У цьому році може бути оголошений конкурс на обрання членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, повідомляють джерела «Детектора медіа». Наразі п’ять із восьми членів регулятора працюють із простроченими повноваженнями. Торік сплив термін повноважень у всіх чотирьох членів Нацради, обраних за квотою президента. А до кінця року завершиться строк перебування на посаді у решти членів регулятора, включно з головою, за парламентською квотою. Тож, можливо, наступного року Нацрада працюватиме в оновленому складі. Розповідаємо, чому попри прострочені терміни, члени Нацради ще працюють і хто з чинних нацрадівців може бути призначений повторно.

Як призначають членів Нацради

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення — регулятор у сфері медіа. Це — конституційний орган, і процедура призначення його членів закріплена в основному законі України. Згідно з пунктом 20 статті 85 Конституції, Верховна Рада призначає та звільняє половину (4 членів) складу Нацради. Згідно з пунктом 13 статті 106 Конституції, Президент України призначає та звільняє іншу половину (4 членів) складу.

А от процедура відбору та призначення  визначена у законі «Про медіа». Саме у цьому законі передбачений обов’язковий конкурсний відбір, бо раніше президентська четвірка призначалася просто указом президента. Зараз гарант має створити спеціальну допоміжну конкурсну комісію з числа визнаних експертів у сфері медіа. Потім комісія оприлюднює на сайті Офісу Президента оголошення про початок приймання заявок. Кандидати самовисуваються або висуваються громадськими об’єднаннями у сфері медіа та подають пакет документів безпосередньо комісії.

Далі має відбутися відкритий відбір, оцінка кандидатів, на основі якої складається рейтинг. І вже на підставі рекомендацій цієї експертної комісії президент має своїм указом призначити четвірку членів Нацради.

• Читайте також: Нацрада у другому півріччі 2025 року: конкурси, штрафи та відмови від реєстрації казино як медіа

Парламентська четвірка також призначається через конкурс, його оголошує профільний комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики. Протягом 21 дня усі охочі можуть податися на конкурс. Далі інформацію про кандидатів аналізує комітет на відповідність до законодавчих вимог і рекомендує їх Верховній Раді. Після цього має відбутися рейтингове голосування, за кожного кандидата окремо. При цьому, відповідно до статті 76 Закону України «Про медіа», у разі рівності голосів при рейтинговому голосуванні перевага надається кандидату тієї статі, представництво якої є меншим у складі Національної ради. І це призначення має затвердити своєю постановою парламент (не менш як 226 голосів).

Останній такий відбір кандидатур на посаду члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення парламентський комітет з гуманітарної та інформполітики оголосив 29 лютого 2024 року. Це сталося через те, що спливав термін повноважень Максима Онопрієнка. Втім після того як 31 жовтня 2024 року профільний комітет підтримав кандидатури і рекомендував їх (Ганну Красноступ, чинного члена Максима Онопрієнка й Ірину Полієктову) до голосування у залі питання не дійшло.

У кого з нацрадівців прострочені повноваження

Максим Онопрієнко вже два роки працює після завершення свого терміну. Він був уперше призначений на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 30 травня 2019 року за парламентською квотою. Це його перший і поки що єдиний термін перебування на посаді. У Нацраді він відповідає за моніторинг, запровадження заходів реагування (штрафи, приписи), видачу тимчасових дозволів, а також протидію російській пропаганді (блокування онлайн-сервісів агресора, переліки осіб, що несуть загрозу національній безпеці). До свого призначення він  був генеральним директором запорізької телерадіокомпанії TV5 (яка припинила своє існування на початку повномасштабної війни, кінцевий власник — Рінат Ахметов — прийняв рішення про закриття каналу). Висувався «Всеукраїнською асоціацією мовлення громад».

Після нього строк повноважень на посаді завершився у Юрія Зіневича та Валентина Коваля, які були призначені президентом 5 березня 2020 року.

Валентин Коваль — перший заступник голови. До свого приходу на державну посаду понад 30 років працював у комерційному медіабізнесі та шоу-індустрії, зокрема очолював «М1» та «М2» (ТОВ «Телеодин»), що входять до медіагрупи StarLightMedia. На посаді члена Нацради перебуває вже другий термін поспіль, уперше був призначений у вересні 2016 року президентом Петром Порошенком. Після цього його призначив за своєю квотою Володимир Зеленський. У Нацраді він відповідає за технології та інновації, євроінтеграцію тощо.

Юрій Зіневич, у минулому адвокат, працює свій другий термін члена Нацради. Вперше Зеленський його призначив у 2019 році, але вже за рік достроково припинив повноваження і повторно призначив вже у 2020 році. Спершу Зіневич обіймав посаду відповідального секретаря, але згодом відповідальною секретаркою члени обрали Олену Ніцко. Зараз Юрій Зіневич займається питаннями реєстрацій.

Чинну відповідальну секретарку Нацради Олену Ніцко президент своїм указом призначив на посаду 15 квітня 2020 року. Раніше Олена була експерткою з маркетингу, піару та медіаменеджменту, працювала на «1+1», у «Сінема сіті». Це її перший термін у Нацраді. Вона опікується напрямками співрегулювання, захистом дітей у медіапросторі.

Членкиня Нацради Тетяна Руденко до свого призначення очолювала відділ із реклами та зв’язків із громадськістю «Кварталу 95», також була директоркою інтернет-видання «Йод. Медіа». Офіційний 5-річний строк її повноважень вичерпався у травні 2025 року. Це її перший термін на цій посаді. В Нацраді вона відповідає за питання Суспільного мовлення.

У грудні 2026 року спливають повноваження голови Нацради Ольги Герасим’юк, заступника голови Олега Черниша й Олександра Бурмагіна. Усі вони призначені на свої посади постановою парламенту 15 грудня 2021 року.

Чому вони ще працюють

У законі «Про медіа» (стаття 73, частина 3) йдеться про те, що після закінчення п’ятирічного строку повноважень член Національної ради продовжує виконувати свої обов’язки до дня набрання чинності рішенням відповідного суб’єкта про призначення нового члена Національної ради.

Тобто якщо конкурс не проведуть, члени Нацради залишаються на посадах і регулятор усе одно працюватиме.

Хто може бути повторно призначений

У вже згаданій статті профільного закону йдеться про те, що одна й та сама людина не може бути призначена членом Національної ради більше ніж два строки підряд. Тобто на повторний термін член Нацради, який, наприклад, уже відбув дві каденції, може бути призначений, лише пропустивши один термін.

• Читайте також: Які медіа і за що отримали найбільші штрафи від Нацради у 2025 році

З нинішнього складу Нацради повторно не можуть бути призначені членами четверо. Перш за все, це голова регулятора — Ольга Герасим’юк працює в Нацраді з 2014 року, тобто вже майже 12 років, що більше, ніж два терміни поспіль. Перша каденція її повноважень мала завершитись у 2019 році. Це якраз був час приходу до влади команди нового президента. Нові кандидати на посади членів Нацради довго узгоджувалися, тому був прийнятий закон, який зобов’язував членів Нацради продовжувати виконувати свої обов’язки до призначення нових членів. Верховна Рада змогла провести новий конкурс за своєю квотою лише наприкінці 2021 року, тоді Ольга Герасим’юк була повторно призначена членкинею Нацради, а далі обрана головою.

Заступник голови Олег Черниш так само вперше був призначений у 2014 році за квотою парламенту і повторно призначений у 2021 році на тому ж конкурсі, що й Ольга Герасим’юк.

Дві каденції поспіль мають і члени, призначені за президентською квотою: Валентин Коваль і Юрій Зіневич. Валентина Коваля уперше призначив Порошенко у 2016 році, а Юрія Зіневича у 2019 році — Зеленський. Однак їх обох достроково звільнив 4 березня 2020 року, разом із Сергієм Костинським та Уляною Фещук, які були призначені Порошенком. Вони були звільнені відповідно до пункту 9 частини першої, частини четвертої статті 8, частини п’ятої статті 16 тоді ще тоді чинного Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Посилання на ці норми закону означало, що президент за результатами розгляду звіту Нацради за 2019 рік прийняв рішення про незадовільну оцінку роботи членів Нацради. Однак попри це вже на наступний день після звільнення — 5 березня 2020 року — він призначив Валентина Коваля та Юрія Зіневича на новий термін. Тобто першу свою каденцію вони відбули не повністю. Утім, у законі «Про медіа» немає норми про те, що неповна каденція дає право на третє призначення поспіль.

Таким чином, усі ці члени Нацради не можуть бути переобрані на найближчому конкурсі. Повторне призначення може бути лише через одну каденцію.

А от Максим Онопрієнко, Олександр Бурмагін, Олена Ніцко та Тетяна Руденко мають право бути призначеними повторно. При цьому, як уже йшлося вище, Онопрієнко бере участь у конкурсі, який Верховна Рада  вже півтора року не може довести до голосування у залі.

Тому теоретично нові призначення можуть затягнутись, а члени Нацради продовжуватимуть виконувати свої обов’язки роками після вичерпання повноважень. Але якщо Офіс президента, згідно з інформацією джерел «ДМ», має намір змінити склад регулятора, то цього року очікуватимемо на новий конкурс хоча б для президентської четвірки.