Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 16-17 травня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 16-17 травня 2023 року

26 Травня 2023
2739

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 16-17 травня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
2739
Серйозні помилки й порушення стандартів в ефірних блоках Суспільного, «1+1», «Ради», «Інтера», ICTV та СТБ, «Ми — Україна».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 16-17 травня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 16-17 травня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Телеканали ICTV та СТБ (2:006:00, 16 травня)

Зміст ефіру

Нічний ефірний блок каналів певної структури не мав, переважно йшли повтори лінійного випуску новин початку доби, підсумкового випуску новин за попередню добу й навіть тижневика попереднього тижня та різні проєкти. Все це не було прив’язано до «круглих» годин. Реальні ж новини у вигляді екстрених випусків з’явилися о 3:30, 3:58 і 5-й ранку. Випуски новин вів Андрій Ковальський, підсумковий випуск новин вела Олена Фроляк, тижневик вели Сергій Кудімов і Оксана Соколова.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

  • про роботу медиків прифронтового стабілізаційного пункту на Донеччині, 
  • про ворожі обстріли й виживання людей у прифронтовій Костянтинівці, 
  • про наслідки ворожого обстрілу Нікополя,
  • про наслідки повені на Черкащині,
  • про візит президента Зеленського до Великої Британії,
  • про виживання українських бізнесів під час війни,
  • про фейкові записи про візити до лікарів у системі Helsi,
  • про специфіку вакцинування дітей від ковіду,
  • про підсумки конкурсу «Євробачення» в Ліверпулі,
  • про конфлікти в російському військово-політичному керівництві,
  • про британсько-французькі далекобійні ракети «Storm Shadow»,
  • про наслідки московського параду для ставлення світу до Росії,
  • про приліт Матіаса Руста на Красну площу в Москві в 1987 році,
  • про пішу ходу між Києвом та Житомиром двох поранених ветеранів для збору грошей на Сили оборони,
  • про переслідування українських патріотів окупантами,
  • про центр із психологічної реабілітації дітей-сиріт на Прикарпатті,
  • про харківську вчительку-волонтерку,
  • про німця-волонтера, який допомагає жителям деокупованої Херсонщини.

Було пряме ввімкнення з Костянтинівки про бої на Бахмутському напрямку та обстріли фронтових міст.

Гостей в ефірному блоці не було.

Крім того, в ефірі були:

  • документальний фільм із серії «Герої» про бойових медиків;
  • документальний фільм Ореста Дрималовського із серії «Герої» про бійця «Карпатської Січі» Олександра Будька «Терена»;
  • документальний фільм Єгора Ромахла із серії «Герої» про працівників, які залишалися в Чорнобильській зоні під час окупації;
  • фільм проєкту «Громадянська оборона» про руїни в окупованому Криму;
  • фільм проєкту «Антизомбі» про кремлівських пропагандистів «воєнкорів» і «аналітиків»;
  • фільм проєкту «Громадянська оборона» про проблеми Росії з алкоголізмом.

 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 68 разів. 12 із них використовували інформацію з мережі без додаткової перевірки. Посилалися на сторінки радника мера Маріуполя, Міноборони, НАБУ й політичного радника Гельсінської комісії США Пола Масаро. Крім того, звучало «місцеві пабліки повідомляли» (ішлося про луганські «місцеві пабліки»). Частину повідомлень ілюстрували відео із соцмереж: або невизначених, або ж із анонімних ворожих телеграм-каналів.

Було 25 узагальнених розмитих псевдопосилань. Посилалися на Східне угруповання військ, ДСНС, Генштаб, просто на ЗСУ, на Офіс президента, британський уряд, «столичну владу» тощо. Були геть розмиті: «очевидці кажуть», «кияни бачили». А були взагалі такі: «російські пропагандисти повідомили про сімох поранених і додали», «за попередніми даними окупантів», «загарбники заявляють».

У 8 випадках були абстрактні псевдопосилання, доволі традиційні: «відомо», «стало відомо», «є повідомлення», «попередньо», «є інформація», «повідомлялося» і навіть «з’ясувалося». Що характерно, кількість абстрактних повідомлень різко зросла саме в екстреному випуску новин. Тобто дуже добре, що канали працювали оперативно, але дуже погано, що майже вся інформація в екстрених випусках була з невідомих джерел. 

У 10 випадках фактичну інформацію подавали без посилань на джерела інформації взагалі. Сім із них — короткі повідомлення в новинах у виконанні ведучої Олени Фроляк. Я вже не вперше бачу, що чомусь саме вона найбільше схильна подавати у своїх випусках інформацію без будь-яких посилань.

Було 13 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. З них лише два хоч якось називали установу (в обох випадках просто «МОЗ»), всі інші були максимально анонімними: «запевняють лікарі», «фахівці кажуть», «військові кажуть», і навіть «за прогнозами росіян». Традиційно була широко представлена думка анонімних «експертів»: «експерти ж наголошують», «на думку воєнних експертів», «експерти запевняють», «експерти припускають» і «кажуть експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 21 раз. Із них 14 були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про вихід Молдови з міжпарламентської асамблеї СНД «перекривали» краєвидами Кремля, а потім відео бойових дій в Україні. Двічі в екстрених випусках ведучий закликав глядачів не робити й не викладати будь-яких фото і відео роботи протиповітряної оборони, а «перекривали» це… відео роботи протиповітряної оборони.

Пряме ввімкнення кореспондента з Бахмутського напрямку «перекривали» архівним нічним відео обстрілів Бахмута фосфорними боєприпасами. Що не зовсім відповідало тому, що відбувалося в момент ввімкнення, і не було титроване як архів. Далі це пряме ввімкнення «перекривали» взагалі нарізкою різного відео, яке відповідало словам кореспондента хіба що дуже умовно. Не кажучи вже про «географію», бо журналіст згадував із півдесятка різних міст під одне й те саме відео.

Були і фактичні невідповідності. У повідомленні про підсумки першого туру виборів у Туреччині ведуча Олена Фроляк казала: «Жоден із кандидатів не набрав необхідних для швидкої перемоги 50 відсотків». Що не зовсім точно, бо для перемоги в першому турі, за турецьким законодавством, слід набрати 50 відсотків плюс один голос. У сюжеті Ксенії Павлишин було таке: «З початку війни Юлія з сином виїхала до Данії». У 2014 році? Ведучий Сергій Кудімов казав: «Більша половина танків, отриманих від союзників». Половини не бувають більшими та меншими, вони однакові.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно саме цей стандарт журналісти медіагрупи порушували найбільше — 233 рази. У 140 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Емоційні оцінки на кшталт: «вороже залізяччя потрощило», «вщент знищена», «у найгарячішу точку фронту», «страшної війни», «дуже потужних вибухів», «рясно працює наше ППО», «на щастя», «дивом уціліли», «були просто приголомшені», «ця ціна моторошно висока», «місто здригалося», «жахіття війни». Або такі: «контент вмить підхопили», «це видовище зачаровує», «відгримів пісенний конкурс», «вони були на висоті», «стало справжнім єднанням», «розкішну жовту сукню». Дуже багато було лексики урочистого стилю: «зазначив», «наголосив», «закликала» тощо.

Були й різного штибу «експертні» думки журналістів: «Контрнаступ — це завжди багато поранених» (ведучий Андрій Ковальський). «Тому забувати про щеплення не слід, а увагу до можливих проявів хвороби послаблювати теж не слід» (ведуча Олена Фроляк). «І сильнішою нас зробить коаліція винищувачів, створення якої саме і анонсував президент під час зустрічі» (в сюжеті Аліни Матвійчук). «Малий та середній бізнеси більш стійкі до кризи» (в сюжеті Аліни Суюндукової). «Також варто пам’ятати, що, незважаючи на те, що Всесвітня організація охорони здоров’я скасувала статус пандемії Covid-19, ризики мати ускладнення від тяжкого перебігу ковіду чи ризики померти не зменшуються» (в сюжеті Ксенії Павлишин).

У підводках та сюжетах тижневика, як і завжди, майже всі тексти були суцільним порушенням стандарту (загалом 87 порушень). Адже складалися із суто суб’єктивних та неавторизованих думок ведучих і авторів сюжетів, міркувань із претензією на «експертність» чи вміння читати думки. Наприклад: «І це ще й гучний іміджевий ляпас Кремлю, який перетворив Бахмут на якусь сакральну ціль» (ведучий Сергій Кудімов). «Лукашенко, більш наближений до Кремля і відомий інтриган, відразу зрозумів, що Путін просто дуже боїться відкритого простору, боїться удару безпілотника і тому формує навколо себе оце президентське прикриття» (ведуча Оксана Соколова). «Простіше кажучи, Захід не хотів би отримати замість Путіна ще більш дику мавпу з гранатою. На цьому й грає Кремлю і не лише зі світом, але й з російським електоратом. Тож усі гучні заяви Прігожина слід розглядати саме з цього боку» (сюжет Сергія Костежа). «Та головне — Рубікон перейдено. Політичне рішення щодо передачі далекобійної зброї прийнято, а значить невдовзі до поставок можуть долучитися і всі інші союзники України» (сюжет Алли Чиж). «І те, як жваво Пекін поширює свій вплив на Центральну Азію, — ще один програш кремлівського диктатора» (сюжет Оксани Дворецької).

На цьому тлі відносно небагато було безпідставних узагальнень, лише 6. Приклади: «люди, які вціліли дивом, дивуються, що взагалі вижили». «Самі росіяни, які замість побудови успішної країни, звикли щороку з розмахом святкувати паради, цьогоріч розчарувались». «Населення чекало від диктатора якоїсь історичної промови».

Стандарт повноти інформації

Було 9 порушень стандарту. Посеред прямого ввімкнення з Донеччини показували синхрон російського військовополоненого, про що глядач мав хіба що здогадуватися. Адже це не було чітко заявлено кореспондентом перед синхроном, а сам синхрон ніяк не титрували. В БЗ+СХ про обстріли Херсона у двох синхронах не було титрів.

У сюжеті Сергія Костежа не досить було представляти Марію Золкіну лише як «політичну аналітикиню», Михайла Самуся лише як «воєнного аналітика», а Сергія Кузана лише як «воєнного експерта» (тут, щоправда, маленький позитив — нарешті не «військового»). У сюжеті Аллі Чиж не досить було представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі воєнного) аналітика».

У трьох екстрених випусках про нічну ракетну атаку на Київ наводили бекґраунд про передостанню атаку дронами вночі проти 14 травня. Звісно, молодці, що подбали про бекґраунд, але це відео не титрували датою. Проблема в тому, що глядач, який у стресовій ситуації вирішив звернутися до телемарафону, цілком міг сприйняти відео великої пожежі як таке, що відбувається саме цієї ночі, а не дві доби тому. 

Стандарт доступності подачі інформації

У сюжеті Аліни Суюндукової була ось така інфографіка. Спробуйте-но розібратися з цим за 13 секунд в ефірі. Тут забагато складних чисел. Дуже дрібні для сприйняття з телеекрана шрифти. Крім того, на динамічному тлі «літають» помаранчеві штрихи, що, безумовно, дуже красиво, але ж вони зливаються з помаранчевими графіками.

 

Стандарт оперативності

На мою думку, це була не найкраща ідея — вночі у вівторок ставити повтори недільного тижневика «Факти тижня», який сам по собі оглядав події минулого тижня. Тобто на вівторок всі ці події вже давно були повідомлені, багаторазово в марафоні обговорені та проаналізовані.

Інші зауваження

Чомусь ведуча Олена Фроляк постійно називає нариси або максимум огляди «репортажами». Репортаж — це розповідь журналіста про конкретну подію з місця цієї події. Розповіді про проблему, явище чи про людину репортажами не є.

Резюме

Новинна складова нічного ефірного блоку каналів була такою: три репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. Якісними були всі три репортажі: Костянтина Мельникова про роботу медиків прифронтового стабілізаційного пункту на Донеччині (оператор Дмитро Матвієнко), Олега Корнієнка про ворожі обстріли прифронтової Костянтинівки (оператори Євген Задоя і Володимир Селезньов), Софії Богуцької про наслідки ворожого обстрілу Нікополя (оператор Руслан Шейко). Також якісним був нарис Артема Кулі про волонтера з Німеччини, який допомагає жителям деокупованої Херсонщини (оператора не назвали, але його робота була дуже якісною).

Загалом у проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи було 333 порушення стандартів інформаційної журналістики, в середньому — більш як по 83 порушення на годину ефіру. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 233 рази. Більше половини з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах, багато було також неавторизованих думок журналістів тижневика. Стандарт достовірності журналісти порушували 68 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 21 раз, дві третини з цих порушень були некоректним поєднанням картинки й тексту. Стандарт повноти інформації порушили 9 разів. По одному разу порушили стандарти доступності подачі інформації та оперативності.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи не було.

 

Телеканал «Інтер» (6:0010:00, 16 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була вже звичною: 10-хвилинні випуски новин виходили щопівгодини (на початку кожної години і на 30-й хвилині), решту часу тривали гостьові студії. Щоправда, значну частину студій також займали підводки й сюжети, гостей було мало. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олександр Васильченко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про бої під Горлівкою, 
  • про роботу на передовій трофейних танків Т-72,
  • про пішу ходу двох поранених бійців між Києвом і Житомиром,
  • про гастролі української опери у Великій Британії,
  • про вишкіл резервістів у Рівненській області,
  • про військові навчання на Чернігівщині,
  • про навчання бійців саперній справі,
  • про бої на східному фронті,
  • про прибирання комунальниками наслідків підтоплень у Дніпрі,
  • про готовність Швейцарії надати дозволи на реекспорт зброї для України,
  • про те, як на Прикарпатті намагаються подолати проблему боргів за комуналку,
  • про роковини евакуації цивільних з «Азовсталі»,
  • про історію багатодітної родини переселенців із Соледара, 
  • про прихисток дітей-переселенців на Львівщині,
  • про те, як волонтери з Черкащини зробили для військових мобільний стоматологічний кабінет,
  • про бійця «Сільвера», який втратив ногу і прагне повернутись на фронт,
  • про створення реабілітаційного центру для поранених бійців у Меджибізькій фортеці, 
  • про те, як жителі Вавилового на Миколаївщині пережили окупацію,
  • про повернення на сцену Рудольфа Дзюринця, який воював і був тяжко поранений,
  • про восьмирічного хлопчика-волонтера з Одеси,
  • про роботу лікарів-волонтерів у звільнених селах Харківщини,
  • про юристку-волонтерку з Чернівців, яка допомагає людям шукати зниклих безвісти військових,
  • про 10-річну вінницьку школярку, яка назбирала грошей на автівку для ЗСУ,
  • про благодійний аукціон артоб’єктів із ворожих трофеїв у Кропивницькому.

Були прямі ввімкнення:

  • про підготовку США санкцій проти Ірану,
  • про наслідки падіння уламків збитої ракети у столичному зоопарку,
  • про ворожі обстріли прикордоння Сумщини і Чернігівщини,
  • про наслідки ворожих обстрілів прифронтового Запоріжжя і про події на окупованих територіях області,
  • про очікування від засідання міністрів економіки і фінансів країн ЄС у Брюсселі,
  • про нічні ворожі обстріли Миколаївщини,
  • про стан поранених напередодні внаслідок ворожого обстрілу Нікополя,
  • про ворожі обстріли Харківщини.

Гостями ефірного блоку були:

  • Олег Котенко, уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про роботу державного реєстру зниклих безвісти.
  • Юрій Ігнат, речник Повітряних сил ЗСУ, про підсумки роботи ППО під час нічної ворожої ракетної атаки.
  • Ростислав Смірнов, політичний експерт, волонтер, про нічну ракетну атаку, про ситуацію на різних ділянках фронту, про постачання західної зброї, про підготовку до контрнаступу.
  • Руслан Андрійко, офіцер «Легіону Свободи» ЗСУ, про ситуацію на різних ділянках східного фронту, про нищення ворога в тилах.
  • Артем Некрасов, в.о. гендиректора держпідприємства «Гарантований покупець», про закупівлі обладнання, необхідного для відновлення зруйнованих ворогами енергооб’єктів, про питання підвищення тарифів на електрику для подолання наслідків руйнацій.

Крім того, в ефірі були:

  • відеозвернення президента Володимира Зеленського;
  • документальний фільм із серії «Армія спасіння» про роботу рятувальників Донецької області.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 74 рази. З інтернету без перевірки подавали інформацію і відео 5 разів. Зокрема, в огляді подій на східному фронті використовували відео з російських анонімних телеграм-каналів. Чесно титрували це все як «відео РФ (країни-агресорки)». Але гарантій достовірності це, звісно, аж ніяк не додає. 

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 33. Переважно це були узагальнені посилання на певні структури: Генштаб, Нацполіцію, НАБУ, військові адміністрації, Східне угруповання ЗСУ, Держдеп США, Головне управління розвідки тощо. Інші були ще розмитішими: «за даними ЗМІ», «за повідомленням німецьких ЗМІ», «такі дані рятувальників», «розповідають комунальники», «кажуть волонтери».

Абстрактних псевдопосилань було 10, шість із них — в одному прямому ввімкненні Наталії Сінченко з Миколаєва. Там майже вся інформація подавалася з абстрактними псевдо: «нам стало відомо», «нам було відомо» і просто «нам відомо». Без будь-яких посилань подавали фактичну інформацію у 5 випадках.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 21, майже всі — повністю невизначені й розмиті: «наголошують сапери-інструктори», «хлопці пояснюють», «розповідають військові», «учасники марафону кажуть», «працівники кажуть», «і військові, і цивільні кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт журналісти порушували 24 рази. З них 18 були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Конкретну історію конкретного бою в сюжеті Світлани Шекери «перекривали» якоюсь нарізкою архівного відео бойових дій, тобто абстракцією. Ведуча новин розповідала про знищення силами ППО всіх ракет, запущених по Києву, а показували фото, як рятувальники гасять пожежу. Коли ведуча розповідала про випалену траву та пошкоджене дерево внаслідок падіння уламку ракети в Київському зоопарку, ці слова «перекривали» просто планами входу до зоопарку.

Три прямих ввімкнення «перекривали» або «ілюстрували» невідповідною картинкою. Наприклад, пряме ввімкнення кореспондента з Вашингтона про підготовку США санкцій проти Ірану «ілюстрували» (хто б сумнівався!) архівним відео Білого дому.

Ще в одному випадку розмову з офіцером Легіону Свободи Русланом Андрійком «ілюстрували» невідповідним архівним відео бойових дій.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 138 разів, із них 129 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Емоційні оцінки: «тривають важкі бої», «виняткову атаку росіян», «з важкими боями просуваються», «пройшли горнило війни в найгарячіших точках», «у самому місті гнітюча атмосфера», «відчула, як смерть дихає у спину», «на жаль є жертви», «московити несамовито обстрілювали місто», «продовжують жити у такому жахітті», «масштабну корупцію», «крокують два незламних українських героя», «з легендарними операми» і подібні. Припущення: «виносять щось таке велике в пакеті, імовірно, це і був уламок ракети» (в прямому ввімкненні Ганни Каменєвої). «Імовірно, що реекспорт зброї стане однією з тем виступу Зеленського» (в сюжеті Тетяни Логунової). «Експертні» оцінки: «Історичні місця, риболовля, спілкування і робота у задоволення корисні для психологічного і фізичного відновлення військових» (в сюжеті Марічки Золотої). «Але зупинитися — означає програти, на передовій означало б загинути» (в сюжеті Михайла Манилюка).

Окрема історія — це використання жартівливих форм, наприклад: «водночас наші військові фіксують «від’ємний наступ» рашистів і мінусують їхній особовий склад» (підводка Олександра Васильченка до сюжету). «Дістав свою частину «бавовни» і барбер-шоп. Начебто саме наводив марафет міністр МВС фейкової республіки» (в сюжеті Євгена Соломіна).

Неавторизованих думок в авторських елементах ефіру було небагато, лише 5. Ще в 4 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення: «бійці знають, що в реальному бою буде значно тяжче», «всі воїни мотивовані», «актори вірять», «військовослужбовці добре розуміють».

Стандарт повноти інформації

Було лише два порушення. В огляді Євгена Соломіна синхрон одного з військових не був титрований. У сюжеті Тетяни Логунової бекґраундове відео цілком конкретної промови президента Швейцарії у квітні не було як належить титроване датою.

Інші зауваження

Тричі забували про фемінітиви: «під керівництвом жінки-президента» (ведуча Ірина Баглай і ведуча Лілія Налягака). «Марина Дворська, отоларинголог, медик-волонтер» (в сюжеті Світлани Шекери). «Амелі Удеа-Кастера, міністр спорту...» (титр у прямому ввімкненні Олени Абрамович).

Резюме

Новинна складова каналу була такою: 6 репортажних сюжетів і 8 прямих ввімкнень. У студії побував один гість-ньюзмейкер. З сюжетів найкращим був репортаж Руслана Смещука про бої під Горлівкою (оператори Вадим Ревун й Ігор Щепет).

Журналісти каналу порушували стандарти 238 разів, у середньому — 59,5 порушень на ефірну годину. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 138 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 74 рази, найбільше — узагальненими розмитими псевдопосиланнями як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 24 рази, майже все це були некоректні використання картинки. Стандарт повноти порушували двічі. Інші стандарти за оглянуті чотири години ефіру не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих ефірних годинах каналу не було.

 

Телеканал «Ми — Україна» (14:00-18:00, 16 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Ігор Пупков і Віра Свердлик, гостьові студії спочатку вели Юлія Галушка та Олег Білецький, згодом — Олена Чабак та Костянтин Лінчевський.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про наслідки авіабомбування села Омельник Запорізької області, 
  • про наслідки нічної ракетної атаки по Києву,
  • про програму компенсацій за втрату житла за програмою «єВідновлення»,
  • про втрати Росії у війні,
  • про вибухи в окупованому Луганську,
  • про вибори в Туреччині,
  • про мобільні бригади, які допомагають пораненим бійцям на Вінниччині оформлювати інвалідність,
  • про європейське турне президента Зеленського,
  • про звільненого з полону Михайла Калашнікова, відомого своїм першим дзвінком на волі до мами.

Були прямі ввімкнення:

  • три ввімкнення з пленуму суддів Верховного Суду з приводу підозри голові суду в хабарництві (у розвитку),
  • про підготовку до старту Каннського фестивалю.

Гостями ефірного блоку були:

  • Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про всиновлення дітей під час війни, про долю дітей, які нині ще перебувають в інтернатах, про родинне виховання дітей-сиріт, про українських дітей за кордоном, про усиновлення українських дітей іноземцями, про долю викрадених Росією дітей з інтернатів.
  • Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, про формування Кабміном кадрового резерву для роботи на звільнених від окупації територіях, про депортацію українців окупантами, про гуманітарне розмінування звільнених територій, про правові наслідки отримання українськими громадянами російських паспортів під примусом окупантів.
  • Василь Боднар, надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині, про погрози РФ заблокувати «зернову угоду», про важелі тиску Туреччини на Росію, про вплив виборів президента в Туреччині на функціонування «зернової угоди», про підтримку України на різних рівнях турецької влади.
  • Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про корупційну справу проти голови Верховного Суду, про рішення пленуму Верховного Суду з цього приводу, про публічність справи, про судову й антикорупційну реформи.
  • Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я, про нібито фейкові записи в системі Helsi, про роботу системи і способи моніторингу її роботи Міністерством.
  • Хатія Деканоїдзе, опозиційна депутатка парламенту Грузії, про відновлення авіасполучення Грузії з Росією, про позицію нинішньої грузинської влади щодо війни проти України, про реакцію грузинського суспільства на ці рішення влади.
  • Анка Фельдгузен, посолка Німеччини в Україні, про позицію Німеччини щодо членства України в НАТО, про збільшення збройової допомоги Німеччини Україні, про ставлення німецького суспільства до підтримки України, про збільшення німецьких інвестицій в Україну.
  • Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про заяву Міноборони РФ щодо враження комплексу «Петріот», про нічну ракетну атаку й успішну роботу української ППО, про можливості РФ продовжувати ракетний терор України, про постачання партнерами дальнобійних ракет, про готовність Великої Британії навчати українських пілотів.
  • Олександр Роднянський, радник президента і керівника Офісу президента, професор Кембриджу, про можливий склад чергового пакету санкцій ЄС проти Росії, про ймовірні причини пригальмування санкційного процесу в ЄС, про вторинні санкції.
  • Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про результати європейського турне президента Зеленського, про перспективи вступу до НАТО і про прогнози щодо Вільнюського саміту Альянсу, про останню ракетну атаку ворога й заяви Міноборони Росії щодо знищення системи «Петріот», про відновлення авіасполучення між Грузією та Росією.
  • Валерій Романенко, авіаційний експерт, про створення авіаційної коаліції на підтримку України, про можливості навчання українських пілотів у Великій Британії та Франції, про авіаційні можливості ворога, про далекобійні британські ракети.
  • Іскандер Меметов, журналіст турецького телеканалу TRT, про перебіг президентських виборів, про те, як той чи інший результат виборів може вплинути на відносини Туреччини з Україною.
  • Юрій Сиротюк «Мамай», солдат-гранатометник 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, про бої за Бахмут і про покращення Силами оборони оперативного становища, про моральний дух ворога й українців.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували загалом 49 разів. 9 разів подавали в ефір інформацію та відео, взяті з інтернету без перевірки. Із соцмереж брали думки посолки Великої Британії в Україні, керівника Офісу президента. Інформацію також подавали з сайту британського уряду і поліції Запоріжжя. Були й посилання «місцеві пабліки пишуть», а в сюжеті про вибухи в Луганську використовували відео з російських анонімних телеграм-каналів.

Найбільше порушень стандарту були пов’язані з розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. «Посилалися» в такий спосіб на НАБУ та САП, Генштаб, військові адміністрації, Мінреінтеграції, британський уряд. Були й повністю невизначені: «за повідомленнями тамтешніх засобів масової пропаганди» (себто російських) й «італійські ЗМІ повідомляли».

Усі 5 абстрактних псевдопосилань робив ведучий гостьовох студії Костянтин Лінчевський: «я бачив», «за попередніми підрахунками», «щойно буквально з’явилась новина», «в новинах читаємо», «кажуть». Ще в 6 випадках подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

8 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «у відомстві певні», «міжнародні оглядачі вже назвали», «пацієнти припускають», «присутні судді говорять», «кажуть у військовій адміністрації», «фахівці виїзної комісії кажуть», «експерти наголошують» і навіть таке: «міжнародні оглядачі одностайні».

Стандарт точності інформації

Стандарт журналісти порушували 33 рази, з них 21 — некоректне поєднання картинки й тексту за кадром. Наприклад, кілька разів повідомлення про сумарну вартість російського ракетного удару в ніч на 16 травня чомусь «перекривали» фото гасіння пожеж, що нелогічно. І цими ж фото «ілюстрували» повідомлення, що останню ракетну атаку по Україні обговорюватимуть на саміті Ради Європи. Повідомлення про обстріли населених пунктів Харківської області «перекривали» відео обстрілу ворожої техніки в чистому полі.

Текст у сюжеті Дарини Добровольської про вибори у Туреччині було «перекрито» дуже умовним архівним відео. Лише тому, що в тексті йдеться, що опозиційний кандидат каже про відносини з Росією, не треба вставляти в сюжет краєвиди Кремля. Повідомлення про погрози Росії заблокувати «зернову угоду» «перекривали» традиційним архівним відео зерна, а далі якимись пунктами перепуску на західних кордонах.

Крім того, тричі пряме ввімкнення кореспондентки з пленуму Верховного Суду недоречно «ілюстрували» фото з обшуків НАБУ. Хоча кореспондентка говорила в ці моменти геть про інші, конкретні речі, які відбувалися на пленумі.

Розмову з турецьким журналістом Іскандером Меметовим «ілюстрували» дуже умовно відео передвиборчої агітації. Хоча він аналізував, чого очікувати Україні від перемоги того чи іншого кандидата.

Ведучі новин і гостьової студії п’ять разів стверджували, що НАБУ та САП підозрюють голову Верховного Суду Всеволода Князєва «в отриманні хабаря у понад 3 мільйона доларів». Заявлена сума була інакшою — близько 2,7 мільйона доларів. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Загалом цей стандарт журналісти протягом чотирьох годин ефіру порушували 141 раз. Суб’єктивні думки в новинах і новинних матеріалах лунали 121 раз. У більшості випадків це була емоційна лексика: «кривава помста», «робота українських сил ППО була блискучою», «максимально щільно», «відео... облетіло ледь не півсвіту», «не вщухають пристрасті», «нещадних обстрілів», «на щастя», «гучної ночі у столиці», «одним з найгарячіших напрямків», «ситуація там вкрай важка», «ідуть запеклі бої», «різноманіття жахливих наслідків російського терору» тощо і тощо. 

У повідомленнях і прямих ввімкненнях щодо затримання голови Верховного Суду Всеволода Князева за підозрою в отриманні хабаря слово «скандал» прозвучало в ефірі 11 разів. Крім того, щоразу, коли зверталися до цієї теми, внизу були тематичні титри на кшталт: «На засіданні пленуму ВС розглянуть скандал, пов’язаний з головою ВС Князевим». Насправді, це просто емоційне визначення, до того ж абсолютно неінформативне, бо словом «скандал» можна назвати що завгодно. 

Також у блоці була чимала кількість висновків, припущень чи «експертних» оцінок журналістів: «Україна розвіяла міф про Росію як наддержаву, яка володіє ракетами, що неможливо знищити» (заява ведучого новин Ігоря Пупкова). «Та хоча росіяни щодня втрачають мільйони на цій війні, запаси в них ще потужні». «І така атака вартувала росіянам орієнтовно 120 мільйонів доларів» («підрахунок» ведучої, бо жодних посилань не було). «Поранені військові, які оформлюють інвалідність, не повинні їздити по лікарських комісіях і вистоювати виснажливі черги. Фахівці можуть самі приїхати до кожного бійця або розглянути заяву наприклад заочно» (ведуча новин Віра Свердлик).

«І навіть перебираючи старі скрині, один притомний старезний танк можна зібрати з п’яти розбитих, а от не вийде так з людським ресурсом». «Перш за все Кремль загнав себе в кут ще на початку повномасштабного вторгнення, коли з усіх усюд лунало «Київ за три дні» (сюжет Ганни Брикової). «Утім, усе це формальності, оскільки голосування сьогодні відбудеться». «Але в принципі, зважаючи на попереднє голосування, можемо передбачити, що рішення набере чинності, набере необхідну кількість голосів» (прямі ввімкнення Олени Чернякової). «Україна офіційно ані замах на «Корнета», ані вибухи у Луганську не коментує, але зрозуміло, що знищення колаборантів на окупованих територіях буде тривати» (сюжет Дарини Цисарук). «Основна підтримка Ердогана — консервативний та релігійний електорат, але і на нього він вже втрачає вплив». «Тож хоч рішень Заходу найімовірніше дотримуватиметься, але й від постачання турецьких товарів на російський ринок не відмовлятиметься». (сюжет Дарини Добровольської).

І був дуже показовий момент. Гість студії — надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині Василь Боднар (компетентність якого в питаннях турецької політики, як на мене, навряд чи може викликати сумнів) — сказав в ефірі: «Перед цим був сюжет, де були деякі оцінки, які, ну скажемо так, далекі від реальності». Посол уточнив, що має на увазі зокрема оцінку журналісткою шансів кандидатів на перемогу, думки про незадоволення турків Ердоганом, перебільшення тези, що опозиція має виграти вибори, і — що було очевидно — хибність тези про Ердогана як «одного з найважливіших союзників Путіна» тощо. По-моєму, дуже показова ілюстрація для журналістів, чому слід відмовитись від власних суб’єктивних думок у новинах. 

Цього разу було також чимало не авторизованих, як належить, думок ведучих гостьових студій — я нарахував мінімум 19 таких випадків. Особливо важливим, на мій погляд, є позначати власні думки, коли ведучі претендують на якусь «експертність»: «Якщо у нас є певні взаємини наприклад з Туреччиною і вони для нас важливі, це аксіома, це так, то чи не буде це певним ризиком для цих взаємин» (Олег Білецький). «Якщо з Ердоганом все зрозуміло, він допомагав у цьому питанні, тут уже ніби як відбудований мехзанізм, то що стосується можливого потенційного нового президента, тут виникають питання...» (Олена Чабак). «Отримавши від 40 до 50 таких літаків, Україна зможе сформувати 3-4 ескадрильї для захисту свого неба від російських бомбардувань. А нині це нам дуже необхідно, адже Росія почала активно використовувати керовані авіабомби» (Костянтин Лінчевський).

І було одне безпідставне узагальнення, якраз у тому ж сюжеті Дарини Добровольської, який нещадно розкритикував посол Боднар: «турки звинувачують владу в неефективному подоланні наслідків нищівних землетрусів... обурені економічною політикою Ердогана». На що пан посол згадав про 49,5% голосів, які Ердоган набрав у першому турі виборів.

Стандарт повноти інформації

Було 8 різних порушень стандарту. Ведуча Олена Чабак говорила: «Люди, як то кажуть, бідкаються, а міноборони ніби цього не чує». Слід було уточнити, що вона має на увазі російське Міноборони. 

У прямому ввімкненні з пленуму Верховного Суду Олена Чернякова казала: «За це рішення проголосували 142 судді Верховного Суду». Слід було обов’язково вказати загальну кількість суддів (168), щоб вдумливий глядач міг оцінити контекст. Цей важливий бекґраунд корепондентка згадала лише в останньому прямому ввімкненні.

У сюжеті Ганни Брикової не досить було представляти експерта Дмитра Левуся лише як «політолога». Як і в сюжеті Дарини Добровольської представляти Олексія Буряченка лише як «політолога», а Руслана Осипенка лише як «експерта-міжнародника». У сюжеті Олексія Кермана в синхроні не були ні титровані, ні представлені в закадрі дві ключові спікерки.

У сюжеті Дарини Цисарук бекґраундове відео «Корнета» не було позначене як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення. Ось таку інфографіку інакше як знущанням над глядачами я назвати не можу. Невже не очевидно, що вона не адаптована для телевізора і глядачі не зможуть прочитати ці написи?

 

Так само не розумію, навіщо було показувати ось такий скриншот. Та ще й маркером виділяти якісь шматки тексту, який на екрані телевізора прочитати неможливо.

 

У представленні експерта Валерія Романенка ведуча двічі казала «провідний науковий співробітник НАУ». Точно не вся аудиторія знає цю абревіатуру. Ведучий Костянтин Лінчевський казав: «ще одна топтема». Можливо, не вся аудиторія марафону розуміє цей вислів. 

Інші зауваження

Кілька разів забували про фемінітиви: «посол Великої Британії Мелінда Сіммонс», «посол США Бріджит Брінк» (ведуча Віра Свердлик і в титрі), «з Оксаною Жолнович, це міністр соціальної політики» (ведуча Юлія Галушка). «Анка Фельдгузен, надзвичайний і повноважний посол в Україні» (ведуча Олена Чабак). «з країною-агресором» (ведуча Віра Свердлик). «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції...» (ведуча Олена Чабак і в титрі).

Елементи політичного піару

Навіщось тричі навели розлогий допис керівника Офісу президента Андрія Єрмака в соцмережі як реакцію на відновлення авіасполучення Грузії з Росією. Керівник президентського Офісу жодним чином не вповноважений робити будь-які міжнародні заяви від імені України. Канал вирішив додати публічності фактично приватній позиції. 

Резюме

Новинна складова у проаналізованих 4 годинах ефіру була такою: 2 репортажних сюжети і 4 прямих ввімкнення. У гостях побувало 7 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був репортаж Олени Каптюх про наслідки авіабомбування села Омельник Запорізької області (операторка Дарина Зорянова).

За чотири години журналісти каналу порушували стандарти 235 разів — майже по 59 порушень на годину. 141 раз порушували стандарт відокремлення фактів від думок, найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 49 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 33 рази, переважно некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації в різні способи порушували 8 разів, стандарт доступності — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Було 3 прояви політичного піару — тричі розлого цитували допис керівника Офісу президента Андрія Єрмака в соцмережі. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

 

Суспільне (2:006:00, 17 травня) 

Зміст ефіру

Нічний ефірний блок каналу не мав певної структури, бо без прив’язки до часу складався з повторів (підсумкового випуску новин та гостьової студії за попередню добу), а також записаних інтерв’ю і документальних фільмів. Новини вів В’ячеслав Афутін, гостьову студію — Євген Агарков.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про влучання уламків збитої ракети на територію Київського зоопарку,
  • про вибори в Туреччині,
  • про бої за Бахмут,
  • про затримання голови Верховного Суду за підозрою в хабарництві і про пленум ВС,
  • про створення бази ДНК українських військових,
  • про прогнози щодо складу одинадцятого пакету санкцій ЄС проти Росії,
  • про протезування поранених військових,
  • про двох звільнених з полону оборонців «Азовсталі».

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

  • Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про створення авіаційної коаліції, про перспективи отримання літаків, в тому числі різних моделей.
  • Мар’яна Олеськів, голова Держагентства з розвитку туризму, про можливості відпочинку й туризму в Україні, про держпідтримку для турбізнесів, які постраждали від війни, про відбудову туристичної галузі після перемоги.
  • Максим Джигун, політолог, співзасновник консалтингової компанії, про підозру голові Верховного Суду в хабарництві, про створення авіаційної коаліції, про заяву президента ПАРЄ щодо виборів в Україні під час воєнного стану,
  • Олександр Ябчанка, офіцер групи «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі», про свою історію війни, про бої за Бахмут, про ймовірний вихід «вагнерівців» із Бахмуту (записане інтерв’ю Олени Ремовської).
  • Павло Матюша, військовослужбовець і письменник, про свою історію війни, про підготовку і злагодження в українських Силах оборони, про підготовку українських військових за кордоном, про зміни в якості українського війська, про війну і творчість (записане інтерв’ю Дмитра Лазуткіна).
  • Микита Зирянов, менеджер благодійного фонду «Допомагатор», про безкоштовне виготовлення протезів рук для поранених військових і цивільних.
  • Богдан Охріменко, представник Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, про створення Координаційного штабу навесні 2022 року, про роботу з обміну полоненими, про різницю в поводженні з полоненими в Україні і в Росії, про маніпулятивність звіту моніторингової місії ООН, про некоректну роботу блогера Золкіна з російськими військовополоненими, про оцінку роботи Червоного Хреста, про проєкт «Хочу жить», про роботу з родинами українських полонених (записане інтерв’ю Ігоря Шавра).
  • Анатолій Остапенко, співведучий «Телебачення Торонто», журналіст-розслідувач, про розслідування щодо роботи ворожої ГРУ з відкритих джерел, про розслідування воєнних злочинів росіян на окупованих територіях, про зменшення інтересу розслідувачів до внутрішньої політики, про кібербезпеку українців, про силу російської інформаційної зброї (записане інтерв’ю Олени Ремовської).

Крім того, в ефірі були:

  • вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського;
  • документальний фільм із проєкту «Я.є.тил» про волонтера-харків’янина, який допомагає цивільним і військовим;
  • документальний фільм із проєкту «Герої» про українських казахів-волонтерів і їхні «юрти незламності»;
  • документальний фільм із проєкту «Діти бомбосховищ» про дітей-заручників із підвалу села Ягідне на Харківщині;
  • документальний фільм із серії «Герої» про волонтерів, які в інклюзивній пекарні печуть хліб для військових та людей на деокупованих територіях.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Найбільше було порушень саме цього стандарту — 10. У 6 випадках брали інформацію без перевірки в соцмережах і телеграм-каналах. Так «посилалися» на головнокомандувача Валерія Залужного, міністра оборони Олексія Резнікова, посолок США і Великої Британії, очільників ОВА Павла Кириленка й Олега Синєгубова.

Як на мене, зовсім некоректно було подавати інформацію чи коментарі з посиланнями на телеграм Залужного і твітер Резнікова в підсумковому випуску, який виходить в ефір о 20-й, хоча ракетна атака була близько 3:30 ночі. Невже за 17 годин редакція не могла підтвердити ці дописи?

Ще тричі давали узагальнені розмиті псевдопосилання: «Міноборони Росії заявило», «кияни кажуть» і «йдеться в заяві британського уряду». Ще один раз узагальненно «посилалися» на авторство суб'єктивної думки: «працівники називають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 5 разів. Чотири рази це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 8 порушень цього стандарту, всі вони були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах. 

Стандарт повноти інформації

Було три порушення. У сюжеті Олени Блізнякової не були титровані синхрони. У сюжеті Карини Бугайченко та Микити Галки не були титровані синхрони (ймовірно) суддів Верховного Суду. У цьому ж сюжеті бекґраундове архівне відео не було як належить позначено.

Стандарт доступності подачі інформації

Ведучий Євген Агарков у підводці до фільму казав: «Керував великим бьютіспейсом». Навряд усі глядачі марафону зрозуміли, про що йдеться.

Резюме

Новинною складовою нічного ефіру каналу були два репортажних сюжети і двоє гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти порушували 27 разів (це 6,8 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт достовірності інформації. Більшість із 10 порушень були посиланнями на соцмережі і телеграм-канали. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 8 разів, усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт точності порушили 5 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом. Було також три порушення стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих годинах ефіру не було.

 

Телеканал «1+1» (6:0010:00 17 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, на 30-х хвилинах кожної години в ефір виходив 10-хвилинний новинний випуску, решта часу були гостьові студії. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії вів Євген Плінський, у повторі «Нічної варти» — з Марією Васильєвою, згодом — із Наталією Островською.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • два різних репортажа про бої в Бахмуті,
  • про роботу аеророзвідки на Херсонщині, 
  • про саміт Ради Європи в Ісландії,
  • про передачу військовим чотирьох дронів «Валькірія» від волонтерів,
  • про вечір дитячої поезії в Житомирі,
  • про смертельне отруєння двох дітей в Одесі,
  • про дистанційне навчання школярів на Харківщині,
  • про безбар’єрність у Києві,
  • про поїздку Олени Зеленської і Юлії Свириденко до Південної Кореї,
  • про байдужість росіян до своїх людських втрат у війні.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

  • Юрій Щиголь, голова Держспецзв’язку, про небезпеки пошкодження Росією інтернет-кабелів, які зв’язують між собою континенти, про те, як Росія веде кібервійну проти України і світу, про допомогу західних партнерів у кібервійні з Росією, про «запас живучості» українських інфраструктурних систем, про запуск нової платформи телемовлення, яка діятиме на окуповані території, про можливості боротьби з проросійськими телеграм-каналами.
  • Роксолана Підласа, голова Комітету ВР з питань бюджету, про створення реєстру збитків, заподіяних російською агресією, про конфіскацію в якості репарацій російських активів, про націоналізацію російських активів в Україні, про акумулювання грошей у бюджеті на компенсації людям і післявоєнну відбудову країни, про державну програму «єВідновлення».
  • Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про заяви щодо нібито ураження комплексу «Петріот», про відбиття нічної ракетної атаки, про принцип роботи комплексу «Петріот», про неможливість вирахування справжньої цілі збитої ППО ракети.
  • Владислав Селезньов, воєнний експерт, про посилення повітряних дій ворога, про підсумки європейського турне президента Зеленського для збройного посилення Сил оборони, про те, як діє коаліція збройної підтримки України.
  • Марія Абдуліна, експертка з ринку праці, керівниця напрямку «ОLХ-робота», про реальну ситуацію на ринку праці в Україні, про зростання кількості вільних вакансій, про рівні зарплат, про виклики, які створює для ринку праці штучний інтелект.
  • Андрій «Дід», заступник командира тактичного підрозділу особливого призначення «Грім», снайпер, про перебіг боїв на Бахмутському напрямку, про потреби фронту в прицілах, про негативні враження від тилового Києва.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 55 разів. Повідомлень і відео, поданих без перевірки з інтернету, було 7. «Посилалися» на сторінку в соцмережі керівника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, на «платформи з пошуку роботи» й на анонімних «російських активістів». Використовували відео з анонімних телеграм-каналів «Реальный Киев», «Типичная Константиновка» і з російських телеграм-каналів.

13 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання — на Генштаб, НАБУ, ДСНС, СБУ, уряд, керівництво «Укрзалізниці» і Білий Дім, а ще було «посилання» на «люди кажуть». Було також 5 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «чули», «ми знаємо», «ми чуємо статистику» і навіть таке химерне як «за інформацією джерел ТСНа». 14 разів фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 15. Лише одне з них було умовно »адресне»: «так назвали події... у Верховному Суді». Всі інші були абсолютно розмитими: «іноземні ЗМІ назвали», «чиновники переконують», «деякі економісти говорять», «візочники зі стажем дивуються», «медики кажуть», «зізнаються мінометники», «запевняють вчителі» тощо.

Стандарт точності інформації

Із 36 порушень стандарту 27 були невідповідностями картинки й тексту в новинах. Повідомлення про бої в Бахмуті було «перекрите» невідповідним архівним відео. Наприклад, ведуча каже за кадром: «Ворог просувається в самому Бахмуті та підтягує підрозділи професійних десантників», а в цей момент показують, по-перше, не ворога, а українських військових, а, по-друге, не «сам Бахмут», а бій у чистому полі.

Повідомлення про запланований візит в Україну спецпредставника Китаю Лі Хуея було «перекрите» в такий спосіб, що Лі Хуей виявився африканцем. А в повідомленні про заяву президента Південноафриканської Республіки того «поселили» в Пекіні, який у цей момент показували на екрані. Повідомлення про підозру ексголові Верховного Суду було «перекрите» так, що Князєв став Жеваго, а «причетними до справи» виявилися судді Верховного Суду на пленумі.

Або ось таке: фото зруйнованого внаслідок ракетного удару магазину в першому випуску новин було представлено як світлина від Віталія Кіма про Миколаїв. А вже в наступному випуску новин цим же фото «перекривали» повідомлення про обстріли Херсонщини, ще й повісили геотитр «Херсонщина». В одному з наступних випусків це вже знову був Миколаїв із геотитром «Миколаїв». Згодом — знову «Херсонщина».

Зрозуміло, що підхід, коли на одній і тій самій картинці відбувається зміна геотитру (наприклад, із «Херсонщина» на «Сумщина», а в іншому випуску «Харківщина» на «Херсонщина» — на одному й тому самому фото!) є грубим порушенням стандарту точності апріорі. Це відбувається через повне нехтування картинкою, бо геотитр змінюють, орієнтуючись на слова ведучої за кадром, а не зображення. У підсумку: картинка не відповідає тексту, а геотитр не відповідає картинці.

У чотирьох випадках невідповідною картинкою «ілюстрували» розмови з гостями. Інколи (як у розмові з експертом Владиславом Селезньовим) ведучі намагалися виправдати логіку появи цих картинок. Але ж наївно сподіватися, що гість буде говорити саме те, що редакція запланувала показувати. 

Розмову із заступником командира підрозділу «Грім» «перекривали» нарізкою відео 3-ї штурмової бригади (виходячи з титру на відео). От наче гість каже про бої за Бахмут — і відео про бої за Бахмут, але ж ідеться при цьому про зовсім різні бойові події і навіть про різні підрозділи. До речі, цим же відео в попередньому ефірі каналу «перекривали» й зовсім іншу інформацію.

Було кілька фактичних неточностей. Ведуча Наталія Островська казала: «Росія підвищує ставки, вона запускає "кинджали", які раніше не запускала по території України». Як мінімум, за офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, ракетами «Кинджал» минулого року росіяни атакували Одеську область 9 травня і Вінницьку область 7 серпня, ще 6 «кинджалів» атакували Україну під час масованого обстрілу енергетичної інфраструктури 9 березня цього року. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти каналу традиційно порушували найчастіше — загалом 163 рази за 4 години ефіру. Більшість порушень були суб’єктивними думками ведучої й репортерів у новинах. Як завжди, найчастіше звучали емоційні оцінки: «запеклі вуличні бої», «неспокійна ніч», «міцно тримають позиції», «жахливу статистику», «жахливі поранення», «одна із найгучніших справ», «але дива не сталося», «цей факт викликав скандал», «набув шаленої популярності», «феєрично відкрила», «престижний захід» і подібні.

Часом журналісти «ТСН» вдаються до вишуканої образності, яка погана для новин не лише тому, що автоматично містить у собі суб’єктивні оцінки, а й тому, що ускладнює глядачеві сприйняття інформації. Наприклад: «Вибухові та смертоносні опади, коли посеред сонячного дня на небі ані хмаринки. Це про «погоду» навколо Бахмуту на Донеччині» (ведуча Соломія Вітвіцька в підводці). «Тут зненацька і мало не щохвилини трапляються «опади». Найчастіше то суцільна «злива» (в сюжеті Олександра Моторного).

Були цього разу й міркування «на межі», як у сюжеті Олександра Загородного: «Так, у цих хлопців не хватає руки чи ноги, але вони і в пику можуть зацідити, якщо обізвеш такого інвалідом».

Траплялися псевдоекспертні міркування журналістів: «Для Далекого Сходу українське питання завжди було тривожним, «бо включало в себе зрозумілі місцевим загрози. Передовсім, чи зрозуміє Китай, дивлячись на антиросійські санкції, що нападати на Тайвань не варто» (у сюжеті Яни Слісарчук). «Однак достеменно кількість полеглих за російський нацизм зможуть встановити лише, якщо подивитись правді у вічі захочуть самі росіяни» (у сюжеті Марії Васильєвої).

Ведучі гостьових студій переважно стандарт не порушували, власні думки здебільшого авторизували. Крім 5 випадків. І було лише одне безпідставне узагальнення.

Стандарт повноти інформації

Порушували лише тричі. Не досить було представляти Владислава Селезньова лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». Бекґраундове архівне відео наслідків падіння уламків збитих напередодні ракет не було позначене ні датою, ні титром «архів». Так само не титрували архівне відео комплексу «Петріот».

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 5 разів. Попри те, що в каналу є притомна інфографіка ворожих втрат, в одному з випусків новин їх подавали під таку картинку. Навряд хтось розбере це з екрана телевізора. А коли в наступному випуску давали вже свою, якісну інфографіку, то начитка ведучої знову не співпадала з появою даних на відео.

Ще у трьох випадках журналісти вживали слова, які навряд зрозумілі всій аудиторії марафону: «відсутність ґаджетів» (у сюжеті Вікторії Стрельцової), «топпропагандистка Маргарита Симоньян» (у сюжеті Марії Васильєвої), «конкретні кейси відбудови» (ведуча Наталія Островська).

Інші зауваження

У блоці 9:0010:00 редакція поставила повтор гостьової студії, оригінальна версія якої була в ефірі ще о 7:40. Якщо ви вже з якихось причин ставите повтор, то чесно його титруйте, як робили, наприклад, під час повтору «Нічної варти» о 6:15. Але ні, цей повтор ранкових розмов з експертом Селезньовим і речником Ігнатом був титрований «наживо»! Як на мене, це неповага до своєї аудиторії.

Резюме

Новинна складова каналу в проаналізовані години містила 7 репортажних сюжетів та двох ньюзмейкерів. Якісними були всі три фронтових репортажа: Антона Коцуконя про бої у Бахмуті (оператори Олексій Осавчук та Сергій Перфілов), Олександра Моторного про бої в Бахмуті (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило) й Івана Петричака про роботу аеророзвідки на Херсонщині (оператори Павло Бориско та Олег Мостовий)

Стандарти журналісти каналу порушували 261 раз (у середньому — більше 65 разів на годину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 163 рази, більшість із яких були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 54 рази, найчастіше це були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 36 разів порушували стандарт точності, в більшості випадків це була некоректна робота з картинкою. Стандарт доступності порушили 5 разів, стандарт повноти інформації — тричі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

 

Телеканал «Рада» (18:0022:00, 17 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: ефірні години починалися з 1015-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, тож із 21-ї була годинна гостьова студія. З ефіру каналу нарешті зникли «новини коротко», але ведучі гостьових студій час від час зачитують якісь короткі новинні повідомлення (зовсім неоперативні, найчастіше ті, що вже були в новинних випусках). Новини вів Андрій Сініцин, підсумковий випуск — він же й Ольга Бутко, гостьові студії вели Катерина Федотенко та Назар Довгий.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про наслідки ракетної атаки по Миколаєву,
  • про те, як під обстрілами виживають жителя Степногірська, 
  • про електронну чергу «єЧерга» для перетину кордону з ЄС українськими вантажівками,
  • про інклюзивний потяг на Полтавщині,
  • про понад 200 тисяч вбитих окупантів,
  • про постачання Україні союзниками далекобійних ракет,
  • про перші заявки в «єВідновлення» щодо відшкодування збитків, заподіяних окупантами,
  • про іранські «шахеди»,
  • про посмертне донорство,
  • про те, як на Одещині вирощують рис,
  • про нову технологію протезування ніг,
  • про матір воїнів-близнюків,
  • про звільнену з полону захисницю «Азовсталі».

Були прямі ввімкнення:

  • про наслідки нічної ракетної атаки на Миколаїв,
  • про підсумки саміту Ради Європи в Рейк’явіку.

Гостями ефірного блоку були:

  • Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про посилення ворожих обстрілів на прикордонні Сумщини, про небажання людей евакуюватися.
  • Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго», про експорт електроенергії, про дефіцит електроенергії у зв’язку з ремонтними роботами, про ймовірності віялових відімкнень електрики, про інвестиції в «зелену енергетику».
  • Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про результати європейського турне президента Зеленського, про перспективи вступу України в НАТО, про останні збройові пакети допомоги Україні, про створення «авіаційної коаліції», про європейське турне китайського спецпредставника.
  • Микола Точицький, заступник міністра закордонних справ, про значення європейського турне президента Зеленського, про візит представника Китаю в Росію, Україну і країни ЄС, про різні пропозиції щодо досягнення миру в Україні.
  • Денис Маслов, голова Комітету ВР з правової політики, про правові наслідки справи ексголови Верховного Суду Князєва, про показовість цього процесу, про судову й антикорупційну реформи, про реєстр збитків, заподіяних росіянами Україні та українцям.
  • Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про обстріли ворогами прикордонних громад області, про відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури, про зростання кількості заявок від людей на компенсацію втрат, про відновлення електрики й газопостачання на деокупованих територіях.
  • Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції, про примусову паспортизацію українських громадян на окупованих територіях, про створення кадрового резерву для звільнених територій, про мобілізацію чоловіків на окупованих територіях.
  • Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про ворожі обстріли прифронтових громад області, про підриви цивільних на ворожих мінах,
  • Давид Арахамія, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про те, чому став менш публічним, про те, якими були для нього ці місяці великої війни, про підсумки європейського турне Зеленського, про створення авіаційної коаліції, про анонсовану Байденом зустріч із Сі Цзіньпіном, про справу Князева, про знищення «Кинджалів» українськими «Петріотами».
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі, про позиційні бої на Херсонщині.
  • Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про створення авіаційної коаліції, про підсумки європейського турне президента Зеленського, про створення міжнародного реєстру збитків, завданих Україні Росією, про технологічну відсталість російського ВПК, про плани «Великої сімки» щодо посилення санкцій проти РФ, про позицію Китаю щодо війни, про оцінку роботи ГУР.

Порушення стандартів 

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 33 рази. Двічі була інформація з соцмереж без перевірки. Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 13. Так «посилалися» на узагальнені Генштаб, Херсонську обласну прокуратуру, уряд, Повітряні Сили, обласні військові адміністрації і «Укртрансбезпеку». 

Дев’ять разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо» і«стало відомо», «були заяви» і «були повідомлення», «зафіксовано», «знаємо» і ось таке — «є інформація, згідно з відкритими джерелами». Тричі подавали фактичну інформацію без посилань на джерела.

Ще було 6 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «українці їх прозвали», «в армії РФ запевняють», «в Офісі президента вважають», «підприємці діляться», «кажуть місцеві» і «у Раді Європи вважають».

Стандарт точності інформації

Було 24 порушення цього стандарту. 15 разів картинка не відповідала тексту за кадром. У сюжеті Наталія Якобсон казала «на тепер працівники комунальної служби допомогли закрити уже всі пошкоджені обстрілом вікна», а на екрані в цей момент був середній план фасаду будинку з пошкодженим, але не закритим вікном. 

Повідомлення про посилення обстрілів росіянами прикордонних українських регіонів «перекривали» архівним відео, що, зрозуміло, не відповідало сьогоденню за визначенням. Добре, хоч позначили титром «архів». У повідомленні про «авіаційну коаліцію» ведучий говорив про німецького канцлера Шольца, а показували в цей момент британського міністра оборони Воллеса.

Обидва прямих ввімкнення «перекривали»/»ілюстрували» картинкою, яка в деталях не відповідала словам кореспонденток. Так само не до ладу «ілюстрували» п’ять розмов з гостями. Наприклад, розмову з заступником керівника Офісу президента Ігорем Жовквою — «паркетним» відео саміту в Рейк'явіку. Хоча гість говорив про поїздку президента Зеленського країнами Європи. Цим же відео «ілюстрували» розмову з заступником міністра закордонних справ Точицьким, який знову-таки про європейське турне президента.

Був випадок, коли оцінка стала фактичною неточністю. Ведуча Катерина Федотенко казала: «16 травня відбулась безпрецедентна атака». Це про залп із 6 «кинджалів», 9 «калібрів» і 3 балістичні ракети. Слово «безпрецедентна» передбачає, що раніше такого не було. Але ж, наприклад, 9 березня цього року була атака, в якій Росія запустила по Україні 6 «кинджалів», 20 «калібрів» і 13 балістичних ракет. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували найбільше, загалом 113 разів. 101 раз це були суб’єктивні думки журналістів у новинах (і гостьових ведучих у тих випадках, коли вони зачитували інформаційні повідомлення). Лунали численні емоційні оцінки: «трагедія сталася», «значні руйнування», «на щастя, минулося без жертв, уламкові поранення отримала жінка» (уламкові поранення — на щастя?), «їй дістається найчастіше», «у вбивчих «шахедах», «сумний рекордсмен», «найбільш гучної теми», «спрацювала на відмінно», «масштабна пожежа», «шоковані і мешканці», «це шалені цифри», «смертельна робота», «врятувалися дивом» тощо. Також зустрічалася сумнівна образність, що теж містить у собі оцінки: «трималися там, де ламався бетон», «кілійське "біле золото"» (це про рис, щоб ви розуміли).

Було чимало оцінок, що підміняють собою факти, наприклад: «у місті пошкоджено чимало будинків», «аграрії долають купу перепон», «значна частина українського експорту», «заплановано ще чимало проєктів» тощо. Крім того, на каналі в текстах забагато лексики урочистого стилю («заявив», «зазначила», «закликав», «наголосила» і подібні).

Часом журналісти вдаються до різноманітних міркувань: «І мова не лише про доступність до будівель і споруд, важливо, щоб в усіх сферах людина з інвалідністю не відчувала дискомфорту» (в сюжеті Ганни Ружін). «Потік новин, в якому ми живемо, все далі відриває нас від того часу, як було до великої агресії. І збагнути, 200 тисяч втрат росіян, і зрозуміти багато це чи мало стає дедалі складніше» (в сюжеті Олега Решетняка). «Однак далекобійна зброя — це чіткий сигнал Росії для нових «жестів доброї волі» (в сюжеті Олега Зінченка). 

У 7 випадках гостьові ведучі не авторизували власних думок. Як, наприклад, у цьому міркуванні Назара Довгого: «В цій частині варто, знаєте, спершу підсумувати, що це великий позитив для всіх нас, українців, що наші ППО настільки посилені, що можуть збивати такі ракети. По-друге, це хороший сигнал для Сполучених Штатів і Північноатлантичного Альянсу, що ті самі ракети, розрекламовані російським Міноборони, не такі уже страшні». Або оцінки Катерини Федотенко: «Це один з наймасштабніших випадків в історії українського судочинства»

Ще тричі журналісти робили безпідставні узагальнення: «шоковані і мешканці багатоповерхівки», «та більшість місцевих відмовляються їхати, сподіваючись у рідних домівках дочекатися перемоги», «і це теж оцінили пасажири». В останньому випадку глядачам показали синхрон одного пасажира «на підтвердження» узагальнення.

Двічі не позначали як слід межі цитат. Ведучий Андрій Сініцин чітко не маркував межі цитати з телеграм-каналу заступниці міністра оборони Ганни Маляр, тож частина цієї цитати сприймалися як думка самого ведучого. У сюжеті Катерини Подленко між двома шматками синхрону народної депутатки Олени Шуляк було сказано без посилань: «Про перші результати програми «єВідновлення» можна буде говорити вже за кілька тижнів». Імовірно, це теж була думка Шуляк, але без посилання вона звучала як думка самої кореспондентки.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували чотири рази. Двічі в ефірі було ось таке повідомлення: «Російська армія посилила обстріли прикордонних регіонів України. Як доповідають в обласній військовій адміністрації...». Паралельно в тематичному титрі було: «Російські війська посилили обстріли прикордонних регіонів Харківщини, Сумщини і Чернігівщини». Тобто згадана обласна адміністрація могла бути Харківською, Сумською чи Чернігівською, але невідомо якою насправді. Ще у двох випадках не позначали датами бекагрундове відео цілком конкретних подій.

Стандарт доступності подачі інформації

Сім разів порушували цей стандарт. У двох випусках новин на інфографіці ворожих втрат (яка й без того продовжує бути не найлегшою для сприйняття) подавалися загальні втрати, а за кадром ведучий називав втрати за добу. За такої великої кількості складних чисел, причому різних на екрані й у тексті, сприйняти інформацію дуже важко. А ведучий ще й називав позиції врізнобій, а не в тому порядку, в якому вони були на інфографіці.

У сюжеті Ганни Ружін було таке: «Оснащені USВ-розетками для гаджетів». Навряд вся аудиторія марафону зрозуміло, про що вона. Ведучий Назар Довгий казав: «До війни одні депутати-парламентарі були публічними, були так званими ЛОМами під куполом». Це не лише не загальновідома абревіатура, вона й російська. 

Гість нардеп Давид Арахамія двічі вживав англійське слово «evidence», а ведучі не уточнили для глядачів, що це означає. Далі Арахамія вживав англомовне «statement».

У титрах в сюжеті Олександра Кривокульського було: «експерт КНДІСЕ», «головний судовий експерт КНДІСЕ». Абревіатура, точно незрозуміла майже всій аудиторії. 

Інші зауваження

Фемінітиви використовуються через раз. Було таке: «Ірина Клименко, начальник відділення інспекторів...» (титр у сюжеті Івана Сірецького), «прем’єр-міністром Мелоні» (ведучий Назар Довгий), «Ірина Особік, головний архітектор...» (титр в сюжеті Ганни Ружін), «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції...» (і ведуча Катерина Федотенко, і ведучий Назар Довгий, і в титрі), «Марія Пейчинович-Бурич, генеральний секретар Ради Європи» (титр на синхроні), «на каталці — посмертний донор. Родичі жінки дали згоду» (сюжет Софії Чолас).

Елементи політичного піару

Наводили синхрон радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка про «повітряний щит Європи». 

Дещо підозрілою була половина інтерв’ю з народним депутатом Давидом Арахамією. Запитання на кшталт «Чому ви стали менш публічним?» або «Якими були ці 15 місяців війни для вас?» відкривають можливості для самопіару у відповідь. Чим, власне, пан Арахамія і скористався повною мірою. А ведучі йому не заважали. 

Ведуча Катерина Федотенко анонсувала гостей студії на найближчу годину і сказала: «Ну і, звісно, так само традиційно вже будемо вітати в нашій студії і матимемо розмову з радником керівника Офісу президента України Михайлом Подоляком». Бачите, це вже традиція. Також виглядало неспівмірним, що багатьох гостей ведучі інтерв’ювали чи не похапцем, а пану Подоляку виділили аж 45 хвилин ефірного часу. Не кажучи вже про те, що Подоляк у студіях каналу «Рада» щоразу виявляється «експертом з будь-яких питань». І у відповіді на кожне питання не забуває підкреслювати непересічну роль президента Зеленського.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було, гостьову студію вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий. Колишній ведучий каналу ZIK Віктора Медведчука та, наприклад, учасник марафону «Тхне Соросом».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: два репортажних сюжета, два прямих ввімкнення і 9 гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращими були спецрепортаж Єви Миронової про те, як під обстрілами виживають жителі Степногірська (оператор Олександр Олійник) і нарис Світлани Усенко про звільнену з полону захисницю «Азовсталі» (оператори Олексій Куліш, Максим Кондратенко, Володимир Ситюк).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом цих чотирьох годин 181 раз, це — більше ніж 45 порушень на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 113 разів, більшість із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 33 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 24 рази, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом за кадром. Стандарт доступності інформації порушили 7 разів, стандарт її повноти — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Було три прояви політичного піару. Цитування допису радника керівника Офіса президента Михайла Подоляка в соцмережі, компліментарність у розмові з ним же у студії, і компліментарність у розмові з народним депутатом Давидом Арахамією у студії.

Російських пропагандистських наративів в ефірі каналу не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні

16 травня

Глава ПАРЄ сказав, що Україна мусить провести вибори, попри війну.

Китай вимагає від західних посольств у Пекіні прибрати з їхніх будівель українську символіку.

Україна офіційно вступила до кіберцентру при НАТО.

Понад третина біженців з України планують залишитися в європейських країнах, — опитування ЄС.

Окупанти вбили 7 цивільних і поранили ще 5 на Харківщині та Донеччині.

17 травня

Сійярто звинуватив Україну в зазіханні на суверенітет Угорщини.

Сенат Франції визнав Голодомор геноцидом українського народу.

У Луганську пролунали вибухи.

У Росії арештували «за держзраду» розробників гіперзвукових ракет.

Мінцифри запустило платформу «Дія.Освіта».

Суд у Ростові засудив трьох кримських татар до 12 та 17 років ув’язнення.

У Палаті представників США підтримали резолюцію про спецтрибунал для Росії.

 

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння) 

Структура ефірних блоків

Нічний ефірний блок каналів ICTV та СТБ певної структури не мав, переважно йшли повтори лінійного випуску новин початку доби, підсумкового випуску новин за попередню добу й навіть тижневика попереднього тижня та різні проєкти. Усе це не було прив’язано до якихось «круглих» годин. Реальні ж новини у вигляді екстрених випусків з’явилися о 3:30, 3:58 і 5:00 ранку.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була вже звичною: 10-хвилинні випуски новин виходили щопівгодини (на початку кожної і на 30-й хвилині), решту часу тривали гостьові студії. Щоправда, значну частину студій також займали підводки й сюжети, гостей було мало. 

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. 

Нічний ефірний блок Суспільного не мав певної структури, бо без прив’язки до часу складався з повторів (підсумкового випуску новин та гостьової студії за попередню добу), записаних інтерв’ю і документальних фільмів. 

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, на 30-й хвилині кожної години в ефір виходив 10-хвилинний новинний випуску, решту часу були гостьові студії.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною: ефірні години починалися з 1015-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, тож із 21-ї була годинна гостьова студія. З ефіру каналу нарешті зникли «новини коротко», але ведучі гостьових студій час від час зачитують якісь короткі новинні повідомлення (зовсім неоперативні, найчастіше ті, що вже були в новинних випусках).

Новинна складова

Новинна складова нічного ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була такою: 3 репортажних сюжета й одне пряме ввімкнення. 

Новинна складова каналу «Інтер» була такою: 6 репортажних сюжетів і 8 прямих ввімкнень. У студії побував один гість-ньюзмейкер. 

Новинна складова каналу «Ми — Україна» була такою: 2 репортажних сюжета і 4 прямих ввімкнення. У гостях побувало 7 ньюзмейкерів. 

Новинною складовою нічного блоку Суспільного були два репортажних сюжета і двоє гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «1+1» складалася із 7 репортажних сюжетів, у гостьовій студії побувало двоє ньюзмейкерів. 

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: два репортажних сюжета, два прямих увімкнення і 9 гостей-ньюзмейкерів. 

Гостьові студії

У нічному ефірному блоці каналів ICTV та СТБ гостьових студій цієї доби не було.

У гостьових студіях телеканалу «Інтер» за проаналізовані чотири години побувало лише 5 гостей. Із них один ньюзмейкер, один речник, один експерт і два учасника подій.

У гостях каналу «Ми — Україна» протягом 4 годин побувало 13 гостей. Сім із них були ньюзмейкерами. Крім того були один речник, два радника і по одному експерту, журналісту й учаснику подій.

У проаналізованих 4 годинах блоку Суспільного було 8 гостей. 2 ньюзмейкера, 4 учасника подій, по одному експерту й журналісту. 

В гостьових студіях каналу «1+1» за чотири проаналізованих години побувало 6 гостей: два ньюзмейкери, один речник, два експерта й один учасник подій.

У гостьових студіях телеканалу «Рада» побувало 11 гостей: 9 ньюзмейкерів, одна речниця й один радник.

Порушення стандартів

Загалом у проаналізованих чотирьох годинах ефіру ICTV та СТБ було 333 порушення стандартів інформаційної журналістики, в середньому — більш як по 83 порушення на годину ефіру. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 233 рази. Більше половини з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах, багато було також неавторизованих думок журналістів тижневика. Стандарт достовірності журналісти порушували 68 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 21 раз, дві третини з цих порушень були некоректним поєднанням картинки й тексту. Стандарт повноти інформації порушили 9 разів. По одному разу порушили стандарти доступності подачі інформації та оперативності.

Журналісти каналу «Інтер» порушували стандарти 238 разів, у середньому — 59,5 порушень на ефірну годину. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 138 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 74 рази, найбільше — узагальненими розмитими псевдопосиланнями як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 24 рази, майже все це були некоректні використання картинки. Стандарт повноти порушували двічі. Інші стандарти за оглянуті чотири години ефіру не порушували.

За чотири години журналісти каналу «Ми — Україна» порушували стандарти 235 разів — майже по 59 порушень на годину. 141 раз порушували стандарт відокремлення фактів від думок, найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 49 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 33 рази, переважно некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації в різні способи порушували 8 разів, стандарт доступності — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

На Суспільному стандарти порушували 27 разів (це 6,8 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт достовірності інформації. Більшість із 10 порушень були посиланнями на соцмережі і телеграм-канали. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 8 разів, усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт точності порушили 5 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом. Було також три порушення стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти «1+1» порушували 261 раз (в середньому — більше 65 разів на годину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 163 рази, більшість із яких були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 54 рази, найчастіше це були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 36 разів порушували стандарт точності, в більшості випадків це була некоректна робота з картинкою. Стандарт доступності порушили 5 разів, стандарт повноти інформації — тричі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом цих чотирьох годин 181 раз, це — більше ніж 45 порушень на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 113 разів, більшість із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 33 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 24 рази, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом за кадром. Стандарт доступності інформації порушили 7 разів, стандарт її повноти — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

В ефірі каналу «Ми — Україна» було 3 прояви політичного піару — тричі розлого цитували допис керівника Офісу президента Андрія Єрмака в соцмережі. 

В ефірі телеканалу «Рада» було три прояви політичного піару. Цитування допису радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка в соцмережі, компліментарність у розмові з ним же у студії й компліментарність в розмові з народним депутатом Давидом Арахамією у студії.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ, «Інтер», Суспільний і «1+1» не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів та токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ, «Інтер», «Ми — Україна», Суспільний і «1+1» не було.

В ефірі каналу «Рада» російських наративів не було, натомість гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий. Колишній співробітник каналу ZIK Віктора Медведчука. 

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2739
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду