Що можна й чого не можна робити телеканалам російською мовою

Що можна й чого не можна робити телеканалам російською мовою

1 Жовтня 2021
3310
1 Жовтня 2021
13:00

Що можна й чого не можна робити телеканалам російською мовою

3310
Як працюють нові обмеження мовного законодавства, які лазівки дозволяють показувати «Сватів» російською і хто має все це моніторити — Нацрада чи мовний омбудсман.
Що можна й чого не можна робити телеканалам російською мовою
Що можна й чого не можна робити телеканалам російською мовою

Влітку 2021 року почали діяти нові норми закону про державну мову, за якими всі фільми мають транслюватися в телеефірі лише українською. А невдовзі Національна рада з питань телебачення і радіомовлення констатувала, що українські телеканали «не готувалися до переходу на українську, а недбало та примітивно зробили це в останню мить».

Показовою була ситуація із серіалом «Свати», знятим російською мовою. Телеканал «1+1» почав транслювати його з українськомовним озвученням, яке викликало обурення глядачів; після цього канал заявив, що транслюватиме серіали «мовою оригіналу», й повернув «Сватів» російською. А генеральний директор медіагрупи Ярослав Пахольчук в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав, що сто відсотків української мови — хибне рішення, яке завдасть шкоди телебаченню.

Тим часом телеканал «Україна» випустив в ефір токшоу «Свобода слова Савіка Шустера» з автоматичним субтитруванням. Субтитри часто були нерозбірливими; на каналі пояснили, що таке субтитрування — не протест, а буквальне виконання вимоги закону. А якість субтитрів, мовляв, пов’язана з неспроможністю програми добре навчитися розпізнавати українську мову. Тим часом ведучий програми «Реальна політика» на каналі «Україна 24» Євгеній Кисельов оголосив, що закон змушує його перейти на українську; втім він і далі веде програму російською. На каналі «Україна 24» «Детектору медіа» сказали, що Кисельов займається з викладачем української мови.

На додачу до цього в публічний конфлікт вступили мовний омбудсман Тарас Кремінь та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Вони мають різні погляди на ситуацію з мовою в телеефірі та шляхи забезпечення виконання норм закону.

«Детектор медіа» за допомогою керівниці правового центру Національної асоціації медіа Тетяни Фоміної розбирається в ситуації та пояснює, який контент телеканали мають субтитрувати, який — дублювати чи озвучувати. Що змінилося для телеканалів із початком дії нових положень, чи мають тепер справді всі фільми транслюватись українською і як розмежовуються повноваження омбудсмана та Нацради.

Якою мовою телеканали мають право поширювати свої програми?

Новації закону про мову, які почали діяти влітку, не стосуються мови ведення програм. Тож телеканали, як і раніше, мають керуватись у цьому питанні законом «Про телебачення і радіомовлення». Згідно з цим законом, створені або профінансовані каналом програми можуть виходити українською або іншими мовами. А ось програми і фільми, «які не є власним продуктом телерадіоорганізацій, транслюються виключно державною мовою».

Однак у законі встановлена квота — 75% для продукту українською мовою на загальнонаціональних та регіональних каналах та 60% — на місцевих. Тож три чверті / 60% ефіру мають бути заповнені українськомовним контентом. Саме тому, наприклад, Новий канал не може собі дозволити цілий день показувати «Орла та решку» (чому ця програма не переходить на українську, «Детектору медіа» пояснювала керівниця каналу Ольга Задорожна), а «1+1» — «Світ навиворіт із Дмитром Комаровим».

Програми не власного виробництва обов’язково озвучувати або дублювати? Чи достатньо субтитрів?

Більшість опитаних «Детектором медіа» юристів вважають, що такі програми слід лише озвучувати та дублювати. Наприклад, правниця Валентина Теличенко вважає субтитрування реплік ведучих незаконним. Програма «вважається виконаною державною мовою, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів), людей, які беруть участь у програмі, виконані, дубльовані, озвучені (з урахуванням вимог цього Закону) українською мовою», — йдеться в законі «Про телебачення і радіомовлення».

Втім залишається питання, що таке «виконані державною мовою» й чи є субтитрування одним із різновидів «виконання». Тетяна Фоміна радить зважати на частину п’яту статті 10, де коротко розшифровується: «мова виконання (озвучення, дубляжу)». Про субтитри не йдеться.

Отже програми не можна показувати російською з українськими субтитрами?

Частину — можна: це програми, створені до 1 серпня 1991 року. Але таке на українському телебаченні показують вкрай рідко.

Чому квота українськомовного продукту представлена двома часовими проміжками?

Квота 75 / 60 % встановлена на два слоти: 7:00–18:00 та 18:00–22:00. Так зробили, аби в кожному з проміжків українськомовний продукт розподілявся рівномірно. Без цього телеканали могли би показувати у прайм-таймі — тоді, коли біля екранів найбільше глядачів — тільки російськомовний контент, а для решти часу залишати українськомовний.

Як зміниться квота для телеканалів за два роки?

Із 16 липня 2024 року квота української мови на загальнонаціональних каналах у цих самих проміжках має зрости з 75% до 90%. Для місцевих каналів — із 60% до 80%: Також із 2024 року, за словами Тетяни Фоміної, не можна буде відносити до квоти українського продукту програми, в яких їх учасники розмовляють іншими мовами, крім українською. Тетяна вважає, що норми почнуть діяти 17 липня — «закон набирає чинності у день, наступний за днем опублікування».

Як нові норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що вступили в силу 16 /17 липня 2021 року, стосуються телеканалів?

Ключова новація в тому, що всі фільми мають бути озвучені або дубльовані українською. Частина 6 статті 23: «Мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова». Далі є уточнення: йдеться саме про дублювання та озвучення, а не субтитрування.

Чи підпадають під ці норми телесеріали?

Тетяна Фоміна вважає, що вимога стосується всіх типів фільмів — художніх, документальних, а також телесеріалів. Адже у статті 3 закону «Про кінематографію» дається визначення фільму, в якому зазначено «у тому числі телевізійні серіали та їх окремі серії». Отже, серіали — теж фільми.

Чому після 16 /17 липня 2021 року серіали й телефільми на українських каналах продовжують виходити російською із субтитрами?

Положення закону можна трактувати таким чином, що повна українізація серіалів дещо відкладається. Адже, за словами Тетяни Фоміної, попри те, що фільми повинні поширюватися озвученими або дубльованими українською мовою, мовний закон встановлює два винятки. Перший — фільми, озвучені мовами корінних народів. «Детектор медіа» розповідав про статус корінних народів: ідеться про кримських татар, кримчаків і караїмів. Другий виняток — фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України. А ними є всі українські телеканали і продакшени.

На думку Тетяни, лише фільми, вперше оприлюднені після 16 липня 2021 року, мають бути виконані (озвучені, дубльовані) українською (при цьому 10% від загальної кількості реплік може бути іншими мовами). Своє тлумачення Тетяна Фоміна ґрунтує на другому абзаці частини 6 статті 23 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у сукупності з частиною шостою Прикінцевих та Перехідних положень цього закону.

Всі фільми, які вийшли в ефір уперше до цієї дати, можуть транслюватися російською (ну, або іншою мовою — але хіба ви чули на українському телебаченні якусь іншу?) з українськими субтитрами. «Свати», наприклад. А ось усі нові стрічки мають виходити вже українською.

Що можна субтитрувати?

Субтитрувати можна лише репліки не українською мовою (їх може бути до десяти відсотків) у фільмах і серіалах, які створені суб’єктами кінематографії України та вийдуть в ефір уперше після 16 /17 липня 2021 року.

На думку Тетяни, фільми, створені до 1991 року, також мають озвучуватися /дублюватись, а не виходити із субтитрами. «Колізія зі статтею 10 закону “Про телебачення та радіомовлення”, яка допускає трансляцію фільмів, створених до 1 серпня 1991 року мовою оригіналу із субтитруванням українською, вирішується на користь частини 6 статті 23 закону “Про забезпечення української мови як державної”, оскільки остання норма є спеціальною та набрала чинності пізніше», — коментує правниця.

Хто має стежити за мовою в ефірі — Нацрада чи мовний омбудсман?

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь регулярно моніторить телеканали на предмет квот, полемізує з Нацрадою, виявляє порушників мовного законодавства. Натомість Нацрада провела свій моніторинг і не знайшла порушення мовних квот в ефірі «1+1», «Інтера», «України» і ICTV. І нагадала омбудсману, що повноваження проводити офіційний моніторинг має лише Нацрада. «І лише ознаки порушень, виявлені у цьому моніторингу, можуть бути підставою для призначення перевірки», — сказала членкиня Нацради Олена Ніцко.

Тетяна Фоміна пояснює: до повноважень Нацради входить нагляд за виконанням профільного закону «Про телебачення  та радіомовлення». Тож саме вона стежить за дотриманням квот в ефірі.

Мовний омбудсман має стежити саме за виконанням норм закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Зокрема за тим, аби фільми транслювались українською. Однак якщо телеканали зараз порушуватимуть мовний закон, їм за це нічого не буде — штрафувати Уповноважений з питань захисту державної мови має право лише з 17 липня 2022 року. Штрафи — від 200 до 300, а за повторне порушення — 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів, а отже, від 3400 до 5100 гривень. За повторне порушення — 8500–11900 гривень.

Коли повноваження Нацради та мовного омбудсмана можуть перетинатись?

«Якщо телерадіоорганізація покаже фільм російською мовою, але зробить це після 22.00, то Нацрада у цій ситуації безсила, оскільки норми закону “Про телебачення та радіомовлення” не порушені», — пояснює Тетяна Фоміна. В цьому випадку має реагувати омбудсман. А якщо телеканал покаже фільм російською у проміжки з 7:00 до 18:00 та 18:00 до 22:00, реагувати мають і омбудсман, і Нацрада.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3310
Читайте також
13.10.2021 12:01
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
3 074
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду