Минуло п’ять років відтоді, як медіагрупи зробили курс на розвиток платного ринку та зміну стосунків з провайдерами, розпочали брати роялті за власні канали, закодувались на супутнику, запустили HD. Торік найбільшими викликами для них стали пандемія та політичні заяви, які вплинули на перехід користувачів з відкритого супутника у платний сегмент. А цей рік розпочався з конфлікту з одним із найбільших провайдерів, форуму «Україна. 30», на якому президент заявив про можливе розкодування, та парламентських слухань про доступність українського телебачення на окупованих територіях.

Про це, а також про платний ринок, зміну модуляції «Зеонбуду», запуск мультиплексу Концерну РРТ, заяви щодо розкодування та конфлікт з «Ланетом» «Детектор медіа» говорив із керівником дивізіону «PayTV&Digital» Миколою Фаєнгольдом.

«Ринок платного телебачення складає близько 7 мільярдів гривень»

– Миколо, вже кілька років, як українські медіагрупи націлились на розвиток платного ринку. Свого часу саме медіагрупа StarLightMedia виступала до перехід до нової моделі відносин із провайдерами. Ця модель мала б давати достатньо суттєві кошти медіагрупам. Яких обсягів платного ринку в грошах ви очікуєте? І якою є ваша частка на цьому ринку StarLightMedia, як групи, яка не має власних провайдерів і є гравцем який заробляє на цьому ринку продаючи права на канали?

– Важливо пам’ятати, що ми не є учасниками платного ринку. Тому дивимося на цей ранок з огляду на те, що продаємо права на свої канали. Якщо до кодування ми думали, що ринок складе 7,5 мільярдів гривень, восени минулого року сподівались на 6,7 мільярдів, то зараз вважаємо, що ринок платного телебачення складає близько 7 мільярдів гривень. Щодо кількості абонентів, ми прогнозували 4,2 мільйони абонентів, і саме така кількість підтвердилась. Це без урахування кардшарінгу, який ми не можемо поміряти. Якщо додати до згаданої цифри кардшарінг та антирепортинг, то ринок складе понад 5 мільйонів абонентів. До того ж, слід зважати, що коли ми говоримо про кабельних провайдерів, то враховуємо кількість домогосподарств, адже абонентів можна порахували у сучасних технологіях ОТТ. В одному домогосподарстві може бути кілька підписок на різні сервіси. І зазвичай це може робити одна людина. На жаль, нам невідомо, чи є на сьогодні повні маркетингові дослідження ринку платного телебачення в Україні – потрібно, щоб вони з’явились.

– За прогнозом 1+1,  абоненти сплачують за контент провайдерам близько 26% від обсягів платного ринку. Якою є частка StarLightMedia?

– Оскільки ми не маємо власного провайдера, то дізнаємось про моделі роботи з ринку. Деякі кажуть, що відрахування за роялті складають понад 50% збору з ринку, деякі кажуть про 70-80% (у такому випадку взагалі не розумію, у чому рентабельність їхнього бізнесу), а деякі чесно кажуть, що це – 30%.        

– Дуже часто медіагрупи пояснюють потребу зростання роялті інвестиціями у контент. Чи можуть роялті якимось чином компесувати виробництво якісного серіального контенту без його орієнтації на російський ринок.

– Ми на 100% інвестуємо у продукт отримані від провайдерів кошти за права на публічне сповіщення програми телеканалів. Наш кінцевий продукт – це програми мовлення наших телеканалів, їх контент. У нас оновлюється сітка мовлення, і, наприклад, ICTV став каналом №1 за підсумками 2020 року. Я сам як глядач переглянув серіал «Козаки» декілька разів, це дуже якісний продукт, який став популярним. У нього з’явилася своя база шанувальників, які чекають на продовження, і я серед них.

– Які у вас пріоритети на цей рік?

– Минулий рік для нас був дуже цікавий, адже ми продовжили дистрибуцію каналу Setanta Sports. До того ж на ринок вийшов Setanta Sports+. Ми бачимо великий попит на нього. Ми також маємо плани щодо дистрибуції на цей рік. Для нас важливо знаходити такі канали, які будуть цінними для наших партнерів-провайдерів. Коли ми домовлялись з Setanta Sports, то розуміли, що це новий підхід до спорту, велика кількість турнірів, і що провайдери завдяки цьому продукту можуть заробляти, створювати нові пакети. Саме так і відбулось. Зараз ми у пошуку, ми постійно шукаємо нових клієнтів на дистрибуцію.

Ми бачимо агресивне зростання ОТТ-провайдерів. Воно продовжуватиметься з огляду на ковід, бо більшу частину часу люди проводять вдома. Вартість сет-топ-боксу складає вже 700 гривень. Таким чином зі звичайного телевізора  користувач отримує смарт ТВ, і, безперечно, він піде в ОТТ. І нам важливо пропонувати цікавий продукт.

– Що ви готові пропонувати ОТТ-сервісам? Приміром, «1+1» спільно з Megogo знімають серіали.

– Ми відкриті до різних колаборацій та взаємовигідного партнерства. Тому не виключаємо спільне виробництво. Як тільки ми дійдемо до взаємовигідних пропозицій, то розпочнемо це робити.    

– Які канали ви взяли на дистрибуцію у цьому році? І чи задоволені ви Travel and Adventure, який увійшов у ваше портфоліо наприкінці минулого року?

– Через ковід у багатьох зараз немає можливостей подорожувати, і результати наших продажів підтверджують, що є попит на такий контент. Зараз ми у пошуку, поки що щороку у нас з’являється новий канал. Ніша кіноканалів зараз найцікавіша. Але у ній є сильні гравці з прем’єрною бібліотекою, тому, мені здається, вона вже зайнята. Щодо інших ніш я поки не готовий говорити. Нам не підходять ті канали, які продаватимуться не самостійно, а за рахунок нашого портфелю.

– Канали, які ви берете на дистрибуцію, продаються окремо?

– Завжди, тому що єдине мірило того, чи потрібен канал провайдеру, це готовність його придбати.

– Яка вартість Travel and Adventure та Setanta Sports для провайдерів з розрахунку на одного абонента?

– Setanta Sports – дорогий канал, його ціна від 12 центів, а Travel and Adventure – від 50 копійок, залежно від кількості абонентів.

«Було б дуже добре, якби держава запустила нові канали»

– Минув рік після кодування. І якраз у цей час Володимир Зеленський зробив заяву про можливе розкодування. Медіагрупи вже відреагували на неї. Але поза тим, чи бачите ви зараз ризики з боку влади щодо примусового відкриття версій на супутнику?

– Мені здається, що у влади немає задачі зробити так, щоб медіагрупи розкодувались. Натомість є завдання зробити так, щоб люди на тимчасово окупованих територіях мали доступ до українського телебачення. Окрім форуму «Україна 30», нещодавно відбулись парламентські слухання, де також йшла мова про розкодування. Але якщо ми уявимо фантастичну історію, у якій канали медіагруп розкодуються, то більшість приймачів обладнання домогосподарств застаріле, і люди не побачать наших каналів. Тут мова про передачу якості стиснення. До того ж канали медіагруп змінили своє позиціонування на супутнику. Що ж треба робити користувачам, які дізнаються про наше розкодування? Купити нове обладнання, все пересканувати і змінити параметри. А це дуже цікавий момент. Припустимо, що людина проживає на тимчасово окупованній території України. Від DTH-провайдерів ми знаємо, що дуже багато людей викликали до себе майстрів, щоб  зробити це переналаштування. І що буде, якщо людина з цих територій проситиме майстра налаштувати українські канали? Це може становити для неї небезпеку.

Але під час обговорень була і альтернативна думка, і мені вона дуже подобається. Можна взяти міжнародні версії каналів медіагруп та інших мовників і зібрати їх на окремому транспондері. Вони будуть у доступній якості, яку підтримуватиме їх приймач. І було б дуже добре, якби держава взяла в цьому участь і запустила нові канали.

– «Дому», на вашу думку, не достатньо?

– З огляду на спосіб доставки, ні. «Дом» транслюється по технології Т2, спрямованими антенами. Наскільки далеко може заходити сигнал? У поточних параметрах не дуже далеко. Знаю, що були експерименти зі зміною модуляції, щоб передавати один чи два канали, з більш потужним сигналом. Експерименти закінчились добре, але не знаю, чи буде далі втілюватись ця ідея в життя. Тому можу сказати, що «Дом» – хороший проєкт, але питання з доставкою сигналу лишається.

– Тобто, на вашу думку, найбільш оптимальною є ідея з окремим транспондером на супутнику? Чи потрібно буде купувати людям нове обладнання? І чим це відрізнятиметься від того пересканування, яке потрібне було б у разі, якби за фантастичним сценарієм канали медіагруп розкодувались?

– Нове обладнання не потрібне. Потрібно лише запустити в інтернеті відеоінструкцію, як зробити пересканування. Наші канали вже є на супутнику. Наприклад ICTV Ukraine ми спеціально підіймаємо на два супутники – якщо в когось нестабільний прийом з Amos або Astra, нас все одно зможуть побачити. Але зараз говорять, що цього не достатньо. Тоді вже має щось робити держава, наприклад, взяти траспондер в оренду і зобов’язати нас подати туди сигнали своїх міжнародних каналів. Також там будуть і суспільні мовники тощо. Якщо я не помиляюсь, на один транспондер можна розмістити біля 12 каналів.

– Які витрати потрібно вкладати в підтримку цього транспондера?

– Я гадаю, що 12 каналів на місяць коштували б 150 тисяч доларів. Також є затрати на підйом кожного каналу. Але тут може бути співпраця із супутниковим оператором. Наприклад, ми маємо свій аплінк і можемо піднімати канали на Amos. Якщо держава вибере цей супутник, то ми залюбки співпрацюватиме з державою. Також є державна компанія «Укркосмос». Тому, думаю, 200 тисяч доларів на місяць вистачило б на реалізацію цього проєкту разом з підняттям каналів на супутник. Виходить, що більше 5,5 млн грн на місяць вирішать проблему з доступом до тих відкритих каналів, які на думку держави мають бути доступні мешканцям тимчасово окупованих територій.

– Миколо, на вашу думку, ця ідеє більш життєздатна ніж запуск державної ОТТ платформи?

– Створення державної ОТТ-платформи – це хороша ідея. Але чим вона відрізнятиметься від інших платформ? Адже зараз усі вони транслюють українські канали.

– Державна ОТТ-платформа, як я розумію, повинна мати соціальні пакети. І надавати послуги дешевші за 100 грн за пакет.

– Держава збирає незакодовані канали і створює єдиний плей-лист. Чудова зрозуміла ідея. Але є проблема з доставкою сигналу. Я цілком згоден з думками вашого матеріалу про те, що її буде дуже просто заблокувати. Можливо взагалі для реалізації цієї соціальної функції достатньо просто запустити сайт з трансляцією відкритих каналів. Це буде те саме ОТТ, тільки без системи платежів, яке можна дивитись з будь-якого комп’ютера. Якщо ж ми говоримо про щось більше, провайдера з різними пакетами, то державі буде складно зробити це самостійно. Максимальне технічне охоплення може дати і ІР і супутник. Але заглушити ІР більше шансів, а супутник – менше.

«Наша система моніторингу фіксує покращення якості сигналу після зміни модуляції «Зеонбуду»

– На наших неокупованих територіях є історія з «Зеонбудом» і зміною його модуляції. Які ваші очікування від зміни модуляції? Чи дійсно це дозволить збільшити покриття на 15-20%, як кажуть у групі «1+1»? Чи, як каже сам «Зеонбуд», зміна модуляції мало що дасть, оскільки при згаданому прогнозі не врахована ситуація з рельєфом?

– Щоб це дізнатись, треба змінити модуляцію. Припустимо, що це вже відбулось. Однак зі зміною модуляції «Зеонбуд» змінив FEC (корекцію помилок передачі даних). Мені здається, що якщо під час ліцензування компанія взяла на себе відповідальність, пов’язану з національною безпекою, то має це виконати. Дуже дивно, що вони виконали це умовно. Можу лише сказати, що наша система моніторингу фіксує покращення якості сигналу після зміни модуляції. А щодо покриття, треба було б зробити перевірку без зміни інших параметрів, так як було обіцяно при продовженні ліцензії. Тоді можна поїхати, заміряти і знати напевне. Але схоже компанії важливо змінити параметр FEC, щоб лишити місце у мультиплексі для свого, можливо, платного пакету. Не знаю.

– Але ж огляду на обладнання, яке не надає таких можливостей, на думку багатьох медіаменеджерів, запуск платного пакету неможливий.

– Я теж не розумію, як це можна зробити. Але, напевне, у компанії є мотиви.

– Чи змінились тарифи «Зеонбуду» на цей рік?

– У нас відбулось підвищення тарифу – точніше відбулось зменшення знижки. Адже у нас досить непрозоре ціноутворення згідно контракту з «Зеонбудом». Ми зараз у діалозі з компанією, бо не розуміємо причин зростання вартості.

– Чи домовились про тарифи Концерн РРТ та «Зеонбуд»?

– Про нові судові процеси між сторонами мені не відомо. У Концерну зараз змінилось керівництво і є досить чітке і зрозуміле позиціонування. Гадаю, що компанії могли знайти компроміс. Якщо інфляція і була зі сторони Концерну, то вона мінімальна і не мала б вплинути на наш тариф.

– Як ви ставитесь до запуску Концерном РРТ свого мультиплексу? І зокрема до ідеї залучення приватного фінансування? Адже можливими інвесторами Кирило Данилом називав медіагрупи.

– Держава повинна мати вплив на цифровий ефір. Але кількість каналів в ефірі впливатиме на ринок платного телебачення. Тому, на мою думку, нарощувати кількість каналів недоцільно. Щодо технічних специфік МХ-7. Наскільки мені відомо, прорахунок зроблений у метрах. Але мені здається, що більш правильно державі зробити мультиплекс у децетровому діапазоні. Тому що зараз усі домогосподарства, які дивляться телебачення у Т2 мають антени у децеметровому діапазоні. У держави має бути цілий комплекс заходів для контролю доставки сигналу. Також має бути чітка позиція і розуміння того, що відбувається з «Зеонбудом». Чи вважає держава його монополістом? Скільки, на її думку, має бути відкритих каналів? Бо у нас зараз, наприклад у Києві, їх близько 50, а якщо додати ще 8, то так скоро дійдемо і до 60. Співпраця ж Концерну РРТ з бізнесом, для держави буде максимально ефективною.

– Чи готові ви б бути партнером цього проєкту?

– Для цього треба знати, що пропонують. Поки ми цього не розуміємо. Хоча завжди відкриті для будь-якої колаборації.

«Нам з «Ланетом» треба поговорити про Сєвєродонецьк»

– Тоді давайте поговоримо про партнерів. Яку кількість угод з провайдерами ви вже уклали? Якою є частка серед цих угод провайдерів, які працюють з різними технологіями (аналоговим кабелем, IPTV, цифровим кабелем тощо)?

– На сьогодні трохи більше 350 провайдерів. З них близько 34% аналог, а далі досить складно зробити розбивку, адже часто провайдери одночасно надають послуги аналоговим, цифровим кабелем та IPTV. Але я можу сказати, що кількість партнерів-кабельних провайдерів зменшується. Хтось відмовляється від своїх ліцензій, хтось нас піратив, з кимось ми розірвали контракти тощо. Це еко-система, яка постійно рухається.

– Виходить, що частина провайдерів, з якими ви співпрацюєте зменшується. Однак при цьому чи зростає кількість абонентів провайдерів?

– В одному будинку може бути кілька кабельних провайдерів та ще кілька інтернет провайдерів. Тому людина переходить або від одного провайдера до іншого, або змінює технологію дивлення, наприклад на ОТТ. Тому коли ми говоримо про зміну кількості провайдерів, то власне говоримо про еволюційні зміни. Зростання ОТТ так чи інакше впливатиме на згортання бізнесів деяких кабельних провайдерів. Бо є певна критична точка, коли зменшення абонентської бази робить увесь бізнес неефективним. Тому правильно було б міряти абонентів. І було б добре, якби держава знала, скільки абонентів у кожного провайдера і відповідно який тип прийому до ТБ використовують українці.

– Миколо, давайте поговоримо про конфлікт з «Ланетом». Адже наразі поки що ніхто з медіагруп його не коментував. StarLightMedia ще вкінці березня вирішила розірвати угоду з провайдером в односторонньому порядку.  Чому?

– Договір з «Ланетом» поки що діє до початку травня. І ми відкриті до будь-якого спілкування з провайдером. Поки нас обмежує конфіденційність умов договору, я при всьому бажанні не можу розказати усі деталі. Але ми, м’яко кажучи, дуже здивовані. Дуже дивно, коли звичайні бізнес розбіжності створюють таку кількість дивного, неприємного і нечистого піару. І це спонукає нас думати над тим, як співпрацювати надалі, звісно якщо у «Ланету» є таке бажання. Довкола цього спору лунає дуже багато інформаційних маніпуляцій, фейків. Наприклад, про національну безпеку. Наші канали є у Т2, і у більшої частини України є доступ до наших каналів. Так, нам з «Ланетом» треба поговорити про Сєвєродонецьк, бо за нашими оцінками вони є монополістами на частині територій міста. Та це дуже близько до тимчасово окупованих територій. Тобто ми відкриті до співпраці, але треба, щоб таку ж відкритість демонструвала інша сторона замість піару та необґрунтованих публічних заяв і скарг.

– Але ж «Ланет» говорить про те, що медіагрупи нібито хочуть підвищити своє роялті на суттєвий відсоток, інакше погрожують розірвати усі угоди. Провайдер розцінює це як тиск і подав скаргу в Антимонопольний комітет. Звісно, ви можете розірвати угоду в односторонньому порядку, але якщо це одночасно роблять усі чотири медіагрупи, то це свідомий удар по бізнесу провайдера. Чому ви це робите? Чи є на це інші причини ніж ті, які називає «Ланет»? Чи маєте ви підстави підозрювати провайдера в андерепортингу?

– Існують різні підстави та підозри. Але, повторюю, наш договір досі діє, та з причин того, що спори та розбіжності між компаніями не вирішені, я не можу коментувати.

– Можливо, те, що у вас час від часу виникають конфлікти з «Ланетом» свідчить про те, що провайдер не визнає ту модель співпраці та «неписаних правил», які пропонують медіагрупи.

– На ринку є понад 350 провайдерів. І з усіма ми домовляємось і маємо зрозумілу прозору співпрацю. Чому думку «Ланету» не підтверджують інші провайдери? Чи вважають інші провайдери, що діяльність «Ланету» відбувається у межах добросовісної конкуренції та ділових звичаїв медіаринку? У бізнеса завжди бувають конфлікти, але усі домовляються. І мене дивує, що «Ланет» цього не прагне.

– Миколо, якщо ви не коментуєте конфлікт з огляду на конфіденційну  угоду, то чи могли б ви прокоментувати заяву ІнАУ та скаргу «Ланету» в АМКУ. Як ви ставитесь до тих заяв? Там якраз йде мова про картельну змову, тиск, шантаж тощо.

– У них ще мова йшла про інформаційну безпеку. У цьому питанні ми якраз є хедлайнерами інформаційного супротиву агресору, ми створюємо контент, і максимально розповсюджуємо свій контент. Тому ці закиди недоречні. Так само як і інші закиди. Але всі ми можемо висловлювати свою думку. Компанія вирішила звернутись до уповноважених органів, і ці органи мають прийняти рішення. Ми не маємо особистого конфлікту з «Ланетом», у нас є бізнес-спір, за рештою ми просто спостерігаємо. Нас дивує реакція ІнАУ, оскільки ми є членами Асоціації. У ситуації господарського спору двох членів Асоціації, Правлінню було б доречно провести консультації з обома сторонами конфлікту. Враховуючи, що подібного обговорення не було, а до складу керівництва входить власник «Ланету», вважаю що дії Правління потребують вивчення, наскільки вони відповідають статуту організації. Точно вони не відповідають конструктивній незалежній позиції у господарських спорах двох членів.

– Миколо, в контексті історії з «Ланетом», хотіла поговорити з вами про ті моменти співпраці, які стосуються усіх провайдерів і про які розказував, зокрема, і Віктор Мазур. Наприклад, про так звані неписані правила, які нібито встановлюють медіагрупи, зокрема, що провайдери можуть брати у свої пакети або чотири медіагрупи, або жодної. Чи є серед ваших партнерів провайдери, які співпрацюють не з усіма медіагрупами?

– Так, є. Кожна медіагрупа веде свою діяльність – ми конкуренти. Саме тому у мене нема зацікавленості, щоб мій конкурент розвивався краще ніж я. І мені невідомо про ті переговори та умови співпраці, які вони обговорюють. Така підтримка нелогічна і її немає. Є багато провайдерів, які беруть у свої пакети канали не всіх медіагруп.

– Чи є у вас вимоги до акцій провайдерів? Приміром, «1+1» свого часу говорила, що обмежує присутність своїх каналів у певних акційних пакетах…

– Ми не є учасниками платного ринку.

– І ще одне питання, про яке говорив власник «Ланету». На мою, думку, воно дуже важливе. За його словами, медіагрупи, вимагаючи роялті з провайдерів, натомість самі мають права на формати та закупний контент лише на розповсюдження в ефірі, а для моделі дистрибуції потрібні більш коштовні права. Чи дійсно це так?

– Наші контракти з провайдерами цілком відповідають обсягу наших прав. Український ринок прозорий для усіх форматних гравців, особливо після кодування на супутнику. Не можу говорити про всі медіагрупи, але наша медіагрупа дуже ретельно ставиться до дотримання прав усіх правовласників.

Фото надане StarLightMedia