Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 9 квітня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 9 квітня 2023 року

18 Квітня 2023
3222

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 9 квітня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3222
Серйозні помилки й порушення стандартів в ефірних блоках «Ради», СТБ / ICTV, «Ми — України» та «Інтера».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 9 квітня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 9 квітня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Блоки телеканалів «1+1» і Суспільного виходили поза межами цієї доби.

Телеканал «Рада» (0:00‒6:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії — Ганна Гомонай та Назар Довгий. Крім того, в ефірі були записані інтерв’ю.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про виставку картин загиблого на війні художника з Харкова,
  • про життя прифронтового Степногірська,
  • про модульні французькі мости замість зруйнованих на Чернігівщині,
  • про контрабанду цигарок до Румунії,
  • nbsp;     про те, як партизани Харківщини чинили опір окупантам.

Були прямі ввімкнення:

  1.  чотири ввімкнення про нічне патрулювання Києва поліцією,
  2. шість ввімкнень про роботу Львівського залізничного вокзалу вночі.

Гостями ефірного блоку були:

  • Паям Ахаван, спеціальний радник Міжнародного кримінального суду з питань геноциду, про особливості розслідування злочинів геноциду, про юридичну процедуру доведення злочинів, про ордер на арешт Путіна (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).
  • Ніда Грунскене, генеральна прокурорка Литви, про співпрацю з українською прокуратурою щодо розслідування російських воєнних злочинів в Україні, про досвід Литви у розслідуванні злочинів Росії в Литві в 1990 році, про притягнення Путіна до відповідальності (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).
  • Дмитро Плетенчук, начальник пресслужби тактичної групи «Грім», про ворожі обстріли Херсонщини, про ротацію ворожих військ на окупованій Херсонщині, про мародерство окупантів, про контрбатарейну боротьбу, про гуманітарну ситуацію на окупованих землях.
  • Олександр Толоконніков, начальник управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА, про повернення людей на звільнену частину Херсонщини, про відбудову зруйнованого ворогом, про відновлення електропостачання, про організацію медичного обслуговування на звільнених територіях.
  • Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію в Одесі й області, про ворожі ракетоносії в Чорному морі, про ситуацію з окупованим Придністров’ям, про ситуацію з морськими мінами.
  • Сергій Лещенко, радник керівника Офісу президента, про нові потяги між Україною та Польщею, про виселення Московського патріархату з Києво-Печерської Лаври і про покарання священників УПЦ МП за кримінальні злочини і злочини проти української державності.
  • Кирило Криволап, радник прем’єр-міністра, про стан української економіки після року великої війни, про прогнози щодо стійкості й розвитку української економіки, про стратегію екосистеми інновацій і цифрового розвитку економіки України.
  • Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про ефективність санкцій проти Росії, про зростання дефіциту російського бюджету, про стан і динаміку української економіки після року великої війни.
  • Олексій Рябчин, енергетичний радник віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції, про підсумки опалювального сезону під час великої війни, про підготовку до наступного опалювального сезону, про відновлення експорту електрики до ЄС, про плани з виробництва біометану.
  • Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, про вплив вступу Фінляндії до НАТО на українські перспективи вступу, про вплив вступу Фінляндії до блоку на російську обороноздатність, про стратегічну ситуацію в Балтійському морі, про заклик Литви щодо прискореного прийняття України в НАТО, про результати візиту Зеленського до Польщі.
  • Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про хід посівної, про ситуацію з замінованими сільськогосподарськими землями, про збитки агрогалузі від війни.
  • Петро Олещук, політолог, про «злив» розвідданих в США, про західну збройну допомогу Україні, про підсумки візиту Зеленського до Польщі.
  • Назар Бобицький, керівник київського офісу Польського союзу підприємців та роботодавців, про ситуацію з експортом українського зерна до Польщі, про підсумки візиту Зеленського до Польщі.
  • Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, про відновлення експорту електроенергії, про відновлення роботи енергосистеми.
  • Олег Лісний, політолог, про можливі сценарії «зливу» в мережу й медіа розвідданих у США.
  • Ігор Айзенберг, професор Нью-Йоркського університету, про продовження США санкцій проти Росії, про дієвість американських санкцій і про заяву колишнього держсекретаря Помпео, що допомога Україні мала би бути потужнішою.
  • Петро Недзельський, воєнний експерт, про безглуздість обговорення в публічній площині майбутнього українського контрнаступу, про високу професійність дій ЗСУ, про протистояння ворогу в умовах великої переваги останнього в людській силі й техніці.
  • Сергій Лук’янчук, аналітик, про стан і розвиток української енергосистеми, про майбутні виклики для енергосистеми, про вплив санкцій на економіку Росії.
  • Роман Єделєв, юрист-міжнародник, про юридичні процедури покарання Росії й окремих її представників за депортацію українських дітей, про головування Росії в Радбезі ООН, про перспективи самого Радбезу і присутності Росії там.
  • Олег Гавриш, головний консультант керівника Офісу президента, про плани Росії насильницьки позбавляти українських дітей українського громадянства, про покарання РФ за депортацію українських дітей, про створення трибуналу для засудження російського політичного керівництва, про майбутню податкову реформу.
  • Іван Ус, експерт з міжнародної економіки, про вплив санкцій на економіку РФ, про посилення Заходом контролю за виконанням санкцій.
  • Олексій Якубін, кандидат політичних наук, про ймовірність і перспективи розмови Володимира Зеленського із Сі Цзіньпінем, про підсумки візиту Зеленського до Польщі.
  • Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, про потреби України в літаках F-16.
  • Юрій Куц, волонтер, американський бізнесмен, про американську волонтерську допомогу ЗСУ, про підтримку України американцями та іншими країнами Заходу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Загалом стандарт порушували 60 разів. У 15 випадках це була інформація, взята без перевірки з інтернету (телеграм-канали, сайт, фейсбук). Найбільше порушень було з розмитими псевдопосиланнями на джерела — у 22 випадках. Переважно «посилалися» узагальнено на обласні військові адміністрації, Генштаб ЗСУ, Нацполіцію, «Енергоатом», СБУ, «Укренерго» тощо. Були і ще більш розмиті псевдопосилання: «за даними слідства», «як повідомляють прикордонники», «волонтери розповідають», «люди розповіли».

Ще у 8 випадках були повністю абстрактні псевдопосилання: «за попередньою інформацією», «наводилася така цікава статистика», «за деякими даними», «знаємо», «як нам тут розповіли» та інші. Ще в чотирьох випадках посилань на джерело інформації не було взагалі. І в 11 випадках журналісти робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «музейники припускають», «експерти кажуть», «прикордонники попереджають», «люди нарікають» та подібні.

Стандарт точності інформації

Було 19 порушень стандарту. 13 із них — це невідповідності картинки й тексту в сюжетах та БЗ. Переважно йшлося про архівні картинки, які мали дуже віддалений стосунок до теми. Але принаймні всі вони були позначені титром «архів». Тричі невідповідним відео «ілюстрували» прямі ввімкнення кореспондента зі Львова. І двічі — розмови з гостями. Зокрема, розмову з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком про нові потяги Львів ― Варшава між Україною та Польщею «ілюстрували» відео зустрічі президентів Зеленського й Дуди.

У прямому ввімкненні Олег Янко казав: «Ви виїхали в перші місяці війни», маючи на увазі перші місяці повномасштабного вторгнення.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше було порушень саме цього стандарту — загалом 79. І найчастіше його порушували в новинах. Традиційно багато було емоційних оцінок: «найгарячіше на Донеччині», «в нескореному місті», «чинили відчайдушний спротив», «підрозділ війчайдухів», «була заповнена людьми вщент», «є по-справжньому унікальною», «ділки вдаються і до креативу» тощо. Були оцінки, які підміняли собою факти: «людей на вокзалі небагато», «дорога була довгою», «ціни тут завищені» і подібні. Були й такі собі моралізаторські міркування: «Будемо сподіватися, що ця ситуація навчить водія, що, по-перше, не треба сідати за кермо у стані алкогольного сп’яніння, не треба порушувати комендантську годину і потрібно зупинятися, якщо поліцейські цього вимагають, щоб не було ось таких ситуацій» (у прямому ввімкненні Артема Деркачова). Цю ж тему неавторизовано продовжив і ведучий гостьової студії Назар Довгий: «Принаймні буде наука для горе-водія, наступного разу буде думати, перш ніж діяти якось у такий спосіб». Загалом було 19 порушень, пов’язаних із тим, що ведучі гостьової студії не авторизували власні думки.

