2013 рік спонукав канали до осмислення свого місця на ринку та зміцнення бренду. Лідерам телеперегляду вдалось утримати здобуті позиції: першість за основними комерційними аудиторіями залишилася за «1+1» (18-54 та 14-49, вибірка «Вся Україна»), «Інтером» (18+, обидві вибірки) та СТБ (18-54 та 14-49, вибірка «50 тис.+»). Найбільше частка знизилася в «Інтера», дещо впала в ICTV, серед решти каналів топ-6 спостерігається зростання або незначні зміни в показниках.

За минулий рік змінився менеджмент групи «Інтер», що вплинуло на позиціонування каналу, СТБ запустив сильний осінній сезон, «1+1» вивів в ефір турецькі серіали, «Україна» помолодшала, Новий не зміг повернути втрачених позицій, а ICTV шукав альтернативні формати.

Основні телегрупи провели реструктуризацію виробничих підрозділів і зробили ставку на інхаус-продакшни. Також українські компанії взяли курс на експорт серіалів і навіть форматів за кордон.

У 2013 році телегрупи й незалежні гравці розвивали, переформатовували та запускали нові канали: Zoom (у минулому «МTV-Україна»; медіагрупа «Інтер») НЛО TV («Медіа Група Україна»), «Сонце» (проект «Студії Пілот»), «112 Україна» (власником себе називає Андрій Подщипков), «Еспресо.TV» (новий канал невтомного Миколи Княжицького). 2014 року нас уже чекають «Бігуді» від «1+1» та «Вести TV» від Ігоря Гужви, новинний канал групи «Інтер» і ще, можливо, інтернет-канал Forbes TV. З ринкової точки зору дивною є така увага до запуску каналів з орієнтацією на інформаційну складову, оскільки український ринок не спроможний прогодувати навіть ті нішеві канали, які вже є. Наш медійний ринок продовжує існування за неринковими правилами.

Однією з найважливіших тенденцій минулого року стала поява інтернет-мовників, які взяли на себе роль громадських, з огляду на відсутність політичної волі для ухвалення нового закону про суспільне мовлення. Приміром, «Громадське радіо» зібрало 60 тисяч гривень пожертв на «Спільнокошті», чим спростувало застереження щодо того, що українське суспільство не спроможне платити за громадське мовлення. А досвід «Громадського ТБ» (Hromadske.TV), яке стартувало восени в розпал подій на євромайдані, засвідчив: в українському суспільстві є запит на актуальну незалежну інформацію й альтернативу стандартному шоу-телебаченню.

Розважальне телебачення

Торік менеджери найбільших телегруп публічно зізналися в тому, що співвідношення вартості (власного та закупного контенту) і рекламного ринку зумовлює збитковість телебізнесу. Витрати на контент становлять приблизно $500 млн, що більше від обсягу всього рекламного ринку ($400 млн). Однак від звички отримувати найдорожчі шоу та найпрем'єрніші серіали глядачів не намагалися відучити. У середньому праймові шоу на топових телеканалах мають бюджет від $200 тис. до $400 тис. за епізод.

Однак варто зазначити, що цього року завершився форматний бум. Канали перестали за будь-яку ціну змагатися за форматні новинки і зосередилися на пошуку оригінальних ідей, сиквелах, а також збільшили серіальні закупки.

1. Криза ідей є проблемою не лише українського, а й світового ринку: одні й ті самі видозмінені формати, розбавлені інтерактивністю за відсутністю кращого, мігрують із країни в країну, з каналу на канал.

Україна доводить, що вміє продукувати рейтингові ідеї. Вже котрий рік перші місця у всіх можливих топах посідають «Вечірній квартал», «Казкова Русь» («Студія Квартал 95»), безумовно успішним є проект «Ревізор» Нового каналу, також високі рейтинги взяло реаліті «Хочу у ВІА Гру» (в Україні виходило на «1+1») тощо.

Продюсери шукають нові обличчя й шоу. Для цього група «1+1» продовжила пітчинг ідей «Інкубатор ТБ-стартапів. The Next Big Thing». Адже переможець першого пітчингу - реаліті Володимира Москальця «Сім'я» (пілотний випуск) - взяв досить високу частку, і «Плюси» навіть вирішили просувати його як власний формат на експорт.

Продукують проекти за власними ідеями й молодіжні канали, приміром ТЕТ та «НЛО TV», який узагалі відмовився від міжнародних адаптацій.

Намагався шукати альтернативні ідеї й телеканал ICTV. Після провалу власних проектів у весняному сезоні на осінь канал підготував цілу низку власних оригінальних розробок, які, втім, були по-різному успішними. Насамперед це «Головна програма», «Четверта вежа», «Машина часу» та «Путевая страна».

2. Сиквели проектів - ця тенденція стала визначальною в програмуванні СТБ. Канал ще кілька років тому віднайшов низку успішних форматів і продовжує їх розвивати з кожним сезоном. У результаті в топ найкращих програм традиційно «Україна має талант - 5», «Х-фактор - 4», «МастерШеф-3», «Зважені та щасливі - 3» і «Холостяк-3».

Варто зазначити, що жодна адаптована новинка не дотягнулася до цифр того ж «Х-фактора». З нових проектів СТБ запустив хіба що «Слідство ведуть екстрасенси».

Як довго діятиме цей універсальний рецепт - невідомо, однак, як засвідчив 2013 рік, він наразі успішно працює. Особливо показовою була осінь, коли СТБ вдалося здобути беззаперечну першість. Також канал підвищив показники за своєю комерційною аудиторією.

3. Тренди у форматних закупках. Переважно всі форматні новинки вийшли на «1+1»: «Великі перегони», «Битва хорів», «Вишка». До речі, остання, як прогнозували більшість експертів, не знайшла відгуку в українських глядачів, яким традиційно з року в рік цікаві насамперед вокальні шоу. Минулорічної осені таких проектів була рекордна кількість: «Х-фактор» на СТБ, «Як дві краплі» на «Україні», «Битва хорів» на «1+1» та «Одна родина» на «Інтері». При цьому левова частка глядацьких симпатій лишилася за «Х-фактором». Інші великі праймові шоу поки не працюють на повну.

Самі вокальні талант-шоу з огляду на таку цікавість глядачів продовжують розвиватись і пропонують нестандартні нововведення. Тому й у 2014-му, швидше за все, такий продукт буде основним у ключових слотах вікенду. Приміром, про це свідчить придбання нових форматів «Інтером» та «1+1».

«Інтер» купив у Данії проект вокального шоу Mentor («Наставник») від дистриб'ютора Banijay International. Його особливістю є те, що глядачі оцінюватимуть і, відповідно, виганятимуть із шоу не учасників, а саме їхніх зіркових наставників.

А «1+1», за поки що не підтвердженою офіційно інформацією, має намір придбати свіжий ізраїльський формат Rising Star. Він відрізняється інтерактивністю: завдяки спеціальному додатку для телефонів глядачі можуть голосувати за учасників шоу в той самий момент, як вони виступають на сцені. (До речі, ізраїльські формати активно адаптуються на «Плюсах». Наприклад, канал придбав ще The Gran Plan (три літні жінки вчать молодь жити) і Can You Face in (герой дізнається, що про нього думають навколишні)).

Серіали

Ставку на серіали, в першу чергу, роблять «Україна», ICTV та «Інтер» (на цих каналах російські серіали очолюють топ найкращих програм). Однак інші канали також виділили деякі слоти, у яких виходили власні шоу, для такого продукту (СТБ, «1+1»).

1. Закупки.

Серед них продовжує лідирувати російський продукт. Він характерний для прайму всіх каналів «великої шістки», за винятком хіба що СТБ, де серіали з'являються час від часу, але де в розпал сезону пік-прайм залишається за власним виробництвом.

Основною проблемою російського топового продукту є його висока вартість. Одна година праймовго серіалу коштує приблизно $100 тисяч. Дороговизна подекуди виправдана тим, що топи найкращих програм на найбільших каналах переважно очолюють, як вже зазначалося, саме російські серіали. Найбільшою проблемою це є для «Інтера», вдалість програмування якого залежить від успішності підібраних серіалів у ключових слотах. А оскільки в пік-праймі канал транслює короткі серіали у форматі 2-3 серії поспіль, закінчуються вони досить швидко.

На деяких каналах - у першу чергу на ICTV - досить успішно працює непраймовий продукт, який, тим не менш, виходить у праймі. Трапляються на каналі й прем'єри, які також беруть високі цифри («Страсті за Чапаєм», «Нюхач»).

Британські та американські серіали переважно залишаються продуктом для нішевих каналів або пізніх слотів. Хоча торік «1+1» відзначився показом «Шерлока» ВВС, «Вулиця різника» виходила на «Мега», «Елементарно» - на НТН, а «Гра престолів» - і на «1+1», і на ТЕТ. Навіть «Інтер» показав інтернет-серіал Netflix «Картковий будинок», хоча й із невисокою часткою.

Відкриттям року групи «1+1» стали турецькі серіали. Усе розпочалось із «Величного століття. Роксолана», яка не лише вийшла в пік-праймі, а й потрапила в топ-15 найкращих програм «Плюсів» за 2013 рік. Також високі цифри в передпраймі зібрала стрічка «Сила. Повернення до дому». На відміну від них, «Любов та покарання» провалилось у праймі.

Турецьку тенденцію підхопив ТЕТ, а згодом і ICTV. Основний висновок - турецькі серіали у разі вдало підібраної під українську аудиторію історії є досить успішним продуктом для передпрайму та денних слотів.

Нарешті, українські серіали. Проекти Film.ua та Star media регулярно транслюються у праймі найбільших каналів і збирають високі цифри. Традиційний успіх мав черговий сезон «Сватів» «Кварталу-95» («1+1»). Також хороші показники збирали байопіки та історичні драми згаданих кінокомпаній (наприклад, «Вангелія», «Син батька народів», «Шулер», «Страсті за Чапаєм» тощо).

Важливим трендом минулого року став вихід серіалу «Нюхач» виробництва Film.ua, який узяв високі показники не лише в Україні (ICTV), а й у Росії, Ізраїлі та інших країнах. Цей проект визначив тренд у виробництві на найближчі роки. Оскільки він свідчить про цікавість до вертикальних серіалів, які мають яскраво виражену форматну складову і цілком можуть бути продані для адаптації. «Нюхач» створений за прикладом класичних вертикальних британських та американських серіалів і багато що взяв від них у плані сюжету, образу та характеру героя тощо. Цей продукт був досить важким у виробництві, однак засвідчив свою життєздатність на рівні з екшнами, драматичними та горизонтальними детективними серіалами. А от драмеді та ситкомів (за винятком молодіжних каналів) торік великі канали майже не купували.

2. Власне виробництво

Найбільші телевізійні групи активно працюють над розробкою серіального продукту під свою аудиторію. Наразі в цьому напрямку досить вдало працює «Медіа Група Україна». Сценарна група на чолі з Тетяною Гнєдаш вже кілька років продукує серіали для передпрайму: після трьох сезонів «Марусі» вийшли «Катіна любов», «Джамайка», два сезони «Поцілуй?», і тепер в ефір виходить нова 100-серійка - «Сашка».

Ще один канал групи МГУ - «НЛО TV» - замовив для себе ситком «Як гартувався стайл» про репера Ярмака (виробництво студії «Мамахохотала»).

Свій ситком «Останній москаль» торік розпочав знімати і «1+1». Вартість одного епізоду становила понад $10 тис., повідомив генеральний директор «1+1» Олександр Ткаченко. У планах групи - історичний серіал за подіями з українського минулого та детективний проект - адаптація естонського серіалу «Месниці».

У цьому напрямку розвивається й телегрупа StarLightMedia, яка торік створила дві кінокомпанії: StarLightFilm (директор Максим Литвинов), що адаптує американський серіал «Швидка допомога», та Vaverka Production (керівник Дмитро Танкович), що написала сценарій комедійного серіалу Star Media «Чарлі». Також на початку минулого року повідомлялося, що СТБ має намір адаптувати серіал «Жозефіна», а також працює над написанням ще одного сценарію серіалу про ангела.

Серіалом власного виробництва торік відзначився і Новий канал. Виробництвом «До смерті красива» на замовлення каналу займалися «Соні ПікчерсТелевіжн» і «ЛЕАН-М». Серіал не тішив канал високими цифрами, тож поки що про зйомку продовження не йдеться. Однак не виключено, що Новий і надалі шукатиме/розроблятиме формати ситкомів, оскільки продукт у таких жанрах (наразі російського виробництва) тримає сітку каналу в праймі.

Експорт

Торік закріпились успіхи українських каналів та продакшнів в експорті, який став наслідком активного розвитку власного виробництва розважальних форматів. Насамперед слід відзначити початок продажу українських форматів. Наразі найбільших успіхів у продажах досягнув формат «Розсміши коміка» від «Студії Квартала-95».

Вітчизняні виробники укладають угоди з великими дистрибуторськими мережами. Зокрема, Film.ua, «Студія Квартал-95» і Star Media співпрацюють зі шведською компанією Sparks Network.

Найближчим постійним партнером в експорті, як і раніше, залишається Росія, яка на сьогодні, як уже повідомляла «Детектор медіа», є не лише первинним ринком для серіалів, а й цікавиться українськими талантами у виробництві реаліті та інших телевізійних шоу. Вітчизняний продукт потрапляє й далі від Росії - у Казахстан, Білорусь, Молдову, Польщу, Литву, Фінляндію, Італію, Китай, Норвегію, Японію, Ізраїль, Францію, він цікавий навіть у США. Найбільші українські виробничі студії Star Media та Film.ua продають продукт у 30-40 країнах. Але системних продажів наразі немає.

Тепер продакшнам і мовникам варто закріпити цей успіх, зокрема й просуваючи формати за оригінальними ідеями (наприклад, «Сім'я», «Нюхач»).

Серйозні формати

Якщо традиційне за останні кілька років посилення уваги до розважального телебачення стало визначальним для першого півріччя (показово, що Новий канал фактично відмовився від новин, скоротивши «Репортер» до 10 хвилин і замінивши «Абзацом»), то суспільно важливі події в країни зумовили зміну пріоритетів у доборі контенту наприкінці року (приміром, після розгону євромайдану навіть упала частка «Х-фактора»).

Торік посерйознішав телеканал «Інтер» - після повернення Ганни Безлюдної в якості директора з розвитку медіагрупи «Інтер». Відтак з'явився документальний фільм «Квітка. Голос у єдиному екземплярі», відійшли в минуле розважальні формати від Алли Липовецької, повернувся Савік Шустер і посилилося виробництво документалістики. Також актуальними стали телемарафони (до Дня перемоги, річниці Хрещення Русі). Тенденція триватиме й цього року. Адже в рекламному інтерв'ю журналу «Фокус» Ганна Безлюдна розповіла, що «Інтер» продовжить створювати спецподії в ефірі та розвиватиме документалістику (зокрема, планує зняти 20 докфільмів), також на канал повернеться Юлія Литвиненко з оновленою програмою «Позаочі».

Соціальні проекти посилились і на каналі ICTV, де вийшли «Головна програма» та «Четверта вежа», які, втім, високими показниками не відзначилися. «Головну програму», зрештою, достроково закрили для можливого переформатування, а от «Четверта вежа» готується до другого сезону.

Телеканал «Україна» продовжив свій проект про ДНК української нації. А після резонансу п'ятисерійного документального фільму «1941. Заборонена правда» його автор Ігор Кобрін на наступну осінь готує для «України» великий документальний проект «Історія України».

Тим часом СТБ знімає власний документальний цикл «Прощення», перший фільм якого був присвячений Скнилівській трагедії і вийшов восени.

Інформаційне та «громадське» мовлення

Масові протести, що з кінця листопада сколихнули країну після відмови від підписання угоди про асоціацію з ЄС (євромайдан), зумовили зростання попиту на інформацію. Відтак зросли показники всіх новинних та суспільно-політичних програм. Найбільше характерною ця зміна стала для інформаційних каналів (або каналів із яскраво вираженою інформаційною складовою). Зокрема, завдяки висвітленню подій євромайдану в кілька разів зросли середні показники 5-го каналу, каналу «24» та ТВі.

Програма «Шустер live» за 29 листопада (напередодні розгону євромайдану) потрапила в топ-10 найкращих програм «Інтера» за аудиторією 18+, вибірка «Вся Україна».

Слідуючи запитам глядачів, «1+1», НТН, ТВі, Перший національний збільшували кількість випусків новин на день. Також додався новий випуск новин на «Україні» о 22.00 під назвою «События дня», хоча ці зміни не пов'язані з подіями на євромайдані.

У 2014 році Україна готуватиметься до виборів-2015, тож попит на відповідний контент посилюватиметься, і, ймовірно, канали запускатимуть нові інформаційні, суспільно-політичні й аналітичні проекти.

Однак справжнім відкриттям євромайдану став бум інтернет-телебачення, яке стало живою альтернативою традиційному українському ТБ.

Ліпшого часу для старту проекту «Громадське ТБ» (Hromadske.tv) годі було й вигадати. «Громадське» видає ексклюзивну інформацію, цитовану новинними ресурсами, одним із перших оперативно реагує на події, журналісти проекту присутні в найгарячіших точках. Ефір побудовано за форматом телемосту зі стрім-трансляцій, прямих ефірів із гостями в студії. Хоча з виробничої точки зору поки що продукт виглядає дещо сумбурним, спонтанним, містить технічні збої, картинка не завжди якісна. В умовах пост'євромайданних він потребуватиме структурування та роботи над якістю.

Також на хвилі євромайдану активно розвиваються «Спільнобачення» (spilno.tv), «Еспресо.TV» Миколи Княжицького. Конкурентами телеканалів стали інтернет-видання з відеоконтентом та онлайн-стрімери - «Радіо Свобода», LB.ua, «Аронець live» та інші.

Тож 2013-й - рік, коли не було підписано угоду про асоціацію з ЄС і не прийнято в другому читанні закон про суспільне мовлення, став роком становлення громадянського суспільства і його громадського мовлення в інтернеті.

«Детектор медіа» подає середні показники всіх телеканалів за 2013 рік

 за аудиторіями 4+, 18-54, 18+, 14-49 за вибіркою «Вся Україна»

Топ-10 найкращих трансляцій за 2013 рік

(топи побудовано на основі аудиторії 18-54, вибірка «Вся Україна»)

«Інтер»

«1+1»

СТБ

ICTV

Новий канал

«Україна»