, тож новинною складовою були лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів в ефірі каналу цієї доби не було. Із сюжетів кращим був спецрепортаж Андрія Анастасова про те, як нині живе Чорнобаївка під Херсоном (оператор Ігор Мехоношин).

352 порушення стандартів за 5 ефірних годин — це дуже багато (у середньому більше 70 порушень на годину!). Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 235 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 103 рази, найбільше було узагальнених розмитих і суто абстрактних псевдопосилань на джерела інформації. Стандарт повноти інформації порушували 8 разів, половина порушень стосувалася заміни інтершуму в сюжетах на музику. Стандарт точності порушували 6 разів. Інші стандарти не порушували.

В ефірному блоці каналу цієї доби було два прояви політичного піару — класичні «паркети» без реальної новини про керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Російських наративів і токсичних медійних персонажів у ефірному блоці каналу цієї доби не було.

Телеканали ICTV та СТБ (6:00–12:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: ефір був поділений на півгодинні блоки, кожний із яких складався з 15-хвилинного випуску новин і 15-хвилинної гостьової студії. Інакшою була лише перша ефірна година блоку, де після 15-хвилинного випуску новин до кінця години йшли телепроекти. Також телепроект, замість гостьової студії, був у останні 15 хвилин ефірного блоку медіагрупи. Новини вели спочатку Андрій Ковальський, згодом Олена Фроляк, гостьові студії — Яна Брензей.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

  • про наслідки російського ракетного удару по Миколаєву, 
  • про бої в околицях Бахмута, 
  • про посівну на розмінованих полях Криворіжжя, 
  • про те, як українські артилеристи використовують проти ворога трофейну САУ «Нона»,
  • про благодійну виставку в Києві зі збору грошей для лікування поранених дітей і військових,
  • про наслідки водопілля на Черкащині,
  • про роботу «зернового коридору»,
  • про мультипредметні тести для вступників цьогоріч,
  • про презентацію списку кращих роботодавців журналу «Форбз Україна»,
  • про професійну технічну освіту,
  • про те, як громадянка Росії не могла позбутися російського громадянства й виграла суд проти Міграційної служби,
  • про волонтерів зі Львівщини, які роблять для бійців на фронті пересувні лазне-пральні комплекси,
  • про роботу дніпровських лікарів,
  • про прихисток переселенців у Синевирі на Закарпатті, 
  • про життя прифронтового Степногірська Запорізької області, 
  • про роботу столичних рятувальників із підводними дронами для розмінування водойм, 
  • про ужгородський хаб для жінок, постраждалих від домашнього насильства,
  • про викрадення окупантами 16-річного хлопця з окупованого Берислава.

Були прямі ввімкнення:

  • чотири ввімкнення з Умані про хід рятувальних робіт на місці зруйнованої ракетою багатоповерхівки,
  • про бої на східному фронті, 
  • про пошкодження уламками ракети будинку в Українці.

Гостями ефірного блоку були:

  • Віталій Барабаш, голова Авдіївської МВА, про ситуацію в Авдіївці, про обстріли міста, про події на фронті біля міста, про гуманітарну ситуацію в місті, про евакуацію дітей.
  • Олександр Сінкевич, міський голова Миколаєва, про ситуацію в Миколаєві, про наслідки ракетної атаки по місту 27 квітня, про стан поранених, про розміщення людей, які втратили домівки.
  • Сергій Рева, начальник відділу організації роботи з гуманітарного розмінування ДСНС, про прогнози щодо повного розмінування України після війни, про хід гуманітарного розмінування на цьому етапі, про оснащення розмінувальною технікою.
  • В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА, про ситуацію з постійними обстрілами прикордоння Чернігівщини, про евакуацію та гуманітарну допомогу людям, про відбудову зруйнованого житла на Чернігівщині, про міжнародну допомогу жителям області, про наслідки водопілля в області.
  • Марія Мезенцева, очільниця української делегації в ПАРЄ, про значення офіційного визнання ПАРЄ викрадення й депортації українських дітей Росією геноцидом.
  • Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, про загиблих і поранених в Умані, про хід аварійно-рятувальних робіт.
  • Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації, про нову інноваційну платформу для оборонної промисловості країни.
  • Руслан Кравченко, голова Київської ОВА, про нічну ворожу атаку по Київщині, про поранених у місті Українка, про відновлення пошкодженого будинку, про наслідки водопілля на Київщині.
  • Ігор Табурець, голова Черкаської ОВА, про кількість загиблих і поранених в Умані, про рятувальні й аварійні роботи, про заходи щодо забезпечення постраждалих допомогою.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ворожий нічний ракетний обстріл, про активність корабельного угруповання ворога в Чорному морі, про обстріли ворогом Очаківської громади, про бомбування й артилерійські обстріли Херсонщини, про обставини загибелі українського фіксера італійського медіа в Херсоні.
  • Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил ЗСУ, про нічну ворожу ракетну атаку, про постановку на бойове чергування систем «Петріот», про ракетний обстріл Миколаєва напередодні, про забезпечення ППО боєприпасами.
  • Микита Шандиба, керівник пресслужби 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», про перебіг боїв у Бахмуті, про збір на дрони для бригади.
  • Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про російську ракетну атаку по багатоповерхівці в Умані, про необхідність переслідування міжнародною спільнотою російських воєнних злочинців, про необхідність посилення збройної допомоги Україні, про терористичну логіку дій Росії, про підсумки розмови Зеленського з Сі Цзіньпіном.
  • Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ, про вакцинацію від COVID-19 та інших інфекційних та вірусних захворювань, про наявність усіх вакцин в Україні, про те, як визначитися з необхідними щепленнями, про загальну ситуацію з вакцинацією дітей в умовах війни.
  • Коля Серга, співак, засновник платформи «Культурні сили України» і військовослужбовець ЗСУ, про мистецькі акції на підтримку українців, про виступи учасників «Культурного десанту» перед військовими на фронті та у шпиталях, про філософію Віктора Франка, колишнього в’язня фашистського концтабору.

Крім того, в ефірі були:

  • відеозвернення президента Володимира Зеленського;
  • фільм проєкту «Громадянська оборона» про підтримку росіянами війни проти України;
  • фільм проєкту «Антизомбі» про фейки російської пропаганди про «відбудову Маріуполя»;
  • фільм проєкту «Антизомбі» про використання Росією ув’язнених для війни в Україні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було 119 порушень стандарту достовірності. З інтернету брали інформацію без перевірки у 12 випадках. Посилалися на сторінки в соцмережах президента Зеленського і президентів Чехії та Словаччини, очільника Черкаської ОВА, міністра внутрішніх справ. Також подавали відео зі сторінок пересічних користувачів анонімного телеграм-каналу «Реальный Киев».

Найбільше (44 рази) порушеннями були узагальнені розмиті псевдопосилання: на Генштаб, обласні і міські військові адміністрації, ДСНС, МВС, СБУ. Ще більш розмиті: «заявили в обласній поліції», «місцева влада і обласна влада говорила», «міська влада обіцяє». І повністю розмиті: «лікарі кажуть», «повідомляли бійці», «мешканці сусіднього будинку кажуть», «за словами сусідів» тощо.

Дуже багато цього дня було цілковито абстрактних псевдопосилань (27). Тут найпопулярнішим було псевдо «відомо» в різних його «модифікаціях» («стало відомо», «попередньо відомо», «також відомо»). Нізвідки «відомого» журналістам було аж 12 разів. Крім того звучали: «за попередньою інформацією», «за попередніми даними», «за останньою інформацією», «за останніми даними», «за офіційними даними», «за новою інформацією» і «з’явилася інформація».

24 рази фактичну інформацію подавали взагалі без будь-яких посилань на джерела. Особливо безвідповідальним це було в повідомленнях про поранених та загиблих. 

Ще 12 разів журналісти робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «кажуть медики», «чиновники сподіваються», «у відомстві очікують», «бійці казали», «фахівці стверджують», «лісівники непокояться» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 19 разів. У 15 випадках це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тут були традиційні «перекривання» повідомлень про події на різних ділянках фронту випадковим архівним відео бойових дій. «Перекривання» повідомлень про обстріли кількох населених пунктів відео з якогось, невідомо якого. Часто архівне відео було ще й «несезонним». Наприклад, повідомлення про підвищення мінної небезпеки в Чорному морі через шторм «перекривали» краєвидами спокійного моря. У більшості цих випадків відео не позначалося як архівне.

Пряме ввімкненння, в якому кореспондентка розповідала про бої в Бахмуті, Авдіївці, Мар’їнці та Вугледарі, «перекривали» відео бою. За змістом це відео не відповідало словам за кадром, наприклад, коли йшлося про бої в місті Бахмуті, показували артилеристів у чистому полі.

Ведуча Олена Фроляк у випуску об 11:30 казала: «Всього, за офіційними даними, 10 загиблих від російського терору сьогодні вранці». Насправді на цей момент було відомо про загалом 12 загиблих — десять в Умані і двоє у Дніпрі, про що сама ведуча повідомляла раніше. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно найбільше було порушень саме цього стандарту — 189. Із них 184 становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважно це була суто емоційна лексика: «подробиці цієї трагедії», «цинічно вбили», «цієї жахливої ночі», «гул сирен розривав тишу», «підступно вгатили», «смертоносних російських снарядів», «в справжньому концтаборі», «у цьому жаху війни», «найгарячішою точкою фронту», «на жаль», «якимось дивом, справжнім дивом вона залишилася неушкодженою», «на щастя, дітей там не було, натомість кілька педагогинь поранені» тощо. 

Чимало було й різноманітної сумнівної образності (яка також є суто оціночною): «скульптура з ноткою шаленства», «роботи, повз які неможливо пройти», «попри навіть шалену втому тримають свій медичний фронт», «аби тримати інформаційний фронт», «у будівельників-добровольців роботи нині по вінця», «це тільки верхівка айсбергу», «найбільші надлюди зараз» тощо.

Час від часу траплялися міркування: «Попри війну система профтехосвіти розвивається. І це логічно, професійна технічна освіта дедалі стає популярнішою і стереотипи про її непрестижність на щастя відходять в минуле» (ведуча Олена Фроляк). «Вільна та амбітна — такою має бути кожна жінка» (у сюжеті Світлани Ковбиці). «І під час війни, і після перемоги вмілі робочі руки зайвими точно не будуть» (в сюжеті Катерини Курбанової).

Ведуча гостьових студій стандарт майже не порушувала. Безпідставних узагальнень було лише два.

Стандарт повноти інформації

Було лише два порушення. У сюжеті Ксенії Павлишин на одному з синхронів не було титру. У прямому ввімкненні з Українки теж наводили синхрони людей без титрів. Імовірно, це був батько пораненої дівчинки й жителька іншої зруйнованої квартири. Але це слід було повідомити глядачам.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушили 7 разів. Усе це було вживання лексики, яку гарантовано не зрозуміє вся аудиторія марафону. У сюжеті Назара Бурхана: «Американські партнери розуміють перспективи та переваги Дунайського кластеру». Ведуча Яна Брензей казала: «Черговий дедлайн» і «стартап, який працює в сфері оборонних технологій». У сюжеті Наталія Кулик говорила: «Присвячений івент від журналу “Форбз Україна”». Там же у титрах кілька разів була використана абревіатура СЕО. Олена Фроляк казала: «А ще завдяки системі дуальної освіти». І вона ж казала: «слот «Фактів» та «Вікон» в телемарафоні закінчується»

Елементи політичного піару

Було повідомлення про те, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся з Папою Римським. Подарував тому «фотоальбом із промовистими світлинами» і «символічного» півника, такого як у Бородянці, «подякував за гуманітарну допомогу» і «висловив сподівання, що Ватикан використає свій вплив та долучиться до впровадження “Формули миру”». Новиною могло би стати, якби прем’єр говорив із Папою про сумнівні заяви та дії Ватикану щодо російської агресії. Натомість тут якась суцільна сентиментальна ідилія зі Шмигалем у головній ролі. Тому й оцінюю це як класичний «паркет» та політичний піар.

Далі одразу було таке: «Також Денис Шмигаль зустрівся з міністром оборони Італійської республіки Гвідо Крозетто. Обговорили посилення військово-технічної допомоги Україні, співпрацю в оборонній галузі та євроатлантичну інтеграцію». Нуль конкретики, нуль новин.

У наступному випуску про ці зустрічі йшлося трохи іншими словами і з іншим синхроном Шмигаля. Змісту не додалося. 

Була ще ось така «новина»: «Україна має отримати дієві гарантії безпеки ще до моменту нашого вступу в НАТО — про це заявив керівник Офісу глави держави під час зустрічі з радниками президентів Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Чехії та Румунії. На зустрічі у форматі відеоконференції Андрій Єрмак подякував за всебічну допомогу, яку надають ці держави Україні і наголосив на важливості єдності позицій країн НАТО щодо членства України в Альянсі. Чимало також говорили і про майбутній саміт у Вільнюсі. Керівник Офісу президента також зазначив, що надання Україні дієвих гарантій безпеки ще до набуття нашою державою членства в Альянсі не можуть заміняти чи підміняти саме наше членство в НАТО, яке для України є безальтернативним». «Новиною» тут є лише сам факт, що Єрмак поговорив із радниками по відеозв’язку і повторив неодноразово сказане президентом, міністром закордонних справ та іншими високопосадовцями. 

Резюме

Ефірний блок ICTV та СТБ цього дня мав таку новинну складову: 6 репортажних сюжетів, 6 прямих ввімкнень. У гостьовій студії каналу побувало 9 гостей-ньюзмейкерів. І була велика кількість якісних сюжетів: репортажі Луїзи Єрьоміної про наслідки російського ракетного удару по Миколаєву (оператор Данило Сліж), Тетяни Наконечної про бої в околицях Бахмута (оператор Захар Комах), Софії Богуцької про посівну на розмінованих полях Криворіжжя (оператор Ярослав Шейко), спецрепортаж Андрія Почтєва про життя прифронтового Степногірська Запорізької області (оператор Артем Дежанков) і нарис Христини Величанської про роботу столичних рятувальників з підводними дронами для розмінування водойм (оператор Віктор Зеленков). Було дуже докладне і якісне пряме ввімкнення Тетяни Наконечної про бої на східному фронті й доволі якісно відпрацював чотири прямих ввімкнення з Умані Єгор Ромахло.

Загалом в ефірному блоці медіагрупи було 336 порушень стандартів (у середньому 56 на годину ефіру). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 189 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 119 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів, далі йшли абстрактні псевдопосилання та фактична інформація, подана без посилань узагалі. Стандарт точності порушували 19 разів, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів, стандарт повноти — 2 рази. Інші стандарти не порушували.

В ефірному блоці медіагрупи цієї доби було 5 проявів політичного піару, класичні «паркети». Бенефіціаром чотирьох із них був прем’єр-міністр Денис Шмигаль, ще одного — керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Наративів російської пропаганди і токсичних медійних персонажів в ефірному блоці медіагрупи традиційно не було.

Телеканал «Рада» (3:00–4:00 і 12:00–18:00)

(оцінювалося 7 годин ефіру)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною: кожна ефірна година починалася з випуску новин, продовжувалася гостьовою студією. Випуски новин були то по 20 хвилин, то по 15 хвилин, часом навіть по 10 хвилин. Крім того, на каналі продовжують робити «новини коротко», які розкидані по ефіру абияк. Навіщо потрібні «новини коротко» за 3 хвилини до «штатного» випуску новин? Імовірно, щоби прочитати піарні повідомлення — більшість із них була в цій рубриці. 

Крім того, тут же оцінюється година гостьової студії, яка була показана посеред нічного ефірного блоку «Інтера» о 3-й ночі. 

Новини вела Світлана Усенко, гостьові студії — пари ведучих Олексій Гомон з Катериною Деркач, Катерина Федотенко з Вадимом Колодійчуком і Тетяна Гончарова з Максимом Зборовським.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про наслідки ракетної атаки по Миколаєву напередодні,
  • про наслідки влучання ракети в багатоповерхівку в Умані,
  • про роботу лікарні та шпиталю у прифронтовій Костянтинівці,
  • про майбутні президентські вибори в Туреччині,
  • про розслідування журналістами «Радіо Свобода» загибелі Віри Гирич від російської ракети,
  • про фільм «Фелікс», знятий друзями загиблого воїна-аеророзвідника,
  • про роботу «Культурного десанту»,
  • про бійця, пораненого під Бахмутом.

Були прямі ввімкнення:

  • вісім ввімкнень з Умані про рятувальні роботи на місці зруйнованої ракетою багатоповерхівки,
  • два ввімкнення з Дніпра про наслідки нічної ракетної атаки по місту,
  • два ввімкнення з Українки, де уламком ракети поранило дівчинку,
  • ввімкнення про ліквідацію наслідків ракетної атаки по Миколаєву,
  • про зустріч президентів України, Чехії та Словаччини,
  • про плани влади Запоріжжя з відновлення зруйнованих ворогом житлових будинків,
  • про полтавських рятувальників,
  • про проблеми для людей з інвалідністю в Одесі.

Гостями ефірного блоку були:

  • Марія Мезенцева, голова підкомітету Верховної Ради з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС комітету з питань євроінтеграції, голова делегації ВР у ПАРЄ, про виконання Україною вимог для вступу до ЄС, про реформу Конституційного Суду і загалом судову реформу.
  • Тарас Стеценко, керівник з розвитку політики в сфері телекомунікацій Міністерства трансформації, про рішення ЄС приєднати Україну до роумінгу, про відновлення комунікацій в Україні, пошкоджених і знищених ворогом.
  • Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка і міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про масований ворожий ракетний обстріл, про розселення і допомогу людям, які постраждали, про указ Путіна щодо депортації українців, які не захотіли отримати російський паспорт, про державну підтримку внутрішніх переселенців, про примусову евакуацію дітей із зони бойових дій.
  • Ігор Табурець, голова Черкаської ОВА, про хід рятувальних робіт в Умані, про допомогу, яка надається всім постраждалим.
  • Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ракетної атаки по Дніпру, про стан поранених, про надання тимчасового житла переселенцям.
  • Олександр Качура, заступник голови Комітету ВР з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, про створення міжнародного трибуналу для військово-політичного керівництва Росії.
  • Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про прозорість оборонних закупівель.
  • Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ліквідацію колаборантів, про ситуацію в окупованому місті, про посилення окупантами паспортизації українців, про підлітків-колаборантів.
  • Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, про затори на кордонах, про плани розширення пунктів пропуску на західних кордонах, про підготовку єдиного пункту пропуску.
  • Дмитро Брижинський, начальник Чернігівської МВА, про наслідки водопілля, про безпекову ситуацію з обстрілами,
  • Давид Арахамія, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, про ракетний удар росіян по Умані, про розмову Володимира Зеленського з Сі Цзіньпіном, про (не)достатність західної зброї для контрнаступу.
  • Сергій Марченко, міністр фінансів, про загальний стан фінансової системи, про обмінний курс долара, про підтримку державою малого та середнього бізнесу, про фінансову допомогу партнерів і звітність України за використання грошей, про фінансову складову програм відновлення економіки і відбудови України, про реальність західних інвестицій в економіку України, про реформу податкової системи і митної служби, про дієвість санкцій на економіку Росії (записане інтерв’ю Назара Довгого).
  • Юлія Норовкова, речниця ДСНС у Черкаській області, про хід рятувальних робіт в Умані.
  • Олександр Толоконніков, начальник управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА, про ситуацію на Херсонщині, про обстріли різних населених пунктів, про евакуацію з прифронтових населених пунктів, про нищення партизанами ворогів на окупованій території області.
  • Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил ЗСУ, про масовану ракетну атаку й роботу ППО, про можливості ворога поповнити ракетний запас для терору України.
  • Михайло Шаманов, речник Київської ОВА, про наслідки ракетної атаки на Київ, про ліквідацію наслідків падіння уламків збитих ракет.
  • Максим Джигун, політолог, про виконання Україною вимог для вступу до ЄС, про 7 реформ, які має зробити Україна, про подолання позиції Угорщини, про знищення явища олігархату, про реформу Конституційного Суду і загалом судову реформу,
  • Микола Давидюк, політолог, про виконання Україною вимог до вступу до ЄС, про перспективу швидкого вступу до ЄС, про 7 реформ, які має зробити Україна, про подолання позиції Угорщини, про знищення явища олігархату.
  • Георгій Біркадзе, експерт з економічних і політичних питань, про сенс російського удару по Умані, про резолюцію ПАРЄ щодо визнання викрадення українських дітей геноцидом.
  • Михайло Крижанівський, командир батальйону «Сила свободи», полковник НГУ, про бої на Бахмутському напрямку.
  • Коля Серга, співак, волонтер і військовий, про історію пісні про повернення додому, про роботу «Культурного десанту», про реанімацію справжньої української творчості.
  • Катерина Ковальова, волонтерка, про те, як вивозила з фронтових населених пунктів цивільних та поранених бійців, про організацію допомоги фронтовикам, про порятунок покинутих тварин із зони бойових дій (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).
  • Іван Шевцов, підполковник, помічник начальника 15-го мобільного прикордонного загону, про підготовку бійців «Сталевого кордону» і поповнення кадрового резерву добровольцями.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу цього дня порушували 91 раз. У 12 випадках давали інформацію з твіттера і фейсбука без перевірки. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань (31 випадок), найчастіше на різні інституції: Генштаб ЗСУ, військові адміністрації, Мінреінтеграції, Мінцифри, ДСНС, МВС, Нацполіцію, ДБР, Держприкордонслужбу, Але траплялися і взагалі розмиті «кажуть медики» чи «знайомі кажуть».

Дуже великою була кількість абстрактних псевдопосилань — загалом 28. Тут домінувало «відомо» (13 разів за ефірний блок!) із «модифікаціями» «також стало відомо», «відомо офіційно» і «офіційно відомо». Тричі було «з’явилася інформація». Далі були такі: «ми знаємо», «нам повідомили» і просто «повідомили», «повідомляють». А ще «кажуть», «як з’ясувалося», «така офіційна інформація» і «за оновленою інформацією». З більш оригінальних були: «поза камерами люди розповідають» і «говорять на всіх місцевих телеканалах та місцевих пабліках». За моїми спостереженнями, кількість абстрактних псевдопосилань різко зростає, коли журналісти роблять численні прямі ввімкнення з місць надзвичайних ситуацій, як і було цього дня в ефірних блоках різних каналів. 

Ще 6 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела. А в 14 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «лікарі запевняють», «у відомстві запевнили», «закликають люди з інвалідністю», «нарікають військовослужбовці», «люди розповідають», «кажуть військові», «вважають експерти» і «вважають в Асамблеї».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 58 разів. У 30 випадках картинка не відповідала тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Наприклад, «перекривати» повідомлення про знищені силами ППО крилаті ракети відео зруйнованого будинку в Умані точно було не найкращою ідеєю. 

Шість разів ведуча новин розповідала про потрапляння ракети у приватний будинок у Дніпрі, а «перекривали» це відео пожежі на будівельній базі. Або ж у трьох випусках новин ведуча розповідала про поранену в Українці 13-річну дівчинку і про те, що її доправили до Охматдиту. А показували в цей момент рятувальників, які укріплюють зруйновану стіну будинку. Тричі ведучий розповідав про загиблих дорослих і дітей, а показували волонтерські ятки з бутербродами для потерпілих. 

Цікаво «перекривали» повідомлення про заяви президентів Чехії та Словаччини. Ведучий казав про Павела — показували Чапутову, казав про Чапутову — показували Павела. Також на каналі зробили динамічну карту бойових дій, але її динаміка геть «не дружила» з географією, про яку за кадром говорила ведуча.

7 прямих ввімкнень «ілюстрували» картинкою, яка частково або повністю не відповідала словам журналістів у кадрі. Наприклад, о 13-й годині пряме ввімкнення з Умані «перекривали» нічною картинкою, поки кореспондентка розповідала про перебіг рятувальних робіт. Розповідь кореспондента про зустріч Зеленського з президентами Чехії та Словаччини ілюстрували відео з самої зустрічі і пресконференції. Але, коли журналіст говорив про Павела — показували Зеленського, говорив про Зеленського — показували Чапутову тощо.

Так само не до ладу «ілюстрували» й розмови з гостями. Відео зруйнованого будинку в Умані «ілюстрували» розповідь речника Повітряних сил Юрія Ігната про тактику ракетних обстрілів ворога, про поповнення ворогом запасів ракет, використання ворогом керованих авіабомб тощо. Розмову з «експертом з економічних та політичних питань» Біркадзе теж «ілюстрували» відео з Умані, навіть коли йшлося про резолюцію ПАРЄ щодо викрадення українських дітей.

Ще було 16 великих і малих суто фактичних помилок. Кореспондентку, яка цього дня робила прямі ввімкнення з Умані, її колеги — і ведучі, і кореспонденти з інших міст — називали то Кариною, то Катериною. Так само було і в титрах. 

У своєму першому прямому ввімкненні кореспондентка казала: «Близько 6-ї ранку дві російські ракети пошкодили три багатоповерхівки в Умані». Згодом у наступних ввімкненнях кореспондентка вже говорила про 4:30 ранку. А у зведеному сюжеті про подію виникла ще одна версія: «майже 5-та ранку».

Ведуча Світлана Усенко казала: «439-й день війни Росії проти України». Це важливий та принциповий момент, що російська агресія проти України триває з 2014 року. Ще ведуча у п’яти випусках казала про Дніпро, що «снаряд потрапив у приватний будинок». Це був не снаряд, а ракета.

В анонсі гостьової студії тричі повторювали: «Зруйновано житлові будинки у трьох містах». «Зруйновані» житлові будинки були лише в двох містах — в Умані та Дніпрі. В Українці будинок пошкодили. Ведуча Тетяна Гончарова казала про наслідки ракетного влучання в Дніпрі: «Загинула жінка, трирічна дитина». Насправді загиблій дитині було два роки.

У сюжеті Катерини Кусмарової двох різних бійців у синхронах титрували однаково «Дмитро Кошіль, військовослужбовець»

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно найбільше журналісти порушували цей стандарт, загалом 197 разів. Суб’єктивні думки журналістів у новинах лунали 166 разів. Дуже великою була кількість суто емоційних оцінок, одне лише слово «трагедія» повторювалося 14 разів. Чимало було «гарячих напрямків», «на жаль» і «на щастя», «місто-фортеця», «мужньо тримають оборону», «активно б’ють», «миттєво надали артилерії координати», «дивом дівчина відбулась лише незначними подряпинами», «потужні вибухи» тощо. Ще журналісти часто намагаються «драматизувати» такими формами як «буквально щойно, буквально хвилину тому», «буквально щойно декілька секунд тому». І вживають літературні образи: «бородянського півника, який став символом незламності українського народу», «під жовто-блакитним забарвленням вже вкотре відбулася весняна сесія ПАРЄ», «Україна була у фокусі уваги».

Були оцінки, що підміняли собою факти: «армійців і цивільних багато», «з досить складними пораненнями», «вдалося загасити досить швидко», «швидко загасили наші рятувальники», «вогнеборцям довелося досить довго працювати», «в будинку було повно людей» і подібні.

Були «експертні» висновки журналістів, у тому числі й доволі дискусійні, як на мене: «Працює над версією ракети збільшеної дальності, це може знизити вартість продукції» (ведуча Світлана Усенко). Як саме збільшення потужності може знизити вартість? «Карет швидкої допомоги вже немає, а це свідчить про те, що, слава богу, потерпілих було небагато» (в прямому ввімкненні Артема Деркачова). Навряд чи на такий висновок журналіста пристала би родина пораненої дівчинки. Або він же: «Дуже добре, що ця історія відбулася вночі, тому що там могли на дитячому майданчику перебувати діти». «У Миколаєві дуже чітко відпрацьований алгоритм дій на випадок прильотів» (в прямому ввімкненні Наталії Якобсон). «Наразі Одеська область має дуже низький доступ міського середовища для людей з інвалідністю» (в прямому ввімкненні Світлани Довжук). Було й ризиковане припущення: «Можливо, скоро ми вже дізнаємось про 18 загиблих» (в прямому ввімкненні Карини (чи Катерини?) Подленко).

Журналісти каналу часто авторизують свої думки, хоча їхніх суб’єктивних суджень у новинах не повинно бути взагалі: «хочу сказати», «хочу додати», «я відзначу», «сподіваюсь», «також хочу розповісти», «слід зазначити». При цьому дуже багато емоційних міркувань: «Бачите за моєю спиною, на що спроможні росіяни, «а вони спроможні тільки на терористичні атаки». «Будемо сподіватися, що все ж таки наш божевільний сусід згодом зрозуміє, що те, що він робить, це просто знищення і терористичні дії, які продовжуються кожен день» (в прямому ввімкненні Артема Деркачова). «Дуже сильно дивує вибір цілей, по яким були здійснені ці пуски» (в прямому ввімкненні Наталії Якобсон).

У гостьових студіях цієї доби я зафіксував мінімум 27 не авторизованих ведучими суб’єктивних думок. Наприклад: «Ви тут правильно кажете, вони постійно підживлюють жагу свого народу до вбивств. Народ Росії радіє, а в темряву його і далі вбивствами вганяти куди простіше» (Тетяна Гончарова). «Навряд чи ось тема ударів росіян, цей ракетний терор відноситься саме до економічних питань, політичних питань, які можна вирішити, але це те, що матиме наслідки безпосередньо для Путіна, безпосередньо для військового керівництва Російської Федерації». «Ви зазначили, що такі удари вони відбуваються або ж після, або напередодні якихось подій, от власне напередодні одна з таких подій мала місце на Парламентській Асамблеї Ради Європи — визнали депортацію українських дітей власне геноцидом» (Максим Зборовський). 

Безпідставних узагальнень було небагато, лише 4. Ведуча Катерина Федотенко казала: «У світі наполягають на гібридному трибуналі». Ведучий Зборовський: «Дякуємо за цю інформацію, якою б жахливою вона не була. Ми обов’язково всі разом це переживемо». «Та навіть попри поранення кожен із пацієнтів зізнається». «Запам’ятають на все життя цю ніч і мешканці однієї з багатоповерхівок»

Стандарт повноти інформації

Було 14 порушень стандарту.

Тричі в новинах  було повідомлення про рішення Європейського Суду щодо виплат Росією 129 млн. євро компенсації Грузії за збитки від вторгнення у 2008 році. Там був ось такий текст: «Згідно з рішенням, російське законодавство дозволяє Москві розглядати вимоги Тбілісі про сплати компенсацій, попри вигнання РФ з Ради Європи». Подібна теза потребувала більш зрозумілого бекґраунду. 

Не досить було представляти Максима Джигуна й Миколу Давидюка лише як «політологів». Не досить було представляти Георгія Біркадзе лише як «експерта з економічних та політичних питань». Особливо, коли ведучі розпитували його про ракетну атаку по Умані. Власне, навіть ведучий Максим Зборовський озвучив дуже довгу преамбулу, щоб якось пояснити коментатору, чому до нього звертаються з таким питання. Але Біркадзе не розгубився й назвав удар по житловому будинку «ударом по економіці».

У прямому ввімкненні з Умані не титрували в синхроні представницю «Червоного хреста». Так само не були титровані синхрони в сюжеті про роботу «Культурного десанту».

У сюжеті про наслідки ракетної атаки по Миколаєву і в сюжеті про роботу лікарні та шпиталю у прифронтовій Костянтинівці частина планів була без інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Порушували 4 рази. Була ось така була інфографіка. Дуже важко прочитати та зрозуміти за ті 9 секунд, поки картинка була на екрані. Особливо, коли ведуча за кадром називала інші числа.

 

Тричі в анонсах звучало: «В інформаційному слоті телеканалу “Рада”»

Інші зауваження

Анонси на початках гостьових студій каналу досі нічого не означають. Глядачам на найближчу годину обіцяють розмови про контрнаступ і розмінування, але потім нічого такого в годинному блоці не показують. Або анонсують розмови про контрнаступ, а в блоці наприкінці дають лише короткий синхрон міністра оборони Резнікова. Обіцяну анонсом тему відправки воєнкомів на фронт так і не згадали. 

Навіщо було робити о 15-й «розширений» випуск новин, якщо він майже повністю складався з повторів сюжетів і БЗ? З нового було лише чергове пряме ввімкнення з Умані з оновленням інформації та один сюжет. Постійні слова ведучих каналу про «оновлений випуск новин» є не дуже правдивими, бо насправді йдуть переважно повтори. 

Також незрозуміло, навіщо влаштовувати шоу, коли кореспонденти з різних міст нібито «передають слово» одне одному. Чи не логічніше, щоб слово кожному надавали ведучі зі студії? Абсолютно зайва річ в інформаційному телемарафоні.

У першому прямому ввімкненні з Умані кореспондентка написала собі текст і читала його з телефону замість того, щоб розповідати про те, що відбувається на місці події.

Є таке красиве і виразне українське слово «наразі», яке журналісти (не тільки каналу «Рада») постійно використовують не за призначенням. Найчастіше у значеннях «вже», «нині», «тепер», «зараз», хоча насправді воно означає «поки що». 

Цього дня в ефірі каналу була велика біда з відсутністю фемінітивів: «Анастасія Шафранська, волонтер» (титр у сюжеті Катерини Кусмарової). «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр» (титр на гості, при цьому ведучий у представленні використовував фемінітив). «Країни-агресора», «країною-терористом», «держави-терориста» (ведуча Катерина Федотенко). «Заявила віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук» (ведуча Катерина Федотенко). «Заявила посол США в Україні Бріджит Брінк» (ведучий Вадим Колодійчук). «Семелюк Олеся, волонтер» (титр на синхроні з Умані). «Роберта Мецола, президент Європейського парламенту» (титр у синхроні). «Марія Мезенцева, народний депутат», «Леся Василенко, народний депутат України», «Ірина Костанкевич, народний депутат» (титри в «Парламентському тижні»). «З керівником відділу з питань України європейської служби зовнішньої діяльності Петрою Гомбаловою Кіслінгеровою» («Парламентський тиждень»). «Віцепрем’єр-міністр, міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук звернулася» (ведуча Тетяна Гончарова). «Зустрівся зі словацьким президентом Зузаною Чапутовою», «на зустрічі з президентом Словаччини» (ведуча Світлана Усенко).

А ще титри у прямих ввімкненнях і на стендапі: «Карина Подленко, журналіст», «Катерина Кусмарова, кореспондент». Як у каналу «Рада» виходить, що частину своїх кореспонденток вони титрують як жінок, а частину — як чоловіків? Більше того, коли кореспондентки з’являються в ефірі по кілька разів, то їх титрують через раз: то як «кореспондентка», то як «кореспондент». Як це було цього дня з Подленко, яка до того ж була то Кариною, то Катериною.  

Елементи політичного піару

Було ось таке повідомлення: «Важливо, щоб партнери продовжували активно підтримувати українську армію, зокрема постачали озброєння та боєприпаси. На цьому наголосив керівник Офісу президента Андрій Єрмак і головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний. Вони провели розмову з радником президента США з питань національної безпеки Джейком Салліваном і головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Марком Міллі. ... Єрмак подякував народу Америки за потужну підтримку України». Пан Єрмак тут головний герой. 

Або ж таке повідомлення: «Альтернативи членству України в НАТО не існує, про це заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Він провів перемовини із зовнішньополітичними радниками лідерів Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Чехії та Румунії. Посадовець наголосив: Україна має отримати дієві гарантії безпеки до моменту вступу в Альянс. Ці гарантії не можуть підміняти членство України в НАТО». Усе, що він у цій «новині» «наголосив», давно вже не є новиною, бо про це неодноразово говорили інші  високопосадовці. Також незрозуміло, чому медіа допомагають керівнику Офісу президента виставляти себе геополітиком. 

Був типовий «паркетний» матеріал про зустріч прем’єра Дениса Шмигаля з міністром оборони Італії. Без жодної реальної новини, крім самого факту зустрічі, але з лексикою урочистого стилю («заявив», «наголосив» тощо).

У «новинах коротко» був ось такий «паркет»: «Україна розраховує на підтримку Словаччиною на етапі вступу до НАТО. Це підкреслив Руслан Стефанчук на зустрічі із пані президенткою Словацької Республіки Зузаною Чепутовою. Крім того глава Верховної Ради подякував за передані Словаччиною 13 літаків МІГ-29 та засобів протиповітряної оборони. Разом із тим очільник парламенту виразив надію на подальшу співпрацю між країнами в питанні встановлення справедливого миру». І синхрон Стефанчука з принагідною згадкою української «формули миру». Єдина новина — факт зустрічі. Єдиний сенс — згадка Стефанчука в позитивному контексті.

Так само однобічно, неінформативно і з лексикою урочистого стилю в «новинах коротко» повідомляли про зустріч спікера Стефанчука з президентом Чехії.

У «новинах коротко» знову було повідомлення про зустріч Шмигаля з Папою Римським, де Шмигаль «закликав», «зазначив» і «передав бородянського півника».

Було й таке повідомлення: «Україна відновиться під мирним небом, а російські терористи будуть знищені. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Каже, уряд уже працює над тим, аби запустити велику програму відбудови». І синхрон Шмигаля на засіданні Кабміну, який по суті дублював сказане ведучим. Де тут бодай якась новина? 

У «Парламентському тижні» на початку було більш-менш змістовне повідомлення про участь спікера парламенту Стефанчука в засіданні спікерів парламентів країн ЄС у Празі. Але журналісти не втрималися й додали ось таке: «Під час празької зустрічі український спікер закликав парламенти європейських країни долучитися до відбудови України, зокрема і за рахунок вилучених у Росії активів. Голова Верховної Ради переконаний в тому, що вже зовсім скоро до українців прийде справжня європейська весна, яку ми разом зі світовою спільнотою зустрінемо в Києві».

У «Парламентському тижні» було ще таке: «Інтеграція України до ЄС — у фокусі уваги українського парламенту. На цьому наголосив перший віце-спікер Олександр Корнієнко у ході зустрічі з керівником відділу з питань України європейської служби зовнішньої діяльності. Сторони обговорили реалізацію в Україні низки реформ, необхідних для вступу нашої країни до Європейського Союзу»

Там же: «Україна тісно співпрацюватиме з Радою Європи над виконанням своїх європейських зобов’язань, зазначив перший заступник голови Верховної Ради під час зустрічі з директором Директорату координації програм Ради Європи»

Там же: «Публічне самоврядування зіграло важливу роль в обороноздатності та стійкості країни, а державні службовці на місцях здійснюють подвиги, забезпечуючи життєдіяльність та надання державних сервісів навіть під обстрілами. Про це Олександр Корнієнко заявив під час зустрічі з делегацією представництва ЄС в Україні»

Там же: «Віцеспікерка українського парламенту Олена Кондратюк відзначила сильну позицію прем’єрів Польщі, Чехії та Словаччини». Це вона так про спільну статтю прем’єрів для видання Foreign Affairs. Є враження, що «Рада» виконує квоту позитивних згадок про керівництво парламенту. 

У «новинах коротко» було: «Росія продовжує цинічно вбивати мирних українців. Віцепрем’єр-міністр, міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук звернулася до західних партнерів із закликом якнайшвидше надати Україні зброю». Така собі «новина». 

Там же: «Уряд продовжує видавати гранти українцям в рамках програми “єРобота”. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль». «Продовжує», — це процес, що за визначенням не є новиною.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в ефірному блоці каналу цієї доби не було. Гостьові студії вели троє токсичних ведучих: Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий. Усі раніше працювали на каналі ZIK Віктора Медведчука. Останні двоє брали участь у марафоні «Тхне Соросом». Тетяна Гончарова також встигла попрацювати в медіа Андрія Деркача та Вадима Столара. 

Резюме

Новинна складова була такою: лише 2 репортажних сюжети, натомість 15 прямих ввімкнень, майже всі з місць влучань російських ракет чи їхніх уламків (ще 3 ввімкнення були не репортажними). У гостьових студіях каналу побувало 12 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували цієї доби 364 рази (у середньому 52 рази на годину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 197 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками в новинах, але чимало було й неавторизованих як слід суб’єктивних думок ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 91 раз, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації й суто абстрактних псевдопосилань. Більше половини з 58 порушень стандарту точності інформації були невідповідностями картинки і тексту за кадром у БЗ і сюжетах, було також чимало фактичних помилок. Стандарт повноти інформації порушували 14 разів, стандарт доступності інформації — 4 рази.

Цієї доби в ефірному блоці каналу був 21 прояв політичного піару. 14 із них були класичними «паркетними» матеріалами, де в позитивних контекстах згадували або цитували керівника Офісу президента Андрія Єрмака, спікера парламенту Руслана Стефанчука і його заступників Олександра Корнієнка й Олену Кондратюк, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і віцепрем’єрку Ірину Верещук. Ще в 7 випадках не виправдано згадували про фракційну приналежність різних депутатів у «Парламентському тижні», в позитивних для них матеріалах.

Російських наративів в ефірному блоці каналу цієї доби не було. Гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу: Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий. 

Телеканал «1+1» (18:00–24:00)

Зміст ефіру

В ефірному блоці каналу всі ефірні години починалися з новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини були різного хронометражу: то 15 хвилин, то 30 хвилин. З 20-ї години був підсумковий випуск, який тривав цього разу аж 1 годину і 15 хвилин. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про влучання російської ракети в багатоповерхівку в Умані, 
  • про наслідки ракетної атаки по Дніпру,
  • про те, як потяг Київ-Краматорськ проводжає пісня Колі Сєрги,
  • про ворожу ракетну атаку по Миколаєву 27 квітня,
  • про бої за дорогу на Бахмут, 
  • про зустріч прем’єра Шмигаля з Папою Римським і поїздку Папи до Будапешту,
  • про бої під Кам’янським, 
  • про прорив підземного газу в селі на Львівщині,
  • про те, як аграрії Харківщини самотужки розміновують поля для посівної,
  • про розслідування побиття чоловіка представниками Центру комплектування в Чернігові,
  • про причини кризи з українським агроекспортом до Європи,
  • про екологічні збитки, завдані Україні Росією,
  • про історію кохання Валерії та Андрія Суботіних на «Азовсталі», 
  • про прикордонників, які боронять Бахмут, а нині на ротації.

Були прямі ввімкнення:

  • три ввімкнення з Умані про рятувальні роботи, 
  • про обмеження Євросоюзом українського агроекспорту,
  • про ліквідацію наслідків ракетного удару по Миколаєву,
  • про перебіг розслідування щодо Тейшейри.

Гостями ефірного блоку були:

  • Руслан Кравченко, голова Київської ОВА, про стан пораненої дівчинки з Українки, про наслідки нічної ракетної атаки по Києву, про допомогу мешканцям пошкоджених квартир.
  • Марія Мезенцева, голова української делегації в ПАРЄ, про резолюцію ПАРЄ щодо визнання геноцидом викрадення росіянами українських дітей, про справжню кількість викрадених Росією українських дітей і про роботу держави для їхнього повернення.
  • Ірина Констанкевич, членкиня української делегації в ПАРЄ, про резолюцію ПАРЄ щодо визнання геноцидом викрадення росіянами українських дітей.
  • Тарас Качка, заступник міністра економіки, про дозвіл на ввезення з Польщі безпілотників, про досягнення компромісу з ЄС щодо експорту української агропродукції.
  • Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про виступ на Радбезі ООН про викрадених росіянами цивільних українців, зокрема дітей, про значення резолюції ПАРЄ для подальших рішень ООН.
  • Андрій Мельник, заступник міністра закордонних справ, про українсько-китайські взаємини після телефонної розмови лідерів країн, про підтримку України США, про те, якою має бути перемога України в війні, про очікування від саміту НАТО у Вільнюсі.
  • Олександр Краєв, експерт ради зовнішньої політики «Українська призма», про українсько-китайські взаємини після телефонної розмови лідерів країн, про підтримку України США, про те, якою має бути перемога України в війні, про очікування від саміту НАТО у Вільнюсі.
  • Руслан Осипенко, експерт з міжнародних питань, про українсько-китайські взаємини після телефонної розмови лідерів країн, про підтримку України США, про те, якою має бути перемога України в війні, про очікування від саміту НАТО у Вільнюсі.
  • Олександр Мусієнко, воєнний експерт, про цілі ворога під час останньої ракетної атаки і про можливості України протидіяти ракетним атакам у майбутньому, про ситуацію на різних ділянках фронту, про ймовірності внутрішнього саботажу в Росії.
  • Коля Сєрга, співак і військослужбовець, про пісню, яка тепер проводжає потяг Київ ― Краматорськ, про «Культурний десант».
  • Володимир Назаренко, заступник командира батальйону «Свобода», про бої на Бахмутському напрямку, про відмінність тактики різних угруповань ворога, про руйнацію міста ворогом.
  • Ігор Боднар, військовий лікар, про організацію норвежцями допомоги українській медицині, про створення мобільних стабілізаційних пунктів.
  • Анна Трібіс, травматологиня норвезької клініки, про організацію норвежцями допомоги українській медицині, про створення мобільних стабілізаційних пунктів.
  • Тур Фредік Мюллер, норвезький інвестор у сфері будівництва, про організацію норвежцями допомоги українській медицині, про створення мобільних стабілізаційних пунктів.
  • Поль Кристіан Мувінкель, норвезький інвестор у сфері нерухомості, про організацію норвежцями допомоги українській медицині, про створення мобільних стабілізаційних пунктів.

Крім того, в ефірі були:

  • вечірнє звернення президента Володимира Зеленського;
  • документальний фільм Наталії Нагорної з серії «Герої» про «Сталеву Наву» Валерію Суботіну і її загиблого чоловіка Андрія Суботіна;
  • проєкт «Знайти своїх» Катерини Осадчої.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Загалом було 99 порушень стандарту. У 12 випадках подавали без перевірки інформацію і відео з інтернету. Зокрема, відео анонімних телеграм-каналів «Чорний лист», «Труха», «Реальный Киев», «Новости Николаева». Інформацію подавали з посиланнями: «у мережі вже з’являлися схожі відео з різних регіонів України» і «ось відеодоказ, який з’явився в мережі».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було цього дня 16. З офіційних структур розмито посилалися на Оперативне командування «Південь», уряд, МОЗ і Мінекології. Більш розмитими були такі: «як прогнозують лікарі», «сусіди згадують», рятувальники і прикордонники «кажуть», «місцеві пригадують» тощо.

Цієї доби було багато суто абстрактних псевдопосилань, тут їхня кількість теж зростає, коли журналісти висвітлюють надзвичайні ситуації, як цього дня в Умані: «відомо» і «знаємо» (по 4 рази), а також «за офіційними даними», «за попередньою інформацією», «за попередніми підрахунками», «буквально щойно з’явилася новина» і навіть «були припущення».

Фактичну інформацію без будь-яких посилань подавали 27 разів. А найбільше (30 разів) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. З них кілька були пов’язані з певними структурами: «місцева влада обіцяє», «в уряді кажуть», «в українському уряді трейдерів не винуватять», «в українському уряді сподіваються», «попереджають у Мінекології». Чимало було «фахових» псевдопосилань: «екологи попередили», «прогнозують лікарі», «кажуть рятувальники», «кажуть українські військові», «гірські штурмовики певні», «кажуть юристи», «запевняють буровики» тощо. Були такі собі «геополітичні» узагальнення: «обурились сусіди України», «європейці наголошують», «поляки заявили». Звісно ж, не обійшлося і без «військові експерти припустили», «політичні оглядачі кажуть», «багато хто з міжнародних експертів говорять», «фахівці оцінюють». 

Було навіть «хтось казав».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 26 разів, у 14 випадках картинка не відповідала тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, коли ведучий говорив про наслідки ракетної атаки в Дніпрі та Українці, а показували зруйнований будинок в Умані. Тричі ведучий розповідав про загиблих і поранених у розбомбленому приватному будинку в Дніпрі, а показували пожежу на складі. У повідомленні про реакції різних послів на ракетну атаку росіян говорили про посолку Великої Британії, а показували посла Ізраїлю. І так було у двох випусках новин.

Повідомлення про передачу Данією САУ «Цезар» «перекривали», по-перше, літнім відео (без позначення, що відео архівне), а по-друге, не лише САУ, а й чомусь танків. Коли зайшла мова про американські «Абрамси», показували німецькі «Леопарди». Повідомлення про обмеження ЄС українського агроекспорту «перекривали» абияким архівним відео фур, полів з пшеницею тощо. Звісно не сезонним і не позначеним як архівне. Так само несезонним відео були перекриті й тексти у сюжеті на цю тему. 

У 5 випадках прямі ввімкнення «перекривали» або раніше відзнятим відео, або взагалі архівним. При цьому щоразу був титр «наживо». Саме відео відповідало тому, що говорили журналісти в цей момент, у кращому разі умовно.

Ще в 4 випадках недолуго «ілюстрували» розмови з гостями.

Тричі були фактичні помилки. Ведуча Наталія Мосейчук казала: «Почнемо наш слот зі співчуттів тим, хто втратив сьогодні вночі рідних, вчора в Миколаєві, сьогодні в Умані, скажіть мені, в Українці». В Українці ніхто не загинув, натомість люди загинули у Дніпрі, якого ведуча не пригадала. Вона ж казала про «епізод 15-місячної війни», яка насправді триває дев’ять років. 

А в анонсі підсумкового випуску було сказано: «Прямі ввімкнення з міст, де дотепер шукають невинних жертв». Пошук загиблих о 20-й годині тривав лише в одному місті — Умані. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт, як заведено, порушували найбільше — 195 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважно емоційна лексика: «на місті трагедії», «врятувалася лише дивом», «дивом встигли», «здригається від потужних вибухів», «важкі бої тривають», «вирували потужні пожежі», «уламки рашистського залізяччя», «історія неймовірної любові», «запеклих боїв», «із войовничою руснею», «люди, які вражають», «безпрецедентну заборону», «на жаль», «на щастя», «масштаби її вражають», «величезна діра», «дуже моторошне видовище», «з найгарячішої точки фронту», «пекельний полон», «фатальної помилки», «трактор бадьоро їде замінованим полем», «відео розлетілося мережею» тощо.

Оцінки роздаються чому завгодно: «ця розмова була важливою і вчасною» (це про прем’єра Шмигаля в Папою Римським), «довкола цього дискусія точилася досить запекла» (це про обмеження українського агроекспорту).

Було чимало «експертних» висновків журналістів, наприклад: «Попри те, що розбирають завали на нульовому поверсі, говорити про закінчення пошукових робіт поки що зарано» (в прямому ввімкненні Олени Гущик). «У програші виявились і європейські споживачі, яких позбавили дешевших українських продуктів на тлі значної інфляції в цих країнах» (в сюжеті Марії Васильєвої). «Погашення багатомільярдних збитків, завданих екології, може стати частиною репарацій або ж стягнути їх за рахунок вилучення заморожених та арештованих російських активів, але все це найімовірніше вже після закінчення війни. Поки ж завдання України — зберігати те, що залишилося, відновлювати втрачене і постійно нагадувати міжнародній спільноті: Росія має за все відповісти» (в сюжеті Олени Лускун). «Але у першому ж зверненні до угорців Папа Римський демонструє, що в справах Європи він не на боці угорського прем’єра» (в сюжеті Яни Слісарчук, причому цей висновок зовсім не випливав із того синхрону, який було наведено далі в сюжеті).

Як і на каналі «Рада», журналісти у прямих ввімкненнях «авторизують» власні думки (яких, нагадаю, не мало би бути в новинах узагалі): «наголошу», «хочу звернути вашу увагу», «почну з невтішних оновлень», «хочу відмітити» тощо.

Неавторизованих суб’єктивних думок у гостьових студіях було небагато, я зафіксував 10 випадків. Але все ж ведучим було не зайве додати «на мою думку»: «Зараз такий переламний момент... Чому відбуваються такі ракетні атаки, чому вони до такої степені, так би мовити, схожі на якийсь такий апофеоз в конвульсіях Російської Федерації. Тому що от сьогоднішня атака саме так і виглядає». Або таке: «От очевидно, що Вільнюський саміт не принесе нам бажаної євроатлантичної інтеграції» (обидві думки Наталії Мосейчук).

Було лише одне безпідставне узагальнення: «Та більшість місцевих, власне як і військові, хто не на чергуванні у шанцях, намагаються триматися нижче рівня землі».

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту. У розмовній студії з трьома гостями, які фахово говорять про дипломатію, важко втримувати їх у межах лексики, зрозумілої рядовому глядачу. Але  ведучим слід давати бекґраунди хоча би тих понять, навколо яких точиться дискусія. Наприклад, треба було пояснити, що таке ПДЧ і чому так важливо, чи буде ця процедура для України на шляху до НАТО, чи не буде. Одночасно це й порушення стандарту доступності подачі інформації.

У сюжеті Марії Васильєвої про причини кризи з українським агроекспортом до Європи один великий синхрон не був титрований. 

Бекґраундове відео ракетного удару по Миколаєву 27 квітня не було титроване ні датою, ні як архів. У сюжеті Олени Лускун бекґраундове відео не було позначене як архівне. Навіть, коли це говорили за кадром («ці кадри “ТСН” показувало в березні минулого року»), на самому відео титру «березень 2022 року», як це належало би зробити, не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту. Крім уже згаданого ПДЧ, усі решта були на рахунку ведучої Наталії Мосейчук. Наприклад, у розмові з експертом Мусієнком: «Ваші колеги військові експерти припустили, що можливо це була операція “Каширськоє шосе-слеш”». 

Крім того Мосейчук постійно використовує англомовні жаргонізми: «скіли лікарів», «чи він щось виграє на внутрішніх елекшенах», «віп-стейт, будемо говорити так». Традиційно ведуча забуває, що глядачі — не телевізійники: «Почнемо наш слот».

Інші зауваження

В одному випадку забули про фемінітиви: «юрист зауважує» (у сюжеті Вікторії Ковцун про адвокатку).

Елементи політичного піару

У представленні Марії Мезенцевої обидва ведучих навіщось згадували її фракційну приналежність до «Слуги народу», що жодним чином не стосувалося розмови про ухвалу ПАРЄ резолюції щодо визнання геноцидом викрадення росіянами українських дітей. Компетенцію гості вичерпно описувало те, що вона є головою української парламентської делегації в ПАРЄ. 

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу була цієї доби такою: 7 репортажних сюжетів і 5 репортажних прямих ввімкнень (ще одне було не репортажним), у гостьовій студії побувало 6 гостей-ньюзмейкерів. Були дуже якісні сюжети: репортажі Юлії Кирієнко про бій за дорогу в Бахмут (оператори Ігор Сірий, Олег Мостовий), Олександра Моторного про бої під Кам’янським (оператори Данило Лисенко і Сергій Шпортило), Олени Гущик про влучання російської ракети в багатоповерхівку в Умані (оператори Георгій Воронов та Микола Мотрич), так само Олена Гущик доволі якісно відпрацювала прямі ввімкнення з місця події в Умані. Також був якісний нарис у новинах і фільм Наталії Нагорної про «азовсталівців» Валерію Суботіну і її загиблого чоловіка Андрія Суботіна. 

Цієї доби журналісти каналу порушували стандарти 331 раз (більше 55 порушень на годину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 195 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 99 разів, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і подачі фактичної інформації взагалі без посилань на джерела. Стандарт точності порушували 26 разів, більше половини порушень були невідповідностями між картинкою і текстами за кадром в сюжетах і коротких формах. Стандарт доступності подачі інформації порушували 6 разів, повноти інформації — 5 разів. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — недоречна для теми згадка фракційної приналежності народної депутатки Марії Мезенцевої до «Слуги народу». Російських наративів чи токсичних медійних персонажів в ефірному блоці каналу цієї доби не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні 28 квітня

  • Ворог обстріляв Херсонщину, загинула жінка.
  • Поруч з окупованою ЗАЕС вибухнула міна, — МАГАТЕ.
  • На Луганщині окупанти дислокуються в школах, в яких примушують дітей вчитися, — Генштаб.
  • Україна отримала від США датчики радіації для виявлення ядерних вибухів, — NYT.
  • Українська кінотрилогія про війну здобула головну нагороду на міжнародному фестивалі документального кіно у Швейцарії.
  • Україна отримала черговий грант від США на 1,25 млрд доларів.
  • Міністр культури Ткаченко припускає можливість співпраці з «корисними росіянами».
  • Контрнаступ не слід вважати вирішальною битвою, — Кулеба.
  • Путін підписав закон про довічне за «держзраду».
  • Ректор НАУ погрожував своїм студентам за жарти про ексміністра Шкарлета.
  • Вінниччина розірвала договори оренди землі з Московським партіархатом.
  • Незалежні експерти розкритикували скандальний звіт Amnesty International про «злочини» українських військових.
  • Окупанти вже дають вказівку топменеджерам у Криму готуватись до евакуації, — ЦНС.
  • Politico: війна — не причина згортати демократію в Україні: про арешт Червінського і телемарафон.
  • Збитки в сфері культури через війну сягають 7 млрд доларів — МКІП.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Блок «Інтера» починався опівночі 15-хвилинним випуском новин. Далі до 3-ї години ночі були гостьова студія з однією гостею (рубрика «Обличчя» з ведучим Дмитром Чистяковим) й умовно-гостьова, де ведучий Чистяков читав підводки до сюжетів і йшли сюжети. Деякі з них були доволі давніми повторами (ще з ефіру за 22 квітня). З 3:00 до 4:05 була записана студія телеканалу «Рада». Після чого був документальний фільм і повтор гостьової студії з вечора 27 квітня (рубрика «Акцент» з ведучим Олексієм Фадєєвим). О 5-й ранку й о 5:53 були екстрені випуски новин, присвячені масованій ракетній атаці росіян і влучанню ракети в багатоповерхівку в Умані. Між ними частково повторили підсумковий випуск новин за 27 квітня. 

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: ефір був поділений на півгодинні блоки, кожний із яких складався з 15-хвилинного випуску новин і 15-хвилинної гостьової студії. Інакшою була лише перша ефірна година блоку, де після 15-хвилинного випуску новин до кінця години йшли телепроекти. Також телепроект, замість гостьової студії, був в останні 15 хвилин ефірного блоку медіагрупи. 

Структура ефірного блоку «Ради» була звичною: кожна ефірна година починалася з випуску новин, продовжувалася гостьовою студією. Випуски новин були то по 20 хвилин, то по 15 хвилин, часом навіть по 10 хвилин. На каналі продовжують робити «новини коротко», які розкидані по ефіру абияк.  Крім того, одна записана година гостьової студії «Ради» була показана посеред нічного ефірного блоку «Інтера» о 3-й ночі.

В ефірному блоці каналу «1+1» ефірні години починалися з новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини були різного хронометражу — то 15 хвилин, то 30 хвилин. З 20-ї години був підсумковий випуск, який тривав цього разу аж 1 годину і 15 хвилин. 

Новинна складова

Нічний ефірний блок каналу «Інтер» складався переважно з повторів, тож новинною складовою були лише 2 репортажних сюжета й одне пряме ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів в ефірі каналу цієї доби не було.

Ефірний блок каналів ICTV та СТБ цього дня мав таку новинну складову: 6 репортажних сюжетів, 6 прямих ввімкнень. У гостьовій студії каналу побувало 9 гостей-ньюзмейкерів. 

Новинна складова ефірного блоку «Ради» була такою: лише 2 репортажних сюжета, натомість 15 прямих ввімкнень, майже всі з місць влучань російських ракет чи їхніх уламків (ще 3 ввімкнення були не репортажними). У гостьових студіях каналу побувало 12 ньюзмейкерів.

Новинна складова ефірного блоку каналу «1+1» була такою: 7 репортажних сюжетів і 5 репортажних прямих ввімкнень (ще одне було не репортажним), в гостьовій студії побувало 6 гостей-ньюзмейкерів. 

Гостьові студії

В ефірному блоці «Інтера» було лише 4 гостя: одна речниця, двоє експертів і одна журналістка.

В ефірному блоці каналів ICTV та СТБ цієї доби побувало загалом 15 гостей. Переважно це були ньюзмейкери — 9. Ще були 3 речника, один радник, одна експертка і один учасник подій.

У гостьових студіях телеканалу «Рада» цього дня побувало 23 гостя: 12 ньюзмейкерів, 4 речника, 3 експерта і 4 учасника різних подій.

У гостях каналу «1+1» цієї доби побувало 14 людей, з них 6 були ньюзмейкерами, два експертами і 6 учасниками подій.

Порушення стандартів

В ефірі «Інтера» цього дня було 352 порушення стандартів за 5 ефірних годин — у середньому більше 70 порушень на годину! Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 235 разів, більшість із цих порушень були суб'єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 103 рази, найбільше було узагальнених розмитих і суто абстрактних псевдопосилань на джерела інформації. Стандарт повноти інформації порушували 8 разів, половина порушень стосувалася заміни інтершуму в сюжетах на музику. Стандарт точності порушували 6 разів. Інші стандарти не порушували.

Загалом в ефірному блоці CTV та СТБ було 336 порушень стандартів (у середньому 56 на годину ефіру). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 189 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 119 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів, далі йшли абстрактні псевдопосилання та фактична інформація, подана без посилань узагалі. Стандарт точності порушували 19 разів, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів, стандарт повноти — 2 рази. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували цієї доби 364 рази (в середньому 52 рази на годину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 197 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками в новинах, але чимало було й неавторизованих як слід суб’єктивних думок ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 91 раз, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації й суто абстрактних псевдопосилань. Більше половини з 58 порушень стандарту точності інформації були невідповідностями картинки і тексту за кадром у БЗ і сюжетах, було також чимало фактичних помилок. Стандарт повноти інформації порушували 14 разів, стандарт доступності інформації — 4 рази.

Цієї доби журналісти каналу «1+1» порушували стандарти 331 раз (більше 55 порушень на годину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 195 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 99 разів, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і подачі фактичної інформації взагалі без посилань на джерела. Стандарт точності порушували 26 разів, більше половини порушень були невідповідностями між картинкою і текстами за кадром в сюжетах і коротких формах. Стандарт доступності подачі інформації порушували 6 разів, повноти інформації — 5 разів. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

В ефірному блоці каналу «Інтер» цієї доби було два прояви політичного піару — обидва були класичними «паркетами» без реальної новини про керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

В ефірному блоці каналів ICTV та СТБ цієї доби було 5 проявів політичного піару, класичні «паркети». Чотири з них були про зустрічі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з Папою Римським і з міністром оборони Італії, ще один про відеопереговори керівника Офісу президента Андрія Єрмака з радниками президентів кількох країн. В усіх цих повідомленнях реально суспільно важливих новин не було.

Цієї доби в ефірному блоці каналу «Рада» був 21 прояв політичного піару. 14 із них були класичними «паркетними» матеріалами, де в позитивних контекстах згадували або цитували керівника Офісу президента Андрія Єрмака, спікера парламенту Руслана Стефанчука і його заступників Олександра Корнієнка й Олену Кондратюк, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і віцепрем’єрку Ірину Верещук. Ще в 7 випадках не виправдано згадували про фракційну приналежність різних депутатів у «Парламентському тижні», у позитивних для них матеріалах.

В ефірному блоці каналу «1+1» був один прояв політичного піару — недоречна згадка фракційної приналежності народної депутатки Марії Мезенцевої до «Слуги народу». У темі, позитивній для гості.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів і токсичних медійних персонажів у ефірних блоках каналів «Інтер», ICTV та СТБ і «1+1» цієї доби не було.

Російських наративів в ефірному блоці каналу «Рада» цієї доби не було, натомість гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу: Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий. Усі раніше працювали на каналі ZIK Віктора Медведчука. Останні двоє брали участь у марафоні «Тхне Соросом». Тетяна Гончарова також встигла попрацювати в медіа Андрія Деркача та Вадима Столара. 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2889
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду