«Через те, що ми не збираємося і не приймаємо рішення, ми не підтверджуємо плани з відключенню аналогового ТБ – у цьому й полягає суть блокування діяльності Нацради. Ми маємо протокол наради у Володимира Гройсмана і лист від нього до Юрія Артеменка з проханням якомога скоріше продовжити цифрові ліцензії, інакше Кабмін вважає, що процедуру відключення аналогового ТБ починати неможливо. Ці два листи від Гройсмана відкривають реальну ціль блокування Нацради – чим довше ми не будемо збиратися і не будемо погоджувати план відключення аналогового ТБ, тим довше аналог буде існувати і тим довше держава не може перейти на цифру», – сказав Валентин Коваль.

Ольга Герасим’юк у коментарі «Детектору медіа» відкинула припущення Валентина Коваля, щодо блокування відключення аналогового мовлення: «Аналогове мовлення буде відключатися за Планом використання радіочастотного ресурсу, затвердженого Кабміном. Формальне погодження Національною радою змін, затверджених Кабінетом Міністрів, не впливає на суть. Постанова діє. Питання продовження цифрових ліцензій не є проблемою на цьому шляху. Адже всі мовники, які мають їх, мовлять і далі, поки не буде рішення якогось іншого. Відповідно, ми не блокуємо процес відключення аналогу».

Як відомо, 13 червня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перенесення строків вимкнення аналогового телебачення з 30 червня на 31 серпня 2018 року, а для Києва та Кіровоградської області – 31 липня 2018 року.

Але раніше Нацрада мала погодити проект урядового розпорядження, в якому пропонувалося відключити аналогове телерадіомовлення до 1 липня 2018 року за винятком передавачів, розташованих на територіях, що межують з ОРДЛО, Кримом, і на прикордонних територіях України. Нацрада мала погодити цей проект наприкінці травня, але тоді вона тричі не могла зібрати кворум для проведення чергових засідань 24 і 31 травня і позачергового засідання 29 травня через відсутність двох членів: Олег Черниш перебував на лікарняному, Ольга Герасим’юк спершу була у відрядженні, а потім відсутня за сімейними обставинами.

У червні питання погодження відключення аналогового телебачення співпало з продовженням ліцензій загальнонаціональних телеканалів на цифрове мовлення. Стурбованість із цього приводу висловлював генеральний директор групи «1+1 медіа» Олександр Ткаченко: «Могла скластися ситуація, коли після відключення аналогового мовлення 1 липня дія цифрових ліцензій для деяких «неправильних» з точки зору влади телеканалів могла бути не подовжена».

Також Нацрада мала розглядати результати позапланових перевірок «1+1» та «Інтера» щодо показу радянських фільмів з акторами з «чорного списку» Мінкульту, за що канали могли отримати санкції. Засідання Нацради 21 червня не відбулося, зокрема, тому що Ольга Герасим’юк і Олег Черниш наполягали на зміні порядку денного засідання – на першочерговому розгляді питання продовження ліцензій, після чого – всі інші питання (зокрема, результати перевірок).

П’ятеро інших членів Нацради погодилися на вимоги змінити порядок денний, і на засіданні 27 червня першими питаннями Нацрада мала розглядати продовження цифрових ліцензій. Однак Ольга Герасим’юк і Олег Черниш вирішили не йти на засідання, а пані Герасим’юк написала заяву про відставку.

«Наші намагання зробити, щоб кворум відбувся, не мали позитивного результату. Два члени Нацради повідомили, що не будуть на засіданні, але при цьому не надали офіційних заяв, які б були підставою для скасування засідання», - повідомив голова Нацради Юрій Артеменко на брифінгу 27 червня.

Ольга Герасим’юк і Олег Черниш, зокрема, вимагають від колег спростування інформації, поширеної в заяві п’яти членів Нацради 21 червня. Вони також кажуть, що не хочуть бути в ролі «статистів», потрібних для кворуму, а їхні голоси ні на що не впливатимуть.

Натомість Валентин Коваль на брифінгу заявив, що вимагає вибачень від Ольги Герасим’юк та Олега Черниша. Він вважає, що вони мають або продовжити роботу, або звільнитися: «Два члени Нацради виконують завдання зрозумілої певної медіагрупи, головною метою якої є не дати відключити аналогове мовлення, групи, яка дуже боїться непродовження ліцензій. Кожен з нас повідомляв двом відсутнім членам Нацради, що ми проголосуємо за продовження ліцензії “1+1”. Але якщо людина звикла брехати, вона в усіх інших звикла бачити брехунів. Я себе дуже негарно почуваю в цій ситуації, я не збираюся вибачатися ні перед ким з відсутніх колег. Я навпаки вимагаю вибачень переді мною від Ольги, якій вистачило сміливості подати заяву про відставку, але не вистачило сміливості назвати причину, і від Олега. Бо від їхніх дій залежать не тільки ліцензії “1+1”, а багато іншого. Ми не можемо чекати два місяці, доки вони, не відвідуючи засідання, підведуть нас до того, щоб ми зверталися до суду по їх звільнення, а після цього починати двомісячну процедуру призначення нових членів. Нам сьогодні потрібно діяти. Тому я потребую, щоб або вони вибачилися і повернулися до роботи, або обидва написали правильні заяві, а не такі, як зараз, з якої незрозуміло, чи звільняється, чи просто проти того, що відбувається, і пішли. У нас іншого варіанту немає – або ми збираємося і працюємо, або звільняємо себе від напруження, отримуємо від Верховної Ради нових членів Нацради і продовжуємо працювати».

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук відкинула закиди в непрозорій роботі Нацради: «Прозвучала заява, що Нацрада працює непрозоро і здійснює тиск на ЗМІ. Рішення Нацради приймаються більшістю голосів, наші засідання транслюються в соціальних мережах, якщо ми обговорюємо питання, то не завжди голосування відбувається шістьма голосами. Щодо тиску на ЗМІ – то від колег хотілося б конкретних прикладів. Якщо вони вважали три роки, що рішення приймаються непрозоро, чому вони протягом цих років не заявили про це?».

Член Нацради Сергій Костинський на запитання щодо перевірок «Інтера» уточнив, що Нацрада має розглянути результати перевірок «Інтера» та «1+1» щодо демонстрації фільмів з російськими акторами. А щодо ефіру «Інтера» на 9 травня перевірка вже проведена і проект рішення передбачає санкцію штрафу. Але Нацрада чекає від Міністерства фінансів затвердження нових реквізитів для сплати штрафу до бюджету, які мають бути записані в рішення Нацради про штраф.

Сергій Костинський додав, що через неможливість проведення засідань Нацради також зривається видача тимчасових дозволів Нацради і розбудова мовлення на території Донецької та Луганської області, на півдні Херсонської області та в Криму.

Наступні засідання Нацрада планує призначити на вівторок (3 липня) і четвер (5 липня). «У четвер порядок денний буде аналогічний сьогоднішньому, а розгляд заяви Ольги Герасим’юк про звільнення ми плануємо у вівторок», - повідомила Уляна Фещук.

Нагадаємо, що Нацрада більше місяця не може провести засідання через відсутність кворуму. Каменем спотикання став розгляд низки питань: результати позапланових перевірок телеканалів «Інтер» і «1+1» щодо показу радянських фільмів за участі осіб з «чорного списку» Мінкульту і призначення перевірки каналу СТБ з того самого приводу; продовження ліцензій на цифрове ефірне мовлення в мультиплексах «Зеонбуду» загальнонаціональних цифрових телеканалів; погодження проекту розпорядження Кабміну щодо строків вимкнення аналогового телебачення.

Зокрема, 21 червня кворуму не було, тому що Ольга Герасим’юк поїхала в планове закордонне відрядження, а Олег Черниш просто не прийшов на засідання, не погоджуючись із порядком денним. П’ятеро членів Нацради звинуватили пана Черниша в демарші й лобізмі. Водночас пані Герасим’юк дорікнула колегам перекручуванням фактів, а пан Черниш натякнув на спробу Нацради зробити якісь телеканали «лояльними» до влади.

25 червня Ольга Герасим’юк подала голові Нацради Юрію Артеменку заяву про свою відставку «через неможливість працювати прозоро». Рішення про звільнення члена Нацради за власним бажанням має прийняти Нацрада на своєму засіданні.

27 червня засідання Нацради не відбулося вшосте через відсутність кворуму, оскільки Ольга Герасим’юк і Олег Черниш вирішили не брати участь у засіданні.

Фракції «Народний фронт» і «Батьківщина» висловили своє занепокоєння з приводу заяви про відставку Ольги Герасим’юк зі складу Нацради. Вони вважають, що кризову ситуацію в Нацраді має розглянути Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.