Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 12 березня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 12 березня 2023 року

20 Березня 2023
2182

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 12 березня 2023 року

Ігор Куляс
Медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер
2182
Серйозні помилки й порушення стандартів в ефірних блоках Суспільного, «Ми — Україна», «Інтера» та СТБ / ICTV.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 12 березня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 12 березня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Повний опис усіх порушень 12 березня 2023 року — тут.

Блоки телеканалів «1+1» і «Ради» виходили поза межами цієї доби.

Суспільне (0:00–6:00)

Зміст ефіру

Нічний ефірний блок каналу починався опівночі одним 30-хвилинним випуском новин. Далі йшли повтори гостьових студій попереднього дня, повтор підсумкового випуску новин попереднього дня, записані інтерв’ю і документальні фільми. Новини вів В’ячеслав Афутін, спортивні новини — Юлія Пазенко, гостьові студії — Андрій Діхтяренко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про наслідки ворожого обстрілу Херсона,

про ворожі обстріли Костянтинівки та про бої під Бахмутом,

про відкриття меморіалу воїнам загиблим у битві за Мощун,

про відновлення пошкодженого російською ракетою корпусу Харківського університету,

про звільнену від окупації Білозерку на Херсонщині,

про протести проти пенсійної реформи у Франції,

про ціни на бензин в Європі у зв’язку зі скороченням купівлі російської нафти,

про ймовірність наступу ворога з окупованого Придністров’я,

про роботу бойових гелікоптерів на східному фронті,

про підготовку фермерів до посівної на звільнених територіях Херсонщини,

про бронзову медаль українських фігуристів на юніорському чемпіонаті світу,

про Кубок світу зі стендової стрільби,

про посилення зв’зків між Китаєм та Росією,

про переваги і вади онлайн освіти,

про те, як зберігають та охороняють роботи художника Бенксі на Київщині,

про історію створення штучної «Придністровської молдовської республіки»,

про окупацію Криму і про репресії проти кримських татар та українців.

Було пряме ввімкнення про наслідки ворожого обстрілу в Херсоні,

Гостями ефірного блоку були:

Вадим Гутцайт, міністр молоді і спорту, про імовірне повернення російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань, про загиблих українських спортсменів і про зруйновані ворогом спортивні об’єкти (записане інтерв’ю);

Сергій Лишенко, депутат Запорізької облради, про наслідки ворожих обстрілів Запоріжжя, про нарахування комунальних платежів жителям прифронтових міст і сіл за ненадані послуги, про можливості виїзду людей з окупованих територій області;

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про вплив війни на здоров’я українців, про ситуацію з ліками, про ситуацію з медичними закладами в Україні та їхнє відновлення після руйнувань, про відновлення роботи медзакладів на звільнених територіях, про ситуацію з кваліфікованими медиками, про психічне здоров’я українців, по ситуацію з ковідом, про ситуацію з ВЛК і лікарськими комісіями для цивільних і початок реформування системи реабілітації і визначення інвалідності (записане інтерв’ю Ігоря Шавра);

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожого обстрілу Херсона, про організацію евакуації людей із Херсона і прифронтових громад;

Тетяна Ігнатченко, речниця Донецької ОВА, про ситуацію в Костянтинівці та під Бахмутом, про евакуацію цивільних із Бахмута й інших прифронтових районів, про примусову евакуацію дітей;

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про вибухи в окупованому місті, про гуманітарну ситуацію в місті;

Нона Мамулашвілі, депутатка парламенту Грузії в 20202022 роках, про продовження протестів в країні, про підрив позицій правлячої проросійської партії Грузії, про поведінку росіян-втікачів на тлі протестів;

Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації, про зміну тактики російських ракетних обстрілів, про посилення української ППО, про небезпеки ракет «Кинджал», про принципи роботи комплексу «Петріот», про передачу Україні західних літаків, про необхідну інфраструктуру та аеродроми;

Лук’ян Галкін, виконавчий продюсер телеканалу «Суспільне. Культура», коментатор, про нинішню церемонію вручення кінопремій «Оскар», про фільм «Будинок зі скалок», про заполітизованість нинішнього конкурсу, про просування фільму про Навального;

Ігор Ільяш, білоруський журналіст, про імовірні російські провокації в Білорусі, про переслідування режимом Лукашенка журналістів та активістів, які підтримують Україну, про загрози повноцінного вступу Білорусі у війну;

Інна Білецька, шефредакторка редакції розслідування «Суспільного», про зйомки документального фільму «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій», про роботу з емоційно складними воєнними темами, про реакції на фільми європейців і про реакції росіян;

Кирило Овсяний, журналіст «Слідства. Інфо», про розслідування щодо державної зради екскерівника «Мотор-Січі» Богуслаєва;

Ганна Новосад, засновниця благодійного фонду Saveed, колишня міністерка освіти та науки, про роботу фонду із залучення західних грошей на відбудову українських закладів освіти, зруйнованих ворогом, про створення укриттів у закладах освіти;

Азад Сафаров, другий режисер і продюсер номінованого на «Оскар» фільму «Будинок зі скалок», про зйомки фільму, про прогноз щодо перемоги в конкурсі;

Віталій Шум, полковник Національної гвардії України, заступник командира бригади «Спартан», про створення бригад «Гвардії наступу» і їхні завдання, про оборону Харкова, про те, як воюють різні бійці, про звільнення Харківської області (записане інтерв’ю Ганни Силаєвої);

Юлія Матвієнко (Білка), снайперка, ветеранка АТО і ООС, про бойовий досвід, про війну до 2022 року, про відмінність роботи снайпер(к)ами жінок і чоловіків, про волонтерство, про дітей і чоловіка-військового (записане інтерв’ю Маргарити Галіч).

Крім того, в ефірі були:

документальний фільм Ганни Калаур, Інни Білецької та Алли Садовник «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій»;

документальний фільм із серії «Герої» про бабусь-волонтерок із Черкащини;

документальний фільм із серії «Герої» про оборону гостомельського летовища 24 лютого 2022 року.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було 15 порушень стандарту. Найбільше (9) стосувалися узагальнених розмитих псевдопосилань, переважно на різні установи (Офіс генпрокурора, Міносвіти, Національний олімпійський комітет тощо). Було таке «посилання»: «Такі дані наводить Міністерство фінансів країни-агресорки». Або таке: «Влада Молдови запевняє».

Двічі були цілком абстрактні посилання: «Знаю, що гучно було в Маріуполі нещодавно». Або: «За офіційними даними, в Україні майже 4 мільйони школярів». У трьох випадках різні ведучі подавали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела. Й один раз було узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «Там (у Росії) вже заявили, що Україна планує вторгнення в Придністров’я».

Стандарт точності інформації

Стандарт майже не порушували, лише двічі. Повідомлення про те, що Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра» попередив Московський патріархат про звільнення приміщень Лаври, «перекривали» невідповідним архівним відео якоїсь хресної ходи. Ще й не позначеним як архів. Розмову з експертом Валерієм Романенком «ілюстрували» невідповідним відео. Він говорив про комплекси ППО «Петріот», а показували відео бойових літаків тощо.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 13 порушень стандарту, всі — суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Із системних було таке: і ведучий новин у підводці, й неназвана авторка сюжету казали про «самопроголошене Придністров’я». Що є неприйнятний урочистим стилем щодо окупованої Росією території Молдови.

Стандарт повноти інформації

Тут було лише 5 порушень. У чотирьох випадках не позначали датами чи хоча би як архів бекґраундове відео в сюжетах та повідомленнях. У сюжеті про звільнену від окупації Білозерку на Херсонщині на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень цього стандарту. У сюжеті Артема Зябкіна експерт Іван Ус вживав у синхроні професійний термін «прайс кеп», який навряд чи відомий пересічним глядачам. Тож слід було за синхроном пояснити значення цього терміну (обмеження ціни).

Ведучий В’ячеслав Афутін у підводці й неназвана авторка в сюжеті казали про Придністров’я «квазідержава». Специфічне визначення, точно відоме не всій аудиторії. Тим більше немає сенсу заплутувати глядача, вживаючи подібне запозичене визначення, коли є цілком зрозуміле «несправжня держава» або ж «штучна держава».

Лауреатів Шевченківської премії подавали на інфографіці, при цьому ведучий новин В’ячеслав Афутін за кадром називав їх не в тому порядку, в якому вони були представлені на картинці. Так само у двох випусках новин було порушено порядок інфографіки з фільмами — номінантами на премію «Оскар». Подібні невідповідності ускладнюють глядачам сприйняття інформації.

Інші зауваження

У записаному інтерв’ю з міністром молоді та спорту Вадимом Гутцайтом ніяк не було представлено ведучого.

Повтор гостьової студії з попередньої доби не був позначений титром як повтор. Що неправильно, тим більше, що в ході цієї студії було «пряме ввімкнення».

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 3 гостя-ньюзмейкера у студії. Із сюжетів кращими були репортаж Карини Бугайченко про ворожі обстріли Костянтинівки та про бої під Бахмутом (оператор не вказаний), Дар’ї Кінші про підготовку фермерів до посівної на звільнених територіях Херсонщини (оператор Владислав Кравець). Дуже якісним, на мою думку, був документальний фільм Ганни Калаур, Інни Білецької та Алли Садовник «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій».

В ефірному блоці каналу цієї доби було 41 порушення стандартів. Найчастіше — 15 разів — порушували стандарт достовірності, здебільшого через узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 13 разів — це все були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 6 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт повноти і ще 2 рази — стандарт точності.

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу цієї доби не було. Як не було й російських наративів чи токсичних медіаперсонажів.

 

Телеканал «Ми — Україна» (6:00–12:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для цього часу доби (із 6-ї ранку до 12-ї). Перші три години починалися з 15-хвилинних випусків новин і продовжувалися гостьовими студіями. О 9-й був 30-хвилинний випуск новин, а далі до кінця блоку йшла суцільна гостьова студія. Новини веди Ігор Пупков і Ольга Грицик, гостьові студії спочатку Олена Чабак із Костянтином Лінчевським, згодом — Вікторія Малосвітна з Максимом Сікорою.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про бої на Луганщині,

про передачу херсонським медикам сучасних автівок швидкої французами,

про бої за Бахмут,

про передачу партнерами «МІГів»,

про притягнення до відповідальності кремлівських пропагандистів,

про теракти в Німеччині,

про небезпеки розширення світового «ядерного клубу» через нинішні дії Росії,

про те, як боєць їхав із фронту на власне весілля на танку,

про порятунок бабусею 12-річного онука з Росії,

про художника із Хмельницького, який продає портрети відомих людей задля допомоги ЗСУ і вимушеним переселенцям,

про роботу собак підрозділу «Залізний пес» із пошуку небезпечних предметів на «Укрзалізниці».

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про нічні обстріли Херсона ворогом, про стан поранених напередодні людей, про евакуацію мешканців Херсона, про повернення людей до Херсона, про роботу медичних закладів в області, про ситуацію на окупованій частині області;

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про вибухи в окупованому місті, про використання ворогом мирних мешканців як живого щита, про посилення репресій окупантів проти мирних мешканців, про знущання окупантів над українськими дітьми у школах;

Ярослав Юрчишин, перший заступник голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про обрання і призначення нового очільника НАБУ, про ймовірність кадрових змін в НАБУ, про затвердження Державної антикорупційної програми;

Михайло Радуцький, голова Комітету ВР з питань здоров’я нації й меддопомоги, про ймовірність легалізації парламентом медичного канабісу, про збільшення в Україні кількості хворих, які потребують ліків на основі медичного канабісу, про способи контролю за обігом таких ліків;

Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту, про ймовірність повернення російських та білоруських спортсменів до міжнародних змагань, про рішення про їх повернення до змагань із фехтування, про дії України в разі повернення росіян та білорусів до олімпійських змагань;

Василь Фурман, член Ради НБУ, про здорожчання гривневих кредитів у банках, про програму дешевих кредитів для аграріїв;

Роксолана Підласа, голова Комітету ВР із питань бюджету, про ефективність західних санкції проти Росії, про напрямки посилення санкційного тиску, про обмеження щодо ритейлерів та банків, які продовжують працювати на російському ринку;

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони ОК «Південь», про ракетоносії в Чорному морі, про зміну тактики ракетних обстрілів ворога, про ворожі обстріли Херсона і прифронтових населених пунктів на правобережжі, про рівень замінованості Чорного моря, про обстріл Очакова з Кінбурнського півострова;

Микола Коваль, пресофіцер бригади «Червона Калина», про набір до «Гвардії наступу» і про вишкіл новобранців, про жінок-новобраниць, про оборону Києва бригадою у 2022 році;

Дарина Зарівна, радниця керівника Офісу президента, про оцінку збитків екології України від дій росіян, про розмову Єрмака з представниками громадських організацій, про розмову Єрмака із Салліваном, про продовження «зернової угоди»;

Гела Васадзе, експерт грузинського Центру стратегічного аналізу, про ситуацію з протестами в Грузії, про перспективи зміни влади в Грузії, про можливості США із захисту демократії в Грузії, про небезпеку нового нападу РФ на Грузію;

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про прогнози щодо продовження «зернової угоди», про перспективи посівної кампанії, зокрема на деокупованих землях;

Олександр Алфьоров, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, про перейменування Росії на Московію, про історію викрадення Московією української назви Русь, про викрадення Московією культурно-історичного спадку української Русі, про майбутній розпад Росії, про Вернадського на купюрі в 1000 гривень як ідеологічний провал;

Олексій Гетьман, військовий оглядач, майор запасу, про бої за Бахмут, про ймовірні ворожі плани і про стратегічне значення утримання Бахмута, про надання Україні комплексів ППО «Петріот»;

Олександр Сушко, виконавчий директор Фонду «Відродження», про заявлений намір Путіна поїхати на майбутній саміт G-20, про посилення протистояння США і Китаю, про заяву Папи Римського щодо поїздки до Києва і Москви, про партнерство Росії з Іраном, про можливості посилення санкцій проти РФ;

Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, магістерка з питань зовнішньої політики, про третій термін Сі Цзіньпіна, про подальшу зовнішню політику Китаю, про посилення партнерства Китаю з РФ;

Олексій Кондаков, командир мінометного підрозділу 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», про бої під Бахмутом, про тактику ворога і якість його особового складу, про неможливість евакуації цивільних із Бахмута;

Юрій Федоренко («Ахілес»), командир роти ударних безпілотників 92-ї окремої механізованої бригади, про ситуацію на фронті в Луганській області, про застосування ворогом авіації, про роботу ударних безпілотників на фронті, про допомогу безпілотниками волонтерів і західних партнерів.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 43 рази. Двічі була інформація з інтернету — з телеграм-каналу й от таким «посиланням»: «бачив на інтернет-ресурсах». У 24 випадках журналісти робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Це були розмиті «посилання» на різні офіційні установи («оприлюднив Офіс генпрокурора», «в українському МЗС назвали», «повідомляє обласна поліція», «за даними Східного оперативного командування», «підсумовують у Генштабі» тощо). На невизначені медіа («американські видання пишуть», «пишуть західні ЗМІ», «як пишуть місцеві видання»). І ще більш розмиті псевдопосилання («розповіли українські військові», «повідомляють правоохоронці», «кажуть про це місцеві» тощо). У двох випадках фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань на джерела.

Ще у 15 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Тут теж траплялися узагальнені псевдопосилання на невідомих представників певних установ («у Мінагрополітики сподіваються», «в уряді також сподіваються», «як повідомляють в українському командуванні» і подібні). І зовсім розмиті псевдопосилання на невизначено широкі групи людей («кажуть медики», «слухав активістів в тому числі, і вони відзначали», «за даними журналістів», «зауважують експерти», «політологи нагадують», «кажуть кінологи»).

Був іще отакий момент. В одному з повідомлень ведучий новин Ігор Пупков казав: «Бахмут — це стратегічно важливий пункт, захисники якого блокують вихід ворога на Лисичанськ та Сєвєродонецьк, розповів нам військовий експерт». Тут нібито й не узагальнили, але загадкового «військового експерта» не назвали. Його синхрон (це був Петро Черник) з’явився в ефірі майже через хвилину після анонімного посилання на його думку.

Стандарт точності інформації

Із 25 порушень стандарту точності 21 припало на невідповідність картинки й тексту за кадром. З найбільш промовистих наведу такі приклади. Ведучий новин розповідав про Сухопутні війська ЗСУ, а показували чомусь архівне відео літаків. Повідомлення про те, що у Кремінній окупанти виганяють місцевих мешканців із їхніх приватних будинків, «перекривали» відео українських артилеристів. Ведуча розповідала, що «на боці росіян воюють переважно абсолютно непідготовлені мобілізовані», а показували явно дуже добре підготовлених українських військових. Це чомусь уже цілком усталена практика: говорити про ворогів, а показувати наших.

Повідомлення про урядові прогнози врожаю цього року «перекривали» архівним відео — то пшениця колосилася на екрані, то йшла оранка. Все докупи, без позначення, що це архів, та без логічних кадрів саме весняних робіт. Проходження в парламент законопроєкту про легалізацію медичного канабісу «перекривали» відео вилучених правоохоронцями конопель і плантацій дикої коноплі. По-моєму, це геть різні речі, хоча й там, і там фігурує канабіс. Повідомлення про здорожчання гривневих кредитів у банках «перекривали» відео, як люди знімають гроші в банкоматах.

Симптоматичним був великий «експертний» сюжет Влади Цимбаленко про передачу Україні радянських «МІГ-29» Польщею та Словаччиною із, як це заведено в подібних сюжетах, величезною кількістю закадрового тексту (само собою, з оцінками й висновками авторки). І все це треба було чимось «перекривати». Тож коли в архіві редакції закінчилося відео саме «МІГ-29», розповідь про ці літаки довелося частково «доточувати» літаками інших типів, які до теми не мали жодного стосунку. І не біда, що в «МІГ-29» два кіля (або ж, як кажуть у народі, «хвоста»), а в тих літаків — лише по одному.

Ще в чотирьох випадках прогнозовано неточним було «ілюстрування» бодай якоюсь картинкою розмов із гостями. Наприклад, розмову з першим заступником голови Херсонської облради «ілюстрували» фото наслідків обстрілу Херсона попереднього дня. Але говорив гість при цьому про евакуацію людей і, навпаки, про повернення інших людей до міста, про роботу медзакладів тощо, тож ці фото геть не відповідали змісту розмови. Розмову з членом Ради НБУ Василем Фурманом про здорожчання банківських гривневих кредитів «ілюстрували» якимось постановчим відео, де чоловік навіщось перекладає з купки на купку гроші, при цьому не гривні, а чомусь американські долари.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт журналісти порушували 72 рази. З них 63 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Тут доволі традиційно була значна кількість емоційних оцінок («місто-фортеця», «здригався від вибухів», «дивовижний порятунок», «на найгарячішому Бахмутському напрямку», «легендарного військового»,«оговтатися від трагедії», «точаться одні з найзапекліших боїв війни» і подібні). І цілі сентенції: «Наступна історія гідна потрапити у сценарій для чергового фільму». Або ж «скорочена версія»: «Наступна історія гідна екранізації».

Трапляється таке окреме явище, як псевдоекспертні сюжети, де автори говорять за експертів, замість дати їм слово в синхронах, і при цьому ніяк не авторизують думки. Відтак звучать і оцінки, й висновки, як в уже згаданому сюжеті Влади Цимбаленко: «Тобто загалом Україна може отримати 26 боєздатних літаків і це значна допомога. Але і це не дасть нам можливість закрити мінімальні потреби України щодо авіації». Або ж у сюжеті Оксани Шнайдер: «Загалом історія атомної зброї починалася з престижу. Країни, які нею володіли, вважалися політично, економічно та науково розвинутими. Проте з часом із зброї стримування ядерна стала зброєю терору та залякування». Або: «Нікчемні дії Кремля — натхненний приклад для тих режимів, які стоять на порозі створення своєї ядерної бомби. І єдиний порятунок та спокій для світової безпеки — денуклеаризація Росії».

І ще одне спостереження: чомусь коли журналісти роблять подібні «експертні» сюжети про країну-агресорку, вони мало не обов’язково копіюють її ж пропагандистську мову. Так було й цього дня в сюжеті Анни Брикової: «Тони брехні, маніпуляцій і нищівних нісенітниць — пропаганда роками лунає з російських рупорів. І так би мовити творчо ретранслюється цілою армією глашатаїв Кремля. Агресія, заклики, виправдання масових вбивств і руйнувань України ракетними обстрілами. І всі ці вислови — вже докази їхніх злочинів, зафільмовані ними ж самими. І послідовники Гебельса самі це розуміють».

Неавторизованих суб’єктивних думок гостьових ведучих було набагато менше — я нарахував лише 9 таких випадків. Тут траплялися доволі розлогі міркування, наприклад: «Які ж вони недалекі і далекі водночас від нас, далекі цивілізаційно, ідеологічно, тому що ми різні і це, з одного боку, засмучує, тому що вони продовжують так тиснути на наших людей на окупованих територіях, не розуміючи їх. А з іншого — дає нам величезну надію, тому що прірва після нашої перемоги буде величезна» (ведуча Олена Чабак). «Гебельс, наприклад, Штрайхер, Шешель, Кабуга — всіх їх поєднує відповідальність за підбурювання до геноциду нищівною систематичною пропагандою. Тепер їх наслідують кремлівські так звані «медійники» в лапках, які оком не кліпнуть, як накинуть або брехні, або ж агресії. Вже зрозуміло, що вище військове й політичне керівництво судитимуть за злочини проти України, а от чи вдасться притягнути до відповідальності і їхню інформаційну обслугу». Були й короткі оцінки: «Черговий плідний тиждень роботи Офісу президента України» (ведучий Максим Сікора). «Разом з тим важливою темою тижня є продовження чорноморської «зернової ініціативи» (ведуча Вікторія Малосвітна).

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушили лише одного разу, не позначивши титром бекґраундове відео наслідків ворожого обстрілу Херсона напередодні. Але в такому вигляді цей бекґраунд показували в ефірі п’ять разів: і в новинах, і в гостьовій студії.

Стандарт доступності подачі інформації

Інфографіка втрат ворога продовжує залишатися непідйомною для сприйняття глядачем. На одній картинці показують 13 різних позицій, у кожній із яких по два види даних. Вони всі чотиризначні або й шестизначні та з неочевидними іконками. На ознайомлення глядачеві дають лише 20 секунд в ефірі. Єдиним прогресом я б назвав те, що ведуча цього разу називала окремі позиції у правильному порядку. Але, що характерно, за 20 секунд вона встигла озвучити лише 4 із 13. То навіщо тоді на картинці решта?

Інші зауваження

Була дуже якісна (як за ідеєю, так і за виконанням) інфографіка в повідомленні про ворожий обстріл Очакова з Кінбурнського півострову.

Був доволі цікавий та інформативний фрагмент гостьової студії, коли ведуча з воєнним експертом обговорювали бої за Бахмут біля великої мапи. Якщо допрацювати окремі суто технологічні моменти, подібну рубрику варто було б продовжувати.

В кінці ефірного блоку ведучі ніяк не представили своїх колег з «Інтера».

Кілька разів забули про фімінітиви: «Люсі Фрейзер, міністр культури, ЗМІ та спорту Великої Британії» (титр). «Заявила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва» (ведуча Вікторія Малосвітна). «Наталія Бутирська, експерт з питань Східної Азії, магістр з питань зовнішньої політики» (ведуча Вікторія Малосвітна. Цікаво, що ведучий Максим Сікора в підсумку розмови з гостею назвав її правильно, з фемінітивами).

Елементи політичного піару

Була ось така «новина»: «Черговий плідний тиждень роботи Офісу президента України. Про притягнення Росії до відповідальності за скоєння екологічних злочинів Андрій Єрмак поговорив із представниками громадських організацій. Нині Генеральна прокуратура відкрила 104 провадження за фактами завдання шкоди українській екосистемі».

І така: «Ситуація на фронті та подальша підтримка України — на порядку денному телефонної розмови керівника Офісу президента із радником президента США з питань національної безпеки Джейком Салліваном. Розглянули сторони і факти примусової депортації росіянами українських дітей з тимчасово окупованих територій нашої держави».

І ще ось така: «Разом з тим важливою темою тижня є продовження чорноморської "зернової ініціативи". Переговори за посередництва Туреччини і ООН тривають. Днями Київ відвідав секретар організації Антоніо Гуттеріш і заявив: продовження дії "зернового коридору" критично важливе і вимагає продовження. На думку керівника Офісу президента України — безстрокового».

Усі ці три повідомлення, на моє переконання, є класикою піару. В них — жодної новини (якщо не вважати новинами те, що пан Єрмак з кимось поговорив, або ж висловив цілковито банальну думку). За великим рахунком, я би відніс до проявів політичного піару і студійну розмову з радницею керівника Офісу президента Дарією Зарівною — знову-таки про зустріч Єрмака з представниками громадських організацій і про його ж розмову з Салліваном. У такий спосіб рутинній роботі керівника президентського Офісу надається невиправдано підвищена увага.

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу вміщала 3 репортажних сюжети, прямих ввімкнень не було. В гостьовій студії побувало 7 ньюзмейкерів.

Загалом журналісти каналу порушували стандарти 146 разів. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок (72 порушення), в більшості випадків ішлося про суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 43 рази, переважно узагальненими псевдопосиланнями, як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Усі 25 порушень стандарту точності стосувалися некоректної роботи з картинкою, найчастіше — в новинах, менше — у спробах «ілюструвати» розмови з гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушили 5 разів, стандарт повноти — один раз. Інші стандарти не порушували.

В ефірному блоці каналу було три прояви політичного піару: «паркетні» повідомлення про рутинну роботу керівника Офісу президента Андрія Єрмака («новина» кожного разу полягала лише в тому, що «зустрівся», «поговорив», «висловив думку»).

Ворожих наративів чи токсичних медіаперсонажів в ефірному блоці каналу цієї доби не було.

 

Телеканал «Інтер» (12:00–18:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною, інформаційною: кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв та Ірина Баглай.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про бої під Бахмутом на Донеччині,

про бої під Вугледаром,

про військові навчання біля білоруського кордону,

про поранення дитини ворожим боєприпасом на Миколаївщині,

про бої під Білогорівкою на Луганщині,

про підготовку до церемонії вручення кінопремії «Оскар»,

про те, як жителі села Лимани на Миколаївщині відбудовуються після піврічних ворожих обстрілів,

про нестачу лікарів на Дніпропетровщині,

про бойові дії на Донеччині та Луганщині,

про суд у Німеччині над росіянкою за підтримку війни проти України,

про ймовірний склад одинадцятого пакету санкцій ЄС проти Росії,

про навчальну програму з відбудови для українських біженців у Швейцарії,

про фотовиставку у Львові про Маріуполь до великої війни,

про підготовку аграріїв до посівної на Черкащині,

про ціни на харчі,

про можливе повернення росіян та білорусів до участі в Олімпійських іграх,

про петицію з перейменування Росії на Московію,

про незаконний вилов риби на Одещині,

про збір доказів російських злочинів на Київщині правозахисниками «Трибуналу для Путіна»,

про посилення військового співробітництва Росії з Іраном,

про політичну ситуацію в Туреччині напередодні виборів,

про академіка Вернадського і про антарктичну станцію його імені,

про двох братів-вірмен, які воюють на фронті: один оператором ПТРК, другий — оператором ПЗРК,

про вінничанку-кінологиню, яка записалася до «Гвардії наступу»,

про Центр порятунку диких тварин з прифронтової зони,

про буковинку, яка вступила до бригади «Лють» «Гвардії наступу»,

про жінку, яка пережила російські обстріли у 2014-му в Донецьку, у 2022-му в Херсоні й у 2023-му в Дніпрі,

про бойовий шлях танкістів курсантів Харківського інституту танкових військ,

про те, як вчиться ходити дівчинка, яка втратила ногу під час ракетної атаки по Затоці,

про воїнів 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів прикордонних громад Сумщини,

про ситуацію в Дніпропетровській області,

про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі,

про ворожі обстріли Очакова,

про наслідки ворожих обстрілів на Харківщині.

Гостями ефірного блоку були:

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про ситуацію з електрикою в місті, про гуманітарну ситуацію в місті, про відбудову зруйнованих ворогом житлових будинків, про післявоєнні плани відбудови Харкова;

Олексій Устенко, член Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики, про прогнози зростання цін на харчі, про перспективи перекриття бюджетного дефіциту, про продовження співпраці з МВФ, про ймовірність необхідності скорочення бюджетних видатків;

Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту, про ймовірне повернення росіян і білорусів до олімпійських змагань, про те, як реагуватиме на це Україна, про можливість бойкоту Олімпіади в такому випадку, про відновлення зруйнованої ворогом спортивної інфраструктури;

Дмитро Плетенчук, речник тактичної групи «Грім», про ситуацію на Херсонщині й у Херсоні, про ворожі обстріли й контрбатарейну боротьбу ЗСУ, про намагання ворогів депортувати людей з Олешок і Каховки, про намагання окупантів човнами діставатися островів «сірої» зони;

Максим Пилипенко, піар-директор компанії Work.ua, про ситуацію з працевлаштуванням по різних регіонах України, про зростання середньої зарплати в країні, про популярні вакансії, про вплив на ринок праці великої кількості біженців і ВПО;

Тарас Жовтенко, експерт із питань нацбезпеки, про гарантії безпеки Україні до вступу в НАТО, про правове оформлення допомоги країн НАТО Україні, про ймовірність затяжної війни РФ проти України, про постачання Іраном зброї Росії;

Юрій Корольчук, експерт у сфері енергетики, про стан і відбудову української енергосистеми, про імовірність західних санкцій проти «Росатому»;

Андрій Вігірінський, політичний експерт і юрист, про підсудність різних злочинів росіян, про створення міжнародного трибуналу за злочин агресії, про універсальну юрисдикцію як спосіб посилити переслідування російських воєнних злочинців, про реальність засудження Путіна та його оточення, про військову співпрацю РФ з Іраном, про позиції Китаю щодо війни в Україні;

Максим Ялі, політолог-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету, про зупинення Туреччиною транзиту підсанкційних товарів до Росії, про військову співпрацю Росії з Іраном, про ймовірність поставок Росії іранських балістичних ракет;

Микита Іванов, старший лейтенант 17-ї окремої танкової бригади імені Костянтина Пестушка, про ситуацію під Бахмутом, про настрій українських бійців, про втрати ворога;

Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру, про позицію Росії в наукових колах після початку повномасштабної війни проти України, про роботу антарктичної експедиції під час повномасштабної війни.

 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Загалом було 91 порушення цього стандарту. У 6 випадках брали інформацію без перевірки зі сторінок у фейсбуці та твітері, з телеграм-каналів. Найбільше порушень стандарту було пов’язано з узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела (у 44 випадках). У такий спосіб посилалися на офіційні структури (різні обласні й міські військові адміністрації, Генштаб ЗСУ, ДСНС, МВС, «Укренерго», Кабмін, Мінфін тощо). Було чимало розмитих посилань на неназвані медіа («у російських медіа натомість уже заявили», «пишуть польські ЗМІ», «за даними ізраїльських ЗМІ» тощо). Були «геополітичні» узагальнені посилання (у Варшаві заявили», «у Кремлі вже заявили»). Було дивне посилання: «так вважає одна з міжнародних організацій з розмінування». Незрозуміло, що заважало цю організацію назвати. Були розмиті псевдопосиланя на когось у локальних установах («як повідомили у поліції», «медики оцінюють його стан як задовільний», «в лікарні кажуть»). І були повністю розмиті псевдопосилання на невизначені групи людей («чули розриви мешканці Шосткинського району», «за словами саперів», «розповідають місцеві», «за словами правозахисників»).

Ще у 5 випадках «посилання» були повністю абстрактні («була інформація», «нарахували», «попередньо», «за попередніми даними», «за попередньою інформацією»). У 8 випадках посилань на джерела фактичної інформації не було ніяких.

28 разів журналісти робили найрізноманітніші узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Були й псевдопосилання на неназваних представників різних структур («запевняють в МВС», «у самому відомстві (Офісі генпрокурора) зазначили», «у районній військовій адміністрації просять», «в амбулаторії кажуть», «побоюються у Пентагоні»). Та ще більш «глобальні» («наголошує українська влада», «тут (у Брюсселі) поки що не кажуть, але запевняють», «у Тегерані не можуть нахвалитися»). Традиційно потужно була представлена «науково-експертна думка» («кажуть експерти», «історики говорять», «лікарі впевнені», «запевняють історики», «науковці констатують», «наголошують правозахисники»). І не менш традиційні псевдо («діляться бійці», «хлопці певні», «кажуть командири», «танкісти запевняють», «згадують переселенці», «аграрії кажуть» та навіть «правоохоронці вкотре нагадують і наполягають»).

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували відносно небагато (10 порушень). У 6 випадках це були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Наприклад, у повідомленні про намір Польщі посилювати свою армію ведуча казала про танки — показували літаки. Сюжет Катерини Кравець про посилення військового співробітництва Росії з Іраном був «перекритий» не відповідним тексту архівним відео Ірану. Повідомлення про заяву турецького міністра оборони щодо продовження «зернової угоди» не знайшли «перекрити» нічим кращим, як архівним відео Кремля. Невідповідним відео «ілюстрували» два прямих ввімкнення. Також у сюжеті Ніни Коломієць та Валерії Гроди було доволі традиційне образне визначення ворога «орками», що є підміною понять. І був ось такий цікавий «парадокс»: ведуча Лілія Налягака сказала, що «у Чорному й Азовському морях на бойовому чергуванні перебуває 6 російських ракетоносіїв, проте серед них немає жодного ракетоносія». Це звісно обмовка, але ведуча не виправилася.

Стандарт відокремлення фактів від думок

178 порушень стандарту загалом. Із них 157 — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Багато було вже звичних (не лише для «Інтера») емоційних оцінок різних подій («найгарячіша ділянка фронту», «місто-фортеця», «на жаль», «на щастя», «ганебне рішення», «дивом вцілів», «деталі тих страшних днів», «нелюди», «ошалілі московити» тощо). Траплялося чимало образних, я би сказав навіть «творчих»: «Коли порахували кількість трупів, вжахнулися». «Змушують українців йти за паспортом із куркою-мутантом». «Міномет, хоч і французький, але стріляє точно не багетами». «Перетворити свою лють на могутню зброю проти ворога». «Весь цей апокаліпсис — справа рук російських нелюдів».

Інколи образність може не лише порушувати стандарти, але і впливати на доступність інформації. Такий приклад з сюжету Євгена Соломіна: «Місцеві "подякували" братам — помогли росіянам виявити квартири волонтерів». Лапки на слух не чутно. Інколи журналісти взагалі забувають, що роблять новини, а не авторський блог. Наприклад, у прямому ввімкненні Олена Мендалюк казала: «Зі стриманим оптимізмом можу сказати, що день на Дніпропетровщині проходить спокійно і тихо. Сподіваюсь, що так буде і далі».

Була також чимала кількість «експертних» міркувань журналістів — як оцінок, так і висновків — на різні теми. «Нині ситуація контрольована, а, якщо ворог таки наважиться піти з півночі, українські бійці готові будь-якої миті дати відсіч» (у сюжеті Яни Танчак). «Зараз стабілізувалася ціна на м’ясо та яйця, але попереду великодні і травневі свята, тож цінник буде повзти вгору. Овочі теж навряд чи подешевшають до літа» (у сюжеті Яни Танчак). «А Міжнародний олімпійський комітет перетворюється на інструмент спортвошінгу, відбілює репутацію Росії через спортивні змагання» (у сюжеті Ірини Іванової). «Лише зібравши якомога більше доказів того, що «руській мір» приніс на територію України абсолютне зло, можна поставити юридичну крапку у справі проти злочинців на чолі з Путіним» (у сюжеті Ніни Коломієць). «Ця криза накладається на кількарічні глибокі проблеми в економіці через системність спроб ручного управління. Тож у передвиборчу кампанію, а цьогоріч Туреччина має обрати і президента, і парламент, Ердоган входить не з найкращих позицій» (у сюжеті Ольги Жидецької). «Стаття газети Washington Post з низкою прикладів зловживань від «Росатому» вийшла ще наприкінці січня, за місяць до ухвалення Євросоюзом десятого пакету санкцій проти Росії. Тим не менше «Росатом» до нього не потрапив». Неначе ЄС бере будь-яку публікацію в цій газеті як директиву до дії (у сюжеті Олени Абрамович).

Ще у 12 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань, хоча в більшості випадків, як мені здається, просто читали написані іншими журналістами підводки до сюжетів: «Як виявилося, знайти навіть під час війни 16 мільйонів гривень на ремонт аварійного медичного закладу простіше, ніж відшукати фахівців. Чому це так складно розкажемо далі». Або «Російські загарбники, вбивці, ґвалтівники, мародери дадуть відповідь за все. У Гаазі буде створено міжнародний офіс з розслідування злочинів Росії» (ведучий Олексій Фадєєв). «Про особові втрати годі й говорити. Росіяни неспроможні там сформувати ударний кулак і це є одним з результатів влучної роботи української артилерії». Або «Від одного вигляду сіл, що донедавна були на лінії вогню, холоне кров. Деякі настільки зруйновані, що здається жити в них просто неможливо» (ведуча Ірина Баглай).

Було 9 безпідставних узагальнень: «повертатися колишні мешканці не квапляться», «місцеві жителі не зневірюються і беруться за відбудову», «та самі захисники міста-фортеці не втрачають доброго гумору», «Та місцеві готові чекати, проблеми зі світлом їх не лякають, а наснаги надає віра в ЗСУ» і подібні.

Стандарт повноти інформації

Було 11 порушень стандарту. У сюжеті Ольга Жидецька казала про Туреччину: «Уряд — у відставку» кричали навіть із трибун стадіонів». Далі глядачам показали відео скандування великого стадіону, але ж турецької мови майже вся аудиторія телемарафону не знає. Це був той випадок, коли слід було скандування перекласти титром.

У сюжеті Катерини Кравець було таке: «Серед ядерних досягнень Ірану — понад 3,5 тонни збагаченого урану, а це перевищення ліміту у 18 разів». Тут точно належало дати бекґраунд, бо незрозуміло, про який саме «ліміт» ідеться.

У гостьових студіях не досить було представляти Тараса Жовтенка лише як «експерта з питань нацбезпеки», а Юрія Корольчука — лише як «експерта у сфері енергетики». У сюжеті Ірини Васюри не титрували синхрон імовірно представниці ДСНС. Ще в 6 випадках ніяк не позначали бекграундове архівне відео, ні датами (як це належить), ні хоча би просто як архів.

Стандарт доступності подачі інформації

Ірина Іванова в сюжеті казала: «Міжнародний олімпійський комітет перетворюється на інструмент спортвошінгу». Боюсь, що мало хто з глядачів зрозумів цей мовний покруч.

Інші зауваження

Абсолютно зайвою є музика в інформаційних сюжетах. Не той жанр і не той функціонал.

У багатьох випусках новин ведуча повідомляла, що «ситуація на українсько-білоруському кордоні контрольована, загроза наступу суходолом на північному напрямку України залишається низькою» і далі йшов синхрон командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва. З вибухами й пострілами, чорним димом і полум’ям за спиною. Дикий дисонанс для тих глядачів, які не бачили цей синхрон у сюжеті про навчання Сил оборони біля білоруського кордону. Сюжеті, який показували лише один раз майже на початку ефірного блоку. Ведучій варто було пояснювати цей контекст.

Часто забували вживати фемінітиви: «Карина Куц, медичний директор амбулаторії» (титр у сюжеті Олени Мендалюк). «Альона Шпичка, кінолог» (титр у сюжеті Юлії Корчевської). «Наталія Попова, керівник Центру диких тварин» (титр у сюжеті Ніни Коломієць). «Людмила Марцинська, педіатр Лиманської амбулаторії» (титр у сюжеті Марини Михайловської). «Оксана Зелепуга, начальник сектору організації відбору ГУНП в Чернівецькій області» (титр у сюжеті Ольги Лучек). «Олена Тутова, член дослідницької команди університету м. Цюрих». «Ірина Венедіктова, посол України в Швейцарії» (титр у сюжеті Світлани Прокопчук). «Валентина Сокирко, керівник Управління...» (титр у сюжеті Ірини Васюри).

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу цієї доби була такою: 7 репортажних сюжетів, 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях каналу побувало 3 гостя-ньюзмейкера. Із сюжетів найкращими були репортажі Ігоря Левенка про бої під Вугледаром (оператори Богдан Савруцький та Ігор Більський). І Яни Танчак про військові навчання біля білоруського кордону (оператор Василь Дендін).

В ефірному блоці каналу було 291 порушення стандартів. Найчастіше журналісти ігнорували стандарт відокремлення фактів від думок (178 разів), переважно це були різноманітні суб’єктивні міркування журналістів у новинах. З 91 порушення стандарту достовірності інформації майже половину становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації, ще майже третину — узагальнені псведопосилання на авторство суб’єктивних думок. Інші стандарти порушували значно менше: було 11 порушень стандарту повноти інформації й 10 — стандарту точності, одне порушення стандарту доступності подачі інформації.

Проявів політичного піару, російських наративів та токсичних медіаперсонажів в ефірному блоці каналу цієї доби не було.

 

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–24:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була такою ж, як зазвичай — 15-хвилинні випуски новин і 15-хвилинні гостьові студії (або фільми). З 20-ї був годинний тижневик «Факти тижня», відтак о 21-й випуску новин не було. Не було також випуску новин на «звичному» місці о 23-й годині. Новини вели Тетяна Висоцька, згодом Андрій Ковальський. Гостьові студії вів Вадим Карп’як, тижневик вів Сергій Кудімов.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

про евакуацію людей із селища Торського на Донеччині,

про роботу аеророзвідників на фронті в Донецькій області,

про бої на Донеччині біля Торецька,

про підготовку українських військових у Великій Британії,

про спецтабір для російських військовополонених,

про жертв російських катувань у Вовчанській громаді на Харківщині,

про впровадження нової технології зберігання донорської крові в Київському міському центрі крові,

про можливість використання українських підземних газових сховищ для газу з Європи,

про значення боїв за Бахмут,

про те, що писала європейська преса про Україну за тиждень,

про протести в Грузії й можливі дії Росії,

про можливості деокупації Криму і про те, як змінився Крим під окупацією,

про ситуацію з Шевченківською премією,

про збільшення кількості хворих на ковід,

про розбір завалів зруйнованої ракетною атакою ворога багатоповерхівки в Запоріжжі,

про танкістів викладачів та курсантів Харківського інституту танкових військ,

про придорожнє кафе на Рівненщині, де безоплатно годують військових,

про зйомки українсько-естонського фільма про дітей війни,

про вишкіл добровольців бригади «Лють» «Гвардії наступу»,

про бійця, який на власне весілля їхав з передової на танку,

про роботу вінницьких медиків у прифронтових селах Херсонщини,

про журналіста Павла Казаріна, яких нині захищає країну в ЗСУ.

Було пряме ввімкнення про бої на Донеччині,

Гостями ефірного блоку були:

Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про наслідки обстрілів прифронтових населених пунктів і Херсона, про спроби окупантів закріпитися на островах на Дніпрі, про роботу медзакладів на вільних територіях області, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів, про роботу малого та середнього бізнесу в Херсоні;

Марко Шевченко, посол України в Молдові, про проросійські мітинги в Молдові, про спроби Росії дестабілізувати ситуацію в Молдові;

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформполітики, про виселення Московського патріархату з Києво-Печерської Лаври, про майбутню присутність монахів у Лаврі, про ситуацію з Шевченківською премією, про перейменування Росії в Московію;

Таміла Ташева, постійна представниця президента в АР Крим, про тримання Росією двох кримських політв’язнів, які вже відбули свої терміни покарання за надуманими злочинами, про кардинальну зміну риторики окупантів щодо «захисту» Криму, про посилення репресій проти кримських татар та українців, про будівництво окупантами фортифікацій, про втечу окупантів із Криму, про початок налагодження відносин України з Індонезією та Малайзією;

Саломе Самадашвілі, депутатка парламенту Грузії від опозиційної партії «Лело», про ситуацію в Грузії після відмови влади від закону про іноземних агентів;

Данило Гетманцев, голова Комітету парламенту з питань податкової, митної і фінансової політики, про збільшення видатків бюджету, про продовження співробітництва з МВФ (зокрема про умови Фонду), про зміни в роботі митниці, про санкції на ринку грального бізнесу;

Юрій Макаров, голова комітету з Шевченківської премії, про ситуацію з неоголошенням лауреатів 9 березня, про появу нової номінації, про свою готовність піти у відставку з посади голови комітету з Шевченківської премії;

Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про бої в Бахмуті, про посилення ворожих атак на Лиманському напрямку, про інформаційні спецоперації ворога;

Наталія Гуменюк, речниця Оперативного командування «Південь», про продовження обстрілів Херсонщини, про обстріли Очакова, про відсутність ракетоносіїв через шторм у Чорному морі;

Микита Шандиба, керівник пресслужби 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», про бойові дії в районі Бахмута, про незмінність тактики ворога, про склад ворожого війська в районі Бахмута;

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про відтермінування надання Україні західних літаків, про надання партнерами МІГ-29, про забезпечення зброєю майбутнього контрнаступу;

Кирило Галушко, кандидат історичних наук, координатор громадського проєкту «LikБез. Історичний фронт», про петицію щодо перейменування Росії на Московію, про історію назви «Московія», про підстави до подібного перейменування.

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

документальний фільм Сергія Костежа з серії «Герої» про те, як чернігівські надзвичайники рятували людей після ворожих обстрілів Чернігова в березні 2022 року;

фільм проєкту «Громадянська оборона» про Кадирова, пропагандистів Кремля, хворобу Путіна тощо;

фільм проєкту «Антизомбі» про нові наративи російської й білоруської пропаганди.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти медіагрупи порушували 48 разів. Інформації з соцмереж і телеграм-каналів було небагато — лише 3 випадки, але в одному з них скористалися відео з анонімного телеграм-каналу для ілюстрації повідомлення про обстріли прифронтової Донеччини. У 14 випадках давали узагальнені розмиті псевдопосилання. Майже всі вони були на офіційні структури (обласні ради, Генштаб, Міноборони, Держприкордонслужбу, Оперативне командування «Південь», Повітряні Сили, військові адміністрації). 7 разів робили повністю абстрактні псевдопосилання. Як доволі традиційні: «відомо», «була інформація», «з’являється інформація», «з’явилися повідомлення». Так і трохи більш оригінальні: «згідно даних з відкритих джерел» і «за однією з версій».

Ведучий тижневика Сергій Кудімов, згадуючи бійця, розстріляного росіянами за слова «Слава Україні!», «посилався» ось так: «Тепер ми уже знаємо, його звати Олександр Мацієвський». І це у випадку, коли мали би бути навпаки надмірна достовірність! Звідки це «ми уже знаємо»?! Ще в трьох випадках фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок (21 випадок). Тут бодай якось «адресних» псевдопосилань було лише 3 — на Київський міський центр крові. Всі решта звучали максимально розмитими: «за словами білоруських прикордонників», «кажуть бійці», «кажуть захисники», «кажуть військові», «військовослужбовці кажуть». Або ж: «американські аналітики вважають», «за розрахунками фахівців», «припускають експерти», «експерти не вірять», «переконані тренери», «прогнозують лікарі», «лікарі закликають» тощо. І було ще ось таке: «останні дослідження показали». Не важливо чиї, головне, що останні.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 18 разів і майже завжди це стосувалося некоректної роботи з картинкою в новинах і сюжетах. Повідомлення про ворожі обстріли Херсона та інших населених пунктів області «перекривали» відео села, невідомо якого. Ще одне «гібридне» (чи то змішане) повідомлення про обстріли Костянтинівки, Курахового, Бахмута, Лимана, Сіверська та Мар’їнської громади «перекривали» знімками якихось із цих міст, невідомо яких саме. Аналогічно «перекривали» повідомлення про обстріли дванадцяти населених пунктів Харківщини, серед яких окремо ведуча згадувала Дворічну, Гряниківку, Новомлинськ, Западне. Це загалом постійна хибна практика в новинах медіагрупи — змішувати в одне повідомлення все докупи і «перекривати» це відео або фото невідомо чого саме.

Повідомлення про бої під Бахмутом «перекривали» випадковим набором відео бойових дій, яке за змістом не відповідало словам ведучої. Наприклад, вона казала про ворогів — показували українських бійців. Повідомлення про результати соцопитування щодо ставлення британців до українських біженців «перекривали» архівними краєвидами британських вулиць. Частково літніми й не позначеними як архів.

Сюжет Олексія Савіцького про газові сховища «перекривали» традиційним архівним відео труб і вентилів, що, зрозуміло, не відповідало тексту за кадром. Це типова проблема, якщо журналіст у великому тексті переказує суто експертні висновки та оцінки, замість дати висловити їх реальним експертам у синхронах.

Також невідповідним відео перекривали бекґраунд про розірвання договору з Московським патріархатом на використання приміщень Києво-Печерської Лаври. Особливо цікаво виглядало, коли на словах «ченці та священнослужителі» показували поліцейських.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно найбільше (189 разів) було порушень саме цього стандарта. Здебільшого в новинах (104), чимало й у тижневику (73). В новинах, як і раніше, дуже багато суто емоційної лексики. Уже звичних «найгарячіших точок», «запеклих боїв», «міста-фортеці», «велетенських вирв від снарядів», «пекла, яке влаштував ворог», «російських нелюдів», «дивом вижив», «на щастя» і «на жаль». Хочу звернути увагу, що майже всі ці оцінки ви можете знайти і в розділах інших каналів. Це така наочна демонстрація стереотипності мислення, коли журналісти різних редакцій беруться оцінювати події, замість розповідати про них.

Були в новинах й «експертні» оцінки журналістів. «На фронті ситуація важка, але контрольована», — казав у прямому ввімкненні Владислав Круглов. «Тож остаточна інтеграція українських сховищ й європейський ринок газу актуальна як ніколи раніше». «Таким чином Україна залишиться ключовим партнером ЄС у газовому секторі навіть після остаточної зупинки транзиту російського газу» (у сюжеті Олексія Савіцького). Наталія Кулик роздавала у своєму сюжеті ще й «корисні поради»: «Щепитися від ковіду варто і вагітним».

Але звісно рівень «експертності» набагато вищий у підводках та сюжетах тижневика «Факти тижня». Там так заведено — більшість текстів є суто суб’єктивними думками журналістів (іронічно, що назва тижневика обіцяє більше фактів). І все б нічого — це за визначенням авторські матеріали. Проте є проблема: журналісти діляться своєю позицією як «істиною в останній інстанції». Конкретно цього дня вони авторизували власну суб’єктивну думку лише один раз! І це в годинній програмі.

Ще 12 разів журналісти медіагрупи робили безпідставні узагальнення: «у всіх спільна мета», «тут кожен знає, за що воює», «усі добровольці готові знову їхати у прифронтові села, бо знають», «кримчани стали ще сміливішими», «більшість із нас терміни давно прогавили» тощо.

Стандарт доступності подачі інформації

Чотири порушення. Редакція вперто нічого не робить зі своєю інфографікою втрат ворога. Як ведуча не намагається встигнути за зміною даних, а зробити це неможливо. Треба привести до тями темп зміни даних на самій картинці.

Ще в сюжеті Олексія Савіцького голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов у синхроні казав: «Україна має історичний шанс... стати так званим енергетичним "сториджем". Тут варто було б коротко уточнити глядачам, що йдеться про «сховище».

Інші зауваження

Нефункціональним був підхід до прямого ввімкнення. Зокрема, який сенс у прямому ввімкненні з Донеччини розповідати про те, що повідомляє Міністерство оборони про загальну ситуацію на фронтах, або ж тим більше — з Донеччини розповідати про те, що відбувається на Луганщині. Сама логіка прямого ввімкнення як інструменту — це розповідь про те, що відбувається на місці подій, де перебуває кореспондент.

Я не експерт із документального жанру, але, «користуючись службовим становищем», висловлю суб’єктивну думку. Дуже цікавий і ґрунтовний документальний фільм зробив Сергій Костеж про роботу чернігівських рятувальників у березні 2022 року. Ретельно зібрані зі свідчень різних учасників конкретні історії з прив’язкою до конкретних локацій, значний масив промовистих фактів, прекрасні інтерв’ю. Але все це, на мою думку, частково зіпсували «шкідливі звички» роботи журналіста в тижневику: надмірна кількість емоційних оцінок та узагальнень, із яких складався майже весь авторський текст. І це при тому, що історії містян у перший місяць великої війни були такими, що абсолютно не потребували штучного «підсилення» драматичною лексикою.

Резюме

Новинна складова ефірного блоку медіагрупи була такою: 6 репортажів та спецрепортажів, одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побували 7 гостей-ньюзмейкерів. Якісних сюжетів цього дня було багато. Я б відзначив обидва репортажі Владислава Круглова — про роботу аеророзвідників на фронті в Донецькій області і про бої біля Торецька (обидва сюжети знімали оператори Євген Тур й Олег Цимбалюк). Було три якісних спецрепортажі: Олени Зоріної про підготовку українських військових у Великій Британії (оператора, на жаль, не вказали, хоча зйомка була винятково якісною), Павла Васильєва про спецтабір для російських військовополонених (теж оператора не назвали) і Тетяни Доцяк про жертв російських катувань у Вовчанській громаді на Харківщині (оператор Ігор Тамбієв). Також варто відзначити нарис Марії Малевської про бойових танкістів викладачів та курсантів Харківського інституту танкових військ (оператор Олександр Бринза).

В ефірному блоці медіагрупи цієї доби було загалом 259 порушень стандартів. Із них найбільше — 189 — становили порушення стандарту відокремлення фактів від думок. Це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і неавторизовані думки журналістів у тижневику. Стандарт достовірності порушували 48 разів: найбільше було узагальнених псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 18 разів, майже все це були некоректні поєднання картинки з текстом. 4 рази порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

В ефірному блоці медіагрупи цієї доби не було ні проявів політичного піару, ні російських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

 

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 12 березня

Прем’єр Грузії звинуватив українських політиків у втручанні у внутрішню політику країни.

Партизани підірвали залізничне полотно на окупованій Херсонщині.

Польща планує оприлюднити документи про корупційний вплив Росії на євродепутатів, — прем’єр-міністр країни.

Правоохоронці почали розслідування побиття солдата командиром у навчальному центрі на Житомирщині.

Вибухи біля окупованого Маріуполя росіяни підняли в небо авіацію, — Андрющенко.

США повернули Україні скіфські мечі та половецьку шаблю, раніше вкрадені російськими окупантами.

Німецька залізниця перестала безкоштовно доставляти гумдопомогу в Україну, — Spiegel

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Нічний ефірний блок Суспільного починався опівночі одним 30-хвилинним випуском новин. Далі йшли повтори гостьових студій з попереднього дня, повтор підсумкового випуску новин з попереднього дня, записані інтерв’ю і документальні фільми.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною для цього часу доби (із 6-ї ранку до 12-ї). Перші три години починалися із 15-хвилинних випусків новин і продовжувалися гостьовими студіями. О 9-й був 30-хвилинний випуск новин, а далі до кінця блоку йшла суцільна гостьова студія.

Схоже, в цьому часовому відтинку вже всі учасники марафону відтворюють логіку ефірної сітки лінійного каналу. А це є категорично неправильним рішенням, адже в такий активний час доби як 9:3012:00 значна частина аудиторії може хотіти подивитися новини на інформаційному все ж таки каналі. Проте цих новин не отримує.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною, інформаційною: кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була такою ж, як зазвичай: 15-хвилинні випуски новин і 15-хвилинні гостьові студії (або фільми). З 20-ї був годинний тижневик «Факти тижня», відтак о 21-й випуску новин не було. Не було також випуску новин на «звичному» місці о 23-й годині.

Новинна складова

Новинна складова ефірного блоку Суспільного була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 3 гостя-ньюзмейкера у студії.

В ефірному блоці каналу «Ми — Україна» були 3 репортажних сюжети, прямих ввімкнень не було. В гостьовій студії побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова ефірного блоку каналу «Інтер» цієї доби включала 7 репортажних сюжетів, 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях каналу побувало 3 гостя-ньюзмейкера.

Новинна складова ефірного блоку телеканалів ICTV та СТБ була такою: 6 репортажів та спецрепортажів, одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побували 7 гостей-ньюзмейкерів.

Гостьові студії

Загалом гостями Суспільного цієї доби були 16 людей. Із них троє були ньюзмейкерами, двоє — речниками, один радник, два експерта, чотири журналіста і чотири учасника подій.

У гостях каналу «Ми — Україна» цієї доби побувало 18 людей. 7 із них були ньюзмейкерами, два речника, одна радниця, 6 експертів і двоє учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» цього дня побувало загалом 11 гостей. Троє з них були ньюзмейкерами, один речник, 5 експертів і два учасники подій.

В ефірному блоці телеканалів ICTV та СТБ цієї доби загалом побувало 12 гостей. 7 із них були ньюзмейкерами, 3 речника і двоє експертів.

Порушення стандартів

В ефірному блоці Суспільного цієї доби порушували стандарти 41 раз. Найчастіше — 15 разів — порушували стандарт достовірності, здебільшого через узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 13 разів — це все були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 6 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт повноти і ще 2 рази — стандарт точності.

Загалом журналісти каналу «Ми — Україна» порушували стандарти 146 разів. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок (72 порушення), у більшості випадків це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 43 рази, переважно узагальненими псевдопосиланнями, як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Усі 25 порушень стандарту точності стосувалися некоректної роботи з картинкою, найчастіше — в новинах, менше — у спробах «ілюструвати» розмови з гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушили 5 разів, стандарт повноти — один раз. Інші стандарти не порушували.

В ефірному блоці каналу «Інтер» було 291 порушення стандартів. Найчастіше журналісти ігнорували стандарт відокремлення фактів від думок (178 разів), переважно це були різноманітні суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Із 91 порушення стандарту достовірності інформації майже половину становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації, ще майже третину — узагальнені псведопосилання на авторство суб’єктивних думок. Інші стандарти порушували значно менше: було 11 порушень стандарту повноти інформації й 10 — стандарту точності, одне порушення стандарту доступності подачі інформації.

В ефірному блоці каналів ICTV та СТБ цієї доби було загалом 259 порушень стандартів. З них найбільше — 189 — становили порушення стандарту відокремлення фактів від думок. Це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і не авторизовані думки журналістів у тижневику. Стандарт достовірності порушували 48 разів: найбільше було узагальнених псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 18 разів, майже все це були некоректні поєднання картинки з текстом. 4 рази порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

Проявів політичного піару в ефірних блоках Суспільного, «Інтера» та ICTV з СТБ цієї доби не було.

В ефірному блоці каналу «Ми — Україна» було три прояви політичного піару: «паркетні» повідомлення про рутинну роботу керівника Офісу президента Андрія Єрмака («новина» кожного разу полягала лише в тому, що «зустрівся», «поговорив», «висловив думку»).

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів чи токсичних медіаперсонажів в ефірних блоках усіх каналів цієї доби не було.

Скриншот відео: Факти ICTV/YouTube

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2182
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду