Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 24 і 25 травня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 24 і 25 травня 2023 року

2 Червня 2023
4044

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 24 і 25 травня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
4044
Серйозні помилки й порушення стандартів в ефірних блоках Суспільного, «1+1», «Ради», «Інтера», ICTV та СТБ, «Ми — Україна».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 24 і 25 травня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 24 і 25 травня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дня: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазнаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин протягом того часу доби, який аналізується.

 

Телеканал «1+1» (8:00-12:00, 24 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була нерівномірною. Перші дві проаналізовані годин ефіру мали по два випуски новин: 15-хвилинні на початку й 10-хвилинні посередині години, решту часу займали гостьові студії. Потім був 15-хвилинний випуск новин і 45-хвилинна гостьова студія. Завершували блок годинним випуском новин. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Руслан Шаріпов.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про бій 59-ї мотопіхотної бригади під Первомайськом біля Донецька, 
  • про збір розробників безпілотників у Львові,
  • про виживання прифронтового міста Берислав на Херсонщині, 
  • про літню заготівлю дров на зиму на Сумщині,
  • про плани роботи «авіаційної коаліції»,
  • про перший сільський центр гемодіалізу, що відкрився на Чернігівщині, 
  • про передачу приватної компанії «Укрнафтобуріння» в управління державної «Укрнафти»,
  • про ДТП депутатки Київради Ар'євої,
  • про американця-волонтера, який передає українським дітям іграшки,
  • про харків’ян і переселенців, які живуть у підвалах і сховищах в Харкові.

Були прямі ввімкнення:

  • два ввімкнення про засідання архієрейського собору ПЦУ щодо переходу на юліанський календар,
  • про реакції у Брюсселі на чергові заяви і дії Угорщини,
  • про роботу виїзного медпункту з вимірювання тиску й рівня цукру в крові.

Гостями ефірного блоку були:

  • Дмитро Ярош, засновник «Правого сектора», командувач Української добровольчої армії, про перспективи швидкого закінчення війни, про Українську добровольчу армію, про навчальні центри УДА, про оцінку дій ворога, про українську агентурну мережу на окупованих територіях, про лідерів українського спротиву (записане інтерв’ю Андрія Цаплієнка). 
  • Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів прифронтових громад області, про евакуацію людей.
  • Володимир Орлов, заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ракетного удару по Дніпру й Синельниківському району, про роботу ППО.
  • Павло Ковтонюк, співзасновник українського Центру охорони здоров’я, про інфраструктурну медичну реформу в Україні, про конфлікт між Тростянцем й Охтиркою за кластерну лікарню, про кадрові проблеми з головними лікарями.
  • Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ, про інфраструктурну медичну реформу в Україні, про питання якості обслуговування пацієнтів, про кадрові проблеми української медицини.
  • Андрій Ковальов, релігієзнавець, кандидат політичних наук, про значення зміни церковного календаря ПЦУ, про процедуру ухвалення такого рішення, про історію різних церковних календарів.
  • Валерій Клочок, політичний експерт, про прогнози щодо Вільнюського саміту НАТО, про «ізраїльську модель безпеки», про варіанти гарантій безпеки України і кроки до вступу України до НАТО відразу ж після перемоги.
  • Олександр Мусієнко, воєнний експерт, про ситуацію на різних ділянках фронту, зокрема в Бахмуті та в Авдіївці, про анонсоване президентом створення корпусу морської піхоти, про події в Білгородській області, про створення «авіаційної коаліції» (в повторі з попереднього ефіру).
  • Тимур Мірошниченко, ведучий «Євробачення», про те, як проходив конкурс «Євробачення» у Ліверпулі, про український дух конкурсу. 

Порушення стандартів

Цього дня у великій кількості новинних випусків часто повторювалися матеріали та відповно порушення.

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували загалом 95 разів. У 7 випадках використовували інформацію і відео, взяті з соцмереж і телеграм-каналів без перевірки, в тому числі й анонімних російських.

23 рази робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З «адресних» були посилання на Генштаб, Міноборони Росії, Повітряне командування «Схід», МЗС, МОЗ і абстрактну «поліцію». З геть розмитих були такі: «українські воїни кажуть», «заявляють добровольці», «як пишуть самовидці», «підрахували лісівники».

8 разів журналісти робили абстрактні псевдопосилання: «стало відомо», "попередньо", «було повідомлення», «за прогнозами», «із відкритих джерел відомо», «за моєю інформацією», «наскільки ми знаємо» і «ТСН із власних джерел стало відомо».

Найбільше ж — цілих 35 разів! — подавали фактичну інформацію без згадки будь-яких джерел. Зокрема в багаторазово повторюваниху новинах повідомленнях про наслідки ворожих обстрілів різних областей.

Ще 22 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «агітують українців лісівники» і «лісничі радять», «розробники кажуть», «в Україні наголошують», «в ПЦУ зізнаються», «місцеві жителі скаржаться», «деякі українські військові сказали», «кажуть психологи», «дорослі кажуть», «запевняють інженери», «кажуть волонтери», «багато говорили про те», «зізнаються піхотинці», «хлопці кажуть», «у прокуратурі пояснили».

Стандарт точності інформації

Було 44 порушення стандарту. 32 рази це була невідповідність картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Двічі не до ладу «перекривали» прямі ввімкнення. 

Наприклад ввімкнення з Брюсселя «перекривали» не лише відео, що не відповідало словам за кадром. Воно було ще й архівним, але з титром «наживо». Узагалі нісенітниця — це під час прямого ввімкнення про зміни церковного календаря показувати архівне відео якогось військового параду. І теж титрувати цей архів «наживо».

Як заведено, не працювали намагання «ілюструвати» гостей. Розмову з головою Херсонської ОВА Прокудіним «перекривали» архівним відео не відповідним за географією. А, коли гість говорив про те, що жінка отримала смертельні поранення, показували собак.

У сюжеті про «авіаційну коаліцію» Кайсу Оллонґрен титрували не як міністерку оборони Нідерландів, а як «міністерку оборони Німеччини»

Стандарт відокремлення фактів від думок

Знову найбільше порушували цей стандарт. Загалом 209 разів, із них 201 раз це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Велика кількість емоційних оцінок: «запеклі бої», «люті пташки», «в Бєлгородській області паніка», «суцільні руїни», «дивом вижила», «на щастя», «ситуація ганебна», «вражаюче відео», «інтрига щодо них зберігається», «зворушливу історію», «іменитого французького ювеліра» і «відомих майстрів», «історичне рішення», «резонансному інтерв’ю» тощо.

Були припущення: «Під руїнами ще можуть бути люди». «Є припущення, що серед головних питань буде календарна реформа» (ведучий Святослав Гринчук). «Маємо сподівання, теж за нього проголосують, принамйні ніщо не каже про те, що може бути якось по-іншому». «Але, незважаючи на це, можемо казати про те, що календарній реформі бути» (в прямому ввімкненні Неллі Ковальської).

Були також «експертні» висновки чи оцінки: «В Україні ж «Дія» не тільки спростила життя громадянам, але й допомогла зменшити корупцію». «Відтепер поліція оперативніше та ефективніше розкриває злочини» (ведучий Святослав Гринчук). «Саме війна стала вирішальним чинником, щоби вперше замислитися над будівництвом центру з очищення крові в селі» (сюжет Ірини Маркевич). «Цукровий діабет другого типу — це таке дуже серйозне захворювання, яке може провокувати потім захворювання серця, очей, нирок, тому його дуже важливо вчасно діагностувати, адже воно ще збільшує ризик інфарктів, інсультів і передчасної смерті» (в прямому ввімкненні Інни Лебеденко).

Ведучі гостьових студій переважно дотримувалися стандарту й авторизували свої думки, не було такої авторизації лише у п’яти випадках. І було лише одне безпідставне узагальнення, щоправда, повторене у випусках новин тричі.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушили тричі. Не досить було представляти Валерія Клочка лише як «політичного експерта», а Олександра Мусієнка лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». У сюжеті Валерії Ковалінської про ДТП депутатки Київради Ар'євої бекграундові фото самого ДТП не були тировані датою події.

Стандарт балансу думок

Стандарт порушили в явно піарному сюжеті Дмитра Святненка про конфлікт навколо передачі компанії «Укрнафтобуріння» в управління «Укрнафти». Лобісту цього рішення нардепу Данилу Гетманцеву слово в сюжеті надали суто формально: показали шматочок його суто емоційного виступу на засіданні парламентської ТСК. Для справжньої аргументації усіх закидів, висловлених у сюжеті його опонентами, та й у закадровому тексті самого автора сюжету, слова політик не отримав. Класичний випадок імітації балансу думок.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 9 разів. Не кращою ідеєю було під розмову з гостем наводити (хоч і справді красиво оформлені графічно) цитати зі статті в The Wall Street Journal. Проблема з доступністю тут полягає в тому, що глядач не може одночасно слухати думку гостя й читати написане на екрані.

Показували мапу бойових дій від Deepstate. Яка жодним чином не адаптована для телевізора: роздивитись на ній щось і прочитати назви населених пунктів на телеекрані дуже важко.

Ведучий Святослав Гринчук й Інна Лебеденко під час прямого включення казали про «діабетичний скринінг». Є зрозумілі ширшій аудиторії українські слова — вимірювання, визначення тощо. Ведуча Наталія Мосейчук знову казала: «Зараз наш слот». А в розмові про медичну реформу кілька разів казала про «практичні кейси»

Стандарт оперативності

Протягом ефіру був яскравий приклад «оперативності навиворіт». І кореспондентка у прямому ввімкненні, і ведучий новин, і ведучі гостьової студії мінімум п’ять разів говорили, що вірні ПЦУ святкуватимуть Різдво та інші свята за новоюліанським календарем. Хоча до кінця ефіру цього дня засідання архієрейського собору ПЦУ ще не ухвалило рішення. І для набуття чинності його ще має в липні затвердити помісний собор ПЦУ. Казати про це як про доконаний факт було некоректно.

Інші зауваження

Одного разу ведучий новин забув про фемінітив: «постраждала жінка-пішохід».

Елементи політичного піару

Був сюжет про передачу компанії «Укрнафтобуріння» в управління «Укрнафті». За рахунок грубих порушень стандарту балансу думок і стандарту відокремлення фактів від думок у матеріалі подавали в негативному світлі: нардепа Данила Гетманцева, державне агентство управління конфіскованими активами АРМА, уряд і саму ідею передачі «Укрнафтобуріння». Для довідки: «Укрнафтобуріння» держава раніше забрала у власника каналу «1+1» Ігоря Коломойського. 

Резюме

Новинна складова каналу була такою: 3 репортажних сюжета і 4 прямих ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери. Якісними були репортаж Олександра Моторного про бій 59-ї мотопіхотної бригади під Первомайськом біля Донецька (оператори Данило Лисенко і Сергій Шпортило), спецрепортаж Руслана Ярмолюка про виживання прифронтового міста Берислав на Херсонщині й сюжет Ірини Маркевич про перший сільський центр гемодіалізу, що відкрився на Чернігівщині (оператор Андрій Романок). Було також дуже якісне ексклюзивне інтерв’ю Андрія Цаплієнка з засновником «Правого сектора», командувачем Української добровольчої армії Дмитром Ярошем.

Цього дня канал встановив персональний рекорд. Загалом протягом чотирьох ефірних годин порушив стандарти 366 разів — 91,5 порушення на годину в середньому! Як і раніше, найгіршою залишається ситуація з дотриманням стандарту відокремлення фактів від думок — 209 порушень, майже всі вони були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 95 разів, третина з них була поданням фактичної інформації без будь-яких посилань на її джерела. Стандарт точності порушували 44 рази, найчастіше це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт оперативності, 3 рази — стандарт повноти інформації й одного разу стандарт балансу думок.

Був один сюжет з дискредитацією намірів уряду передати компанію «Укрнафтобуріння» в управління «Укрнафті». Принагідно займалися чорним піаром проти нардепа Данили Гетманцева. 

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

 

Телеканали ICTV та СТБ (14:00-18:00, 24 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи не змінилася: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вели спочатку Тетяна Висоцька, згодом Петро Дем’янчук, розмовні студії вела Яна Брензей.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

  • про бої під Сіверськом Донецької області, 
  • про роботу зенітників на фронті,
  • про ухвалу ПЦУ про перехід на новоюліанський календар,
  • про село Дачне під Одесою, яке відбудовується після ракетних ударів ворога в липні минулого року,
  • про виживання прифронтового Гуляйполя,
  • про бої у Бахмуті,
  • про хворого переселенця з Херсона, якого врятували черкаські хірурги,
  • про роботу релокованих підприємств у Хотині на Буковині,
  • про відновлення газопостачання у звільнених селах Миколаївщини,
  • про створення одеськими волонтерами посібника з якості військової продукції,
  • про порятунок поранених з-під Бахмуту дніпровськими лікарями,
  • про вирощування полуниці фермерами Закарпаття,
  • про західну допомогу медикаментами українським лікарням, що лікують поранених бійців,
  • про наслідки ворожих обстрілів Харківського фізико-технічного інституту з ядерною установкою, 
  • про отримання від Данії соціально-психологічними службами України інклюзивних автівок 
  • про виробництво титанових імплантів в Ужгороді,
  • про творчий спадок Українських Січових стрільців,
  • про багатофункціональне укриття в школі в Гатному на Київщині,
  • про закарпатських волонтерів, які виготовляють макети «Стугн» для обману ворога,
  • про трирічну блогерку-волонтерку.

Було прямі ввімкнення про архієрейський собор ПЦУ з питання календарної реформи.

Гостями ефірного блоку були:

  • Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про ситуацію на фронті в Білогорівці, про підготовку противника до контрнаступу ЗСУ на Луганщині, про гуманітарну ситуацію на окупованій частині області.
  • Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про оперативну ситуацію в області й обстріли різних громад, про евакуацію дітейі з прифронтових населених пунктів, про наповнення реєстру зруйнованого житла по області, про розмінування й відбудову на звільнених територіях, про викриття колаборантів.
  • Олексій Данілов, секретар РНБО, про засідання Ставки верховного головнокомандувача, про наслідки подій в Білгородській області Росії, про російські фейки щодо «поранення» Залужного, про проєкти післявоєнних гарантій безпеки для України, про очікування від наступного «Рамштайну».
  • Микита Шандиба, керівник пресслужби 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», про протистояння безпілотниками з ворогом, про бої у Бахмуті.
  • Надія Максимець, речниця Київської міської прокуратури, про розслідування справи з ДТП Ар’євої.
  • Петро Черник, воєнний експерт, про події в Білгородській області Росії, про бої за Бахмут, про тактику ворога в ракетних обстрілах України, про можливий ефект після отримання Україною F-16.
  • Вадим Денисенко, директор Українського інституту майбутнього, про підсумки події в Білгородській області Росії, про перспективи перемог України в інформаційній війні проти Росії, про перспективи посилення конфлікту у військово-політичному керівництві Росії.
  • Віталій Феклістов, представник Головного сервісного центру МВС, про нові правила техогляду для авто.

Крім того, в ефірі були два пропагандистських фільми проєкту «Антизомбі»: про російську пропаганду з приводу протистояння «Кинджалів» і «Петріотів» та про нові наративи російської пропаганди.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 62 рази. 6 разів давали інформацію з інтернету без перевірки. Крім телеграм-каналів СБУ, командувача Олександра Сирського й посла України в Німеччині Олексія Макеєва, брали відео з російських анонімних телеграм-каналів. Також посилалися: «посольство країни-агресора вже написало в соцмережах» і «у мережі з’явилося відео».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 31. Так «посилалися» на ЗСУ, Пентагон, «Миколаївгаз», поліцію Донеччини, ДБР, військові адміністрації, Головне управління розвідки, Генштаб і Мінсоцполітики. Ще більш розмиті псевдо були такі: «у Пекіні кажуть», «як пишуть місцеві ЗМІ» або навіть «у ЗМІ знову виринула історія», «це підтверджують і бійці», «за словами фахівців» і «опитування показували».

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «в області наполегливо закликають», «попередньо», «за попередньою інформацією» і «з’явилась інформація». 4 рази подавали фактичну інформацію без посилань взагалі.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 16 і були вони дуже різні: «відзначають підприємці», «кажуть українські захисники», «кажуть фермери», «переконані в українській розвідці», «енергетики пояснили», «комунальники твердять», «прогнозують селяни», «кажуть науковці». Звучало також «але те, що рішення підтримають, ніхто не сумнівається».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 14 разів, майже все це були невідповідності картинки й тексту. Наприклад, повідомлення про проведення Ставки верховного головнокомандувача навіщось «перекривали» архівним відео роботи артилерійських гармат і РСЗВ. Хоча за кадром йшлося про перехід Повітряних Сил на західні літаки. Згодом цим же відео «перекривали» повідомлення про події в Білгородській області Росії. 

Повідомлення про обстріли Торецька, Авдіївки, Костянтинівки, Новодмитрівки та Миколаївки «перекривали» відео звідкись, але не з п’яти населених пунктів. Огляд боїв у Бахмуті «перекривали» хаотичним набором архівного відео бойових дій. Наприклад, фрагмент розповіді про роботу танкістів «перекривали» відео роботи піхотинців. Ведучий розповідав про те, що рятувальники розбирають завали багатоповерхівки в Авдіївці, а «перекривали» це відео зруйнованої сільської хати. У сюжеті про рішення архієрейського собору ПЦУ щодо переходу на новоюліанський календар раптом виникло зимове відео різдвяних святкувань та ще й без титру «архів».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти медіагрупи порушують системно — було 196 порушень і 190 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Емоційні оцінки: «ворожого залізяччя», «наполегливо закликають», «досі оговтується», «потужна сучасна зброя», «гарячі точки», «з найгарячішого напрямку», «легендарного батальйону» і «легендарного заводу», «досі оговтуються», «знову потерпають», «дивом вижила», «поранення, на щастя, незначні», «гігантську дірку в черепі», «у Москві вже вибухнули істерією», «ухвалив історичне рішення», «знакова подія», «дискусії були гарячими», «вражаючий творчий доробок», «вражаючі батальні сцени», «дивовижний портрет» тощо.

Оцінки замість фактів: «конструкція металева і важка, муляж легкий», «розгортають за лічені секунди». Дуже багато лексики урочистого стилю («заявив», «запевнив», «зазначив», «наголосив» тощо), здається в редакції взагалі не знають простого дієслова «сказав». Припущення: «Імовірно, йдеться про танки, передачу яких у лютому анонсували Нідерланди разом з Німеччиною та Данією» (ведучий Петро Дем’янчук). Висновки: «І це остаточно підштовхнуло церкву до цієї реформи, якої так боялися» (сюжет Христини Гавриш). 

Був навіть наочний приклад, як один і той самий образ можна «накласти» на геть різні обставини: «Адже підвал, куди мали б спускатися, нагадував фільм жахів» (в сюжеті Христини Величанської про нове шкільне бомбосховище). «Порожні вулиці Гуляйполя — наче декорації до фільму жахів про «руській мір» (сюжет Андрія Почтєва).

Натомість ведуча розмовних студій лише одного разу не авторизувала власну думку. І ще було 5 безпідставних узагальнень: «та містяни тримають удар, а комунальники, ризикуючи життям, тримають порядок», «воїни в свою чергу прагнуть долучитися до побратимів», «у громаді зрозуміли».

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення: не досить було представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

Стандарт балансу думок

У студії з речницею Київської міської прокуратури Надією Максимець обговорювали подробиці кримінальної справи про ДТП, яке вчинила депутатка Київради Ярина Ар’єва. Стандарт балансу думок було дотримано суто формально — ведуча частково озвучила позицію підозрюваної. Але речниця в ефірі озвучувала нові закиди й факти, що потребували слова у відповідь. Крім того, в ефірі каналу навіть під час предметної розмови не згадувалося те, що батько винуватиці ДТП нардеп Володимир Ар’єв сказав того ж дня: зміну статті й «появу у справі наркотиків» він вважає помстою влади за критику щодо справи Червінського.

Стандарт доступності подачі інформації

У сюжеті Олександри Ченкової було: «складених нашвидкуруч кейсів».

Інші зауваження

Тричі забували про фемінітиви: «директор школи пояснює» (в сюжеті Христини Величанської про директорку), «країни-агресора» (ведучий Петро Дем’янчук), «Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністр...» (титр у сюжеті Єгора Ромахла, цікаво, що в тексті автор сюжету казав правильно «міністерка»).

Резюме

Новинна складова ефіру була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 3 гостя-ньюзмейкера. Із сюжетів найкращими були репортаж Тетяни Наконечної про бої під Сіверськом Донецької області (оператор Захар Комах) і Марії Малевської про наслідки ворожих обстрілів Харківського фізико-технічного інституту з ядерною установкою (оператор Олександр Бринза).

Загалом у проаналізованих чотирьох годинах було 275 порушень стандартів, це 68,5 порушень на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 196 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 62 рази, половиною з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 14 разів і по одному разу порушили стандарти повноти, балансу думок і доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували. Стандарт балансу думок порушили у резонансній кримінальній справі про ДТП, яке вчинила депутатка Київради Ярина Ар’єва. 

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих ефірних годинах не було.

 

Телеканал «Рада» (18:00-22:00, 24 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була такою: ефірні години починалися короткими випусками новин (то 5-хвилинними, то 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий годинний випуск новин, наступна година була гостьовою. Знову з’явилися «новини коротко», щоправда вони були не в усіх гостьових студіях. Новини вели Олена Морозова й Андрій Сініцин, гостьові студії — Катерина Федотенко й Назар Довгий. 

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про бої під Нью-Йорком та Торецьком на Донеччині, 
  • про обстріли прифронтових населених пунктів Запорізької області, 
  • про прифронтове життя в селі Циркуни на Харківщині,
  • про ймовірність підняття тарифів на електроенергію,
  • про евакуацію з прифронтового Північного на Донеччині родини з дітьми,
  • про порятунок поранених мирних жителів із зони бойових дій у Донецькій області,
  • про ситуацію навколо Нагірного Карабаху,
  • про відсутність безбар’єрності в Одесі,
  • про ДТП Ар’євої,
  • про рекламу на темі війни,
  • про жительку Маріуполя, якій вдалося врятуватися з-під окупації,
  • про роботу комунальників у Нікополі.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, про реформу церковного календаря в ПЦУ, про варіанти узгодження церковних і державних свят, про підтримку Литви і Польщі в питанні української культурної спадщини, про проблеми Телеграму, про закон про медіа і законорпоєкт про рекламу, про роботу комісії Мінкульту в Київо-Печерській Лаврі.
  • Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, про «авіаційну коаліцію», про участь президента Зеленського в засіданні Ліги арабських держав та засіданні «Великої сімки».
  • Дмитро Брижинський, голова Чернігівської ОВА, про ворожі обстріли області, про безпеку в Чернігові, про стан бомбосховищ міста, про відбудову Чернігова, про розмінування в області.
  • Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про можливості приєднання Миколаївського порту до «зернового коридору», про російські обстріли акваторії, про відновлення бізнесів в області.
  • Дмитро Сахарук, виконавчий директор «ДТЕК», про тимчасову зупинку експорту української електроенергії, про запуск вітроелектростанції на Миколаївщині, про загальну ситуацію з енергопостачанням по країні, про стабільність ситуації з постачанням електроенергії.
  • Михайло Подоляк, начальник департаменту протидії порушенню прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу генпрокурора, про вирок суду двом колишнім поліцейським з Кагарлика за катування і згвалтування.
  • Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля і природних ресурсів, про знищення окупантами заповідного острову Джарилгач, про масову загибель дельфінів у Чорному морі, про ситуацію в окупованому заповіднику Асканія-Нова.
  • Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про зниження інтенсивності боїв під Бахмутом.
  • Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про комплексність питання постачання Україні літаків F16, про специфіку роботи української бойової авіації в умовах повномасштабної війни, про підготовку бойових льотчиків.
  • Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про дим на Кримському мосту, про події в Білгородській області й реакції російської влади, про розширення «авіаційної коаліції», про історичну поразку Росії.

Крім того, в ефірі були:

  • Відеозвернення президента Володимира Зеленського.
  • «Байрактар-ньюз». 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт журналісти каналу порушували 62 рази. У 14 випадках інформацію й відео брали без перевірки з інтернету, зокрема твіттера посла України в Німеччині.  Крім того, відео брали з телеграм-каналів легіону «Свобода Росії» й Російського добровольчого корпусу. Були й геть розмиті псевдо: «про це повідомили у соцмережах», «про це писали очевидці в соцмережах» і навіть «мережа вибухнула».

Найбільше (23) порушень стандарту були пов’язані з узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. У такий спосіб «посилалися» на військові адміністрації, «Укренерго», Маріупольську міськраду, ПЦУ, Офіс генпрокурора, Головне управління розвідки, уряд, Білий Дім. Ще більш розмиті псевдопосилання: «Баку тим часом продовжує звинувачувати Єреван», «за словами тамтешньої влади» (російської), «про це повідомили у розвідці», «пропагандисти повідомили», «у США також переконані», «за статистикою» тощо.

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «було повідомлення», «знаємо» і «ми знаємо», «за приблизними підрахунками». Ще у трьох випадках фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань.

16 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. З «адресних» посилалися так на «Укренерго». Решта була геть розмитою: «бійці кажуть», «в українській розвідці вкотре наголосили», «поліцейські закликають», «екологи бідкалися», «окупанти пояснили», «в обленерго додають», «за висновками експертів» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 23 рази. 19 із них — невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про обстріли Авдіївки, Торецька, Костянтинівки, Торського й Сіверська «перекривали» фото звідкись, невідомо звідки. Так само в повідомленні про Харківський, Чугуївський та Куп’янський райони й Великобурлуцьку громаду: що саме було на фото — невідомо. 

В анонсі на тексті «міністр оборони Британії Бен Воллес у Києві говорив про все це...» показували крупний план Олексія Резнікова. Маршалок Сенату Польщі Томаш Гродзький у повідомленні «виглядав» як наш спікер парламенту Руслан Стефанчук. У сюжеті про стан енергетики на Чернігівщині раптово з’являлося архівне відео засідання Кабміну. На кадрах був геотитр «Чернігів»

Традиційно не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Навіщо, наприклад, показувати українські танки на марші, коли речник Східного угруповання ЗСУ розповідає про знищення ворожого гелікоптера? 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 115 разів. 100 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Крім різноманітних емоцій і оцінок, що підміняють собою факти, дуже багато було урочистих «наголосив» і «зазначив», замість простого «сказав».

Звучали різні висновки — масштабні та не дуже: «А це означає, що більшість релігійних свят відзначатимуть в інші дати» (ведуча Олена Морозова). «Питання впровадження безбар’єрного простору в Україні наразі дуже актуальне» (ведучий Андрій Сініцин). «Дальність ракети складає від 250 кілометрів. Це означає, що Повітряні Сили можуть наносити ураження портивнику по всій глибині окупованих територій» (ведуча Катерина Федотенко в новинному повідомленні). «Це означає, що Азербайджан повинен сісти за стіл переговорів з чиновниками, яких не визнає» (в сюжеті Олега Зінченка). «Відтак про повну заборону використання назв і патріотичних гасел, пов’язаних із війною, не йдеться» (чомусь саме такий висновок виник у сюжеті Катерини Подленко). «Головне ж у комерційній рекламі і торгових марках — це кордон етики й моралі».

Цього дня також було доволі багато — 12 випадків — не авторизованих як слід міркувань у гостьових ведучих, особливо Назара Довгого. Він додадково «підсилював» свої думки штучним приверненням уваги: «дуже важливо говорити», «дуже важливо зауважити», «дуже важливо уточнити» тощо. 

Ще було три безпідставних узагальнення: «все частіше українці почали скаржитися на рекламу, в якій присутня тема війни» і двічі «пропонують депутати» (не всі депутати пропонують якийсь законопроєкт).

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення. Ведуча Олена Морозова казала: «Всесвітня організація охорони засудила російську агресію». Незрозуміло, що малася на увазі Всесвітня організація охорони здоров’я. Двічі в БЗ щодо резолюції ВООЗ про засудження російської агресії на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Теж 3 порушення. Навіщо показувати на екрані хай навіть і красиву, але неадаптовану для телевізора інфографіку? 

 

Ведуча Катерина Федотенко казала: «У ГУР МО повідомляють». Навряд чи вся аудиторія зрозуміла цю абревіатуру. Ведучий Назар Довгий казав: «Цей вечірній інформаційний слот».

Інші зауваження

Кілька разів забували про фемінітиви: «повідомила заступник міністра оборони Ганна Маляр» (ведучий Назар Довгий). «Олена в минулому лікар-реаніматолог» (в сюжеті Ольги Бутко). «Юлія Гірдвіліс, начальник відділу комунікацій...», «Надія Максимець, прес-секретар...» «Валерія Зарубіна, адвокат потерпілої» (титри у сюжеті Лариси Сороз (?нерозбірливо).

Елементи політичного піару

Були компліментарні запитання ведучого Назара Довгого до міністра культури Олександра Ткаченка: «Про зв’язки вашого міністерства профільного з колегами з-за кордону, зокрема, з іншими міністрами напрацьовані контакти, адже посилення підтримки культурного і креативного секторів України, вони є теж дуже важливими. Зокрема тут варто згадати про те, що, перебуваючи в Польщі, ви брали участь в форматі «Люблінського трикутника» і разом з своїми колегами, міністрами культури Польщі і Литви, підписали декларацію щодо підтримки України у захисті її культурної спадщини». Весь тон цього інтерв’ю був таким, а запитання до міністра максимально зручнимидля нього.

У «новинах коротко» було повідомлення про зустріч голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з маршалком Сенату Польщі. Суто «паркетний» матеріал.

Розмова з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком значною мірою звелася до суто піарних меседжей гостя на адресу президента Зеленського. Наприклад, про участь президента в засіданні Ліги арабських держав або зустрічі лідерів «Великої сімки» пан Єрмак розповідав мінімум змістовного. Натомість щедро сипав емоційними оцінками про «дуже теплу, дуже конструктивну, дуже важливу зустріч», «абсолютно новий стратегічний рівень відносин», «у виступі президента лунали дуже потужні слова», «промова була дуже сильна, дуже відверта», «президент дуже, як завжди він це робе, говорив відкрито», «дуже гарно сприйняли цей виступ», «дуже конструктивні», «все було сприйнято дуже позитивно», «це був потужний сигнал» тощо тощо. А от зміст розмов лишився за кадром, адже «про війну», «про цінності, за які ми боремось», «про підтримку» —  це не зміст. У подібному стилі пан Єрмак розповідав і про свої зустрічі в цій поїздці. 

У сухому залишку — більшість розмови лунали оцінки пана Єрмака, переважно емоційні, часом політичні. Ведучі просто слухали, а в перервах ставили пану Єрмаку відверто зручні запитання, ще й з запопадливим «з вашого дозволу». Чи піарними ремарками: «У березні місяці рік тому ніхто і мріяти не міг про F16, а ви тут згадували про Індію і про Єгипет, от два красномовних факти про роботу нашої влади в контексті відсторонення країн провідних світових від співпраці з Росією... Це так просто ремарка». З речником Східного угруповання ЗСУ Череватим говорили менше двох хвилин, на пана Єрмака не пошкодували 20 хвилин ефіру. 

З іншого боку, згодом на пана Подоляка виділили ще більше — 32 хвилини. Прикметним, на моє переконання, був навіть анонс цього гостя. Катерина Федотенко говорила: «Традиційно по середах ми спілкуємося із радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком, чекаємо на нього у цій студії, тож не пропустіть». Стиль ведення цієї півгодинної розмови був таким же, як і з панами Ткаченком і Єрмаком.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий. Раніше він працював на каналі ZIK Віктора Медведчука. Зокрема, брав участь у марафоні «Тхне Соросом».  

Резюме

Новинна складова була такою: 3 репортажних сюжети і 7 гостей-ньюзмейкерів. Усі ці три сюжети були якісними: репортаж Олега Решетняка про бої під Нью-Йорком та Торецьком на Донеччині (оператор Сергій Кисельов), спецрепортажі Єви Миронової про обстріли прифронтових населених пунктів Запорізької області (оператор Олександр Олійник) і Катерини Кусмарової про прифронтове життя в селі Циркуни на Харківщині (оператор Дмитро Позняков).

Стандарти журналісти каналу порушували цього дня 206 разів за 4 години ефіру (в середньому 51,5 порушення на годину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 115 разів, переважно суб’єктивними думками журналістів у новинах і неавторизованими думками гостьових ведучих. Стандарт достовірності порушували 62 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Із 23 порушень стандарту точності більшість були невідповідностями між картинкою й текстом за кадром. Тричі порушували стандарт повноти інформації і тричі — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованих чотирьох ефірних годинах було чотири прояви політичного піару, три з них — комфортні інтерв’ю з гостями: керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, його радником Михайлом Подоляком і міністром культури Олександром Ткаченком. У всіх трьох ведучі ставили зручні, часом відверто запопадливі запитання до гостей. Ще один матеріал був суто «паркетним» повідомленням про зустріч спікера парламенту Руслана Стефанчука зі своїм польським колегою.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованих годинах ефіру каналу не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

 

Телеканал «Ми — Україна» (8:00-12:00, 25 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: спочатку новини були щопівгодини (на початку годин і на 30-х хвилинах), згодом — лише на початках годин. Усі випуски були 10-хвилинними. Решту часу займали гостьові студії. Новини вели спочатку Ігор Пупков, згодом Ольга Грицик. Гостьові студії спочатку вели Олена Чабак та Костянтин Лінчевський, згодом Юлія Галушка й Олег Білецький.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про військові тренування 63-ї бригади на Донеччині,
  • про релоковані до Хотина підприємства зі східних міст України,
  • про перевірку укриттів у Києві,
  • про очікування від чергового засідання у форматі «Рамштайн»,
  • про бойові дії в Білгородській області Росії,
  • про жіночі вагони «Укрзалізниці»,
  • про роботу волонтерів у Кропивницькому,
  • про переваги літаків F16 над російською авіацією,
  • про волонтерський спортзал у Черкасах.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

  • Артем Лісогор, голова Луганської ОВА, про посилення репресій проти цивільних на окупованих територіях області, про наслідки ворожих обстрілів, про евакуацію з прифронтових населених пунктів, про гуманітарну ситуацію в області.
  • Юрій Малашко, голова Запорізької ОВА, про ворожі обстріли прифронтових населених пунктів області, про ситуацію на окупованій АЕС, про евакуацію людей, про ситуацію з посівною на вільних територіях області, про розмінування в області.
  • Євген Зборовський, голова Держслужби з безпеки на транспорті, про роботу електронної черги на перетин кордону вантажними автівками, про плани розвитку додатку для пасажирських перевезень і легкових авто.
  • Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки, про значення і наслідки рейду РДК і легіону «Свобода Росії» на Білгородщині, про обриси майбутнього контрнаступу, про постачання Іраном безпілотників Росії.
  • Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, про те, як проходитиме мультипредметний тест цього року, про заходи безпеки під час проходження тесту.
  • Олексій Леонов, народний депутат, про форум із працевлаштування вимушених переселенців в Одесі.
  • Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про рішення Європарламенту стосовно конфіскації активів Росії на користь України, про розгляд парламентом схожого законопроєкту.
  • Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про підсумки роботи ППО і  знищення всіх «шахедів» під час нічної ворожої атаки, про перспективи появи новітніх літаків, про наміри ворога створити нову авіагрупу.
  • Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», про очікування від чергового «Рамштайну», про політичні наслідки передачі Україні F16, про наслідки для Росії подій на Білгородщині, про конфлікти в російських верхах, про російську ядерну зброю в Білорусі, про питання санкцій проти Білорусі, про політику Китаю щодо війни в Україні.
  • Василь Фурман, доктор економічних наук, про програму МВФ допомоги Україні.
  • Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про продовження обмеження українського агроекспорту Угорщиною, про втрати українських фермерів від російського саботажу роботи «зернового коридору», про ціни на харчі влітку й восени, про вплив повернення ПДВ на пальне.
  • Сергій Кумлик, головний сержант командування Морської піхоти ЗСУ, про створення нового корпусу морської піхоти в Україні.

Крім того, в ефірі був виступ голови Верховної Ради Руслана Стефанчука в польському Сеймі.

 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 69 разів. Інформацію з інтернету подавали без перевірки 19 разів. Зокрема «посилалися» на дописи Михайла Подоляка у твітері, Олексія Резнікова у фейсбуці, телеграм-канали голів Київської та Харківської ОВА. До того ж звучало це ось так: «І офіційна інформація щодо нічної ракетної атаки по Харківщині. Голова ОВА Олег Синєгубов у своєму телеграм написав». У наступному випуску ця ж інформація вже стала просто «офіційною», про телеграм не згадали. Як тут не нагадати думку керівника ГУР Кирила Буданова: «Це з якого переляку висловлювання певних людей у своїх — я без образ — твітерах, фейсбуках, інших соцмережах стали офіційною інформацією?» 

Ще більш «достовірні» посилання: «за інформацією телеграм-каналів» (причому російських), «місцеві пабліки (теж російські) виставляють фото», «за версією місцевого телеграм-каналу» (теж російського), «у соціальних мережах з’явилися заяви», «у мережі навіть виклали», «місцевий губернатор В’ячеслав Гладков пише в телеграмі».

Найбільше порушень стандарту були пов’язані з узагальненими розмитими псевдопосиланнями. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Оперативне командування «Південь», Російський добровольчий корпус і легіон «Свобода Росії», «українську розвідку», Пентагон і Міноборони, Офіс президента й «Укрзалізницю». Були взагалі розмиті: «окупанти заявили», «військові також попереджають», «за словами місцевої влади», «за словами розвідників», «моніторингові групи повідомляють», «російська влада заявляє», «повстанці також повідомили».

Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «попередньо», «за попередніми даними» і «відомо». Чотири рази подавалі фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Було 14 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки: «експерти назвали» і «експерти називають», «активісти радять», «у мерії обіцяють», кілька разів було просто «кажуть». Звучав «шедевр достовірності»: «Яку експерти та користувачі соцмереж уже назвали постановою та фейком»

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 27 разів. У 19 новинних матеріалах картинка не відповідала тексту за кадром. Наприклад, повідомлення про те, що міністр оборони Великої Британії побував з візитом у Києві, частково «перекрили» відео зустрічі Резніков з Остіном (міністром оборони США). І справді — яка різниця Остін чи Воллес? У повідомленні про ворожий обстріл на Харківшині ведучий казав про влучання ракет у приватний будинок, дві п’ятиповерхівки, складські приміщення, деревооборобний цех та цивільну інфраструктуру (і це все у трьох різних локаціях), а глядачам показували фото потрощеного дитячого майданчика.

Бекграунд про події на Білгородщині перекривали так, що Михайло Подоляк (у тексті за кадром) «виявився» ватажком російських військових, які рейдували по Білгородщині (на картинці в цей момент). В повідомленні про вирок суду у справі про вбивство Кирила Тлявова показували фото хлопчика, а за кадром саме ведуча говорила про його вбивць.

Була традиційна нісенітниця, коли розповідають про перегляд програми МВФ допомоги Україні на 15,6 мільярдів доларів, а показують архівне відео друку доларової готівки, згодом і єврової. МВФ точно не відправлятиме Україні паперові гроші у валізах.

Повідомлення про те, що Угорщина — єдина з країн ЄС, що не скасувала обмеження на агроімпорт з України, «перекривали» архівною нарізкою пшениці, КАМАЗів з пшеницею і ще суден, на які завантажуть пшеницю (до чого тут взагалі Угорщина, не зрозуміло).

У 6 випадках творчо «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, розмову з Василем Фурманом про програму допомоги МВФ Україні «ілюстрували» відео друку готівки євро. А вже згаданим вище закільцьованим відео суден, пшениці й КАМАЗів «ілюстрували» розмову з експертом Денисом Марчуком.

Була фактична неточність: у сюжеті Юлії Бабак «з початку війни» було вжито в значенні з лютого минулого року.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 121 раз. 107 порушень було в новинах і новинних елементах. Емоційні оцінки журналістів: «важкі бої», «найгарячішими напрямками», «гаряче», «окупанти гатять», «потужних обстрілів», «неспокійна ніч», «в невеличкому містечку» і навіть «крихітного містечка», «найгучніша історія», «спрацювали на відмінно», «українська ППО спрацювала традиційно блискуче», «стала справжньою королевою рок-н-ролу» тощо. Чимало лексики урочистого стилю. Оцінки замість фактів: «вивезти встигли мало», «збирає за лічені секунди» тощо. 

Були припущення: «Загубили бомбу ФАБ-500, яка судячи з усього призначалася для України» (ведуча Ольга Грицик). Висновки: «А це означає — предмет розмови потребує особистого контакту» (сюжет Олени Чернякової). І «експертні» оцінки: «І хоч формально F16 старший до прикладу російського СУ-35 і ровесник ворожого МІГ-29, модифікація західної машини залишає мало шансів пілотам Росії панувати в повітрі» (сюжет Влади Цимбаленко).

11 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних суб’єктивних думок. Зокрема таких собі «експертних» і розлогих, як наприклад думки Олега Білецького: «З термінології почнемо. З одного боку, на це можна подивитися як на певну таку специфіку і працювати попри це, з іншого боку термінологія це є така абсолютно маркерна історія, вона висловлює цілковите ставлення країни, Китаю в даному випадку, до всього того, що відбувається, до війни». Звучала відверто спірна оцінка Юлії Галушко: «Прігожин дав цікаве дуже інтерв’ю, дуже велике».

Ще тричі робили безпідставні узагальнення: «співав увесь світ» (ведучий Ігор Пупков), «байждужих до цієї теми, здається, не залишилось» (ведуча Ольга Грицик). У сюжеті Владислава Паливоди про жіночі вагони на залізниці казали: «Більшість із опитаних нами на вулиці ідею гендерного розділення підтримують». Навіть у такій редакції результат вуличного опитування не можна подавати як певний факт. Будь-яке журналістське вуличне опитування буде нерепрезентативним і як наслідок маніпулятивним. 

Стандарт повноти інформації

Було  лише одне порушення цього стандарту: в сюжеті Влади Цимбаленко не досить було представляти Павла Нарожного лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 8 порушень. Не варто показувати неадаптовану для телевізора інфографіку. Картинку складно прочитати й зрозуміти, натомість вона відволікає глядачів від того, про що в цей момент говорить гість студії.

 

Або ось така мапа бойових дій. Красиво, але не для телевізора. 

 

Була ще ось така картинка. Тут форма перемагає зміст, бо не всі піктограми очевидні. Ще більше ускладнює сприйняття велика кількість складних чисел (як мінімум, їх варто було округлити й не писати після кожного числа відсотки). І на закуску питання: що означають різні кольори стрілок? За кадром у цей момент звучав ось такий текст ведучої: «Варто зазначити, що в парламенті обіцяють поступове зниження цін на продукцію. Основна з причин — це збільшення пропозиції від домогосподарств через прихід власне літнього сезону і також через зменшення попиту від населення». Канцелярська мова, непридатна для сприйняття на слух. 

Ведуча Юлія Галушка в представленні Андрія Юсова казала «представник ГУР Міністерства оборони». Абревіатура ГУР не є загальновживаною для значної частини аудиторії, тож її належало принаймні на початку розшифровувати. Ще ведуча казала: «з точки зору меседжів». Валерій Романенко в сюжеті Влади Цимбаленко був представлений в титрі як «провідний науковий співробітник НАУ». Цю абревіатуру знають не всі глядачі.

Етичні порушення

Через погану звичку «перекривати» абичим усні повідомлення зробили жорстке етичне порушення. Повідомлення про покарання чоловіків, які незаконно виїхали за кордон, звично «перекривали» якимось архівним відео пропускного пункту на кордоні. Тож на слова ведучої «правоохоронці чи не щодня затримують чоловіків, які за підробленими документами намагаються виїхати з України» потрапив цілком впізнаваний чоловік, який проходив прикордонний контроль. Конкретну людину журналісти показали в якості порушника закону.

Інші зауваження

На прощання ведучі каналу жодним чином не анонсували своїх наступних колег з Суспільного, обійшлися тим, що «марафон триває»

Резюме

Новинна складова цих чотирьох годин ефіру каналу була невиразною — лише один репортажний сюжет, жодного прямого ввімкнення, щоправда у гостьових студіях побувало 7 гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 227 разів протягом чотирьох годин ефіру, це в середньому майже по 57 порушень на годину. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 121 раз, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, але чимало було й неавторизованих думок ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 69 разів, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Із 27 порушень стандарту точності більшість були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром, а також невідповідностями між «ілюстративними» картинками й тим, що говорили гості в студії. Стандарт доступності подачі інформації порушували 8 разів. Один раз порушили стандарт повноти інформації. І було грубе порушення етики: випадкову людину показали в негативному контексті.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

 

Суспільне (14:00-18:00, 25 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною: кожна ефірна година починалася випуском новин (15-хвилинним, а о 15 годині був 30-хвилинний), продовжувалася гостьовою студією. Новини вели спочатку Дмитро Грінченко, згодом — Роман Суханнов, гостьові студії спочатку вів Андрій Діхтяренко, згодом — Євген Агарков.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про оборону Білогорівки на Луганщині,
  • про накопичувальну пенсійну систему,
  • про пошук зниклих безвісти,
  • про лікування поранених 22 травня ракетним ударом по Дніпру рятувальників,
  • про навчання мобілізованих українців чеськими парамедиками,
  • про підготовку до відкриття екопарку на Харківщині, 
  • про обсяги будівельного сміття, утворені внаслідок російської агресії,
  • про підготовку одеських пляжів до сезону,
  • про Тіну Тернер,
  • про прикордонне селище Степне на Сумщині.

Були прямі ввімкнення:

  • про ситуацію на Харківщині,
  • про Київський безпековий форум,
  • про очікування від чергової зустрічі в форматі «Рамштайн».

Гостями ефірного блоку були:

  • Віталій Барабаш, начальник Авдіївської МВА, про бої під Авдіївкою, про обстріли міста, про евакуацію людей із міста.
  • Олександр Стрюк, голова Сіверськодонецької МВА, про ситуацію в окупованому місті.
  • Юрій Соболевський, заступник голови Херсонської облради, про ситуацію на Херсонщині, про обстріли прифронтових міст і сіл, про ситуацію на острові Джарилгач, про посилення окупантами репресій місцевих жителів.
  • Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки, про обмін 106 українських полонених, про спростування інформації німецької газети щодо намірів української розвідки ліквідувати Путіна та Пригожина, про події в Білгородській області.
  • Михайло Цимбалюк, народний депутат, про недоліки пенсійної реформи.
  • Євген Федоренко, заступник міністра захисту довкілля, про будівельне сміття, що утворилося внаслідок російських обстрілів та бомбардувань.
  • Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка, про хід і плани гуманітарного розмінування України.
  • Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про плани роботи новосформованої «авіаційної коаліції», про підсумки участі президента Зеленського в саміті G7, про майбутній саміт «формули миру». 
  • Володимир Кудрицький, голова правління компанії «Укренерго», про стан енергосистеми, про ймовірність відімкнень електрики влітку.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ситуацію на півдні, про ворожі обстріли Херсонщини й Очакова на Миколаївщині, про ситуацію на окупованій частині Херсонщини, про ситуацію в Чорному морі.
  • Андрій Рева, міністр соціальної політики в 2016-2019, про запропоновану народними депутатами примусову накопичувальну пенсійну систему, про відсутність фондового ринку для цього.
  • Владислав Селезньов, начальник пресслужби Генштабу в 2014-2017 роках, про події на Білгородщині, про незахищеність російських кордонів, про підготовку контрнаступу ЗСУ, про ймовірне виведення «вагнерівців» з Бахмута і про виснаження ворожого війська в битві за місто.
  • Юрій Погорецький, лікар-сомнолог, президент Української асоціації медицини сну, про те, як вберегти сон під час обстрілів і повітряних тривог, про важливість сну для воїнів на передовій.
  • Олег Лісний, віцепрезидент аналітичного центру «Політика», про зволікання з ухваленням чергового пакету санкцій ЄС проти Росії, про ефективність санкцій, про співробітництво Китаю з Росією, про розміщення російської ядерної зброї в Білорусі.
  • Костянтин Криволап, авіаційний експерт, про посилення системи ППО літаками F16, про те, як літаки можуть посилювати наземні операції військ.
  • Назарій Кішак, командир кулементного взводу 72-ї окремої механізованої бригади, про обриси контрнаступу ЗСУ, про бої під Вугледаром.
  • Олександр Драбинко, митрополит Переяславський та Вишневський ПЦУ, про календарну реформу ПЦУ. 

Крім того, в ефірі був документальний фільм проєкту «Позиція Україна» про старшого сержанта штурмового підрозділу Максима Скубенка, який воює на Донеччині.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт журналісти каналу порушували найбільше — загалом 56 разів! І 46 із них — це була інформація, яку подавали без перевірки з інтернету. «Посилалися» на телеграм-канали пресслужби Повітряних Сил, голів різних ОВА, президента Зеленського, заступницю міністра оборони Маляр, Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими, омбудсмена Лубінця, блогера Дениса Казанського, Російський добровольчий корпус, керівника поліції Київської області Небитова, Харківської облпрокуратури і навіть на телеграм-канал ватажка «вагнерівців» Пригожина. 

Були також розмиті посилання: «У телеграм-каналі бійці оприлюднили нові кадри» і «оприлюднюють місцеві телеграм-канали». Крім того були «посилання» на фейсбуки командування Повітряних Сил і Генштабу, твітер Міноборони,  інстаграм Тіни Тернер. 

Коли у випуску новин о 14 годині було 11 повідомлень, взятих з телеграм-каналів, соцмереж і сайтів, це нагадувало якийсь огляд мережі. 

Ведучий гостьової студії Євген Агарков казав: «Російські пабліки пишуть». І додавав, що «Я не буду посилатись на конкретний паблік, щоб це не виглядало як реклама їхніх медіа». По-перше, будь-яка інформація з будь-яких «пабліків» потребує, як мінімум, підтвердження. По-друге, навіщо взагалі озвучувати в ефірі телемарафону будь-яку інформацію з російських джерел?

Я розумію, що, на відміну від інших каналів, Суспільне принаймні чесно каже, що бере інформацію з мережі. Але це означає, що редакція не виконує свою роботу з пошуку й перевірки інформації. І повсякчас ризикує поширити у всеукраїнському ефірі фейк. Цікаво, що деякі повідомлення дублювалися без змін у всіх чотирьох випусках новин, при цьому в перших випусках ведучий «посилався» на телеграм-канали або сторінки в соцмережах, а в наступних згадка про телеграм, фейсбук чи твіттер зникала.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 5: «у командуванні Повітряних Сил припускають», «за даними МВС», «кажуть місцеві», «кажуть будівельники», «зазначають у Міністерстві довкілля». Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «багато повідомлень», «зокрема передають», «на тепер відомо». І було одне узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «фахівці Світового Банку зауважують».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 20 разів. 12 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ, двічі «ілюстрували» невідповідним відео прямі ввімкнення кореспондентів і двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Чотири рази в новинах повідомлення починалося з твердження: «Вагнерівці почали виходити з Бахмута». Це не було доконаним фактом, а лише твердженням Пригожина, взятим із телеграм-каналу. Той випадок, коли недостовірна інформація стала ще й грубим порушенням стандарту точності.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували відносно небагато — 19 разів, майже всі вони були оцінками журналістів у новинах. Двічі ведучі гостьових студій не авторизували власні думки.

Стандарт повноти інформації

Було 9 порушень. Чотири рази в повідомленні про судовий вирок у справі про вбивство Кирила Тлявова не був ні пояснений, ні титрований синхрон чи то адвоката засудженого, чи то прокурора. Ще в цьому ж повідомленні бекграундове архівне відео не титрувалося датами.

Чотири рази показували синхрон представників Російського добровольчого корпусу, переозвучений українською. Оригінальний російський синхрон (у подібному випадку він є інтершумом) не було чути. Це дивно виглядає, адже артикуляція і звук не співпадають. Крім того не відразу зрозуміло, що це переозвучка, відтак росіяни нібито говорять українською.

Стандарт балансу думок

Чотири порушення стандарту. Зв’язківці не отримали слова у повідомленні про те, що президент Зеленський поздоровив їх із професійним святом (три повтори). Також слово не надали польським представникам у повідомленні про поїздку голови Верховної Ради Стефанчука до Польщі. 

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. Що глядачі зможуть побачити на такій мапі?

 

Інші зауваження

Ведучому Дмитру Грінченку слід нагадати, що назва Бахмут має наголос на останньому, а не на першому складі. А ведучому Андрію Діхтяренку варто позбутися словосполучення-паразита «не перемикайтеся»

Підкладати музику під новинні сюжети, як це було в сюжеті Дарини Коломієць, категорично неправильно.

Двічі забули про фемінітиви: «Анастасія Голішевська, представник уповноваженого...» (титр у сюжеті Дарини Коломієць), «каже пані Світлана, яка працює на агрофірмі обліковцем» (у сюжеті Олени Рашевської).

Елементи політичного піару

Було суто «паркетне» повідомлення (БЗ+СХ) про те, що президент Володимир Зеленський поздоровив зв’язківціві з днем державної служби зв’язку та захисту інформації. Повідомлення про суто церемоніальний захід навіщось показували в ефірі тричі. Одного разу повідомлення було у випуску новин, а відразу ж після закінчення випуску — з нього  починалася і гостьова студія. 

Було суто «паркетне» повідомлення (БЗ+СХ) про поїздку до Польщі голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.

В обох випадках — констатація формальних речей: «поздоровив», «подякував», «зустрівся», «виступив», «подякував». Без суспільно важливих новин. І представників іншої сторони. Якщо вже редакція вважає, що професійне свято зв’язківців є суспільно важливою новиною, то головними героями матеріалу про це мають бути зв’язківці. Якщо редакція вважає, що польська поїздка спікера парламенту є суспільно важливою новиною, то слід шукати в цій новині вагомі підсумки поїздки, а не обмежуватися суто емоційними «подяками польському народу». Також слід дати думки з цього приводу депутатів польського сейму. А так це звичайний «паркетний» піар президента і спікера.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: жодного чистого репортажного сюжету, 3 прямих ввімкнення і 9 гостей-ньюзмейкерів у студії.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу було 109 порушень стандартів (це більш 27 порушень на годину). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 56 разів і левова частка цих порушень була пов’язана з поданням неперевіреної інформації з інтернету, переважно з телеграм-каналів. Стандарт точності порушували 20 разів: це були як невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах, так і невідповідності «ілюстрацій» у прямих ввімкненнях чи розмовах з гостями. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 19 разів, майже все це були оцінки журналістів у новинах. Стандарт повноти порушували 9 разів, балансу думок — 4 рази й один раз порушили стандарт доступності подачі інформації.

Було чотири прояви політичного піару: тричі давали суто «паркетне» повідомлення про поздоровлення зв’язківців президентом Володимиром Зеленським. Було також суто «паркетне» повідомлення про поїздку спікера парламенту Руслана Стефанчука до Польщі.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у ефірі каналу традиційно не було.

 

Телеканал «Інтер» (18:00-22:00, 25 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, потім чергове творіння «Кварталу-95» (це не залежить від каналу) і гостьова студія. Короткі новини вела Лілія Налягака, підсумковий випуск — Олексій Фадєєв, гостьові студії вели по черзі Олексій Фадєєв й Олександр Просяник.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про роботу мінометників біля Бахмута,
  • про відвідини Мощуна на Київщини чехами, які допомагають меддопомогою дітям і пораненим військовим,
  • про рейд РДК і «Легіону Свобода Росії» Білгородщиною,
  • про ситуацію на східному фронті,
  • про відновлення електромереж у звільнених селах на Харківщині,
  • про «авіаційну коаліцію»,
  • про значення отримання Україною винищувачів F16,
  • про Російський добровольчий корпус і легіон «Свобода Росії»,
  • про те, як на Заході сприйняли події в Білгородській області,
  • про проросійську політику грузинського уряду й антиросійські протести грузинського народу,
  • про штучний інтелект,
  • про те, яким був для школярів цей навчальний рік,
  • про тренінги з тактичної медицини в Дніпрі.

Були прямі ввімкнення:

  • про ворожі обстріли Харківщини,
  • про наслідки ворожих обстрілів Миколаївщини,
  • про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини,
  • про обстріли на Запоріжжі,
  • про бої у Бахмуті,
  • про підсумки «Рамштайна».

Гостями ефірного блоку були:

  • Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про обстріли населених пунктів області, про евакуацію цивільних із фронтових міст, зокрема дітей, про ситуацію на окупованих територіях, про гуманітарну ситуацію й ситуацію з медициною у прифронтових зонах області.
  • Олексій Соболєв, заступник міністра економіки, про дієвість антиросійських санкцій, про неприєднання до європейських санкцій Грузії й Туреччини, про питання санкцій проти «Росатому» і проти російських діамантів, про збитки Росії через санкції.
  • Сергій Добров, перший заступник міністра охорони здоров’я, про роботу медзакладів у прифронтових населених пунктах, про державні програми щодо ментального здоров’я, про державну програму «Доступні ліки».
  • Вадим Пристайко, посол України у Великій Британії, про участь Великої Британії в «авіаційній коаліції», про визнання британським парламентом Голодомору геноцидом українського народу.
  • Юрій Щиголь, голова Держспецзв’язку, про кібервійну з Росією, про те, як працює захищений державний зв’язок, про те, як працює центр кіберзахисту держави, про співпрацю з партнерами з НАТО, про армію дронів, про плани з запуску нового мультиплексу (записане інтерв’ю Богдана Вербицького).
  • Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про події на Білгородщині, про намір Пригожина вивести «вагнерівців» з Бахмуту, про майбутні внутрішні конфлікти в Росії, про повернення з полону 106 українських військових, про розміщення російської ядерної зброї в Білорусі.
  • Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, про відновлення України, про електронну систему проєктів із відбудови.
  • Денис Попович, воєнний оглядач, про бойові дії навколо Бахмуту, про спроби ворожого наступу на Куп’янському напрямку, про протистояння між Пригожиним і російським Міноборони, про події в Білгородській області.

Крім того, в ефірі була сатирична програма «Бункер» від «Кварталу-95». 

 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Загалом стандарт журналісти каналу порушували 62 рази. 16 разів брали без перевірки інформацію й відео в інтернеті. Наприклад, із телеграм-каналу Російського добровольчого корпусу й фейсбуку Тимофія Милованова. Решта інтернет-джерел були невизначеними. Велика кількість відео була взята з анонімних телеграм-каналів, чимало з яких були російськими. «Посилання» звучали так: «у мережу виклали відео», «користувачі соцмереж виклали», «у мережі шириться відео», «кадри зафільмували очевидці і вже виклали в мережу».

16 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. «Посилалися» на Офіс генпрокурора і ДБР, Міноборони України і Міноборони Росії, Східне угруповання військ і Оперативне командування «Південь», Міносвіти, Білий Дім, Харківську ОВА й українську розвідку. Були  розмиті псевдо: «офіційна влада факт пожежі спростовує», «російські ЗМІ повідомляють», «інформація від жителів свідчить про інше», «російська сторона заявила», «у західних ЗМІ обговорюють».

Абстрактні псевдопосилання робили 7 разів: «попередньо», «з’явилася інформація», «щойно стало відомо», «на цю мить у нас є оновлені дані», «офіційно спростовували», «за різними оцінками» і «понад сто обстрілів зафіксували на Луганщині». Чотири рази подавали інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж — 19 разів — робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Ідентифікованими були псевдо: «наголосили і в Офісі президента», «у Міносвіти планують». Решта була вкрай невизначеною і розмитою: «офіційний Київ очікує», «місцева влада і правоохоронці вкотре закликають», «припущення західних журналістів та оглядачів», «наші захисники відзначають», «американські військові щодо цього мають власне бачення», «бійці поділилися» тощо. І звісно ж було: «політологи пояснюють», «застерігають експерти», «експерти гадають», «кажуть експерти», «експерти радять», «розтрактували і міжнародні експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт журналісти порушували 20 разів. 9 разів була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у повідомленні про поїздку спікера Руслана Стефанчука до Польщі ведуча розповідала про його виступ у Сеймі, а показували зустріч Стефанчука з президентом Польщі. Текст про наслідки обстрілів Авдіївки «перекривали» архівним відео Бахмута тощо.

Не до ладу «ілюстрували» чотири прямих ввімкнення і розмови з 6 гостями. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 175 разів. 170 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах. Дуже великою була кількість визначень урочистого стилю («зазначив», «заявив», наголосив» тощо). Звісно ж було багато суто емоційних оцінок: «історична подія», «кривава домовленість двох агресорів», «ситуація на східному фронті залишається напруженою і складною», «навколо міста-фортеці», «точилися запеклі бої», «якість дубляжу вразила навіть нас», «на щастя», «на жаль», «просто дивом вціліли», «величезна вирва», «росіяни здійняли гвалт у соціальних мережах», «почала істерику», «відверта брехня», «унікальна ситуація» тощо.

Не авторизованих думок гостьових ведучих було лише 4. І лише одне безпідставне узагальнення: «Уже кілька днів поспіль вона (погода) змушує городян нервувати».

Стандарт повноти інформації

Було лише 4 порушення. У сюжеті Тетяни Логунової не було титра на синхроні міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса. У сюжеті Ольги Жидецької не досить було представляти Андрія Миселюка лише як «політолога». І не досить було представляти у студії Дениса Поповича лише як «військового (в сенсі воєнного) оглядача»

Бекграундове відео в повідомленні про судовий вирок у справі про вбивство Кирила Тлявова не було титроване датами. Чи навіть позначене як архів.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення стандарту. Заступник міністра економіки Олексій Соболєв використовував термін «прайскеп», це потребувало пояснення для аудиторії від ведучого чи гостя. В анонсі підсумкового випуску було: «Все про АІ і його тренди». Боюсь, велика частина аудиторії не зрозуміло, про що йдеться. Ведучий Фадєєв казав: «Просто зараз прев’ю до фільму». Знову ж, не всі глядачі можуть бути знайомі з цим терміном. 

Інші зауваження

Двічі забули про фемінітиви: «Катерина Дрога, прес-офіцер...» (титр на синхроні), «країни-агресора» (в сюжеті Ігоря Левенка).

Елементи політичного піару

Було суто «паркетне» повідомлення про те, що президент Володимир Зеленський привітав зв’язківців із професійним святом.

І суто «паркетне» повідомлення про поїздку спікера Руслана Стефанчука до Польщі. 

Резюме

Новинна складова ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжета, 6 прямих ввімкнень і 5 гостей-ньюзмейкерів у студії. Із сюжетів кращими були репортаж Руслана Смещука про роботу мінометників у боях за Бахмут (оператори Вадим Ревун, Ігор Щепет) і нарис Олени Мендалюк про тренінги з тактичної медицини у Дніпрі (оператор Роман Івашинов).

Стандарти журналісти каналу порушували 264 рази (або ж 66 раз на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 175 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 62 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Було 20 порушень стандарту точності, майже всі вони були пов’язані з некоректною роботою з картинкою — і в новинах, і в якості «ілюстрації» до розмов з гостями. Стандарт повноти інформації порушували 4 рази, стандарт доступності — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Було два типових «паркетних» піарних БЗ+СХ: про привітання президентом Зеленським зв’язківців і про поїздку спікера Стефанчука до Польщі.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів в проаналізованому ефірі каналу не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні

24 травня

Окупанти знищили на окупованій Херсонщині мобільний зв’язок, а вежі повалили — Міноборони.

Під Бахмутом загинув чемпіон України з боксу Онищенко.

Простій суден через «морський» саботаж Росії коштував фермерам понад 1 мільярд доларів — Асоціація.

Морські безпілотники атакували російський корабель-розвідник у Чорному морі.

Росіяни вивезли військову документацію з Криму — ЦНС.

Викрадені з Мелітополя культурні цінності росіяни виставляють у Криму.

Кримськотатарського активіста в Ростові засудили до 18 років колонії.

Через ворожі обстріли є знеструмлення у шести областях — Міненерго.

НАЗК виявило ознаки кримінального правопорушення у фінансуванні партії «Слуга народу».

У війську РФ зростають проблеми з дисципліною — розвідка Британії.

Ердоган каже, що в разі перемоги на виборах не запровадить санкції проти Путіна і РФ.

Нардеп Ар’єв вважає кримінальну справу проти своєї доньки політичною помстою за критику влади щодо справи Червінського.

25 травня

Литва на «Рамштайні» оголосила про новий пакет військової допомоги Україні.

Командувачу ЧФ РФ загрожує довічне за наказ обстрілювати Україну «Калібрами».

Під Мелітополем нацгвардійці поцілили два СУ-25 ворога.

Україна переводить оборонні закупівлі на модель держав-членів НАТО — Резніков.

У восьми містах України запустили е-чергу для проходження військово-лікарських комісій.

У Мелітополі в районі захопленого окупантами аеродрому пролунали вибухи — мер.

В окупованому Криму зник кримськотатарський активіст Люманов.

Сеул почав таємно передавати Україні сотні тисяч артилерійських снарядів — WSJ.

У США припускають причетність України до атаки дронів на Кремль — NYT.

 

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння) 

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку «1+1» була нерівномірною. Перші дві проаналізовані годин ефіру мали по два випуски новин: 15-хвилинні на початку й 10-хвилинні посередині години, решту часу займали гостьові студії. Потім був 15-хвилинний випуск новин і 45-хвилинна гостьова студія. 

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ незмінна: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. 

Структура ефірного блоку телеканалу «Рада» була такою: ефірні години починалися короткими випусками новин (то 5-хвилинними, то 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий годинний випуск новин, наступна година була гостьовою. Знову з’явилися «новини коротко», щоправда вони були не в усіх гостьових студіях. 

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була такою: спочатку новини були щопівгодини (на початку годин і на 30-х хвилинах), згодом — лише на початках годин. Усі випуски були 10-хвилинними. Решту часу займали гостьові студії. 

Структура ефірного блоку Суспільного була звичною: кожна ефірна година починалася випуском новин (15-хвилинним, а о 15 годині був 30-хвилинний), продовжувалася гостьовою студією. 

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, а далі чергове творіння «Кварталу-95» (не залежить від каналу) і гостьова студія. 

Новинна складова

Новинна складова каналу «1+1» була такою: 3 репортажних сюжета і 4 прямих ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкера.

Новинна складова ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 3 гостя-ньюзмейкера. 

Новинна складова цих чотирьох годин на каналі «Рада» була такою: 3 репортажних сюжети і 7 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова цих чотирьох годин ефіру «Ми — Україна» була невиразною — лише один репортажний сюжет, жодного прямого ввімкнення, щоправда у гостьових студіях побувало 7 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин Суспільного була такою: жодного чистого репортажного сюжету, 3 прямих ввімкнення і 9 гостей-ньюзмейкерів у студії.

Новинна складова ефіру каналу «Інтер» була такою: 2 репортажних сюжета, 6 прямих ввімкнень і 5 гостей-ньюзмейкерів у студії. 

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» за ці чотири години побувало 9 гостей. По 4 ньюзмейкера й експерта та один журналіст.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ побувало 8 гостей. Із них 3 були ньюзмейкерами, 2 речниками, 2 експертами й один учасником подій.

На каналі «Рада» за чотири години у студії побувало 10 гостей — 7 ньюзмейкерів, 2 речника й один радник.

У гостьових студіях телеканалу «Ми — Україна» побувало 11 гостей — 7 ньюзмейкерів, один речник, 2 експерта й один учасник подій.

У гостях Суспільного за чотири проаналізованих години ефіру побувало 17 гостей. Серед них 9 ньюзмейкерів, одна речниця, 5 експертів і 2 учасника подій.

У гостьових студіях «Інтера» побувало 8 людей. Серед них 5 ньюйзмейкерів, один радник і двоє експертів.

Порушення стандартів

Цього дня «1+1» встановив персональний рекорд. Загалом протягом чотирьох ефірних годин порушив стандарти 366 разів — 91,5 порушення на годину в середньому! Як і раніше, найгіршою залишається ситуація з дотриманням стандарту відокремлення фактів від думок — 209 порушень, майже всі вони були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 95 разів, третина з них була поданням фактичної інформації без будь-яких посилань на її джерела. Стандарт точності порушували 44 рази, найчастіше це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт оперативності, 3 рази — стандарт повноти інформації й одного разу стандарт балансу думок.

Загалом у проаналізованих чотирьох годинах ICTV та СТБ було 275 порушень стандартів, це 68,5 порушень на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 196 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 62 рази, половиною з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 14 разів і по одному разу порушили стандарти повноти, балансу думок і доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Цього дня журналісти каналу «Рада» порушували стандарти 206 разів за 4 години ефіру (в середньому 51,5 порушення на годину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 115 разів, переважно суб’єктивними думками журналістів у новинах і неавторизованими думками гостьових ведучих. Стандарт достовірності порушували 62 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Із 23 порушень стандарту точності більшість були невідповідностями між картинкою й текстом за кадром. Тричі порушували стандарт повноти інформації і тричі — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Журналісти каналу «Ми — Україна» порушували стандарти 227 разів протягом чотирьох годин ефіру, це в середньому майже по 57 порушень на годину. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 121 раз, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, але чимало було й неавторизованих думок ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 69 разів, майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Із 27 порушень стандарту точності більшість були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром, а також невідповідностями між «ілюстративними» картинками й тим, що говорили гості в студії. Стандарт доступності подачі інформації порушували 8 разів. Один раз порушили стандарт повноти інформації. І було грубе порушення етики: випадкову людину показали в негативному контексті.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру Суспільного було 109 порушень стандартів (це більше 27 порушень на годину). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 56 разів і левова частка цих порушень була пов’язана з поданням неперевіреної інформації з інтернету, переважно з телеграм-каналів. Стандарт точності порушували 20 разів: це були як невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах, так і невідповідності «ілюстрацій» у прямих ввімкненнях чи розмовах з гостями. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 19 разів, майже все це були оцінки журналістів у новинах. Стандарт повноти порушували 9 разів, балансу думок — 4 рази й один раз порушили стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти «Інтера» порушували 264 рази (або ж 66 раз на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 175 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 62 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Було 20 порушень стандарту точності, майже всі вони були пов’язані з некоректною роботою з картинкою — і в новинах, і в якості «ілюстрації» до розмов з гостями. Стандарт повноти інформації порушували 4 рази, стандарт доступності — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

В ефірі каналу «1+1» був один сюжет з дискредитацією намірів уряду передати компанію «Укрнафтобуріння» в управління «Укрнафті». Принагідно займалися чорним піаром нардепа Данили Гетманцева. 

У проаналізованих чотирьох ефірних годинах телеканалу «Рада» було чотири прояви політичного піару, три з них — комфортні інтерв’ю з гостями: керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, його радником Михайлом Подоляком і міністром культури Олександром Ткаченком. У всіх трьох ведучі ставили зручні, часом відверто запопадливі запитання гостям. Ще один матеріал був суто «паркетним» повідомленням про зустріч спікера парламенту Руслана Стефанчука зі своїм польським колегою.

У проаналізованому ефірі Суспільного було чотири прояви політичного піару: тричі давали суто «паркетне» повідомлення про привітання зв’язківців президентом Володимиром Зеленським. Було також суто «паркетне» повідомлення про поїздку спікера парламенту Руслана Стефанчука до Польщі.

В ефірі каналу «Інтер» було два типових «паркетних» піарних БЗ+СХ: про привітання президентом Зеленським зв’язківців і про поїздку спікера Стефанчука до Польщі.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ, «Ми — Україна» проявів політичного піару не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

В ефірі каналів «1+1», ICTV та СТБ, «Ми — Україна», «Суспільний» і «Інтер» не було ні російських наративів, ні токсичних медіаперсонажів.

В ефірі телеканалу «Рада» російських наративів не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий. 

Скриншот відео: ТСН/YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4044
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду