Підрив Каховської ГЕС. Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 6-7 червня 2023 року

Підрив Каховської ГЕС. Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 6-7 червня 2023 року

17 Червня 2023
2928

Підрив Каховської ГЕС. Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 6-7 червня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
2928
Серйозні помилки й порушення стандартів в ефірних блоках Суспільного, «1+1», «Ради», «Інтера», ICTV та СТБ, «Ми — Україна».
Підрив Каховської ГЕС. Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 6-7 червня 2023 року
Підрив Каховської ГЕС. Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 6-7 червня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дня: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Коли та як у телемарафоні повідомили про підрив Каховської ГЕС: 

02:54, 6 червня 2023 року  — вибух на Каховській ГЕС (за даними сейсмологів).

Українські офіційні особи згодом казали про 2:50. У цей момент був ефірний блок ICTV. До 06:00 про вибух не повідомляли.

Перша згадка про підрив греблі була в телемарафоні у гостьовій студії «Інтера» о 6:17 з посиланням «цю інформацію підтвердили в Оперативному командуванні «Південь». Хто підтвердив та в якому форматі (телеграм, відеозвернення, брифінг, ще щось) невідомо. 

У випуску новин о 6:30 посилалися на: «відео поширили телеграм-канали країни-агресорки» і «згодом інформацію підтвердили в Оперативному командуванні «Південь». 

О 7:10 було включення Наталії Гуменюк. За моїм підрахунком, дві третини запитань, які ставив ведучий, були явно не з компетенції гості: про організацію евакуації цивільного населення (компетенція військових адміністрацій) або про ймовірні наслідки катастрофи для Запорізької АЕС і Криму (це могли б коментувати фахові експерти) тощо. Гуменюк на ці питання відповідала, що це не в її компетенції.

О 7:32 був голова Херсонської облради Самойленко, говорили вже про наслідки для Херсона й інших населених пунктів.

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, з’явився о 8:25.

Весь цей час не було офіційних версій від вищої державної влади.

Докладніший аналіз цього аспекту «Детектор медіа» опублікує в найближчі дні. Поки що повертаємося до традиційного моніторингу: 

Телеканал «Інтер» (6:00–10:00, 6 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною. Щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Васильченко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про благодійний лицарський турнір у замку Любарта в Луцьку,
  • про українську експозицію на дизайнерській виставці в Лондоні,
  • про свято для дітей-сиріт на стадіоні «Динамо» в Києві,
  • про деокуповане село Тернові Поди на Миколаївщині,
  • про перспективи Швеції стати членкинею НАТО під час Вільнюського саміту,
  • про мінні небезпеки для аграріїв,
  • про навчання з розчищення лісів від мін на Запоріжжі,
  • про стан поранених внаслідок ракетного обстрілу Дніпропетровщини 3 червня,
  • про бої на різних ділянках фронту,
  • про приватні військові компанії в Росії,
  • про будинки коштом місцевих бюджетів для тих, хто внаслідок обстрілів втратив житло на Дніпропетровщині,
  • про вирощування полуниці на Черкащині,
  • про роботу ремонтного батальйону,
  • про поле півоній на Буковині,
  • про навчання майбутніх морських офіцерів в Інституті ВМС,
  • про відеощоденник чоловіка, якому вдалося вирватися з Маріуполя,
  • про навчання нового підрозділу аеророзвідки на Дніпропетровщині,
  • про треніги з домедичної допомоги в Києві,
  • про пляжні розваги в Черкасах, прибуток від яких підприємці спрямують на Сили оборони,
  • про воєнкорів «Інтера» Ігоря Левенка і Руслана Смещука.

Були прямі ввімкнення:

  • про зустрічі президента США Джо Байдена з європейськими лідерами,
  • про нічні обстріли Харкова й області,
  • про бої на Донеччині,
  • про ситуацію в Миколаївській області,
  • про наслідки падіння уламків ракети в Деснянському районі Києва,
  • про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі,
  • про проблеми Дніпропетровщини з водою внаслідок підриву Каховської ГЕС.

Гостями ефірного блоку були:

  • Олександр Самойленко, голова Херсонської обласної ради, про ситуацію на Херсонщині у зв’язку з підривом Каховської плотини, про підготовку до евакуації населення, про підготовку всіх екстрених служб.
  • Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ворожого обстрілу Нікополя, про стан укриттів в області, про можливості евакуації для жителів області.
  • Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про ситуацію в області у зв’язку з підривом Каховської ГЕС, про роботу екстрених служб, про організацію евакуації мешканців із затоплених населених пунктів, про оповіщення жителів окупованих територій.
  • Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про ситуацію на фронті, про гуманітарну ситуацію в області на підконтрольній і на окупованих територіях, про евакуацію мешканців із прифронтових населених пунктів.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про підрив росіянами Каховської ГЕС, про ймовірні наслідки для лівого та правого берега Дніпра, про можливий вплив на Запорізьку АЕС, на Крим, про нічний ракетний обстріл ворогом України.
  • Валерій Шершень, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про бої під Бахмутом і Мар’їнкою, про склад ворожих військ на фронті і про техніку ворога.
  • Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу, про реалістичність економічних оцінок збитків України від війни, про можливості компенсацій українцям за втрачене й пошкоджене, про заморожені на Заході російські активи й можливі механізми їхнього використання як репарацій.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 101 раз. 20 разів без перевірки подавали інформацію або відео із соцмереж і телеграм-каналів. Зокрема багато разів давали відео з анонімних і неназваних російських телеграм-каналів, а також із каналу 3-ї окремої штурмової бригади та з анонімного телеграм-каналу «Ху@овий Херсон». «Посилалися» на «телеграм-канали країни-агресорки», «місцеві жителі викладають у мережу відео», «у мережі з’явилися знімки», «відео ... оприлюднили на ворожих пабліках», «у соцмережах показали». «Адресно» посилалися на телеграм-канал президента Зеленського, твітер генеральної секретарки Ради Європи тощо. Було також: «Ватажок "вагнерівців" Пригожин уже висловився».

28 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання — на командування Повітряних сил, Оперативне командування «Південь», «українську розвідку», Генштаб ЗСУ, Офіс генпрокурора, «Укргідроенерго», «Енергоатом», Сили ППО, Державну службу з питань праці, «Укрзалізницю», ДСНС, «є інформація, і вона підтверджується офіційними особами Міноборони», неназвані ОВА тощо. Були й більш розмиті: «міська влада оприлюднила», «там (у ЄС) пообіцяли», «влада попереджає», «комісія з цих (невідомо яких) питань назвала» тощо.

9 разів робили геть абстрактні псевдопосилання: «офіційно», «за попередніми даними», «утім відомо», «наскільки нам стало відомо», «втім нам вже відомо», «на даний момент нам було відомо», «вже є інформація», «з’явилася інформація» і «як зазначили» (невідомо хто). 9 разів подавали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

Але найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Так, «посилалися» на невідомо кого в Єврокомісії, в МАГАТЕ, в ДСНС, у Радбезі США, в Держпраці. Решта посилань була геть розмитою й невизначеною: «це визнала російська влада», «влада закликала мешканців», «ситуацію там називають вкрай важкою», «за словами українських посадовців», «кажуть чиновники», «у Європі багато хто вважає». А також: «лісівники вже розуміють», «за даними фахівців», «наголошують реабілітологи», «прогнозують продавці», «піротехніки кажуть», «рятувальники вкотре нагадують», «наголошують організатори свята», «благодійники обіцяють», «так називають це поле відвідувачі», «квіткарі запрошують», «інструктори наголошують», «медики кажуть», «організатори сподіваються», «черкащани кажуть» і подібні.

Стандарт точності інформації

Було 27 порушень стандарту. 17 разів картинка не відповідала тексту за кадром у сюжетах і в БЗ. Наприклад, сюжет Тетяни Логунової, де в тексті було багато міркувань, чи надасть Туреччина дозвіл Швеції на вступ до НАТО, «перекривали» просто різним відео з інавгурації Ердогана. Дуже приблизним архівним відео «перекривали» й міркування щодо Угорщини. Повідомлення про заяву Блінкена щодо можливості Ірану виготовити ядерну зброю «перекривали» архівним відео невідомо яких вибухів невідомо де. Не позначеного як архів. У повідомленні про рішення Єврокомісії щодо імпорту української сільгосппродукції казали про соняшник — показували пшеницю, говорили про імпорт суходолом, показували кораблі в морі тощо. Нараду у Кривому Розі щодо забезпечення міста водою «перекривали» відео зруйнованої плотини Каховської ГЕС тощо.

Двічі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення. Кореспондент із Вашингтона розповідав про Сунака й Воллеса, а показували данську прем’єрку. Розповідав про канадійку Христю Фріланд, а показували Столтенберга тощо. У прямому ввімкненні кореспондентка з Харкова розповідала про те, що відбувається вранці, а показували нічне відео.

Так само недолуго «ілюстрували» розмови з гостями: переважно показували відео (взяте з ворожих анонімних телеграм-каналів) знищеної греблі, незалежно від того, про що говорили гості. Або ж розмову з експертом Пендзиним «ілюстрували» відео зруйнованих будинків і роботи рятувальників. Хоча він у деталях розповідав про заморожені в різних країнах російські активи.

У сюжеті помилково титрували експерта як екскомандувача армії США в Європі Бена Годжеса.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно найбільше порушували саме цей стандарт — 282 рази. Суб’єктивні думки журналістів у новинах з’являлися 258 разів. Найбільше, як і завжди, було емоційних оцінок: «відволіктись від жахіть війни», «нещадно обстрілює», «таких страшних обстрілів там вже давно не було», «життя тут — суцільний екстрим», «хотіли вирватися з пекла», «засіяна ворожими снарядами», «безжально обстрілювали все навколо», «величезна вирва», «відчайдушних боїв», «буквально викурюють як тарганів», «обоє дивом вижили», «на щастя, все обійшлося», «залишки смертоносного врожаю», «вважають полуничним раєм», «ягоди на кущах просто велетенські», «зачаровує своєю яскравою красою» тощо. Або ж оцінки «фахові», як-от «інтенсивні бої», «активних бойових дій» і подібні.

Слова «сказав» журналісти, здається, не знають, натомість у них скрізь «заявив», «наголосив», «зазначив». Або ж «зізнається», «запевняє», «побоюється», «дивується», тобто позначення, які містять у собі оцінку дії спікера.

Також лунали висновки, міркування і припущення журналістів. Наприклад: «Базові знання з домедичної допомоги в умовах війни — це база для більшості українців, адже ніхто не знає, кому, де та в який час може знадобитися саме ваша допомога» (ведуча Лілія Налягака). «Адже Ердоган вже виграв вибори і йому більше не потрібно розігрувати цю карту для мобілізації своїх симпатиків і тиску на Захід, тож цілком імовірно, що вже у липні на саміті НАТО у Вільнюсі Швеція стане 32-м членом Альянсу, якщо звісно палки в колеса в останню мить не вставить Угорщина» (сюжет Тетяни Логунової). «Але навіть десятки таких ПВК не зможуть замінити повноцінне військо, бо ж не вміють працювати спільно з іншими» (сюжет Світлани Чернецької). «Наші армійці зайняли панівні висоти в цьому районі, а це дозволяє продовжувати наступ» (пряме ввімкнення Ігоря Левенка). «Для рослин достатньо сонця, а отже вартість згодом знижуватиметься» (сюжет Ірини Васюри).

У 14 випадках не авторизували власних думок гостьові ведучі. Ще в одному випадку ведучий Олексій Фадєєв нечітко позначав межі цитування думки президента Зеленського, тож частина звучала як думка самого ведучого. Було також 9 безпідставних узагальнень: «наші військові налаштовані оптимістично», «дійсно всі чекали чогось від першої особи», «селяни у відчай не впадали», «люди чекають, доки ціни ще впадуть», «майже всі курсанти Інституту ВМС з дитинства мріяли про море та військову кар’єру», «всі харків’яни проснулися від потужних вибухів», «наші захисники не втомлюються жартувати», «без термінової потреби на вулицю мешканці не виходять», «більшість виїжджати не хоче».

Стандарт повноти інформації

Було 4 порушення стандарту. Ведуча Лілія Налягака двічі казала: «міська влада оприлюднила низку порад, які можуть врятувати життя». І в іншому повідомленні казала про заклик абстрактної «влади». Із контексту не було зрозуміло, влада якого саме міста мається на увазі, не кажучи вже про те, яка саме влада — обрана чи призначена.

У сюжеті Євгена Онопрієнка про тренінги з домедичної допомоги замість інтершуму була недоречна музика.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Ось такий скриншот ніхто з глядачів як слід роздивитися не зможе, а вже тим паче прочитати легенду мапи дрібним шрифтом.

 

Це теж складно прочитати з екрана.

 

Інші зауваження

Однією з перших теракт зі знищення росіянами Каховської греблі в ефірі каналу коментувала речниця Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк. За моїм підрахунком, дві третини запитань, які ставив ведучий, були явно не з її компетенції: про організацію евакуації цивільного населення (компетенція військових адміністрацій) або про ймовірні наслідки катастрофи для Запорізької АЕС чи Криму (це могли б коментувати фахові експерти) тощо. Виглядало дивно.

Також дивно, коли в прямому ввімкненні кореспондент розповідає і про бої на Донеччині, і про бої на Луганщині. Прямі ввімкнення потрібні, аби розповідати про ситуацію там, де перебуває журналіст.

Тричі не використовували фемінітиви, і всі три рази спіткнулися на одному слові, хоч і в різних його значеннях: «дівчина — капітан української збірної» (сюжет Романа Ковальчука), «Наталія Гуменюк, капітан першого рангу» (ведучий Олексій Фадєєв), «Наталією Гуменюк,... капітаном першого рангу» (ведучий Олександр Васильченко і в титрі).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети, 7 прямих ввімкнень і 4 гостя-ньюзмейкера в студії.

Стандарти журналісти каналу порушували 417 разів, це більше 104 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 282 рази, більшість із цих порушень — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 101 раз, понад третину з цих порушень становили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 27 разів, майже все це було некоректним використанням картинки як у новинах і прямих ввімкненнях, так і в розмовах із гостями. Крім того 4 рази порушили стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Телеканал «Ми — Україна» (12:00–16:00, 6 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Ігор Пупков і Віра Свердлик, гостьові студії спочатку вели Марія Скиба та Максим Сікора, згодом — Вікторія Малосвітна та Богдан Машай.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про балістичні ракети,
  • про історію і підрив греблі Каховської ГЕС.

Були прямі ввімкнення:

  • чотири ввімкнення з Херсона про ситуацію з підтопленням міста й евакуацію людей,
  • про наслідки нічного ракетного обстрілу Харкова,
  • про ситуацію з питною водою в Кривому Розі,
  • про ситуацію з питною водою на Запоріжжі,
  • про підготовку Миколаєва до зустрічі евакуйованих з Херсона людей.

Гостями ефірного блоку були:

  • Ігор Сирота, генеральний директор «Укргідроенерго», про відомі подробиці теракту на Каховській ГЕС, про повне знищення станції, про плани відбудови ГЕС, про безпеку для гребель і ГЕС вверх за течією Дніпра, про потрапляння машинної олії у води Дніпра.
  • Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, про евакуацію мешканців затоплених територій, про підвищення мінної небезпеки внаслідок вимивання російських мін водою, про ворожі обстріли евакуаційних колон і місць збору, про витік технічного мазуту з підірваної ГЕС.
  • Олексій Данілов, секретар РНБО, про подробиці ворожого теракту на Каховській ГЕС, про міжнародні наслідки, про реакцію Кремля, про ризики для Запорізької АЕС, про відсутність адекватної реакції ООН на російський теракт, про необхідність скликання засідання Радбезу ООН, про незмінність планів щодо контрнаступу.
  • Ескендер Барієв, член Меджлісу й голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, про ситуацію у Криму, зокрема з водопостачанням.
  • Вікторія Литвинова, заступниця генпрокурора, про початок розслідувань підриву росіянами Каховської ГЕС, про різноманітні наслідки російського теракту.
  • Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки нічного ракетного обстрілу Харкова, про ситуацію з укриттями в Харкові.
  • Микола Точицький, заступник міністра закордонних справ, про оцінки міжнародних реакцій на російський теракт на Каховській ГЕС, про переговори з МАГАТЕ, про звернення до ООН щодо термінового скликання Ради Безпеки, про кроки до міжнародного розслідування.
  • Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про хід евакуації людей із затоплених територій, про ситуацію з підняттям рівня води, про ситуацію на лівому окупованому березі Дніпра.
  • Олександр Вілкул, начальник Криворізької МВА, про ситуацію з питною водою у Кривому Розі, про заходи з забезпеченням резервів і з економією води.
  • Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про ситуацію в Миколаєві у зв’язку з підривом Каховської греблі, про забезпечення міста водою, про готовність Миколаєва до прийому евакуйованих із Херсонської області, про прогнози щодо Кінбурнського півострова.
  • Андрій Юраш, посол України у Ватикані, про реакції Ватикану на останній теракт росіян, про долучення Ватикану до питання повернення в Україну викрадених Росією українських дітей, про впливи Росії на Ватикан, про зміну політики Ватикану щодо України і Росії.
  • Віталій Барабаш, керівник Авдіївської МВА, про ситуацію у фронтовому місті, про евакуацію людей.
  • Олександр Шевченко, керівник пасажирських комунікацій «Укрзалізниці», про організацію евакуаційних потягів у зв’язку з затопленнями населених пунктів.
  • Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про хід евакуації людей із затоплених місць, про ворожі обстріли людей, які евакуюються, про ситуацію з питною водою в Херсоні.
  • Валерій Шершень, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про бої на Мар’їнському, Оріхівському та інших напрямках.
  • Юрій Ігнат, речник Повітряних Сил ЗСУ, про нічну ракетну атаку й успішну роботу ППО, про логіку останніх ракетних і дронових атак ворога на Київ, про виробництво ворогом ракет, про питання подальшого посилення української ППО, про перспективи розвитку «авіаційної коаліції», про використання ворогом повітряного простору окупованого Придністров’я для підльоту ракет по західним областям України.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про вимушений відхід окупантів від лівого берега Дніпра, про можливий вплив затоплення лівого берега Дніпра на плани контрнаступу Сил оборони, про ймовірність затоплення й перетворення Кінбурна на острів.
  • Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС, про оперативну ситуацію з затопленнями, про дії ДСНС із порятунку людей на затоплених землях, про поради людям, які опинилися в зоні підтоплення.
  • Петро Черник, воєнний експерт, про мотиви Росії підірвати греблю, про можливі наслідки теракту на посилення збройної підтримки України Заходом, про можливі версії щодо логіки ворогів.
  • Юрій Сиротюк, солдат-гранатометник 5-ї окремої штурмової бригади, про тероризм Росії через її безпорадність на фронті, про бої під Бахмутом.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували рівно 100 разів. Я зафіксував 14 разів, коли подавали інформацію або відео, взяті з просторів інтернету без перевірки. Проте незліченну кількість разів за ці чотири години показували відео підірваної Каховської ГЕС, взяте з якогось російського анонімного телеграм-каналу. Його показували й у численних коротких повідомленнях у новинах (причому про будь-що), і в якості «ілюстрації» розмовах з гостями (незалежно від теми розмови).

Крім того, «посилалися» на телеграм-канали «Укренерго», прем’єра Дениса Шмигаля, президента Володимира Зеленського. На твітери генсека НАТО Єнса Столтенберга, ООН і генпрокурора Андрія Костіна. А ще на неназвані сторінки Російського добровольчого корпусу й Легіону «Свобода Росії», просто на «українські телеграм-канали» і «відео публікують російські пропагандистські ЗМІ».

Цілих 47 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. У такий спосіб «посилалися» на різні військові адміністрації, Міненерго, «Енергоатом», «Укргідроенерго», МАГАТЕ, а також на Офіс президента, Головне управління розвідки, на всі Збройні Сили, ДСНС і «Миколаївводоканал». Крім того, численними були абсолютно розмиті «посилання» на «Європу» і ООН (останнє призвело навіть до порушення стандарту точності, але про це згодом). Та численні псевдо на невідомих людей: «рятувальники показали відео», «місцева влада попередила», «жителі Херсонщини повідомляють», «у Києві світову спільноту закликали», «чиновники кажуть», «обіцяють відновити ситуацію», «просять людей», «ще маємо від них таке прохання» (останні три — узагалі невідомо про кого) тощо.

19 разів «посилалися» цілком абстрактно. Найпопулярнішою формою було «відомо», причому і «станом на цей момент відомо», і «вже відомо», і «на цю хвилину відомо», завжди невідомо звідки. Зустрічалися й різноманітні інші: «за попередніми даними» і «за попередньою інформацією», «остання інформація на цю хвилину», «повідомляється», «була інформація» і «є інформація», «ми знаємо», «ми чули зранку» і навіть «бачили ми новини».

Мене дивують ситуації, коли журналісти кажуть, наприклад, ось таке: «За попередніми даними, в Росії залишається близько двох сотень балістичних ракет та 80 «кинджалів». Чи не занадто відповідальне твердження, щоб подавати його з таким халтурним «посиланням»?

Ще у 15 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без посилань. І було відносно небагато — «лише» 5 — узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки: «підприємців закликають», «заспокоїли в міській військовій адміністрації», «фахівці просять», «в Головному управлінні розвідки назвали» і тож «тож військові закликають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 46 разів. 19 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. По-перше, велику кількість цих коротких повідомлень, як я вже писав, «перекривали» відео зруйнованої греблі, хоча за кадром ведучі могли розповідати що завгодно, наприклад, про евакуацію людей у Херсоні або про проведення президентом термінового засідання РНБО.

У повідомленні про ситуацію з водою в Кривому Розі ведучий казав за кадром: «В оселях людей слабкий напір із кранів, у деяких районах вода тече зеленого кольору або взагалі відсутня», а показували в цей момент, як у ванній набирають у бутлі напрочуд чисту воду. Інформацію про те, що на Київ катастрофа не вплине, навіщось «перекривали» архівним відео Київської ГЕС. У сюжеті про балістичні ракети на словах «від 2 до 10 хвилин — саме стільки є часу, щоб дістатись до укриття» показували мирні плани пасажирів метро на станціях та на ескалаторі.

Повідомлення про те, що Україна скликає екстрене засідання Радбезу ООН «логічно» ілюстрували архівним відео адмінбудівель Євросоюзу в Брюсселі. Так само «логічно» показували архівного Столтенберга, коли говорили про заяву Зеленського.

Не складалося й з «ілюструванням» прямих ввімкнень. Ввімкнення кореспондентки з Херсонського вокзалу, де відправляли евакуаційні потяги, «ілюстрували» відео затоплених хат невідомо де. Або вона ж розповідала про евакуаційний потяг, а показували річку й набережну. Пряме ввімкнення кореспондентки з Кривого Рогу недоречно «перекривали» вже згаданим відео води у ванній. Архівне відео ЗАЕС недоречно показували на прямому ввімкненні кореспондентки з Запоріжжя.

Ще гірше було з «ілюструванням» розмов із гостями. По-перше, знову-таки, незалежно від теми розмови, багатьох із них «ілюстрували» тим же відео підірваної греблі Каховської ГЕС. Хоч говорили з предстаником «Укрзалізниці» про евакуаційні потяги чи з заступником міністра закордонних справ про скликання Радбезу ООН. Із Віталієм Кімом взагалі говорили про плани з водопостачання Миколаєва, а показували знову-таки зруйновану Каховську греблю. Геть не годилася ця «ілюстрація» до розмови з членом Меджлісу кримськотатарського народу Барієвим про поточну ситуацію в окупованому Криму.

Гендиректор «Укргідроенерго» навпаки розповідав про підрив Каховської ГЕС, а показували відео затоплених сільських хат. Цими ж хатами «ілюстрували» навіть розмову з речником Сил оборони Таврійського напрямку, хоч він відразу ж сказав, що їхньої зони відповідальності на Запоріжжі ця катастрофа безпосередньо ніяк не торкнулася.

Були й фактичні неточності. Уже згаданий випадок, коли грубе порушення стандарту достовірності тягне за собою не менш грубе порушення стандарту точності. Ведучий Ігор Пупков говорив у випуску новин о 12-й ось таке: «Шоковані діями росіян в Європі та ООН. Там уже заявили, що Федерація має понести за це відповідальність». Таких рішучих заяв від ООН не було ні на момент цього випуску новин, ні протягом цього дня, ні навіть у наступні дні. Так що в цьому випадку ведучий каналу «намалював» для аудиторії картину, що геть не відповідала дійсності.

Ведуча Софія Скиба в питанні до секретаря РНБО Данілова формулювала таке: «Віталій Кім вранці говорив про те, що є інформація, що нібито окупанти хотіли частково підірвати Каховське водосховище...». Але ні про яку «інформацію» Кім насправді не говорив. Він просто висловлював власне припущення, ще й чітко позначив це саме як своє припущення.

Ведучий Максим Сікора говорив: «Вибух був здійснений на Каховській гідроелектростанції близько другої ночі». Всі відповідальні особи в ефірі марафону говорили про 2:50.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 104 рази. 86 разів це було суб’єктивні думки журналістів у новинах. Велика кількість емоцій: «шоковані діями росіян», «паніка через підрив ГЕС і в самих окупантів», «вкрай напружена доба», «а от наслідки для екології будуть колосальними», «продовжують зазнавати шалених втрат», «дуже критична ситуація» тощо.

Ведуча Марія Скиба говорила: «Постраждалих, на щастя, немає. В населених пунктах області через обстріли загинули двоє людей».

Дуже багато разів лунало «заявляють», «зазначають», «наголошують» і «запевняють». Аж до того, що в прямих ввімкненнях від журналістів звучить «хочу зазначити».

Висновки: «Ще досі неможливо оцінити масштаби наслідків, які вплинуть на життя сотень тисяч людей» (Ведучий Ігор Пупков). «Це відчує і Крим, бо водопостачання туди під загрозою» (ведуча Віра Свердлик). «І це не дивно, тому що 70% Кривого Рогу живиться саме від Каховського водосховища» (пряме ввімкнення Софії Москаленко). «Балістична ракета гіпершвидка, тож шансів сховатись від неї майже немає» (сюжет Ельвіни Сеітбулаєвої). «Масштаби екологічного теракту поки неможливо оцінити, але вони колосальні» (сюжет Владислава Паливоди).

15 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. Таких, наприклад: «Зрозуміло, що ми маємо бути пильними та відповідальними в цьому сенсі» (Марія Скиба). «Це й беззаперечний акт екоциду, оскільки його відчувають далеко за межами України, адже цей злочин зачіпає екосистему всього Чорноморського регіону» (Максим Сікора). «Підрив Каховської ГЕС — це не тільки черговий прояв геноциду Росії проти українців, але і техногенний і екологічний тероризм» (Вікторія Малосвітна).

Двічі робили безпідставні узагальнення: «найбільше нажахало харків’ян» і «люди трошки піддалися паніці».

Ведуча Віра Свердлик казала з розмитим посиланням на «Енергоатом» про ситуацію на ЗАЕС. Але межі переказу думки від «Енергоатому» були настільки нечіткими, що оцінкові думки звучали як думка самої ведучої, ось ця частина: «Поки ж ситуація контрольована, ставок-охолоджувач наповнений і води достатньо для потреб АЕС».

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення. Не досить було представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». А в сюжеті Владислава Паливоди був великий бекграунд, в якому кожне архівне відео слід було датувати (бо це були конкретні події з минулого, особливо ж промова президента Зеленського про мінування Каховської ГЕС), але цього зроблено не було, просто скрізь був титр «архів».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 8 порушень стандарту. Чотири рази показували таку інфографіку. Прочитати такий дрібний текст з екрану дуже складно, як і зрозуміти іконки.

 

Ще питання: а навіщо було показувати оце? Ще й ворожою мовою.

 

Ведучий Сікора казав, що «виступу секретаря Організації Об’єднаних Націй досі немає. Є лише один ретвіт, навіть не твіт, а ретвіт від Організації Об’єднаних Націй». Ведучі оперували цими ж словами ще мінімум двічі. Варто було пояснити аудиторії, про що йдеться.

Інші зауваження

Кореспондентка робила пряме ввімкнення з пляжу в Запоріжжі і при цьому розповідала про те, що кажуть спеціалісти МАГАТЕ про безпеку ЗАЕС. Навряд чи спеціалісти МАГАТЕ давали інтерв’ю кореспондентці на пляжі. То навіщо було робити про це пряме включення звідти?

І знову фемінітиви: «Наталія Гуменюк, капітан першого рангу» (ведучі Марія Скиба й Максим Сікора).

Елементи політичного піару

Навіщось наводили цитату з допису генпрокурора Андрія Костіна на його сторінці у твіттері — просто розмірковування на тему невідворотності поразки й покарання Росії. Ніякої значущої інформації в тому не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 8 прямих ввімкнень і 12 гостей-ньюзмейкерів. Дуже якісним було перше ввімкнення Тетяни Савулі з Херсона, зокрема завдяки зібраним кореспонденткою свідченням різних людей.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 260 разів. Це по 65 порушень у середньому на годину. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 104 рази, найчастіше це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Дуже багато порушували стандарт достовірності — 100 разів. Майже половину становили розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 46 разів, більшість порушень — некоректне використання картинки, як у новинах, так і в розмовах із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 8 разів, стандарт її повноти — 2 рази. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — невиправдане цитування допису генпрокурора Костіна у твіттері. Російських наративів та токсичних персонажів в ефірі каналу не було.

Суспільне (18:00–18:30 і 20:00–23:05, 6 червня)

(оцінювалося 3,5 години ефіру)

Тут такий таймінг, тому що з 18:30 до 20:00 в ефірі марафону показували пресконференцію президента. А з 23:05 в ефірі була пряма трансляція екстреного засідання Радбезу ООН щодо російського теракту на Каховській ГЕС.

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була цього дня коригована двома великими зовнішніми трансляціями, тож виглядала таким чином: починався блок 30-хвилинним випуском новин, далі — після півторагодинної трансляції пресконференції президента — продовжувалася традиційним годинним підсумковим випуском з 20-ї до 21-ї. Наступна година природно була повністю гостьовою. Далі був 15-хвилинний випуск новин і гостьова студія до кінця години. І після короткого 5-хвилинного випуску новин почалася трансляція екстреного засідання Радбезу ООН. Новини вели спочатку Дмитро Грінченко, поотім — В’ячеслав Афутін, гостьові студії по черзі вели Андрій Діхтяренко і Євген Агарков.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про затоплення районів Херсона,
  • про затоплення мікрорайонів Херсона,
  • про евакуацію людей із Херсона,
  • про артилерійські бої на Бахмутському напрямку,
  • про хронологію подій із підривом Каховської ГЕС,
  • про ситуацію в окупованій Новій Каховці,
  • про можливі екологічні наслідки руйнування Каховської греблі,
  • про ситуацію з водою у Кривому Розі,
  • про реакції світу на російський теракт на Каховській ГЕС,
  • про загрози для Запорізької АЕС внаслідок підриву Каховської греблі,
  • про те, як працювали журналісти «Суспільного» з початку повномасштабної війни,
  • про злочини росіян проти українських журналістів.

Були прямі ввімкнення:

  • про ситуацію в Херсоні,
  • про ситуацію з затопленням мікрорайонів Херсона,
  • про ситуацію в затоплених селах правобережжя Херсонщини,
  • про прийом переселенців з Херсона в Миколаєві,
  • про ситуацію з водою на Запоріжжі,
  • про пресконференцію президента Зеленського,
  • про перший день слухань позову України до Росії в Гаазі.

Гостями ефірного блоку були:

  • Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про урядові рішення з подолання наслідків теракту на Каховській ГЕС, про організацію евакуації, про підвезення питної води у зневоднені регіони.
  • Володимир Коваленко, міський голова Нової Каховки, про ситуацію з затопленнями в окупованому місті, про поведінку окупантів і відсутність допомоги місцевим мешканцям.
  • Дмитро Кулеба, міністр закодонних справ, про роботу уряду з інформування країн і міжнародних організацій про російський теракт, про скликання Радбезу ООН, про збільшення надання Україні зброї, про позов України проти Росії через тероризм і расову дискримінацію.
  • Олексій Данілов, секретар РНБО, про оперативну ситуацію після теракту на Каховській ГЕС, про хід евакуації та забезпечення людей необхідним, про причини російського теракту, про вплив наслідків підриву греблі на контрнаступ ЗСУ, про очікування від світових організацій щодо посилення тиску на Росію, про невиразну позицію ООН, про ситуацію на окупованому лівобережжі, про ситуацію із Запорізькою АЕС.
  • Олександр Вілкул, голова Криворізької МВА, про ситуацію з водою у Кривому Розі, про план перекидання водопостачання частини Кривого Рогу з іншого водосховища.
  • Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, про вплив російського теракту на подальшу ситуацію в окупованому Криму, про ймовірні мотиви окупантів для вчинення теракту.
  • Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про оперативну ситуацію на Херсонщині, про хід евакуації людей, про ситуацію на лівому окупованому березі Дніпра.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про вплив теракту на перебіг бойових дій на півдні, про наслідки замінування ворогом лівобережжя, про ворожі обстріли точок евакуації людей, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі.
  • Ольга Кошарна, членкиня колегії Держінспекції ядерного регулювання у 2005-2021 роках, про можливість убезпечити Запорізьку АЕС, про можливість  відновити роботу АЕС після деокупації.
  • nbsp;     Олександр Солонтай, директор програм Інституту політичної освіти, про позицію ООН щодо війни в Україні, про участь держави-терористки Росії в роботі ООН, про роботу структур ООН в Україні, про прогноз щодо засідання Радбезу ООН.
  • Олексій Гетьман, майор запасу НГУ, ветеран російсько-української війни, про вплив теракту в Каховці на перебіг бойових дій.
  • Наталія Шатілова-Погасій, керівниця Дніпровської районної організації «Червоного Хреста», про допомогу, яку надають волонтери організації жителям затоплених міст і сіл Херсонщини.
  • Микола Волохов, командир підрозділу аеророзвідників «ТERRA», про бої на Бахмутському напрямку, про тактику і склад ворога, про роль аеророзвідки в боях.
  • Віктор Бурлик, військовослужбовець ЗСУ, про бої на Запорізькому напрямку, про настрої військових щодо теракту ворога на Каховській ГЕС.

Крім того, в ефірі були:

  • Пресконференція президента Володимира Зеленського.
  • Вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.
  • Пряма трансляція екстреного засідання Ради Безпеки ООН щодо російського теракту на Каховській ГЕС.
  • Фільм проєкту «Я.є.тил» про дніпрянина-волонтера Ігоря Кочета.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Ключовий (тим паче для телемарафону як єдиного інформаційного телеканалу) стандарт порушували 70 разів. І це — рекорд для Суспільного. 45 разів подавали неперевірену інформацію й відео з інтернету. Переважно це були телеграм-канали: «Укргідроенерго», «Енергоатому», МВС, президента Зеленського, прем’єра Шмигаля, голови Херсонської ОВА, ДСНС, керівників Кривого Рогу, Нікопольського району, Сухопутних військ, речника Оперативного командування «Південь», воєнного експерта Коваленка, проєкту «Схеми» і навіть телеграм-каналу «Детектора медіа»…

Використовували фото й відео з анонімних телеграм-каналів «Херсонщина моніторинг» і ворожого Hersonka.ru. Крім того, брали інформацію з анонімного телеграму «Крымские партизаны», а ще «посилалися»: «голова окупаційної адміністрації Сергій Аксьонов заявив у телеграмі», «повідомили в місцевих телеграм-каналах», «на проросійських телеграм-каналах з’являются перші повідомлення».

Також посилалися на сторінки у твіттері: Шарля Мішеля, Жозепа Борреля, Єнса Столтенберга, і волонтера Воронцова. На сторінки в фейсбуці: «Укргідроенерго» й організації UAnimals. А ще «посилалися»: «бачив у мережах відео» і «відео з’явилося в мережі».

Редакція мала цілий день для того, щоб підтвердити й перевірити більшість із цих дописів. В умовах інформаційної війни та постійних хакерських атак Росії «мережа» — це не надійне джерело інформації.

Чимало було й узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. «Адресно» «посилалися» на Херсонські ОВА і ДСНС, «Укренерго» й «Укргідроенерго», «Енергоатом», Головне управління розвідки, Раду оборони Кривого Рогу. А геть розмито: «влада заявляє», «місцеві кажуть», «люди говорять», «за словами херсонців», «розповіли рибалки», «говорять військові» і навіть «окупанти твердять».

Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «стало відомо», «нам відомо» і «вже відомо». Один раз зробили узагальнене псевдо на авторство суб’єктивної думки: «Як каже наше військове керівництво».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 21 раз. 14 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про обстріли окупантами Херсона попри підтоплення міста «перекривали» невідповідним відео — роботи рятувальників. А повідомлення про плани керівника МАГАТЕ Рафаеля Гроссі приїхати на Запорізьку АЕС навіщось «перекривали» відео прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Повідомлення з подробицями щодо евакуаційних потягів частково «перекривали» відео автобусів, хоча за кадром йшлося саме про потяги. Повідомлення про ситуацію в Нікополі «перекривали» відео затоплень на Херсонщині. Ведучий казав, що «Протиповітряні Сили знищили всі 35 крилатих ракет», а показували роботу рятувальників. З одного й того ж відео (взятого з російських анонімних телеграм-каналів, до речі) розпочинали мінімум три оглядових сюжети на різні теми.

Крім того, у двох випадках невідповідно «перекривали» й «ілюстрували» прямі ввімкнення. Не до ладу «ілюстрували» картинками підтоплень розмови з гостями. А в розмові з командиром підрозділу аеророзвідників «ТERRA» як «ілюстрацію» використовували динамічну мапу Deepstate. Гість розповідав конкретно про бої під Бахмутом, а мапа рухалась до інших ділянок фронту.

Неохайність у підводках подеколи призводила до фактичних неточностей. Так, наприклад, у випуску новин о 22-й ведучий В’ячеслав Афутін казав: «Яка ситуація там зараз покажемо далі. Журналістам Суспільного вдалося потрапити в найбільш затоплений район міста». І починався сюжет із відео, яке вже показували у випусках о 20-й і навіть о 18-й, коли власне вперше показали цей сюжет.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 42 рази. Майже все це (38) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах. Були емоційні оцінки, хай і не такі «яскраві», як на інших каналах: «цієї трагедії», «дійсно критична ситуація», «забезпечує армію найціннішим», «жага до розваг», «ситуація, можна сказати, погіршується», «ситуація під вечір стала гострішою» тощо. Чимало було лексики урочистого стилю, всі оці «закликав» і «наголосив». Трохи було висновків, наприклад: «Цим і відрізняється Україна від Росії — взаємна допомога у тяжкі часи» (ведучий В’ячеслав Афутін). «Яка, крім постійних перебоїв із електроенергією, тепер матиме проблему із потенційною нестачею води» (сюжет Андрія Стасюка). «Підтоплення безпосередньо місту Запоріжжя і селам, і дачним селищам, які знаходяться нижче Запоріжжя, в Запорізькому районі, це не загрожує» (пряме ввімкнення Олени Поди).

І було чотири безпідставних узагальнення: «кажуть дніпряни», «місцеві також цього бояться найбільше», «миколаївці переймаються херсонцями», «за спостереженнями людей».

Стандарт повноти інформації

Було одне порушення: у сюжеті Дарини Коломієць бекграундове архівне відео конкретних подій не було позначене титрами дат.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення: ведучий В’ячеслав Афутін у підводці говорив: «Забір води для регіону — у верхньому б’єфі Дніпра». Далі у прямому ввімкненні кореспондентка Олена Пода теж вжила цей термін, але, як і належить, одразу його пояснила.

Інші зауваження

Щонайменше дивним, на мій погляд, було перше запитання ведучого В’ячеслава Афутіна до віцепрем’єрки Ірини Верещук: «На скільки метрів у Каховському водосховищі вже впала вода на цю хвилину?». Цілком передбачувано Верещук переадресувала ведучого до профільного міністра.

Ведучі гостьової студії не можуть позбутися журналістського штампу «не перемикайтеся!».

Часом на синхронах титри виводять не більш як на секунду, прочитати їх без стоп-кадру неможливо.

Один раз забули про фемінітив: «Говоримо з віцепрем’єркою, міністром з питань...» (ведучий В’ячеслав Афутін).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

У сюжеті про хронологію подій російського теракту на Каховській ГЕС все починалося з тексту «на проросійських телеграм-каналах з’являются перші повідомлення». На екрані демонстрували скриншот одного з таких повідомлень: «В 02:35 после прилёта по Каховской ГЭС, разрушена одна створка, под напором воды началось каскадное разрушение Каховской ГЭС. В 03:10 Каховская ГЭС перестала существовать». Це чіткий російський наратив, який того ж дня почали розганяти в тому числі й в офіційних кремлівських заявах. Я б якось зрозумів демонстрацію цього наративу на екрані, якби далі йшло його чітке спростування, але жодного спростування не було. Навпаки далі йшло: «Майже через чотири години це підтвердить на своїй телеграм-сторінці речник Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров».

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: 4 репортажних сюжета, 7 прямих ввімкнень і 6 гостей-ньюзмейкерів. Був дуже якісний фронтовий репортаж Тараса Ібрагімова про артилерійські бої на Бахмутському напрямку (оператора не було вказано) і два якісних прямих ввімкнення: Єлизавети Кротик про ситуацію в затоплених селах правобережжя Херсонщини і друге ввімкнення Валентини Гурової про ситуацію із затопленням мікрорайонів Херсона.

Середня кількість порушень стандартів на каналі продовжує зростати і цього дня досягла рекордної для каналу позначки — 38,6 порушень на годину ефіру (загалом було 135). Найбільше порушували найвідповідальніший стандарт — достовірності інформації. Цілих 70 порушень, дві третини з яких становила неперевірена інформація з інтернету. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 42 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 21 раз, переважно некоректним поєднанням картинки й тексту, як у новинах, так і в розмовах з гостями. По одному разу порушували стандарти повноти й доступності інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу не було. Був один наратив російської пропаганди — про нібито руйнацію дамби Каховської ГЕС «після прильоту» (на скриншоті з російського телеграм-каналу).

 

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 7 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була нерівномірною. Перші дві з проаналізованих ефірних годин починалися 15-хвилинними випусками новин, а на 30-х хвилинах години виходили 10-хвилинні новини, решта часу були гостьові студії. Далі випуску новин посередині години не було, а в останню годину блоку був великий годинний випуск новин. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Островська з Євгеном Плінським.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про затоплення районів Херсона й евакуацію людей,
  • про артилерійські бої на Донеччині,
  • про порятунок тварин із зони затоплення,
  • про світові реакції на підрив росіянами Каховської ГЕС,
  • про перші наслідки руйнування росіянами Каховської греблі,
  • про передісторію теракту на Каховській ГЕС,
  • про прийом переселенців у селі на Полтавщині,
  • промо-сюжет про новий проєкт Наталії Мосейчук.

Були прямі ввімкнення:

  • два ввімкнення про ситуацію з затопленням мікрорайонів Херсона,
  • про ситуацію на затопленому лівому березі Дніпра на Херсонщині,
  • про ситуацію з водою в Запоріжжі,
  • два ввімкнення про ситуацію з водою у Дніпрі і на Дніпропетровщині,
  • два ввімкнення про реакції офіційних інституцій і політиків ЄС на теракт,
  • про ситуацію з забрудненням Чорного моря в районі Одеси.

Гостями ефірного блоку були:

  • Роксолана Підласа, голова Комітету парламенту з питань бюджету, про готовність парламенту виділити додаткові гроші на ліквідацію наслідків російського теракту, про підрахунок збитків України від наслідків цього теракту, про початок розгляду справи Росії в Гаазі, про різні сценарії компенсації Росією збитків Україні.
  • Ігор Сирота, гендиректор «Укргідроенерго», про характер і ступінь пошкодження Каховської ГЕС і греблі, про прогнози щодо подальшого розливу води, про впливи катастрофи на енергетичну систему, про сенс подальшої відбудови ГЕС і водосховища.
  • Петро Котін, президент «Енергоатому», про питання безпеки Запорізької АЕС внаслідок знищення Каховського водосховища, про перспективи роботи ЗАЕС після деокупації.
  • Леонід Тимченко, заступник міністра внутрішніх справ, про те, що робити людям, чиї родичі в зоні катастрофи не виходять на зв’язок, про реєстр зниклих безвісти за особливих обставин, про розслідування злочинів росіян на територіях, які вже звільнено.
  • Олександр Краснолуцький, перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів, про довгострокові впливи на природу України підриву дамби, про кваліфікацію цього російського злочину, про прогнози щодо падіння рівня води у водосховищі.
  • гор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, про можливі спалахи інфекційних хвороб у зв’язку з катастрофою, про поради людям, як знезаражувати воду, про перевірки якості води, про готовність системи охорони здоров’я до можливих спалахів інфекційних хвороб.
  • Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України, про хід евакуації людей у Херсоні й області.
  • Юрій Киріяк, головний гідролог Херсонської області, про динаміку підйому рівня води в Херсоні, про прогнози щодо подальшого підтоплення міста (у прямому ввімкненні Маргарити Потапової).
  • Богдан Кученко, фахівець зі збереження екосистеми ГО «Екодія», про сценарії подальших руйнувань, про довгострокові екологічні наслідки підриву дамби для майбутнього регіону.
  • Михайло Яцюк, директор Інституту водних проблем і меліорації НАНУ, про довгострокові наслідки теракту на Каховській ГЕС для забезпечення водою півдня України, для агропромислового комплексу, для продовольчої безпеки України і світу, про варіанти відновлення, про ситуацію в Криму з водою.
  • Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про наслідки знищення Каховського водосховища для аграрного сектору України, про гальмування Росією нормальної роботи «зернового коридору».
  • Євген, волонтер, про порятунок людей і тварин з зони затоплення Херсона, про роботу волонтерів і ДСНС, про ворожі обстріли.
  • Тетяна Антоненко, жителька Антонівки, про евакуацію з затопленого передмістя Херсону й ворожі обстріли Антонівки, про ситуацію на лівому окупованому березі.
  • Олена Маляренко, жителька Херсона, про те, що відбувається в підтоплених районах міста й на лівому березі Дніпра, про погану організацію евакуації владою і про самоорганізацію людей з евакуації інших мешканців, в тому числі з лівого берега.
  • Максим Кириченко, головний сержант, бойовий медик Нацгвардії, інструктор, про порівняння цивільної медицини з військовою, про підготовку бійців «Гвардії наступу» навичкам домедичної допомоги.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 82 рази. 12 разів подавали інформацію чи відео без перевірки з інтернету. Із твітера переказували заяви європейських політиків, речника МЗС Олега Ніколенка й керівника Офісу президента Андрія Єрмака з приводу теракту на Каховській ГЕС. Використовували відео з анонімних телеграм-каналів, у тому числі й російських.

Найбільше порушень стандарту було пов’язано з узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації, таке траплялося 31 раз. Загально «посилалися» на «Укргідроенерго», обласні військові адміністрації, уряд, Міндовкілля, Мінагрополітики, Генштаб і ДСНС. Крім того, були повністю розмиті псевдо: «за даними волонтерів», «жителі кажуть», «казали люди», «люди пишуть», «як кажуть посадовці», «волонтери нам розповіли», «ЗМІ підраховують», «обіцяють і в Брюсселі», «заявили в ЄС» тощо.

7 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «як стало відомо», «розповідають», «інформація з’явилась». 6 разів подавали факти без посилань на джерела взагалі.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 26. «Адресно» «посилалися» на невідомо кого в «Енергоатомі», в МАГАТЕ й Міноборони Литви. Все інше було геть розмите і невизначене: «кажуть військові», «науковці говорять», «кажуть посадовці», «екологи говорять», «переселенці кажуть», «низка країн ЄС закликала» й подібні. Або ще ось такі безособові форми: «мешканців закликали зробити запаси питної води» (невідомо хто) і «людей заспокоюють» (теж невідомо хто).

Стандарт точності інформації

Було 42 порушення. 20 із них становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Повідомлення про ситуацію з водою у Кривому Розі «перекривали» якимось архівним відео води з крану в ванній. Глядачі могли вирішити, що це відео зняте цього дня у Кривому Розі. Або ведучий за кадром говорив про проблеми з водою у жителів села Біленьке на Запоріжжі, а на відео показували затоплені по самі дахи будинки на Херсонщині. Повідомлення про те, що мастило з Каховської ГЕС вилилося у воду «перекривали» відео, як людям роздають воду у пляшках.

Розповідали про плани Рафаеля Гроссі, а показували архівне відео ЗАЕС з окупантами. Коли ведучий за кадром говорив «гендиректор заявив», «Гроссі каже», показували крупні плани російських солдатів. Зведення Генштабу традиційно «перекривали» довільною нарізкою відео бойових дій. Ведучий говорив про удари, які завдає ворог, — показували українських військових тощо. Повідомлення про засідання Радбезу ООН «перекривали» невідповідно словам ведучого: він називав конкретних учасників засідання, а показували інших.

Невдалим було «ілюстрування»/«перекривання» прямих ввімкнень абиякою картинкою. Наприклад, ввімкнення з Дніпра «перекривали» вже згаданим відео води з крану у ванній, яким до того «перекривали» повідомлення про ситуацію з водою у Кривому Розі. Спроба кореспондентки з Дніпра прокоментувати відео, яким «перекривали» її пряме ввімкнення, була невдалою. Бо на словах «ви можете бачити, наскільки пішла вода й багато риби лишилося», показували відео, як люди в магазині купують воду.

Традиційно прямі ввімкнення (наприклад із Запоріжжя, з Брюсселя, з Дніпра тощо) «перекривали» раніше відзнятим чи взагалі архівним відео, а титр на картинці при цьому вперто був «наживо».

Так само не до ладу «ілюстрували» й більшість розмов із гостями. Переважно крутили відео зруйнованої Каховської греблі й затоплених будівель, незалежно від того, чи гості говорили про резервний фонд бюджету, чи про наслідки теракту для «зернової ініціативи». Взагалі відео підірваної Каховської ГЕС крутили в ефірі безліч разів, оскільки його додавали в кожен сюжет (причому більшість сюжетів на різні теми незмінно починалися саме з цього відео) і мало не в кожне БЗ, яке бодай віддалено стосувалося наслідків підриву ГЕС, а також участину прямих ввімкнень і майже в усі розмови з гостями в якості «ілюстрації». Я вже мовчу, що насправді це було неверифіковане відео, взяте з ворожих анонімних телеграм-каналів.

Були й суто фактичні неточності різного виду. Наприклад, коли суб’єктивне міркування журналістів ставало жорстким порушенням стандарту точності. У показаному двічі сюжеті Валентина Доброта категорично казала ось таке: «Вимовити слово «Росія» не наважується й канцлер Німеччини Олаф Шольц». А ось дослівно, що казав Шольц: «Це один з багатьох, багатьох злочинів, які російські солдати чинять в Україні, нападаючи на цивільні цілі, міста, села, шпиталі, школи, інфраструктуру, все, що неможливо пов’язати з військовим призначенням. Це геть новий вимір, але це вписується в те, яким чином Путін веде цю війну». Тут чітко названа й Росія, і її керманич.

Або в сюжеті Олена Гущик стверджувала про відбудову Каховської ГЕС (зрозуміло, без посилань на будь-кого): «Тож, аби практично збудувати її заново, можуть піти від одного до трьох років». Годиною раніше в телемарафоні керівник «Укргідроенерго» казав про 5 років.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 238 разів. Переважну більшість з цих порушень (224) становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Емоційні оцінки: «рівень води просто катастрофічно швидко зростає», «вода змітає все на своєму шляху», «містяни піддалися паніці», «найбільша екологічна трагедія цього тисячоліття», «страшне випробування», «шалена течія», «цієї страшної повені», «у чатах пишуть жахливі речі», «масштаб трагедії величезний» тощо.

Потім оцінки, які підміняють собою факти: «відчутно знизився рівень води», «стрімко знижується», «вода стрімко прибуває», «стрімко підіймається вода» і подібні. А ще псевдоекспертні оцінки: «щільні обстріли рашистів», «українські захисники потужно відповідають», «інтенсивність підтоплення зменшується», «однак через значні руйнування дамби вода ще прибуватиме», «уже очевидно, що буде затоплено від 3 до 7 десятків населених пунктів».

І псевдоекспертні висновки: «А все це може стати чинником ризику інфекційних спалахів. Ідеться про кишкові інфекції, вірусні гепатити, черевний тиф, холеру навіть. Наслідки можуть бути і раптовими, і віддаленими» (ведучий Святослав Гринчук). «Але стратегічною ціллю окупантів було Каховське водосховище» (сюжет Валентини Доброти). «Вочевидь люди робили запаси, і це було зайве, адже обласний центр Дніпро та більша частина області не бере воду з Каховського водосховища» (пряме ввімкнення Ольги Павловської). «Коли суттєво підвищиться температура повітря, відповідно й води, в акваторії моря неминучі згубні процеси. Через опріснення почнеться цвітіння небезпечних синьо-зелених водоростей. Таке раніше вже бувало через потужні зливи. Цього ж разу це буде значно масштабніше, бо водяна хвиля вимиває із природних фільтрів-заплав токсичні речовини, а саме мазут, каналізацію й несе їх просто в море» (пряме ввімкнення Сергія Осадчука).

Ще 11 разів гостьові ведучі не авторизували власних міркувань та оцінок. А дарма, бо з деякими з них цілком можна посперечатися, як наприклад, коли ведуча Наталія Островська казала: «Реакція світу вчора була миттєвою, принаймні у словах».

І ще було 3 безпідставних узагальнення: «тема, яка хвилює сьогодні весь світ», «майже всі переселенці залишають дім з думкою, що це тимчасово і ненадовго», «і тепер в селі тішаться».

Стандарт повноти інформації

Два порушення. У бекграундовому сюжеті Валентини Доброти, який показували двічі, значна кількість архівного відео не була титрована ні датами (як це належть робити в подібних матеріалах), ні просто як архівне. Варто зазначити, що синхрони Володимира Зеленського й Олександра Данілова в жовтні минулого року таки протитрували.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту. Інфографіка від Міндовкілля була жодним чином не адаптована для сприйняття з екрану телевізора. А показували її цілих 5 разів.

Інші зауваження

Незрозуміло, навіщо у прямому ввімкненні з Брюсселя розповідати про те, що говорять у США Байден і Кірбі, а в Києві — Зеленський.

Також незрозуміло навіщо робити два ідентичних ввімкнення, як наприклад із Дніпра. Кореспондентка здебільшого розповідала одне й те саме, ще й одними й тими словами (очевидно, написаний текст). У підводці ведучий обидва рази казав про проблеми з водою у Дніпрі, хоча ще в першому ввімкненні кореспондентка пояснила, що проблем немає, бо місто Дніпро має воду не з Каховського водосховища.

Елементи політичного піару

Було повідомлення про те, що Фонд братів Суркісів передав військовим 7 автомобілів. Звісно ж, це дуже зворушливо, як Ігор Суркіс вручає військовим ключі від авто. І дуже суспільно значимо. Особливо в день, коли потопала Херсонщина.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжета і 9 прямих ввімкнень (щоправда два з них були майже повними копіями попередніх), у гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів. Якісними й інформативними були обидва прямих ввімкнення й репортажний сюжет із Херсона про затоплення й евакуацію людей Маргарити Потапової (оператори Олександр Шиян і Віталій Овсянников). І репортаж Івана Петричака про артилерійські бої на Донеччині (оператори Павло Бориско, Сергій Перфілов).

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу було 371 порушення стандартів інформаційної журналістики. В середньому це по 93 порушення на годину. Традиційно найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 238 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 82 рази, найбільше розмитими узагальненими псевдопосиланнями як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 42 рази, як завжди більшість із них — невідповідності картинки й текстів за кадром чи під час розмов із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 7 разів, стандарт повноти інформації — 2 рази. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару: БЗ+СХ про передачу Фондом братів Суркісів автівок військовим. Російських наративів та токсичних медіаперсонажів в ефірі каналу не було.

 

Телеканали ICTV та СТБ (12:00–16:00, 7 червня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вела спочатку Тетяна Висоцька, згодом — Орест Дрималовський, гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про евакуацію мешканців Херсона,
  • про бої на Донеччині,
  • про навчання у Запоріжжі з дій при ядерній катастрофі,
  • про відбудову села Протопопівка на Харківщині,
  • про світові реакції на російський теракт на Каховській ГЕС,
  • про затоплення й евакуацію людей на Херсонщині,
  • про екстрене засідання Радбезу ООН,
  • про засідання Радбезу ООН і про реакції світу на теракт,
  • про екологічні наслідки підриву росіянами Каховської греблі,
  • про відбудову Тростянця,
  • про ситуацію на лівому березі Дніпра,
  • про ситуацію з водою в Марганці й Нікополі,
  • про прихисток для переселенців у Львові,
  • про одеських журналістів-донорів,
  • про польську волонтерку, яка допомагає українській армії.

Були прямі ввімкнення:

  • про затоплення мікрорайонів Херсона,
  • про ситуацію з водопостачанням на Дніпропетровщині,
  • про ситуацію з водою в Кривому Розі.

Гостями ефірного блоку були:

  • Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу президента, про ситуацію із затопленням Херсонщини, про хід евакуації людей із затоплених осель, про ситуацію на окупованому лівому березі Дніпра, про ситуацію з водопостачанням в населених пунктах південних областей.
  • Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про мотиви ворога саме зараз вчинити теракт на Каховській ГЕС, про вплив наслідків підриву греблі на подальший перебіг бойових дій, про небезпеки для підтримки України від російської ІПСО з приводу підриву греблі, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про значення бойових дій на російській Білгородщині.
  • Тетяна Гасаненко, начальниця Олешківської МВА, про ситуацію з затопленням міста.
  • Ігор Сирота, гендиректор «Укргідроенерго», про повільніші темпи спрацювання Каховського водосховища, про ситуацію з водозаборами, про режим роботи інших ГЕС на Дніпрі, про плани щодо відновлення водосховища після деокупації.
  • Роман Костенко, народний депутат і військовослужбовець, про ситуацію в Херсонській області, про підйом води в Миколаєві, про ситуацію на окупованому лівому березі Дніпра, про наслідки підриву греблі на перебіг бойових дій, про відведення ворожої техніки напередодні підриву греблі.
  • Петро Котін, президент «Енергоатому», про ситуацію з безпекою Запорізької АЕС, про неможливість відновлення роботи ЗАЕС після деокупації до відновлення Каховського водосховища, про ситуацію на окупованій станції, про роботу місії МАГАТЕ на станції.
  • Сергій Лисак, голова Дніпропетровської ОВА, про ситуацію з водопостачанням в області, про ворожі обстріли громад області.
  • Світлана Лінник, начальниця Голопристанської МВА, про ситуацію з затопленням Голої Пристані, про евакуацію людей власними силами.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ситуацію на фронті на Херсонщині, про готовність Сил оборони до сценарію з підривом Каховської греблі, про відхід окупантів від берега Дніпра, про продовження ворожих обстрілів правобережжя Херсонщини.
  • Максим Попов, радник генерального прокурора, про сенс залучення до розслідування підриву греблі Міжнародного кримінального суду, про попередні висновки щодо винуватців підриву, про правове визначення злочину екоциду.
  • Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод, про правову кваліфікацію теракту на Каховській ГЕС у міжнародному праві, про причини обережності оцінок події західним світом, про складність доведення злочину екоциду.
  • Вадим Яремчук, командир батальйону патрульної поліції Херсонської області, про ситуацію в Херсоні й сусідніх населених пунктах, про хід евакуації людей.

Крім того, в ефірі був пропагандистський фільм проєкту «Антизомбі» про медійну війну Пригожина з Губарєвим і Гіркіним. 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 82 рази. 5 разів подавали інформацію й відео без перевірки з інтернету.

Найбільше — 40 разів — робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Узагальнено «посилалися» на різні структури та установи: обласні та районні військові адміністрації, Офіс президента, Генштаб ЗСУ, «Укргідроенерго», Міністерство агрополітики, Мінекономіки, МОЗ, Міндовкілля, Офіс генпрокурора. І були геть розмиті: «люди кажуть», «мешканці будинків кажуть», «за даними істориків», «місцева влада попереджає», «твердять посадовці», «кажуть чиновники», «волонтери кажуть», «у Великій Британії заявили», «за даними окупаційної влади» тощо.

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за попередніми підрахунками» і «за мінімальними підрахунками», або навіть просто «уже підраховано». Також «за прогнозами», «за попередніми оцінками» і просто «кажуть» (невідомо хто).

Крім того, у 13 випадках подавали фактичну інформацію без посилань на джерело. Особливо відповідальним це є під час озвучення точних статистичних даних, як було цього дня багаторазово з даними щодо кількості евакуйованих, затоплених помешкань тощо.

16 разів журналісти робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Були такі «посилання» на невідомо кого в Міндовкілля, в Мінагрополітики, були ось такі: «низка європейських країн наголошує» і «натомість Київ наголошує». Також абсолютно розмиті: «влада просить», «місцева влада закликає», «міська влада запевняє». Поняття «влада» насправді є занадто широким.

Ще популярною є форма повної безособовості: «жителів закликають», «місцевих закликають». Тобто невідомо хто. І звісно ж такі псевдо: «організатори акції кажуть», «вояки кажуть», «розповідають фахівці з цивільного захисту».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 34 рази. 31 із них — це невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Намагання  каналу перекривати будь-який текст регулярно призводить до проблем.

Наприклад, тексти в сюжеті Вероніки Бойко й Наталії Луценко про реакції світу на теракт на Каховській ГЕС були «перекриті» невідповідним архівним відео. Слова про те, що «американська розвідка вже має докази, що Каховську ГЕС підірвала Росія», чомусь «перекривали» відео Білого Дому. Або ж слова «британські спецслужби теж встановлюють всі подробиці підриву Каховської ГЕС» чомусь «перекривали» відео порятунку людей в затопленому Херсоні. Так само великі тексти в сюжеті Оксани Лотоцької про засідання Радбезу ООН (оцінки й міркування, а також перекази того, що і хто говорив) були «перекриті» планами затоплених хат і порятунку людей. І сюжет Ярослави Марущенко про засідання Радбезу ООН теж «перекривали» відео затоплених хат на Херсонщині.

Сюжет Наталії Кулик було «перекрито» невідповідним відео, хаотичною нарізкою різноманітних планів, які до того були в інших сюжетах та БЗ. Це логічно, адже весь сюжет складався з величезного тексту власних міркувань авторки, трошки «розбавленого» двома синхронами міністра Стрільця.

Відео затопленої Нової Каховки частково перекривали повідомлення про ворожі обстріли населених пунктів правобережної Херсонщини. Повідомлення про ситуацію в Олешках частково «перекривали» відео з Херсона.

Зведення про події на фронті традиційно «перекривали» хаотичною нарізкою архівного відео бойових дій. Традиційно на каналі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів багатьох населених пунктів «перекривають» відео невідомих локацій.

Двічі невідповідним відео «перекривали» прямі ввімкнення.

Ведуча Яна Брензей помилково казала про те, що вибух на Каховській ГЕС стався о 3:30 ночі. Всі офіційні особи ще з попереднього дня називали час вибуху 2:50. (Сейсмологи в Румунії встановили точний час вибуху як 2:54 за київським часом).

Стандарт відокремлення фактів від думок

249 порушень стандарту — це в середньому більше 62 порушень на годину ефіру. Ідеться фактично про «стиль» медіагрупи — підміняти факти суб’єктивними міркуваннями й оцінками. Більшість із цих порушень (232) традиційно були в новинах. Основу становили емоційні оцінки: «наслідки підриву окупантами греблі Каховської ГЕС масштабні і страшні», «величезного лиха», «з моменту трагедії», «матиме катастрофічні наслідки», «опинилися в смертельній пастці», «колосальних збитків», «зворушило серця мільйонів людей по всьому світі», «страшні наслідки», «найбільший акт геноциду», «наслідки будуть жахливими для усього світу» й багато подібного. Прикметно, що в одному ефірі часом живуть майже протилежні оцінки: було і «світ шокований підривом Каховської ГЕС», і «світ стримано реагує на трагедію».

Дуже великою була кількість «закликав-наголосив». Крім того журналісти, наслухавшись посадовців, вже від свого імені вживають оцінкові конструкції-штампи (які, до речі, не факт, що коректні): «до порятунку залучили всі сили», «влада залучила всі сили», «становище складне, але контрольоване», «складна, але контрольована ситуація», «ситуація складна, але дійсно контрольована», «поки ситуація під контролем». Були й оцінки на підміну фактів: «вода ще підіймається, хоча не так інтенсивно», «інтенсивність менша, але вода ще прибуває», «продовжує швидко міліти»

Окремо варто згадати про псевдоекспертні сюжети («аналітичні»), у яких  журналісти від свого імені видають думки невстановлених експертів і власні міркування. Як приклад, у сюжеті Наталії Кулик була така думка: «В інших водосховищах, хоч вони і вище руслом, може впасти рівень води, бо зведені каскадом». При цьому в телемарафоні реальні експерти однозначно казали, що на вищі за руслом водосховища катастрофа не вплине. Серед них керівник «Укргідроенерго». Або ж таке міркування: «Через масштаб злочину Росію вірогідно вдасться покарати за екоцид». Тут теж експерти-правознавці пояснювали прямо у блоці «1+1», що в міжнародному праві такого поняття немає. Тож каратимуть Росію не «за екоцид», а за військові злочини.

Цього разу ведуча гостьової студії Яна Брензей трохи порушила гарну традицію і 4 рази не авторизувала власні думки. Як наприклад: «Взагалі і випадок на Каховській ГЕС, це теракт, і вся наша війна показує, що міжнародні інстанції і організації, на жаль, не є дуже ефективними в процесі протидії воєнним злочинам і війні як такій».

Ще було 10 безпідставних узагальнень, причому деякі з них межували з порушенням стандарту точності. Наприклад, ведучі новин повторювали ось таке: «Міжнародні лідери називають тактику Росії новим виміром війни». Навіщо було так узагальнювати, адже це слова лише одного зі згаданих лідерів — Олафа Шольца? Згодом схожа думка звучала і в сюжеті Вероніки Бойко та Наталії Луценко: «Водночас атаку на ГЕС називають «новим виміром» російських звірств». А тут ще й додавалася довільна інтерпретація слів Шольца «новий вимір війни».

Було ще таке узагальнення: «Світова преса хоч і чимало уваги приділяє масштабам катастрофи, однак відверто уникає засудження країни-окупантки». І більш традиційні узагальнення: «вся Україна кинулася допомагати тваринам на Херсонщині та Запоріжжі», «люди готові все відновлювати», «учасники зібрання не поспішали напряму визнати Росію винною» (що, до речі, не зовсім відповідає істині), «ці кадри облетіли весь світ».

Тричі нечітко вказували межі цитат. Так Оксана Лотоцька в сюжеті цитувала представника України в ООН Сергія Кислицю, але не позначила чітко кінець цитати, тож останнє речення сприймалося вже як суб’єктивна думка авторки сюжету. Спочатку ведуча Тетяна Висоцька, а згодом і ведучий Орест Дрималовський нечітко позначали межі сказаного речницею Сил оборони півдня Наталією Гуменюк, відтак частина цієї цитати звучала як власні міркування ведучих.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 4 рази. У показаному двічі сюжеті Луїзи Єрьоміної розповідали про перший евакуаційний потяг із Херсона до Миколаєва. І жодним словом не згадали, що це відбувалося ще напередодні, 6 червня. Так само в повідомленні ведуча Тетяна Висоцька казала «перший евакуаційний потяг попрямував до Миколаєва» і теж не згадувала, що це сталося ще напередодні. У сюжеті Луїзи Єрьоміної не титрувалося датою відео за 6 червня. Глядачі могли вирішити, що йдеться про сьогоднішні події.

Стандарт доступності подачі інформації

Ведучий Орест Дрималовський казав: «Місто черпає воду з верхнього б’єфу Дніпра». Далі цей же термін звучав і в сюжеті Андрія Почтєва.

Інші зауваження

Одного разу забули про фемінітив: «жінка працює адміністратором» (у сюжеті Мирослави Прокопюк).

Резюме

Новинна складова протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру медіагрупи включала 4 репортажних сюжети, 3 прямих ввімкнення і 8 гостей-ньюзмейкерів у студії.

Цього дня середня кількість порушень стандартів на годину була рекордною для медіагрупи — майже по 93 порушення (загалом було 371 порушення за чотири години). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 249 разів, і майже все це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 82 рази, майже половиною з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 34 рази, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Стандарт повноти інформації порушили 4 рази, стандарт доступності — двічі. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи не було ні проявів політичного піару, ні російських наративів, ні токсичних медіаперсонажів.

 

Телеканал «Рада» (18:00–22:00, 7 червня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: перші дві ефірні години починалися короткими випусками новин (10- і 15-хвилинним), о 20-й був годинний підсумковий випуск, із 21-ї гостьова студія. Новини вела Олена Морозова, підсумковий випуск вели Олена Морозова й Андрій Сініцин, гостьові студії — Катерина Федотенко й Назар Довгий.

Крім того, знову з’явилися несистемні «новини коротко», що їх тривожними голосами під тривожну музику начитують гостьові ведучі. Вони б мали сенс, якби повідомляли оперативну інформацію. Але насправді лише повторюють озвучене у випусках новин чи те, що ведучі гостьових студій і так розповідають, але без тривожної музики.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про одеських волонтерів, які привозять з Херсонщини тварин,
  • про ситуацію з водою в Запорізькій області,
  • про затоплення Херсона й евакуацію людей,
  • про ситуацію з водою у Дніпропетровській області,
  • про реакції світу на теракт,
  • про стан київських сховищ,
  • про відбудову Ірпеня,
  • про створення меморіалу загиблим героям у Чернігові,
  • про два підриви греблі Дніпрогесу в Другу світову,
  • про родину військового.

Були прямі ввімкнення:

  • п’ять ввімкнень про підготовку Миколаєва до можливого підтоплення і прийом евакуйованих з Херсонщини,
  • два ввімкнення про ситуацію з водопостачанням у Дніпропетровській області,
  • два ввімкнення про ситуацію з водою на Запоріжжі,
  • ввімкнення про привезених до Одеси тварин з зони лиха на Херсонщині.

Гостями ефірного блоку були:

  • Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, про ситуацію із затопленнями в Херсоні й інших населених пунктах області, про хід евакуації людей, про те, як працює штаб із ліквідації наслідків теракту.
  • Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про вплив теракту на Каховській ГЕС на плани Сил оборони, про посилення мінної небезпеки через вимивання російських мін, про бої під Бахмутом, про російські ІПСО щодо українського контрнаступу.
  • Вікторія Литвинова, заступниця генерального прокурора, про те, як розслідуватимуть теракт на Каховській ГЕС, про правову кваліфікацію злочину екоциду, про взаємодію з МКС.
  • Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про ситуацію з питною водою в Миколаєві, про прийом евакуйованих хзерсонців у Миколаєві, про підтоплення громад на Миколаївщині.
  • Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки, про докази причетності Росії до знищення Каховської ГЕС, про російську ІПСО з цього приводу, про загрози нових російських масштабних терактів та протидію цьому, про зміну тактики ракетних ударів ворога.
  • Дмитро Лубінець, уповановажений парламенту з прав людини, про зусилля України щодо привернення уваги міжнародних організацій і країн світу до теракту росіян на Каховській ГЕС, про вивезення українських дітей із Херсонщини до Криму і розміщення їх біля військових об’єктів.
  • Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, про шкоду довкіллю від підриву Каховської греблі, про проблему з втратою водних ресурсів, затоплення природних парків, знищення унікальних екосистем, про обрахування збитків довкіллю.
  • Олексій Данілов, секретар РНБО, про міжнародну правову кваліфікацію російського злочину з підриву ГЕС, про причини обережної реакції світу на подію, про вплив наслідків теракту на перебіг бойових дій.
  • Володимир Демчук, заступник керівника ДСНС, про хід евакуаційно-рятувальних робіт на півдні, про підвищену мінну небезпеку через вимиття російських мін повінню.
  • Сергій Лабазюк, член аграрного Комітету ВР, про загрози світовій продовольчій безпеці після підриву росіянами Каховської греблі, про наслідки для України, про шляхи подолання наслідків.
  • Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції, про перспективи й можливі правові механізми отримання від Росії відшкодувань за заподіяні збитки й руйнування в Україні, про те, що робити українським громадянам для отримання компенсацій за втрачене майно (записане інтерв’ю Андрія Сініцина).
  • Олександр Камишін, міністр стратегічних галузей, про підсумки роботи комісії з обстеження роботи укриттів в Києві.
  • Андрій Вітренко, депутат Київміськради, про стан столичних укриттів, про розслідування щодо використання грошей міста на укриття.

Крім того, в ефірі був «Байрактар-ньюз».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 92 рази. З інтернету подавали неперевірену інформацію 10 разів. Її брали з телеграм-каналів президента Зеленського, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Камишіна й мера Сінкевича. Із твітера Зеленського, з фейсбука міністра Клименка, з невідомого профіля керівника Офісу президента Єрмака. Посилалися на «ми вже бачили в соцмережах». І використовували відео з телеграм-каналу «Труха» й інших, неназваних телеграмів та соцмереж.

Найбільше порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання, їх було 40. У такий спосіб «посилалися» на Міноборони і Генштаб, Офіс генпрокурора, МВС, Нацполіцію, ДСНС, різні військові адміністрації, мерії й міськради, Кабмін, Мінагрополітики, МОЗ, Держагентство з туризму тощо. Були «геополітичні посилання»: «У Вільнюсі кажуть», «кажуть у Києві», «на Заході обіцяють». І були геть розмиті: «правоохоронці встановили», «кажуть місцеві», «волонтери розповідають» тощо.

Шість разів «посилалися» абстрактно: «знаємо» і «ми знаємо», «за прогнозами», «також відомо» і «наразі нам відомо, що уряд вже виділив гроші». Двічі подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

Дуже багато було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 34. Тут були й такі собі «адресні»: «Зазначили в Офісі генпрокурора», «про це попереджають в МОЗ і закликають», «в Інституті водних проблем меліорації зазначають», «місцева влада запевняє», «за прогнозами районної військової адміністрації», «у місцевій владі обіцяють». Більш «широкі»: «кілька областей України уже заявили» або ж «в ЄС обіцяють». І вже звичні: «науковці вже підрахували», «як кажуть науковці», «волонтери кажуть», «кажуть екологи», «запорізькі іхтіологи відзначають» і «запорізькі епідеміологи попереджають», «як кажуть спеціалісти», «кажуть аналітики».

Звучали безособові форми: «закликають людей» (невідомо хто), «обіцяють її підвозити» (невідомо хто) і навіть «сьогодні нам сказали». Також на каналі безособово стверджували: «Кажуть, що пік вже пройшов». Від того, хто саме «кажуть», дуже залежить, наскільки такій оцінці можна довіряти.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 50 разів. Картинка не відповідала тексту за кадром у 34 повідомленнях і сюжетах. Тут досить сказати, що більшість матеріалів, незалежно від теми й тексту, «перекривали» нарізками затоплених будинків і зруйнованої греблі. Причому повідомлення про затоплені населені пункти на окупованій території «перекривали» відео затоплених населених пунктів на вільній території. Говорили про слова міністра внутрішніх справ Клименка щодо пошуку шляхів порятунку людей на окупованому лівому березі Дніпра, а показували порятунок тварин на правому. Крім того, була така собі «режисерська знахідка», коли на синхроні міністра Клименка показували, як він же розмовляє з рятувальниками.

Повідомлення про гуманітарну допомогу затопленим регіонам України від ЄС «перекривали» архівним відео адмінбудівель Євросоюзу в Брюсселі. Що цінного дає така картинка, коли за кадром розповідають про фільтри для води, генератори, цистерни та бурові насоси? Або ж про те, що допомагають Литва, Австрія та Німеччина.

Невідповідно «ілюстрували» й чотири прямих ввімкнення. Геть невідповідно (переважно тими ж затопленими будинками) «ілюстрували» розмови з 10 гостями. Наприклад, відео затоплених будівель у Херсоні показували, коли міністр внутрішніх справ Клименко говорив про зовсім інші локації — в Миколаївській і Запорізькій областях. Або коли представник  ГУР Юсов говорив про російське ІПСО чи збір доказів причетності Росії до теракту. Або коли омбудсмен Лубінець говорив про міжнародні зусилля України й реальні реакції міжнародних організацій на цю подію. Або коли секретар РНБО Данілов говорив про недієздатність ООН і подальший перебіг бойових дій.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 148 разів. 133 рази це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. У випадку з каналом «Рада», як на мене, зашкалює кількість урочистих «зазначив» і «наголосив». Їх було навіть більше, ніж суто емоційних оцінок: «глава держави зазначив», «крім того Зеленський зазначив», «Шмигаль зазначив», «Подоляк зазначив».

Оцінки журналістів, звісно, також лунали: «ситуація критична», «ситуація стрімко змінюється», «найгірша ситуація», «просто неймовірна кількість людей», «шквал дзвінків», «хоч і трагічну, але історичну подію», «весь цей ажіотаж», «на високому рівні», «унікальні історичні знахідки», «унікальна екосистема», «принесли дуже багато, цілі гори», «але тут є важливий нюанс», «ми були приємно вражені» і подібне.

Часом звучали собі «експертні» оцінки й висновки журналістів: «Для Запоріжжя це означає й осушення меліоративних систем, значить проблеми з врожаєм, і масовий замор рибних ресурсів і проблеми на Запорізькій атомній станції» (сюжет Єви Миронової). «Миколаїв ще від початку повномасштабного вторгнення був дуже організований у плані допомоги іншим» (пряме ввімкнення Наталії Якобсон). «Побудувати нові магістральні водогони, звісно ж на це піде багато часу» (пряме ввімкнення Валерії Холодової). І висновки, наприклад: «Тут дуже такий запах фарби, а це означає, що укриття тільки нещодавно почали приводити до ладу» (сюжет Артема Деркачова).

У 12 випадках гостьові ведучі не авторизували власні суб’єктивні міркування. Назар Довгий доволі часто береться оцінювати словами «що важливо» і навіть «що дуже важливо». Наприклад те, що «були мобілізовані всі органи влади», або «що виділені кошти», «що вже є гроші». Або ж Катерина Федотенко казала як істину: «Зрештою, якщо подивитись на ситуацію в цілому, бачимо, що весь цивілізований світ на нашому боці і всі цивілізовані лідери цивілізованих країн абсолютно точно і чітко заявили свою позицію відносно цієї катастрофи і винних у цій катастрофі».

Ще було три безпідставних узагальнення: «це дуже турбує місцевих жителів», «мешканці Миколаєва не пам’ятають, коли так сильно розливалася річка» і навіть «нині згуртувалась вся Україна».

Стандарт повноти інформації

Було лише 3 порушення. У сюжеті Артема Деркачова про укриття в Києві не був титрований синхрон жінки. У бекграундовому сюжеті про два підриви греблі Дніпрогесу у Другу світову архівне відео слід було титрувати датами (роками). А в сюжеті Єви Миронової відео було без інтершуму.

Стандарт балансу думок

У розмовній студії депутат Київради Андрій Вітренко, фракція «Слуга народу», звинувачував КМДА (щоправда, без персоналій) у нецільовому використанні коштів на облаштування укриттів, у неправильній політиці щодо облаштування укриттів тощо. Ведучі жодним чином не зафіксували відсутність балансу думок й не пообіцяли надати слово для відповіді представникам КМДА.

Стандарт доступності подачі інформації

Порушували 7 разів. Канцелярська мова була в сюжеті Валерії Холодової: «Наразі проєктно-кошторисну документацію щодо забезпечення населених пунктів Нікопольщини та Криворіжжя сталим постачанням за умов критично низького рівня води вже розглядає профільне міністерство». Ведучий Андрій Сініцин казав: «Проведуть термомодернізацію фасадів».

Навіщо було показувати скриншот із твітера президента, ще й загострювати увагу «Просто зараз ви можете бачити цей твіт»? Його складно прочитати з екрану телевізора, тим паче він був написаний англійською.

Ведуча Катерина Федотенко казала:  «Чи варто очікувати швидкого фідбеку».

Інші зауваження

Відеоанонси в гостьових студіях, як і раніше, не відповідають тому, що йде далі в цю годину ефіру.

Традиційно на каналі проблема з вживанням фемінітив: «Наталія Гуменюк, начальник...» (титр на синхроні), «Оксана Глушко, депутат Нікопольської райради» (титр у сюжеті Валерії Холодової), «Вікторія Прокопчук, кореспондент» (титр у прямому ввімкненні), «Вікторія Літвінова, заступник генерального прокурора» (ведуча Катерина Федотенко і титр на гості), «повідомила керівник об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк», «заявила заступник міністра оборони Ганна Маляр» (ведучий Назар Довгий).

Елементи політичного піару

Була «новина»: «Теракт росіян створив небезпеку для жителів населених пунктів по обидва береги Дніпра нижче від Каховського водосховища, про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він зазначив, що під загрозою затоплення перебувають до 80 населених пунктів, чимало з них тимчасово окуповані». Як на мене, самоочевидна річ ще зранку попереднього дня. «Загроза» для багатьох населених пунктів напередодні стала реальністю.

Розмова з гостем, депутатом Київради Андрієм Вітренком від фракції «Слуга народу», який звинувачував КМДА (щоправда, без персоналій) у нецільовому використанні коштів на облаштування укриттів, не була збалансована ведучими.

Було цитування допису керівника Офісу президента Андрія Єрмака про «удар по продовольчій безпеці». Де Єрмак «наголосив», «зауважив» тощо. А от новин як таких не озвучив.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів не було, гостьову студія вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, колишній ведучий Віктора Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет, 11 прямих ввімкнень, у гостьовій студії побувало 13 гостей і всі вони були ньюзмейкерами.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 301 раз, це більше 75 порушень на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 148 раз, більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьової студії. Стандарт достовірності порушували 92 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Було 50 порушень стандарту точності, майже всі були невідповідностями картинки й закадрових текстів, або ж розмов із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 7 разів, стандарт повноти — 3 рази й один раз порушили (але дуже грубо) стандарт балансу думок.

Було 3 прояви політичного піару: недоречне цитування прем’єра Шмигаля й керівника Офісу президента Єрмака. А ще однобічні звинувачення на адресу київської влади з боку гостя, які жодним чином не балансували ведучі.

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було, гостьову студію вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні

6 червня

  • Росіяни знову обстріляли аміакопровід на Харківщині — ОВА.
  • Підрив Каховської ГЕС може призвести до дисбалансу в енергосистемі — Міненерго.
  • WP стверджує, що США мали дані про нібито плани України підірвати «Північні потоки».
  • Росіяни намагалися пошкодити й інші дамби на Дніпрі — командування ЗСУ.
  • ЄС попереджає про «втому від солідарності» через прийом українських біженців.
  • Комісія Мінкульту завершила роботу в Києво-Печерській Лаврі.
  • Публікації в Financial Times, Washington Post і The Economist з припущеннями, начебто дамба Каховської ГЕС зруйнувалася не через підрив.
  • Перед підривом Каховської ГЕС у Росії дозволили не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах.

7 червня

  • Кількість російських військових у Білорусі значно знизилась — Держприкордонслужба.
  • У Швейцаріїх верхня палата парламенту підтримала реекспорт зброї в Україну.
  • Польські фермери заблокували проїзд вантажівок із України на одному з пунктів пропуску.
  • У США досить коштів для допомоги Україні до кінця фінансового року — Білий дім.
  • Російські диверсанти під виглядом цивільних намагаються «евакуюватись» на правий берег Дніпра — ЦНС.

 

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною. Щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Я так розумію, що експеримент зі щопівгодинними випусками (результат якого я бачив, аналізуючи ефір каналу за 1 червня) редакція сама визнала невдалим. За такого слабкого наповнення новин оригінальними матеріалами (сюжетами й прямими ввімкненнями), як на «Ми — Україна», така кількість випусків перетворювалася на суцільне повторення.

Структура ефірного блоку Суспільного цього дня була коригована двома великими зовнішніми трансляціями, тож виглядала так: починався блок 30-хвилинним випуском новин, далі — після півторагодинної трансляції пресконференції президента — продовжувався традиційний годинним підсумковим випуском з 20-ї до 21-ї. Наступна година природно була повністю гостьовою. Далі був 15-хвилинний випуск новин і гостьова студія до кінця години. І після короткого 5-хвилинного випуску новин почалася трансляція екстреного засідання Радбезу ООН.

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була нерівномірною. Перші дві з проаналізованих ефірних годин починалися 15-хвилинними випусками новин, а на 30-х хвилинах години виходили 10-хвилинні новини, решта часу були гостьові студії. Далі випуску новин посередині години не було, а в останню годину блоку був великий годинний випуск новин.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була такою: перші дві ефірні години починалися короткими випусками новин (10- і 15-хвилинним), о 20-й був годинний підсумковий випуск, з 21-ї гостьова студія. Крім того, знову з’явилися несистемні «новини коротко», що їх тривожними голосами під тривожну музику начитують гостьові ведучі. Вони б мали сенс, якби повідомляли оперативну інформацію. Але насправді лише повторюють озвучене у випусках новин чи те, що ведучі гостьових студій і так розповідають, але без тривожної музики.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 4 репортажних сюжети, 7 прямих ввімкнень і 4 гостя-ньюзмейкера у студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: репортажних сюжетів не було, натомість було 8 прямих ввімкнень і 12 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова ефірного блоку Суспільного була такою: 4 репортажних сюжета, 7 прямих ввімкнень і 6 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин каналу «1+1» була такою: 2 репортажних сюжета і 9 прямих ввімкнень (щоправда два з них були майже повними копіями попередніх), у гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналів ICTV та СТБ складалася з 4 репортажних сюжетів, 3 прямих ввімкнень і 8 гостей-ньюзмейкерів у студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: один репортажний сюжет, 11 прямих ввімкнень, у гостьовій студії побувало 13 гостей і всі вони були ньюзмейкерами.

Гостьові студії

У гостьових студіях телеканалу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало загалом лише 7 гостей. Із них 4 були ньюзмейкерами, двоє речниками й один експертом.

У гостьових студіях телеканалу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 20 гостей. 12 із них були ньюзмейкерами, 6 речниками, один експертом та один учасником подій.

У гостях Суспільного цього дня побувало 14 людей: 6 ньюзмейкерів, 2 речника, 3 експерта і 3 учасника подій.

В ефірі каналу «1+1» побувало 15 гостей: 6 ньюзмейкерів, один речник, 4 експерта і 4 учасника подій.

Протягом чотирьох годин в ефірі каналів ICTV та СТБ побувало 12 гостей. Це 8 ньюзмейкерів, а також одна речниця, один радник, одна експертка й один учасник подій.

У гостьових студіях телеканалу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 гостей, всі вони були ньюзмейкерами.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 417 разів, це більше 104 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 282 рази, більшість з цих порушень — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 101 раз, понад третину з цих порушень становили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 27 разів, майже все це було некоректним використанням картинки як в новинах і прямих ввімкненнях, так і в розмовах з гостями. Крім того 4 рази порушили стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували протягом чотирьох годин ефіру 260 разів. Це по 65 порушень у середньому на годину. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 104 рази, найчастіше це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Дуже багато порушували стандарт достовірності — 100 разів. Майже половину становили розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 46 разів, більшість порушень — некоректне використання картинки, як у новинах, так і в розмовах із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 8 разів, стандарт її повноти — 2 рази. Інші стандарти не порушували.

Середня кількість порушень стандартів на Суспільному продовжує зростати й цього дня досягла рекордної для каналу позначки — 38,6 порушень на годину ефіру (загалом було 135). Найбільше порушували найвідповідальніший стандарт — достовірності інформації. Цілих 70 порушень, дві третини з яких становила неперевірена інформація з інтернету. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 42 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 21 раз, переважно некоректним поєднанням картинки й тексту, як у новинах, так і в розмовах з гостями. По одному разу порушували стандарти повноти й доступності інформації. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «1+1» було 371 порушення стандартів інформаційної журналістики. В середньому це по 93 порушення на годину. Традиційно найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 238 разів, у більшості випадків це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 82 рази, найбільше розмитими узагальненими псевдопосиланнями як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 42 рази, як завжди більшість із них — невідповідності картинки й текстів за кадром чи під час розмов із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 7 разів, стандарт повноти інформації — 2 рази. Інші стандарти не порушували.

Цього дня середня кількість порушень стандартів на годину була рекордною для ICTV та СТБ — майже по 93 порушення (загалом було 371 порушення за чотири години). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 249 разів, і майже все це були суб’єктивні міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 82 рази, майже половиною з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 34 рази, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Стандарт повноти інформації порушили 4 рази, стандарт доступності — двічі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 301 раз, це більше 75 порушень на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 148 раз, більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьової студії. Стандарт достовірності порушували 92 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Було 50 порушень стандарту точності, майже всі були невідповідностями картинки й закадрових текстів, або ж розмов із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 7 разів, стандарт повноти — 3 рази й один раз порушили (але дуже грубо) стандарт балансу думок.

Прояви політичного піару

В ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — невиправдане цитування допису генпрокурора Костіна у твіттері.

В ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару: БЗ+СХ про передачу Фондом братів Суркісів автівок військовим.

В ефірі каналу «Рада» було три прояви політичного піару: недоречне цитування прем’єра Шмигаля й керівника Офісу президента Єрмака, а ще однобічні звинувачення на адресу київської влади з боку гостя, які жодним чином не балансували ведучі.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі Суспільного, «Інтера» та ICTV і СТБ не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

В ефірі Суспільного був один наратив російської пропаганди — про нібито руйнацію дамби Каховської ГЕС «після прильоту» (на скриншоті з російського телеграм-каналу). Токсичних медійних персонажів в ефірі каналу не було.

Російських наративів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» не було, гостьову студію вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналів «Інтер», «Ми — Україна», «1+1», ICTV та СТБ не було.

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2928
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду