Провайдери не зможуть транслювати ВВС, CNN, Discovery до їхньої реєстрації в Україні
30 вересня втратив чинність Перелік програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, який формувала Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Тепер, відповідно до норм закону «Про медіа», провайдери мають оновити свої пакети.
Для трансляції дозволені чотири категорії каналів. Насамперед ті, що мають українську ліцензію або реєстрацію. Також провайдери можуть показувати канали, які мовлять на підставі тимчасових дозволів, і канали, які походять із країн Європейського Союзу, якщо їх трансляція не обмежена через санкції. Окрім цього, обов’язковим для всіх провайдерів є перелік каналів «універсального медіасервісу». Однак Велика Британія з 2020 року не є членкинею ЄС, а США у згаданому Переліку немає.
Канали з реєстрацією у Великій Британії
У Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, які раніше були дозволені для ретрансляції, було дев’ятнадцять каналів із реєстрацією у Сполученому Королівстві. Серед цих каналів — інформаційні мовники BBC World News та СNN, шість каналів Discovery: Discovery Channel (Europe), ID Investigation Discovery, Discovery Science (EMEA), Animal Planet HD, TLC CAAC, DTX. Не всі з цих каналів продовжуватимуть роботу у світі. Адже, за інформацією провайдерів, із 1 січня 2024 року Discovery вирішила відмовитися від Discovery Science і DTX.
Також у переліку була ціла низка мовників різного спрямування — спортивні, розважальні та пізнавальні, релігійні канали та кінопоказ: Extreme Sports Channel, Food Network, Travel Channel, Ravelxp (HD), CBS Reality, Jim Jam, Trace Sports, Stars, Zee tv, Eternal Word Television Network.
Є серед цих мовників і English Club TV (English Club TV Ltd). Це канал з українським власником Олегом Наумовим із Дніпра, присвячений вивченню англійської мови.
Канали з реєстрацією у США
Таких каналів у Переліку було п'ятнадцять. При цьому майже всі вони належать двом українським власникам: групі компаній «Поверхность» Віктора Самойленка та Рудольфу Кірносу.
Практика, за якої українські мовники реєструються або ліцензуються за кордоном, а на вітчизняний ринок приходять як іноземні, існувала й раніше. Таким чином мовники не мусили дотримуватися квот, днів пам’яті та жалоби тощо. Реєстрацію за кордоном отримати було легко й недорого, далі Нацрада додавала їх у список адаптованих — і канали отримували право транслюватись у пакетах кабельних, супутникових та ОТТ/IPTV-провайдерів. Наприклад, це низка каналів Sport, а також «Соль ТВ», «Чемодан ТВ» та «Кіно 1» від «Поверхності». На сайті компанії йдеться, що всі ці канали входять до її складу.
У Рудольфа Кірноса є шість музичних і фільмових каналів із реєстрацією у США: Uа Music, 4ever cinema, Black, Viva Latino, 4ever drama, 4ever theater.
Що тепер робити іноземним каналам не з ЄС
Для таких мовників є два варіанти. Перший — це зареєструватися в Нацраді. «Детектор медіа» вже писав, як це можна зробити. Рішення про реєстрацію приймають упродовж двох місяців. Тому, якщо згадані канали не подавали заявку на реєстрацію завчасно, то українські глядачі не побачать їх в ефірі до зими. Втім, у Нацради вже є перший досвід реєстрації іноземних мовників.
Реєстрацію отримав канал Music Box Polska (юридична особа ТОВ «Мьюзік бокс Україна»). Це музичний канал, який транслює контент дев’ятьма мовами для користувачів Польщі та України. Правовласником є Music Box Interactive TV LTD, Гібралтар. Юридична особа ТОВ «Мьюзік бокс Україна» також мала супутникову ліцензію на канал Musiс box, яка діяла до 2027 року. Однак від неї компанія відмовилася. ТОВ «Мьюзік бокс Україна» належить Вадиму Сойрефу й керівнику каналу Ігорю Шапіро. Поки це єдиний іноземний канал, який регулятор зареєстрував.
Представники Discovery повідомили «Детектору медіа», що компанія подала необхідні документи для реєстрації регулятору. «Детектор медіа» звернувся до Нацради із запитаннями про те, які іноземні канали подали документи на реєстрацію, і чекає на відповідь.
Між тим не всім мовникам, які вже подали такі документи, вдається зареєструватися. Принаймні поки що це не вийшло у Рудольфа Кірноса. Його компанія ТОВ «Ру мьюзік продакшн» хотіла зареєструвати шість каналів на початку серпня. Однак каменем спотикання стало мовне питання. У заявці, поданій до Нацради, мова каналів вказана як російська.
Першого заступника голови Нацради Валентина Коваля занепокоїло те, що українські менеджери роблять канал для українського ринку з російським перекладом і дубляжем. А голова Нацради Ольга Герасим’юк додала: «Але мене хвилює, що заводиться багато російської мови в український простір». Однак під час засідання представник каналів Рудольф Кірнос сказав, що насправді канал Black виходить англійською, а Viva Latino — іспанською, UA Music — українською. Лише кіноканали виходять російською, тому що в ефірі фільми, випущені ще до 1991 року. Переважно це старі радянські фільми. Виявилося, що при поданні заявки на реєстрацію представники каналів припустилися помилки та випадково вказали російську мовою всіх каналів. Тому члени Нацради були не готові ухвалювати рішення і вирішили перенести розгляд питання для того, щоби внести зміни в документи. Відтоді це питання на засідання не виносили.
Окрім реєстрації в Нацраді, іноземні канали можуть змінити свою британську чи американську реєстрацію на реєстрацію країн ЄС. Це те, що нещодавно зробили канали Viasat. Ще до того, як закон «Про медіа» набув чинності, Нацрада звинуватила ці канали у зв’язку з державою-агресоркою. І не розглядала їхню заяву на внесення в Перелік дозволених для ретрансляції каналів. Правовласник згаданих каналів Viasat World повідомив партнерам, що не має жодних корпоративних чи комерційних зв’язків із Росією, а є британською компанією.
Щоб не реєструватись у Нацраді, Viasat отримав спершу тимчасову, а далі звичайну реєстрацію в Естонії. Тепер канали компанії повернулись у пакети найбільших провайдерів. І з вересня доступні на платформах Megogo, Volia, «Тріолан», «Ланет» і «Київстар ТБ». Нагадаємо, ці сервіси відключили канали Viasat наприкінці березня, після того, як набув чинності закон «Про медіа».
Відповідальність за порушення
На своєму сайті Нацрада нагадує про статтю 113 закону «Про медіа». Відповідно до 4-ї частини цієї статті, надання доступу до незареєстрованих каналів або до тих мовників, трансляція яких обмежена відповідно до санкцій, є грубим порушенням. За грубі порушення до провайдерів аудіовізуальних сервісів застосовується штраф у розмірі від 10 до 75 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення. Тобто це від 67 тисяч до 500 тисяч гривень.
Ілюстративне фото: Getty Images