Дмитро Кіцай, oll.tv: Знімати серіали, які будуть цікаві в Росії, для нас не пріоритет — українці й росіяни занадто різні

Дмитро Кіцай, oll.tv: Знімати серіали, які будуть цікаві в Росії, для нас не пріоритет — українці й росіяни занадто різні

19 Жовтня 2021
3437
19 Жовтня 2021
14:00

Дмитро Кіцай, oll.tv: Знімати серіали, які будуть цікаві в Росії, для нас не пріоритет — українці й росіяни занадто різні

3437
ОТТ-сервіс «Медіа Групи Україна» планує відбити вартість свого першого оригінального серіалу за три місяці, а за п’ять років мати дванадцять прем’єр на рік, і не хоче робити контент, орієнтований на російський ринок.
Дмитро Кіцай, oll.tv: Знімати серіали, які будуть цікаві в Росії, для нас не пріоритет — українці й росіяни занадто різні
Дмитро Кіцай, oll.tv: Знімати серіали, які будуть цікаві в Росії, для нас не пріоритет — українці й росіяни занадто різні

ОТТ-сервіс «Медіа Групи Україна» oll.tv вирішив не зупинятися після зйомок свого першого оригінального серіалу «Зломовчання» (виробництва StarMedia і хорватської продакшн-компанії Drugi Plan) з бюджетом 250 тисяч євро за епізод, реліз якого запланований на кінець року, а створив напрямок виробництва originals. Очолив його креативний продюсер Дмитро Кіцай, який заради цього залишив медіагрупу StarlighMedia.

Зараз у розробці напряму 40 нових проєктів різних жанрів. Втім Дмитро каже, що «виживе» лише частина. Oll.tv заціавлений у пошуку нових ідей та авторів і очікує від них «історій, які ще не відрефлексовані в українському суспільстві». «Козацтво, радянська історія, ОУН-УПА, корупція тощо. Ми як платформа хочемо проговорити ці теми й показати їх глядачу без моралізаторства. Гострота теми полягає у різних поглядах на подію, де суспільство ще не сформувало єдину позицію. А таких подій в українській історії багато», — каже Дмитро.

Про те, які бюджети закладаються на ці історії, як oll.tv планує монетизувати свої оriginals, а також про показники успішності «Зломовчання» Дмитро Кіцай розказав в інтерв’ю «Детектору медіа».

— Дмитре, розкажіть про про напрямок оriginals. Навіщо він ОТТ-сервісу і які перед ним стоять цілі?

— Ми переконані, що originals — це один із обов’язкових елементів сильної, значимої платформи (незалежно від країни) в умовах тієї конкуренції, яка прийде до нас за кілька років. Бути лише агрегатором чужого контенту — небезпечний шлях. Бо контент, навіть якщо він у вас ексклюзивний, завжди хтось може перекупити.

— Але поки що ви не можете створити стільки контенту, щоб він формував унікальну пропозицію.

— Безумовно. Адже для того, щоби платформа вважалась виробником оригінального контенту, вона має випускати мінімум одну прем’єру на місяць. Але ми розуміємо, що жоден із українських сервісів не зможе сьогодні випускати 12 оригінальних серіалів на рік. До того ж, це має бути не просто новий продукт кожного місяця, а значна подія, яку люди не лише дивитимуться, а й захочуть заплатити за неї. Це поступовий процес, до якого ми маємо прийти.

— А яка ваша стратегія?

— Наша стратегія як в Олександра Усика: вийдемо на ринг, а там розберемося. Перший наш оriginals стартує у грудні. Це партнерство, а не суто наш проєкт. І це буде проба пера, після неї ми краще зрозуміємо, що нам робити далі, яка модель дистрибуції нам потрібна. Наприклад, ми можемо викласти на сервіс усі серії, а можемо їх викладати по одній на тиждень. Ми маємо дослідити інтерес користувачів, побачити, як це вплине на базу підписників. Ми ніби на мінному полі, тому бігти ним нам точно не варто. Адже ми поки що не найбільший гравець на ринку, в нас не найбільший cash flow, і якщо ми поставимо відразу високу планку, то скоро опинимось у пастці. Глядач скаже: «Ок, у вас 12 прем’єр на рік, мені подобається». І ми змушені будемо видавати таку ж кількість і наступного року. Все має бути поступово, і, думаю, до 2025-2026 року ми маємо вийти на 12 прем’єр на рік.

— Ви кажете, що oll.tv не найбільший сервіс. Яке ваше місце серед ОТТ-платформ?

— Megogo має найбільше користувачів. Загалом в Україні є чотири помітні платформи, що можуть претендувати на лідерство в середньостроковій перспективі, й oll.tv серед них.

— Коли планується прем’єра «Зломовчання»? Серіал буде доступний за окремою передплатою чи лише за умови підключення до загального пакету сервісу?

— Серіал буде доступний користувачам oll.tv без додаткової оплати. За окрему додаткову плату ми оригінальний контент пропонувати не будемо. Усі, хто захоче подивитися «Зломовчання», зможуть придбати передплату, подивитися серіал і ознайомитись з іншим нашим контентом. Ми продаємо не одиницю контенту, а передплату сервісу.

— Ви ще не вирішили, викладати весь серіал водночас чи по серії. Що впливає на це рішення?

— Плануємо викласти перші дві серії в один день у середині грудня, а потім щотижня додавати по новій серії. Це наш перший проєкт, ми експериментуватимемо й надалі будемо тестувати різні моделі публікації. Зараз більшість продуктів на наший платформі викладається саме щотижнево — одночасно зі світовими релізами, і поки що ми не хочемо змінювати патерни для користувачів.

— Чому ви поспішаєте встигнути на грудень?

— Це пік сезону для будь-якої розважальної індустрії: як для ефірного телебачення, так і для ОТТ. Наближаються новорічні свята і люди захочуть дивитися більше контенту. І якраз тоді отримають наш продукт.

— Стати подією перед самим Новим роком складно.

— Так, але всі ефірні події завершуються 31 грудня. Далі починається конкуренція платформ: побачимо, які в кого карти. В нас буде велика промокомпанія. Ми хочемо максимально привернути увагу до серіалу. Ми розуміємо наш продукт, він нам подобається, і в нього є всі шанси витримати цю конкуренцію.

— На вашу думку, це саме та історія, заради якої українці передплачуватимуть сервіс? Чи зможе цей серіал підсилити всю пропозицію oll.tv?

— Звісно, ми розуміємо, що будь-який серіал сам по собі кардинально не змінить сприйняття сервісу глядачем. Але «Зломовчання» починає шлях, який приведе нас до точки, в якій oll.tv відрізнятиметься від конкурентів якісним оригінальним продуктом. Звісно, ми розраховуємо, що багато нових користувачів, які прийдуть подивитися серіал, зможуть оцінити й весь контент, доступ до якого отримають. Адже сьогодні ми зібрали найкращу на ринку пропозицію з точки зору ціни та контентного наповнення передплати — найкращий вибір обов’язкових і преміальних каналів, найкраща серіальна пропозиція, а тепер і перший оригінальний продукт.

— Якими є показники успішності серіалу? Залучення певної кількості нових користувачів?

— Є два основних показники, якими ми мірятимемо успіх такого продукту, — залучення нових користувачів та перегляд серіалу нашими постійними користувачами. У нас є гіпотези, й ми перевіримо, як вони спрацювали. Але це перший такий експеримент для нас та в цілому для України. Тож важко точно спрогнозувати результат — це незвичний продукт для українського глядача, дуже сміливий, він сильно відрізняється від того, що глядачі бачать на телебаченні. Та й сам жанр «Зломовчання» дуже незвичний. Режисер стрічки Далібор Матанич назвав його «слов’янським нуаром».

— Коли кажуть про український нуар, одразу спадає на думку фільм «Схованки». Чи оцінювали ви досвід цього фільму?

— «Схованки» — це не автентичний український нуар. «Схованки» — один із наших улюблених серіалів від автора, якого ми дуже поважаємо. Аде він радше наслідує скандинавський нуар у реаліях усередненого міста пострадянського простору. Там події не відбуваються у Кривому Розі, наприклад, на такій-то вулиці, у такому-то дворі. А «Зломовчання» — автентичний жанр слов’янського нуару, він не є калькою скандинавського нуару, хоча й має певні його елементи, й він дуже локальний. У нашому серіалі актори говорять тією ж мовою, якою люди говорять у реальному житті. Наприклад, прогресивне молоде покоління спілкується українською, а середнє і старше покоління — російською. Також у моменти емоційного напруження наші герої говорять, як і в житті, «міцними» словами. Ми чесно й відкрито показуємо проблеми, які турбують сьогодні багатьох українців: корумпованості правоохоронних органів, безпорадності окремої людини перед системою. Ми говоритимемо про це так, як раніше з українським глядачем не говорили з екранів телевізорів. При цьому ми не будемо ховати українські локації за усередненим містом N. Ми прагнемо говорити з глядачем чесно. А ще наші герої будуть неоднозначними, в нашій історії не буде зрозуміло, хто хороший, а хто поганий. Тобто ти всіх розумієш, але не всіх підтримуєш, і хто переміг, також не ясно — це лише перший сезон.

— Ви відразу знімаєте з розрахунком на другий сезон?

— Для платформи «односезонні» історії не так вигідні, як ті, що мають багато сезонів. Тому що успішний серіал уже має свою аудиторію. Середня кількість сезонів на Netflix — 4-5. Звісно, є історії, засновані на реальних подіях, і вони не передбачають сезонності. Такі проєкти в нас також у роботі. Але в пріоритеті історії, які можуть тримати глядачів протягом принаймні 2-3 сезонів.

— Розкажіть, яким має бути проєкт, у який oll.tv буде готова інвестувати як в originals? Яким має бути рівень провокації? І що ви вкладаєте в це поняття?

— Більшість українських авторів чомусь вважають, що контент для платформ — це брудний секс і нецензурщина. До нас почало надходити багато історій про порнобізнес тощо. Але це нецікаво. Глядача захоплюють люди. Тому для нашої платформи персонажі важливіші за сюжети. І провокація для нас якраз стосується образів героїв, ситуацій, у яких вони опинилися, та виборів, які вони роблять. У нашому брифі чітко написано: це мають бути історії про українців та Україну. Про те, що з нами було, і те, що відбувається зараз. І ми маємо розповідати про це чесно. І що охочіше історія спонукатиме людей на неї відрефлексувати, то більш вона, на мою думку, провокативна. В Україні багато подій, які не відрефлексовані у суспільстві. Козацтво, радянська історія, ОУН-УПА, корупція тощо. Ми як платформа хочемо проговорити ці теми й показати їх глядачу без моралізаторства. Гострота теми полягає в різних поглядах на подію, де суспільство ще не сформувало єдину позицію. А таких подій в українській історії багато.

— Щоби продукт спрацював, важливо розуміти його аудиторію. Як ви її визначали?

— Ми маємо дуже широку аудиторію на платформі в будь-який час. Тому будь-який продукт має свого глядача. Важливо, скільки аудиторії певного продукту є саме на нашій платформі. Зараз ми орієнтуємося на створення хітів, розрахованих на широку аудиторію. Це комедії, детективи, драми. Є вужчі жанри: фентезі, хорори, але до них переходитимемо, коли зможемо задовольнити попит на історії для широкої аудиторії. «Зломовчання» якраз розраховане на досить широку аудиторію — чоловіків та жінок віком 20–45 років.

— Що у вас зараз у розробці?

— 40 нових проєктів згаданих жанрів на різних стадіях. Деякі на рівні ідеї, концепту або розробки сценарію. Звісно, левова частка цих проєктів не доживе навіть до написання сезону та виробництва — ми дуже вимогливі до якості історії.

— Хто ваша команда? Ви самостійно розробляєте ці історії чи у співпраці з продакшенами?

— Ми використовуємо всі можливі моделі. Співпрацюємо і з авторами напряму: розглядаємо їхні ідеї або пропонуємо свої їм для написання. Також ми співпрацюємо із продакшенами. Ми не закриваємось від жодних моделей. До нас може прийти будь-який автор «із вулиці». Проте український телевізійний ринок професійно деформував 85% авторів, тож тепер мусимо перелаштовувати їх із концепту чорно-білих персонажів.

— За якими критеріями ви добираєте проєкти?

— Найважливіший критерій — це відповідність теми до запиту українського суспільства. Як ми це розуміємо? Це складне питання. Ми багато вивчаємо, аналізуємо соціологію, робимо опитування, спостерігаємо. Часто просто відчуваємо, чи влучила історія в точку болю для більшості українців. Для нас також важливо, хто автор історії й чому саме вона для нього важлива, чи є це його особистим болем.

— Як сценарій «Зломовчання» дійшов до виробництва?

— Це трошки інша модель: це розробка хорватського продакшена, заснована на книжці про реальні події в Хорватії. Там був грандіозний скандал за участі міністра внутрішніх справ, який виявився одним з організаторів торгівлі людьми та дитячої проституції. Вийшла книжка політичного журналіста, заснована на цих подіях, і в ній фігурувала також Україна. Коли хорватський продакшен став розробляти проєкт, до нього долучився український продакшен Star Media; саме вони й зацікавили нас цією історією, й ми долучилися до її розробки та виробництва. А дистриб’ютором його став німецький «монстр» Beta Film.

— Ви їх знайшли? Чи вони запропонували вам копродакшен?

— Усі знайшли одне одного на кіноринку в Дубровнику. Згодом була написана українська частина історії. Але це історія про те, що українці вимушені їхати на заробітки в інші країни, інколи ігноруючи небезпеки. Ми розказуємо, чому вони на це зважуються, як вони живуть тут і яка доля на них чекає там. Це не надто популярна історія на поверхні, але вона резонує зсередини. Тому що майже в кожній сім’ї є людина, яка була або хоче поїхати на заробітки. Ми почали розробляти історію і з’ясували, що за період із 1991 по 2017 роки 260 тисяч людей опинилися в рабстві в тій чи іншій формі. І це лише ті випадки, які офіційно зареєстровані. Насправді масштаб цього жаху набагато більший — і це неймовірно, і про це не можна мовчати.

— У Хорватії прем’єра серіалу запланована на хорватському телеканалі HRT. Тобто ваші партнери розглядають проєкт саме як телевізійний продукт. На телеканалі «Україна» серіал не вийде через ексклюзив на ОТТ-платформі? Чи ви вважаєте, що це не формат телебачення?

— Ця історія в першу чергу розроблялась для хорватського телебачення. Хорватський телебізнес сміливіший, а глядач прогресивніший. Хорватська аудиторія вже давно отримує якісніший продукт і тому там готові показувати «Зломовчання» на ефірному телебаченні. Права на показ на українському телебаченні належать нам, критичних юридичних обмежень для показу на каналі немає, але чи з’явиться він на телеканалі «Україна» чи іншому ефірному каналі, поки що не вирішили. Ми подумаємо над цим, коли побачимо результати нашого релізу і зрозуміємо, як українці сприймають такий продукт.

— Як розподіляються права між вами та партнерами? Хто продаватиме стрічку на зовнішні ринки? Чи отримуватимете ви прибуток від продажів?

— Нам належать усі українські права назавжди. Яким чином розподіляються права на інші території між усіма партнерами, ми не знаємо.

— Як ви монетизуватимете фільм на українському ринку? Чи покриє виручка від передплати інвестиції, вкладені у проєкт?

— Ми розраховуємо на залучення нових передплатників. Також нам важливо, щоби продукт подивилося якомога більше наших постійних користувачів. Ми хочемо, щоб користувачі oll.tv знали, що на нашому сервісі є те, чого немає в інших платформ, і ми прагнемо давати нашим передплатникам якнайбільше крутого контенту як закупного, так і власного виробництва. І в нас є модель, за якої ми виходимо навіть не в «нуль», а у «плюс». Цей серіал може монетизуватися довго. Ми інвестували в нього з розрахунку не тільки на наявну базу клієнтів, але усвідомлюючи, що покажемо його тим, кого залучимо в наступні роки. Це точно не буде даремно.

— Скільки на це піде років?

— Цього ми не знаємо. Але сподіваємося, що вартість відіб’ємо за перші три місяці.

— Колись Федір Гречанінов казав, що оriginals відбиватиме свою вартість, якщо кількість користувачів платформи сягне мільйона.

— Він мав на увазі модель окупності власного оriginals. А «Зломовчання», нагадаю, — це партнерство, де ми покриваємо не всю суму виробництва.

— Яку частку від загального бюджету фільму інвестував oll.tv?

— Ми не розголошуємо цей відсоток. Але скажу, що в нас не мажоритарний внесок.

— Серед цифр, які вже називалися, фігурувала сума 260 тисяч євро за один епізод. Це є планка для виробництва оригінальних проєктів oll.tv чи це стосується лише «Зломовчання»?

— Сума така через те, що це спільний міжнародний проєкт за участю найбільших гравців світового кіноринку, таких як Beta Film. Саме тому серія коштує 260 тисяч євро. Якщо ми запускатимемо суто український оriginals, то він коштуватиме, за нашими розрахунками, 100–150 тисяч доларів за серію. Далі цієї цифри бізнес-логіка поки що для нас не очевидна.

— Які додаткові моделі (крім передплати) для монетизації ви розглядаєте для своїх оriginals?

— В оригінальних українських серіалах ми допускаємо продактплейсмент, копродукцію з телеканалами будь-яких медіагруп — не обов’язково групи «Україна». Адже деякі проєкти можуть бути ближчими каналу, наприклад, ICTV. Але це все предмет переговорів. Ми до них відкриті. Також монетизація передбачає продаж прав на інші території. У світі багато платформ, і ми можемо продавати права їм. Бо локальний автентичний продукт дуже цікавий іншим країнам. Нові правила контенту такі: що локальніше, то глобальніше.

— Куди можна вигідно продати український локальний контент? На які платформи?

— Це радше не платформи, а глобальні дистрибутори, такі як Beta чи ZDF, які вже давно працюють зі світовими платформами. Як серіал «Слуга народу» потрапив на Netflix? Це був не прямий продаж, а пакетна угода. І ми віримо, що якісний український контент може бути запитаний у будь-якому куточку світу.

— Чи у пріоритеті серед продажів за кордон зараз російський ринок?

— Ми не плануємо створювати контент, для якого російський ринок був би в пріоритеті. Наша мета — створювати більше автентичного контенту, який у першу чергу буде цікавий українському глядачеві. Якщо при цьому такий контент, орієнтований на розвиток наших українських цінностей, буде запитаний російськими гравцями або глядачами, ми будемо раді цьому. Але для нас сьогодні це точно не пріоритет. Занадто багато вже сьогодні відмінностей між українським та російським глядачем, і ми не будемо міняти чи адаптувати наш контент для того, щоби продати його в Росію. У нас інші стосунки з державою, одне з одним, у нас інакший рівень свободи. І вже далеко не в кожний проєкт можна запрошувати, наприклад, російського режисера, незалежно від його політичних уподобань. Згадайте про резонанс, який викликав серіал «Спіймати Кайдаша». Чи міг цей продукт бути копродукцією з Росією? Unreal. Чи міг зняти його мегаталановитий російський режисер, навіть якщо він не підтримує анексію Криму? Ні, не зміг би. До речі, ми й самі сьогодні, на відміну від інших ОТТ-сервісів, НЕ демонструємо на платформі російський контент. Так, ми співпрацюємо з «Амедіатекою» та Ivi, але як із дистрибуторами світового контенту.

— Олександр Ткаченко закликав медіаіндустрію визначитись: «Або продаємо продукт росіянам, або спільно інвестуємо у виробництво». Чи зацікавлені ви в державній підтримці?

— Так. Оскільки наш ринок невеликий, щоб оплачувати великі оригінальні історії, допомога держави необхідна. У нас є успішні кейси: «Спіймати Кайдаша» та «Мама». Ми подаватимемось на пітчинги й маємо вже в розробці кінопроєкти. До прикладу, в нас у розробці є комедія — стрічка про те, як серйозно люди вирішують свої проблеми, й це смішно. Також ми подаватимемось із низкою серіалів. Але Держкіно розробило ще не досить прозорий механізм відбору історій. Мені здається, що держава ще не знає, яке саме завдання вона вирішує, фінансуючи кіно. Олександре, (звертається до Ткаченка) ми дуже розраховуємо на те, що державну підтримку отримають не лише ті, хто її отримує постійно, а й ми теж.

Фото надані пресслужбою oll.tv

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3437
Читайте також
18.12.2021 11:00
Олег Чорний
для «Детектора медіа»
3 732
17.02.2020 15:05
Мар'яна Закусило
«Детектор медіа»
6 071
25.10.2019 13:18
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
2 045
09.08.2019 18:45
Мар'яна Закусило
«Детектор медіа»
4 706
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду