19:40
Середа, 17 Липня 2019

Деолігархізація медіа як виклик для нового парламенту

Якими законодавчими фінансовими механізмами можна забезпечити незалежність ЗМІ від їхніх власників?
Деолігархізація медіа як виклик для нового парламенту
Деолігархізація медіа як виклик для нового парламенту

Деолігархізація — одне з найпопулярніших гасел цьогорічної парламентської кампанії. Партія «Голос» одним із перших планує подати в Раду законопроєкт про деолігархізацію ЗМІ. Активна в цих гаслах і партія «Слуга народу». Її представник та радник команди президента України з політичних питань Микита Потураєв розказував, що команда президента готує законопроєкт, який стосуватиметься й питання деолігархізації ЗМІ.

Так само й президент України Володимир Зеленський, який зайшов у владу як «слуга народу», назвав своєю метою звільнення медіа від олігархів. Підтримує такі наміри і європейська спільнота. Так, єврокомісар із питань політики сусідства та розширення Йоханнес Ган на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським закликав до деолігархізації. У липні на саміті «Україна — ЄС» одним із пріоритетів, підтриманих президентом Європейської Ради Дональдом Туском та президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, була деолігархізація медіасфери.

Особливо актуальність цієї теми зросла після купівлі соратником Віктора Медведчука Тарасом Козаком каналу ZIK і зосередження в його власності вже трьох інформаційних каналів.

Однак деолігархізація медіа ризикує залишитися популярним політичним гаслом, якщо медіаспільнота не випрацює чіткі та зрозумілі механізми для досягнення цієї мети. Адже це поняття кожен розуміє по-своєму. Найчастіше йдеться про ініціативи щодо прозорого фінансування медіа, концентрації медіаринку, а також про актуалізацію законодавства щодо монополій.

Тож саме про деолігархізацію й те, як її бачать експерти, регулятори й різні політичні сили, говорили учасники експертної зустрічі «Деолігархізація медіа: як забезпечити незалежність ЗМІ від їхніх власників?».

Законодавчі обмеження концентрації медіаринку в одних руках

На думку Тараса Шевченка, очільника Центру демократії та верховенства права, в Україні слабке законодавство в телевізійній сфері саме в частині концентрації; тут немає чіткого визначення ринку й, відповідно, неможливо його виміряти й визначити, що є монополією. А це дає змогу накопичувати багато каналів в одних руках.

Тарас Шевченко, Микита Потураєв

Експерт навів кілька можливих варіантів змін до законодавства, спрямованих на посилення контролю за монополістами та обмеження володіння медіа. По-перше, це регулювання кількості каналів та радіостанцій, які можуть належати одному власнику. По-друге, cross ownership —  заборона одному власнику мати у своєму бізнесі різні види медіа (газети, телеканали, радіостанції, інтернет-видання). «У старій Європі це досить розповсюджена норма. Наші сусіди поляки її використовують», — наголосив Тарас Шевченко.

По-третє, він запропонував іще одну, не менш радикальну зміну — заборону загальнонаціональним каналам мати лише одного власника. Вони мають контролюватися кількома особами. Однак такий шлях, з одного боку, як зазначив пан Шевченко, може призвести до закриття частини телеканалів (більшість яких є збитковими), оскільки буде важко знайти охочих їх утримувати. А з іншого боку — такі норми спонукатимуть нинішніх власників великих каналів перетасовувати свої частки й записувати їх на довірених осіб.

Український ринок уже сегментований; і основні позиції на телебаченні (як найвпливовішому наразі каналі) займають чотири найбільші медіагрупи: StarLightMedia, «1+1 медіа», «Медіа Група Україна» та «Інтер». Усі ці компанії формально мали би підпадати під визначення колективної монополії. Однак, за словами Агії Загребельської, колишньої уповноваженої АМКУ, ситуація на українському медіаринку унікальна й аномальна: «Монополія приносить надприбутки, а тут, ми бачимо, все навпаки. Ми бачимо висококонцентрований бізнес, але при цьому є великі збитки».

Агія Загребельська

Також вона наголошувала, що Антимонопольний комітет наразі має замало важелів для перешкоджання концентрації медіа в одних руках. Прикладом цього є купівля каналу ZIK. Адже в цій ситуації якщо фінансові показники не перевищені, то АМКУ не має надавати дозвіл на таку угоду. Не стимулюють і встановлені 5-відсоткові штрафи від доходу для збиткових каналів. Саме тому пані Загребельська також підтримала думку про необхідність запровадження змін у законодавстві. Як приклад учасники дискусії наводили, зокрема, американське антитрастове законодавство.

Прозоре фінансування та реєстрація інтернет-ЗМІ

Ідея прозорості фінансування медіа з’явилася після того, як у 2015 році було ухвалено закон про прозорість власності ЗМІ. Адже саме відкриття джерел фінансування виявляє реальних власників.

«Питання фінансів є зараз закриті. У багатьох країнах, наприклад у Хорватії, закони передбачають необхідність подання фінансового звіту», — звертає увагу Тарас Шевченко.

Нинішній парламент робив кілька спроб ухвалити закон про прозорість фінансування медіа, однак вони не стали результативними. Заступниця шефредакторки «Детектора медіа» Світлана Остапа згадала про дві законодавчі ініціативи народних депутатів Миколи Княжицького та Олександра Опанасенка. У них, зокрема, пропонувалося дати три роки телеканалам, щоб зі збиткових вийти в нуль, інакше інвестори мають показати, звідки в них гроші на утримання медіа.

Роман Вибрановський, Андрій Ріхтер, Світлана Остапа, Олексій Сівірін

Та якщо традиційні медіа хоча б зобов’язані звітувати про своїх власників, то такі вимоги не поширюються на інтернет-видання. Інститут масової інформації провів моніторинг 50 найпопулярніших сайтів і виявив, що лише 14 % із них містять інформацію про власника, головного редактора та контактні дані. «Це ті сайті, де відвідуваність становить 56 млн користувачів. Ми просто не помічаємо слона. Ми з колегами розробили законопроєкт, у якому пропонуємо добровільну реєстрацію з обов’язками по прозорості, балансу тощо», — сказала виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Оксана Романюк, Ігор Розкладай

Заборона офшорам володіти медіа на всіх рівнях

Цю ініціативу як одну з ключових визначила заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук. «Володіння через офшор на будь-якому рівні власності дає можливість приховати кінцевого бенефіціарного власника», — наголосила вона.

Ігор Розкладай, Уляна Фещук, Агія Загребельська

Ідея такої заборони має своє законодавче втілення: 2017 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 6762 щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності аудіовізуальних (електронних) ЗМІ. Уляна Фещук сподівається, що новий парламент ухвалить законопроєкт про заборону для офшорних компаній і фізичних осіб володіти українськими медіа на всіх рівнях ланцюга власності. Нагадаємо, в Україні забороняється засновувати і брати участь у телерадіоорганізаціях юридичним особам та фізичним особам — підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах. При цьому в структурах власності на різних рівнях, і на рівні бенефіціарних власників, трапляються офшори.

Сильний регулятор

Більшість учасників дискусії переконана: український регулятор медійної сфери Нацрада має досить обмежені повноваження. І, зокрема, не може протидіяти посиленню впливу телеканалів, які продукують антиукраїнський контент.

На зміцнені ролі регулятора наголошував Микита Потураєв. За його словами, президентська команда бачить оптимальним створення єдиного регуляторного органу з розширеними повноваженнями. Тобто він має відповідати за моніторинг власності, фінансово-економічної діяльності та моніторинг контенту.

Тарас Шевченко, Микита Потураєв

«Я вважаю (це моя особиста думка), що в Нацради вже давно має бути право спочатку призупиняти ліцензію та виключати телеканали-порушники, а потім розбиратися в суді, — зазначив він. — Може, це не дуже популярна думка, але я вважаю, що право негайно зупинити дію дозволу на мовлення має бути. Далі відповідні органи, на які це буде покладено (виконавча служба, Нацполіція чи СБУ), припиняють діяльність, а потім уже справа автоматично йде до суду. І суд визначає, чи були для цього підстави».

Також він вважає, що олігархічна ситуація в медіа склалася через те, «що ринок убогий, а дивились одне російське». Тому для виправлення цієї ситуації недостатньо лише приймати закони; потрібно ще й створювати умови для вироблення якісного контенту.

Суспільний мовник як протидія деолігархізації

У партії «Голос» одним із ключових завдань у деолігархізації медіа бачать посилення на ринку ролі Суспільного мовника, який має стати конкурентом для олігархічних каналів.

За словами Олексія Сівіріна, члена команди партії «Голос», НСТУ має стати гравцем, який «виконує завдання Суспільного мовлення, але одночасно орієнтуючись на те, щоб зайняти відчутну частину ринку».

«Також ми вважаємо, що Суспільне не має бути класичним інформаційно-аналітичним каналом, як це є за підручниками. Суспільне не має продукувати контент виключно просвітницький чи інформаційно-аналітичний», — сказав пан Сівірін.

Світлана Остапа, Олексій Сівірін, Тарас Шевченко

Ця ситуація поки виглядає трохи ідеалістичною. Оскільки на українському ринку Суспільне наразі не займає впливової позиції. А щоби стати повноцінним конкурентом великим дотаційним медіагрупам, йому потрібне неабияке фінансування. До того ж на те, щоб розширити свою частку на ринку, потрібен не рік і не два.

Окрім посилення ролі Суспільного для здійснення успішної деолігархізації державі та медіа слід сформувати спільні етичні стандарти, вважають у «Голосі». Ще однією проблемою, на думку пана Сівіріна, є збитковість медіа, які виконують передусім функцію впливу. На такі ЗМІ держава може накладати штрафні санкції. Прикладом регулювання на телевізійному ринку пан Свірін навів дії Нацбанку у фінансовій сфері.

Що очікує медіа найближчим часом?

Одним із першочергових кроків, на якому наголошувала більшість учасників дискусії, має стати ухвалення нового профільного закону «Про аудіовізуальні медіапослуги», який, відповідно до міжнародних зобов’язань, має бути проголосований до вересня.

Також з огляду на високий рейтинг партії «Слуга народу» найближчим часом можна очікувати змін Конституції, які з-поміж іншого стосуватимуться і медійної сфери. «Від нас люди чекають обмеження депутатської недоторканності. Тому зміни в Конституцію будемо вносити швидко. Спробуємо встигнути внести все одразу», — сказав пан Потураєв.

Фото: ЦЕДЕМ

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
598
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду