Громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП) подала вже 150 позовів до провайдерів. Позови на суми від 223 тисяч до 825 тисяч гривень, наприклад, отримали Megogo, «Диван ТВ», «Тенет» тощо. У деяких із цих справ уже є рішення в апеляційній інстанції. Якою нині є судова практика, на чию користь приймають рішення суди й чи доведеться провайдерам виплачувати багатотисячні компенсації організації колективного управління — говорили під час галузевої конференції «Дні електронних комунікацій», яка тривала з 27 по 30 травня.

Організація колективного управління (ОКУ) — це посередник між користувачами та авторами. Ці організації мають зібрати винагороду за використання авторських та суміжних прав у різних сферах, розподілити її та віддати українським та іноземним авторам і правовласникам: музикантам, письменникам, художникам тощо. За законом «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», ухваленим у 2018 році, збирати роялті в кожній сфері мають ОКУ, акредитовані в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. У медійній сфері до кінця 2020 року були лише дві акредитовані міністерством організації — КАМП (у сфері кабельної ретрансляції) і «Український музичний альянс» (у сфері публічного сповіщення — суміжні права). Якщо телеканали та радіо сплачували роялті за авторські права, то для провайдерів вимоги нового закону стали новацією. Торік КАМП домовилася з провайдерами про тарифи, почала збирати роялті за авторські та суміжні права та активно подавати позови до суду проти тих провайдерів, які не бажали укладати угоди.

Недовіра до ОКУ та оскарження акредитації

Таку кількість позовів у сфері авторських прав адвокатка Jurimex Оксана Чайковська вважає наслідком недовіри до самих організацій колективного управління, яка зберіглася навіть після реформи. Наслідком стали позови щодо оскарження акредитації КАМП. «Є питання щодо програмного й технічного забезпечення, репрезентативності та процедури обрання. І щодо цього йдуть судові спори», — каже Оксана.

Провайдери, які судяться з КАМП, просять суд призупинити дію рішень чи розгляду справ до ухвалення рішення щодо акредитації. А ця справа зараз розглядається у Верховному суді.

На думку Оксани Чайковської, розгляд цієї справи не дає підстави для зупинення проваджень. Адже в разі скасування акредитації договори припиняють свою дію автоматично. Деякі суди першої інстанції зупиняють провадження, втім апеляційна інстанція ці рішення скасовує.

Спори, які зараз тривають між ОКУ та провайдерами, поділяються на дві групи: щодо укладання договору та спори, в яких коаліція виступає в інтересах правовласників, щоб отримати винагороду за транслювання без сплати роялті.

Переддоговірні спори КАМП

Коаліція почала подавати такі позови з літа 2020 року у випадках, коли провайдери не хотіли укладати угоду. За період із 2020 по перше травня 2021 року КАМП уклала близько 140 договорів із провайдерами. За словами Оксани Чайковської, більшість рішень у таких справах суди приймають на користь коаліції.

Хоч коли укладатиметься угода, провайдери мають виплачувати роялті з 10 квітня 2020 року (дата завершення переговорів щодо тарифів). Із цим не погоджуються деякі провайдери, які вважають, що договір слід укладати датою судового рішення. Оксана Чайковська каже: «Суд не завжди погоджується з минулою датою. Хоча у більшості випадків суд приймає позицію КАМП, є винятки». Деякі провайдери наполягають, що КАМП не довів факту ретрансляції зарубіжних об’єктів авторського права. Однак суди, за словами Оксани, здебільшого вважають, що ретрансляція була, якщо провайдер не довів протилежне. Чимало питань та дискусій викликають проєкти типових договорів, які подає КАМП. «Є питання до предмету, способу, термінології. Як суд може включити в резолютивну частину документ із прочерками?» — каже Оксана. У відповідь керівник КАМП Павло Калениченко переконує, що на ліцензійні договори поширюються положення Цивільного кодексу. Приміром, якщо не вказується територія, то угода поширюється на всю територію України.

Спори в інтересах правовласника

КАМП представляє у вітчизняних судах інтереси приватного підприємства «Світова музика», яке діє на підставі договору з російською компанією ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг». Менеджмент КАМП переконаний, що шлях судових позовів є прийнятною тактикою для стимулювання ринку платити винагороду за авторські права. Водночас частина провайдерів та профільних юристів вважає, що така тактика суперечить функціям організацій колективного управління, метою яких є збирання та розподіл роялті.

«У більшості випадків суд ухвалює рішення на користь провайдерів, бо КАМП не може довести повноваження та показати повний ланцюг договорів із правовласниками, що давав би право збирати гроші від їхнього імені», — каже Оксана Чайковська. Більшість рішень на користь КАМП, за її словами, скасовує апеляційний суд. А Павло Калениченко розповідає, що з восьми рішень два — на користь КАМП.

Неліцензовані провайдери

З огляду на рішення суду, саме ліцензійні провайдери мають укладати договори з КАМП. «КАМП хотів отримати компенсацію від провайдера, що анулював ліцензію. Однак такий позов суд не задовольнив», — каже вона.

З цим не згоден Павло Калениченко. Адже якщо тільки провайдери з ліцензією мають платити роялті, тоді таких зобов’язань не мають ОТТ-платформи. В Україні єдиним ліцензованим ОТТ-провайдером є Oll.tv. Решта ліцензії не мають і не прагнуть її отримати з огляду на мільйонні ліцензійні збори.

«На ОТТ-провайдерів поширюється зобов’язання щодо сплати роялті. У жодному рішенні не йдеться, що платити мають лише ті, хто має ліцензії», — коментує Павло. На сьогодні з найбільшими ОТТ-провайдерами — Oll.tv, «Трініті», sweet.tv, «Київстар ТБ» — КАМП договори уклав. З Megogo тривають суди.

Про цілісну судову практику можна буде говорити, коли справи за позовами КАМП дійдуть до Верховного суду. Адвокат Дмитро Бородкін, який представляє інтереси провайдера «Місто ТБ» у справах укладення договору з КАМП та веде справи про оскарження акредитації КАМП, вважає, що така кількість позовів не додає асоціації легітимності.

«Те, що провайдери судяться, означає, що вони не погоджуються. Це не на користь КАМП. Більшість судових рішень мають компромісний характер», — коментує правник. І натякає, що вести 150 справ — це чималі витрати для організації.

Голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна вважає, що якби КАМП свого часу погодився на тарифи, які пропонувала її організація, то не було би стількох судів. А ось Павло Калениченко судовою практикою задоволений: «Думаю, що загалом практика позитивна. Договори укладаються, позови задовольняються».

Експерт Дмитро Гузій між тим нагадує, що за рік термін акредитації КАМП завершиться. Тоді індустрії потрібно буде вирішити, що робити далі і як створити систему справедливого збору й розподілу, на яку всі пристануть і якій довірятимуть.

Фото: Фейсбук ДЕК