Безпідставних узагальнень було лише 5. Такого виду: «ті вибухи досі згадують місцеві», «українці не чекають перемоги, аби розпочати процес відбудови», «українські воїни не занепадають духом». Ще одного разу ведуча наводила доволі велику цитату міністра оборони Олексія Резнікова без чіткого позначення меж цитування.

Стандарт повноти інформації

Усі 6 порушень стандарту повноти стосувалися недостатнього представлення гостей у студії. Так, не досить було представляти Дмитра Левуся лише як «політолога-міжнародника», Петра Олещука і Олега Лісного — лише як «політологів», Петра Недзельського — лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», Івана Уса — лише як «експерта з міжнародної економіки». Геть не досить було представляти Сергія Лук’янчука просто як «аналітика». Хоча б сказали, в якій саме сфері він є «аналітиком».

Стандарт доступності подачі інформації

В ефірі показували неадаптовану інфографіку «Укренерго» про підсумки найважчої для української енергетики зими. На телебаченні таку інфографіку сприйняти неможливо: завелика кількість складних даних, занадто дрібні шрифти, ліміт по часу в ефірі.

Етичні порушення

Було одне етичне порушення. У прямому ввімкненні Артема Деркачова показували затриманого поліцією водія після ДТП, не заблуривши його обличчя.

Інші зауваження

Цього разу у блоці каналу періодично втрачалася логіка переходу між студіями. Ведучий Назар Довгий анонсував: «Зокрема, детальніше про те, яка ситуація в нашій енергосистемі, а також чи не повернуться до нас віялові відключення, дізнавалися наші колеги». Після чого йшов ведучий Максим Зборовський: «Отже великодній кошик цьогоріч буде дорожчим на 24%». Або ж ведуча новин анонсувала: «Ганна Гомонай і Назар Довгий готові працювати для вас». Натомість з’являвся ведучий Максим Зборовський.

На прощання ведучі не анонсували своїх колег з ICTV та СТБ.

Кілька разів забували про фемінітиви: «керівник Об’єднаного пресцентру Оперативного командування “Південь” Наталія Гуменюк» (ведуча Олена Морозова і в титрі). «Ірина Клименко, керівник відділення прикордонної служби “Порубне”» (титр у сюжеті Івана Сірецького). «розповіла генеральний прокурор Литви Ніда Грунскене» (ведучий Назар Довгий і в титрах).

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було. Ефіри вели токсичні ведучі каналу Назар Довгий і Максим Зборовський. Нагадаємо, що українські медійники закликали відсторонити цих ведучих від участі в марафоні, адже раніше вони працювали на каналі ZIK Віктора Медведчука. Зокрема, Довгий та Зборовський брали участь у марафоні «Тхне Соросом».

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: 2 репортажних сюжета, 4 прямих ввімкнення (ще 6 були не репортажними, а нарисовими). У гостях побували два ньюзмейкера.

Загалом в ефірному блоці каналу цієї доби було 166 порушень стандартів. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 79 разів, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 60 разів, найбільше — узагальненими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації й неперевірену інформацію з інтернету. Стандарт точності порушували 19 разів. Майже всі вони стосувалися невідповідності між текстом і картинкою, як у коротких новинних формах, так і в спробах «ілюструвати» слова гостей чи прямі ввімкнення. Всі 6 порушень стандарту повноти стосувалися неповноцінного представлення компетенції гостей.

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу цієї доби не було. Не було також і російських наративів. Ефіри вели двоє токсичних ведучих каналу.

 

Телеканали ICTV та СТБ (6:00‒12:00 і 20:00‒21:00)

(оцінювалося 7 годин ефіру) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була стандартною: 15-хвилинні новини змінювалися 15-хвилинними гостьовими студіями. На «звичному» місці не було випуску новин у першому годинному блоці о 6:30. О 20-й годині був годинний випуск тижневика «Факти тижня». Новини вели спочатку Юлія Сеник, згодом — Петро Дем’янчук, гостьові студії вів Вадим Карп’як, тижневик вели Оксана Соколова й Сергій Кудімов.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про бої на Донеччині під Нью-Йорком,
  • про знесення радянських пам’ятників на Закарпатті та Одещині,
  • про акцію з висадження калини в Ірпені замість знищених війною дерев,
  • про те, як у селі Плавні на Запоріжжі вирішують проблему з відсутністю води,
  • про пошук на звільненій Харківщині тіл загиблих росіян для обміну на тіла українців,
  • про бої на Донбасі,
  • про розміновування передмість Харкова,
  • про роботу лікарів екстреної допомоги з Черкас та Запоріжжя на прифронтових і деокупованих територіях,
  • про організацію психологічної допомоги програмою «Ти як?»,
  • про ситуацію у прифронтовій Авдіївці,
  • про святкування Великодня у Ватикані,
  • про обвал російського рубля,
  • про візит президента Зеленського до Польщі,
  • про суд над Трампом,
  • про зростання кількості квартирних крадіжок в умовах війни,
  • про ціни на харчі,
  • про теракт у Санкт-Петербурзі з ліквідацією пропагандиста Татарського,
  • про роботу медичного хабу для переселенців у Запоріжжі,
  • про порятунок тварин із зони бойових дій одеськими зоозахисниками,
  • про виробництво пасок для фронтовиків у Одесі,
  • про людей, які постраждали після ракетного удару по багатоповерхівці в Запоріжжі 22 березня,
  • про дружин українських військовополонених,
  • про роботу гуманітарної місії ООН «Пролісок» у Марганці,
  • про незрячу дівчинку, яка збирає на ЗСУ гроші вуличними співами,
  • про загиблого внаслідок російської атаки по багатоповерхівці в Дніпрі тренера Кореновського,
  • про реконструкцію реального бою під Бахмутом.

Були прямі ввімкнення:

  •  про події на східному фронті,
  •  два ввімкнення про наслідки ракетного удару ворога по житлових будинках у Запоріжжі,
  • про святкову службу ПЦУ в Києво-Печерській Лаврі.

Гостями ефірного блоку були:

  • Віталій Барабаш, голова Авдіївської ВА, про ситуацію з обстрілами міста, про ситуацію з церквами в Авдіївці, про евакуацію цивільних з Авдіївки.
  • Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської обласної ради, про нічні обстріли Херсонщини, про безпекову ситуацію на свята, про посилення репресій проти мешканців окупованих територій області, про посилення примусової паспортизації.
  • Світлана Мандрич, заступниця міського голови Оріхова, про сильні обстріли міста, зокрема керованими авіабомбами, про евакуацію людей із міста, про евакуацію дітей, про гуманітарну ситуацію в місті.
  • Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про нічний удар ворога по Запоріжжю, про роботу партизан у Мелітополі зі знищення ворожих цілей, про поступову втечу колаборантів із міста, про посилення примусової паспортизації окупантами, про ситуацію з церквами в окупованому місті.
  • Віталій Кривицький, єпископ Київсько-Житомирський римо-католицької церкви, про зростання кількості людей на Великодніх богослужіннях, про майбутній перехід українських церков на григоріанський календар.
  • Андрій Садовий, міський голова Львова, про свята у Львові, про те, як вимушені переселенці вливаються у львівське життя, про відсутність конфліктів щодо московської церкви.
  • Михайло Омелян, протоєрей ПЦУ, про святкування Вербної неділі, про перехід на григоріанський календар.
  • Юрій Малашко, голова Запорізької ОВА, про наслідки ракетного влучання по житлових будинках у Запоріжжі, про обстріли Запорізької області, про застосування ворогом авіаційних керованих бомб, про обмеження святкувань Вербної неділі та Великодня.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ситуацію на південних фронтах, про використання ворогом нових керованих авіабомб, про ситуацію на Кінбурнському півострові, про мінну небезпеку в Чорному морі та на узбережжі.
  • Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про ситуацію на фронті під Бахмутом, Авдіївкою та Кремінною, про перехід ворога від наступів до оборони, про витік американських розвідданих і їхню небезпеку для українського контрнаступу, про керовані російські авіабомби.
  • Олег Чабан, клінічний психолог, про психологічну допомогу релігії для людей в умовах війни, про програму «Ти як?», про психологічну допомогу в умовах війни,
  • Михайло Жернаков, голова фундації «Dejure», про судову реформу в Україні, про відбір Вищої кваліфікаційної комісії суддів, про законопроєкт щодо відеофіксації судових засідань.
  • Наталія Шаповал, віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, про укріплення гривні в Україні, про падіння курсу рубля в Росії, про прогнози щодо падіння російської економіки, про подальші можливості Росії фінансувати війну, про прогнози щодо відбудови української економіки.
  • Сергій Зайцев, молодший сержант і санінструктор 28-ї окремої механізованої бригади, про бої під Бахмутом, про забезпечення українських військ медаптечками, про невеликі втрати українських військ.
  • Леся Нікітюк, телеведуча й волонтерка, про ситуацію на звільнених територіях півдня.

Крім того, в ефірі були:

  • відеозвернення президента Володимира Зеленського,
  • фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду,
  •  фільм проєкту «Громадянська оборона» про алкоголізм можновладців Росії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували рівно 100 разів. Цього разу лише двічі подавали неперевірену цитату з телеграм-каналу командувача Сухопутних військ Олександра Сирського.

39 разів були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації, переважно — на структури та установи: на Генштаб ЗСУ, Міноборони, обласні військові адміністрації та інші. Були більш розмиті: «як повідомили у поліції Київщини», «за даними місцевої влади», «в МП це заперечують». Одного разу посилалися так: «світова преса написала». І, звісно, геть розмиті псевдо на невизначені групи людей: «зоозахисники кажуть», «захисники нам розповіли», «сусіди розповідають», «люди кажуть».

Було 10 абстрактних псевдопосилань, зокрема такі: «днями читав інформацію офіційну», «починає з’являтись інформація», «стало відомо», «за попередньою інформацією» тощо. Було і два ось таких «переконливих» псевдопосилання: «дослідження довели» і «згідно офіційних зведень». 8 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Але найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки — 41. Майже всі вони звучали доволі абстрактно, на представників конкретних структур журналісти майже не посилалися. Основну масу становили: «як кажуть бійці», «військові кажуть» або ж «військовослужбовці кажуть», «кажуть спеціалісти», «продавці пояснюють», «кажуть самі аграрії», «переконують економісти», «частина істориків та активістів пропонує», «психологи наголошують», «люди кажуть» і подібні. Були — куди ж без них — «на думку аналітиків», «експерти гадають», «експерти вбачають» і «кажуть експерти». Було максимально узагальнене «в Україні сподіваються». «Конспірологічне» «у кремлівських кулуарах вважають». І навіть «поетичне» «люди в білих халатах розповідають»,

Стандарт точності інформації

Усі 36 порушень стандарту точності були невідповідністю картинки й тексту в новинах. Тут традиційно «перекривали» повідомлення про наслідки обстрілів багатьох населених пунктів відео якогось одного з них. А можливо й геть іншого, бо ведучий, наприклад, розповідав про обстріли трьох громад Донеччини, а потім під це ж відео говорив і про Лисичанський напрямок, який, взагалі-то, на Луганщині.

Традиційно зведення з фронтів перекривали хаотичними нарізками архівного відео бойових дій (не важливо яких, де і коли). Або ж повідомлення про подяку президента Зеленського США за черговий пакет збройової допомоги «перекривали» якимись архівними планами завантаження літаків боєприпасами (які в деталях не відповідали тексту: казали про ракети — показували снаряди тощо). Потім цим же відео «перекривали» повідомлення про фінансову допомогу Німеччини та Нідерландів. Далі ним же «перекривали» частину тексту в сюжеті про візит Зеленського до Польщі.

Повідомлення про те, що в Росії планують прискорений випуск із військових училищ навіщось «перекривали» архівними краєвидами Кремля. Ці ж архівні краєвиди Кремля слугували «шпалерами» в текстах сюжету про обвал російського рубля. Повідомлення про примусову паспортизацію, до якої вдаються на Херсонщині окупанти, «перекривали» архівними планами «референдуму». І майже ніколи у всіх цих випадках не писали на відео, що це архів.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували не просто традиційно найбільше, а безсоромно багато — 271 раз. Більше половини (156 разів) із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Основу становили суто емоційні оцінки: «незламний Бахмут», «на щастя минулося» і «дивом минулося», «потужні вибухи», «нещадно обстрілюють», «відчайдушно боронили», «пекельні бої», «тяжкі бої та оскаженілість ворога», «моторошні подробиці» тощо. Лексика радше пропагандистська, аніж новинна: «від рашистської нечисті», «російські нелюди», «Путін розповідав байки». Оцінки, які підміняють собою факти, наприклад: «за рік повномасштабної війни найбільше радянських символів демонтували на Закарпатті», «чимало центрів уже долучилися до роботи на деокупованих територіях», «мешканців лишилось небагато», «людей у храмі було доволі багато».

Були висновки й оцінки такого собі «експертного» штибу: «Українським саперам знадобляться десятки років, щоб все це розчистити» (ведуча Юлія Сеник). «Польські самохідні артилерійські установки “Краб” добре показали себе як у швидкості наведення, так і у дальності стрільби» (ведучий Петро Дем’янчук). «Це така цивілізована практика переосмислення минулого» (в сюжеті Світлани Ковбиці). «Тож від нашого ментального здоров’я залежить, як швидко ми відновимо Україну» (в сюжеті Данили Самсонова та Тетяни Доцяк). «Не на користь рубля грає і те, що армія Китаю відпрацьовує оточення Тайваню, що зменшує ділову активність у регіоні і впливає на споживання нафтопродуктів» (у сюжеті Олександра Мужичука).

Із 92 неавторизованих суб’єктивних думок в авторських матеріалах майже всі були у студіях та сюжетах тижневика «Факти тижня». Не авторизують власних думок ведучі, не авторизують автори сюжетів, здається, це своєрідний стиль програми. Наведу лише кілька прикладів. «Любитель дзвонити Путіну (це про президента Макрона) не полишив намірів зіграти значну роль в зупиненні війни в Україні». «Оці економічні козирі Сі Цзіньпіна зацікавили, він прагне співпраці з ЄС і послаблення США» (ведуча Оксана Соколова). «Це публічний плювок в обличчя Путіну, це принизливий гучний ляпас» (ведучий Сергій Кудімов). «Надзвичайно важливий сигнал усьому світу: Путіна не треба боятися» (в сюжеті Валерії Черненко). «Історія від якої стигне кров». «Штурму, який розгортався у самісінькому пеклі» (у сюжеті Олени Зоріної). «Якщо російська агресія триватиме, тема України буде ключовою на президентських виборах у США наступного року, адже їх задеклароване неополітичне лідерство наразі це перемога демократії над тоталітаризмом на українському фронті» (у сюжеті Оксани Дворецької). «Ціни на тепличні овочі геть показилися». «Від тутешніх цін просто у шоці» (в сюжеті Алли Чиж). «А може Шойгу цілив у самого Путіна, бо павутиння зв’язків, якими обплетена російська влада, набагато ширша, ніж можна уявити» (у сюжеті Павла Васильєва, це було припущення, на підставі ще одного припущення).

Ще у 20 випадках журналісти медіагрупи робили безпідставні узагальнення: «люди тішаться», «родичі полонених чекають та вірять», «і протитанкісти, і піхотинці радіють», «Люди із нетерпінням чекають», «наші хлопці налаштовані рішуче»«військові дуже вдячні», «відчувають на собі російські споживачі» (тут був цілий один синхрон «на підтвердження» цього узагальнення). В іншому випадку звучало настільки «багатоповерхове» узагальнення, що нагадувало радше художню літературу, ніж новини: «Українські вояки готуються до контрнаступу, розуміють, що це складно, усвідомлюють, що ворог вчиться на помилках, але сповнені рішучості закінчити цю війну перемогою, щоб не залишати її дітям і внукам». І ось таке цілком «глобальне»: «Весняний український контрнаступ — на вустах усього світу».

Ведучі новин тричі наводили розлогі цитати головнокомандувача Залужного і командувача Сухопутних військ Сирського без чіткого позначення меж цитування.

Стандарт повноти інформації

Із 5 порушень цього стандарту два були неповноцінним представленням компетенції коментаторів у сюжетах тижневика: Олександра Краєва представили лише як «експерта-міжнародника», а Джейсона Смарта лише як «американського політолога». В одному сюжеті на відео частково не було інтершуму.

У двох випадках не позначали датою (та й загалом як архів) бекаґрундове архівне відео. Ідеться про відео ракетного удару по багатоповерхівці в Запоріжжі 22 березня. Та повідомлення про смерть останнього прокурора Нюрнберзького трибуналу Бена Ференца, яке «перекривали» його ж архівним відео. У цьому випадку це критичне порушення: без позначення показувати живим уже мертвого.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту. Тричі — хронічна «хвороба» невідповідності закадрового тексту й даних в інфографіці ворожих втрат.

Інші зауваження

Уже не вперше бачу в ефірах медіагрупи концептуально неправильний підхід до прямих ввімкнень. Кореспондент Владислав Круглов зі східного фронту розповідав не про те, що відбувається на місці його прямого ввімкнення, а про загальні події зі зведень Генштабу та повідомлень Міноборони. У чому тут сенс? Особливо враховуючи, що цей кореспондент реально працює на фронті й робить звідти дуже якісні репортажі. Редакції варто послуговуватися простим правилом: пряме ввімкнення робиться про події на місці ввімкнення.

Резюме

Новинна складова ефірного блоку медіагрупи була такою: 5 репортажів і спецрепортажів, 4 прямих ввімкнення і 8 гостей-ньюзмейкерів. Найкращими цього дня були репортаж Владислава Круглова про бої під Нью-Йорком на Донеччині (оператори Євген Тур і Олег Цимбалюк) та спецрепортаж Андрія Почтєва про те, як у селі Плавні на Запоріжжі вирішують проблему з відсутністю води (оператор Артем Дежанков).

Цієї доби в ефірному блоці медіагрупи було 418 порушень стандартів. Найбільше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 271 раз. Це були й суб’єктивні думки журналістів у новинах і неавторизовані думки журналістів у тижневику. Стандарт достовірності порушували 100 разів, найбільше узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок та джерела фактичної інформації. Усі 36 порушень стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 5 разів, стандарт доступності подачі інформації — 6. Інші стандарти не порушували.

Цієї доби в ефірному блоці медіагрупи не було ні проявів політичного піару, ні російських наративів, ні токсичних медіаперсонажів.

Телеканал «Ми — Україна» (12:00‒18:00)

Зміст ефіру

Телеканал змінив структуру ефірного блоку на суто новинну. Тепер кожна година починається 15-хвилинним випуском новин і продовжується гостьовою студією. Новини цього дня вели Віра Свердлик й Ігор Пупков, гостьові студії — пари ведучих: спочатку Олена Цинтила з Микитою Міхальовим, згодом Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про наслідки ракетної атаки по житлових будинках у Запоріжжі,
  • про фотовиставку в Кропивницькому, присвячену загиблому під Бахмутом бійцю,
  • про святкування католицького Великодня у Львові,
  • про те, як жителі Чернігівщини самотужки відбудовують зруйновані ворогом домівки,
  • про те, як Україна з країнами-партнерками спільно виробляють зброю,
  • про ймовірність розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі,
  • про виселення Московського патріархату з церков у різних областях,
  • про проміжні підсумки декомунізації в Україні,
  • про роботу медиків у прифронтових районах Херсонщини,
  • про волонтерську хлібопекарню в Дніпрі.

Були прямі ввімкнення:

  • три ввімкнення з місця влучання ракет у Запоріжжі,
  • про ворожі обстріли прикордоння Харківщини,
  • про святкове служіння ПЦУ в Києво-Печерській Лаврі.

Гостями ефірного блоку були:

  • Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про ворожі обстріли на Херсонщині, про посилення репресій проти мирних мешканців на окупованих територіях області, про депортацію мирних мешканців.
  • Василь Стрілка, директор департаменту високотехнологічної медичної допомоги МОЗ, про розвиток посмертного донорства в Україні, про стажування українських лікарів за кордоном, про реабілітацію поранених, про державну підтримку протезування поранених.
  • Віталій Барабаш, керівник Авдіївської МВА, про ситуацію в місті, обстріли, про евакуацію з міста, зокрема дітей, про ситуацію з гуманітаркою, з меддопомогою в місті.
  • Леся Забуранна, членкиня Комітету ВР з питань бюджету, про індексацію пенсій, про пенсійне страхування, про державну стратегію з реформування пенсійної системи України.
  • Довіле Шакаліне, членкиня Комітету нацбезпеки й оборони литовського Сейму, про законопроєкт, за яким публічних діячів Литви зобов’яжуть декларувати свої економічні зв’язки з Росією та Білоруссю.
  • Таміла Ташева, постійна представниця президента в АР Крим, про депортацію під виглядом «евакуації» жителів з окупованих територій Херсонщини, Запоріжжя й Донеччини до Криму, про зведення окупантами оборонних споруд у Криму.
  • Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про бої на сході України, про Лиманський напрямок, про бої на Бахмутському напрямку, про зміни в тактиці ворога.
  • Олексій Дмитрашківський, керівник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку, про спорудження окупантами ліній оборони й замінувань на Запоріжжі, про інтенсивність ворожих обстрілів на Запоріжжі, про бої під Авдіївкою й Мар’їнкою, про евакуацію цивільних з фронтових міст.
  • nbsp;     Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил ЗСУ, про російські керовані авіабомби й потреби України в винищувачах F-16, про ефективність МІГ-29.
  • bsp;     Дарина Герасимчук, радниця уповноваженого президента з прав дитини, про повернення 360 раніше викрадених окупантами дітей, про відсутність сталих механізмів повернення викрадених дітей.
  • Олег Пендзин, член Дискусійного економічного клубу, про ціни і про доходи українців в умовах війни, про здорожчання великоднього кошика, про прогнози щодо подальшої динаміки цін на харчі.
  • Андрій Вігірінський, юрист, політичний аналітик, про ймовірність розміщення російської ядерної зброї в Білорусі, про позицію Китаю щодо ядерної зброї, про допомогу Білорусі російському ВПК, про російське громадянство керівників Московського патріархату, про витік секретних документів американських спецслужб.
  • Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», про застосування ворогом плануючих авіабомб, про темпи забезпечення ЗСУ зброєю напередодні контрнаступу, про тактику зі знищення логістики ворога.
  • Оксана Мельничук, кандидатка політичних наук Паризького університету Дені Дідро, про підсумки зустрічі Емануеля Макрона з Сі Цзіньпінем.
  • Владислав Фарапонов, аналітик «Інтерньюз-Україна», політолог-американіст, про майбутні президентські вибори у США, про шанси Байдена на переобрання, про шанси Трампа на участь у виборах, про можливу ескалацію між Китаєм і Тайванем та вплив цього на підтримку України.
  • Олексій Гетьман, воєнний оглядач, майор запасу, про бої на різних ділянках фронту Донеччини, про російські керовані авіабомби.
  • Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник, про перспективи вступу України до НАТО, про те, як можуть виглядати гарантії безпеки для України.
  • Сергій Фурса, інвестиційний банкір, про співпрацю України з МВФ, про прогнози щодо коливань валютного курсу в Україні.
  • Валентин Гладких, політичний аналітик центру «Об’єднана Україна», про російське громадянство представників Московського патріархату, про кримінальні злочини московського духовенства, про перспективи московської церкви в Україні, про витік секретних документів американської розвідки.
  • Павло Свердлов, головний редактор «Єврорадіо», про публічні заяви Лукашенка щодо розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі.
  • Юрій Сиротюк «Мамай», солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку ЗСУ, про бої в Бахмуті, про сталу інтенсивність бойових дій.

Крім того, в ефірі була паралельна трансляція великодньої меси у Ватикані.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 63 рази. Неперевірених посилань на інтернет-джерела було лише 4 (фейсбук речника МЗС Олега Ніколенка і твітер радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка). Найбільше (35 разів) робили узагальнені розмиті псевдопосилання: на Генштаб ЗСУ, обласні військові адміністрації, Офіс президента тощо. Були і більш розмиті: «за даними поліції», «розповідають наші військові», «сусіди розповідають», «кажуть рятувальники». Зустрічалися також: «Китай каже» і «повідомляють окупанти». У 8 випадках робили повністю абстрактні псевдопосилання: «доволі цікава інформація, яку ми маємо», «маємо хорошу новину», «відомо», «за нашою інформацією», «попередньо» тощо. Двічі подавали фактичну інформацію без посилань на джерела взагалі.

Ще у 14 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки, здебільшого анонімних «експертів» та «аналітиків»: «іноземні експерти кажуть» і«багато військових експертів погоджуються з тим». Одного разу посилалися на структуру: «кажуть у Мінкульті». Лунали посилання на анонімних «правоохоронців» та «психологів». Було ось таке «кучеряве» псевдо: «зізнаються ті, хто стояв на варті цих процесів». І було одне знеособлене: «йдеться».

Стандарт точності інформації

Більшість із 31 порушення стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту в матеріалах новин, прямих ввімкненнях та спробах «ілюструвати» розмови з гостями.

У новинах повідомлення про обстріли кількох населених пунктів традиційно «перекривали» фото чи відео з якихось із них, невідомо з яких. Наприклад, коли розповідали про обстріли Херсонщини, то під одну й ту ж картинку говорили і про руйнування в Комишанах, і в Антонівці, а це діаметрально протилежні передмістя Херсона. Під цю ж картинку продовжили розповідати про Бериславський район. У трьох випусках новин показували фото зруйнованих будівель, коли повідомляли про ворожий обстріл села Дворічна Куп’янського району на Харківщині. Далі цим же фото «перекривали» повідомлення про ворожий обстріл села Караїчне вже Чугуївського району.

Абиякими архівними картинками (без позначень, що це архів) «перекривали» безрозмірні тексти в псевдоекспертних сюжетах Влади Цимбаленко і Владислава Паливоди.

Повідомлення про спостереження Інституту вивчення війни щодо зменшення інтенсивності російських атак «перекривали» хаотичною нарізкою архівного відео бойових дій. Причому поряд клеїли зимові та літні кадри. Повідомлення про публікацію меморандуму про співпрацю з МВФ «перекривали» архівним відео засідання Європарламенту та, звісно ж, архівним відео друку гривні.

Попри те, що пряме ввімкнення кореспондентки із Запоріжжя «ілюстрували» зйомками звідти, відео в деталях не відповідало тому, що говорила журналістка. Пряме ввімкнення про ворожі обстріли різних прикордонних населених пунктів Харківщини «ілюстрували» фото якогось одного з них, невідомо якого.

Розмову з економістом Олегом Пендзиним про ціни «ілюстрували» відео харчів на ринку. І, зрозуміло, все було не до ладу, адже коли гість казав про ціни на м’ясо — показували овочі тощо. Розмову з коментатором Владиславом Фарапоновим про шанси Байдена на наступних президентських виборах у США «ілюстрували» абияким архівним відео Байдена, наприклад, з його зустрічі з Джастіном Трюдо, хоча про це в розмові геть не йшлося.

Були дві фактичні неточності. Наприклад, ведуча Олена Цинтила згадувала про спроби Ватикану «примирити» українців із росіянами: «Зараз була історія з дівчатками, дітьми, які є жертвами». Але ця «історія» насправді була з двома хлопцями-підлітками.

У сюжеті Влади Цимбаленко про турецькі «байрактари» було сказано: «Це відео з прицілом посередині знайоме кожному українцю з перших днів війни». Насправді ж малося на увазі повномасштабне вторгнення. Не допомагаймо росіянам вимивати із суспільної свідомості їхні попередні злочини. Та переписувати історію.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше порушень саме цього стандарту, загалом 142. З них 120 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Традиційно було дуже багато суто емоційних оцінок: «у найгарячішій точці», «на місці трагедії», «запеклі бої», «величезна вирва», «на щастя», «на жаль», «тож не дивно», «в самісіньке пекло», «у нескореному Бахмуті» і подібні. Були образні: «хвиля протесту проти російської церкви котиться Україною» або ж «штабелями з п’єдесталів летіли пам’ятники комунізму». Були оцінки замість фактів: «великі втрати», «вірян було доволі багато», «голосування відбуваються швидко», «віряни почали збиратися з самого рання». Припущення: «двоє чоловіків загинули, скоріш за все, через артилерійський налет» (у прямому ввімкненні Ірини Антонюк).

І були висновки журналістів, часом «експертні»: «Але Україні необхідно більше цього озброєння, аби переламати хід війни з Росією» (ведуча новин Віра Свердлик). «У повномасштабну декомунізація відійшла на другий план, на перший вийшла деколонізація» (в сюжеті Анастасії Олінської). «Такі угоди між українськими та західними виробниками будуть вигідні обом сторонам, зокрема наближатимуть Україну до НАТО та європейських безпекових структур» (в сюжеті Влади Цимбаленко). «Якщо це станеться, то спільне найбільше свято християн ще більше об’єднає вірян з усього світу і ця єдність буде у всіх аспектах» (в сюжеті Олександри Стасишин). «Таким чином Путін намагається підняти ставки і продовжувати шантажувати Захід. Він хоче сісти за стіл переговорів, диктуючи свої умови» (в сюжеті Владислава Паливоди).

У 16 випадках не авторизували власних думок ведучі гостьових студій. Наприклад: «І власне у Ватикані на це жодним чином не відреагували у план скасування ось таких приходів» (ведучий Микита Міхальов). «Росія нікуди не зникне і буде кидати ракети». «Імовірно, загарбники почали рити цю лінію оборони ще торік у вересні» (ведуча Олена Цинтила). «Про жалюгідне. Олександр Лукашенко раптово оголосив себе радикальним противником ядерної зброї. Невизнаний президент Білорусі запропонував звезти всю ядерну зброю в купу і знищити її. Але рішучі в Лукашенка лише заяви». (ведучий Богдан Машай). «Але запобігти скиданню бомби можна. Зокрема завдяки сучасному винищувачу F-16. Він має на озброєнні ракети класу “повітря — повітря” з дальністю до 180 кілометрів. Це дало б змогу відігнати ворожу авіацію від наших кордонів та лінії бойового зіткнення» (ведуча Вікторія Малосвітна. Тут речник Юрій Ігнат навіть зіронізував, що «Вікторія вже зрештою розповіла найефективніший метод знищення цієї загрози»).

Безпідставних узагальнень було небагато, лише 6 (хоча, з іншого боку, це по одному на годину ефіру в середньому): «Але більшість містян чекати стільки не готові». «По всій Україні прихожани протестують проти представників Московського патріархату». «Це відео з прицілом посередині знайоме кожному українцю з перших днів війни» тощо.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 10 разів. Більшість із цих порушень були недостатнім поясненням компетентності гостей або експертів у сюжетах. Подеколи представлення не зовсім пасувало темам. Так, наприклад, Руслан Осипенко в сюжеті Влади Цимбалюк був представлений лише як «міжнародний експерт», хоча говорив про виробництво «байрактарів». Олег Лісний був представлений як «політолог», а говорив про розвиток спільного виробництва зброї між Україною та партнерами. Андрія Вігірінського представляли як «юриста й політичного аналітика», а обговорювали розміщення російської ядерної зброї в Білорусі (сяк-так має відношення до політики, навряд чи — до юриспруденції).

У представленні Лесі Забуранної ведучі двічі казали: «членкиня Комітету з питань бюджету». І так само було в титрі. Проте без уточнення, що це парламентський комітет, глядачам може бути незрозуміло, про що йдеться.

Геть не досить було представляти Павла Свердлова просто як «головного редактора «Єврорадіо». Слід було пояснити глядачам як мінімум те, що це білоруське радіо, яке мовить із Польщі. Тоді була би зрозумілою компетентність гостя обговорювати заяви й дії білоруського диктатора Лукашенка.

Як і в ефірі ICTV з СТБ, у повідомленні каналу «Ми ― Україна» про смерть останнього прокурора Нюрнберзького процесу Бена Ференца його показували на архівному відео, але без позначення, що це архів. Це критична помилка.

У сюжеті Дарини Цисарук замість інтершуму була навіщось підкладена музика.

Стандарт балансу думок

Політолог Валентин Гладких в ефірі каналу доволі жорстко розкритикував Православну церкву України за її готовність прийняти до себе вихідців із Московського патріархату. Ще й звинуватив ПЦУ в тому, що вони «так само їздять на “мерседесах”». Критика, яка однозначно потребувала відповіді й на яку ведучі жодним чином не відреагували. Хоча, за стандартом балансу думок, мали би обов’язково сказати, що канал готовий надати представникам ПЦУ можливість відповісти.

Інші зауваження

Наприкінці блоку ведучі не анонсували своїх колег із телеканалу «Інтер».

Тричі забули про фемінітиви: «Дар’я Герасимчук, радник уповноважного...» (ведуча Вікторія Малосвітна), «дитяча омбудсмен Дарія Герасимчук» (ведуча Віра Свердлик), «Довіле Шакаліне, член Комітету нацбезпеки і оборони литовського парламенту» (ведучий Богдан Машай).

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу мала 3 репортажних сюжети, 5 прямих ввімкнень і 6 гостей-ньюзмейкерів у студії. Канал збільшив кількість випусків новин, що є позитивним рішенням, але, як і раніше, продукує дуже мало сюжетів. Цього дня їх було лише 10 і в останніх трьох випусках новин йшли майже суцільні повтори.

В ефірному блоці каналу було 247 порушень стандартів. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази, найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 63 рази, з них понад половину становили розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Із 31 порушення стандарту точності більшість були невідповідностями картинки й тексту, як у новинах, так і в спробах «ілюструвати» розмови з гостями. Стандарт повноти порушували 10 разів. Було порушення стандарту балансу думок, коли ведучі гостьової студії не реагували на жорстку критику гостя-політолога на адресу Православної Церкви України. Інші стандарти не порушували.

Цієї доби в ефірному блоці каналі не було ні проявів політичного піару, ні російських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

 

Телеканал «Інтер» (18:00‒20:00, 21:00‒24:00)

(оцінювалося 5 годин ефіру) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була традиційною: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20:00 був тижневик каналу ICTV «Факти тижня». У продовженні блоку «Інтера», замість новин о 21:00, була гостьова студія. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії — Олексій Фадєєв.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про роботу артилеристів під Бахмутом,
  • про бої в Бахмуті,
  • про наслідки влучання ракет у приватні будинки в Запоріжжі,
  • про футбольний матч між військовими «Гвардії наступу» і колишніми футболістами збірної України,
  • про роботу систем ППО NASAMS,
  • про оцінки британськими воєнними експертами оборони Бахмута,
  • про візит Макрона і фон дер Ляєн до Китаю,
  • про повернення російських спортсменів у різні міжнародні змагання,
  • про заміновані окупантами цвинтарі на Миколаївщині,
  • про відбудову дитсадків і шкіл на Київщині,
  • про падіння російського рубля,
  • про створення «авіаційної коаліції»,
  • про використання на фронті машин баггі,
  • bsp;     про бійців 209-го батальйону 113-ї окремої бригади ЗСУ,
  • про бійця, який із фронту дистанційно закінчив факультет журналістики,
  • про волонтерів, які роблять для вояків шеврони з назвами областей України,
  • про мистецьку акцію «Я чекаю на тебе» родичів полонених,
  • про інсталяцію петриківського розпису в торговому центрі в Києві,
  • про розписування писанок у стилі Енді Воргола в Ужгороді.

Були прямі ввімкнення:

  • про ракетний обстріл Запоріжжя,
  • про ворожі обстріли Чернігівщини і Сумщини,
  •  про витік секретної інформації американських спецслужб,
  • про ворожі обстріли Харківщини,
  • про ситуацію на Миколаївщині.

Гостями ефірного блоку були:

  • Федір Веніславський, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про витік документів американських спецслужб, про підсумки візиту Зеленського до Польщі, про посилення польської військово-технічної допомоги Україні, про адаптацію ЗСУ до стандартів НАТО, про підготовку ворога до українського контрнаступу.
  • Олексій Дмитрашківський, речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку, про ракетний удар по Запоріжжю, про оборонні споруди окупантів на Запоріжжі, про бої на південних ділянках фронту.
  • Олександр Толоконніков, голова пресцентру Херсонської ОВА, про ворожі обстріли Херсонщини, про евакуацію мешканців із прифронтових населених пунктів, про забезпечення медзакладів, про посівну в області, про розмінування області.
  • Тарас Загородній, управляючий партнер Національної антикризової групи, про візит Макрона і фон дер Ляєн до Китаю, про силу впливу Китаю на Росію, про поглинання Росією Білорусі й можливості повноцінного вступу Білорусі у війну, про демарш Вірменії щодо Росії.
  • Олег Гетман, економіст, координатор економічних груп Економічної експертної платформи, про падіння російського рубля і кризу російської банківської системи, про падіння російського експорту енергоносіїв.
  • Богдан Долінце, експерт із питань авіації, про потреби ЗСУ у новітніх західних винищувачах, про переваги й недоліки різних типів західних літаків для України, про можливості швидкої підготовки українських пілотів і наземного персоналу, про постачання від партнерів винищувачів МІГ-29.
  • Євген Добряк, міжнародний експерт, народний депутат 6-го скликання, про майбутні вибори президента в Туреччині, про політику Туреччини щодо Росії та розв’язаної нею війни проти України.
  • Максим Ялі, політолог-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету, про майбутні вибори президента Туреччини, про політику Туреччини щодо Росії та розв’язаної нею війни проти України.
  • Євген Комаровський, лікар і шоумен, про пропаганду, про ставлення до Росії, про стан українського суспільства, про звикання до війни, про психологічну втому від війни, про синдром вцілілого, про вплив війни на дітей тощо.

Крім того, в ефірі були:

  • відеозвернення президента Володимира Зеленського,
  • документальний фільм Геннадія Стамбули про волонтерів, які вивозили людей із Маріуполя в березні 2022 року.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Загалом було 72 порушення стандарту. З узагальнених та/чи неперевірених джерел у мережі брали небагато інформації (4 випадки): було посилання на телеграм мера Мелітополя Івана Федорова, на «новинний портал Delfi», просто на «соціальну мережу». А одного разу ведучий Олексій Фадєєв зробив посилання «з застереженням»: «Якщо вірити, ну звісно джерело таке собі, соцмережі, але принаймні там я прочитав, в твітері здається пост».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 26, більшість із них на різні офіційні структури: Генштаб та Оперативні командування, Повітряні сили, обласні й районні адміністрації, «Енергоатом» тощо. Решта ж були повністю розмитими: «як повідомили в поліції», «кажуть будівельники», «миколаївські рятувальники кажуть». Раз посилалися на «владу країни-агресорки». Були й такі посилання як «американці кажуть», «такі ж аргументи наводять і у Великій Британії», «Київ каже». Чотири рази робили абстрактні псевдопосилання: «за наявної інформації», «відомо» і «за попередніми даними». Ще 9 разів фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань, більшість таких випадків — у прямих ввімкненнях з облцентрів про події у громадах.

Але найбільше було узагальнених псевдо на авторство суб’єктивних думок. Цього дня чимало «зазначали» в «Енергоатомі», були «впевнені» в Повітряних силах і «нарікали» в польському уряді. Все інше було максимально розмитим: «кажуть наші захисники», «бійці визнають» і «впевнені бійці», «хлопці запевняють», «надзвичайники попереджають», «у Загальцях сподіваються», «представники команди “Гвардії наступу” зазначили».

Традиційно лунало: «як пишуть американські аналітики», «українські економісти називають», «економісти кажуть» і «спеціалісти пояснюють», «у британській пресі називають». Узагальнення «росіяни стрибками курсу засмучені, проте кажуть: їм не звикати» намагалися «підтвердити» цілими двома (!) синхронами росіян.

Були також взагалі екзотичні узагальненні псевдопосилання: «російські валютні спекулянти кажуть», «про що гули не лише китайські медіа, а й західні».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 15 разів. 7 із них були некоректною роботою з картинкою в БЗ та сюжетах. Наприклад, змішане повідомлення про святкові служби ПЦУ і Московського патріархату в Києво-Печерській Лаврі не до ладу «перекрили» різним відео, яке геть не відповідало тексту за кадром. У цьому випадку говорити про службу УПЦ МП, а показували службу ПЦУ, було критично хибним.

Текст сюжету про те, що Польща скасувала турнір із фехтування через допуск до нього росіян та білорусів, «перекривали» відео фехтувальних боїв. Картинка змагань таким чином була повністю антонімічною матеріалу про їхню відсутність. Повідомлення про українсько-польську кризу щодо вивезення українського зерна «перекривали» відео портів, хоча йдеться про вивезення зерна через Польщу суходолом. У сюжеті про «авіаційну коаліцію» винищувачі МІГ-29 «ілюстрували» не лише картинками МІГ-29, але й іншими моделями літаків.

У 4 випадках некоректно «ілюстрували» прямі ввімкнення власних кореспондентів. Зокрема, пряме ввімкнення власного кореспондента із США про витік секретних документів американських спецслужб «ілюстрували» краєвидами Вашингтона. Що, мабуть, дуже «інформативно». Як і архівне відео друку газет. Як і архівне відео якихось бойових дій тощо. Кореспондент каналу тим часом аналізував, що конкретно потрапило в пресу, і розповідав про внутрішні реакції на витік в урядових структурах США.

Новинка сезону. «Інтер» дуже довго тримався, але зрештою долучився до поганої звички «ілюструвати» розмови з гостями абиякими картинками. До того ж «Інтер» не був би «Інтером», якби не «модернізував» це запозичення. Тепер гостя на каналі показують у малесенькому віконечку, а у великому вікні йде абсолютно неінформативна архівна картинка-«ілюстрація». З точки зору змісту — це нісенітниця. У такий спосіб «ілюстрували» мінімум чотири розмови з гостями. Наприклад, розмову з авіаційним експертом Богданом Долінце «ілюстрували» випадковими літаками, хоча він говорив про конкретні.

Була одна фактична помилка. Ведучий Олексій Фадєєв казав: «За словами речника командування Повітряних сил, F-16 допоможуть знищувати ворожі ракети та керовані авіабомби». Натомість саме речник командування Повітряних сил пан Ігнат кількома годинами раніше в телемарафоні терпляче пояснював, що немає жодного сенсу полювати на авіабомби. F-16, навпаки, дадуть змогу знищувати російські бомбардувальники, перш ніж ті скинуть свій вантаж на українську територію.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт журналісти каналу порушували найбільше — 136 разів. 116 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Традиційно багато було суто емоційних оцінок, таких як: «найгарячіші ділянки фронту», «обійшлося без постраждалих», «обстріли там не вщухають ні на мить», «додалося рішучості та люті», «смертельною пасткою», «потужний вибух», «дивом вцілів», «на місці трагедії» і подібні. Чимало було таких собі «поетичних»: «росіянам шлють вогневі подарунки», «українські янголи неба», «вояк, схожий на велетня Чуві з «зоряних воєн», «петриківський розпис — душа українського народу». Часом красномовство заходило настільки далеко, що на слух важко було зрозуміти думку, як у випадку ведучої Лілії Налягаки: «У Ватикані зробили акцент на поєднанні лиха, якого зазнає Україна та Росія».

Чимало було «експертних» думок журналістів, ось лише кілька прикладів: «Мобільність на фронті одна з головних складових, від яких залежить безпека наших захисників (ведуча Лілія Налягака). «Для наших оборонців полонені — це насамперед обмінний фонд, тож і допомогу надають, і лікують. Щоб потім виміняти на росіян українського воїна чи цивільного, що потрапив у полон» (у сюжеті Ольги Куріленко та Наталії Діденко). «Спільний візит Макрона і фон дер Ляєн до Пекіну мав підкреслити європейську єдність у політиці щодо Китаю. Та китайський лідер Сі Цзіньпін використав це як нагоду підкреслити своє зневажливе ставлення до Брюсселя» (у сюжеті Олени Абрамович). «Все-таки МІГи-29 — старі радянські винищувачі четвертого покоління, вони не оснащені бортовими радарами, та не можуть запускати сучасні ракети» (у сюжеті Світлани Чернецької).

Також журналісти каналу стали часто вживати до своїх слів неприродні форми «підвищення значимості сказаного»: «Зазначу, що сьогодні триває другий день триденних навчань Китаю біля Тайваню» (ведуча Лілія Налягака). «Крім цього дуже хочу зазначити, що вправність та професіоналізм наших морпіхів вражає і на східному напрямку» (у прямому ввімкненні Наталії Сінченко). Прямо як політики.

У сюжеті Сергія Вендіна був жарт: «Близько другої години у стратегічний об’єкт — город чоловіка — вдарила російська ракета». Можливо, я й помиляюсь, але не варто жартувати про подію, в якій загинуло двоє людей, а ще одну жінку було важко поранено.

Неавторизованих суб’єктивних думок в авторських матеріалах було 12. Переважно це були оцінки ведучого Олексія Фадєєва на кшталт: «Утім, і це важливо підкреслити, ані чиновники, ані преса не можуть підтвердити або спростувати достовірність паперів, а тому багато версій». Або «постать турецького президента контраверсійна».

Ще у 8 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення: «Але жоден не втратив оптимізму та віри у перемогу». «Ми всі останній рік все відкладали». «Полякам ці критерії здалися непереконливими». «Росіяни стрибками курсу засмучені» тощо.

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення стандарту. Не досить було представляти Богдана Долінце лише як «експерта з питань авіації». У сюжеті Михайла Манилюка про роботу систем ППО NASAMS замість інтершуму навіщось була музика, у двох випусках новин.

Стандарт доступності подачі інформації

Оскільки в рубриці «Акцент» ведучий Олексій Фадєєв зазвичай збирає «вузьких фахівців», вони зрештою переходять на свою «вузькофахову мову». І глядачі чують терміни, на кшталт «класичний ріалполітік», які можуть не розуміти і які їм ніхто не пояснює. Цього разу концентрація подібних понять, подій, персонажів була настільки високою, що я перестав рахувати порушення стандарту доступності як окремі випадки.

Інші зауваження

Дивно, але пряме ввімкнення щодо ракетного удару ворога по Запоріжжю кореспондентка робила не з місця події, а просто з якоїсь вулиці.

Аналогічно дивно, коли кореспондентка із Сум розповідала про ворожі обстріли громад Чернігівщини. Всю цю інформацію з таким же успіхом могла  розповісти ведуча новин зі студії.

Тричі забували про фемінітиви: «Сара Ештон-Сірілло, медик...» (титр у сюжеті Ольги Куріленко та Наталії Діденко). «Катерина Глущенко, директор ліцею» (титр в сюжеті Романа Барашева). «Олександра працює вихователем дитсадка» (в сюжеті Романа Барашева).

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу не було, натомість був піар бізнесовий. Цілий іміджевий сюжет про столичний ТРЦ «Республіка парк» під приводом, що там «встановили унікальну інсталяцію». Багато надмірних оцінок («така краса і справді вражає»), багато добрих слів про ТРЦ (який начебто й не називали, але в титрі назвали). «А ще в торговому центрі триває ярмарок українських виробів та сувенірів», натякнули глядачам на завершення. Невже грошей платників податків «Інтеру» не вистачає?

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в ефірному блоці каналу не було. Записане інтерв’ю вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле. Українські медійники закликали відсторонити Даугуле від участі в марафоні, адже раніше вона вела пропагандистські концерти до 9 травня, де поширювали російську пропаганду про нацистів в Україні. 

Резюме

Новинна складова ефіру цього дня була такою: 4 репортажних сюжета та 5 прямих ввімкнень. Був лише один гість-ньюзмейкер і загалом небагато гостей цього разу — лише 9.

Із сюжетів найкращими були репортаж Руслана Смещука про роботу артилеристів під Бахмутом (оператори Вадим Ревун й Ігор Щепет) та сюжет Романа Барашева про відбудову дитсадків і шкіл на Київщині (оператор Максим Чеблін). Було дуже якісне пряме ввімкнення спеціального кореспондента каналу в США Дмитра Анопченка про витік секретної інформації американських спецслужб — із докладним розбором реакцій на подію в Америці та інсайдерською інформацією. І ще в ефірі каналу був надзвичайно якісний спеціальний репортаж (майже невеликий документальний фільм) кореспондентів Держприкордонслужби Левка Стека, Влада Чікіна, Олексія Шандри й Олександра Єрмакова про бої прикордонників у Бахмуті. Збудований винятково на синхронах бійців і лайфах. Вважаю, багатьом журналістам телемарафону варто було би повчитися у прикордонників, як якісно робити телесюжети.

В ефірному блоці каналу цієї доби було 232 порушення стандартів інформаційної журналістики. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 136 разів, найчастіше йшлося про суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 72 рази, найбільше узагальнено посилалися на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 15 разів, на цьому каналі теж почали не до ладу «ілюструвати» розмови з гостями. Інші стандарти порушували небагато.

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу не було, натомість був піарний іміджевий сюжет про столичний ТРЦ «Республіка парк». Наративів роспропаганди не було, натомість одне записане інтерв’ю вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 9 квітня

  • У Кам’янці-Подільському біля собору сталися сутички, прихильники ПЦУ ставлять намети.
  • На кордоні Білорусі й Польщі група мігрантів кидала камені в польських прикордонників.
  • На Луганщині окупанти вивозять і не повертають проукраїнських мешканців, — Генштаб.
  • Угорщина посилить контроль за зерном, що надходить з України.
  • Журналісти Bellingcat встановили першоджерела «злитих» документів про контрнаступ ЗСУ.
  • Для українських біженців продовжили безоплатний проїзд потягами з Польщі до Німеччини.
  • У Бєлгородській області розклеїли пам’ятки про евакуацію.
  • Українські вступники зможуть скласти НМТ у 24 країнах світу.
  • У Німеччині пройшли марші прихильників Росії і противників постачання зброї Україні.
  • Витік документів: «вагнерівці» намагалася купити зброю в Туреччини.
  • Розвідка Британії: Кремль намагається вдавати нормалізацію ситуації на анексованих територіях.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною: кожна ефірна година починалася випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні новини змінювалися 15-хвилинними гостьовими студіями. На «звичному» місці не було випуску новин у першому годинному блоці о 6:30. О 20-й годині був годинний випуск тижневика «Факти тижня».

Телеканал «Ми — Україна» змінив структуру ефірного блоку на суто новинну. Тепер кожна година починається 15-хвилинним випуском новин і продовжується гостьовою студією.

Структура ефірного блоку телеканалу «Інтер» була традиційною: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20:00 був тижневик каналу ICTV «Факти тижня». У продовженні блоку «Інтера» не було новин о 21:00, що логічно в тих випадках, коли о 20:00‒21:00 йде звичайний підсумковий випуск новин, але не дуже логічно після тижневика, який оперативно не інформує глядачів про поточні події.

Новинна складова

Новинна складова ефірного блоку каналу «Рада» була такою: 2 репортажних сюжета, 4 прямих ввімкнення (ще 6 були не репортажними, а нарисовими). У гостях побували два ньюзмейкера.

Новинна складова ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажів і спецрепортажів, 4 прямих ввімкнення і 8 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова ефірного блоку каналу «Ми — Україна» мала 3 репортажних сюжети, 5 прямих ввімкнень і 6 гостей-ньюзмейкерів у студії. Канал збільшив кількість випусків новин, що є позитивним рішенням, але, як і раніше, продукує дуже мало сюжетів. Цього дня їх було лише 10 і в останніх трьох випусках новин йшли майже суцільні повтори.

Новинна складова ефіру телеканалу «Інтер» була цього дня такою: 4 репортажних сюжета і 5 прямих ввімкнень. Був лише один гість-ньюзмейкер.

Гостьові студії

В ефірі каналу «Рада» побувало 24 гостя. Серед них було 2 ньюзмейкера, 3 речника, 4 радника, 14 експертів й один учасник подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ цієї доби побувало загалом 15 гостей. Серед них було 8 ньюзмейкерів, одна речниця, 4 експерта, журналістка й учасник подій.

У гостях каналу «Ми — Україна» цього дня побувала 21 людина. Серед них було 6 ньюзмейкерів, 3 речники, одна радниця, 9 експертів, журналіст і учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» цієї доби побувало 9 гостей. Лише один із них був ньюзмейкером, двоє речники, 5 експертами, один учасником подій.

Порушення стандартів

Загалом в ефірному блоці каналу «Рада» цієї доби було 166 порушень стандартів. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 79 разів, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 60 разів, найбільше — узагальненими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації й неперевірену інформацію з інтернету. Стандарт точності порушували 19 разів. Майже всі вони стосувалися невідповідності між текстом і картинкою, як у коротких новинних формах, так і в спробах «ілюструвати» слова гостей чи прямі ввімкнення. Всі 6 порушень стандарту повноти стосувалися неповноцінного представлення компетенції гостей.

Цієї доби в ефірному блоці ICTV та СТБ було 418 порушень стандартів. Найбільше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 271 раз. Це були й суб'єктивні думки журналістів у новинах, і неавторизовані думки журналістів у тижневику. Стандарт достовірності порушували 100 разів, найбільше узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок та джерела фактичної інформації. Усі 36 порушень стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту за кадром. Стандарт повноти інформації порушували 5 разів, стандарт доступності подачі інформації — 6. Інші стандарти не порушували.

В ефірному блоці каналу «Ми — Україна» було 247 порушень стандартів. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази, найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 63 рази, з них понад половину становили розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Із 31 порушення стандарту точності більшість були невідповідностями картинки й тексту, як у новинах, так і в спробах «ілюструвати» розмови з гостями. Стандарт повноти порушували 10 разів. Було порушення стандарту балансу думок, коли ведучі гостьової студії не реагували на жорстку критику гостя-політолога на адресу Православної Церкви України. Інші стандарти не порушували.

В ефірному блоці «Інтера» цієї доби було 232 порушення стандартів інформаційної журналістики. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 136 разів, найчастіше йшлося про суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 72 рази, найбільше узагальнено посилалися на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 15 разів, на цьому каналі теж почали не до ладу «ілюструвати» розмови з гостями. Інші стандарти порушували небагато.

Прояви політичного піару

Проявів політичного піару в ефірних блоках каналів «Рада», ICTV з СТБ і «Ми — Україна» цієї доби не було.

Не було проявів політичного піару й в ефірному блоці каналу «Інтер», натомість був піарний іміджевий сюжет про столичний ТРЦ «Республіка парк».

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів в ефірному блоці телеканалу «Рада» цієї доби не було. Ефіри вели двоє токсичних ведучих каналу.

Наративів роспропаганди в ефірі каналу «Інтер» не було, натомість одне записане інтерв’ю вела токсична ведуча каналу.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів в ефірних блоках каналів ICTV з СТБ і «Ми — Україна» цієї доби не було.

Скриншот відео: Факти ICTV/YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3222
Читайте також
18.04.2023 10:38
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
5 241
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду